Свято Початкова школо, прощавай
Свято «Початкова школа, прощавай!»
Автор: Бокій Олена Михайлівна, вчитель початкових класів СЗШІ №16 м. Горлівки Донецької області.
Опис матеріалу: Пропоную вам сценарій випускного в 4 класі. Даний матеріал буде корисним вчителям початкових класів. Місце проведення: актова зала.
Завдання заходу: - створити комфортну ситуацію для творчого самовираження учнів, вияву їх активності;
- залучити всіх дітей до проведення свята, показати (по можливості) здібності кожної дитини; - розвивати організаційні здібності у кожному; - формувати шанобливе ставлення один до одного; Оформлення. Сцена прикрашена кульками, великими квітами, які малювали самі діти, написом "Початкова школа, прощай". На стіні колаж з шкільних фотографій за 4 роки навчання. Дипломи. Мультимедійна дошка з проектором.
Хід свята
1-й учень
Увага! Увага! Спішіть, поспішайте.
Зали святкової не проминайте.
2-й учень
Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в останній раз.
Щоб наших учнів привітати
І провести у п’ятий клас.
Учитель
І зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість, нашу надію, учнів 4-Б класу, випускників початкової школи. Зустрічаємо наших випускників оплесками.
День сьогодні такий незвичний,
Сонце встало, умите в росі.
Скликав в школу нас дзвоник останній,
І зібрались на свято усі.
У серці моєму тривога і смуток,
Хоч травень буяє, птахів передзвін.
Немов ластів’я з початкової школи
Лечу, бо четвертий я вже закінчив.
Казкова Фея
Дитино, мила не сумуй.
Бо ті роки, що відлетіли,
Тобі багато що дали,
В житті багато чого вчили.
Крокуй же впевнено вперед.
В душі неси тепло від серця.
І щирим, людяним ти будь,
На білий світ, дитя, не сердься.
Щоб вгамувати смуток твій,
Тобі я квітку дам прекрасну.
Її я дуже попрошу,
Хай спогад подарує ясний.
Пелюстку відривай й кажи:
«Дитинство, квітко, покажи»
(Виходить на сцену хлопчик з квіткою, на якій 7 різнокольорових пелюсток)
Хлопчик (відриває одну пелюстку з квіточки)
Ти, пелюстко, відлітай,
І прохання виконай.
Поведи у перший клас
Коли з батьками в перший раз
Прийшли ми на шкільний поріг,
Писати я, читать не міг.
Всміхнулась вчителька до нас:
«Я научу, малята, вас!»
(Пісня «Казка»)
Хлопчик (відриває другу пелюстку з квіточки)
Спасибі, квіточко, за бал.
А ще б тебе я попрохав,
Щоб згадали шкільні роки:
І перерви, і уроки,
І дитинства дивну мить.
Наша згадка хай звучить!
Міні-сценка «Шкільні роки»
Давно - давно тому, чотири роки,
Коли осінні дні були,
Почулись в школі тихі кроки:
Це ми у перший клас прийшли.
Читати трошки ми вже вміли,
Писати ж зовсім не могли,
Батьки нас рахувати вчили, -
Такі маленькі ми були!
Ще довго літери вивчали
І по складах ледь-ледь пливли
Колись на пальцях рахували,
І до мільйонів аж дійшли!
Тепер вже нас і не впізнати,
Бо скільки знань ми здобули!
Писать навчилися, читати,
Чотири сходинки пройшли!
1клас
Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
А письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!..
В зошита задрались вуха,
Ніби він уважно слуха.
Потім крейдою писали –
Форми білі-білі стали!
Ну, а час вже не чекає –
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець,
Що ж, хто вчився – молодець!
2клас
Другий клас. Пішла таблиця
І почала часто сниться.
Ми її вчимо-вчимо,
На уроках «горимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі, браття, й говорити!
Стали в ряд частини мови.
Їх багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли!
3 клас
Ось і третій рік ми в школі,
Цифри вирвались до волі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще ж множити, ділити
Мізки б тут не розгубити!
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі – просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті
4 клас
І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить.
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.
Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Швидше речення склади
З дієсловом розберись,
І відмінювать навчись
Не питають, чи ти здібна, -
Всім же грамотність потрібна!
Хлопчик (відриває третю пелюстку з квіточки)
Ось згадали шкільні роки,
А тепер попросим враз,
Щоби квіточка мала
До домівки повела.
Бо земля, що Горлівкою зветься, -
Найдорожча в нашім серці.
Тож, пелюстко, відлітай,
У танку нас закружляй.
(Танок «Мрія»)
Хлопчик (відриває четверту пелюстку з квіточки)
Вже четверту відриваю,
І її я попрохаю,
Щоб смішинки–веселинки
Нагадала нам усім,
Бо такі траплялись миті,
Що від сміху трясся дім.
Дім той – рідна наша школа,
Не забути нам ніколи.
(Сценки «Смішинки-веселинки зі шкільного життя»)
Хлопчик (відриває п`яту пелюстку з квіточки)
Я буду квіти дарувати,
До ніг дівчатам їх встеляти.
Цю ж квітку хочу попрохати
Батьків прекрасних пригадати,
Батьків, найкращих в світі цім,
Пелюстку цю дарую їм.
(Діти дарують батькам букетики з квітів, зроблених власноруч.)
Хлопчик (відриває шосту пелюстку з квіточки)
Пелюсточко шоста, весела, грайлива!
Несеться хай спогадів добрая злива:
Як ми веселились, як ми мандрували,
Як весело жили, як дзвінко співали.
(Пісня про школу)
Хлопчик (відриває сьому пелюстку з квіточки)
Пелюсточко, з тобою що робити?
Давайте ми подумаємо, діти.
Пелюстку цю ми вчителям даруємо
На згадку, бо сьогодні ми сумуємо,
Бо відлітаємо із теплого гніздечка,
І так схвильовано клекочеться сердечко.
Директор і завучі, як тато і мами,
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми – важко нести їм
Влади тягар на собі.
Вам співчуваємо, щастя бажаємо,
На довгі – предовгі роки.
Сили, наснаги, здоров’я й відваги
Зичимо вам залюбки.
(Квіти вчителям)
Вручення дипломів випускникам
Сьогодні – радість, й трохи сумно нині:
Складаєм дяку вчителям, батькам.
Нехай же пісня над простором лине
По українських вквітчаних садах.
Заключна пісня