Опис досвіду роботи класного керівника

Мар’янська загальноосвітньої школи №1 I-III ступенів



Білої Марини Юріївни
2015
Зміст
І.Опис виховної системи класу
ІІюОпис власного педагогічний досвід класного керівника
Актуальність вивчення педагогічної проблеми у вихованні
2.Цілі моєї виховної діяльності
3. Головні задачі виховної роботи
4. Форми та методи виховної роботи :
а) досвід видатних педагогів ;
б) сучасні форми роботи.
5. Основні напрямки моєї виховної роботи :
а) ціннісне ставлення вихованців до себе;
б) ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
в) ціннісне ставлення до праці;
г) ціннісне ставлення до природи;
д) ціннісне ставлення до культури і мистецтва;
е) ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Висновок
І.Опис виховноi системи класу«Люби свого вихованця всяким:
талановитим чи не дуже, веселим чи сумним,
бо учень – це свято, яке триває доти,
поки ти є разом з ним ».  
В.О. Сухомлинський
Як виростити гармонійну особистість? На які моральні цінності зорієнтувати дитину? Як допомогти їй зберегти доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам? У процесі виховання молодого покоління перед учителем постає чимало складних і водночас важливих завдань. Класний керівник – найголовніша ланка в системі виховання підростаючого покоління. Саме йому належить вирішувати ці проблеми. Відтоді, перед системою освіти постало завдання надзвичайної ваги: домогтися того, щоб діти зростали не лише здоровими і освіченими людьми, але й свідомими, творчими особистостями і патріотами України. Робота класного керівника охоплює безліч справ.Складаючи план, завжди прагну до простоти і ясності, намагаюся дібрати форми роботи, які б відповідали віковим інтересам моїх учнів. Якісне планування – важлива умова успіху класного керівника. Воно повинно базуватися на педагогічних принципах:
- народності,
-культуро відповідності та природо відповідності,
-гуманізації та демократизації,
-послідовності та систематичності,
-оптимальному поєднанні словесно-інформаційних форм роботи та практичних видів діяльності.
Класний керівник — центр виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість.
Я, Біла Марина Юріївна, вчитель української мови та літературии Мар’янської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 із 8-річним педагогічним стажем, та 3-річним стажем класного керівника, наразі є класним керівником 7 класу.Основне призначення класного керівника, на мою думку, - це максимальний розвиток кожної дитини, збереження його неповторної особистості, розкриття потенційних талантів. У кожної людини є свій неосяжний життєвий простір, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є.
Ми - це наш клас, в якому 25 літер «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у цілому світі. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою ставитися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є.
Класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор. Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері та строгість батька. Адже дуже  часто  трапляється, що всі  спогади  про  школу  так  чи  інакше  пов’язані  з  іменем  класного  керівника. Якщо  ця людина  поєднує  в  собі  якості  педагога, вихователя, психотерапевта, то  саме  до  нього  звертаються  учні  зі  своїми  радощами  і  смутками, саме  він  допомагає  розв’язати  конфлікти  з  батьками  і  педагогами, його  посвячують  в  дитячі  таємниці. Хоча я ще молодий вчитель, та  розумію, що головним моїм завданням є виховати всебічно розвиненуморальностійку особистість,патріота своєї државии. Я проникаю в внутрішній світ учнів, намагаюсь зрозуміти їх переживання і мотиви поведінки, допомогти розвинути ті чи інші нахили, щоб в майбутньому вони змогли реалізувати себе. Адже, знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, легше скласти ефективний план виховної роботи з класом. Я переконана, що головною ідеєю виховання є тісна співпраця школи та сім’ї. Завдяки цій тісній співпраці, ми зможемо успішно виховати наших дітей,бо саме сімя створює унікальні можливості для формування у дітей моральних цінностей. Велику увагу приділяю формуванню творчої  працелюбності. Бо праця лише тоді стає виховною силою, коли вона збагачує інтелектуальне життя, творчі інтереси, одухотворяє моральну цілісність і підносить естетичну красу особистості і колективу.  Повага і довір’я до дитини, розумне її заохочення нерідко мають вирішальне значення для учня, сприяють розвитку творчих здібностей та навіть покращують поведінку.Виховна робота у нашому класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні  та інноваційні форми та методи роботи класного керівника, застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності.Виховуючи своїх дітей я намагаюся сформувати в них активну життєву позицію та патріотизм.
Я виховую учнів бути благородними. Цю якість я вбачаю в тому, наскільки мудро дитина може визначити, що гідне, а що негідне, що добре, а що зле. Я вчу їх ставитися доброзичливо до людей, формую в них високі моральні якості і норми поведінки. Я не хочу, щоб мої вихованці втратили такі риси національного характеру, як милосердя, співчуття, повагу до людей похилого віку. А цього так бракує  стареньким дідусям та бабусям. Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Учні із задоволенням    беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність,   гідність,  толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим,  розвиває моральну активність особистості. Я навчаю їх доброті і ми не рідко говоримо про цю прекрасну якість людини.. І неможливо уявити собі гармонійно розвинену особистість без таких якостей, як доброта та милосердя. А вони формуються в дитинстві, коли людина особливо яскраво сприймає світ, коли її психіка не зазнала негативного життєвого досвіду. Я завжди пам’ятаю це і виховую дітей лише добром і роблю так, щоб мої діти мали свято кожен день. Зігріті моїм добром, вони віддаватимуть тепло усім довкола. А того,хто має багато любові, любитимуть всі. Переконана: все,що робиться з любовю і разом з дітьми, приречено на успіх.
Я вважаю, що діяльність  класного  керівника  в  сучасній  школі  необхідно  оцінювати  саме  з  такої  позиції. Адже мені так хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  людьми  з великої літери
ІІ .Опис власного педагогічного
досвіду класного керівника
Діти допитливі,
з гострим розумом,
у разі правильного виховання
стають великими людьми.
Я.А. КоменськийПроблема, над якою працюю в системі виховної роботи : « Виховання моральних цінностей учнів з метою формування патріотичної свідомості, національної гідності».
Педагогічний стаж: 8 роки.
Автор досвіду: Біла Марина Юріївна, вчитель української мови та літератури
Педагогічне кредо: «Щоб дати учневі іскорку світла, учителю треба являти собою сонце».
1. Актуальність вивчення педагогічної проблеми у вихованні
Сьогодні в нашому суспільстві йде процес переосмислення ідей, теорій, історичних фактів і важливо не упустити молоде покоління в сенсі ціннісних орієнтацій. Морально-правові цінності в житті людини, суспільства залишаються незмінними: Добро, Милосердя, Співчуття, Патріотизм, Взаємодопомога, Совість, Честь, Любов.
В даний час усвідомлюється необхідність зміни освітньої парадигми. Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом приросту знань в сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимальному розвитку здібностей людини до саморегуляції і самоосвіті .
Це головне в інноваційному навчанні - розвиток здібностей на основі освіти і самоосвіти . Звідси мети виховання: спрямованість всієї позаурочної роботи на задоволення інтересів особи, на базі пізнання особливостей, потреб і можливостей людини. В кінці ХХ століття змінилися засоби виховного впливу - це Інтернет, сучасні комп'ютерні технології, відео - і аудіо продукція, нетрадиційна друкована продукція, що з одного боку значно розширює діапазон знань людини, а з іншого ускладнює чітке визначення підлітком своєї позиції, свого погляду, оцінку подій, що відбуваються в суспільстві, розсіює увагу і осмислення різних фактів і дій.
Я вважаю, що відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок — "втеча молоді від реальної дійсності" в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище.Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому особисто мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності.Критеріями педагогічної культури, як на мене, безперечно є визнання особистісних пріоритетів та інтересів дитини; усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях.
Провідна наукова ідея досвіду: виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу .
2.Цілі моєї виховної діяльності:виховування та розвиток вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, яка готова до творчої праці та моральної, етичної поведінки у суспільстві.
3Головні задачі виховної роботи:
-здійснення спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних умов для формування його особистості, морального та духовного розвитку;
організація співпраці усіх виховуючих дорослих;
виховання доброго відношення до життя, до оточуючих, уміння знаходити у ньому радість та бажання творити добро;
створювати умови для збереження та зміцнення здоров’я;
допомагати учням та їх батькам знаходити шлях до серця один одного, не губити душевний контакт та віру у близьких людей;
стимулювати зацікавленість до розвитку творчих,інтелектуальних та фізичних можливостей та здібностей у кожному вихованці.
4. Форми та методи виховної роботи
Спираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі.У цьому мені на допомогу приходить досвід відомих учених : Я.А.Каменського, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка, О.Я.Савченко, С.Русової, К.Г.Теплякової та багатьох інших. Наразі, я використовую і сучасні форми роботи класного керівника,які дійсно мають позитивний вплив на виховний процес.
Колективні форми: поїздки у музеї, храми, історичні місця, суспільно вагомі проекти, воїнами-інтернаціоналістами), , художньо-естетична діяльність(конкурс малюнка),участь у шкільних та районних конкурсах, класних та шкільних святах, спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше),виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант.
Активні та групові форми: диспути, моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри , тренінги, «мозковий штурм».
Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками.
5.Основні напрямки моєї виховної роботи
Свою роботу з учнями здійснюю за такими напрямами:
Ціннісне ставлення вихованців до себе.
Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
Ціннісне ставлення до праці.
Ціннісне ставлення до природи.
Ціннісне ставлення до природи.
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і державиДані напрями виховання тісно взаємопов’язані між собою і утворюють цілісну систему, яка забезпечує виховання всебічно розвиненої,високоморалної особистості – вільної, гуманної, духовно і творчо зрілої, фізично досконалої, громадянсько- відповідальної і мужньої, ініціативної та активної, здатної до подолання складних проблем, готової до самооцінки і самовиховання.
1.Ціннісне ставлення вихованців до себе.
Виховними досягненнями цього напрямку є
- усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;
- виховання самоповаги;
- формування емоційної культури;
- навичок самотворення,
життєтворення;
- стремління до ідеалу.
Для цього я проводжу бесіди та тренінги за темами:
"Яка людина заслуговує на повагу інших", "Ким бути і яким бути", "Світ моїх захоплень", , "Мій ідеал", "Бережи честь змолоду", "Як стати лідером?", "Інтернет не лише твій друг". Тренінги "Кроки до успіху", "Сам собі вихователь".

2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей
Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:
- здоров’я – найвища цінність;
- ціннісне ставлення до оточуючих людей;
- культура спілкування і мовленнєвий етикет;
- повага до батьків, сім’ї, родини;
- цінність здорового способу життя;
- формувати навички співжиття у колективі;
- готовність нести відповідальність за свої вчинки.
- неприйняття агресії і насильства.
У процесі морально-етичного виховання формується ціннісне ставлення до людей, яке виявляється у моральній активності, прояві чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, совісті, доброзичливості, ввічливості, тактовності, готовності допомогти іншим, здатності прощати і просити пробачення. Разом з учнями ми брали участь у благодійній акції «Допоможи бійцям АТО». Особливі погляди про чуйність та милосердя учні висловлювали за «круглим столом», який проводили в класі та під час проведення диспуту на тему: «Що посієш, те й пожнеш». У бесідах, відвертих розмовах, диспутах спонукаю дітей до того, щоб вони самостійно дійшли висновків щодо моральності у вчинках і поведінці, допомагаю визначити шляхи вирішення проблем у стосунках. Часто використовую інтерактивну технологію «Мікрофон», яка передбачає спільну роботу класу і надає можливість кожному висловити свою думку чи позицію.

Ми з учнями беремо участь в шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. Формування здорового способу життя передбачає ціннісне ставлення до себе і виявляється у вихованні відповідального ставлення до збереження та зміцнення свого здоров’я, потреби в заняттях фізкультурою, дотриманні режиму, санітарно-гігієнічних норм, пропагуванні здорового способу життя.Свою роботу в даному напрямі не обмежую лише бесідами про шкідливі звички. Вважаю, що для учнів значно цікавішими є проведення змагань. Мої учні охоче беруть участь у шкільних спортивних змаганнях та естафетах. З особливою відповідальністю вони ставляться до випуску стінгазет на тему «Здорові звички». Проводили класні години з тем: «Бути здоровим престижно», «Бережи себе».


На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проводжу бесіди: “Шкідливі звички та здоров’я.”, "Що таке СНІД", "Я і моя родина", "За правилами етикету","Ризики в Інтернеті".
Щоб виховання дітей було успішним і допомагало вдосконаленню особистісних якостей дитини, необхідно поєднати зусилля педагогів і родини та визначити, яким чином повинні будуватися відносини вчителя і сім’ї. Тому дуже велику увагу приділяю співпраці з батьками. Намагаюсь розширити їх педагогічний кругозір. Щоб отримати позитивний результат, традиційних батьківських зборів замало. Варто розробити батьківські збори за конкретними темами, що хвилюють батьків.
Діти дорослішають, разом з ними виростають і проблеми, тому актуальними будуть теми щодо профілактики вживання тютюну, алкоголю; теми спілкування підлітків з дорослими та однолітками; виховання моральної свідомості та культурної поведінки дітей у сім'ї.Готуючись до зборів, проводжу анкетування учнів з тем, які потім обговорюю з батьками. Вважаю, що батьківські збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: обговорення ситуацій, тренінги. Адже мета батьків і вчителя одна – виховати справжню людину.
3.Ціннісне ставлення до праці.
Під пильним наглядом класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до професійного самовизначення:
- активно-позитивне ставлення до праці;
- сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;
- значущість суспільнокорисної праці;
- уявлення про сучасний ринок праці.
Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до праці. Воно передбачає усвідомлення дітьми соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, готовність до творчої діяльності, формування працелюбності, як базової якості особистості. Щоб розкрити значення праці в житті людини, ми з учнями провели виховні години на тему: «Чи знаєш ти ціну праці?», «Професії моїх батьків».З метою формування позитивно-емоційного ставлення до праці, разом з учнями займаємося наведенням порядку у класній кімнаті і на території шкільного подвір’я. Адже, коли беремось до роботи усім колективом, то працюється веселіше. Цими кроками є участь у чергуванні по класу та по школі, операції «Збережи книгу», «Збережи меблі», трудові десанти (прибирання та благоустрій пришкільної території). Мною проводяться бесіди на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», «Основи економії та бережливості», «Підліткова праця: правознавчий аспект» , «Світ професій»

4.Ціннісне ставлення до природи.
Виховними досягненнями цього напрямку я вважаю:
відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
ощадливе використання енергоносіїв;
формування екологічної культури;
навички безпечної поведінки в природі;
потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у дбайливому ставленні до природи, почутті відповідальності за навколишнє середовище, вмінні визначити роль людини у природі. Проводяться бесіди: "Уроки Чорнобиля","Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!". "Мальовничий мій край".

Учні класу дбають про озеленення класу і школи. Вони активно включилися у роботу шкільного проекту «Квітуче подвір’я» , добираючи форму для своєї клумби, якісний та різноманітний насіннєвий матеріал. Тому клумба наша яскраво квітувала і була у числі найкращих.

Під час операції «За чисте довкілля» учні класу старанно проводили збір пластикових матеріалів і пляшок показавши на практиці свою відповідальність за чистоту навколишньої території. А ще ми брали участь в операції «Чистий парк», яка проводилася в минулому році.Заходи, які відбулися в рамках проведення акції спрямовані на виховання любові до рідної природи, вироблення активної життєвої позиції, цілісних переконань, виховання етичних і пізнавальних орієнтацій, екологічного мислення, інтелектуальних умінь та практичних навичок природокористування, екологічної культури.
5.Ціннісне ставлення до мистецтва.
При роботі з цим напрямком я намагаюсь сформувати у учнів потреби у спілкуванні з мистецтвом, як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.
При цьому я спостерігаю невпинний зріст у більшості учнів:
пізнавального інтересу до мистецтва;
здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.
У процесі естетичного виховання формується ціннісне ставлення до мистецтва, яке виявляється у широкому спектрі естетичних почуттів, смаку, почутті прекрасного. Плануючи свою роботу з дітьми по даному напряму, намагаюся дібрати такі форми роботи, які дали б їм змогу проявити свою творчість. З особливим захопленням діти беруться до створення квіткових , фруктово-овочевих композицій, виражають своє сприйняття краси .

Дуже важливо зуміти вчасно виявити талант або обдарованість у дитини, а також створити умови для подальшого розвитку таких здібностей. Ми маємо у своєму класі і декламаторів, які вміють писати власні вірші, і умільців читати гумор, і майстрів квілінгу. Жоден шкільний концерт не відбувається без номерів наших дівчат, які віддають всі сили, щоб показати свої акторські таланти у шкільних конкурсах.

6.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і державиВоно виражається у сформованості потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатств українського народу:
відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;
розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;
громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;усвідомлення себе патріотом і громадянином України;
потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.
У процесі патріотичного виховання формується ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави. Патріотизм виявляється в любові до свого народу, повазі до державних символів, до українських звичаїв і обрядів, знанні історії.
Разом з учнями класу ми підготували і провели виховний захід «Горнусь до тебе, Україно!», години спілкування: «Державні символи», «Я візьму той рушник, простелю наче долю…». Постійно порядкуємо біля місць поховань загиблих воїнів. Своє відношення до подій 1932-1933 рр. учні виразили у малюнках та поетичних творах. Кульмінацією усіх заходів, пов’язаних з темою голодомору став урок-реквієм, присвячений жертвам голодомору: «Чорна сповідь моєї Вітчизни». Ми не забуваємо історичне минуле нашої держави. Проводимо заходи, присвячені учасникам битвипід
Крутами, Дню соборності України, лінійки пам’яті присвячені ліквідаторам Чорнобильської трагедії.

Разом з представниками райдержадміністрації ,батькамии та учнями школи була відкрита меморіальна дошка пам’яті загиблому воїну АТО -Лепесі А. О . Проводяться «Тижні права».Бесіди "Я - громадянин і патріот держави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Україна - суверенна і незалежна держава", "Є пам'ять, якій не буде кінця", "Воїни - інтернаціоналісти".


Висновок
Кожна людина проходить через чарівний, чудовий казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїни знань, силу предмета, науки, процесу самоосвіти та самовдосконалення. Я вважаю, що справжніми вчителями і вихователями народжуються. Тільки той педагог залишає частку себе в дітях, хто не шкодуючи сил, творчої наснаги, таланту, вкладає в душі вихованців найбільші скарби – душевність, людяність, порядність.
Я обрала заняття до душі, але не зупиняюсь на цьому, прямую назустріч своїй мрії – досягти чогось високого. Адже людина живе на світі не лише для задоволення власних потреб, а щоб приносити іншим задоволення, радість. Потрібно жити так, щоб завтра жилось краще, ніж сьогодні. На мою думку, людині, байдужій до краси життя, людині з холодним серцем, байдужій до дітей, природи, всього, що робиться навколо, не може бути місця в школі.
Я вважаю,що я - щасливий класний керівник,бо мої учні – чуйні, справедливі,доброзичливі.Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі.Ще я маю надію, що мої вихованці, почерпнувши життєвий досвід при спілкуванні зі мною, обов’язково перевершать мене, своїх батьків, та наблизяться до своїх заповітних мрій.