О.Турянський. Поза межами болю

Тема. Осип Турянський. «Поза межами болю». Духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією.
Мета: поглибити знання учнів про творчий світ Осипа Турянського;
з’ясувати типологію та генезис формування особливостей
образів-символів «Поза межами болю» з огляду на біографію і
подальшу творчість письменника; поглибити навички аналізу
художніх образів; простежити на образах твору, як складні
ситуації формують у них духовну волю до життя; виховувати
почуття дружби та взаємодопомоги, поваги до людського життя.
Тип уроку: комбінований за участю практичного психолога
Обладнання: портрет Осипа Турянського, текст твору «Поза межами болю»,презентація, терези.
Проблемне питання: Що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?
Перебіг уроку
Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
Учитель. Ім’я О.Турянського, із творчістю якого ми познайомилися з вами на минулому уроці, до недавнього часу було мало відомим широкому колу читачів. Між тим, європейська критика зіставляла його « Поза межами болю» з такими творами, як «Вогонь» А.Барбюса, «Червоний сміх» Л.Андреєва, Е. М.Ремарка та ін., віддаючи перевагу українському письменникові.
Діти, ви прочитали вдома повість-поему «Поза межами болю». Чи можете ви назвати відомі твори інших авторі, які перегукуються з твором Турянського?
(«Любов до життя» Дж. Лондона, « Старий і море» Е.Хемінгуея, « Воля до життя» О.Довженка)
Учитель. Так, твір О. Турянського – із цього ряду. А чому ви так вважаєте? (бо в ньому йдеться про те, як людина потрапляє в критичну, екстремальну ситуація і рятує її лише жага життя, сильна воля)
А чому ж все-таки критики особливо виділяли «Поза межами болю» з-поміж інших творів?
(тому що цей твір в певній мірі автобіографічний)
Учитель. Правильно, цей твір автобіографічний. Відомий український письменник Роман Федорів писав про Осипа Турянського: «Ми винні перед ним. Час винен перед ним. Розгорнім сьогодні його повість, вчитаймося в неї, переймімося її болем, смутком і надією – і подивуймося, як ми жили стільки літ без цієї пекучої сповіді про дорогу смерті, на якій лунав протест проти війни.
Він вірив у нас. Він писав що є у житті сонце! Справді, творча доля цього талановитого українського майстра художнього слова була трагічною, як і шлях до читача його найкращого твору.»
А що ж ми знаємо про Осипа Турянського?
Я пропоную вам зіграти в літературний пін-понг і таким чином перевірити ваші знання, отримані на минулому уроці.
Гра «Літературний пін-понг»
Учитель. Дякую, ви гарно справилися із завдання. А я пропоную вам перегорнути сторінки поеми «Поза межами болю» за допомогою буктрейлера. Увага на екран!
Мотиваційний етап. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель: «Людина на війні – це воля. Є воля – є людина!. Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини, - зробить висновок один із героїв Другої світової війни, персонаж одного із творів Олександра Довженка.
А довів це із вражаючою художньою переконливістю кількома десятиліттями раніше Осип Турянський у свої поемі у прозі «Поза межами болю».
Гуманізм, пріоритет духовного над матеріальним, утвердження вічних загальнолюдських цінностей і заперечення будь – якого насильства – предмет розмови на нашому уроці.
Розгортаємо зошити, записуємо дату, тему нашого уроку: Осип Турянський. «Поза межами болю». Духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією
Для декого дивним здалося наявність терезів на уроці. Дійсно так, але за допомогою саме терезів ми зможемо практично розв’язати проблемне питання, а саме: «що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?».
Символічно, на шальку терезів, що зліва, кладемо фішки червоного кольору, як символ життя, а на ту, що справа – чорні, як символ смерті.
Сприймання нового матеріалу
Учитель. Твір «Поза межами болю» увінчався найрізноманітнішими жанровими ореолами.
«поема» (Роберт Плєн, С. Пінчук)
«повість» (Роман Федорів)
«повість – поема» ( С. Пінчук)
«модерна поема» (Михайло Селегій)
«поема – симфонія» (З . Гузар)
«роман» (М. Ільницький)
Найчастіше визначають жанр твору як антивоєнна психологічна поема в прозі.
Поема в прозі (повість – поема) – значний за обсягом ліро – епічний твір; у якому зображено значні події та яскраві характери. Відзначаються наскрізним пафосом і ліризмом, проникливим авторським голосом. (учні записують в зошити)

На початку Першої світової війни Турянського мобілізували до австрійського війська. У 1915 році він потрапив до сербського полону. Тому будучи свідком жахливих подій, Осип Турянський майстерно розкрив внутрішній стан героїв у межових ситуаціях вибору, що постає перед кожним із них.
(Звучить монолог Оглядівського. Читає учень)
Я і мої товариші стали жертвами жахливого злочину. Нам судилося пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межами людського болю – у країну божевілля і смерті.
Я чудом лишився живим. Але я відчуваю себе чужим, сиротою між людьми. Тіні моїх товаришів являються мені у сні й на яву. Переді мною живі трупи, я чую їхні голоси із того світу. Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко-далеко до моїх товаришів. Вона шукає їхню могилу, але їм ніхто навіть могили не висипав.
Ні, я не можу, не смію мовчати.
(Запитання до учнів)
Учитель: У якому проміжку часу відбуваються події? Визначити мікрочастини твору.
Шлях смерті
Танець смерті
Країна сонця
Різдвяні свята
Пісня вічності. Мандрівка мерців.


Учитель. Пригадаємо, хто ж пройшов цей шлях? Що керувало вчинками товаришів?
(Оглядівський, Добровський – українці, Пшилуський – поляк, Сабо – угорець, Штранцінгер – австрієць, Бояні і Ніколич – серби. Керувала ними воля до життя).
Учитель. А чи були вони щасливими на початку шляху? Що могло б змінитися у їхньому житті?
(Звичайно, так. Адже вони звільнилися з полону, і у них з’явилася надія на виживання. А єдиним порятунком від холоду для них було багаття).
Символічно автор акцентує увагу на значенні вогню в житті людини. Чому для них вогонь був спасінням?
(Найперше – це нагрітися; можливо, хтось уночі побачить вогонь)
Знайдіть у тексті цей уривок:
«Вони стрепенулись і глянули на себе. Всі тремтіли в лихоманці. Бояні лебедів:
Огонь Огонь Огонь? Згинемо без огню.»
Учитель. На що товариші ще сподівалися?
(Може, там, глибоко внизу, є життя « людине серце»)
Ще один уривок:
«Кожен відтяв сухий шматок зі своєї одежі. Однак, огонь погас.
Сабо почав із якоюсь дивною рішучістю:
Щоб огонь горів, не вистачить кілька онучок. На це треба цілого вбрання. Добровський глянув на нього допитливо:
Відкіля взяти цілого вбрання? Коби тут іще був труп серба.
Сабо відповів зі спокійною жорстокістю:
Незабаром найдеться між нами не один труп, менше, або більше Одначе треба, щоб це сталося вже скоріш
Як ти це міркуєш?.. – шепнув Ніколич і з жахом подався назад.
Віддирання шматків одежі безцільне. Сентименталість – смерть. Тверезо думати! Сяк чи так , один із нас найскоріше згине»
Учитель. Що опановує героями в той момент?
(Звичайно, страх. Як не важко, але вони втекли з полону заради життя і так легко віддавати найсвятіше жодному не хотілося)
Слово надається психологу
Страх – внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального та передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.
Афективний страх зумовлюють надзвичайні реальні обставини, здебільшого пов’язані з небезпекою для власного життя. Він виражений у тому, що на певний час паралізує волю людини, її здатність до свідомої діяльності. Робота нервової системи різко порушена і людина не дає собі звіту у вчинених діях.
Паніка охоплює майже раптово цілу масу людей, заражає їх почуттям неминучої небезпеки.
А чи може людина керувати своїм внутрішнім станом, вчинками в пориві страху? (відповіді)
Що, на вашу думку, символізує «танець смерті»?
(Відчуття страху, ціни життя, бажання не втрачати надію, інстинкт і волю до життя)
Учитель. Перед нами на терезах життя і смерть. А як ви розумієте ці поняття? Пропоную вам скласти сенкани (Учні складаюсь сенкан до слів «життя»,«смерть»)
Життя
багатостороннє, бурхливе
виховує, навчає, розвиває
дає змогу реалізувати себе
боротьба

Смерть
нестерпна, незвідана
відбирає, карає, знищує
смерть є небажаною для кожної людини
вічність
Учитель. Кожен з героїв повісті виважує в душі життя і смерть. Чи можете ви передати думки кожного із побратимів? І чи є місце людській моралі у ліричній повісті-поемі?
(Оглядівський живе спогадами про сім’ю, Добровський намагався відсіяти винуватця несправедливості життя; Сабо, із ознаками злобної нетерплячки, чекає найслабшого у танці; Бояні опановує лише одна думка: блискавична смерть; Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті, а дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас поза межами болю.» До останньої хвилини життя вони залишаються людьми, вони вже смертники, але не накидаються один на одного, а чекають смерті слабшого.)
Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці. (Монолог Штранцінгера у виконанні учня під музику скрипки)
«Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й життя.
Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»
Учитель. Чому сліпий скрипаль вважає, що не має злих і добрих людей? Чи можна ототожнити поняття «добро» і «зло» з поняттями «щастя» і «нещастя»?
(Штранцінгер вважає, що добра людина повинна завжди бути щасливою і на його шляху зустрічалися більше добрих людей).
Учитель. Семеро товаришів по недолі: серед них – двоє українців, два серба, австрієць, угорець, поляк. Чому лише Оглядівському автор дає шанс вижити?
(Прототипом образу Оглядівського можна вважати Осипа Турянського, який пройшов теж через Першу світову війну, полон, втечу, повернення до життя; лише в Оглядівського була сім’я, яка тримала його і змусила вижити. Як і всі, Оглядівський впадає в депресію, але ж намагається її подолати. У тяжкі хвилини перед ним постають символи сонця і матері з дитиною, що є святими величинами українця).
У сюжет твору автор вводить два образи українців: Добровського і Оглядівського. Але чому в спогадах, в уяві Оглядівського з’являється третій образ – Романишин?
(Романишин – колега, земляк, який звільнив Оглядівського від смерті, допоміг звільнитися від жахів минулого і жити повноцінно)
Учитель. А що ж єднає і різнить Оглядівського і Добровського?
(Коло Вена.)
Оглядівський: спокійний, врівноважений, глибоко сприймає горе товаришів, слабкий фізично, вижив.
Добровський: іронізує, має організаторські здібності, гордий, не показує свого безсилля, загинув від пострілу своєї ж рушниці.
Обидва: українці, освічені, притаманна воля до життя.
Учитель. Твір Осипа Турянського «Поза межами болю» багатий на символічні образи. Визначте їх, будь ласка.
(син, дружина – символи життя, різдвяні свята, як натяк на те, що Оглядівський має вижити, вогонь – життя, родина, добробут. )
«Поза межами болю» - назва символічна: опинившись у неймовірно трагічних ситуаціях, на межі виживання Оглядівський вірить у силу любові дружини і сина, які в його очах є світлою зорею, що веде його до перемоги. Він долає тяжкі обставини і виходить переможцем у двобої зі смертю, утверджуючи активний гуманізм, загальнолюдські цінності.

Рефлексивно-оцінювальний етап.
Учитель. Що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?
(Учням надається можливість самим вибрати правильну пропорцію між добром і злом, життям і смертю,використавши терези).
(Відповіді учнів)
Учитель. У серпні цього року минуло 100 років від початку першої світової війни, яка забрала 12 млн людських життів, а ще десятки мільйонів покалічила. «Поза межами болю» - твір-пересторога. Та людство не покаялося. А на вашу думку, чи сьогодні актуальна повість-поема О.турянського?
(відповіді учнів)
Осип Турянський свої філософські думки про перемогу життя над смертю вклав в уста Добровського: «Коли у тьмі і хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть ».
А завершити наш урок я хочу словами Осипа Турянського: «Коли наша боротьба за волю така важка і кривава, то не падаймо ні на хвилю в темряву розпуки, бо
Через сльози і терпіння
Шлях веде до просвітління:
Хто боровся, скутий тьмою,
Тому сонце мрія мрій.

Домашнє завдання
Написати твір-роздум «Мої враження від уроку»

Оголошення оцінок












15