Проект Застосування творчих вправ для активізації навчальної діяльності молодшого школяра на уроках української мови

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра педагогіки , психології і педагогічної творчості
Творчий проект
Застосування творчих вправ для активізації навчальної діяльності молодшого школяра на уроках української мови
КООПЕРАТИВНИЙ ПРОЕКТ

Макіївка-2012
ЗМІСТ
І. Анотація проекту
Проект створений для вчителів початкових класів. Він містить теоретичний та практичний матеріал, який допоможе вчителю активізувати навчальний процес,розвивати творчі здібності учнів. Результатом проекту є збірка творчих завдань з української мови для учнів початкових класів.
II. Паспорт проекту
Проектна творча група
Левченко Таїсія Володимирівна
Король Жанна Олександрівна
Кравченко Марина Валентинівна
Чернікова Ольга Іванівна
Маркова Ірина Миколаївна
Синявська Олена Миколаївна
Тип проекту: кооперативний
Дата : розпочато 09.06.2012
закінчено 05.12.2012
Тема. Застосування творчих вправ для активізації навчальної діяльності молодшого школяра на уроках української мови
Актуальність

На сучасному етапі у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання і мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Творча активність учнів на уроці досягається через систему творчих завдань.
Мета: провести дослідження впливу творчих завдань на активізацію навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови та створити збірник творчих завдань для молодших школярів з української мови.
Завдання:
вивчити теоретичні аспекти розвитку творчих здібностей учнів через систему використання творчих завдань на уроках української мови в молодших класах;
зібрати теоретичний та практичний матеріал з теми;
створити творчу групу вчителів для моніторингового дослідження;
провести моніторинг дослідження щодо активізації навчальної діяльності учнів на уроках української мови в молодших класах;
створити збірник творчих завдань з української мови для учнів молодших класів.
Вступ
Повноцінними є тільки ті
знання, які дитина здобула
власною активністю.
Йоганн Песталоцці
В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання та застосування творчих вправ і завдань.
Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.
Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні.
З метою розвитку пізнавальної активності учнів необхідно на кожному кроці застосовувати пізнавальні завдання. Для розвитку пізнавальної активності велике значення має розвиток психічних процесів - пам'яті, уваги, уяви. Саме ці якості за даними психологів - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Мова - джерело пізнання світу. Сформувати духовно багату, соціально активну особистість можна тільки в тому разі, якщо вона оволодіє мовою як засобом спілкування, пізнання, самовираження, самоутвердження її в колективі.
Використання системи роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови є надійним засобом здійснення розвитку дитини, повноцінного засвоєння всіма учнями кінцевих результатів навчання. Ця система викликає в учнів бажання і вміння навчання жити і працювати в класному колективі.

Для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів потрібно:
загально пізнавальні вміння формувати в чіткій послідовності та системі, починаючи з найпростішого. Ця робота проводиться не епізодично, а на кожному уроці;
кожне вміння формувати поетапно. Це означає: створення мотиваційної готовності учнів до виконання певного виду діяльності, засвоєння зразка дій, первинне застосування вмінь виконувати тренувальні вправи;
в основі пізнавальних умінь лежать прийоми розумової діяльності (аналіз, порівняння, абстрагування, узагальнення).
В умовах демократизації та національного відродження система освіти повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної підготовки. Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей.
Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання.
Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання не можливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. До них належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання.
Розвитку пізнавальної активності у початкових класах має приділятися особлива увага ще й тому, що саме в цих класах формуються основні інтелектуальні вміння.
Робота над даною темою потребує виділити такі умови формування пізнавальних та творчих інтересів:
а) розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;
б) новизну у змісті виучуваного;
в) використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних та інших завдань;
г) практичну спрямованість матеріалу;
д) самостійність дітей у їхній діяльності;
е) високу ефективність кожного уроку;
є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.
Формування пізнавальної активності школярів на уроках української мови.
Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках - одна з самих актуальних проблем методики української мови.
Говорячи про необхідність подальшого удосконалення всієї загальноосвітньої системи, а в першу чергу середньої школи, К.Д. Ушинський зазначав: „ У сучасних умовах, коли об'єм необхідних для людини знань різко і швидко росте, уже неможливо робити головну ставку на засвоєння певної суми факторів. Важливо прививати вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової та політичної інформації... Що тут потрібно? Напевно, і поліпшення підготовки учителів, і введення самих методів навчання у відношенні до потреб життя, і забезпечення школи сучасними навчальними посібниками, в тому числі наочними".
Необхідно навчити школярів вчитися, підготовити ї до самоосвіти, до самостійного оволодіння знаннями, щоб виховати творців демократичного суспільства.
Поняття „активізація пізнавальної діяльності” - психологічне, оскільки мова йдеться про особливості психологічної діяльності людини, а конкретно - про особливості її пізнавальної діяльності. Дослідженням активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання займаються, крім психології, і дидактики, яка розглядає закономірності процесу навчання школяра, і методика української мови, яка вивчає особливості процесу в школі.
Вивчення української мови у початкових класах передбачає можливість розвивати, удосконалювати уміння і навички усного мовлення учнів, забезпечити мотивацію навчання, поглибити уявлення учнів про навколишній світ, розвивати їхнє образне і логічне мислення, здійснювати патріотичне, морально - етичне, естетичне виховання.
Функціональний підхід до шкільного мовного курсу передбачає, що вивчення мовної теорії підпорядковується завданням розвитку мовлення. Тому сучасний урок мови повинен забезпечувати не лише опанування учнями програмового обсягу знань про мову та мовлення, а й формування вмінь застосовувати набуті знання в мовленнєвій практиці.
Одним із найперспективніших шляхів розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови, озброєння їх неодмінними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання.
Метод навчання - це спосіб організації учителем діяльності учнів в процесі вивчення ними певного предмету. Будь який з методів навчання передбачає взаємодію вчителя і учнів; це спосіб їх взаємної діяльності.
Дослідження останніх років показують, що є різні шляхи оволодіння учнями прийомами пізнавальної діяльності на уроках української мови. Можна сказати, що тепер установились такі підходи до розв'язання цієї проблеми:
1) оволодіння прийомами пізнавальної діяльності в процесі навчання, спрямованого на загальний розвиток особистості учня (змістовний підхід);
2) формування розумових прийомів у процесі спеціально організованої діяльності (операційний підхід).
Сьогодні на уроках української мови у початкових класах пріоритетною є розвивальна функція навчання, самостійності і нестандартності думки. Оволодіти навчальним предметом - означає навчитися розв'язувати не лише передбачені державним освітнім стандартом задачі - „стандартні завдання", а й такі, що потребують певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості - „нестандартні завдання".
Мовно-мовленнєва діяльність учнів в процесі вивчення української мови виступає в різних модифікаціях:
допомагає активному сприйманню інформації учителя і відповіді товаришів, сприяє придбанню змістової основи пізнавальних процесів учня і формування мовного вираження;
є вираженням результатів особистих пізнавальних надбань учнів: наповнюваності їх знань, ширини, глибини, особистого їх характеру, мобільності знань та вмінь;
виражає їх відношення до навчання і учіння; їх внутрішній поштовх, інтереси, нахили, їх настрій під час здійснення навчальних дій, задоволення (або незадоволення) від навчальної, пізнавальної та іншої діяльності;
виступає дуже виразно у формуванні міжсуб'єктних відносин на уроках - і як вираження позиції учня, і як бажання його впливати на вчителя, товаришів, доказати і переконати їх в обґрунтованості своїх суджень. В цих особистих вираженнях школярем свого „я", у впливовій силі мовної діяльності складається її велика цінність для активного підключення учнів у процес спілкування, для відшліфовування їх самостійних суджень, для формування їх суб'єктивної, особистісної позиції.
є основою у спілкуванні з товаришами і вчителем у всіх її проявах: у спілкуванні через мовну діяльність і виражається позиція школяра.
У вчителя мовно-мовленнєва діяльність на уроках української мови, в залежності від її призначення, виражена різними функціями:
інформативно - пізнавальна, розрахована на присвоєння учнями знань, умінь, на організацію їх пізнавальної діяльності різного характеру і рівня;
комунікативна, яка здійснює загальне зі школярами, направлене на встановлення контактів, необхідних в навчально-пізнавальній діяльності, на формування сприятливих відношень, між особистісних, міжсуб'єктивних зв'язків;
стимулююча, яка сприяє активності, самостійності учнів, формуванню їх інтересів, працездатності, регулюючих механізмів.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства, фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, неперервно розвиватися. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів.
Мета навчання як компонент педагогічного процесу та як передбачений кінцевий результат навчання полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей та талантів. В контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватися як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями, актуалізація умінь, востребуваних життям – уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв’язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Збагачення змісту освіти, зокрема застосування розвивальних творчих вправ, забезпечення зв’язку з життям, залучення особисто важливої для дитини інформації, задієння її емоційної сфери, організація навчальної діяльності не тільки на рівні відтворення знань, умінь і навичок, але й на творчому рівні, має сприяти формуванню компетентності учнів.
Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами. Така робота задовольняє наступні вимоги:
-реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
-втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;
-відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
-орієнтує не на результати, а на спосіб дії.
Робота над розвивальними творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.
Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Розвивальні творчі вправи спрямовані на розвиток:
•фонематичного слуху
•мнемонічних процесів (пам’яті)
•уваги
•творчої уяви
•мислення
•мовлення
•комунікативних здібностей
Отже, розвивальні творчі вправи в початкових класах, при систематичному їх використанні і правильній організації, спонукають дитину до мовленнєвої діяльності; заохочують до роздумів, уважного ставлення до мовленого слова, виконання нестандартних завдань; розвивають інтерес до мовлення як навчального предмета; пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.
Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Основною формою організації навчально-виховного процесу був і залишається урок. Але сучасний урок вже неможливий без застосування інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. Перевага віддається індивідуальній та груповій формам організації навчальної діяльності. Індивідуальна форма організації навчальної діяльності сприяє становленню самостійності, активності, відповідальності. А групова форма (робота в парах, групах чи мікрогрупах) дозволяє забезпечити активну діяльність учнів, передбачає розподіл обов’язків між ними, виконавчу та організаційну ініціативу, актуалізацію як досвіду самостійної діяльності так і спільної роботи над розв’язанням конкретного завдання. Завдання вчителя – розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.
Якщо ми хочемо залучити учня до освітнього процесу (уроку), то зобов’язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Велику роль у формуванні цих вмінь грають розвивальні творчі завдання, які використовують як в індивідуальній так і в груповій формах організації навчальної діяльності на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевіряти домашнє завдання, поліпшити розуміння нового матеріалу, закріплювати та узагальнювати знання. Зміст та матеріал для розвивальних творчих вправ залежить від вікових та індивідуальних особливостей дітей, знань учнів, завдань уроків.
Місце розвивальних та творчих вправ у структурі уроку залежить від багатьох факторів:
• рівня підготовки учнів
• дидактичної мети
• характеру навчального матеріалу
• часу, відведеного на вивчення теми
Використовуючи розвивальні творчі вправи треба дотримуватись таких вимог:
• цілеспрямованість застосування
• підпорядкованість тематиці, навчально-виховній меті уроку
• відповідальність тематики дитячому кругозору, віковим та індивідуальним особливостям
• різноманітність форм організації навчальної праці учнів(індивідуальні, групові, колективні
• нерозривний зв’язок з іншими формами та методами роботи
Всім відомо, що саме процеси читання та вивчення мови – надзвичайно важкі для дітей, потребують від них значних розумових зусиль. А використання творчих та пізнавальних завдань дають можливість навчатись у більш легкій, невимушеній формі, потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій, розвивають інтерес до мови як навчального предмета. Вони сприяють розвитку спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Використання таких видів роботи на будь-якому етапі уроку – це вправляння у самостійному розвитку мислення, кмітливості, спостережливості, уяви учнів.
Розвивальні творчі вправи мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів; активізують поширюють їх словниковий запас; привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словами та реченнями; поліпшують фонематичний слух дітей; розвивають правописну зіркість; прищеплюють інтерес і любов до мови.
Вже з першого класу на уроках навчання грамоти доцільно використовувати загадки, загадки-жарти, вікторини, прислів’я, приказки, скоромовки, чистомовки, ребуси, кросворди, мовні ігри, вірші тощо.
Починати треба з простих тренувальних вправ, поступово їх ускладнюючи.
В період навчання грамоти та на уроках читання та мови велика увага приділяється роботі зі скоромовками та чистомовками. Скоромовки є найефективнішим засобом розвитку експресивного мовлення. Вони дають змогу напрацювати навички правильної та чіткої артикуляції, удосконалювати плавність і темп мови. Також скоромовки можуть стати ефективним матеріалом і для розвитку уваги, пам’яті дітей. Дуже подобається дітям відгадувати загадки, розгадувати кросворди та ребуси.
ЗАСТОСУВАННЯ ТВОРЧИХ ВПРАВ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
«Немає абстрактного учня. Мистецтво й
майстерність навчання і виховання полягає в тому,
щоб розкривати сили й можливості кожної дитини,
дати їй радість успіху в розумовій праці...»
В.О.Сухомлинський
I Особистість виховує особистість – це азбука виховного процесу
Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності. Творчість - доля всіх в тому чи іншому ступені, вона ж є нормальним та постійним супутником дитячого розвитку
Л. Виготський зазначав, що "творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині. ”
Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання. Ш.О. Амонашвілі відзначає, що навчаючи і виховуючи, вчитель залучає дітей до матеріальних і духовних .цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.
Впровадження положень Національної доктрини, оновленого Державного стандарту початкової освіти , впровадження та використання сучасних педагогічних технологій - сприяє зростанню творчої особистості дитини . Впровадження сучасних педагогічних технологій – це шлях до розвитку життєздатної творчої особистості.
Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя здобуває одне з найважливіших значень.
Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це – діяльність, яка породжує щось якісно нове, їй властива неповторність, оригінальність та певна унікальність. Це створення нових за задумом цінностей. У Філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності".
Творчість - вищий рівень логічного мислення. К.Станіславський писав, що творчість - це напруження всіх духовних сил людини. Загалом творчість розглядається як діяльність людини, спрямована, за влучним визначенням С.Рубінштейна, на створення чогось нового, «оригінального, що входить не лише в історію розвитку самого творця, а й в історію науки, мистецтва».
Це означає:· проникливе спостереження за явищами;
· гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні;
· вибіркове запам’ятовування;
· вольове напруження, реалізоване в наполегливому пошуку відповіді;
· пильна увага;
· емоційна наснага (натхнення).
Педагогічна творчість має свої особливості:
· Вона спрямована на особистість учня, що розвивається. Тому вчителю необхідно дотримуватись принципу “Не нашкодь!”;
· Вона пов’язана з навчально-виховним процесом і саме тому повинна мати тільки позитивний результат;
· Її характеризує обмеженість в часі. Будь-яка педагогічна ситуація вимагає негайного аналізу та дій. Імпровізаційна готовність учителя одне з найважливіших умінь;
· Педагогічна творчість здійснюється в процесі публічної діяльності, а це в свою чергу вимагає від учителя вміння управляти особистим психічним станом.
Творча активність вчителів - є потяг до перетворюючої діяльності, спрямованої на вдосконалення та забезпечення якості навчально-виховного процесу, на нестандартне вирішення різноманітних педагогічних ситуацій.
Тільки у творчого вчителя можуть вирості творчі діти.
Творчі здібності особистості - це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.
Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа".
Дослідник Н.Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формулювати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.
Творчість може проявлятися за різними напрямками:
· науковий;
· технічний;
· ігровий;
· управлінський;
· музичний;
· образотворчий;
· навчальний.
Що ж потрібно для творчості? Оригінальність, нові думки і дії, високий рівень знань, уміння аналізувати явища, порівнювати узагальнювати, систематизувати, багато працювати.
Творча людина повинна володіти такими якостями : доводити розпочату справу до кінця; сміливість думки; уміння бачити більше, ніж інші.
Яку роль відіграють загальні можливості в дитячій творчості? Оскільки можливості мають анатомо-фізіологічну основу, яка виявляється в задатках, творчість залежить від спадкових рис.
Загальні можливості відіграють вирішальну роль у творчості. Дитяча творчість має такі особливі властивості:
· прагнення до знань;
· бажання самостійної діяльності;
· виявлення стійких творчих інтересів;
· цілеспрямованість, наполегливість у розв’язанні завдань.
II. Алгоритм роботи вчителя з розвитку творчості учнів
1. Спочатку треба визначити, які задатки дитини варто розвивати.
2. Загальні можливості - основа творчості - розвиваються як логічне мислення: вчителі знаходять причинно – наслідковий зв’язок, порівнюють, узагальнюють, абстрагують, збирають і поширюють інформацію, дають завдання підвищеної складності, використовують прискорений темп навчання учнів, добирають основний вид діяльності.
3. Керування творчістю учня. Досліджувати його розвиток у поступі. Використовувати прийоми з розвитку творчості, а саме, прийоми з розвитку творчості пов’язані зі специфікою навчального предмета. Вони досить конкретні.
Шляхи розвитку творчих можливостей учня:
· Через поступовий перехід від репродуктивного мислення до продуктивного, а відтак до творчого.
· Використовуючи фантастичну уяву.
· Навчаючи запам’ятовувати зразки.
· Підтримуючи впевненість у своїх творчих можливостях.
· Створюючи умови для самовираження в межах своїх можливостей.
· Фіксуючи прогрес у розвитку загальних можливостей.
Вчитель, використовуючи педагогіку співробітництва, педагогіку оптимізму і успіху, проблемне навчання, діалог як форму творчої діяльності, евристичні методи навчально-творчої діяльності, самостійну роботу учнів, розвиває творчість учнів. Для успішного формування у учнів якостей творчої особистості варто їм надавати максимум можливостей для випробовування себе в творчості, причому починати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має відбуватися в першу чергу і в основному на програмному навчальному матеріалі з різних предметів, а в разі потреби й на спеціально побудованій системі задач. Засвоюючи досвід творчої діяльності, характерні для неї процедури, учні набувають здібності видозмінювати ті стереотипи мислення, яким вони вже навчилися, вчаться відмовлятися від стереотипів, конструювати нові підходи до осмислення раніше засвоєного або нового змісту.
На сучасному етапі у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання і мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.
Мета кожного вчителя: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомагати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.
Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту і розвивати їх. На уроках важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків, певних висновкі
III. Розвиток творчого потенціалу особистості на уроках рідної мови та читання засобами інтерактивних технологій
На уроках читання під час вивчення усіх тем вчитель використовує різні завдання, які охоплюють мотиваційний і процесуальний напрямки цього процесу. Умовно їх усіх розподіляють на такі групи:
1. Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.
Позитивним моментом у сприйманні дитиною художнього твору є виникнення в дитини відчуття своєрідної близькості, зв’язку з його героями. Це допомагає їй краще зрозуміти бажання, думки інших людей, збагнути людську цінність і усвідомити свою унікальність.
2. Завдання, в основі яких – використання прийому емпатії.
Емпатія – співпереживання з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню, появи віри у власні можливості.
3. Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.
Мій власний досвід переконує у високій ефективності для розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках читання таких видів завдань:
- ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви;
- складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями;
- складання творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;
- придумування казок;
- складання віршів.
4. Завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дітей.
5. Творчі види роботи на основі прочитаного тексту.
6. Літературні ігри.
Це особливий різновид педагогічних ігор, джерелом яких слугує навчальний матеріал з літератури (тексти художніх творів, теоретико – літературні поняття, відомості з біографії письменників та інше.) Літературні ігри спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, на організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.
Щоб твір був повністю сприйнятий, щоб дитина могла займатися творчою діяльністю на основі прочитаного, емоційне сприймання твору я обов’язково поєдную з його логічним аналізом. Корисним тут стають завдання на смисловий і структурний аналіз твору: визначення головного у творі (добір заголовка, складання плану, формулювання головної думки тексту), порівняння вчинків і характерів героїв, художніх описів, вражень.
Усі ці етапи роботи намагаюся організувати так, щоб вони розвивали літературні здібності дитини. Наприклад, пропоную складати не тільки простий план твору, але й цитатний, використовуючи прислів’я, фразеологічні звороти. За допомогою таблиці «Характеризуємо героя» діти легко складають зв’язну розповідь про персонажа твору, співставляють його з іншими чи роблять порівняльний аналіз.
Власний досвід доводить, що систематичне і продумане використання цих завдань та ігор у навчанні сприяє не тільки літературному розвитку, а й забезпечує загальний розвиток особистості дитини.
Нас зацікавило питання застосування інтерактивних технологій у навчально – виховному процесі, оскільки воно передбачає створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.
Інтерактивні вправи ми застосовуєь на різних етапах уроків читання. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовуєь такі нескладні інтерактивні технології, як «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Т-схема». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Ситуативне моделювання», «Прес». На підбитті підсумків доречними є технології «Займи позицію», «Дерево рішень».
Отже, підсумовуючи сказане, можемо виділити головні положення, на основі яких будується ефективна система завдань з розвитку творчого потенціалу особистості учнів:
- використання різноманітних форм співпраці між учителем і учнем та між учнями в процесі навчання творчості (парне, групове, індивідуальне і фронтальне навчання);
- необхідність навчання найпростішим прийомам творчості;
- необхідність стимулювання мотивації розвитку творчого потенціалу шляхом створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань, в результаті яких у дитини виникне бажання висловити свої почуття і спостереження в слові;
- створення доброзичливої атмосфери підтримки творчих зусиль дітей.
Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчого потенціалу особистості, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину.
Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на розвиток творчого потенціалу учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім’ї. Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними. Тому виховання інтересу до літератури як зразка творчості, розпочинаю з батьків: тематичні батьківські збори, лекції, консультації, організація і проведення родинних, літературно-музичних, нестандартних свят, - ось той неповний перелік заходів залучення батьків до роботи з дитячою художньою книгою як засобом духовного спілкування у сім’ї.
Згадаємо слова видатного педагога В. Сухомлинського про те, що «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце». Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на мою думку, проблема розвитку творчого потенціалу, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.
IV. Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення процесу навчання рідної мови
У концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними , логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього є повноцінні мовленнєві уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання,коли школяр постійно відчуває, що він цікавий як особистість кожному вчителеві та педагогічному колективу в цілому.
Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над творчими вправами з мови та мовлення. Така робота задовольняє наступні вимоги:
- реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій»; потребу у враженнях , спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
- втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності ;
- відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
- орієнтує не на результат,а на спосіб дії.
Робота над творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операціонального та образно-процесу у вигляді ділової гри з елементами змагання , театральної дії. В основі ділової гри ,- з розподілом ролей, вибором стратегії поведінки, плануванням дій,- лежить продуктивне спілкування вчителя з учнями й останніх між собою. У процесі ж гри для кожного учня характерні певне напруження думки , вольових зусиль , вияв емоцій. Все це допомагає дитині долати труднощі під час розв’язання певного творчого завдання, яке лежить в основі гри, підкріплює мотив досягнення і надихає на подальшу творчість.
Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук учня має бути обережним, зваженим, таким, що містить приховані підказки. Вчитель має спрямувати дитину на власні розв’язки , а не насаджувати свої.
Дитина має усвідомити сутність незрозумілого і знайти причиново-наслідкові залежності. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли людина має певний запас знань і на тлі вже відомого може осягнути незрозуміле.
Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формується необхідні мислитель ні операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини начебто тренує дійсно людську здібність – створювати нові ідеї, конструкції, об’єкти, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось принципово нове.
Вправа – метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок і умінь.
Функція методу вправи полягає у трансформуванні частин знань учня в навички й уміння з метою сформувати в нього готовність до вмілих практичних дій, відтворювальну і творчу активність у різних умовах. Діагностичне значення вправи в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними уміннями і навичками.
Навчальний результат вправ виявляється в опануванні системи прийомів, спосіб практичної дії в інтелектуальній сфері.
За О.Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних мовних моделей іншими) і творчі, пов’язані з творчою уявою й розраховані на варіантність та індивідуальність виконання (складання речень, редагування тексту, написання переказу, твору тощо)
Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.
У процесі тривалого розвитку теорії і практики навчання української мови систему вправ і завдань, спрямованих на засвоєння теоретичного матеріалу, формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок учнів та перевірку якості засвоєного, розробляли провідні українські вчені О. Білецький , О. Біляєв, М. Вашуленко, В. Мельничайко, В. Онищук, М. Пентилюк, Л. Рожило, О. Савченко та ін.
Проте, як засвідчує аналіз літературних джерел,питання впливу творчих вправ з мови та мовлення на розвиток мотивації навчання молодших школярів ще не було предметом дослідження , хоча більшість науковців розглядає творчу діяльність учнів як вирішальний фактор у розвитку мотивації навчання.
Тим часом із цією проблемою тісно пов’язано чимало практичних питань педагогіки, зокрема таких, як формування у дітей позитивного ставлення до навчальної діяльності, до Учнівських обов’язків та багато інших, які можна звести до одного: як пробудити в учнів бажання вчитися,прагнення набути знання, уміння, навички, іншими словами , як розвивати повноцінні мотиви навчання.
Мета статті: з’ясувати деякі психолого-педагогічні та методичні засади роботи над творчими вправами з мови та мовлення як дієвого чинника формування високого рівня мотивації навчання учнів початкових класів, запропонувати вчителям творчі вправи з римування які розроблені під час експериментального дослідження і дають можливість розвивати дитячу літературну творчість на уроках мови, гармонійно поєднуючись з системою віршування , розроблено О.Я. Савченко у підручниках «Читанка» для нової чотирирічної школи.
« Поезія – насамперед віршована форма літератури, але форма глибоко змістовна. Віршовану поетичну форму в цілому характеризує піднесений лад думок, у яких відбуваються найсуттєвіші загальнолюдські цінності буття, підкреслена емоційність, вишуканий підбір слів та форм їх звукового сполучення».
Побудова уроку сприяє успішній інтелектуальній ігровій діяльності. Останньою керують так, що вона, за можливості, проходила через дві стадії – дослідницько-спостережувальну і комбінаторно-конструктивну.
Комбінаторно-конструктивні дії удосконалюють операціональні вміння молодших школярів. Одночасно саме на цій стадії з’являється внутрішня мотивація – зацікавленість об’єктом, вторинна, глибока децентрація. На цій стадії скасування зовнішніх ігрових умов, у які входили різні види змагань, не знижує активності дітей та їхнього мислення.
Проводяться уроки різних типів, але завжди створюється необхідний емоційний настрій, обов’язково включається перегляд ілюстрацій, слухання і малювання музики, розповіді за малюнками з виключенням уяви та фантазії.
На першому етапі формулюємо і розв’язуємо творче завдання, пропонуючи дітям тільки роль виконавців вказівок учителя. На цьому етапі діти глибоко засвоюють загальні поняття, які неповинні бути «мертвими». Їх необхідно наповнити змістом і «оживити» в дитячій уяві. «Оживити» поняття, зробити його наочним, доступним для сприйняття дитиною допомагають вірші, розповіді та казки. Одночасно з поняттям формується розуміння.
На другому етапі завдання дає вчитель, але варіанти рішень пропонується знайти самостійно.
На третьому етапі учні отримують творчі завдання і самі формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на наступні висновки.
Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатимуться авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуть будь-яке значення.
Творчі вправи сприяють самонавчанню , оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної , індивідуальної роботи , завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.
Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.

ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
1. Гра «Склади вірш»
____ ____ ____ навкруги
____ ____ ____ сніги
____ ____ ____ цариця
____ ____ ____ ____ білолиця
____ ____ ____ ____ слід
____ ____ ____ ____ лід
___ ___ ___ ___ ___ білими
____ ____ ____ ____ килими
Ходить зима __________
Закутується __________
2. Вправа «Реклама»
Назвати якомога більше призначень даного предмета (не тільки реальні, а й уявні і фантастичні).
3. Гра «Поверхи»
Наприклад: на якому поверсі і чому поселили Чебурашку, Попелюшку, Зайця і Вовка, Козу і семеро козенят?
4. Перелічи усе, що потрібно зробити, коли готуєшся до дня іменинника (до зустрічі птахів, до дня народження мами і т.д.).
5. Гра «Схожі хвостики»
За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які запропонував учитель. Потім можна продовжувати гру самостійно – діти самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за звучанням.
Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…
Суниця – спідниця, синиця, полуниця…
Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…
Їжачок – черв’ячок, павучок, бичок…
Рама – мама…
Слон – талон…
Дочка – бочка…
Вода – біда…
6. Гра «Закінчи рядок»
Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.
Ко-ко-ко – ми купили молоко.
Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.
Ку-ку-ку - …
Ма-ма-ма - …
Мо-мо-мо - …
Гр.-гр-гр - …
Ар-ар-ар - …
7. Гра «Доповни прислів’я»
Вода потекла, весну…(принесла).
Грак на горі – весна на…(дворі).
Зробив діло – гуляй …(сміло).
Стук,грюк,аби з …(рук).
Поспішиш – людей …(насмішиш).
І сам не гам, і другому не …(дам).
На язиці густо, а на ділі…(пусто).
Хто багато читає, той багато…(знає).
8. Гра «Відгадай загадку»
На початку уроку керівник залучає дітей до гри, в якій за умовою вони мають відгадувати загадки так, щоб останнє слово-відгадки збігалося з римою вірша.
Наприклад:
Довгонога, чорно-біла,
У гніздо на хату сіла,
Довгим дзьобом, знай, тукоче,
Ніби щось сказати хоче.
Де ж це ти була?
Далеко.
Як зовуть тебе?
…(лелека).
* * *
В небі хмарка пролітала,
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його …(сніг).
* * *
У вагоні світло, чисто,
За вагоном – темнота.
Довго їдемо ми містом,
Раптом поїзд виліта
З підземелля на Дніпро –
Гарне в Києві - …(метро).
9. Гра «Зроби веселинку»
Художниця
Малювала тигра внучка:
Замість тигра вийшла…(Жучка).
Кіндрат
От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об…(мармелад).
Кіт-рибалка
Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні
- От якби зловить мені
Карася в …(сметані).
10. Гра «Дописати 2 рядочки, щоб вийшли веселі вірші»
Раз цибуля вийшла з хати,
Хто їй стрівся, мусив чхати…
Їв лелека
Кашу з глека…
Джміль ромашці щось на вухо
Прошептав і полетів…
Йшла синичка до кринички,
Загубила черевички…
11. Вгадай за порівнянням
Це один із варіантів «Гри у порівняння». Кожен охочий задумує будь-який предмет і знаходить для нього порівняння(3-5). На заняттях діти мають за цими порівняннями вгадати задуманий предмет і обов’язково виділити найкраще порівняння. У подальшому гру можна ускладнювати вимогами щодо форми викладення: хай порівняння звучать у формі загадки.
12. Хто найцікавіше порівнює
Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети (перо, ялинкову шишку, гілочку тощо). Кожен придумує кілька порівнянь, які колективно оцінюються. Влучні і найкращі порівняння заносяться до «Зошита відкриттів», тобто кожна творчо виконана справа, що є неординарним відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від педагога великого такту: гра не повинна перетворюватися на конкурс, не ставляться й оцінки.
13. Будуємо ланцюжок
Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так.
Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.
Наприклад:
Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик - …
У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід.
Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів.
14. Чим зв’яжеш?
Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Учасникам називають лише перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок або придумати свій.
Наприклад: скріпка - … - дзвоник; приймач - …- жираф.
Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:
Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач – радіопередача – жираф.
15. Десять прикладів
Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й інші частини мови) із будь-якого тексту. Кожен намагається якомога швидше знайти десять випадків можливого використання і вживання цього слова.

Висновки
Результативність та успішність проекту
"Моральне, емоційне, естетичне виховання школяра немислиме без розвитку в нього здатності відчути відтінки думки й почуттів людей. Ця чутливість виробляється тоді, коли людина розуміє і відчуває „гру слова", його внутрішнє змістове багатство, емоційне забарвлення", - говорив видатний педагог В.О. Сухомлинський.
Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.
Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.
Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.
Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально-пізнавальну діяльність.
Експериментальне дослідження привело нас до висновку, що розвиток пізнавальної діяльності сприяє такій ситуації, коли вчитель відшукує більш досконалі шляхи своєї праці, які спираються на задум учнів, на їх прагнення до творчої діяльності.
Розвитку пізнавальної активності сприяють пізнавальні інтереси учнів, що створюють як внутрішні так і зовнішні сприятливі умови навчання. Пізнавальний інтерес висвітлює об'єктивні цінності навчання, дає навчанню силу, легкість інтенсивність, рухливість, продуктивність діяльності, надає всій навчально-пізнавальній діяльності сприятливий емоційно - інтелектуальний тонус.
Таким чином, різні види завдань та вправ, як доводить наш проект, повинні дати учням змогу вибірково підходити до об'єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя - це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмового матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках української мови.

Аналіз проектної роботи
Проект містить мету,актуальність і перспективність,суть у впровадженні таких принципів,провідну ідею,результативність досвіду,теоретичну та практичну складові, літературу.
Теоретична частина містить визначення понять – навчання,мова,активізація пізнавальної діяльності,метод навчання,етапи розвитку пізнавальної активності; умови формування пізнавальних та творчих інтересів.
Практична частина містить розвивальні творчі вправи для активізації навчальної діяльності молодшого школяра на уроках української мови. Впроваджено в навчальний процес систему творчих вправ, спрямованих на розвиток мотивації до вивчення рідної мови у молодших школярів; уточнено класифікацію творчих вправ з рідної мови для початкової ланки освіти; з’ясовано лінгвістичні, психолого-педагогічні і методичні засади роботи над творчими вправами; одержала подальший розвиток методика роботи над творчими вправами як дієвого чинника формування високого рівня мотивації до вивчення рідної мови в учнів початкових класів.
Застосування цих вправ на уроках дало позитивний результат. У учнів покращилась увага, спостережливість, пам'ять, поповнювався словниковий запас,розвивалось мовлення, вміння вибирати головне, фонематичний слух.
Таким чином, різні види завдань та вправ, як доводить наш проект,дали учням змогу вибірково підходити до об'єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя - це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмового матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках української мови.
Література
1. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике. - СПб.: Питер, 2003.
2. Активні методи навчання при викладанні методики мови /О. Горська, Л. Живицька; / Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав - Хмельницький. - 2003. - Вип. .6.
3. Абрамова Г.С. Возрасная психология. - М, 2000.
4. Буна Н.О., Головко З.Л. Довідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. - Тернопіль: Богдан, 1997.
5. Бутз М. Робота в групах і демократичний процес // Робота в групах. Вибрані статті / Пер. з польськ. - Варшава, 1994.
6. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. - К.: Освіта, 2006.
7. Вашуленко М., Бібік Н., Кочина Л. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математики, навколишній світ) // Початкова школа. - 2001. - № 8.
8. Васильченко І.В. Організація системи соціального виховання учнів. // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 2.
9. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. З.В. Огороднійчук та ін. - 2 - ге вид. К.: Каравела. - 2007.
10. Гамалій А.Т. Игры и занимательные упражнения по украинскому языку для 1-3 классов .
11. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри - Шкільний світ. - 2004. - № 5.
12. Гончаренко С. У., Пастернак Н.В. Проблеми підвищення теоретичного рівня освіти // Психологія і педагогіка. - 1998. - № 2.
13. Давидов В.В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального исследования. - М.: Педагогика, 1986.
14. Дмитришин Г. Сучасні діти, які вони? // Початкова школа. - 2005. - № 4.
15. Дьяченко О.М., Кирилова А.И. О некоторых особенностях развития воображения у детей дошкольного возраста // Вопр. психол. - 1980. - № 2.
16. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. - М.: Просвещение, 1994.
17. Кравченко Т. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках української мови. - Початкова школа. - 2001. - № 5.
18. Климчик М. З досвіду роботи з обдарованими дітьми // Директор школи. - 2003. - № 42 (282).
19. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально-виховному процесі. - Директор школи. - 2004. - № 33
20. Лозова В.І. Поза навчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. - 2003. - № 10 (22). - С.16 - 22.
21. Митник О. Пізнання завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2001. - № 5 (56).
22. Методика викладання української мови: Пос. Дорошенко С.І., Вашуленко М, С., Мельничайко О.І. та ін. - К.: Вища школа, - 1989. - 423.
23. НіколенкоЛ, Т, Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа. - 2001. - № 8. - 28.
ДОДАТКИ

Збірочка завдань
З теми: «Застосування творчих вправ для активізації навчальної
діяльності молодшого школяра на уроках української мови».
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
Завдання 1. Відгадай слово.
Учитель пропонує дітям запам’ятати перший звук, наприклад у слові кріт, другий - у слові міст, третій звук – у слові торт. Учитель запитує: «Яке слово утворилось?»
Відповідь: Кіт.
Завдання 2. «Плутанки слів».
Розглянь «плутанки слів» .Запиши правильно. Склади звукові схеми утворених слів.
АМК - …., ОРГА - …., РОКЛИ - ….,НОГМ - …., РОКУЦ - …, УЛГОБ - …, ГАДЗАКА - .., РУПОДГА - …, КАТОРН - …., НАГОК - …, АИПЛ - …, КВПАУ - …, АВПА - ….
Яке? ЛОВНЕГО -…., КУНЕМЕД - ….
Яка?АГАБАТ -…., ОРОДЛАС - ….
Слова-дії
МУЗИВАВ - …., ВИВСТА - ….,ЗАКАЛА - ….,СЗАКАВ - …., СХАЛУЛА - …, КНУВКРИ - …, ЮЛБЛЮ -…, ЯУКДЮ - …., ЧТИАЮ -…
Завдання 3. Придумай, як запам’ятати слова.
Учитель пояснює дітям,що для того, щоб добре запам’ятати матеріал, можна використовувати такий прийом, як класифікація, тобто об’єднання в групи схожих за якоюсь ознакою предметів. Потім вчитель пропонує запам’ятати групу слів(у кожного вона може бути індивідуальною), використовуючи запропонований принцип.
Приклади слів:
Троянда, вишня, тюльпан, огірок, ялина, слива, дуб, гвоздика, томат, сосна, яблуко;
Машина, картопля, літак, огірок, тролейбус, помідор,сонце, цибуля, лампа, потяг, ліхтар, свічка.
Завдання 4. Ланцюжок асоціацій.
Дітям необхідно запам’ятати 15-20 не пов’язаних між собою слів. Хід гри такий: учитель називає яке-небудь слово(іменник), хтось із дітей повторює його та називає своє слово,інший учень повторює попередні слова й називає наступне і т. д. Та спочатку необхідно пояснити дітям, що для виконання цього завдання слід користуватися методом асоціацій: уявно об’єднати слова в єдину структуру.
Наприклад, подано слова будинок, кіт, ліс, апельсин, шафа, змія,книга,пожежа,крокодил тощо. Учням необхідно уявити будинок, по якому ходить пухнастий кіт, який потім вистрибує у вікно і потрапляє до лісу, де на деревах ростуть апельсини. Діти зривають апельсин, чистять його і раптом у середині фрукта бачать шафу, у куту якої причаїлася змія,і т.д.
Таке тренування може бути корисним для запам’ятовування будь-якого навчального матеріалу.
Завдання 5. Піктограми
Учитель зачитує текст. Для того щоб діти його запам’ятали, вони повинні кожен смисловий фрагмент подати у вигляді малюнка. Потім діти за замальовками переказують текст.
Завдання 6. Коректура
Ця техніка спрямована на тренування одночасно концентрації і переключення уваги. Діти викреслюють певні букви в друкованому тексті. Наприклад: протягом 10-15 хвилин потрібно знайти в тексті та закреслити всі букви е : і маленькі, і великі.
Завдання 7. Пошук
Дітям пропонується попрацювати зі словником і знайти в ньому слова, які містять 2-3 однакові букви, що позначають голосні або приголосні звуки. Діти знаходять такі слова і записують, наприклад: барабан, молоко, бурундук, акуратний тощо. Можна запропонувати варіант пошуку слів із буквами, які не повторюються і позначають приголосні звуки: двома,трьома, п’ятьма і т. д. Наприклад: стравохід, клавесин, революція та ін. .Окрім розвитку уваги, під час виконання цього завдання, розширюється словниковий запас дітей.
Завдання 8. Незавершене речення
Учитель пропонує дітям закінчити речення, підібравши для цього найбільш відповідне слово або фразу. Наприклад: Усі учні в класі думають про…Навесні в лісі зазвичай… Дерево завжди має …тощо.
Завдання 9. Склади слова.
а). пани(сани) сапа
пальто(_________)лимон
б). пожежа(поле) левеня
вагон(__________)таксі
в). крапка(крапля) галявина
мисливець(___________)наказав
г). сирота(сирник) сінник
мило(______________)ніша.
Завдання 10. Текст-плутанка
Прочитай текст-плутанку. Перекажи його. Які правила гостинності ти знаєш?
стоГі
У таликНа либу стогі. анВо гоприщала хї маєч з рогомип. тарСийш траб кошаС сінпри із хукні найчик. таНалак амас лалина айч у шкича. наГар подгосиня ашан таНакла!
Ю Завдання 11 Кросворд
Розгадай кросворд. Запиши звукову схему відгадки.
1. Є і кріп, і бараболя,
М’ясо, морква і квасоля,
Цибулина і петрушка.
От смачна в нас буде…. .
2. А у нас сьогодні свято –
Всі вітають мого тата.
Безліч друзів і гостей,
Бо у тата ….. .
3.Рослини він любить,
І звірів, і луг.
Для них захисник він
Надійний і друг.
Лісам, і озерам, і рікам
Він брат.
То хто ж він такий?
Очевидно …. .
Завдання 12.
Прочитати і розгадати метаграми, в яких вказується на лексичне значення слів-відгадок і є літери, за допомогою яких можна знайти відгадки.
Лінивому не розгадать ніколи,
Кмітливому на відповідь - хвилина.
А буде наша загадка така :
Три букви означають те, що й поле
Додайте м'який знак - і вже тварина
З родини оленів, струнка й прудка.
Які це слова ?
(лан – лань)
Маєм гарну ми тканину,
Тож пошиєм піджачину.
"Су" на "Ві" як зміним з вами –
Буде рама із шибками.
(сукно-вікно)
Не цвірінькає – співає,
Жовто-чорне пір’я має,
З лісових густих кущів
До родини горобців
Пташка в гості прилітає
Як харчів не вистачає.
Після «С» як замість «И»
Букву «У» напишем ми
Будем мати запашну,
Гарну ягоду смачну.

(синиця-суниця)
Я необхідна в медицині,
М’яка, пухнаста, біла.
Та буква «Х» на дім родинний
Мене навік змінила.

(вата – хата)
Я з «М» літаю в зграї,
Бо я мала комаха.
А з «Д» мене в сараї
Приб’ють до планки цвяхом.

(мошка – дошка)

Я продукт молочнокислий
І для всіх людей корисний.
Та зміню на «М» я «С»-
Стане гарним світ увесь.
(сир – мир)
З димаря він вилітає,
Як в печі вогонь палає,
Варто нам "Д" на "Р" змінить –
Стане містом він у мить.
(дим - Рим)
"К" відняти , "Соб" додати –
стане гавкати й скавчати.
"Соб" на "К" як замінити –
Буде на водоймах жити.
(собачка - качка)
До мене можна з річки допливти ,
Мене дівчина може заплести ,
Дід як знаряддя - на плечі нести ,
"К" спереді відкинеш - полечу .
Почуєш тільки , як я задзижчу . Що за слова ?
(коса - оса)
Всякі є вони: короткі, мудрі, щирі і солодкі, Підлабузницькі, гучні, жартівливі і сумні.
Та лиш "Л" одне забрати – буде в день оката спати ,
А вночі - кричать , літати і мишам волі не давати.
(слова - сова)
Воно у бджілки є, ужалить і умре.
А «Ж» на «С» зміни, на жир перетвори.

(жало –сало)

Гуде собі, літає ,
З квіток нектар збирає ,
А якщо "Дж" зітерти , -
Вмить стане одяг жерти.
(джміль - міль)
З "О" - мене не помічаєте ,
Хоч щодня переступаєте ,
З "П" - помітять враз хлоп'ята ,
Та буваю лиш на свята .
(поріг - пиріг)
На неї птах сідає ,
Вона його гойдає,
А звук ви замініть –
Звірятком стане вмить .
(гілка - білка)
З "Л" твердим - рудий , хвостатий ,
З "Л" м'яким - густий , листатий .
(лис - ліс)
З дзвінким в кінці - пора у лісі нас збирати ,
З глухим - негайно треба лікувати .
(гриб - грип)
Я одиниця довжини ,
І висоти , і глибини ;
А голосний в кінці додайте -
І швидше у вагон сідайте .
(метр - метро)
В майбутнє тебе я покличу ,
За думливим стане обличчя .
Та встав голосний лиш , і я –
Звичайне жіноче ім'я .
(мрія - Марія)
Я зеленію з краю в край ,
Та спереду ти "П" додай –
І можна мене в поле брати ,
Щоб землю під посів орати .
(луг - плуг)
Коли я з "Д" - росту на гілці,
Коли ж із "Т" - пливу по річці.
(плід - пліт)
З "И" я плаваю у морі,
З "І" ловлю мишей в коморі.
(кит - кіт)
Люблять нас усі збирати -
Після дощика в ліску ,
А як букву "Г" відняти
Будем плавати в ставку .
(гриби - риби)
Полохлива і струнка з роду оленів вона.
Коли ж зміниш «К» на «З», птах у лісі закує.
(козуля – зозуля)
Завдання 13.
Знайдіть і запишіть слова , які б мали такі значення під час читання
зліва направосправа наліво
►<
листяне дерево[. . .]- геометрична фігура
гул голосів[. . .]- чарівник
площа для
сільськогосподарських робіт[. . .]- домашня тварина
розряд речей за якістю[. . .]- канат
злак[. . .]- молочний продукт
синонім прислівника тепер[]- тепер
Відповідь : бук, гам , тік,сорт , рис, зараз .
Завдання 14.
Допишіть слово . Додавши дзвінкий приголосний , утворіть нові слова від таких слів : коза, рука, буква, міль , коса, буря .
Завдання 15.
Міняючи у слові БІЙ перший звук ( а на письмі - першу літеру) на інший один звук ( або букву) утворіть і запишіть якнайбільше нових слів , що мають інше значення. Відповідь : БІЙ- мій, лій, сій, дій, вій, тій, цій Придумайте короткі вислови або речення з новими словами . .
Змінюючи у слові СІЧ останню букву (звук ) на іншу букву ( звук ), утворіть якнайбільше нових слів із іншим значенням .
Відповідь : СІЧ - сів , сік , сіль , сіл (У Карпатах чимало гуцульських сіл [ мн., О.в.] ) , сім , сіп (Миколка - сіп мене за руку) , сіть (Рибалка сіть закинув).
Завдання 16 .
Запишіть 5 односкладових слів , які від перестановки звуків (першого й останнього) набрали б нового значення .
Наприклад : мир - Рим .
Відповідь : кіт - тік , кат - так , лік - кіл , рік - кір (хвороба) ,лід - діл (низина), рай - яр(йар), бук - куб .
Завдання 17 .
А) Знайдіть 5 односкладових слів , які читаються зліва направо і справа наліво однаково і мають теж саме значення .
Відповідь : дід, біб, вів, Тит, око
Б) Знайдіть неменш 4 дивовижних слів із 5 звуків кожне , які б читалися зліва направо і справа наліво не змінюючи свого значення .
Відповідь : Пилип, потоп, корок, наган, зараз, . . .
Завдання 18 .
Пригадайте і запишіть якнайбільше слів , що мають склади - назви нот ( до , ре , мі, фа , соль , ля , сі). читання :
Наприклад : До + ля = доля ; по + мі + до + ри = помідори ; до + мі + но = доміно .слово?

Завдання19. Розсекретити вірш.
У цьому зображенні «засекречені» рядки з вірша Т. Шевченка. Необхідно їх «розсекретити» і прочитати.
ТапЕенЧцуЕиолВпроОлбюлДсвАувсЗйвкПкептПаІтоДлогЯоВувсОанеРолдАканЯапрРотиюОмвіМнакНмивчАвсиуДжольОакЛмикеИнапрНвіукУто.ПиролИждлогШолАєшорЄскТмсвЬщдСмитоЯвсмНсмиеАщаДкецВлогеОємДоваОтеЮ,енЧмитЕзжлРвенгВсчяОжєНамАчіукаКротАголдЛиенгИдбюНмипенА.
Відповідь: Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
РОЗВИВАЛЬНІ ТВОРЧІ ВПРАВИ, СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ, УВАГИ, МИСЛЕННЯ, МНЕМОНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, МОВЛЕННЯ
1. З кожного слова – по одному звуку, щоб вийшло нове слово.
Називаю слова. Учні повинні скласти з них слово таким чином: взяти з першого слова перший звук і позначити його буквою, а з другого – другий, з третього – третій і т.д.
Виграє той, хто першим складає слово і правильно прочитає його.
Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка);
Мало, дим. сир (мир);
Пара, перо, він, мама, канал (пенал);
Заєць, лис, ломи, собака (зима);
Звір, лось, шишка, лини, корито (зошит);
Рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска);
Лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон).

2. Чарівні клітки.
с о м
о с и
м и
1) Встав у ці клітки букви:
с, о, м, о, с, и, м, и
щоб вийшли слова: сом, оси, ми
у ширину і довжину.
2) Встав у ці клітки букви
с о н
о с а
н а
с, о, н, о, с, а, н, а
щоб вийшли слова: сон, оса, на
у ширину і довжину.
3) Встав у ці клітки букви
л а н
а л е
н е
л, а, н, а, л, е, н, е
щоб вийшли слова: лан, але, не
у ширину і довжину.
3. За алфавітом.
На дошці висить таблиця з алфавітом. Кожна цифра відповідає порядкові, місцю букви в алфавіті: а-1, б-2, в-3 і т.д.
Наприклад, слово абрикос цифрами пишеться:
1, 2, 20, 10, 14, 18, 21.
Матеріал для гри:
2, 23, 20, 31, 14 (буряк); 3, 7, 6, 17, 12, 6, 31 (ведмідь); 3, 24, 16, 11, 27, 34 (вулиця); 29, 15, 19, 16, 1 (школа); 10, 19, 29, 11, 23 (зошит); 15, 18, 11, 9, 15, 1 (книжка); 24, 28, 7, 18, 31 (учень); 2, 1, 23, 31, 15, 12, 3, 30, 11, 18, 1 (Батьківщина).
4. Шаради складів.
Називаю слова, вказую, які склади цих слів треба взяти, щоб утворити нове слово. Наприклад: треба взяти другий склад слова сама, і перший – слова лоша, щоб утворилось слово мало.
1) Перший склад слова бетон, другий – слова вересень і другий – слова ваза (береза).
2) Перші склади слів черепаха, редиска, вигін, кипіти (черевики).
3) Перший склад слова помідор, перший і другий - слова неділя і другий - слова кілок (понеділок).
5. З букв одного слова.
З букв даного слова учням за певний час за допомогою словничків скласти і записати слова:
Ведмідь (мед, мідь, дім, дві, дід);
Айстри (старий, три, рис, сир, тир);
Акваріум (мак, кава, міра, кара, рама, ріка, Віра, кір, рука, крам, вік);
Диктант (нитка, так, тин, кит, кат, танк);
Екскурсія (рік, сік, кір, сук);
Жайворонок (жар, вкрай, ворон, корова, корона, край, кран, кров, нова, ножовка, нора, рак, район. рано, ранок);
Компас ( кома, копа, каса, сом, мак, сам, смак, оса);
Космонавт (сон, мак, сом, коса, кома, так, сова, мова, носок, сам, танк, вона, станок, там, танок).
6. Алфавіт і чотири арифметичні дії.
Потрібно прочитати слово, пригадати, на якому місці в алфавіті кожна його буква, і або від цього числа відняти, або до нього додати, або його поділити, або помножити на якісь числа, щоб вийшло нове число – показник букв за алфавітом у новому слові.
Наприклад, коли зі слова буряк треба зробити слово заєць, то слід записати так:
б у р я к п и с ь м о п е н а л
+ - - - + - - + + + + - - +
8 23 13 6 16 4 20 10 15 4 21 11 17 15
з а є ц ь л и с и ц я у ч е н ь
о л і в е ц ь в у л и ц я п і в е н ь
+ - - + + - - + - + + - + - + + +
2 9 6 9 15 12 30 3 13 7 11 13 14 10 13 17 3
р е д и с к а д и т и н а я б л у н я
ц и б у л я ч е р е м х а
- - + - - - - + - + - - +
7 4 26 13 13 15 8 12 4 5 11 7 20
п е ч е в о п о м і д о р


7. “Зачаровані слова”.
А В Т О М О Б І Л Ь А П Е Л Ь С И Н
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8

3 4 5 9 6 3 4 6 7 8 2 3 8 5
1 3 4 5 7 8 9 10 4 1 8 4 1 2 7
5 8 9 10 3 1 5 2 3 6 6 1 8 7
2 8 9 2 3 4 5 1 2 1 8
С Т А Д І О Н Д И С Ц И П Л И Н А
1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 6 7 1 2 3 4 6 7 8 9 1 6 8 9 10
1 3 4 4 6 7 3 2 9 6 1 6 9
1 2 3 7 4 6 7 10 9 5 7 8 1 10
1 2 5 7 1 4 8 7 2 9 10
Т Е М П Е Р А Т У Р А Г Р О М А Д Я Н И Н
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
8 9 10 4 5 0 7 2 3 4 5 4 3 6 5
3 2 8 7 1 2 3 4 1 2 5 1 3 2 5
9 6 7 1 7 3 7 8 4 9
1 2 7 8 10 1 2 7 8 10 2 9 4 4 9 1
3 5 8 11 8 7 6 11 6 9 4 1 2 5 4
4 7 10 11 4 7 10 11 6 9 10 7 6 3
6 7 3 11 10 5 6 6 5 1

8. Заміни букву, щоб вийшло нове слово.
1. Синя соковита на дереві росте, я с на з змінити – великий дощ впаде. (Слива, злива).
2. З о метал, яким паяють, його люди добре знають. І о на с зміни, з ним ти речення склади. (Олово, слово).
3. З к землю тверду добре б’є, а з и у людей і тварин є.
(Кирка, нирка).
4. З н частина я доби, з п я грію щозими, з р предметом стану я, от вам загадка моя. (Ніч, піч, річ),
5. З п уперта тварина, а з р на троні людина. (цап, цар),
6. Мчу дорогами я з ш, з л я ягода смачна. (машина, малина).
7. З т пливе, а з д росте. (Пліт, плід).
8. З с сапаю, з ш вдягаю, з л стрибаю, з п ховаю. (сапка, шапка, лапка, папка).
9. Яскрава квітка на городі змінила к на р. Пишатися небозі годі, тваринка вже тепер. (мак, рак).
10. З т все тихо-тихо; з м для їжі лихо, погризе, потрошить все, що й у нору занесе. (тиша, миша).
11. З л я риба запашна, огорожа з т міцна; своїх хлопців звуть батьки, коли с поставиш ти. (лин, тин, син).
12. З м морський північний звір, з к я з борошна смачний. (морж, корж).
9. Додай, відніми букву, щоб вийшло нове слово.
1. Я чудодійна буква к, з кількох мостів великих я зробити можу невеликий міст. Хто відгадає загадку цієї зміни? (мост, мостик).
2. А хочеш – з міста буде переправа? Для букви к і це легенька справа. (місто, місток).
3. Грім гримить і вітер виє, а к додай – все заніміє, в городину я обернусь і у борщі зварюсь. (Буря, буряк).
4. Він корисний дуже птах, а г відкинеш – стане... (грак, рак).
5. Зерно він меле на муку, відкинеш м – живе в ставку. (млин, лин).
6. На нім барвисті квіти, трава зеленіє, а п додай – зоре усе, не пожаліє. (луч, плуг).
7. Місто для стоянки кораблів, а с додай – загартує всіх. (Порт, спорт).
8. Світить, трохи гріє вона. Без м – є у ведмедя і кроля. (лампа, лапка).
9. Без т, коли вода кипить, а з т – у школі всяк сидить. (пора, парта).
10. На клумбах гарні, запашні, без к лише гіллячки ми. (квіти, віти).
10. Перестав букви, щоб вийшло нове слово.
Осел – село, лісок – сокіл, курча – ручка, старий – айстра, кіт – тік, гава – вага, марка – рамка, кури – руки, гори – роги. тіло – літо, банка – кабан, дошка – шкода, рис – сир, липа – пила, нора – рана, лови – воли, наголос – голосна, спина – насип – напис, смола – масло, сосна – насос.

11.Знайди спільне закінчення слів.
Карт(…), маш(…), кал(…) Відповідь:ина
Гороб(…), гле(…), паль(…) Відповідь:чик
Сер(…), вікон(…), сон(…) Відповідь:це
12. Виправ помилки:
Дякую Вас Дав вірну відповідь
Вибачте мені Відкривати очі
Приймати участь піднести квіти
Придбав досвід дати запитання
Терміново подзвонити перевернув сторінку
На протязі тижня зварити борща
Відкривати двері намалювати квітів
Висловте свою думку про Панаса як людину за його листом. Виправте помилки, допущені Панасом. Яких орфограм не знав хлопець?
Написав листа Панас
Написав листа Панас Обіцяю і пишу –
і послав до «Зірки»: всім за пріклад буду!
«Буди вчитися наш клас Тож і прошу вас одне:
тільки на пятірки. у своїй газеті
Я про це уже казав ви, як кращого, й мене
в піонер загоні, дайте на партреті.
всі мині, як веступав Не одмовить прошу вас!
плескали в долоні. Активіст карась Панас».
Вчора в класі говорив Наша відповідь проста –
Я на зборах знову, так писати стидно.
щоб нихто з нас не робив Твій портрет уже з листа
помілок у мові. нам, Панасе, видно.
Я завжди про це кажу, С. Олійник.
виступаю всьюду!

13. Допиши казку.
Звідки прилетіла сніжинка?
На мою долоньку впала сніжна зірочка. Я злякався, що вона розтане, і обережно підняв її пуховою рукавичкою.
-- Дякую тобі, -- несподівано промовила сніжинка.
-- Ти вмієш говорити? – здивувався я. – Розкажи, звідки ти прилетіла!
-- Добре, -- посміхнулася сніжинка. – Слухай...
Як приходить весна?
Якось на початку березня ми з дідусем гуляли у парку. Сніг ще не зійшов. День був похмурий. Я пожалкував, що весна ще не скоро прийде до нас.
-- Дозволь не погодитися з тобою, -- відказав на це дідусь. – Придивись уважніше, і помітиш сам, що весна вже дуже близько.
Виглянуло сонечко, і я справді помітив, що ...
14. Допиши прислів’я.
Не хвали себе сам, ...
Нема друга – шукай, а ...
Дім без книги -- ...
Чого Івась не навчився, того й ...
Хочеш їсти калачі –...
Розум і вихованість-...
Добре слово краще, ніж ...
Землю красить сонце, ...
З добрим дружись, ...
Хоч в вогонь і в воду, аби ...
Ласкаве слово ...
Приятеля легше знайти, ...
Що посієш, ...
Чому вони нас навчають? Добери інші прислів`я на ці ж теми.
Завдання 15.

16. Багатозначні слова, фразеологізми
(мініатюри, гуморески).
Не ті карти
Своїм горем Гриць із друзями діливсь:
І при цьому ледь не плакав, дуже зливсь:
- Карти контурні принести задали.
Я послухався, приніс…. Які були.
Бац! В щоденник – одиницю! От напасть!
Я: «За що?!».А вчитель каже,що не в масть.
Запитання:
-Які карти приніс Гриць на урок? (Гральні)
-Які ще бувають карти? (Історичні, географічні, топографічні, астрономічні, медичні тощо).
Квадратний корінь
Син зі школи повернувсь,
Перевдягся, перевзувсь,
Потім взявся за лопату,
Став малину корчувати.
Вийшла мама за годину,
Ледь не впала:
Що це, синку?
Скарб шукав? Моє ти горе!
Ні, не скарб. Квадратний корінь
Задали мені знайти
В школі з двадцяти п’яти.
Я весь сад перелопатив –
Круглі всі! Нема квадратних!
Запитання:
- Про який корінь йдеться в гуморесці? (Про математичне поняття)
- А який корінь шукав хлопець? (Корінь рослини)
- Які ще бувають корені? (Корінь слова).
Прочитайте вірш Г. Бойка. Чому онук не зрозумів дідуся? Виділіть фразеологізми, поясніть їх значення.
Веремій
Це дідусь хороший мій, А дідусь обох повчав:
Звуть його так – Веремій. – Так до бійки недалеко!
Так він дивно розмовляє, Що це ви розбили глека?...
Що попробуй - зрозумій! Братик, плачучи,сказав:
В цирку був я з дідусем - Глека я не розбивав…
Ми там бачили усе: Ну й дідусь мій Веремій!
І жонглера і ведмедя Що він каже, зрозумій.
На швидкім велосипеді Ми були біля криниці,
Я крутивсь, дідусь спитав: З неї я хотів напиться.
- Ти прийшов ловити гав? Нахиляюсь, гнуся, гнусь –
Аж піднявся я із лави: До води ж – не дотягнусь…
Та які ж у цирку гави? А дідусь мій: - Що?
Ну й дідусь мій, Веремій! Попив?
Що він каже? Зрозумій. Шилом патоки вхопив?
Грались ми з Рябком Знов мені не зрозуміло:
кудлатим, Тут – ні патоки, ні шила!
Посварилися із братом. Ну й дідусь мій, Веремій!
Брат мовчав і я мовчав, Що він каже? Зрозумій.
Відповідь: ловити гав – бездіяльно проводити час; розбити глека – посваритися; шилом патоки вхопити – зазнати невдачі.
17.Завдання-загадки.
Тема: «Будова слова».
Слова ці родичами звали,
Бо спільний корінь вони мали:
Похід і захід,перехід,
І вихід, і прихід, і вхід,
І східний, західний, і схід
Назвіть швиденько корінь!
(хід)
Слова ці родичами звали,
Бо спільний корінь вони мали:
Бігун ,забігати, прибіг,
Забіг,побігати, розбіг,
Добігти, збігав, перебіг.
Вже визначили корінь?
(біг)
Відгадай! Корінь мій – у слові дзвінко,
Суфікс – у слові синочок,
Закінчення – у слові кіт.
(дзвінок)
Що за слово відгадай:
Корінь у «садку» сховався,
Префікс у «постіль» забрався
А закінчення та суфікс
У слові «хмарка» пошукай.
(посадка)
Корінь – в слові «відгадай»,
Префікс – в слові «запитай»,
Суфікс – в слові «нічка»,
Закінчення – в слові криничка».
(загадка)
У слові «хмарка» корінь відшукаєш,
Із слова «літній» суфікс підбирай,
У «бездоріжжі» префікс упізнаєш,
Закінчення у слові «злий» впізнай!
(безхмарний)
Склади самі схожі загадки.
Чи рідня гусениця гусаку? (жарт)
-- Ви хто такі?
-- Я – Гусак, це – Гуска, це наші гусенятка. А ти хто?
-- Я ваша тітка – Гусениця.
А як ти гадаєш?
Дай відповідь на запитання жарту.

«Знайди зайве слово»
«Зайве тут одне словечко:
Колісниця і колечко,
Колія, околиця,
Коліщатко,колеться,
Коло, колесо,кільце!
Відшукай «чуже» слівце!
Зліт,злетіти, відлетів,
Політати, прилетів,
Літера, літак, відліт.
« Шпигуна» впіймати слід!
Немалий і малуватий,
І маленький, малювати,
Малюки, малеча, мало.
Чи «чужинця» ви впізнали?
Тема: «Слово»
От так «однина»!
-Є слова, що в однині
Не вживаються:штани,
Брюки, ножиці. Я вам
Ще цікавий приклад дам.
А чи скажете мені
Слово « гроші» в однині?
Тут Василько-пустунець
викрикнув:
- Це «гаманець»!
Чи всі іменники мають форму однини? Як грамотно назвати один предмет, позначений таким словом, наприклад, ножиці, окуляри? Запиши такі іменники. Побудуй з ними речення.
Розгадай!
__ ЛІД Цей “лід” на стежинці залишила білка.
__ЛІД Цей – з ягідками червоненькими гілка.
ЛІД__ Цей – у ім`я до сестрички пробрався.
Л_ _ ІД_ Цей – красень-птах, що у небо піднявся.
_ _ЛІД Цей “лід” – яскравий метеорит.
_ _ ЛІД_ _ Цей п`є бабуся, як серце болить.
Чотири дракони
_ _ ДРА Ця дра рікою пливе.
КО_ _ Н_ Цей кон лише униз росте.
Д_Р_ _А Ця дра від міста до села.
КО_ _Н Цей кон усе дрова руба.
_ _Д_РА Цей дра штовхає всіх і б`ється.
К_О_Н Цього кон хто бачить, той сміється.
ДР_ _А Ці дра лежать горою у бору.
КОН_ _ _ Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру.
А в яких словах сховалися інші істоти?
18. Вправи із зашифрованими висловами.
Вправа 1.
1. Подані слова розставте за алфавітом і запишіть у дві колонки.
1.Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс,листопад ,переліт,зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жоржина, щітка,шланг, віз, горб, радощі, цукор.
2.Степ, стебельце, вівчар,зола, жар, вилов, відліт, вище, хороше,удруге.число, яйце, підріс, палац, питання, відступ, , відплата, підрив, шарж,футляр, храм.
II. Ключ. З останніх букв записаних слів в одній і другій колонках повинні скластися прислів'я.
.Вправа 2.
1. Випишіть підряд у три колонки: 1) слова, у яких звуків і букв порівну; 2) слова ,у яких звуків менше ,ніж букв;3) слова, у яких звуків більше , ніж букв .
Явір ,огороджений ,впроваджую , ходжу , мряка , гребінь , щедрий , малюк, юрба, динька, знаємо, оцінювати, безкраїй, сяють . ІІ.Ключ . Підкресліть у кожному слові другу від початку букву, якщо ви правильно розставили слова ; то з цих букв, виписаних підряд, складається народне прислів'я. Запишіть його. Словник : впроваджувати - внедрять мряка - дрібний дощ.
.Вправа 3.
I.Випишіть підряд спочатку всі односкладові слова, потім всідвоскладові, трискладові і т.д.
Обрій, сніг, озимина, вітер, бульдозер, екіпаж:, екран, ось , лисенятко, йоржик , обмерзнути , заметіль , гойдалка , лід , сріблитися , унормований.
II.Ключ . Якщо ви правильно розташували слова , то з їхніх перших буквповинно скластися закінчення вислову М. Стельмаха : " Людина без мрії -це..."
Запишіть вислів . Поділіть кожне слово на склади . Словник : обрій - горизонт
гойдалка - качели
заметіль - метель
сріблитися - серебриться
Вправа4.
Випишіть слова у три колонки :
1) ті, яких не можна розривати для переносу (юний) ;2) ті, при переносі яких можна залишати в попередньому рядку дві перші букви (юн-нат); 3) ті, при переносі яких можна залишати три перші букви ( юна-ки) ; Армія , орел , укрию , огляд , ґудзик , відступ , іти , вийдемо , обмию , оазис , сонно , згин , яма , раджусь , ящик , об'єм , збуджене , око , саджанці, розквіт, вздовж, витвір, ясно, уклін, оса, зумію . II . Ключ . Якщо ви правильно згрупували слова , то з останніх букв повинен скластися вислів М. Рильського . Запишіть його .
Вправа 5.
І.Вставте пропущенні букви . Слова випишіть у дві колонки :
з вставленими буквами Е та Є ;
з вставленою буквою О .
Осінь-ос.ні, опір - оп...ру , спік - сп...кла , корінь - кор...ня , звів - зв...ла , рокіт - рок...ту , Чернігів - Черніг...ва , Ананьїв - Анань...ва , темінь -тем...ні, узвіз - узв...зу, пішохід - пішох...да , Снячів - Сняч...ва , ремінь -рем...ня, в'їдливість - в'їдлив...сті.
II. Ключ . Підкресліть у виписаних словах другу від початку букву . Якщо ви правильно виконали вправу , то з цих букв прочитаєте пропущені два слова у вислові К. Паустовського :" Усе навколо нас ... . Шукайте її." Словник : узвіз – подьем
Вправа 6.
I.Запишіть слова у дві колонки : 1) у які вставили м'який знак ; 2) у які нетреба вставляти м'якого знака .
Кавказ...кий , тюр...ма , астрахан...ський , різ...бяр , аврал...ський , камін...чик , ремін...чик , щіл...ний , емул...сія , мален...кий , електропаял...ник , астрахан...ці , щонаймен...ше , нян...чити , економіч...ний, шахтарс.кий, емал...ований .
II.Ключ . З перших букв прочитаєте крилатий вислів .Словник : різьбяр - резчик
щільний – плотньїй
Вправа 7.
Подані слова розставити в тому порядку, як розташовані їхні схеми , якінаводяться нижче .
Книга, обкладинка, іграшка и, розмова, одяг, дзвоник, заметіль . Схеми:
корінь + суфікс + нульове закінчення ;
префікс +корінь + суфікс + закінчення ;
префікс +корінь + суфікс + нульове закінчення ;
корінь + суфікс + закінчення ;
префікс +корінь + закінчення ;
префікс +корінь + нульове закінчення ;
корінь + закінчення ;
Якщо ви правильно розмістили слова , то з їхніх перших буквпрочитаєте другу половину крилатого вислову , який починаєтьсясловами: " Через терни ...". Запишіть вислів повністю.
Вправа 8.
І. Замінити подані вислови одним словом .
Людина , яка виявляє незвичайну відвагу , хоробрість і самовідданість у бою чи в праці.
Найвища почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги.
Здатність, уміння думати, мислити, основа її свідомого життя .
Знання, уміння, здобуті в житті, на практиці.
Великий птах , що водиться в степах та горах , а також: назва сильної, мужньої людини .
II .Якщо ви дали правильні відповіді , то з перших букв знайдених вами слів складеться закінчення відомого вислову М. Горького : "Людина - це звучить ... " . Запишіть вислів повністю .
Іменник
Вправа 9.
І. Випишіть у дві колонки окремо іменники - назви істот і назви неістот . Одесит , вовк , схід , стіна , абориген , трудівник , солома , режисер , схованка , сон , очерет , отаман , домогосподарка, село , хвала, острів, агроном , теніс , дослідник , автор , озеро , знання , вчитель , канат , втрата, директор, життя, сторож:, винахідник .
II. У кожному іменнику підкресліть другу від початку букву . З цих
прочитаєте прислів'я.
Словник: схованка- хранилище
очерет - камьпп
хвала - похвала
дослідник-исследователь
винахідник – изобретатель
Вправа 10.
І Запишіть іменники у дві колонки : 1)власні назви ;2)загальні назви .
1)(У,у )країна, (І, і)ндик, (К,к)рим, (3,з)ірка (небесне тіло ), (Н, н)аталка,
(Ю, ю)щук (прізвище), (У,у)жгородці, (І,і)нженер, (Б,б)ерлін, (0,о)панас,
(Н,н)імець , (У,у)країнець, (Н,н)ікітенко (прізвище), (А,а)зія , (В,в)рона,
(В,в)ласник, (Н,н)іметчина, (Р,р)оман, (Д,д)иректор.
II. У кожному іменнику підкресліть другу від початку букву . З цих букв
прочитаєте прислів'я.
Словник : власник – собственник
Вправа 11.
І. Іменники запишіть в дві колонки : 1) що вжиті в однині ;2) що вжиті в
множині.
Доля , ножиці, екзамени , озеро , приклади , радощі , берег , радість ,
експеримент , дочка, обеліски , птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс ,
олівець, експонати.
II.Зробіть висновки , які закінчення характерні для однини , а які для
множини.
Ключ . У кожному іменнику підкресліть першу букву . З цих літер ви
прочитаєте народне прислів'я.
Прикметник.
Вправа 12.
І. Випишіть спочатку підряд у колонку ті словосполучення ,де треба в закінченнях прикметників треба вставити букву І, а потім треба вставити букву И.
Мудр...й людині , учнівськ...х зошитів , вчораит...х уроків , у чітк...й послідовності , широк...м полем , сталеє...ми плугами , у гаряч...й час , струнк...й тополі , у лелеч...м гнізді , осінн...й день , айвов...й сік , у сторокат...хлісах, у льнян...й сорочці, з весел...м настроєм . II. Ключ . У прикметниках підкресліть другу від початку букву . З цих букв прочитаєте відому пораду Т.Г.Шевченка .
Дієслово.
Вправа 13.
І.Випишіть у дві колонки окремо дієслова І і II дієвідміни . Закінчення
підкресліть .
Зберуть , несете , зносять , узагальнюємо , непокоїться , зміниться ,
стережеш, шарудить, спинимо, красується ,клеїш, порадите, думаєш,
здається, здійснимо, падають, бачать .
II . Ключ . Підкресліть у кожному слові другу від початку букву . З цих
букв , виписаних підряд , повинно скластися прислів'я . Запишіть його .
Вправа 14.
I.Запишіть у дві колонки дієслова : 1) із вставленими буквами Е , Є ; 2) ізвставленими буквами И , ї .
Святку...мо , вивча...ш , знаход...ш , ненавид...те ,сто...мо , схоч...те , лет...те , колиш...ться , осміл...ться , одяга...ться , захист...мо , пиш...ш , утримуймося, змін...ться, тьопа...те, перестав...ш .
Ключ . У словах підкресліть другу від початку букву . З цих буквпрочитаєте закінчення вислову давньоримського письменника Публія Теренція :" Якщо двоє роблять те саме ..."
Прислівник.
Вправа 15.
I.Запишіть російські прислівники підряд у колонку і доберіть до нихукраїнські відповідники.
Чутко , своевременно , искренне , поодаль , обильно , зимой , сьізмала , сгоряча, вяло, наспех, вдоволь, скомканно .
Словник : рясно , щиро , чуйно , вчасно , взимку , осторонь , зопалу , змалку , похапцем , мляво , жужмом , вдосталь .
II.В українських прислівниках підкресліть другу від початку слова букву.З цих букв повинна скластися перша половина прислів'я , яке закінчуєтьсясловами : " - пригодиться на старість !" Запишіть прислів'я повністю ,прислівник у ньому підкресліть .
Відповіді до вправ
а) Азбука - до мудрості дорога. б) Вперта праця все переможе .
Праця гори верне .
«…соловей без голосу».
Людина кожна якоюсь мірою поет..
5."... сповнене поезії..."
6.Краще менше - та краще .
7."... до зірок".
8."... гордо ".
9.Добре того вчити , хто хоче все знати .
10.Краще пізно , ніж ніколи .
11.Добре діло не пропаде .
12.Учітесь , читайте .
13.Без труда - нема плода .
14."... виходить не те саме ".
15." Учися змолоду -.
19. Утворити прислів'я, приказки. Пояснити коли так говорять.
У кого совісті нема -стежка утоптана.
З поганої травидобрих людей.
Сам себе раз утой і собі має.
До доброї криниціне буде доброго сіна.
Світ не безнема й сорому.
Хто людям добра бажає,рік любить.
"Хто правильно закінчить прислів'я?"
Не все, що знаєш,.... (треба говорити)
Мудрий не все каже, що знає, а дурень .... (не все знає, що каже).
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, а .... (другого не гудь).
Хто людям добра бажає,.... (той і собі має).
Яка головонька,.... (така й розмовонька).
Розшифруйте прислів'я і поясніть його зміст. Такий зомор, ощ жа зіро чутьска (Такий мороз, що аж зорі скачуть)
Який це мороз? Як сказати інакше? Зиймови деьонк, як макорів сокно. (Зимовий деньок, як комарів носок)
Чому так говорять?
Втікул лягує, а мкувзи чиваспоє. (Влітку гуляє, а взимку спочиває)
20.Чи знаєш ти народні приказки і прислів'я?
Назвати пропущені слова, а потім записати їх у стовпчик. Якщо відповіді правильні, то перші літери слів утворять ще одне прислів'я (не забудьте поставити апостроф в останньому слові прислів'я).
1. Літо дає коріння, а осінь ....
... шия, то ярмо буде.
Хочеш ... їсти, треба в воду лізти.
Глибше ... - більше хліба будеш мати.
Хоч воду лий в очі, то скаже ... іде.
Поки суд та діло, а кошеня ... з'їло.
Під лежачий ... вода не тече.
Під гору вскач, ... на гору хоч плач.
День у ... рік годує.
Тільки став пан - вже поліз на ....
Не нашого поля ....
На городі бузина, а в ... дядько.
... багата снігами, а осінь снопами.
Голка мала,... коле дуже.
Загляне сонце і в наше ....
... до корови не ходять.
Хто полю годить, тому ... родить.
... - беники, та й поїм вареники.
Відповіді:
1. Насіння. 2. Аби. 3. Рибку. 4. Орати. 5. Дощ. 6. Сало. 7. Камінь. 8. А. 9. Жнива. 10. Екран. 11. Ягода. 12. Києві. 13. Зима. 14. Але. 15. Віконце. 16. Ясла. 17. Жито. 18. Еники.
Народ скаже - як зае 'яже.
21.Цитати з творів замінити одним словом.
1 2 3 4 5 "Мудрі, безстрашні, високі духом, вони несли людям слово правди. Вони закликали до єднання. Піднімали його на боротьбу з поневолювачами". (Кобзарі).
"Прокинулися тоді їхні замордовані душі й мерщій давай розбивати та рвати на собі кайдани". (Невільники).
"Коли всі готування до походу були закінчені, запорожці помолилися в січовій церкві, посідавши в чайки, рушили Дніпром до Чорного моря". (Традиція).
"Біля порогу запорозькі козаки влаштовували випробування. Сідали молоді на колоду, щоб пірнути у ..." (Водограй).
"Моя честь і моя любов до нашого народу не дозволяє мені сидіти із зложеними руками і віддати рідний край на поталу лютого ворога". (Мазепа)
22. Розгадай кросворд.
Казки бувають різні. Давайте пригадаємо деякі з них і заповнимо кросворд "Казки". Послухайте уривки казок і назвіть їх.
1 2 3 4 5 6 7 8 к а 3 к и 1."Несе Лисичка Півника, а він і гукає:
-Мій Котику! Мій братику!Несе мене Лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту, -
порятуй мене!" ("Котик і Півник").
2.'ГА дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:
-Кізонько моя мила, кізонько моя люба!.." ("Коза-Дереза").
"Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!" ("Колобок").
"Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!" ("Рукавичка").
Продовжить речення: "Усі перелічені казки - про ..." (тварин).
"Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі, то не одну несе, а дванадцять разом..." ("Кирило Кожум'яка").
"А дівчина їм відказує:
-Не полечу я з вами:як була я в лужку,виломила ніжку,
а ви полинули,
мене покинули!" ("Кривенька качечка").
8.Продовжить речення: "Ці дві казки належать до групи..." (чарівні).
Кросворд
1 К 2 Р 3 А 4 С 5 А 6 У 7 к 8 р 9 А 10 ї 11 Н И (Слова для довідок: люди, гаї, ниви, лани, луки, ліси, гори, моря, ріки, села, міста, Київ).

Столиця України.
Карпати - мальовничі... України.
Красуються у вишневому садку українські...
Особливо чарівні восени ....
У ... і села йде весна весела.
Весною вкриваються зеленим килимом ...
Дніпро і Дністер - найбільші ... України.
В Україні є Чорне і Азовське ....
9.Щоб ... широкополі, і Дніпро, і кручіБуло видно, було чути, як реве ревучий.
10.... шумлять, я слухаю,хмарки біжать, милуюся.
11.3 вітром листя гомонить,
з сонцем - ... і діброви. 12. Творці краси рідного краю - ...