РОЗВИТОК ПАМЯТІ, УВАГИ ТА ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ, УВАГИ ТА ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
  Для того, щоб удосконалити розум,
треба більше роздумувати, ніж заучувати.
Рене Декарт,
французький філософ, математик
 
            Поняття «інновація» з'явилось у дослідженнях етнічних культур в XIX столітті. Його сутність полягала у запозиченні однією культуро  елементів іншої.                                
           Термін «інновація» як економічну категорію увів у науковий обіг у 1911 році австрійський (пізніше — американський) вчений Алоїз Шумпетер ( I. А. Schитреtеr).                    Саме він вперше змалював інноваційний процес, дав визначення інноваціям.  
З середини XX століття на Заході поняття «інновація» стали використовувати в освітній галузі. Більшість дослідників та практиків дають визначення терміна згідно із тлумачними словниками: інновація (лат. in  — в, novus — новий) — нововведення, цілеспрямована зміна, яка викликає перехід системи із одного стану до іншого.
           Класифікація нововведень
            Побудова класифікаційної системи починається з визначення класифікаційних ознак. Науково обґрунтована класифікація інновацій повинна ґрунтуватись навколо трьох питань:
1.  Яка мета інновації?
2.  Яка форма реалізації інновації?
3.  Яка сфера застосування інновації?
         Школа віддзеркалює все те, що відбувається у країні.  Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизовувати. Така сама вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обґрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років. Тому завдання школи, вчителя саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно   висловлювати   свої    думки в    усній та писемній формах, чітко і переконливо обґрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.
Головним завданням початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізується через оновлення змісту навчальних програм, методики проведення уроку, форм організації навчально-виховного процесу, гуманізації навчання, в центрі якого стоїть дитина.
У педагогічній психології проблема мислення - одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань. Саме за допомогою мислительної діяльності учні набувають знання і нові способи дій.
Те , що увагу і пам'ять дітей треба розвивати, не потребує доказів. Але як це робити? Саме тому я обрала собі тему «Розвиток пам’яті, уваги та логічного мислення молодших школярів", над якою і працюю».
Логічне мислення, будучи вищою мірою інтелектуальної діяльності дитини, проходить тривалий шлях розвитку. На ранніх етапах учень нагромаджує чуттєвий досвід і привчається розв'язувати практичним шляхом ряд конкретних, наочних завдань. Засвоюючи мовлення, він набуває можливості формулювати завдання, ставити питання, будувати докази, розмірковувати і робити висновки. Дитина оволодіває поняттями і рядом розумових дій. Логічне мислення (вміння роздумувати) має велике значення не тільки для засвоєння навчальної програми, а й для уміння  застосовувати ці знання в розв'язанні як стандартних, так і нестандартних завдань. У процесі шкільного навчання мислення дітей продовжує розвиватися, головною рисою його стає спрямованість на оволодіння знаннями основ наук.
К.Д.Ушинський стверджував , що дитина мислить образами, звуками, барвами. Дитяче мислення трактувалось (і трактується досі) як наочно - дійове і наочно-образне, а логічні форми розвиваються у дітей на більш пізніх етапах навчання. Таким чином, будучи за змістом наочно-дійовим і наочно-образним, мислення дітей опирається на практичні дії і в них реалізується.
Одне з найважливіших завдань шкільної програми - розвивати логічне мислення учнів. На відміну від практичного мислення, логічне мислення реалізується тільки словесним засобом. Так уже склалося в розвитку інтелекту людини, що вона має роздумувати, добирати і застосовувати до тієї чи іншої задачі відомі їй правила, прийоми, дії. Вона має порівнювати необхідні зв'язки, групувати різні і розрізняти подібні предмети. Це вкрай складна форма розумової діяльності, і  перш, ніж дитина засвоїть її, вона припускається багатьох типових для школярів помилок. Вони виявляються в дитячих роздумах; і залежно від того, яке поняття засвоює дитина та як його використовує, складається характер побудови нею логічного судження.
                    Працюючи над цією проблемою, я переконалась у тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв’язно висловлюватись, розвивати етику мовленнєвого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі мислительні вміння: спостерігати явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново - наслідкові зв’язки, робити  самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.
                  У своїй роботі намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності. Велику роль у навчально-виховному процесі відіграє розвиток уваги молодших школярів. К. Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага це "ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу".
             Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вища ефективність навчання. Неуважність - одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей молодших класів. Виявляється, навчання ставить перед дитиною нові завдання, не схожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. Та  щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ. Ці ігри розвивають якості уваги.
Саме математика дає чи не найкращий матеріал для розвитку уваги та логічного мислення. Уроки математики в початковій школі мають на меті забезпечити оволодіння системою математичних знань, умінь і навичок необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами і забезпечення наступності із середньою ланкою школи.
                   На уроках я застосовую „ мандрівки" в природу, що є справжньою школою розумової праці. Після уроків, взявши бутерброди і воду, ми йдемо до парку. Бігаємо, пустуємо, граємо у дитячі спортивні ігри – і так до приємної втоми. А хтось із нас чинно ходить галявиною й думає про своє, а потім ми сидимо на траві й мовчимо або тихо ведемо бесіду. Діє угода: не можна кричати, але можна чути й відчувати запахи, споглядати жовто-червону красу лісу. Обіймаємо березу й слухаємо, що ж вона нам може розповісти,  чи    навідувався   до неї вітерець-мандрівник?   Що бачив і чув по дорозі? Як змінилося життя дерева восени? Речі, предмети вчать дитину мислити - це важлива умова того, щоб діти були розумними, кмітливими, допитливими. Світ природи стає школою розумової праці, уваги та розвитку логічного мислення. Чим більше використано в навчальному процесі відчуттів, тим більш ефективним буде навчання. Тому ми граємо, торкаємося руками, очима до „ математики"- і результати вже є.
                Я продемонструю   деякі завдання, які використовую на своїх  уроках. Та вважаю, що кожен учитель зможе скласти багато  різноманітних задач  для розвитку інтелекту учнів. Це велика, кропітка, цікава робота як для вчителя, так і для дітей, і ні в якому разі не нудна, не пуста, не рутинна.
               Цікаві задачі:
1. Взимку ведмедики  носять рукавички на  лапках. У одного ведмедика  всі рукавички порвалися, тільки одна залишилася. Скільки рукавичок треба йому сплести?
2.Батько-гусак і мати-гусиня  мають п'ятеро  гусенят. Скільки птахів у цій сім'ї?
3. Коли вдома був ремонт, Сашко заліз лівою ногою в зелену фарбу, а правою - в синю. На підлозі кімнати - 5 зелених плям і 4 синіх. Скільки кроків зробив хлопчик по кімнаті?
4.На  цуценятко  у дворі чекали 9 неприємностей, 7 неприємностей з ним сталося. Скільки неприємностей залишилось?
5. Три дев'ятиголових Змія - Горинича захотіли одягнути капелюхи. Скільки капелюхів їм треба?
6.На столі лежало 20 цукерок. Як тільки мама на хвилиночку відійшла, Таня з'їла 8 цукерок, а Ваня – 12. Скільки цукерок побачила мама, коли повернулася?
7. Коли восьминіг сів обідати, то взяв у кожну з 4 лап по виделці, а в інші лапи взяв ножі. Скільки   ножів він узяв?
             Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють усесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Гра - це "чарівна паличка", з допомогою якої можна навчити дитину читати, писати, і, головне, мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою. Інтерес до гри, до розв'язування задач, що вимагають активного мислення, з'являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися неможливо.
Так, у 3 класі під час вивчення теми "Школа Володимира Великого"(урок читання) пропоную наступні  вправи на підвищення швидкості читання, осмислення прочитаного і розвитку мислення.
Гра "Незвична математика"
 Пропоную дітям виконати математичні  дії і прочитати утворений результат.
Кни - и + яма - ма + зь = ... (КНЯЗЬ)
Вона - на + лод + ила - ла + мир = ... (ВОЛОДИМИР)
Ве + лист - ст + кий = ... (ВЕЛИКИЙ)
                                                      Читання тексту з дошки
                   Прочитайте текст, роз'єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя ВолодимираВеликого.ЗакнязяВолодимираВеликогоукраїнськадержавабуладужевелика.КнязьмешкауКиєві.ВолодимирВеликийбудувавцсркви,закладавшколи,допомагавбідним.
Бувсуворийдлялихх,алелагіднийдлядобрих.ЗайогокнязюваннянашнародприйнявХристовувіру.
   У своїй роботі я використовую такі завдання: самопостановка запитань у процесі читання з метою осмислення прочитаного. Така вправа формує пізнавальну самостійність, визначення причиново-наслідкових зв'язків, заставляє дітей логічно мислити. Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись
на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного. В своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоційний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання: Які почуття виникли під час слухання оповідання? Що вас вразило?  Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?  До яких вчинків, дій спонукає це оповідання? Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.  Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення, оволодівають здатність виділяти суттєві ознаки.
Вправа  спрямована  на розвиток  логічного  мислення . «Це – головне!»
Пропоную ряд слів: п’ять із них подаються у дужках, а одне – перед ними. Учні повинні за 20 секунд виключити із дужок (тобто виділити) два слова, найбільш суттєві для слова, що стоїть перед дужками.
Річка ( берег, риба, жук-плавунець, рибалка, вода).
Відповідь: берег, вода
                  Місто (автомобіль,будівля,натовп,вулиця, велосипед).
Відповідь: будівля, вулиця.
                  Ліс (лист, яблуня, мисливець, дерево, чагарники).
Відповідь: дерево, чагарники.
                 Співи (дзвін, голос, мистецтво, мелодія, оплески)
Відповідь:голос, мелодія.
                  Гра (шахи, гравці, перемога, правила, покарання)
Відповідь: гравці, правила.
Обробка отриманих даних: учні, які правильно виконали завдання, володіють умінням виділяти суттєве, тобто здатні до абстрагування. Показники раджу розраховувати за формою:
Здатність до абстрагування = число правильних відповідей :  на п’ять завдань.
                    Вправа на розвиток пам’яті «Мій квітник»
На столі лежать паперові квіти барвінку. На дошці написані слова:
тато                                             земля
мати                                             руки
сестра                                           зерно
брат                                              хліб
Вчитель пояснює:
- На столі у мене квіточки барвінку. Їх отримає той, хто прочитає за п’ять  секунд слова,
а потім по пам’яті назве   у тому порядку, в якому вони були на дошці.
                   
Вправи на порівняння
Порівняти два поняття:
Море   -    океан.
Спільні та відмінні риси записати у два стовпчики.
Вправи на узагальнення
Пропоную п’ять пар слів. Необхідно з’ясувати, що між ними спільного (коротко, до трьох слів)
Письмо – математика
Ніс – очі
Землетрус – цунамі
Заздрість – співчуття
Цукор – сіль
Вправи на аналогію
Подані три слова. Два з них  перебувають у певному зв’язку. Третє і  одне з наведених нижче також знаходяться у тому ж зв’язку. Необхідно знайти і записати  четверте слово.
Пісня: композитор = літак: ?
            а) пальне; б) льотчик; в) конструктор; г) аеропорт
     2.     Школа: навчання = лікарня: ?
           а) лікар;  б) хворий;  в) лікування;  г)установа
     3.     Береза: дерево = вірш:?
           а) казка; б) лірика; в) поезія; г) драма
     4.     Північ: південь = ніч: ?
           а) ранок; б) світло; в)вечір; г) день
     5.   Троянда: квітка =  кисень: ?
          а) предмет; б) барвінок; в)речовина; г) газ
                   У своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і яскравого обдарування   українців, уміння    узагальнювати ці    спостереження в  етичній і    водночас
яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв.
 Гра "Казкові вітражі". Це завдання полягає в тому, що дитина повинна пригадати всіх дійових осіб конкретної казки і з'єднати знайомі персонажі з різних казок та придумати свою нову казку. Пропоную учням намалювати ілюстрації до нової казки, до тих місць, які найбільше сподобалися, запам'яталися, вразили їх уяву.
                   Цікавими є завдання на знайомство з протиріччями.
Пропоную гру "Добре-погано".
Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.
Позитивні:
 1. Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.
2. Можна ліпити снігову бабу.
3. Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей. 
Негативні:
1. Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.
2. Старші діти розіб'ють поробку.
3. Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.
               Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.
                   Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді".
             Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.
С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;
Т - танок - закружляла у веселому танку;
І - іней - іней вкрив усе навкруг
Н - небо - небо посилало сонячне проміння;
А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.
                Такі вправи розвивають мовлення, допомагають у написанні яскравих  оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.
               Я вважаю, що педагогічний пошук учителя-практика мас завжди  спиратися на досягнення сучасних навчальних технологій, спрямованих  на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.
                Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення. Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт.
                     Цікаві та творчі завдання, які я застосовувала на уроках математики в З класі. Завдання для розвитку пам'яті, уяви, логічного мислення.                                                    
Бліц - турнір
На кожне завдання дається по ЗО секунд. Учні на картках записують відповіді.
Як називається другий місяць зими ?
Добуток яких двох чисел завжди менший їхньої суми ? ( 2 1, 5 1, 7 1 і тд.)
Що можна потримати тільки в лівій руці ? ( Праву руку )
Хлопчик ліг спати о 9 годині вечора, а будильник поставив на 10 годину ранку. Скільки часу він проспить ? (Одну годину )
Одне яйце варять 4 хв. Скільки потрібно часу, щоб зварити 5 яєць ? (Теж 4 хв.)
Яке каміння в морі ? ( Мокре )
Без чого не можна жити ? (Без імені)
Для олівця - це пенал. А що це для автомобіля ? ( Гараж )
9)Чи можна у ситі принести воду ? (Можна, у вигляді льоду )
                   Цікаві задачі та задач і-жарти
У матері 5 дочок, у кожної по одному брату. Скільки всього дітей у матері ?
На полиці лежить 15 книжок. Якою буде по порядку сьома книжка в ряді, якщо рахувати справа наліво ?
У будинку 90 квартир. Скільки разів на дверях написано цифру 8 ? (20р-)
4.Розставити дужки так, щоб відповідь була найменшою: 14-7+2-1
5.Відновити цифри: 100- *3= 7*
6.На лузі пасеться кілька корів. У них разом 12 ніг. Скільки голів у цих корів ? Скільки рогів ?
            Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати певні закономірності, виводити правила. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої здібності. 
              Рівень майстерності вчителя завжди пов'язувався із здатністю до творчо-пошукової роботи. А. Дістервег писав про вчителя, що без прагнення до наукової роботи він потрапляє до влади трьох демонів: механічності, рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'яніє, опускається. У наш час руйнується консерватизм у педагогіці, це зумовлює інтенсивний пошук нових педагогічних технологій, оновлення змісту освіти.
                 Перетворення в навчальному процесі обов'язково веде до його розвитку, і все зазначене передбачено парадигмою об'єктивного мислення, основаного на врахуванні закономірностей, на застосуванні діагностики і сучасних технологій як вітчизняної, так і зарубіжної передової  педагогічної думки, на   логічному    аналізі навколишньої   дійсності з     використанням набутих знань, на вербалізації інтуїтивного рішення проблеми, на їх описові виконавцем, на виборі правильного принципу, творчого вирішення проблеми в реалізації завдання  навчання майбутніх громадян нашої держави, що будуть сприяти більш якісній їх підготовці до самостійного життя, до більш впевненого прийняття нестандартних рішень, формуванню особистостей, достатньо оснащених інтелектуально, здатних до креативного і критичного мислення, соціально і морально відповідальних.
ЛІТЕРАТУРА    
Ads by Media ViewAd OptionsБарташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей - Тернопіль, "Богдан", 1998
Барташнікова Т. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності - Тернопіль, "Богдан", 1998
Бібліотечка вчителя початкової школи .- № 5, 2003 р., № 11, 2004 р., № 2, 2005 р.
4. Гайштут О. Захоплююча математика № 4/№ 3: Множення - ділення -Київ, "Учитель", 1995
5.   Корсаков И. А., Корсакова Н. Н. «Школа  педагогики».
6.Хорошая память на каждьій день. - Д.: ЧИКФ «ТББ», 1998Корчевська  О.П. Цікава математика. 1-4 класи.-Тернопіль: Лстон, 2002