Урок літератури рідного краю Мандрівка у дивосвіт Володимира Сосюри

Тема: Література рідного краю.
Мандрівка у дивосвіт Володимира Сосюри

Хоч знаний я всій Батьківщині,
А все ж я донецький поет!
В.Сосюра

Організаційний етап

Повідомлення теми
Наш урок дасть змогу глибше пізнати В.Сосюру як звичайну людину, з його болями і життєвими негараздами, з його чистою, відкритою душею, з великими і світлими почуттями, що звуться любовю. Ми почуємо поетичні шедеври нашого видатного земляка. Тож хочеться, щоб цей урок був не тільки ще однією сходинкою до вивчення творчості поета, але й став святом душі кожного, хто тут присутній.

Постановка мети
Кожен із вас протягом уроку повинен виконати завдання на вибір: скласти опорний конспект „Невідомі сторінки біографії” або написати творчу роботу за даним початком „Володимир Сосюра для мене – це...”

Повідомлення домашнього завдання
1.Підготуватися до тестування за творчістю В. Сосюри.
2.Продовжувати збирати робочі матеріали для написання контрольного твору.
3.Підготувати повідомлення про Д.Онковича.
Наступний урок літ-ри рідного краю буде присвячений Дмитру Онковичу – поету, що починав свою творчість у нашому місті на шахті Вікторія.
За бажанням – написати відгук про урок.

Афірмація ( позитивний настрой)
У нас дуже відповідальний урок, бо ви маєте продемонструвати, що знаєте і вмієте. Цілком природно, що хтось хвилюється. Побороти переживання вам допоможе афірмація:
Я розумна, творча особистість.
Я вчуся, бо хочу знати.
Заплющіть очі та подумайте:
Я все знаю, я все вмію, я все зможу!





Актуалізація опорних знань
Бліц-опитування допоможе зрозуміти, з повними чи порожніми валізами знань прийшли ви на урок. Ваше завдання – закінчити неповне речення.
У цьому році ми відзначаємо від дня народження поета ювілей - ... (110 річницю).
В. Сосюра був нащадком роду ... (французів - з боку батька та сербів – матері).
Батько нашого земляка писав ... (сатиричні поезії).
Назва автобіографічного роману - ... („Третя Рота”).
Поема „Червона зима” була створена на основі спогадів про ... (участь автора у боротьбі на боці петлюрівців).
Володимир Миколайович був звинувачений у націоналізмі за вірш... („Любіть Україну”).
Герой балади „Комсомолець” у першій редакції - ... (гайдамака).
Поет був одружений ... (двічі).
Жіноче імя в інтимних поезіях - ... (Марія).
Сосюра написав історичні поеми ... („Мазепа”, „Махно”).

Звіти творчих груп
Чудовий початок! За бажанням ви обєдналися у творчі групи, щоб виконати запропоновані завдання. Слово надається дослідникам біографії поета.
І. Ми вирішили представити результати нашої роботи трохи незвично. Раді бачити вас у літературній вітальні нашого земляка Вол. Сосюри.
ІІ. Влаштовуйтесь зручно і почувайте себе, як вдома.
І. Володимир Миколайович Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби і кохання, неперевершений майстер чарівного слова. Він – співець суворих осінніх вітрів і важких років, замріяний живописець світанків, журавлиних перельотів і голубих далей. Поет був ніжним, мов пісня соловїна, і тривожним, наче грози революції. Сила його поезії – в емоційності.
Вірш „Васильки у полі...”
Васильки у полі, васильки у полі,
І у тебе, мила, васильки з – під вій,
І гаї синіють ген на видноколі,
І синіє щастя у душі моїй.

Од сіяють роки, мов хмарки над нами,
І ось так же в полі будуть двоє йти.
Але нас не буде, може, ми квітками,
може, васильками станем – я і ти.

Так же буде поле, як тепер, синіти
І хмарки летіти в невідомий час.
І другий, далекий, сповнений привіту,
З рідними очима порівняє нас.
Учитель. До нас завітав поет власною персоною.
В.Сосюра. Мені майже 30 років. У мене є два сини, і один із них дуже подібний до мене. Я дивлюся на нього... і непереможно у мене виникає бажання ще раз прожити, хоч у споминах, своє життя над золотим Дінцем, у шумі тихих верб та осик, у янтарному дзвоні акацій і дзвонів...
ІІ. Це можна прочитати у автобіографічному романі „Третя Рота”. Так називалося село, де пройшли дитячі роки поета. Слова щирої любові звучать на честь Донбасу.

Вірш „Як не любить той край...”

Учитель. У групи літературознавців є доповнення?
Літературознавець. Для Володимира Сосюри рідна земля стала Музою, що надихала поета до творчості:
Я починався звідтіля,
де гул заводів даль колише,
ясні Донеччини поля
мені на світі наймиліші.
Поет оспівав казковий край свого дитинства – міста й села Донецького краю: Дебальцеве моє, колиско днів моїх,
Це ти мені дала співучу ніжну вдачу!
Він приніс із собою в наше письменство запах і кольори Донеччини з усіма особливостями своєї історії, етнографії, фольклору. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор натхненно висловлює свою любов до Донбасу.
Немов душею п’ю твого труда весну я
у радості степів, у гомоні дібров,
і музику гудків твоїх я знову чую,
Донеччино моя, життя мого любов!
У кожному його твоpі ми відчуваємо не лише замилування кpаєвидами pідної землі, не пpосто захоплені вигуки з пpиводу її світанків та вечоpових зіp, а ніби чуємо гаpяче сеpцебиття того, хто власною пpацею утвеpджує кpасу pідного Донбасу, кpасу і велич pідної землі. І особливо це відчуваємо ми - його земляки.
Донеччино моя, моя ти батьківщина,
тобі любов моя і всі мої чуття!

В.Сосюра. Я страшенно полюбив книжки. Вони мені давали той світ, у якому мені відмовила доля. Я плавав з капітаном Немо на підводному човні, був полоненим на повітряному кораблі божевільного вченого, ганявся за злочинцями з Натом Пінкертоном, був під землею і в зоряних світах... Взагалі я дуже любив читати про пригоди і зовсім не любив поезії. У школі я був першим учнем, хоч ніколи не вчив уроки. Просто така в мене була память... Після смерті 37-річного батька був змушений покинути навчання і влаштувався працювати на завод.
І. А тут і відгомін громадянської війни: демобілізовані солдати, повстання, зміна влади, перші бої. Все – на очах юнака, душа якого прагнула справедливості та щастя.
В.Сосюра. Потім приїхав на село третій гайдамацький полк. Розстрілює каральників, обеззброює німців... Ви розумієте, як це впливає на наївного хлопця, який, начитавшись Гоголя і Кащенка, змалку марив грозовими образами козаччини. А тут вона жива
(Пісня „ За Україну”)
Воскресла моя синя омріяна Україна, махнула клинком, і зацвіла земля козацькими шликами. Чого ж мені треба? І записався я до повстанців.
ІІ. Пізніше, виправдовуючи цей факт у своїй біографії, поет писав:
І пішов я тоді до Петлюри,
Бо у мене штанів не було.
Скільки нас отаких біля муру
Від червоної кулі лягло.
І. Володимир потрапляє у полон до денікінців. Його розстрілюють як петлюрівця. Але рана виявилася несмертельною. Поет виживає.
ІІ. Судив його і червоний ревтрибунал. І знову пощастило.
І. Про причини, які впливають на оптимістичне звучання творів, автор щиро зізнається перед читачем.
Вірш „Та поки буду йти я милою землею...”
ІІ. Поет творив багато і натхненно, і голос його нагадував криницю, якої не вичерпати ні влітку, ні восени.
В.Сосюра. Хай же грудень повіє крилатий,
Заметелиться снігом, як дим, -
Ще багато пісень непочатих
У закоханім серці моїм.
І. Лірика кохання становить бездонну скарбницю у творчому доробку митця.
Учитель. Саме ця тема зацікавила Яну Мозальову, яка працює над науковою роботою „В.Сосюра – співець кохання” і хоче поділитися своїми знахідками.


Компютерна презентація „Перли кохання поета”

Радісно любити! Хто цього не знає!
Бо любов – це світло, нелюбов – це тьма.
Тільки той щасливий, хто любов
·ю сяє,
В світі ж без любові і життя нема.

Володимиру Миколайовичу неймовірно пощастило: дружина Марія Гаврилівна стала натхненною музою ніжної лірики поета, його „синьооким щастям і горем, яке полюбив на все життя”:
Якби помножити любов усіх людей.
Ту, що була, що є й що потім буде,
То буде ніч. Моя ж любов – як день,
Не знають ще чуття такого люди.
Якби зібрати з неба всі зірки
І всі сонця з усіх небес на світі,-
Моя любов горітиме яркіш
За всі сонця на тисячі століттів.
Листи до коханої неймовірно зворушливі.
„Сонечко моє заповітне! Світло моє нескінченне! У мене так багато для тебе слів-алмазів, слів-квітів. Мені хочеться засипати ними тебе, зацілувати ними тебе, і щоб ти вічно жила в моїх піснях, щоб люди брали приклад з нашої любові...
Моє життя, коли тебе нема зі мною, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе – немає мене... Душа моя рідна, навіки любима! Без тебе мої думки, як голі дерева, як торішнє листя під снігом...”
Тебе нема, і дні – як ночі,
І сад хитається в журбі...
Твоє ім
·я квітки шепочуть,
Зітхає вітер по тобі...
Навіть на тридцять сьомому році спільного життя почуття закоханих не згасають: Марія для нього така ж прекрасна, як і тоді, коли вони познайомились.

Хай минають дні твої і ночі.
Килими осінні простяглись,-
Сині очі в янути не хочуть,
Сині, сині, сині, як колись.
Цим очам піснями я молюся,
Сам собі я променем здаюсь,
В небо їх безмежнеє дивлюся
І ніяк, ніяк не надивлюсь.

Тому моє так серце сяє
І не холоне в жилах кров
В мені горить і не згасає,
Як витвір вічності, любов.
.
Схиляюсь перед Вашою любов ю.
Свій виступ я присвячую батькам...
Земляче! Володимире Сосюро!
Такі поети необхідні нам!

ІІ. На сторінках драматичної поеми „Мазепа” оживають історичні особи і вічно жива любов гетьмана.
Інсценізація уривка із поеми „Мазепа”
І. Чарівне багатство лірики Володимира Сосюри яскраво промовляє про те, що її автор увійшов у поезію як натхненний співець життя, він поруч з нами, він житиме вічно.

Музикознавець. Поет-пісняр – ще одна творча грань В.Сосюри. Навіть рання поезія відзначалась особливою мелодійністю. На його слова написані пісні, романси. Композитор Б.Весоловський написав музику до поезій: „І ти прийшла”, „Не забудь”, „Соняшник”, „Спи, моя кохана” та інших. В.Лузан створив мелодію до славнозвісного вірша „Любіть Україну”, а С.Козак – до поетичного твору „Кобзар”. Поема „Червона зима” покладена в основу однойменної кантати Т.Кравцова.
Сам автор писав: „Мені більше до вподоби ті вірші, котрі можна наспівувати. Читаєш і відчуваєш, як у лад рядкам відповідають струни власного серця.”
Пропонуємо вашій увазі пісню, яка належить до ранньої творчості поета, хоч і набула статусу народної.
(Пісня „Коли потяг у даль загуркоче...”)

Краєзнавець.


Рефлексія
Представник від кожної групи повинен дати відповідь на такі питання:
„ Що вас найбільше вразило? Що примусило задуматися? Чого ви навчились?”
Підсумок та оцінювання
Думаю, що дивосвіт поета не залишив вас байдужими. Сподіваюся, що ще не раз ви звернетеся до його творчості.
Хочу висловити подяку всім учасникам кожної групи. Усі відповіді заслуговують найвищих балів: біографи та краєзнавці – „12”,
актори та музикознавці – „12”,
літературознавці та читці-декламатори – „11”.
Особлива подяка – виконавцеві ролі В.Сосюри, „12”.

Побажання
30 вересня відзначається велике православне свято Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Нехай завжди Віра підтримує вас, Надія надихає, Любов окриляє, а Мудрість допомагає робити правильний вибір.



Заголовок 215