Модульний урок з української мови з теми: Головні члени речення. Тире між підметом і присудком. Розвиток мовлення.Усний твір-опис місцевості за особистим враженням.

Тема: Головні члени речення. Тире між підметом і присудком. Розвиток мовлення. Усний твір-опис місцевості за особистим враженням.
Мета: поглибити знання учнів про головні члени речення, ознайомити зі способами вираження підмета й присудка, пояснити правила вживання тире між підметом і присудком; розвивати пунктуаційну грамотність, уміння аналізувати мовний матеріал, на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; виховувати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Очікувані результати: учні знаходять у реченні граматичну основу — підмет і присудок, визначають, якими частинами мови вони виражені; ставлять тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, числівниками, тощо.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Способи вираження головних членів речення»
Методи і прийоми: пояснення, творче конструювання, деконструювання, спостереження над мовним матеріалом, робота в групах.
ХІД УРОКУ
1-30
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація набутих знань
1.   Перевірка домашнього завдання.
2.  Творче конструювання.
Перебудуйте односкладні речення на двоскладні.
Осінь. Іду і милуюсь багрянцем на кленах, журавлиним ключем у небі. Збирають врожай кукурудзи у полі.
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроків1.Спостереження над мовним матеріалом.
Визначте граматичну основу в поданих реченнях. Порівняйте їх, зробіть висновки.
Сказане слово є срібло, а мовчання є золото. Сказане слово — срібло, а мовчання — золото.
На землю впала ніч. Ніч була зоряною.
???Чи виникали у вас труднощі при визначенні граматичної основи? Чи не бракує вам знань для виконання цього завдання?
2-30
ІV. Засвоєння нового матеріалу
1.   Пояснення вчителя
Речення має граматичну основу. Граматична основа речення (підмет, присудок) — це головні члени речення. Граматична основа має найважливіше значення для вираження думки.
Присудок — це головний член речення, що виражає ознаку підмета, тобто означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий?: Горобина співала тривожну пісню. (В. Сухомлинський)
За будовою присудки поділяються на простий дієслівний, складений дієслівний і складений іменний. Наприклад:
Внизу під нами чорніє море. (Ю. Яновський) — простий дієслівний присудок;
Семен зразу не може зважитись почати бесіду. (М. Коцюбинський) — складений дієслівний присудок;
Творчість Вольфганга Моцарта багатогранна й багата. (За О. Залуцьким) — складений іменний присудок.
Тире між підметом і присудком ставиться:
— якщо підмет і присудок виражені називним відмінком іменника або числівника: Життя без книг — це хата без вікна. (Д. Павличко) Двічі по три — шість;
— якщо один або обидва головних члени речення виражені неозначеною формою дієслова (інфінітивом): Життя прожити — не поле перейти. (Нар. творч.);
— перед вказівними частками це, то, ось, якщо вони стоять перед присудком, вираженим іменником: Зернина — то життя у сповитку. (І. Кащук)
2.   Опрацювання таблиці «Способи вираження головних членів речення».
Користуючись таблицею, розкажіть про способи вираження підмета та присудка.
Способи вираження головних членів реченняСпособи вираження підметаСпособи вираження присудкаСадок поволі розрісся. (Панас Мирний) — іменник у Н. в. Весь ліс стугонів. (М. Чабанівський) — різні форми дієслова (простий присудок)
І я згадав своє село. (Т. Шевченко) — займенник у Н. в. Ми готувалися переходити лінію фронту. (О. Гончар) — неозначена форма дієслова + допоміжне дієслово (складений дієслівний присудок)
Говорити — нудна річ. (М. Рильський) — дієслово у неозначеній форміНедбалість є матір’ю ледаря. (Нар. творч.) — дієслово-зв’язка + іменна частина (складений іменний присудок)
Батько з сином ішли на роботу. (І. Нехода) — словосполучення3.   Робота з підручником с.51, 54,56-57, 59.
4. Пояснювальний диктант.
Запишіть речення. Визначте граматичну основу, поясніть, чим виражені головні члени.
Я маленька піщинка Всесвіту. (Г. Поліщук) Місяць ніби срібний віл. (Є. Гуцало) Сніг лапатий — син слухняний віхоли. (Т. Дзюба) Київ — столиця України. (Із газети) Краса — верховний учитель. (О. Довженко) Жить — сльози лить. (Леся Українка) Калина, верба, тополя — одвічні українські символи. (В. Скуратівський)
5. Деконструювання.
Запишіть речення, опускаючи дієслова-зв’язки й ставлячи на їх місці тире.
М’ята вважається оберегом дитини та її здоров’я. Любисток є символом любові, злагоди. Материнка є символом материнської любові та здоров’я дітей. Волошки є символом хлоп’ячої краси й доброти, дівочої скромності та ніжності. Сокирки стали символом охорони полів та нив.
3-30
Робота з підручником с. 66-68.
Колективне опрацювання пам’ятки
ПАМ'ЯТКА
Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі
1.Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об'єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.
2.Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.
3.Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).
4.Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об'єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.
Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).
Складання плану до опису місцевості на основі власних спостережень “Вулиця мого дитинства”
План твору-опису вулиці
1. Назва вулиці та короткі відомості про її виникнення.
2. Рельєф і забудова вулиці:
розміри та структура;
рослинність та зовнішній стан;
цікаві будинки та заклади, що розташовані на ній;
власний будинок.
3.Особисте ставлення до рідної вулиці.
V. Закріплення набутих знань
1. Заслуховування усних переказів учнів
2. Робота в групах.
Пунктуаційний практикум. Списати текст, розставляючи пропущені розділові знаки (І група). Підкреслити головні члени речення, назвіть їх вид (ІІ група), визначте спосіб вираження головних членів речення (ІІІ група).Гумор це еліксир молодості. Кажуть, що почуття гумору визначає здоров’я нації — і фізичне, і душевне. Це так. Але разом із тим сміх чудовий засіб комунікації. Люди сміються всі: сміються дід і дитина, козак і гречкосій, космонавт і садівник, батько і мати, дівчина і хлопець, німець і японець, бог і чорт, віруючий та атеїст — усі представники людської породи. Усмішка здорової людини найкращий вияв інтелекту космосу. Хороший сміх сам по собі, посмішка над кимось, коли сміються не першими, а останніми. Але найкращий сміх це самоіронія, коли людина ніби дивиться на себе збоку й насміхається над своїми власними недоліками або оптимістично аналізує недоліки середовища й обставин, що визначають її долю (За М. Никончуком).
VI. Підсумок уроку1. Бліц опитування1. Яку роль відіграють головні члени в реченні?2. Навести приклади складених іменних присудків, у яких іменна частина виражена різними частинами мови.3. Назвати основні правила вживання тире між підметом і присудком. Навести приклади речень, у яких між підметом і присудком тире не вживається.4. Довести, що поєднання слів широкий степ належить до словосполучення, а Степ широкий — до речення.
VII. Домашнє завдання
Відредагувати текст переказу, враховуючи зауваження
Вивчити правила з §7, 8. Виконати вправу 112 (письмово)