Позакласне свято. Свято Букваря
СВЯТО БУКВАРЯ
Зала святково прибрана повітряними кульками, квітами, літерами. На стінах розвішені плакати «Спасибі,Букварику!»
Сорока
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Всі послухайте таке:
В школі в нас сьогодні свято.
Будем Букваря вітати.
Шлях широкий до знання
Розпочався з Букваря.
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Розкажу всім про таке! ( Відлітає)
Заходять ведучі у стилізованому українському вбранні
Ведуча (кланяється):
– Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий:
– Та ні, когось не вистачає…
Ведуча:
– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»
(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)
Ведучі (співають і танцюють):
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читати-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РІ!
Ведучі (співають):
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РІ!
Ведучий:
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
( Під музику заходять діти)
1.Добрий день вам, мами й тата,
Раді бачить вас на святі.
Хочем ми, щоб подивились,
Як багато ми навчились.
2.Дуже-дуже ми старались.
Літери не піддавались.
Та все тепер чудово в нас
Й лишивсь позаду перший клас.
3. За морями, за горами,
Кажуть, є така земля
Із усякими дивами,-
І це царство Букваря.
4. Справді, ця книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь – який малий школяр
Знає, що книга ця – Буквар.
5. Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер вже вміємо читати.
6. Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна – усім книжкам начальник
І звуть її по-простому…
Всі: Буквар!
7. Із нього слів не вирубить сокира,
Це малюкам – найкращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він - …
Всі: Буквар!
8.Скаже кожен вам школярик:
Нам допомагав Букварик.
Ще хотів я вам сказати:
Не було б без нього свята.
9. Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!
Пісня «Святкова» (на мелодію пісні «Мир похож на цветной луг»)І Вітер зове за собою хмаркиВдаль, вдаль, вдаль.Дружно зібрались на свято усіПісне, лунай.Приспів: Хай лунає дитячий сміх,Веселить і кружляє всіх.Будем дружно пісні співатьІ Букварика проводжать.ІІПерший наш рік підійшов до кінцяМи підросли.Будем тепер по стежинці життяДружно ідти.Приспів: Хай лунає дитячий сміх,Веселить і кружляє всіх.Будем дружно пісні співатьІ Букварика проводжать.
10. Букварику, наш любий друже,
На тебе всі чекають дуже.
Завітай до нас на свято.
Чекають гості і малята.
(Стук в двері. Заходить листоноша Печкін).
Печкін: Це 1- Б клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа.
Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію. З нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»
Вчитель: Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.
1-й учень. Що ж нам робити? Як же ми будемо святкувати без самого головного - Букваря? 2-й учень. Хлопці, давайте викличемо детектива! 3-й учень (дзвонить по мобільному телефону). Алло! Це розшукове агентство? Доброго дня! Вам телефонують хлопці 1-Б класу школи № 77. У нас біда! Будь ласка, надішліть нам самого знаменитого найкращого детектива в світі! Під музику з'являється сищик, співає. Я гениальный сыщик,Мне помощь не нужна!Найду я даже прыщикНа теле у слона.Как лев сражаюсь в драке,Тружусь я как пчела,А нюх как у соба-баки,А глаз, как у орла.
- Здрастуйте, які проблеми? 1-й учень. Злий чарівник у нас вкрав улюблений рідний Буквар! Сищик. Проведемо огляд місця злочину. Сищик нишпорить по залу. Так, все зрозуміло. На пошуки Букваря зі мною підуть самі сміливі, розумні. Є у вас такі? 1-й учень. Звичайно! Ми всі дуже сміливі і розумні, а найголовніше - дружні. Наш девіз! Діти (хором). Один - за всіх, і всі - за одного! Сищик. Тоді вперед, на пошуки Букваря, по цій дорозі!
Під музику діти «відправляються» в путь.
Сищик. О, а хто це зустрівся нам на шляху?
(Лунає музика , танцює Циганка).
Циганка: А ви хто такі?
Учень : Ми першокласники.
Циганка: Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.
Учень: Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.
Циганка: Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.
Учень: Ірино Василівно, а хіба дітям можна в карти грати?
Вчителька: Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.
(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).
Циганка: вгадали.
Учень: А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку.)
Сищик. Треба рушати далі. Але що я чую?
Звучить музика і з’являється Шапокляк
Шапокляк: Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд, не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!
Треба гарно вам читати?
Треба менших ображати?
На перервах верещати?
Парти всі розмалювати?
Друзів треба виручати7
Треба слухати матусю?
Тоді дратуйте хоч бабусю!
У класі вибийте шибки!
Вчительці робіть все навпаки!
Чи хочете друзями моїми стати?
Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.
Сищик. Молодці, так їй і треба. Ви –справжні школярі, які не бояться ніких перешкод. Ну що ж, йдемо далі.
Звучить музика із мультфільма «Бременські музиканти», заходить Баба Яга, співаючиБаба Яга: Кажуть, що я стара баба,А я дівка хоч куди.Чи піти мені на танці,Чи зайти мені сюди?Ой ля-ля, ой ля-ля,Чи зайти мені сюди?Ой ля-ля, ой ля-ля,Гоп-ля!ІІКажуть тут сьогодні свято – Вшанування Букваря.Мене, звісно, не запросили,А я й так сама прийшла.Ой ля-ля, ой ля-ля,А я й так сама прийшла.Ой ля-ля, ой ля-ля,Гоп-ля!Баба Яга: Я летіла на метлі,Щоб на святі будь мені!Свою ступу розтрощила,Сильно ноги намочила.(показує на ноги)Ох, як я поспішала!Спати довго не лягала.Довго-довго готувалась,Поки-то сюди дісталась.
Баба Яга: А це що за публіка зібралася? Противні першокласники.
Сищик. Не противні, а дуже розумні.
Баба Яга:Ха-ха-ха! Розумні.Ось подивіться на моїх учнів.
Танець Баби яги та її учнів
Баба Яга: Ах ви радощі мої, кросотуленьки, не підвели – в мене пішли.
Баба Яга:Ну що, сподобалися вам мої учні?Ото ж.Але я бачу, вам щось від мене потрібно.
Сищик. У тебе пелюсточка чарівна є. Віддай нам, будь ласка. Вона нам дуже потрібна.
Баба Яга: Пелюсточка потрібна? Ха- ха ха! Спочатку мої завданнячка виконайте, а тоді подивимось. Ну що згода? Відгадайте, від кого ці телеграми.
Зачитує телеграми від казкових героїв
Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів?
(«Червона Шапочка»)
До школи прямує хлопчак дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк полотняний.
Відома ця книжка тобі, чи не так?
В пригодах яких побував цей хлопчак?
(«Пригоди Буратіно»)
На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко,
Великою стала.
Став тут дід усіх гукати
Та красуню рвати.
А цю казку, діти ви
Встигли відгадати?
(«Ріпка»)
Підробив він голосок,
Став малим співати.
Здогадалися вони:
Вовк – не наша мати.
(«Вовк і семеро козенят»)
Хто моторчик свій заводить?
З даху в гості хто приходить?
І на свято він дібрався –
Скажем дружно:
«Здрастуй, …(Карлсон)».
(«Малюк і Карлсон»)
Ой, набридло на віконці
Все на сонечку сидіть.
Я візьму і покочуся,
Щоб побачити весь світ.
(«Колобок»)
Працювала я у хатці,
Танцювала у палаці,
Є така у мене звичка –
Десь губити черевички.
(«Попелюшка»)
Він веселий і не злобний,
Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш – П’ятачок.
До прогулянок він ласий,
Є на мед чутливий нюх,
Зветься плюшевий ведмедик,
Всім відомо…
(«Вінні Пух»)
Вигнав дід козу із хати –
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
(«Коза – Дереза»)
Сидить дівчина в корзині
На ведмежій дужій спині.
А чому ж вона сховалась,
До ведмедя не призналась?
(«Маша і Ведмідь»)
Баба Яга: Бачу, бачу, що це не прості діти. Ви впоралися з моїм завданням, тому отримуйте свою пелюсточку.
Сищик. Дякуємо тобі, Бабусю-Ягусю. Ось ще ми отримали одну пелюсточку. А ми рушаймо далі.
Звучить музика. З’являється Пеппі Довга Панчоха.
Сищик. Пеппі, я знав , що ми зустрінемося тут. Як можна обійтися без тебе. У тебе в руках пелюстка, яку ми шукаємо. Віддай нам, будь ласка. Ти ж гарна дівчинка.
Пеппі: Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.
(Діти виконують пісню «Букварик»).
І.Мій букварик, мій букварик – він найкращий друг.Прокидаюсь, посміхаюсь і беру до рук.Буква «а» на зірку схожа, буква «о» - проста,Гарно вчитись допоможе книжка золота.
П-в:Завдання просте – а, бе, ве, ге,де.Хто такий букварик має, той не пропаде.
ІІ.Треба всім старанно вчитись, знати головне:Книжка ця – найкраща в світі – виручить мене.Буква «а» на зірку схожа, буква «о» - проста,Гарно вчитись допоможе книжка золота.
Пеппі: Здається, ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, мене візьмуть?
(Виходить Незнайка).
Незнайка: Я герой усім відомий,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).
(Залітає Сорока, бігає сценою.)
Сорока
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Горе трапиться лихе!
Не минути нам біди —
Йдуть розбійники сюди!
(Сорока ховається. До зали заходять розбійники.)
Вихід і танець розбійників
Розбійник1 Палундра! Це мій скарб! Я його знайшов!
Розбійник2 Ха-ха-ха!!! Оце так ти вигадав!
Це я його дістав з пуза здоровенної акули!
Це моя здобич!
Розбійник3 Не вигадуйте!
Це я дістав його з таємничої скриньки!
Атаманша А-ну, тихо! Припиніть сварку!
Ця здобич - моя!
Розбійник 4 А чого це твоя?
Ти, як завжди нас обдуриш
і все забереш собі!
Атаманша Здобич моя тому,
що я найрозумніша!
Ось, наприклад,
чи знаєте ви, що це таке?
Розбійники Ні! Не знаємо!
Атаманша Ось бачите, а я знаю!
Це найскладніше в світі завдання!
І я чула звістку від Чаклуна,
що сьогодні першокласники
зібралися на свято, бо вони
вже вміють читати!
Але ми влаштуємо їм своє свято!
Розбійник1 Яке свято?
Атаманша Книжечки ми заберемо
І назад не віддамо!!!
Розбійники Не віддамо!!!
Розбійник2 Діти вчитися не будуть,
Букви швидко всі забудуть!
Розбійник3 От тоді настане час –
Розбійники Просто клас!!!
Атаманша Будемо тут панувати,
Нікого до школи
Не будемо пускати!!!
Разом Ха-ха-ха!!!
Пісня розбійників
Ми ледачі, ми ліниві,
в школу ми не ходимо!
Ми ледачі, ми нероби,
Всім ми шкоду робимо!
Охо-хо! Охо-хо!
Всім ми шкоду робимо!
Охо-хо! Охо-хо! Ех-на!
Всім ми шкоду робимо!
Нащо вам ота наука?
Подивіться ви на нас!
Ми веселі, ми завзяті!
Приєднайтесь ви до нас!
Ой ля-ля! Ой ля-ля!
Вам не бачить Букваря!
Ой ля-ля! Ой ля-ля! Ех-на!
Вам не бачить Букваря!
Сищик: Тихіше! Чого це ви так розбешкетувалися? Не галасуйте, а краще віддайте нам пелюстку Чаклуна із завданням для першокласників.
Атаманша : Добре, віддамо, коли виконаєте наше завдання.Відгадайте загадки.1. Виводить букви і слова Ота цікава штучка. В руці виблискує здаля Нова, гарненька... (ручка). 2. Понад гори, понад ліс Виріс в небі диво-міст. Хоч знайомий дітям всім, Та ніхто не йде по нім. Має міст аж сім шарів Із барвистих кольорів. (Веселка.) 3. Виросли на лузі сестрички маленькі. Очки золоті, а вії біленькі. (Ромашки.) 4. Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Хоч мала сама на зріст, Та великий має хвіст. Як намисто оченята… Хто це? Спробуйте вгадати? (Білка.) 5. Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба.)
Атаманша. Ну, добре, з цим ви впорались. Забирайте свою пелюсточку.
З’являється Чарівник і звертається до присутніх.
Чарівник: Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик! (Віддає сищику конверт і зникає).
Сищик: Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для батьків).
- Придумати якомога більше слів на задану літеру.
- Відшукати слова у слові.
- Скласти приказку з розкиданих слів.
- «Якою це мовою?»(деформовані слова).
Вчитель: молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку. Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами.
Сищик. Ось ми і врятували Букварика. А мені пора до себе у казку. Залишайтеся, дітки, завжди такими розумними та дружними.
Вчитель. Дякуємо тобі, геніальний сищику. Ти нас так виручив.( Сищик під музику уходить). То де ж наш Букварик?
(Заходить Букварик).
Букварик: Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.
11.Букви старанно ми вивчали,
Знаєм їх від А до Я.
І сторіночку останню
Прочитали з Букваря.
12. Добрий Букварику, мудра книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе!
Пісня « Прощавай, Букварику»
(До класу залітає Журавлик.)
13.Облітав Журавель
Сто морів, сто земель.
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали Журавля.
- Де найкраща є земля? Журавель відповідає:
Краще рідної немає!
Журавлик
Я —Журавлик легкокрилий,
Дуже гарний, сніжно-білий.
В теплий край я відлітав
Та додому повертав.
Пролітав над Чорним морем,
Бачив ліс, поля та гори,
І озера, і моря,
Але це — чужа земля.
Я ж летів на У країну —
Мою рідну Батьківщину,
Бо вона, моя земля,
Вже заждалась Журавля.
14. Україна моя мила,
Ти моя рідненька.
Я тебе так щиро люблю,
Хоч ще маленька.
15. Ще малий, але сміливець
Сам біжить у гай…-
Ти, хлопчисько, - українець,
Те запам’ятай!
16. Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчинко- українка,
Теж не забувай.
17. Виросте стежина рідна
З теплої трави.
Мати наша – Україна,
Не забудьте ви.
Український таночок.
Вчитель. Від 1-го вересня і до сьогоднішнього дня з вами, мої милі дітки, були поруч ваші батьки. Вони допомагали вам вчитися.
Буквар з вами по складах читала…(мама),
І ранець теж складала…(мама).
Сніданок смачний готувала ваша…(мама),
Найрідніша, наймиліша ваша…(мама).
18.Ми до батьків сказати хочем слово
І привітати хочем від душі.
Подарувати танець вам чудовий,
Найкращі прочитати вам вірші.
19. Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
І свого родинного тепла?
Танок «Чорнобривці»
20. Перша книжко, мудра й мила,
Ти читати всіх навчила,
Кожна буква букваря-
Це помічник ліхтаря.
Книжечка дитячих літ
Нас виводить всіх у світ.
21.Букви всі, від А до Я,
Дуже добре знаю я.
Далі я навчатись буду,
А Букварик не забуду.
22.Беру Буквар в останній раз,
Несу його в просторий клас,
І з вдячним серцем Букварю:
«Спасибі, друже!» - говорю.
23.Всі сторінки твої цікаві
Були для мене, як рідня,
Нове знаходив я щодня.
Читав і думав, роздивлявся,
Твої думки носив в душі,
Я словом рідним милувався,
Читав з захопленням вірші.
24.Ось дочитав уже останній
Листочок твій – все зрозумів…
Настав журливий день прощання…
Ти знай, що я тебе любив.
Пісня « Прощавай, Букварику»( на мелодію пісні С.Ротару «Одна калина»)
Сумно, сумно – так і знай,
Прощавай, Букварик,
Нас не забувай!
Зимно, зимно на душі-
Перший клас іде, а другий вже в путі.
Приспів:
І от ми знову зібрались,
Співаєм разом, як колись.
Ми дуже, дуже, дуже любим свій Буквар,
Але прощатись час настав…
Букварик наш – початок знань,
Прийми багато наших побажань!
Букварик
Спасибі вам, діти, за теплі слова, але настав час прощатися.
Ну що ж, давайте попрощаймось…
Сьогодні вже в останній раз.
Нехай ми з вами розлучаймось,
Та пам’ятайте повсякчас:
Мої уроки – найпростіші,
Вони вели вас по казках,
Тепер ви друзі – найщиріші!
Бо ваша сила – у словах…
Ви вмієте пісень співати,
Виразно віршики читати,
Навчились навіть танцювати,
Та головне – допомагати!
А мені вже час іти…
Нехай завжди мене гортають
Дитячі пальчики малі,
Хай нові знання здобувають
Завжди маленькі першачки!
А ви без мене не сумуйте.
Ось ваша подружка нова –
Така чарівна, кольорова
Сестричка-Читанка моя!
Виходить Читанка
Читанка (звертаючись до Букварика):
Тепер продовжувати буду
Я твою справу нелегку.
Та обіцяю – не забудуть
Цю діти казку чарівну!
Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх,
Бо ти навчив дітей читати!
Буквар. А зараз, моя люба подружко, я запрошую тебе на вальс. Діти, приєднуйтесь до нас.
Вальс
Звучить вступ до пісні «Кабы не было зимы». Виїжджає на велосипеді листоноша Печкін.
Печкін. А ось і знову я. Тільки в мене є гарна новина.
Діти. Яка?
Печкін. У мене є повідомлення на посилку, там так і написано : «смт.Гольмівський. Школа № 77. 1-Б клас». Я туди попав?
Діти. Так!
Печкін. Ось і добре! Давайте ваші документи, а я вам повідомлення і посилку. Ох і важка яка! Документ у вас є хоча б який?
Діти. Нема.
Печкін. Тоді посилочку я вам не віддам. Віднесу її назад до пошти.
Вчитель. Ми ще маленькі, документів у нас немає. Що ж нам робити, діти? А знаєте що, залишайтесь з нами, подивіться на наше свято, а на пошту завжди встигнете, вона ще ж не зачиняється. А ми потім посилочку вам допоможемо донести.
Печкін сідає на посилку
Вед. : Листоношо Печкін, а ви у школі навчались?
Печкін. Так, навчався, але тільки давно це було. Ну, вірші вчив…
Буквар. Печкін, розкажи нам, які вірші ти вчив.
Печкін. Да я трішки позабув.
Буквар. Давай я допоможу.
Неизвестно, что случилось,
Только буква заблудилась.
Заскочила в чей – то дом
И хозяйничает в нем.
Но, едва туда вошла
Буква – озорница
Очень странные дела
Начали твориться.
Печкін. Закричал охотник: - Ой!
Двери гонятся за мной!
На виду у детворы
Крысу красят маляры.
Тает снег, течет ручей,
На ветвях полно врачей.
По дороге вдоль села
Мама с бочками пошла.
Синеет море перед нами,
Летают майки над волнами.
Поэт закончил строчку,
В конце поставил бочку.
Буквар. Ось, бачите, діти, як, виявляється, важливо знати правила правопису. Кожна буква повинна знати своє місце в слові і нікуди не втікати.
Читанка (звертаючись до директора):
Здається, сказано усі слова...
На рік ми стали всі мудріші...
Стежина нас сюди вела...
Тепер вона вже значно ширша!
І ми сміливо робим крок
У три нові чарівні роки,
І поспішаєм на урок –
Зі мною буде все нівроку!
Та перш, ніж подорож почать,
Почуть повинні настанову,
Тож хочу слово передать
Тому, хто головує в школі.
Слово надається директору школи. Вручення свідоцтв.( Фонфари)
Вед. : Листоношо Печкін, давайте віддамо дітям посилку. Можливо, в ній щось корисне для дітей надіслали.
Печкін. Давайте поміркуємо! Ці першокласники дуже розумні і документи їм зараз кожному видали. Підпишіться і отримайте посилку.
Звучить мелодія «Сюрприз». Вчитель з Букварем відкривають посилку.
Вчитель. Діти, та це ж подарунок від ваших батьків.(Вручають книги)
Вчитель. І Вам, шановні батьки,
Спасибі хочу я сказати
Із щирим вчительським теплом
За допомогу в навчанні.
Старанність, витримку, любов,
За участь в виставках робіт,
За те, що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати,
Та гарно – гарно малювати.
Це – перший крок.
Попереду ще 10 років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки!
Хай сонце дарує ясне проміння,
Земля – стиглий колос і щедрі плоди.
Воду – криниця, небо – зірниці,
А діти – усмішку завжди!
За Вашу працю, ласку і любов
«Спасибі!» - кажемо Вам знов і знов.
Бажаємо Вам успіхів багато,
І дітки подарують Вам танок завзятий.
Ритмічний танок
25. Ось і скінчився рік шкільний,
Ми пройшли лиш перший клас,
І заспівати пісню час.
26. Не плачте, мами, радійте, тата,
Вже стали старші Ваші малята.
У другім класі вчителі різні
Вимоги ставить будуть нам більші.
Та ми готові, нам це не страшно,
Вчитися будемо іще краще.
Пісня « Дитинства світ»
Нас з дитинства світ казковий
Знов у гості кличе всіх
По доріжці веселковій,
Де лунає дружно сміх,
Де на кульках кольорових
Лине в небо дітвора…
Бо країна ця чудова –
Світ любові і добра.(Двічі)
Приспів:
Дитинства світ – чарівний світ!
Це світ рожевих дивних мрій,
Це до зірок швидкий політ,
Віночок сонячних надій!
Це світ добра! Це літній луг!
Це я! Це ти – мій найдорожчий друг.(Двічі)
Тут гноми, і чаклунки
У країні цій живуть.
І різдвяні подарунки
Під ялинками нас ждуть.
Тут навкруг лунає дзвінко
Дивних птахів ніжний спів,
Біля кожного будинку
Є крамниця добрих див.( Двічі)
Приспів.
27.Добрий, Букварику, перша книжко!
Хочеться навіть плакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе.
28.Спасибі тобі за добру науку.
За паличку першу і першу букву.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Добрі і мудрі твої уроки.
29.Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже!
Всі: Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
Вчитель: Як жалісно і сумно,
Настала ця пора.
Чекає на Букварика
Нова вже дітвора.
Букварик прощаючись виходить
Вчитель: Вже час закінчувати свято
І хочу я всім побажати:
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб всі були здорові і щасливі
На многії і благії літа.