Урок літератури рідного краю Тема. Спільність мотиву гуманного ставлення до тварин у творах С.Ф.Черкасенка «Воронько» та А.П.Чехова «Каштанка»
7 класс Урок літератури рідного краю
Тема. Спільність мотиву гуманного ставлення до тварин у творах С.Ф.Черкасенка «Воронько» та А.П.Чехова «Каштанка»
Мета уроку:опрацювати ідейно – художній зміст оповідання «Воронько», з’ясувати спільність мотиву гуманного ставлення до тварин у творі С.Черкасенка та А.Чехова; розвивати вміння учнів працювати в групах , висловлювати власні думки;розширювати позитивні моральні якості особистості (гуманізм,милосердя,доброту та ін.;виховувати гуманне ставлення до тварин , як однієї із складових духовної культури людини. Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Методи навчання: словесні (повідомлення,бесіда,фронтальне опитування, метод «Мікрофон»); наочні ( ілюстрації до оповідань, фото письменника, епіграф); практичні( робота в групах);
«Ми у відповіді за тих,
кого приручили»
Антуа́н де Сент-Екзюпері́
Хід уроку
І.Оргмомент ІІ. Актуалізація опорних знань Фронтальне опитування 1.Із творчістю яких письменників Донеччини ви вже знайомі? 2.Які твори письменників – земляків можете назвати? 3.Яку тематику цих творів можна виділити?
ІІІ. Повідомлення теми,мети уроку Слово вчителя Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося ще з одним із письменників,який у своїй творчості приділив увагу нашому краю,життю на Донбасі,його людям і їхній важкій праці. Це Спиридон Федосійович Черкасенко. Було дано випереджальне завдання: - Підготувати повідомлення про життя та творчість С.Ф.Черкасенка; - Переглянути оповідання «Каштанка» А.П.Чехова
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу 1.Повідомлення учнів про життя та творчість С.Ф.Черкасенка. (Додат.1) 2.Слово вчителя Розповідь про умови труда шахтарів на початку ХХ століття.(Додат.2)
3. Слово вчителя з елементами бесіди Вдома ви прочитали твір С.Черкасенка «Воронько». Чи зможете визначити тему цього твору?
( В оповіданні “Воронько” письменником розкрита трагічна доля коня, який ще молодим лошаком був спущений людьми до підземелля шахти. Тут він втратив здоров'я від постійної вологи. Люди ж відплатили йому за багаторічну працю невдячністю: його хворого і вже непотрібного підняли на поверхню. Від довгого перебування у темряві на денному світлі кінь осліп.)
Одним із перших в українській літературі С. Черкасенко звернувся до зображення психологічного стану тварин: вони страждають, мовчки спостерігають за людською зневагою до себе, розкриваються у своїй поведінці як активні діючі особи. Треба сказати, що до середини минулого століття більшість навіть вчених людей вважала, що тваринний світ існує за своїми законами, далеко відмінними від людських. Багатьом здавалася образливою думка, що людина і тварина єдині за своїм походженням. І тільки висунення Ч. Дарвіном ідеї про спільність причин появи на землі людини і тварини значно змінило такі уявлення. Різко стало змінюватись ставлення людства до «братів наших менших», і в першу чергу це виявилось у художній літературі, у творах Л. Толстого («Холстомер»), А. Чехова («Каштанка»), Е. Сетон-Томпсона («Розповіді про тварин») та ін.
4.Давайте спробуємо з’ясувати, як ви розумієте вираз «гуманне ставлення до тварин». Метод «Мікрофон»
Відповіді учнів (співчуття,любов,не бути жорстоким,давати їжу, захищати, …) А зараз спробуємо об’єднати усе те,що ви сказали. Отже,
Гуманне ставлення до тварин – це дії,які направлені на неспричинення жорстокості тваринам, уважне, добре ставлення до них,надавання їм допомоги.
5.Слово вчителя з елементами бесіди. А тепер давайте пригадаємо оповідання А.П.Чехова «Каштанка». - Яка головна тема цього твору? (Головна тема твору Чехова – життя собаки, а також взаємодія людини та тварини,їх спільне життя.) - Чому Каштанка пішла за незнайомцем? - Чи схожі ці два оповідання? (Розповідається про ставлення людини до тварини.) - Як ви уявляєте її майбутнє?
6.Робота в групах.
1-а група. Визначити ,що є спільне у цих оповіданнях; 2-а група – що відмінне ; Після роботи в групах,представники заповнюють таблицю на дошці і коментують свої відповіді.
кінь , життя під землею,важка праця,тяжко хворіє,повертається до людей,бачить сонце і сліпне Тварини,відчувають, думають,є передчуття, сняться сни,жорстоке ставлення людей,передчувають лихо собака, життя на поверхні, знущається хазяїн,але деякий час живе у цирку та має добре ставлення до себе,знаходить старого хазяїна та повертається до нього
«Воронько» «Каштанка» відмінне спільне відмінне
V.Підсумки уроку. Рефлексія.
- До чого закликає нас цей твір,чому вчить? (бути уважними до чужих страждань, навіть якщо це тварина;гуманному відношенню до братів наших менших и відповідальності за них). - Чи були ви свідками чогось подібного? Розкажіть. - Прочитайте слова Антуа́на де Сент-Екзюпері́ ,які записані на дошці. Запам’ятайте !І нехай вони будуть вашим девізом протягом усього життя!
VI.Домашнє завдання. Написати міні – твір «Світ потребує нашого захисту»
Додаток 1.
1. Спиридон Федосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині. Дитинство його проходило у Новому Бузі.Спершу була двокласна школа, в яку прилаштував його батько, який помітив синове бажання до знань. Перші роки у школі були успішними і ще більше заохотили Спиридона до науки. Потім уже було Новобузьке початкове училище, яке він теж успішно закінчив. Саме в ті часи він і захопився літературою Після закінчення учительської семінарії з 1895 року вчителював, зокрема на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька). Тут Черкасенко познайомився з важкою працею шахтарів та їхньою боротьбою за економічні і політичні права, з життям інтелігенції. Перебуваючи на Донбасі, С. Черкасенко активно включився в літературний процес, виступаючи спочатку з віршами, а потім з оповіданнями і драматичними творами в українських журналах «Літературно-науковий вісник», «Нова громада», «Дзвін», в альманах "Перша ластівка", "В неволі", "Терновий вінок". З 1910 року письменник переїздить до Києва, працює в газеті “Рада”, а пізніше — в журналі "Дзвін”. 1919 року поет виїздить до Австрії і Чехословаччини вивчати стан народної освіти і замовляти для української школи підручники. На Батьківщину він більше не повернувся. Деякий час працював в Ужгороді в місцевому театрі разом з Миколою Садовським. 1932 року за активну співпрацю з українською діаспорою Черкасенко змушений був під тиском влади покинути місто над Ужем і виїхати до Праги. Помер поет у Празі 7 лютого 1940 року, його поховали на Ольшанах, передмісті Праги. Поруч нього — могили відомих культурних діячів і поетів-емігрантів, зокрема, О. Олеся, С. Русової, В. Немировича-Данченка. 2.Творча діяльність
Перебуваючи за кордоном поет продовжував літературну діяльність, видавши протягом 1919—1921 років три томи “Творів”. Наприкінці 20-х років він написав кілька драматичних речей: віршовану трагедію "Коли народ мовчить» та історичну драму «Северин Наливайко», яка мала стати першою частиною задуманої; трилогії «Степ». С. Черкасенко був автором роману у віршах “Еспанський кабальєро Дон Хуан і Розіта”, близьким до сюжету, використаним Лесею Українкою у “Кам'яному господарі”. Помітне місце у творчості періоду перебування на Донбасі займала тема шахтарської праці. Письменник змальовував шахтарів, їхній побут, участь інтелігенції у громадському житті, а також зобразив дитячий світ шахтарських виселків. Картини побуту шахтарських сімей, виробничі стосунки письменник розкрив в оповіданнях «Чорний блиск», «Чепуха», «Необережність», «П'яниця», «Ахметка», «Вони перемогли, «Блажчукове весілля», «Юдита». В оповіданнях "Маленький горбань", “Яма», «Безпритульні», «Великодня ніч», «Сашків кінець» перед читачем постають радості, втіхи і страждання дітей шахтарських селищ. Трагічною зображена письменником доля дитини а оповіданні «Великодня ніч»,оповіданні «Маленький горбань».
Додаток 2.
З середини ХІХ ст.. в шахтах для відкатки вугілля стали використовувати коней. Шахтарів,які працювали під землею на конях ,називали вожаками (коногонами). Це були справжні напарники. Коні розуміли всі команди і знали своїх напарників за голосом. Коногони по різному ставилися до своїх коней. Деякі били,деякі вигадували справжні тортури – заставляли тягти вагонетки із заблокованими колесами. Коні могли помститися образнику. Були випадки,коли коногони гинули через те,що отримували удар копитом. або були розчавлені о кріплення.
Коней спускали під землю лише один раз. Там була побудована конюшня.Більшість коней під землею сліпли,але інші відчуття у них були розвинені надзвичайно. Більшість із них швидко освоювали арифметику. Коли зчіплювали вагони, роздавався гримкий звук. Нормою для коня було три вагонетки. Намагання причіпити ще одну,не приводило ні до чого. Вони розуміли,що був причіплений зайвий вантаж і не рушили з місця.