Методичні рекомендації вчителям математики щодо розвитку самоосвітньої компетентності учнів


Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№1
Бердянської міської ради Запорізької області



Методичні рекомендації
вчителям математики
щодо розвитку самоосвітньої компетентності
учнів.


Розробила вчитель
математики
Марченко В.В.









м. Бердянськ

Актуальність даної теми
визначається тим, що випускники не завжди готові до самостійного життя, не досить добре підготовлені до продовження навчання у ВНЗ, не можуть самостійно здобувати знання, працювати з літературою. І ці проблеми залишаються актуальними для більшості школярів. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою сучасності. Проте відсутність деяких практичних навичок, невміння використовувати різноманітні прийоми самостійної навчальної роботи дуже ускладнюють самоосвітню діяльність школярів. В рамках уроку дуже важко навчити учнів самостійно одержувати знання. Однією з найважливіших якостей випускника є здатність самостійно мислити, знаходити правильні рішення в різних життєвих ситуаціях. Сучасна педагогіка стверджує, що самостійність – це моральна якість особистості, яка виявляється в прагненні без допомоги наставника проникнути у зміст навчального матеріалу. Тому я прагну розвивати в учнів мислення, самоконтроль, привчаю долати труднощі, самостійно справлятися з більш важкими завданнями, а також виявляти ініціативу у виборі способів і прийомів, необхідних для виконання завдання.






Мета:
створення умов, за яких кожен учень міг би навчатися самостійно, здобувати необхідну інформацію, використовуючи її для особистого розвитку, самореалізації, для вирішення існуючих проблем.


Завдання :
навчати учнів застосовувати знання в різних ситуаціях;
самостійно організовувати свою роботу із здобування знань та успішно продовжувати навчання у ВНЗ;
вводити в навчальний процес активні методи навчання ;
залучати учнів до дослідної роботи, організовувати їхню самостійну роботу.
















[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

Жоден наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов’язок полягає в привчанні вихованців до розумової праці і що цей обов’язок більш важливий, ніж передача самого предмета.
К.Д.Ушинський

Не вести дітей за собою,
а, навпаки, навчати їх
самостійно вести
себе по життю.
Ф.Дольто

Чотири ступені самоосвіти в процесі вивчення математики:

І ступінь ( для учнів 5 – 7 класів).

У цьому віці важливо навчити дітей правильно організувати свою роботу на уроці та в позаурочний час. На цьому етапі в основному проводять комбіновані уроки, де учні – активні учасники. Для дітей має стати правилом, що не соромно чогось не знати, а соромно не хотіти знати. Я навчаю школярів виконувати такі види самостійних робіт: робота з підручником і додатковою літературою, розв’язування задач, виконання вправ, підготовка повідомлень.

ІІ ступінь (для учнів 8-9 класів).

На цьому етапі вчитель – режисер навчання. Він розробляє оптимальний сценарій уроку, спрямовує хід розумової діяльності, виправляє помилки, коментує відповіді учнів. Самостійні роботи учні виконують на репродуктивно – варіативному рівні. Це індивідуальні і групові завдання. На цьому етапі я навчаю учнів уважно слухати, брати активну участь у роботі на уроці, фіксувати незрозумілі моменти, точно формулювати запитання і впевнено їх ставити, засвоювати матеріал самостійно. В цей період важливо навчати дітей правильно писати реферати, працювати з додатковими джерелами знань.



ІІІ ступінь ( для учнів 10 класу).

Поряд із комбінованими уроками відбуваються лекційно-семінарські заняття, нестандартні уроки. На лекціях даю навчальний матеріал, який містить інформаційні схеми, що вимагають вивчення матеріалу самостійно. Відбувається стимулювання роботи з додатковою літературою, підвищується рівень знань, а отже, й оцінка. В десятому класі на уроках створено такі умови, щоб учень міг вільно визначити базісні й додаткові елементи досліджуваного матеріалу, самостійно працювати з додатковими джерелами. Самостійно написані доповіді й реферати зачитують перед молодшими школярами.


ІУ ступінь (для учнів 11 класу).

Більша частина уроків – нестандартні : уроки-лекції, семінари, заліки, диспути, лекції, які вимагають особливої підготовки. На таких уроках учні можуть діяти самостійно, у них виховується відповідальність за роботу на уроці. На уроках заохочую використання додаткової літератури під час вивчення найбільш складних питань. Учні 11 класу уже самі можуть вести семінарські заняття, визначають головне й узагальнюють вивчений матеріал.




Методичні рекомендації
вчителям математики.

1). На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

2). Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

3). Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

4). Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчати мислити критично: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального навчання.

5). Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів до мовленнєвого відтворення.
6). Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

7). Слідкуйте за способом та формою висловлення думки учнів.

8). Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

9). Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

10). У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

11). Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

12). Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями з математики.

13). Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх з алгоритмами розв’язання винахідницьких задач, першоджерел і довідкових матеріалів.

14). Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
15). Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.














Формування та розвиток
пізнавальних умінь учнів
(складання алгоритмів).

Як запам’ятовувати визначення понять, термінів і закономірностей:

Прочитайте визначення в підручнику, а потім у робочому зошиті.
Визначте смислове значення даного поняття.
Підкреслить ключові слова.
Запишіть визначення в термінологічний словник
Прочитайте записане й проговоріть в голос.
Зобразіть дане поняття умовним сигналом, схемою тощо, порівняйте із записом іблоком інформації.
Прочитайте написане.
П овторіть двічі весь цикл.

Як працювати з новим навчальним текстом:
Прочитайте текст, визначте його значущість.
Запишіть його назву.
Відмітьте в тексті основні смислові розділи.
Запишіть назву для кожного з розділів тексту в зошит олівцем.
Порівняйте послідовність найменувань плану з логічною витриманістю знання тем минулого досвіду.
Скоректований план запишіть ручкою в зошит – це і є план тексту.
Користуючись планом, складіть конспект, схему або таблицю, блок кодованої інформації залежно від завдання.
Як скласти конспект:
Прочитайте текст підручника.
Запишіть у зошит тему конспекту.
Визначте в тексті головний зміст, основні ідеї, поняття, закономірності, формули тощо.
Визначте взаємозв’язки.
Основний зміст кожного значеннєвого компонента законспектуйте у вигляді кодованої інформації після найменування теми в зошиті.
Прочитайте ще раз текст і перевірте повноту виписаних ідей.
Сформулюйте не менш як три запитання різного рівня складності, запишіть їх у зошит.
8. До кожного запитання знайдіть значок ступеня складності і можливу відповідь.



Як скласти схему:

Прочитайте текст, запишіть його назву.
Визначте основні смислові розділи, дайте їм назву.
Співвіднесіть назву з опорним сигналом чи можливим скороченням, зробіть відмітку в зошиті після теми.
Проведіть від назви тексту стрілки смислового взаємозв’язку до кожного структурного елемента схеми.
Доповніть схему прикладами.





Як розв’язати задачу:
Уважно прочитайте текст задачі, намагаючись зрозуміти її суть.
Запишіть умову задачі, використовуючи загальноприйняті позначення величин.
Зробіть запис допоміжних величин відповідно до умови задачі.
Виконайте математичну частину задачі.
Підберіть найбільш раціональний спосіб розв’язання.
Проведіть необхідні розрахунки.
Запишіть відповідь.
Проведіть перевірку (аналіз) розв’язання.





домашняя работа,книги,люди,мужчина,образование,Преподаватель,студенты,учеба,учебники,школы15