Урок по украинской литературе на тему Система образів драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей (10 класс)

Тема. Система образів драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.
Мета уроку: працювати над образами драми, здійснювати порівняльну характеристику персонажів; формувати вміння працювати з текстом художнього твору, висловлювати й аргументувати власні думки, удосконалювати навички роботи в групах; виховувати почуття прекрасного, прагнення до творчої самореалізації особистості.
Обладнання: відеофрагмент художнього фільму, ілюстрації до драми-феєрії.
ХІД УРОКУ
І . Оргмомент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Міні-дослідження учня «Чому пісня лісова?»
Щоб дати відповідь на поставлене питання, звернемося до семантики таких слів: «лісник», «лісовик». Лісник – це людина, яка оберігає ліс. Але вона гість у лісі. Лісовик – міфологічна істота, яка є господарем у лісі. Отже, «лісна пісня» – це пісня про ліс. А «лісова пісня» – це пісня лісу; пісня, створена в лісі. Чому саме пісня, а не казка? Пісня – це музичний твір; музика – це ознака духовності, це душа народу, витвір людської душі. Музика зв’язує світ людини й природи.
2. Інші особливості твору допоможе з’ясувати робота «Закінчи речення»:
а) Драматична поема – це твір, у якому поєднуються жанрові форми драми й ліро-епічної поеми.
б) Леся Українка написала такі драматичні поеми «Бояриня», «Одержима», «Кассандра».
в) Жанр твору «Лісова пісня» Л. Українки – це драма-феєрія.
г) Драма-феєрія – це один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні перетворення.
г) Темою твору «Лісова пісня» Л. Українки є зображення світу людини й світу природи в їх суперечностях і взаємопроникненні.
д) Ідея твору «Лісова пісня» - це обстоювання краси кохання, єдності людини й природи як основи гармонійного життя.
3. Картка №1. Проблематика драми «Лісова пісня».
Людина й природа.
Духовне й матеріальне, мрія й буденність.
Сила кохання й сімейне щастя.
Добро й зло, гідність і безчестя.
Людина й мистецтво.
У чому сенс людського життя.
Трагедія самозради.
Картка №2. Ознаки неоромантизму.
Неоромантизм – стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом.
Ознаки:
прагнення поєднати ідеал із дійсністю;
увага до чуттєвої сфери людини;
емоційно-інтуїтивне пізнання світу;
усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи;
піднесення постаті визначного героя;
самотність – філософська категорія, вимір самоцінності.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя.
Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної краси й сили «гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки та поривання. Сьогодні ми поговоримо про Мавку й Лукаша. Саме через образи, їх вчинки, мову спробуємо розкрити духовно-естетичну сутність людини, її творчих можливостей.
Які вміння й навички знадобляться вам під час роботи над образами?
Умотивовувати поведінку героїв,
знаходити відповідні цитати,
виразно читати,
усі види переказу: стислий, детальний, вибірковий.
2. Уявна зустріч з Лесею Українкою. Розповідь про історію написання драми-феєрії «Лісова пісня».
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
«Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаться непоміченими справжні золоті розсипи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитись над людськими цінностями і своїм життям.
У нас на уроці працює дві групи, які вдома самостійно характеризували образи драми-феєрії
· Мавку, Лукаша. Робота здійснювалась за планами.
І група
План
1. Мавка – це лісова дівчина.
2. Портретні риси як показ душевної краси героїні.
3. Розкриття характеру Мавки через її вчинки, стосунки з іншими персонажами драми.
4. Значення образу для розуміння ідейного змісту твору.
ІІ група
План
1. Лукаш – сільський хлопець, небіж Лева.
2. Портретні деталі героя.
3. Риси характеру Лукаша.
4. Позитивні задатки в характері: творча обдарованість персонажа.
5. Причини трагедії Лукаша.
2. Перегляд відеофрагменту.
Фільм «Лісова пісня» (1961 рік, режисер М.Івченко). Завдання: висловіть своє враження від першої зустрічі з героями.
Враження:
Мавка: красива, дивна, неземна, безпосередня, вільна, вічна, таємнича
Лукаш: простий, талановитий, гарний, чуйний, добрий, ніжний
3. Робота з текстом за планом до образів. Учні здійснюють порівняльну характеристику Образів Мавки й Лукаша.

Мавка – лісова дівчина.
Є Лісовик, я зву його «дідіусю»,
А він мене: «дитинко», або «доню».

Лукаш – сільський хлопець, небіж дядька Лева.


Мені здається часом, що верба,
Ота стара, сухенька, то матуся.
Вона мене на зиму прийняла
І порохном м’якеньким устелили
Для мене ложе.



Береза, Русалка Польова – то сестри.



Мені здається, що жила я завжди.


Мавка розуміє мову лісу:
Он бачиш там питає дика рожа:«Чи я хороша?»
А ясень їй киває в верховітті:
«Найкраща в світі!»

Німого в лісі в нас нема нічого.
А я й не знав, що вних така розмова.
Я думав – дерево німе, та й годі.

Портрет.
Вільна, як сама природа, що її зростила, вона ходить з розпущеними косами, перевитими ніжним цвітом.
В яснозеленій одежі з ропущеними чорними, з зеленим полиском, косами.


Портрет.
Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче; убраний в полотняну одежу з тоншого полотна; сорчка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним пояслм; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку. У традиційному волинському одязі.

Мавка не схожа на звичайних сільських дівчат:
Ти зовсім так,
Як дівчина ба ні, хутчій, як панна,
Бо руки білі, і сама тоненька,
І якось так убрана не по-наськи

У тебе голсос чистий, як струмок, а очі – непрозорі.

Колір очей змінюється, як природа:
А чом же в тебе очі не зелені?
Та ні, тепер зелені, а були,
Як небо сині О! Тепер вже сиві,
Як тая хмара.


Визначальні риси персонажів. Волелюбність.
Для Мавки воля – неодмінна умова життя, як існування явищ природи:
Ну як таки, щоб воля та пропала?
Се так колись і воля пропаде.

Вона любить волю, життя, не просто життя, а його повноту:
Захоплюючись ніжністю берези, вона говорить, що та занадто смутна, бліда, журлива.
От вільхи не люблю – вона шорстка,
Осика все мене чогось лякає,
Вона й сама боїться – все тремтить.
Дуби поважні надто. Дика рожа
Задирлива, так само й глід і терен.

Вона вільна, тому перша сказала про свої почутя Лукашу (без якихось обмежень, умов, вигод, нагород). Їй не відомі умови людського життя, що регламентують стосунки між дівчиною та юнаком:
Ну, що се значить «накинулась»?
Що я тебе кохаю?
Що преше се сказала?
Чи ж то ганьба?
Що маю серце не скупе, що скарбів
Воно своїх не криє.

Визначальні риси персонажів.
Ніжна, поетична натура.
Його гра на сопілці розбудила Мавку. Вона каже: «Весна ще так ніколи не співала». Навіть чорна безлиста тернина починає цвісти.
Природа наділила його даром – грати на сопілці, приносити радість оточуючим.


4. Інсценізація діалогу між Мавкою і Лукашем.
Завдання класу : як вони сприймають поняття «вічне»?
М: Ви – як птахи:
Клопочетесь, будуєте кубельця,
Щоб потім кинути.
Л: Ні, ми будуєм навіки.
М: Як навіки? Ти ж казав,
Що тільки літувати будеш тута.
Л: Та я не знаю Дядько Лев казали,
Що тут мені дадуть ґрунтець і хату,
Бо восени хотять мене женити.
М: З ким?
Л: Я не знаю. Дядько не казали,
А може, ще й не напитали дівки.
М: Чи у людей паруються надовго?
Л: Та вже ж навік!
М: Се так, як голуби
Я часом заздрила на їх: так ніжно
Вони кохаються.
Л: Вже не прибіднюйся, бо й ми чували
Про ваші танці, жарти та зальоти!
М: То все таке, як той раптовий вихор, -
От налетить, закрутить тай покине.
В нас так нема, як у людей: - навіки!
Мавка – вона безсмертна, дитя природи, а для природи характерна циклічність, повторюваність. Може, цим обумовлюється непостійність у стосунках між лісовими мешканцями.
Лукаш – людина. Вона смертна. Вона підкоряється умовам. Навіки для нього проміжок часу (літувати). Для деяких людей проміжок часу може й усе життя.
Одруження для героя – частина господарських клопотів, людське «мушу».


5. Слово вчителя.
Дві юних душі зустрілися й потягнулися одна до одної. Мавка про кохання говорить:
Ох, зірка в серце впала!

Ти сам для мене світ,
Миліший, кращий,
Ніж той, що досі знала я, а й
Той покращав, відколи
Ми поєднались.
Лукаш цьому дивується й запитує: «Ми поєднались?» Для Мавки ознакою єднання є духовна близькість.

6. Вибірковий переказ, коментар вчинків героїв.
– Час іде, хазяйство потребує рук, і Лукаш стає до господарства: будує хату, впорядковує двір. Він став мовчазним, дратливим. Ще й мати докоряє весь час за Мавку.

– Мавка не послухала порад Лісовика й пішла жити до людей. З її боку це самопожертва, бо вона втратила волю – тепер вона більше говорила «можу», «мушу». Можу перевдягнутися, заплестися (коли волосся заплела в коси як символічна дія втрати волі). До Русалки Польової вона звертається:
Сестрице, мушу я! Твоя краса
На той рік ще буйніше запишає,
А в мене щастя як тепер зов’яне,
То вже не встане.
Вона ранить собі руку, щоб не завдати болю природі.

– Мавка бореться за кохання:
Не зневажай душі своєї цвіту,
Бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
Він скарби творить, а не відкриває.
У мене мов зродилась друге серце,
Як я його пізнала.

7. Виразне читання діалогу між Мавкою і Лукашем.
Як ви розумієте слова: «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»?
– Лукаш за покликанням – митець, що розбуджує світ і вкладає в Мавку душу.
У чому головна мета Мавки?
– Відкрити Лукашеві очі на самого себе. Але Лукаш сам цього не розуміє, бо на нього діють суспільні стереотипи.
Г.Сковорода говорив, що «кожна людина в цьому світі має своє призначення. Але люди почали плутати свої ролі, тому світ перетворився в хаос».
Лукаш забув мелодію своєї сопілки, мелодію свого серця. Тепер він і сам не впевнений, чи кохає Мавку, чи потрібна вона йому. Так, Мавку любити важко. Вона не просто дівчина, що стерпить холод серця, байдужість. Її треба любити, а це означає – душа має світитися, співати, бути живою. Лукаш не витримує цього іспиту. Він зраджує Мавку:
Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?
Готуйте, мамо, хліб для старостів,-
Я завтра засилаюсь до Килини.


8. Проблемне запитання.
Лісовик перетворив Лукаша на вовкулаку. Ставлю проблемне запитання:
«Чи справедливо?» Дайте коротку письмову відповідь.
1) Лісовик помстився за своє дитя лісу. Спрацював закон лісу: на кожну силу знайдеться сильніша сила.

2) Лісова дівчина, маючи силу чарів, не вдалася до них, щоб повернути Лукаша. А Лісовик, навпаки, помстився за Мавку, бо він попереджав: «Не задивляйся ти на хлопців людських. Се лісовим дівчатам небезпечно».

1) Людина може зробити помилку. Вона не свята. Головне, щоб вчасно її визнати й виправити.

2) Лукаш покараний за зраду. Я вважаю, правильно. За свої вчинки треба відповідати. Потрібно жити, не забуваючи про це.

3) Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину – хто зрікся духовного життя, загатив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною.

9. Проблемне запитання: наскільки сильним було почуття кохання?
- Настільки, що Мавка знайшла таке слово, що Лукаш перетворився з вовкулаки в людину.
В серці знайшла я теє слово чарівне,
Що й озвірілих в люди повертає.
- Переродження відбулося: ставши людиною, Лукаш подивився на Мавку таким болючим поглядом, повним туги, каяття палкого, без надії. Людина тільки може так дивитись. І лише тепер змучена й спустошена душа хлопця починає сповнюватися щирістю і красою. Звучить сопілка, як колись весною. Вона починає промовляти голосом:
Як солодко грає, як глибоко крає,
Розтинає мені груди, серденько виймає.

10. Відеофрагмент. Останній монолог Мавки.
Завдання класу: підсумуйте значення образу Мавки для розуміння ідейного змісту твору.У чому трагедія Лукаша.

V. Систематизація та узагальнення вивченого
1. Обговорення відеофрагменту.
Через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що – людина творець краси.
Мавка – це символ прекрасної мрії; вірного кохання; ідеал чистоти; ідеал духовної рівноваги. Мавка не вмирає. Їй даровано душу.

Трагедія Лукаша – це трагедія талановитої особистості в тяжких умовах життя.
Трагедія – у роздвоєності душі. Він так і не зрозумів, у чому був його поклик, щастя. «Не зміг своїм життям до себе дорівнятись».

2. Який образ ви вважаєте трагічнішим – Мавки чи Лукаша? (Метод «Прес»).
Я вважаю, що образ Лукаша – трагічніший, тому що він не мав злагоди з самим собою. Наприклад, він зрадив не лише Мавку, а й себе, зруйнув власне щастя. Він винуватий у всьому сам. Трагічність образу посилює епізод зустрічі з Долею. Наприкінці Лукаш помирає з усмішкою на вустах біля Мавки-верби. Він поєднався з коханою в смерті, став щасливішим, ніж за життя. Тому образ Лукаша є трагічнішим.

3. Робота з підручником. На підтвердження ваших слів звернемося до підручника:
В алегоричному образі Лукаша показано, як важко бажане зробити дійсним, як реальне життя заглушує мрію, спиняє романтичний порив у блакитні високості, як засмоктує людину буденщина. Однак голосом його ж таки сопілки у фіналі твору авторка ствердила: убити мрію неможливо! Згоріло Мавчине тіло, але любов Лукаша подарувала їй невмирущу душу.

VI. Релаксація
Мені запам’яталося
Мені було цікаво
У мене виникли труднощі

VII. Оцінювання
VІІI. Домашнє завдання
Написати листа до Мавки або Лукаша (на вибір).
Виписати цитати до образу дядька Лева – 1 група.
Виписати цитати до образу Килини – 2 група.










13PAGE \* MERGEFORMAT141115




15