Крітерії підготовки л до технічних конкурсів
учитель інформатики, програміст Лучковський А.І.,ст. учитель, керівник Київської секції «Робототехніки» МАН України Соколов В.А. ,
Критерії підготовки вихованців для участі у технічних конкурсах та творчих проектах.
Мислити за шаблоном –
найкращий спосіб занапастити справу.
Д. Енрайт
Стаття є продовження циклу статей по роботі з обдарованими та талановитими дітьми.
Продовжуючи тему роботи з обдарованими дітьми слід зазначити необхідність не тільки відбирати талановитих та обдарованих дітей. Але й володіти переліком компетентностей та необхідних навичок вихованців, які дозволяють отримувати результат на Всеукраїнських конкурсах.
Нижче наведено зведену таблицю з переліком деяких компетентностей та необхідних навичок вихованців, розподілену за градацією:
Значний вплив на результативність участі у конкурсі
Незначний вплив на результативність участі у конкурсі
Опосередкований вплив на результативність участі у конкурсі
Конкурси
Компетентності та
навички вихованців Мала академія наук України Intel-Техно Україна «Майбутнє України» Європейські інженерні змагання BEST Lego FLL Lego WRO Lego Сумо Lego архітектурний конкурс
вміння одержувати інформацію
здатність розуміти власний емоційний стан в ситуації пошуку та перетворення потрібної інформації
здатність достойно переживати відсутність результату, технічні та інші збої
нести відповідальність
наполегливість в опануванні знань
націленість на досягнення результату
організовувати свої власні прийоми вивчення
конструкторські навички
організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх
вміння вирішувати проблеми
адекватна самооцінка власних можливостей
вміння витягати користь із досвіду інших
самостійно займатися своїм навчанням
вміння організовувати свою роботу
здатність відкрито ділитися своїми почуттями і переживаннями
дизайнерські навички
вміння протистояти непевності та труднощам
наявність досвіду участі у даному конкурсі
публічний захист робіт
самоаналіз і самооцінка професійної діяльності
вміння використовувати нові технології інформації та комунікації
організовувати взаємозв'язок минулих і дійсних подій
займати позицію в дискусіях і висловлювати свої власні думки
включатись у командний проект
вміння співробітничати та працювати у групі
консультуватись в експерта
вміння знаходити нові рішення
вміння користуватись обчислювальними та моделюючими приладами
вміння працювати з документами та класифікувати їх
оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням, а також із навколишнім середовищем
здатність адекватно орієнтуватися в інформаційних інноваціях
вміння опитувати оточення
запитувати різні бази даних
доводити гнучкість перед викликами швидких змін
математичні навички
вміння оформлення графічних матеріалів
вміння написання контрольних робіт
вміння імпровізувати
критично ставитись до того чи іншого аспекту розвитку нашого суспільства
вміння розробляти та виконувати контракти
приймати рішення – улагоджувати розбіжності та конфлікти
вміння домовлятись
вміння оцінювати твори мистецтва й літератури
входити до групи або колективу та робити свій внесок
просторова уява
Інтелектуальна вага конкурсу 31,5 33 15 20 14 16,5 13,5 19,5
табл. 1.2. Дані для перевірки кореляції вимог до конкурсів та компетентностей і навичок вихованців.
діаграма 1.3. Розподіл інтелектуальної ваги технічних конкурсів
При підрахунку інтелектуальної ваги конкурсу використано наступну умовну шкалу ваги впливу фактору на досягнення позитивного результату:
1 бал
0,5 бала
0 балів
Характеристика «інтелектуальна вага конкурсу» представляє собою кількісну характеристику, що відображає сукупність компетентностей вихованців, які треба задіяти для досягнення позитивного результату.
За результатами дослідження (див. табл. 1.2) виявлено, що наступні фактори з вибірки використовуються у всіх проаналізованих конкурсах та значний вплив на результативність:
вміння одержувати інформацію;
здатність розуміти власний емоційний стан в ситуації пошуку та перетворення потрібної інформації;
здатність достойно переживати відсутність результату, технічні та інші збої;
нести відповідальність;
наполегливість в опануванні знань;
націленість на досягнення результату;
Натомість наведені нижче фактори використовуються у всіх конкурсах, але мають середній вплив на результативність:
організовувати свої власні прийоми вивчення;
конструкторські навички;
організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх;
вміння вирішувати проблеми;
адекватна самооцінка власних можливостей;
вміння витягати користь із досвіду інших;
самостійно займатися своїм навчанням;
вміння організовувати свою роботу;
здатність відкрито ділитися своїми почуттями і переживаннями;
дизайнерські навички;
вміння протистояти непевності та труднощам;
наявність досвіду участі у даному конкурсі;
публічний захист робіт;
Найбільш складними для вихованців з огляду нашого дослідження виявилися конкурс-захист МАН України та Intel-Техно Україна.
Вихованцям, що володіють меншою кількістю компетенцій, пропонується участь у конкурсах «Майбутнє України» оскільки вони не потребують фундаментальних технічних знань та чіткого дотримання вимог оформлення робіт.
Для талановитих учнів з вузьким колом інтересів в області інженерії, конструювання, електротехніки тощо є можливість реалізувати себе у Європейських інженерних змаганнях BEST, конкурсах Lego FLL, Lego WRO та Lego Сумо, що ілюструється у додатку 3 «Сфера результативності учня низького/достатнього рівня розвитку». При бажанні вихованців брати участь у вище зазначених конкурсах необхідно провести їх попередню підготовку з використанням технологій «Пошук області незнання» та «Технологія цікавості» див. розділ ІІ.
Нижче наведено результати участі контрольної групи вихованців у конкурсах що проводилися протягом 2014-2015 навчального року:
Зведені кількісні та якісні досягнення вихованців представлено у вигляді двох маркованих графіків за категоріями, з окремим розподілом на навчальні дисципліни гуманітарного та технологічного циклу.
Ряд «ефективність» показує відношення кількості конкурсів, у яких учень приймав участь, до кількості перемог у них. Додатковий коефіцієнт внесено для кращого графічного представлення інформації та не впливає на динаміку категорій.
Обчислення значень ряду проводилось за формулою:
ефективність= всього прийняв участьвсього перемог*2Категорії на графіку підписано відповідно до класу, у якому навчався учасник на момент проведення конкурсу.
Графік 1.1. Кількісні показники учасників та переможців. Гуманітарні дисципліни.
Графік 1.2. Кількісні показники учасників та переможців. Технічні дисципліни
Показники якості освіти можна умовно поділити на чотири основних групи:
Результати зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації
Результати участі учнів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з навчальних дисциплін
Результати участі учнів у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН [5, с. 2]
Результати участі учнів у міжнародних конкурсах та освітніх проектах.
В результаті аналізу відповідності результатів ЗНО та ДПА на основі використання квадрант-методу та кореляційного аналізу результатів ДПА та ЗНО у 2011-2012 н.р. було встановлено:
Із переважної більшості навчальних предметів підтвердили результати ДПА за підсумками ЗНО менше 50% навчальних закладів.
Найнижчим відсоток ЗНЗ, учні яких підтвердили результати ДПА за підсумками ЗНО, виявився з англійської мови (35,80%), української мови та літератури (39,96%), математики (40,00%)
З жодного навчального предмета не виявлено сильного ступеня кореляційного зв'язку між результатами ДПА та ЗНО, тобто в переважній більшості результати ДПА не відповідають результатам ЗНО. [5, с. 17]
Виявлено ряд проблем, що впливають як на загальну результативність та якість освіти, так і на обсяг учнів, зацікавлених у навчанні та самостійній дослідницькій діяльності:
Фактором впливу на результат є місце розташування навчального закладу (місто, село) та якість навчально-виховного процесу в навчальних закладах, перш за все, для обдарованої молоді.
Кваліфікаційна категорія вчителя не завжди обумовлює результати учнів.
Недостатньою є підготовка учнів, шкільний етап проходить формально. [5, с. 30]
Не приділяється увага відстеженню показників освітніх процесів; здебільшого аналізуються показники результативності.
Не вивчаються фактори, які впливають на ефективність роботи з обдарованими учнями.
Відсутні аналіз та інтерпретація результатів квадрант-аналізу, не розробляються конкретні заходи відповідно до виявлених проблем. [5, с. 35]
Нажаль, вище наведені проблеми зберігають свою актуальність і до сьогодні.
У нашій роботі крім аналізу кореляції результатів запропоновано шляхи подолання частини недоліків, а також наведено результати застосування даного методу відбору учнів шляхом формування спільного вектору розвитку їх особистісних інтересів.
При відборі учнів виключно за результатами навчальної діяльності в поле зору вчителя одночасно потрапляє 5-7 учнів, які пишуть одночасно велику кількість робіт з декількох предметів, або не хочуть писати за запропонованою тематикою, це формує багато малих векторів розвитку замість одного великого, що негативно впливає на загальну успішність учня. Дитина втрачає інтерес до навчання, перевтомлюється не досягаючи значних результатів.
Графіки 1.1 та 1.2 наочно демонструють що очікуваний рівень навчальних досягнень учня явно корелює з середніми балами як з гуманітарних, так і з технічних дисциплін. При чому лінії обох категорій не перетинаються, що свідчить про відсутність серед респондентів учнів з заниженою самооцінкою. Відкритим залишається питання чи можна вважати даний розрив за область потенціального розвитку окремо взятої дитини.
Одночасно встановлено, що існує прямий зв'язок між кількістю неправильно заповнених оцінок з навчальних предметів та якістю захисту роботи на конкурсі. З збільшенням кількості помилок пропорційно зростає рівень захисту роботи. Якість захисту роботи серед менш уважних учнів склала 43% проти 22% серед більш уважних.
При виявленні учнів за розширеним переліком показників, наведених у табл. 1.1 учні мають можливість нормалізувати рівень самооцінки, підтягнути навчання, підвищити результативність участі у конкурсах та формують потужний вектор на досягнення результату.
Висновок: запропоновані критерії відбору учнів-учасників конкурсів дозволяють розширити спектр охоплених науково-дослідницькою діяльністю, залучивши до навчання учнів, які мають високий рівень розвитку мисленевої діяльності, але при цьому не зацікавлені у роботі на уроці.
Фактори впливу на навчання
На процес навчання впливають дуже багато факторів, які включають в себе ще більше факторів, тому була створена таблиця, яка наочно показує основні фактори, що впливають на процес і якість навчання.
Місце фактора Назва фактора Вплив фактора на результат
Мотиви навчання. Ціль навчання. Цікавість до навчання 0,92
Відношення до навчання. Потрібність навчання 0,91
Вміння навчатися 0,90
Трудові можливості учнів 0,89
Регулярність навчання, систематичність виконання домашніх завдань 0,87
Активність під час навчання 0,86
Рівень навчання. Дисципліна 0,82
Вміння використовувати знання на практиці 0,80
Можливості до сприйняття конкретних даних 0,78
Загальні можливості, потенціальні можливості. 0,77
Складність навчального матеріалу 0,76
Методи навчання 0,75
Інтенсивність розумових процесів під час засвоєння знань 0,74
Особливості психічної діяльності 0,72
Попередній ступінь підготовки 0,70
Загальний ступінь підготовки 0,68
Час, за який сприймаються знання 0,62
Час запам’ятовування матеріалу 0,60
Періодичність контролю та перевірки засвоєних знань 0,57
Час, затрачений на підготовку відповіді 0,52
Зміст матеріалу 0,51
Об’єм навчального матеріалу 0,50
Форма засвоєння знань 0,49
Тип та побудова уроку 0,48
Структура навчального матеріалу 0,46
Психологічна атмосфера уроку 0,45
Використання технічних приладів 0,44
Трудові можливості вчителя 0,43
Вік учнів 0,42
Санітарно-гігієнічні умови навчання 0,40
табл. 3.1 Числові коефіцієнти впливу факторів навчання
Автори підручника "Основи педагогіки і психології вищої школи" пишуть про психологічні фактори, що впливають на процес навчання. Серед них названі різні фактори, що впливають на:
правильність зорового і слухового сприйняття,
на ефективність формування навичок,
на ефективність навчання прийомам розумової діяльності, як, наприклад, обумовленість мислення мотиваційної сферою особистості, можлива упередженість людини,
а також "фактори заучування", Під якими розуміється сукупність дій учнів, спрямованих на оволодіння ними навчальним матеріалом, – увага і установка (готовність до дії).
Тут же наводяться об'єктивні фактори, що впливають на заучування навчального матеріалу, а саме властивості заучиваного матеріалу:
його зміст (фактичні відомості, поняття, вміння або навички),
форма (життєва або дидактична, образна, мовна чи символічна),
труднощі (наявність в ньому більш-менш виразних закономірностей),
значення (гностичні, практичне, етичне, естетичне, соціальне або виховне),
осмисленість (наявність у навчального понять і дій, необхідних для розуміння елементів матеріалу і встановлення зв'язків між ними),
структура (логічна, семантична, синтаксична), обсяг (кількість вхідних в нього окремих елементів)
і привабливість (здатність викликати позитивні почуття).
Відзначимо, однак, що будь-яка класифікація тут в достатній мірі умовна зважаючи тісному взаємозв'язку і взаємодії всіх компонентів педагогічної системи.
Розвиваюче навчання
Під розвиваючим навчанням розуміється "напрямок у теорії і практиці утворення, що орієнтує на розвиток фізичних, пізнавальних, моральних здібностей учнів шляхом використання їхніх потенційних можливостей".
Незважаючи на історико-педагогічні преценденты розвиваючого навчання, його цілісна теорія стала формуватися в ХХ в. У джерел вітчизняної теорії розвиваючого навчання стояв Л.С. Виготський. У 1920-30 р. у психолого-педагогічній літературі гостро обговорювалася проблема співвідношення розвитку і навчання. Ряд авторів доводили, що розвиток людини не залежить від навчання (А. Геззел, Ж. Пиаже, З. Фрейд і ін.). Навчання розглядалося як процес, що інакше повинен бути погоджений з ходом розвитку, але сам по собі в розвитку не бере участі. Відповідно до такої теорії, розвиток "повинен робити визначені закінчені цикли, визначені функції повинні дозріти перш, ніж школа може приступити до навчання конкретним знанням і навичкам дитини. Цикли розвитку завжди передують циклам навчання. Таким чином, виключається всяка можливість порушити питання про ролі самого навчання в ході розвитку і дозрівання тих функцій, що активізуються навчанням. Їхній розвиток і дозрівання є скоріше передумовою, чим результатом навчання. Навчання надбудовується над розвитком, нічого не змінюючи власне кажучи".
Л.С. Виготський не погоджувався з жодною з цих теорій і сформулював власну гіпотезу про відношення навчання і розвитку. Згідно Л.С. Виготському, існує єдність, але не тотожність процесів навчання і внутрішніх процесів розвитку. "... Хоча навчання і зв'язане безпосередньо з дитячим розвитком, проте , вони ніколи не йдуть рівномірно і паралельно один одному... Між процесами розвитку і навчання встановлюються надскладні динамічні залежності, які не можна охопити єдиною, наперед даною, формулою"
Реальні навчальні можливості
Реальні навчальні можливості – єдність внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають потенціал конкретної особистості у сфері навчальної діяльності
Найбільш значимими внутрішніми і зовнішніми компонентами реальних навчальних можливостей є:
внутрішні компоненти:
розвиток психічних процесів і властивостей мислення (в першу чергу вміння виділяти істотне в досліджуваному матеріалі і самостійність мислення);
навички та вміння навчальної праці (перш за все вміння раціонально планувати навчальну діяльність, здійснювати самоконтроль у навчанні і виконувати в належному темпі основні навчальні дії);
ставлення до навчання, провідні інтереси і схильності;
ідейно-моральна вихованість,
свідомість навчальної дисципліни,
наполегливість при виконанні навчальних вимог;
працездатність;
освітня підготовленість по раніше пройденому учбовому матеріалу;
зовнішні компоненти:
педагогічні впливи
вплив сім'ї
Навчальна працездатність
Навчальна працездатність – фізіологічна здатність, відношення до навчання, свідомість, наполегливість. Згрупувавши учнів по рівнях розвитку, можна домогтися більшої ефективності в процесі навчання. Спиратися при організації діяльності потрібно на вже сформовані елементи, розвивати при цьому ті, котрі недостатньо сформовані.
Причини неуспішності:
слабке інтелектуальний розвиток;
слабке здоров'я,
низька працездатність;
невихованість,
недбальство;
відсутність навичок навчальної праці,
неорганізованість;
прогалини в знаннях;
відсутність інтересу до навчання;
недоліки викладання (педагогічна занедбаність);
зміна школи;
відсутність єдності вимог з сім'єю;
дефекти органів чуття
Навченість
Навченість – фонд попередніх знань, здатності в області аналізу, синтезу, виділення істотного, рівні прояву самостійності мислення, володіння й оперування навичками розумової діяльності і навчальної праці.
Педагогічний тест – це система завдань специфічної форми, що дозволяє виміряти рівень навченості студентів, сукупність їх уявлень, знань, і навичок на тій чи іншій області змісту.
Технологія передбачає ще декілька блоків навчальної пародигми програмування 21 століття, які вийшли за межі статті , але опубліковані у прессі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИПроект «Юний талант» (виконання Державної програми роботи з обдарованою молоддю та складова обласного проекту «Обдарована молодь профтехосвіти » на 2007-2009 роки) / за ред. Т.П. Поліщук — Бердичів, 2007. — 9 с.
Миник І.В. Проект Виявлення та розвиток обдарувань учнів (психологічний супровід здібних, талановитих та обдарованих учнів) : практ. посіб. / Миник Інна Василівна, — Миколаїв, 2013, — 20 c.
Brewer K. Gifted and Talented Program, Differentiated Classroom Instruction / K. Brewer, D. Conaway, Melbourne, 2012, — 11 с.
Боева Е.Л. «Работа с одаренными детьми» / Е.Л. Боева, О.И. Кондратенко, — Старый Оскол, 2011, — 95 с.
Покроєва Л.Д. Про результати моніторингу за основними показниками якості освіти у 2011/2012 н. р. / Покроєва Любов Денисівна, — Харків, 2012, — 37 с.
Соколов В., Одинець В. Технології навчання: їх зміст і роль у сучасній освіті Журнал Школа №5(89) травень 2013 с. 33 — 95 с.
Одинець В., Соколов В., Кулівник Х. Мотивація до навчання, або технологія цікавості Журнал Школа №8(92), серпень 2013 с.38 — 95 с.
Шуть Г., Лучковський А., Соколов В. «Пошук області незнання» Газета Інформатика, с. 9 — 33 с.
Репьева О.В. Сборник методик для отбора в профильные классы / Репьева Ольга Владимировна, — Барнаул, 2007 г. — 92 с.