ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЗН В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК УМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЗН В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК УМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1. Сутність та можливості застосування ТЗН в початковій школіПеред тим, як характеризувати технічні засоби навчання, розглянемо сутність поняття «засіб» у педагогіці. Аналіз літератури свідчить, що існує багато визначень цього поняття. Узагалі засіб розглядається у двох аспектах: як знаряддя діяльності, а також як прийом, спосіб дії [ REF _Ref417036313 \r \h \* MERGEFORMAT 14; REF _Ref417036315 \r \h \* MERGEFORMAT 15; REF _Ref417036322 \r \h \* MERGEFORMAT 26; REF _Ref417036324 \r \h \* MERGEFORMAT 29; REF _Ref417036335 \r \h \* MERGEFORMAT 35; REF _Ref417036336 \r \h \* MERGEFORMAT 36; REF _Ref417036341 \r \h \* MERGEFORMAT 44; REF _Ref417036345 \r \h \* MERGEFORMAT 55; REF _Ref417036347 \r \h \* MERGEFORMAT 58].
Щодо поняття “засіб навчання”, то багато авторів (Ю.Бабанський, Ч.Куписевич, Н.Мойсеюк, В.Оконь, В.Онищук, М.Скаткін, М.Фіцула та інші) [ REF _Ref417036313 \r \h \* MERGEFORMAT 14; REF _Ref417036322 \r \h \* MERGEFORMAT 26; REF _Ref417036341 \r \h \* MERGEFORMAT 44; REF _Ref417036345 \r \h \* MERGEFORMAT 55] розглядають засоби навчання як різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час засвоюються знання та вміння.
Деякі дослідники (Г.Коджаспірова, Н.Тарасевич та інші) [ REF _Ref417036324 \r \h \* MERGEFORMAT 29] визначають засоби навчання як різноманітну діяльність вихованців: працю, гру, спілкування, навчання, а також способи її організації.
Ф.Корольов, В.Гмурман стверджують, що якщо той чи інший акт, предмет, явище веде до мети, він стосовно неї виступає як засіб.
В.Лозова, Г.Троцко визначають засоби навчання як те, за допомогою чого здійснюється навчання [ REF _Ref417036336 \r \h \* MERGEFORMAT 36].
Б.Наумов виділяє такі засоби педагогічної діяльності:
- особистісні засоби (зовнішній вигляд, осанка, хода, міміка, жести викладача та його мова: виразність, мелодійність, лексична і стилістична культура);
- матеріальні засоби (книга, зошит, указка, ручка, крейда, дошка, схеми тощо); технічні засоби (фото-, кіно-, звукотехніка, навчальне телебачення, ЕОМ);
- організаційні засоби (режим, розклад занять, тип уроків, колектив педагогів, єдині педагогічні вимоги);
- засоби формування відносин між педагогами й учнями.
В.Краєвський, І.Лернер виділяють такі засоби навчання [ REF _Ref417036347 \r \h \* MERGEFORMAT 58]:
- на теоретичному рівні – компоненти педагогічного процесу (цілі, принципи, зміст освіти, методи, форми);
- на рівні навчального предмету (процес навчання відповідно до типу навчального предмету);
- на рівні навчального матеріалу (усі матеріальні та нематеріальні об’єкти нормативної сфери);
- на рівні шкільної дійсності (усе, що стосується учня й учителя (підручники, посібники, ТЗН та ін.).
Отже, аналіз вищенаведених підходів до визначення засобів навчання дозволяє зробити висновок про те, що в педагогіці ще не вироблено єдиного погляду до поняття “засіб навчання”. Слід зазначити, що ця категорія розглядається у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні засіб навчання – це матеріальний об’єкт та знаряддя діяльності. У цьому разі засіб навчання виступає як дидактична одиниця. А в широкому розумінні – мова йде про весь процес навчання: форми та методи діяльності, емоційну атмосферу та особистість педагога, зміст освіти, допоміжні знаряддя, техніку тощо. І в цьому розумінні засіб навчання виступає як компонент педагогічного процесу. У нашому дослідженні ми будемо дотримуватися другого погляду на поняття „засіб навчання”, оскільки засоби навчання в широкому розумінні містять у собі більше елементів і дозволяють якнайкраще вплинути на розвиток мовленнєвих навичок учнів.
Технічні засоби навчання класифікуються за трьома основними ознаками: за призначенням; за функціями, які вони виконують; за способами впливу на учнів.
За призначенням вони діляться на дві групи: перша ТЗН широкого призначення; друга ТЗН спеціального призначення
Перша група: ТЗН широкого призначення використовуються в усіх формах навчальних і позанавчальних занять, на всіх рівнях освіти, у всіх класах, для всіх учнів, при вивченні всіх навчальних дисциплін з навчальною, виховною, розвиваючою і контролюючою метою. До них відносяться: телебачення, кіно, звукозапис та його відтворення, відеозапис та його відтворення, радіо, візуальні статичні засоби, технічні засоби контролю.
Друга група: ТЗН спеціального призначення. До цієї групи відносяться комп’ютери, мікрокалькулятори, копіювальні апарати, демонстраційні стенди, діючі прилади і пристрої, макети, які подають різноманітну інформацію спеціального призначення.
За функціями, які виконують ТЗН, їх можна поділити на дві групи: перша ТЗН передачі інформації; друга ТЗН контролю знань (рис. 1.1)
.
Рис. 1.1. Класифікація ТЗН за функціями
За способами впливу на учнів ТЗН діляться на три групи: перша візуальні (зорові); друга аудитивні (звукові); третя аудіовізуальні (звукозорові) (рис. 1.2).

Рис. 1.1. Класифікація ТЗН за способами впливу на учнів
До першої групи відноситься демонстрування носіїв інформації, які забезпечують на екрані або іншим способом нерухоме зображення.
Друга група - аудитивні ТЗН здійснюють інформативний вплив лише на органи слуху учнів. Це відтворення звуку записаного на магнітну стрічку, грамплатівку, лазерний диск; пряма радіопередача
Третя група: аудіовізуальні ТЗН. Вони одночасно впливають на органи зору і слуху учнів. Сприймання і засвоєння інформації тут значно кращі, ніж у попередніх двох варіантах.
За характером розв’язування навчально-виховних завдань ТЗН діляться на такі групи:
1. Передачі інформації.
2. Автоматизованого навчання.
3. Контролю знань.
4. Самопідготовки.
5. Універсальна.
За складом учнів, які навчаються, ТЗН бувають такі:
1. Індивідуальні.
2. Індивідуально-групові.
3. Групові.
4. Масові.
За принципом будови ТЗН діляться на такі види:
1. Механічні.
2. Електромеханічні.
3. Оптикомеханічні.
4. Електрикооптикомеханічні.
5. Електронні.
За типами управління ТЗН бувають такі:
1. Ручні.
2. Напівавтоматичні.
3. Автоматичні.
4. Дистанційні.
Статичні технічні засоби навчання або технічні засоби статичної проекції – це система технічних засобів навчання, в якій носіями інформації є діафільми, діапозитиви, епіпосібники і транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів, епіпроекторів і графопроекторів. Статичні – значить нерухомі. Так вони називаються тому, що створюють на екрані нерухомі зображення предметів, які проектуються за допомогою апаратури. Технічні засоби статичної проекції – це найпоширеніші ТЗН. Вони прості за конструкцією і доступні для користування. Вони дають можливість організувати демонстрування схем, пристроїв, різних зображень.
Педагогічний ефект від застосування технічних засобів статичної проекції в значній мірі визначається якістю зображення на екрані, яка залежить від особливостей проекційної апаратури. У зв’язку з цим знання особливостей сприймання екранного зображення, його залежності від технічних параметрів апаратури дуже потрібні тим, хто використовує технічні засоби статичної проекції в навчально-виховному процесі.
Технічні засоби статичної проекції за дидактичними принципами їх дії і видах інформації, яку вони передають, діляться на діапроекційні, епіпроекційні, графопроекційні.
В діапроекційних використовуються прозорі носії інформації. Вони передають на екран плоскі двомірні зображення. До діапроекційних ТЗН відносяться діафільми, діапозитиви, слайди. Вони проектуються на екран за допомогою діапроекторів.
В епіпроекційних застосовується принцип відбиття світла. На екрані ми бачимо плоскі двомірні зображення. Носіями інформації є такі непрозорі об’єкти:
– Малюнки, фотографії, картини, графіки, таблиці, ноти, карти, текст на папері, плоскі предмети (деталі).
Всі вони проектуються на екран за допомогою епіпроекторів та епідіапроекторів.
В процесі використання графопроекційних статичних ТЗН ми отримуємо на екрані двомірні зображення. Носіями інформації є крупноформатні діапозитиви, які називають транспарантами, що проектуються на екран за допомогою графопроекторів або, як їх ще називають, кодоскопів. Графопроектори є лінзові та дзеркальні.
У сучасній початковій школі застосування ТЗН допомагає учням глибше й повніше засвоювати знання, виявити зв'язок між науковими знаннями й життєвою практикою, сприяє становленню активної, суб’єктивної позиції в навчальній діяльності, стимулює розвиток мотиваційної сфери [ REF _Ref417036551 \r \h \* MERGEFORMAT 42].
Більшість дітей, що приходять до школи, знаходяться на доопераційному рівні інтелектуального розвитку. Це рівень наочного мислення, тому в початковій школі результат запам'ятовування краще при опорі на наочний матеріал. Крім того, сприйняття в цьому віці в учнів тісно пов'язане з емоціями. Увага молодших школярів залучається яскравим, образним, наочним матеріалом, живим і емоційним викладом. Дитина звертає увагу на те, що збуджує її почуття, інтерес. Усе, пов'язане з наочністю, яскравістю вражень, викликає сильні почуття й запам'ятовується легко й надовго. У початкових класах за допомогою ТЗН використовуться картинна й картинно-динамічна наочність (картини, малюнки, фотографії, діапозитиви, кіно); звукова (грамзапис, магнітофонні записи, радіо); змішана наочність – навчальний звуковий кінофільм тощо [ REF _Ref417036561 \r \h \* MERGEFORMAT 13].
Сучасні ТЗН мають унікальні властивості й функції наочності, які здатні змінити весь процес навчання. Цифрові освітні ресурси дозволяють об'єднувати величезну кількість образотворчих, звукових, умовно-графічних, відео та анімаційних матеріалів [ REF _Ref417036572 \r \h \* MERGEFORMAT 27].
Використання сучасних ТЗН дозволяє широко застосовувати графіку, відео, анімацію й мультиплікацію в інтерактивному режимі й тим самим розширює рамки застосування принципу наочності. Це дозволяє зрозуміліше передавати інформацію тому, кого навчають, збільшує обсяг інформації, яка повідомляється на навчальному занятті, полегшує її розуміння, сприяє розвитку інтуїції, образного мислення.
Аналіз уявлень структури наочності дозволяє зробити висновок про те, що за допомогою сучасних інформаційних технологій навчання можуть бути візуалізовані невидимі об'єкти та явища, частинки, звук, абстрактні теоретичні поняття, тобто створений дидактичний образ – модель, якій завжди притаманні три функції: ізоморфно-відбивна, чуттєво-візуальна, інтегративно-абстрактна [ REF _Ref417036593 \r \h \* MERGEFORMAT 59].
Існують такі шляхи використання ТЗН у навчально-виховному процесі:
- використання спеціальних навчальних програм, у яких передбачаються матеріали для різних видів навчальної діяльності, також пропонується методика їхнього використання;
- самостійний відбір окремого матеріалу щодо конкретних цілей навчання.
Цікавою знахідкою є педагогічні програмні засоби «Природознавство 3-4 клас», «Математика», «Музичне мистецтво» тощо, які практично є електронними підручниками з даних предметів. Авторами для кожного уроку розроблено матеріал, який містить ілюстрації, відео та аудіо матеріали, цікавий додатковий матеріал, словничок, завдання для практичних та самостійних робіт, підсумкове тестування. Програмний засіб дає змогу організувати самостійну роботу учнів як у класі, так і вдома, здійснювати контроль і самоконтроль за допомогою розгалуженої системи навчальних завдань у традиційній і тестовій формах.
Доповненням уроків рідної мови може стати програмне забезпечення «Диктанти для учнів початкової школи», яке дає змогу кожному учневі самостійно вибрати вид диктанту (словниковий, текстовий чи малюнковий). За допомогою аудіосупроводу під час словникових чи текстових, відео супроводу під час малюнкового диктантів діти виконують роботу. Комп’ютер перевіряє правильність роботи, оцінює її, звертає увагу на допущені помилки, при цьому учень може зробити роботу над помилками, виправити їх.
Для того щоб уроки навчання грамоти та математики в 1 класі стали цікавішими, щоб створити відповідний емоційний клімат на уроці, доцільно використовувати відео фрагменти з «Абетки-Малятко» та «Арифметики-Малятко», створені творчим об’єднанням «Маски». В ігровій формі, разом із казковими героями, першокласники невимушено засвоюють назви букв, їх звукове значення, оволодівають навичками усного рахунку. Особливо складним дається рахунок, тут допомагає програма «Планета чисел» зі збірки освітніх ігор для малят «Бука». Разом із нею діти рахують, виконують логічні завдання, розпізнають кольори й фігури.
«Програмно-методичний комплекс з російської мови» «Хронобус» дає можливість швидше зрозуміти такі складні теми як «Іменник», «Діє слово» тощо.
На уроках образотворчого мистецтва в учнів є можливість познайомитися із шедеврами світової класики. Учні із задоволенням дивляться відеоуроки зі створення портретів, пейзажів, проходять тест для закріплення вивченого матеріалу.
Залежно від дидактичних цілей і специфіки курсу навчальних предметів можна виділити такі види комп'ютерних програм:
- навчальні,
- тренажери,
- контролюючі,
- демонстраційні,
- імітаційні,
- довідково-інформаційні,
- мультимедіа-підручники.
Найбільш часто для підсилення наочного матеріалу у своїй роботі вчителі використовують демонстраційні програми, до яких крім картин, відеофрагментів, фотографій можна віднести й інтерактивні атласи, і комп'ютерні лекції та уроки-презентації, розроблені за допомогою Power Point.
Програма розробки презентацій Power Point дозволяє підготувати матеріали до уроку, комбінуючи різні засоби наочності. Володіючи такою можливістю, як інтерактивність, комп'ютерні презентації дозволяють ефективно адаптувати навчальний матеріал під особливості учнів. Слайди, виведені на великий екран – це прекрасний наочний матеріал, який застосовується для пож вавлення уроку. Цей матеріал може бути різним (звичайна ілюстрація); використання анімації в слайдах; мультимедіа-панорама (більш цікавий прийом наочності).
Можна використовувати ігровий матеріал (загадки, ребуси, вікторини і т. д.). Використовуючи слайд – фільми, інтерактивні моделі, можна здійснювати диференційований, індивідуальний підхід у роботі з молодшими школярами, які володіють різним ступенем освоєння навчальним матеріалом. Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний і розвиваючий матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією, в алгоритмічній порядку. У цьому випадку задіюються різні канали сприйняття, що дозволяє закласти інформацію в пам'ять дітей не тільки в зоровому, а й в асоціативному вигляді.
Використання кольору, мультиплікації та інших ефектів підсилюють сприйняття наочного навчального матеріалу, сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів. Використання продуктів такого роду на уроках і в позаурочній діяльності полегшує процес навчання за рахунок більш зрозумілого, яскравого й наочного подання матеріалу.
Наприклад, при вивченні тем «Нумерація чисел у межах 20 (100, 1000)», «Багатозначні числа» використання Power Point презентацій дозволяє вчителю динамічно і яскраво, а головне, доступно показати молодшим школярам принцип утворення десятка (сотні, тисячі), чисел нового розряду. Використовувати презентації можна на всіх етапах уроку. Це і під час актуалізації знань, і при поясненні нового матеріалу, і при закріпленні. При цьому необхідність у наочному або роздавальному матеріалі відпадає, тим самим дозволяючи вчителю більш раціонально використовувати час на уроці.
Не завжди учні з інтересом ставляться до вивчення мови. Але елементи інформаційних технологій на різних етапах уроку значно підвищують пізнавальний інтерес дітей. Це можуть бути і відеословнички, і мовнологічні завдання на екрані комп’ютера, і аудіоправила тощо.
На уроках читання учні із задоволенням знайомляться з іменами відомих письменників, розгадують відеокросворди, слухають аудіозаписи художніх творів.
На уроках образотворчого мистецтва школярі з великим інтересом дивляться презентації на теми: «Види і жанри образотворчого мистецтва», «Петриківський розпис», «Український костюм» та інші. При проведенні уроків природознавства використовуються 5 – 7-хвилинні науково-пізнавальні навчальні фільми (такі як «Як з'являється сонце», «Сонце освітлює земну кулю», «Органи травлення» тощо), підібрані відповідно до навчальної програми з «Дитяча енциклопедія «Кирило і Мефодій».
Використання наочності на уроках природознавства допомагає побачити своїми очима незвичайні рослини і тварин, відправитися в захоплюючі подорожі. Учні показують високий рівень засвоєння матеріалу після перегляду на екрані процесів, що відбуваються в природі, у розвитку, дії (так, наприклад, розвиток рослини з насіння, виверження вулкана та багато іншого). При цьому діти більш уважно і дбайливо починають ставитися до природи.
Сучасниим засобом демонстрації наочності на уроці є використання інтерактивної дошки. Використання можливостей інтерактивної дошки на різних уроках дозволяє максимально залучити учнів до роботи на уроці. Кожен хоче вийти до дошки, посовати різні форми за допомогою «чарівного» стилуса – миші, активно стежить за тим, що відбувається на дошці, оцінює відповіді та дії своїх однокласників. Це мимоволі розвиває розумові процеси, процеси уваги і запам'ятовування.
Можливості інтерактивної дошки для вчителя:
- дозволяє малювати й робити записи, використовуючи інструменти малювання та архіву галереї шаблонів;
- дозволяє наочно викладати навчальний матеріал; надихає вчителя на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.
Переваги для учнів:
- робить заняття яскравими, цікавими й розвиває мотивацію;
- надає можливості для участі в колективній роботі, починають розуміти більш складний матеріал у результаті більш ясного, наочного й цікавого пояснення матеріалу;
- учні починають працювати більш творчо і стають впевненими в собі [ REF _Ref417036612 \r \h \* MERGEFORMAT 23].
Також комп'ютер являється для вчителя незамінним помічником при оформленні дидактичних матеріалів. Переваги комп’ютерної техніки над власноруч виготовленими матеріалами очевидні.
По-перше, наочні посібники, роздаткові картки будуть мати якісніший і привабливіший вигляд.
По-друге, їх легше уніфікувати – зробити однотипними за структурою, звичнішими, тобто спростити їх сприймання учнями.
По-третє, хоча на підготовку таких матеріалів може бути витрачено більше часу, проте час на їх тиражування скоротиться.
По-четверте, матеріали, виготовлені за допомогою комп’ютерної техніки, є гнучкішими і їх легко змінювати.
Засоби збереження інформації дозволяють учителю створити комп’ютерний банк власних дидактичних матеріалів.
Підсумовуючи вище зазначене, слід відмітити, що наочність, реалізована ТЗН, має низку переваг перед традиційною. Пов’язані ці переваги, передусім, з високим рівнем універсальності комп’ютерної техніки.
Використання ТЗН у навчальному процесі дозволяє збільшити обсяг інформації, яка повідомляється учням на уроці, більш активно, порівняно зі звичайними заняттями, вдається організувати пізнавальну діяльність, впливати на такі психологічні процеси, як увага, мислення, пам'ять.
Уроки з використанням презентацій проходять більш емоційно, виразно, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Як показує практика, використання мультимедійного супроводу на уроках дозволяє підняти розвиток наочно-образного мислення в молодших школярів на більш високий рівень. Наочний матеріал служить зовнішньою опорою внутрішніх розумових дій дитини. При цьому урок набуває емоційне забарвлення, привабливе для маленьких учнів; завдяки цьому підвищується його ефективність і поліпшується «моральний клімат» у класі.
Однак при використанні ТЗН слід ураховувати специфічні правила:
- не можна перевантажувати засіб наочності зоровою інформацією (вона повинна містити мінімально можливу кількість слів, а ілюстраційні матеріали повинні, по можливості, мати максимальний розмір);
- звуковий супровід не повинен носити різкий, відволікаючий, дратівливий характер.
Крім того, небезпечним є невиправдане використання ТЗН, що перешкоджає досягненню мети уроку. Використання ТЗН на уроках не слід перетворювати на самоціль. ТЗН орієнтують на розвиток спостережливості, асоціативності, порівняння, аналогії, виділення головного, узагальнення та уяви. Вони мають сприяти ефективному навчанню молодших школярів, оскільки невміло використані негативно вливають й відволікають дітей від цілеспрямованої роботи.
Взагалі, при використанні ТЗН в навчанні в початковій школі необхідно дотримуватися ряду умов:
- застосовувані ТЗН повинні відповідати віку учнів;
- ТЗН повинні використовуватися в міру, поступово й тільки у відповідний момент уроку;
- спостереження повинне бути організоване таким чином, щоб усі учні могли добре бачити демонстрований предмет;
- необхідно чітко виділяти головне, істотне при показі ілюстрацій; детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації явищ;
- ступінь використання ТЗН повинна бути точно погоджена зі змістом навчального матеріалу