Рабочая программа внеурочной деятельности Украинский язык. Традиции славянских народов

МБОУ «Золотополенская ОШ» Кировского района Республики Крым

«Согласовано» «Утверждено»
Заместитель директора Директор МБОУ
по воспитательной работе «Золотополенская ОШ»
_________ Захарова С.В. ___________В.Л.Ратушная
01 сентября 2016г. 01 сентября 2016г.



Программа внеурочной деятельности
«Традиции славянских народов»
4 класс
Срок реализации программы: 2016-2017 г.г.
Количество часов: 102 часа (3 часа в неделю)


Программу составила: Половина М В



с.Золотое Поле
2016г.

Пояснювальна записка

Основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів. Комунікативна компетентність є ключовою і означає здатність успішно користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування.
Навчання української мови спрямоване також на формування соціокультурної компетентності, яка полягає в умінні встановлювати соціальні контакти, а також у формуванні почуттів толерантності до представників інших національностей, їхніх мов, культур.
Для досягнення зазначеної мети протягом навчання школярів у 4 класах передбачається розв’язання таких завдань:
– забезпечення позитивної мотивації до засвоєння української мови;
– формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності в усній і письмовій формі;
– засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні й достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
– збагачення словникового запасу;
– засвоєння української графіки й орфографії, формування фонетико-графічних та правописних умінь і навичок;
– залучення до національної культури українського народу;
– забезпечення інтелектуального, морального, соціокультурного та естетичного розвитку особистості.
Відповідно до зазначеного конкретизуються навчальні, розвивальні, пізнавальні й виховні завдання, які реалізуються в процесі навчання.
Зміст навчання української мови визначається за такими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною. Зазначені лінії є взаємозалежними, взаємопов’язаними й спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей. Мовленнєва лінія постає основною, їй підпорядковуються знання з мови, які є базовими для розвитку й удосконалення вмінь спілкуватися в усній і письмовій формах.
Усна форма мовлення передбачає розвиток умінь слухати-розуміти співбесідника та тексти, прочитані чи розказані українською мовою, збагачення українського словникового запасу, оволодіння орфоепічними і граматичними вміннями й навичками, а також умінням запитувати й відповідати, вести діалог і монолог.
Письмова форма мовлення у початкових класах передбачає засвоєння української графіки й орфографії, формування умінь грамотно писати: списувати й писати самостійно та під диктування, складати й записувати під керівництвом учителя перекази й тексти різних типів – розповіді, описи, міркування, правильно оформляти записи в зошиті, а також формування умінь правильно й свідомо читати українською мовою.
Мовна лінія змісту навчання спрямована на оволодіння учнями елементарними знаннями з української мови та правопису, усвідомлення спільного в російській та українській мовах і відмінностей. Знання з мови не самоціль. Вони підпорядковуються формуванню й удосконаленню орфоепічних, лексичних, граматичних та правописних умінь і навичок. Основним принципом, який обумовлює визначення змісту мовної лінії є принцип врахування спільного і відмінностей у мовному матеріалі російської і української мов та особливостей української мови.
Соціокультурна лінія є невід’ємною частиною змісту навчання і полягає в ознайомленні учнів з національною культурою українців, творчістю українських письменників та інших представників культури, етикетною лексикою, сталими народними висловами, прислів’ями і приказками. Тут соціокультурна лінія тісно переплітається з мовленнєвою та літературним читанням. Соціокультурна лінія змісту навчання передбачає ознайомлення учнів із нормами, які регулюють соціальні стосунки в українському суспільстві, формування умінь дотримуватись їх (культура поведінки і культура мовлення) у процесі спілкування українською мовою за спеціально створеними ситуаціями: різноманітні соціальні ролі у школі (роль учня, однокласника, роль читача у бібліотеці), вдома (роль сина, доньки, внука), на вулиці (роль перехожого, пасажира у транспорті), у магазині (роль покупця) тощо.
Сформованість відповідних знань та комунікативних умінь і становить предметну, соціокультурну й комунікативну компетентності учнів, які виявляється в умінні правильно й доречно використовувати мовні одиниці (слова, словесні формули) в різних життєвих ситуаціях. Соціокультурна лінія є обов’язковою складовою змісту мовленнєвої й мовної ліній. Вона підсилює практичну спрямованість навчального процесу, його зв’язок із життям.
Зміст курсу українських мови визначено на основі таких дидактичних і лінгводидактичних принципів:
– мотивація навчального процесу та взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку школярів;
– доступність навчального матеріалу;
– комунікативна спрямованість навчального процесу;
– міжпредметні зв’язки, зокрема врахування спільного в російській і українській мовах та відмінностей;
– збереження здоров’я (дотримання норм навчання і відпочинку, застосування ігрових методів навчання, що запобігають втомлюваності дітей);
– зв’язок із життям.







4 клас
Відомості з мови й правопису.
102 години (3 години на тиждень); резервний час – 4 години
І. Мовленнєва діяльність (протягом року)

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


1. Аудіативні уміння



Розвиток умінь слухати-розуміти українське мовлення, помічати неправильно вимовлені звуки, слова, виправляти їх у власному мовленні та в однокласників.
Учень (учениця):
зосереджено слухає українське мовлення, помічає неправильно вимовлені слова, виправляє помилки;


Сприймання і розуміння з одного прослуховування змісту інструкцій, завдань, текстів.
розуміє зміст завдань, текстів з одного прослуховування;


Розпізнавання в текстах, сприйнятих на слух, образних слів, народних висловів, синонімів і антонів та слів, ужитих у переносному значенні.
розпізнає в текстах образні слова, й народні вислови, синоніми й антоніми, слова, вжиті у переносному значенні;


Розпізнавання сприйнятих на слух речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, з однорідними членами, звертанням.
розпізнає на слух речення, різні за метою висловлювання й за інтонацією, з однорідними членами;
розпізнає речення із звертаннями, місце звертання в реченні;


Визначення теми й основної думки у сприйнятих на слух текстах (з одного прочитування).
визначає в тексті, сприйнятому на слух, тему й основну думку;


Розпізнавання на слух слів – різних частин мови.
Розрізнення закінчень у подібних лексемах російської та української мов (на дереве – на дереві, над землей – під землею)
розпізнає у сприйнятих на слух реченнях слова, що належать до різних частин мови;
розрізняє закінчення у подібних лексемах російської та української мов


2. Говоріння (9 годин)
Учень (учениця):


Розвиток умінь відтворювати та будувати діалог на основі сприйнятого на слух чи прочитаного тексту, а також створеної в класі реальної чи уявної ситуації мовлення (5-6 реплік на кожного)(
уміє відтворити діалог; будує діалог за змістом тексту і за уявною чи створеною в класі ситуацією;


Мовленнєвий етикет та прийняті в українців словесні формули на вираження радості, здивування, побажання, ствердження чогось чи заперечення, сумніву, припущення, одержання дозволу тощо.
знає правила українського мовленнєвого етикету й етикетну лексику;


Вживання мовленнєвих формул, щоб передати своє ставлення до почутого чи висловленого в процесі діалогу.

використовує мовленнєві формули, будуючи діалоги за створеними ситуаціями щоб: висловити своє ставлення до почутого; уточнити почуте, висловити припущення, здивування, недовіру; висловити підтвердження, згоду/незгоду, заперечення, задоволення/незадоволення і т. д.;


Найуживаніші народні вислови.
Українська термінологічна лексика.
використовує в процесі мовлення найуживаніші народні вислови;
використовує терміни під час відповіді на запитання з мови;


Уживання та виправлення неправильно вимовлених чи вжитих слів у процесі власного мовлення та мовлення своїх однокласників(
самостійно виправляє допущені в процесі мовлення власні помилки та помилки однокласників;



переказування тексту чи епізоду з тексту за завданням учителя(
переказує текст дослівно, чи вибірково;


розповідь за малюнком, опорними словами, малюнком і колективно складеним планом, даним початком тощо
складає усно тексти за завданням учителя


3. Читання



Розвиток умінь:
Учень (учениця):


читати вголос тексти різних жанрів;
читати мовчки й орієнтуватися в навчальних текстах: назві параграфів, завданнях, текстах вправ, зразках, примітках, поясненнях, довідничках, словничках(
читає вголос і розуміє прочитане;
читає мовчки, знаходить потрібне завдання чи вправу в підручнику, словничок, примітку, зразок і т. п.;


читати вибірково і групувати слова за лексичними, граматичними чи орфографічними ознаками, знаходити зайві слова в логічному ряду(
читає і групує слова за лексичними, граматичними чи орфографічними ознаками;
знаходить зайві слова в логічному ряду;


читати вголос, правильно інтонувати речення, зокрема з однорідними членами;
читати речення тексту, додаючи чи змінюючи закінчення, вставляючи або замінюючи слова відповідно до поставлених завдань з мови
правильно інтонує речення під час читання вголос;
дочитує закінчення чи змінює їх, додає пропущені слова чи замінює їх


4. Письмо
Техніка письма й культура оформлення записів у зошитах


Учень (учениця):
застосовує вміння з техніки письма й культури оформлення записів у зошитах;


Застосування умінь з російської мови, що стосуються техніки письма й культури оформлення записів на сторінці зошита з української мови.



Писемне мовлення
Розвиток умінь:
підписувати зошит, ім’я, прізвище у родовому відмінку (без уживання терміну) (


правильно підписує свій зошит;


складати й записувати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією, речення з однорідними членами(
складає й записує речення, різні за метою висловлювання, речення з однорідними членами;


складати й записувати під керівництвом учителя тексти різних типів (6-7речень) за малюнком, опорними словами, планом, спостереженнями тощо(
складає і записує тексти різних типів за малюнком, опорними словами, планом тощо;


складати й записувати переказ (на дошці і в зошитах)(
складає й записує переказ;


писати оголошення, привітання, записку, лист (колективно і самостійно)(
уміє написати оголошення, привітання, записку, лист, СМС-ку товаришеві (подрузі), татові, мамі;


удосконалювати записаний текст, замінювати слова, що повторюються, синонімами, займенниками тощо;
удосконалює власний текст;


списувати слова, речення, тексти з дошки, підручника; писати з голосу (словникові, вибіркові текстові диктанти, а також зорові, зорово-слухові диктанти).
списує без помилок;
пише різні види диктантів, дотримуючись правил правопису.



ІІ. Відомості з мови й правопису
6
Повторення, закріплення знань та умінь з мови і правопису, засвоєних у 3 класі (9 годин)


Учень (учениця):


Норми української літературної вимови;
вживання букв і, и, е, є, ї, ґ; вживання м’якого знака; вживання апострофа;
вживання на письмі ь, у тому числі й перед о, після ц (у кінці слів) і відсутність ь після губних та шиплячих;
вживання м’якого знака у суфіксах -ськ-, -цьк-;
вживання на письмі апострофа;



позначення на письмі подовжених м’яких приголосних двома буквами;
правопис слів типу клас, група, сонце, серце; спрощення в групах приголосних;


написання ненаголошених е, и в корені слова.
знає норми української літературної вимови;
вживає під час письма букви українського алфавіту;

вживає м’який знак для позначення м’якості звука [цґ], не вживає після букв б, п, в, м, ф, р та ж, ч, ш у кінці слів;
правильно вимовляє і пише слова з суфіксами -ськ-, -цьк-;
вживає апостроф на позначення звука [й] (після твердих приголосних) у корені й після префіксів;
правильно позначає на письмі м’які подовжені звуки;

правильно пише слова, у яких в українській мові букви не подвоюються типу (клас, каса); та слова із спрощеними приголосними сонце, серце;
правильно пише слова з ненаголошеними е, и.

6
1. Текст (9 годин)
Актуалізація і розширення знань про текст та його структуру.
Учень (учениця):
знає що таке текст, які бувають його типи;


Визначення теми та основної думки тексту.
Заголовок. Спостереження за вживанням слів це, той, він (вона, воно), там, тоді для зв’язку між реченнями тексту.
визначає тему й основну думку тексту;
добирає заголовок;
знаходить слова, що служать засобами зв’язку між реченнями тексту;


Поділ тексту на логічно завершені частини. Абзац. План тексту.



Типи текстів (розповідь, опис, текст-міркування). Особливості їх будови. Переказування текстів різних типів (усно). Колективне складання і запис текстів міркувань на правописні теми, про характер і вчинки героя прочитаного твору тощо.
Діалог як вид тексту.
розрізняє типи текстів;
переказує (усно) різні тексти;
колективно складає і записує текси-міркування;


Розвиток умінь складати тексти (усно й на письмі) різних типів за опорними словами, словами й малюнком, малюнком і планом, даним початком і малюнком тощо
будує тексти різних типів

8
2. Речення (12 годин)
Речення і словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні.

розрізняє словосполучення і речення;
ставить питання від головного до залежного слова в словосполученні; аналізує словосполучення в реченні (встановлює зв’язок слів у реченні);


Головні (підмет і присудок) та другорядні члени речення. Їх зв’язок із підметом та присудком. Поширення речень, що складаються лише з головних членів, другорядними членами.
визначає головні і другорядні члени речення; установлює зв’язок між ними;
поширює речення другорядними членами;


Розвиток умінь складати речення за схемами, малюнками, доповнювати речення за питаннями, визначати головні члени речення, встановлювати за допомогою питань зв'язок між словами в реченні.
складає речення, поширює їх; встановлює зв’язок між словами в реченні;


Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Звертання в спонукальних реченнях. Кома при звертанні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень залежно від інтонації.
Використання різних видів речень з комунікативною метою.
Речення-репліки, їх уживання в діалогах.
правильно інтонує речення – різні за метою висловлювання й інтонацією та ставить потрібні розділові знаки;
правильно записує спонукальні речення;
вживає речення різних видів, щоб повідомити, запитати, спонукати до дії;
спостерігає за реченнями-репліками в діалозі, вживає репліки під час побудови діалогу;


Використання найпростіших народних висловів, фразеологізмів (без уживання терміна) при побудові речень. Формування умінь доречно вживати їх у власному мовленні.
будує речення, вживаючи найпростіші фразеологізми (накивати п’ятами, теревені правити тощо);


Речення з однорідними членами, зі сполучниками і, а, але, та в значенні але та без них. Розділові знаки в таких реченнях.


Однорідні головні й другорядні члени речення. Спостереження за вживанням однорідних членів речення в текстах. Поширення речень однорідними членами. Поєднання однорідних членів речення за допомогою інтонації та сполучників (без уживання терміна) і, та, але, а. Кома перед а, але, та в значенні але.
Розвиток умінь будувати речення з однорідними членами, вживати їх, розповідаючи про побачене, почуте, правильно інтонувати їх.

поширює речення однорідними членами;
складає речення з однорідними членами зі сполучниками та без них;
правильно інтонує речення з однорідними членами;
вживає кому перед сполучниками і (якщо він повторюється), а, але, та (в значенні але);




будує речення з однорідними членами у власних текстах тощо;










3. Слово. Лексичне та лексико-граматичне значення слова (9 годин)

Учень (учениця):


Повторення й активізація знань про лексичне значення слова – синоніми, антоніми, багатозначні слова, слова з переносним значенням. Розвиток умінь використовувати найбільш влучні з них при побудові речень, власних висловлювань, при редагуванні (виправленні) текстів.
добирає синоніми, антоніми; розрізняє слова з одним значенням і багатозначні;
знаходить у текстах слова з переносним значенням;
використовує синоніми і багатозначні слова при побудові речень;


Розширення уявлень про походження найбільш уживаних слів (мотивоване значення, етимологію).
здогадується про походження слів з мотивованим значенням і пояснює його;


Уміння користуватися навчальними словниками: синонімів і антонімів, тлумачним, перекладним.
користується тлумачним та перекладним словником для з’ясування значення слова; словником синонімів – для добору синонімічного ряду.

2
Слово – частина мови. Іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник. Уміння їх розрізняти.
Засвоєння термінів, уміння їх вживати під час усних відповідей.
Збагачення мовлення учнів словами – різними частинами мови.
Учень(учениця):
знає терміни на позначення частин мови;
користується термінологією під час відповіді на запитання вчителя;
розрізняє слова – різні частини мови;
добирає слова – назви предметів, ознак, дій;

18
Іменник (27 годин)
Розширення уявлень про предметність на прикладах іменників, що означають опредмечені дії, стан, якість (радість, сум, сміливість, сміх, блакить). Іменники-синоніми й іменники-антоніми. Творення спільнокореневих іменників за допомогою суфіксів і префіксів, суфіксів пестливості та згрубілості. Спостереження за багатозначністю окремих іменників, вживання іменників у прямому й переносному значеннях, формування умінь вибирати з ряду іменників-синонімів слова, які найбільше відповідають змісту висловлювань.

знаходить в реченні та самостійно добирає іменники;
розуміє значення предметності іменників, назв опредмечених ознак і дій;
добирає іменники синоніми й антоніми;
утворює ряди спільнокореневих іменників за допомогою суфіксів і префіксів, пояснює значення утворених слів;
розрізняє іменники з одним значенням і багатозначні;
вживає іменники в прямому і переносному значенні;


Рід і число іменників. Спостереження за розбіжністю роду й числа деяких іменників у російській і українській мовах. Розвиток умінь правильно вживати такі іменники в мовленні.
визначає рід і число іменників;
знає іменники, рід яких не збігається у російській та українській мовах;
уживає іменники у належному їм роді і числі;


Змінювання іменників за числами і відмінковими питаннями. Засвоєння назв відмінків і питань до них. Число іменників. Засвоєння іменників, які в українській мові вживаються тільки в однині (чорнило, листя, колосся, гілля ) та множині (двері, штани).
знає назви відмінків і відмінкові питання;
змінює іменники за числами;
знає іменники, що вживаються лише в однині або множині;



Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду на -а, -я в однині (спостереження за таблицею).
спостерігає за таблицею за змінюванням відмінкових форм іменників чоловічого і жіночого роду, робить висновки щодо спільного і відмінностей у граматичних формах;


Засвоєння закінчень іменників ужитих у:



родовому відмінку: -и, -і (вимова приголосних звуків [г], [к], [х] та [ж], [ч], [ш] перед -и, -і. Уживання прийменників з, із, до, без, від під час побудови словосполучень (з парти, без книжки)(
знає закінчення, правильно вимовляє приголосні перед закінченням -і, -и (синиці, руки) у родовому відмінку;
правильно вживає закінчення і використовує потрібні прийменники з іменниками в родовому відмінку під час побудови словосполучень;


давальному та місцевому відмінках. Чергування приголосних звуків [г], [к], [х] із [зґ], [цґ], [сґ] перед -і: нога – на нозі, рука – в руці; уживання прийменників при, у (в), на з місцевим відмінком при побудові словосполучень(
змінює приголосні основи [г, к, х] на [зґ, цґ, сґ] перед -і при вживанні іменників з основою на г, к, х у давальному і місцевому відмінках;
вживає прийменники з місцевим відмінком при побудові словосполучень (сидіти на березі, стояти при дорозі);


орудному відмінку (-ою, -ею, -єю). Уживання прийменників з, за, над, під при побудові словосполучень.
знає і вживає закінчення -ою, -ею, -єю при побудові словосполучень з іменниками в орудному відмінку з прийменниками і без них (розмовляю з сестрою, пишатися мамою);


Відмінювання іменників чоловічого роду без закінчень та середнього із закінченням -е, -о, -я (спостереження за таблицею).
спостерігає за таблицею за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;


Засвоєння закінчень іменників, ужитих у:



давальному й місцевому відмінках (увага до паралельних форм -ові, -еві, -еві, -у, -ю)(
правильно вимовляє і вживає паралельні закінчення -у, -ю // -ові, -еві, -єві при побудові словосполучень і речень з іменниками в давальному і місцевому відмінках;
вживає закінчення -і, -ї в іменниках у давальному і місцевому відмінках;
змінює приголосні основи [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] при вживанні іменників у цих відмінках;


орудному відмінку (увага до випадків розбіжності закінчень в російській й українській мовах: плечом – плечем, мячом – м'ячем);
Подовження вимови м’яких приголосних перед закінчення -ям в іменниках середнього роду на -я: знанням, вугіллям, життям.

вживає закінчення -ем після ж, ч, ш та -ям в іменниках середнього роду на -я при побудові словосполучень та речень; правильно вимовляє і пише такі іменники у формі орудного відмінка;
знає про розбіжності в роді іменників середнього роду на –я у російській і українській мовах;


Відмінювання іменників жіночого роду з нульовим закінченням та іменника мати (спостереження за таблицею).
спостерігає за таблицею за відмінюванням іменників жіночого роду та іменника мати, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;


Засвоєння закінчень іменників, ужитих у:




називному відмінку. Відсутність ь після букв ж, ч, ш)(
правильно вимовляє і пише такі іменники, вжиті у початковій формі (степ, піч, ніч);


родовому, давальному і місцевому відмінках (увага до чергування голосних звуків [і] - [о], [і] - [е] у цих відмінках)(
вживає такі іменники у родовому, давальному і місцевому відмінках, змінюючи голосні [і] - [о], [і] - [е]: ніч – ночі, піч – у печі при побудові словосполучень, речень;


орудному відмінку (увага до явища подовження м’яких приголосних перед закінченням -ю: осі[н’:]у, сі[л’:]у, позначення цього явища на письмі двома буквами (осінню, сіллю).
Апостроф після твердих приголосних основи перед закінченням -ю (любов’ю, кров’ю). Засвоєння вимови і правопису іменників зі збігом кінцевих приголосних (радість – радістю).
правильно вимовляє приголосні основи перед закінченням -ю в орудному відмінку і позначає їх на письмі, будує словосполучення, вживаючи іменники у формі орудного відмінка;
вживає апостроф після губних в, ф та р (верф’ю, матір’ю) перед -ю;
правильно вимовляє і пише іменники зі збігом приголосних перед -ю;


Змінювання, вимова та правопис іменника мати у всіх відмінках, в тому числі й орудному при побудові словосполучень: розмовляю з матір’ю.
правильно змінює іменник мати, будуючи словосполучення і речення;


Спостереження (за таблицею) за відмінюванням іменників – назв маленьких істот та іменника ім’я. Увага до суфіксів -ат-, -ят-, -ен-.
спостерігає за таблицею відмінювання іменників, робить висновки;


Засвоєння закінчень іменників – назв маленьких істот та іменника ім’я.

правильно вимовляє й пише іменники – назви маленьких істот та іменник ім’я у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень;


Відмінювання іменників у множині (спостереження за таблицею).
спостерігає за відмінюванням іменників у множині, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях;


Формування умінь вимовляти відмінкові закінчення та правильно вживати їх в усному мовленні й на письмі у формі:
правильно вимовляє і вживає іменники у множині при побудові словосполучень і речень, зокрема:


називного відмінка (вимова приголосних звуків [г],[к],[х] та [ж], [ч], [ш] перед -и, -і)(
твердо вимовляє приголосні основи [г], [к], [х] перед -и та пом’якшено приголосні [ж], [ч], [ш] перед -і в називному відмінку(


родового відмінка (закінчення -ів, -їв: звірів, країв( відсутність закінчень в іменниках середнього роду на -я: знання – знань, завдання – завдань)(
вживає закінчення -ів, -їв у родовому відмінку множини;
не вживає закінчення в іменниках середнього роду з подовженим м’яким приголосним основи перед -я;


місцевого відмінка (закінчення -ах в іменниках, ужитих з прийменником по: по дорогах).
вживає закінчення -ах в іменниках, вжитих у місцевому відмінку з прийменником по.

10
Прикметник (15 годин)
Активізація знань про прикметники. Значення, питання, зв’язок з іменниками, залежність роду прикметників від іменників. Родові закінчення прикметників.
Учень (учениця):
знає, що таке прикметник, граматичні ознаки прикметників, зв’язок з іменником, родові закінчення -а, (-я) ж. р., -е, (-є) с. р.
розуміє роль прикметників в текстах;
добирає прикметники до заданих слів – назв предметів;


Прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, уживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому, розмовному, науковому (без уживання термінів).
добирає прикметники синоніми (синонімічні ряди) та антоніми;
спостерігає за вживанням прикметників в текстах різного стилю і робить потрібні висновки;
вживає прикметники у прямому й переносному значенні під час складання речень;


Творення прикметників від прикметників та іменників за допомогою суфіксів. Спостереження за відтінками значення прикметників (старий – старенький – старезний). Творення найуживаніших якісних прикметників вищого й найвищого ступенів (практично, без уживання термінів).
утворює прикметники від іменників та прикметників за допомогою суфіксів, пояснює, як змінилося значення утворених слів;
утворює прикметники вищого і найвищого ступенів (великий – більший – найбільший);


Відмінювання прикметників чоловічого і середнього року в однині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань. Відмінкові закінчення прикметників чоловічого і середнього роду, вжитих у формі:
знає відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, ознаки яких вони показують;
спостерігає за відмінюванням прикметників за таблицею, робить висновки про збіг і відмінності у закінченнях;


родового відмінка (увага до вимови та вживання ь для позначення м’якості приголосного перед закінченням -ого, вживання прийменника до з родовим відмінком при побудові словосполучень)(
правильно вимовляє та пише прикметники чоловічого і середнього роду у формі родового відмінка при побудові словосполучень, речень;
вживає прийменник до з родовим відмінком (до синього озера);


давального і місцевого (в однині).
вживає закінчення прикметників у давальному і місцевому відмінках при побудові словосполучень: у теплому пальті, у новуму кожушку;


Відмінювання прикметників жіночого роду в однині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань. Закінчення прикметників жіночого роду в родовому, давальному й орудному відмінках: -ої, -ій, -ою. Вживання м’якого знака для позначення м’якості приголосного основи перед закінченням -ої, -ою: синьої, з синьою.
спостерігає за таблицею відмінювання прикметників жіночого роду і робить висновки щодо спільного й відмінностей у закінченнях;
знає відмінкові питання, які ставляться від іменників жіночого роду до прикметників;
правильно вимовляє та вживає закінчення прикметників жіночого роду у формі родового, давального і місцевого відмінків;
уживає ь після м’яких приголосних перед закінченням -ої, -ою.


Відмінювання прикметників у множині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань.
спостерігає за таблицею відмінювання прикметників у множині та робить висновки про спільне й відмінності;
знає відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, вжитих у множині;


Правильна вимова та вживання в усному мовленні й на письмі закінчень прикметників у називному та знахідному відмінках множини (далекі дороги, сині ріки).
правильно вимовляє та вживає закінчення -і у прикметниках, вжитих у називному і знахідному відмінках в усному мовленні та на письмі;


Утворення сполучень іменників з прикметниками, вжитими у різних відмінках (синя річка, синьою річкою). Побудова речень з однорідними членами – прикметниками. Розвиток умінь вдало і точно вживати прикметники, будуючи власне висловлювання (текст-опис, розповідь з елементами опису тощо).
утворює сполучення прикметник + іменник у різних відмінкових формах;
будує речення з однорідними членами – прикметниками;
будує тексти-описи, вживаючи різні відмінкові форми прикметників у однині й множині.

3
Займенник (4 години практично) Займенники особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Спостереження за роллю займенників у тексті.
Учень (учениця):
розпізнає особові, займенники та правильно вживає їх;
усвідомлює роль займенників і використовує їх у текстах;


Займенники 1-, 2-, 3-ї особи. Спостереження за змінюванням особових займенників за відмінками (за таблицею). Вживання відмінкових форм займенників мене, тебе, його, йому, їй при побудові словосполучень. Вправи на вживання зазначених займенників у мовленні. Окреме написання займенників і прийменників (активізація знань, засвоєних у 3 класі).
спостерігає за відмінюванням особових займенників, робить висновки;
змінює форми особових займенників за відмінковими питаннями;
вживає займенники у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень;
відрізняє займенники від прийменників;


Використання займенників для уникнення невиправданого повторення слів під час побудови текстів.
вживає займенники при удосконаленні (редагуванні) тексту (замінює займенниками іменники та прикметники, що повторюються).

9
Дієслово (13 годин)
Активізація знань учнів про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками, правопис не з дієсловами). Розширення уявлень про лексичне значення дієслів (без уживання терміна): дієслова мовлення, мислення, руху, стану людини (семантичні групи) тощо.
Учень (учениця):
знає, що таке дієслово та його граматичні ознаки;
роль дієслова в реченні;
класифікує дієслова за значенням (дієслова мовлення, руху, стану тощо);


Дієсловами-синонімами і дієсловами-антонімами, багатозначність окремих дієслів, уживання дієслів у переносному значенні.
добирає дієслова-синоніми й антоніми;
розуміє багатозначність окремих дієслів, вжитих у словосполученнях, реченнях, текстах;
розрізняє пряме і переносне значення дієслів;


Творення дієслів за допомогою префіксів. Утворення словосполучень з однокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп, введення їх у речення, побудова речень з однорідними членами-присудками.
утворює однокореневі дієслова за допомогою префіксів, пояснює значення таких дієслів;
будує словосполучення і речення з дієсловами різних семантичних груп, речень з однорідними присудками;


Спостереження за роллю дієслів у текстах-розповідях та текстах-описах. Розвиток умінь вибрати із синонімічного ряду дієслів те, яке найбільш відповідає змісту висловлювання, умінь уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням мовлення, мислення, руху при побудові тексту.
спостерігає й пояснює роль дієслів у текстах-розповідях, описах, будує тексти-описи явищ природи з використанням дієслів;
вибирає з синонімічного ряду найбільш влучне дієслово при складанні речень, текстів;


Часи дієслів. Активізація знань, засвоєння українських термінів. Змінювання дієслів за часами. Суфікс -в- у дієсловах чоловічого роду минулого часу. Переконструювання тексту за допомогою заміни однієї часової форми дієслова на іншу.
володіє термінами на позначення часу;
розрізняє часи дієслів за допомогою запитань;
змінює час дієслів;
вживає суфікс -в- у дієсловах чоловічого роду;
переконструйовує текст за допомогою зміни часової форми;


Неозначена форма дієслова. Спостереження за вживанням дієслів у неозначеній формі в приказках і прислів’ях, порадах, інструкціях. Переконструювання тексту за допомогою заміни неозначеної форми дієслова на часову і навпаки.
знає, що таке неозначена форма дієслова, де вона найчастіше вживається і яке значення передається з допомогою цієї форми;
переконструйовує текст за допомогою заміни неозначеної форми дієслова на часову і навпаки;


Змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами й числами (спостереження за таблицею). Увага до чергування приголосних у деяких дієсловах, вжитих у І ос. однини (бігти – біжу, берегти – бережу, казати – кажу, ходити – ходжу, сидіти – сиджу, їздити – їжджу тощо).
спостерігає за таблицею змінювання дієслів і робить висновки;
дотримується чергування приголосних під час зміни часових форм дієслів;
змінює дієслова теперішнього і майбутнього часу за особами;






Засвоєння вимови і правопису дієслівних форм на -шся (2-а особа однини).
правильно вимовляє та пише дієслова на -шся, -ться;


Вимова і правопис дієслівних форм на -ть, -ться (3-я особа). Спостереження за значенням дієслів на -ся в тексті.



Побудова словосполучень і речень з дієсловами в різних особових формах теперішнього і майбутнього часу. Переконструювання та переказ тексту із заміною однієї особи на іншу. Добір особової форми дієслова залежно від змісту тексту
будує словосполучення і речення з дієсловами в різних особових формах теперішнього і майбутнього часу;
переконструйовує та переказує тексту із заміною однієї особи на іншу


Прислівник (практичне вживання протягом року)
Прислівники на позначення місця (тут, там, десь), напрямку (вверх, вниз, вліво, вправо), часу (вчора, вранці, вдень, увечері), руху (швидко, повільно, бігом, пішки)
вживає в усному мовленні та правильно пише найуживаніші прислівники


Числівник (практичне засвоєння протягом року кількісних і порядкових числівників від 1 до 20).
Уживання і правильне узгодження з іменниками кількісних і порядкових числівників від 1 до 20




вживає в усному мовленні та на письмі числівники від 1 до 20.

2
Повторення вивченого



Соціокультурна лінія













Закріплення і розширення знань, здобутих у 1-3 класах.
Назва держави, в якій живуть діти, її столиці. Державні символи. Українська мова як державна.
Київ – столиця України. Навчальні заклади (Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Києво-Могилянська академія). Собори – Михайлівський, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра.
Грошова одиниця в Україні. Зображення на грошових купюрах видатних історичних осіб України, письменників.
Т. Г. Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – видатні українські письменники. Цікаві біографічні факти.
Учень (учениця):
знає і розповідає про Україну як багатонаціональну державу, державну мову, державні символи, знає напам’ять Гімн, Київ – столиця України, найбільші навчальні заклади, духовні пам’ятки (собори);
знає грошову одиницю в Україні, називає окремих історичних осіб і письменників;

знає імена українських письменників класиків та окремі біографічні факти, а також їхні твори, які вивчалися;


Українські обереги: вишиті рушники, віночок зі стрічками. Рослинна символіка: верба, калина, мальви, чорнобривці.
Українські народні й релігійні свята та звичаї їх зустрічати: Різдво (страви), свято Василя, водіння кози, колядки, щедрівки, Великдень, паска, писанки, писанкарство, закликання весни, веснянки, весняні дитячі ігри.
Етикетні норми й словесні формули.
Найпоширеніші народні вислови (фразеологізми) прислів’я, приказки.
знає українські обереги, рослинну символіку, може розповісти про них;






знає назви народних і релігійних свят і може розповісти про них;
знає, як закликають весну в Україні, веснянки, весняні дитячі ігри;


доречно вживає в мовленні етикетну лексику, найпоширеніші народні вислови, словесні формули;
встановлює соціальні контакти з однолітками дорослими у різних життєвих ситуаціях (в школі і вдома, на вулиці, в магазині, у транспорті тощо;




КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
з української мови 4 клас
№ з/п
Дата
Корекція
Тема уроку
К-ть
год
Форми та методи роботи
Вид діяльності

МОВА І МОВЛЕННЯ

1.


Мова жива скарбниця історії народу
1
Бесіда
Знайомство

2.


Збагачення мови новими словами. Старі й нові слова в мові
1
Бесіда
Гра «Знайди зайве»

3.


Культура мовлення і спілкування в різних мовленнєвих ситуаціях
1
Бесіда, диспут


ТЕКСТ

4.


Повторення відомостей про текст. Тема, мета і заголовок тексту
1
Бесіда
Складання плану-конспекту

5.


Роль слів у побудові тексту
1
Бесіда
Гра «Яке слово сховалося?»

6-7.


Поділ тексту на частини. План. Спостереження за роллю абзаців
2
Спостереження над текстом


8.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Твір-розповідь за темою «Яскраві краплини літніх канікул»
1
Індивідуальна робота
Складання зв’язного тексту (7-10 речень)

9.


Текст-опис
1
Спостереження над текстом


10.


Текст-міркування
1
Спостереження над текстом


11.


Будова тексту. Складання основної частини за поданим зачином і кінцівкою
1
Спостереження над текстом


12.


Замітка до стінгазети. Узагальнення знань і вмінь за розділом «Текст»
1
Індивідуальна робота
Складають замітку (4-7 речень

РЕЧЕННЯ

13.


Види речень за метою висловлювання та інтонацією
1
Бесіда


14.


Основа речення. Діалог
1
Робота у групах
Складають діалог

15.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Переказ тексту «Ромашки»
1
Спостереження над текстом
Переказ тексту

16-17.


Зв’язок слів у реченні. Тренувальні вправи на побудову та поширення речень
2
Групова та самостійна робота


18.


Однорідні члени речення
1
Лекція, бесіда


19.


Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників
1
Лекція, бесіда
Гра «З’єднай нас»

20.


Залежні слова при однорідних членах речення
1
Лекція, бесіда


СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ЧАСТИНИ МОВИ

21.


Повторення знань про лексичне значення слова
1
Фронтальна робота
Робота зі словником

22.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання твору на основі вражень від екскурсії «Краса осіннього парку»
1
Спостереження над текстом
Складають зв’язний текст (7-10 речень)

23.


Значущі частини слова. Розрізнення спільнокореневих слів і форм одного й того самого слова
1
Лекція, бесіда
Знаходять значущі частини слова, розрізняють спільнокореневі слова та форми одного слова

24.


Поділ на групи слів, що належать до різних частин мови. Службові слова
1
Бесіда, лекція
Розрізняють частини мови

ІМЕННИК

25-26.


Повторення вивченого про іменник
як частину мови
2
Фронтальна робота
Гра «Знайди зайве»

27-28.


Іменники-синоніми, іменники-антоніми.
Багатозначні іменники. Пряме і переносне значення іменників
2
Бесіда
Гра «Знайди слову друзів»

29.


Відмінювання іменників. Початкова форма іменників
1
Лекція, бесіда
Відмінюють іменники

30.


Урок розвитку зв’язного мовлення.
Складання письмового твору-опису за картиною К. Білокур «Соняшники»
1
Спостереження над текстом
Складають текст (7-10 речень)

31.


Правопис закінчень іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку однини
1
Фронтальна робота


32.


Зміна приголосних перед закінченням -і в іменниках жіночого та чоловічого роду
1
Фронтальна робота


33.


Чергування звуків [о], [е] з [і] в окремих іменниках жіночого і чоловічого роду з основою на приголосний
1
Фронтальна робота


34.


Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини з основою на твердий
і м’який приголосний та на шиплячі
1
Фронтальна робота


35.


Правопис закінчень іменників жіночого роду в орудному відмінку однини
1
Фронтальна робота


36.


Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини
1
Фронтальна робота


37.


Практичне засвоєння правопису закінчень найуживаніших іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку
1
Фронтальна робота
Гра «Знайди зайве»

38.


Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини
1
Лекція, бесіда


39.


Правопис відмінкових закінчень іменників у множині
1
Лекція, бесіда, фронтальна робота


40.


Правопис закінчень іменників у родовому відмінку множини.
1
Бесіда, фронтальна робота
Конкурс «Найуважніший»

41.


Уживання прийменників з іменниками в різних відмінках. Засвоєння літературних форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по
1
Диспут
Вправа «Добери доречну форму слова"

ПРИКМЕТНИК

42.


Повторення вивченого про прикметник. Спостереження за роллю прикметників
у мовленні
1
Спостереження над текстом
Знаходять прикметники в тексті

43.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Пташка красна пір’ям, а людина добрими справами. Твір-роздум
1
Спостереження над текстом
Складають текст (7-10 речень)

44-45.


Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників
2
Бесіда, диспут
Гра «Знайди слову друзів»

46.


Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: науковому і художньому
1
Спостереження над текстом


47.


Змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками
1
Бесіда
Змінють прикметники за родами та числами відповідно іменнику

48.


Вправи на визначення відмінка прикметників у реченні
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Виконують вправи

49.


Урок розвитку зв’язного мовлення.
Переказ
1
Спостереження над текстом
Переказують текст выдповідно нормам

50.


Спостереження за закінченнями прикметників у різних відмінкових формах. Складання опису
зовнішності людини за опорними словами
1
Спостереження над текстом, індивідуальна робота
За допомогою опорних слів складають опис зовнішності людини

51.


Закріплення вмінь уживати в мовленні прикметники в різних відмінкових формах
1
Фронтальна робота
Вживають прикметники в різних відмінкових формах

52.


Вимова і правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-
1
Лекція, бесіда
Виконують вправи

53-54.


Уживання знака м’якшення перед закінченням у прикметниках
2
Лекція, бесіда, фронтальна робота
Виконують вправи на вивчене правило

55.


Списування
1
Індивідуальна робота
Списують текст

56.


Уживання прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника
у сполученні з іменником
1
Групова робота
Доречно вживають прикметникив мовленні, роблять граматичний розбір

57.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Порівняльний опис дерев. Складання казки за поданим планом і опорними
словами «Горобина і ялина в зимовому лісі»
1
Індивідуальна робота
Складають казку-опис за поданим планом

58.


Тренувальні вправи на побудову речень з прикметниками, визначення відмінків прикметників
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Будують речення з прикметниами, визначають відмінки

59.


Форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду
1
Бесіда, фронтальна робота
Ставлять прикметники жін. Роду у форми Дав та Місц відмінків

60.


Відмінювання прикметників у множині
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Відмінюють прикметники множини

61.


Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Вживають різні відмінкові форм иприкметників у множині

62.


Узагальнення й систематизація знань і вмінь за темою «Прикметник»
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Виконують тренувальні вправи

63.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Переказ тексту «Джерельце взимку»
1
Індивідуальна робота
Переказують текст

ЧИСЛІВНИК

64.


Загальне уявлення про числівник як частину мови. Вимова і правопис найуживаніших числівників,
уживання їх у мовленні
1
Бесіда
Визначають числівник у мові та мовленні

65.


Практичне засвоєння вимовляння і письма та відмінкових форм окремих числівників (11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000)
1
Лекція, групова робота
Відмінюють зазначені числівникі

66.


Питання до кількісних і порядкових числівників
1
Фронтальна та індивідуальна робота
Ставлять питання до числівників

67.


Словесні формули на означення показників часу протягом доби
1
Лекція, групова робота
Визначають час та використовують доречні форми мовлення

68.


Перевірна робота. Диктант
1
Самостійна робота


69.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Переказ тексту з творчим завданням
1
Індивідуальна робота
Переказують текст та доповнюють його

ЗАЙМЕННИК

70.


Поняття про займенник як частину мови. Спостереження за роллю різних займенників у тексті
1
Бесіда, спостереження над текстом
Знаходять займенник і в тексті

71.


Особові займенники. Уживання особових займенників у текстах
1
спостереження над текстом, фронтальна робота
Вживають вірні форми займенників у мовленні

72.


Займенники 1–3-ї особи однини і множини. Їх значення, синтаксична роль
1
Лекція,бесіда, робота в групах
Усвідомлюють значення та роль особових займенників

73.


Відмінювання особових займенників
1
Групова робота
Відмінюють займенникі

74.


Уживання займенників з прийменниками
1
Групова робота
Узживають займенник і з прийменниками

75.


Урок розвитку зв’язного мовлення. Написання твору «Зима»
1
Самостійна робота
Складають твір за запропонованою темою

76.


Побудова сполучень слів і речень із займенниками в різних формах. Вправи на використання займенників
для зв’язку речень у текстах. Удосконалення текстів, шляхом використання займенників замість
лексичних повторів
1
Практикум
Вчаться доречно використовувати займенник і в мові

ДІЄСЛОВО

77.


Повторення вивченого про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв’язок
з іменниками)
1
Бесіда
Усвідомлюють значення та роль дієслова

78.


Узагальнення і розширення уявлень про лексичне значення дієслів. Спостереження за дієсловами
різних семантичних груп
1
Диспут
Спостерігають за дієсловами
різних семантичних груп

79-80.


Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми, багатозначні дієслова. Уживання дієслів у прямому і переносному
значеннях
2
Диспут, фронтальна та індивідуальна робота
Уживають дієслова у прямому і переносному
значеннях

81.


Урок розвитку зв’язного мовлення.
Стислий переказ тексту
1
індивідуальна робота
Стисло переказують запропонований текст

82.


Неозначена форма дієслова (початкова форма)
1
Лекція, бесіда
Визначають незначену форму дієслова

83.


Спостереження за вживанням дієслів неозначеної форми у приказках і прислів’ях, порадах, інструкціях.
Побудова порад, інструкцій
1
Спостереження над текстом
вживають дієслова неозначеної форми

84.


Змінювання дієслів за часами
1
Фронтальна робота
Змінюють дієслова за часами

85.


Змінювання дієслів за числами.
1
Фронтальна робота
Змінюють дієслова за числами.

86.


Змінювання дієслів за особами і числами у теперішньому і в майбутньому часі
1
Фронтальна робота, індивідуальна
Змінюють дієслова за особами та числами у різних часах

87.


Побудова речень з дієсловами різних особових форм теперішнього і майбутнього часу
1
Фронтальна робота, індивідуальна
Будують реченя з дієсловами різних особових форм

88.


Особові закінчення дієслів
1
Фронтальна робота, індивідуальна
Визначають особові закінчення дієслів

89.


Змінювання дієслів у минулому часі за числами і родами (в однині)
1
Фронтальна робота, індивідуальна
Змінюють дієслова у минулому часі за числами і родами

90.


Дієслова на -ся (літературна вимова і правопис). Спостереження за значенням дієслів на -ся у тексті.
Утворення (за зразком) різних форм дієслів на –ся і вживання їх у реченнях, мовленні
1
Бесіда, лекція
Правильно вживають дієслова на –ся у мові та мовленні, утворюють різні форми

ПРИСЛІВНИК

91.


Поняття про прислівник як частину мови (значення, питання, роль у реченні, зв’язок з дієсловами)
1
Бесіда
Отримують поняття про прислівник як частину мови

92.


Порівняльна характеристика прислівників і прикметників
1
Індивідуальна та фронтальна робота
Порівнюють прислівникі та прикметниі

93.


Як утворюються різні форми прислівників
1
Індивідуальна та фронтальна робота,бесіда
Утворюють різні форми прислівників

94.


Роль прислівників-синонімів і прислівників-антонімів у мовленні
1
Індивідуальна та фронтальна робота
Використовують прислівникі-синоніми і прислівникі-антоніми у мовленні

95.


Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками
1
Індивідуальна та фронтальна робота
Дізнаються про роль прислівника у реченні

96.


Роль прислівників у текстах. Узагальнення вивченого про прислівник
1
Спостереження над тестом
Визначають роль прислівників у текстах

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

97.


Повторення вивченого про текст, його головну думку, заголовок. Звуко-буквений аналіз слів
1
Бесіда, робота в групах
Повторюють вивчене про текст, його головну думку, заголовок

98.


Повторення вивченого про спільнокореневі слова, про будову слова
1
Бесіда, робота в групах
Повторюють вивчене про спільнокореневі слова, про будову слова

99.


Повторення вивченого про види речень за метою висловлювання, інтонацією, про однорідні
члени реченням
1
Бесіда, робота в групах
Повторюють вивчене про види речень

100.


Повторення вивченого про частини мови.
Підсумок за рік
1
Бесіда, робота в групах
Повторюють вивчене про частини мови
















15