Методичний матеріал Особливості самостійної роботи

Особливості самостійної роботи.
Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер.
Це досягається чітким формулюванням мети роботи. Завдання учителя полягає в тому, щоб знайти таке формулювання завдання, яке викликало б у школярів інтерес до роботи і прагнення виконати її якнайкраще. Учні повинні ясно уявляти, в чому полягає завдання і яким чином буде перевірятимуться її виконання. Це надає роботі учнів осмислений, цілеспрямований характер, і сприяє успішнішому її виконанню.
Недооцінка вказаної вимоги призводить до того, що учні, не зрозумівши мети роботи, роблять не те, що треба, або вимушені в процесі її виконання багаторазово звертатися за роз'ясненнями до учителя. Усе це призводить до нераціональної витрати часу і зниження рівня самостійності в роботі.
Самостійна робота має бути самостійною і спонукати учня при її виконанні працювати напружено. Проте тут не можна допускати крайнощів: зміст і об'єм самостійної роботи, пропонованої на кожному етапі навчання, мають бути посильними для учнів, а самі учні - підготовлені до виконання самостійної роботи теоретично і практично.
На перших порах у учнів треба сформувати прості навички самостійної роботи. (Виконання схем і креслень, простих вимірів, рішення нескладних завдань і тому подібне). В цьому випадку самостійній роботі учнів повинен передувати наочний показ прийомів роботи з учителем, супроводжуваний чіткими поясненнями, записами на дошці.
Самостійна робота, виконана такими, що вчаться після показу прийомів роботи учителем, носить характер наслідування. Вона не розвиває самостійності в справжньому значенні слова, але має важливе значення для формування складніших навичок і умінь, вищої форми самостійності, при якій учні виявляються здатними розробляти і застосовувати свої методи рішення завдань учбового або похідного характеру.
Для самостійної роботи треба пропонувати такі завдання, виконання яких не допускає дії з готових рецептів і шаблону, а вимагає застосування знань в новій ситуації. Тільки в цьому випадку самостійна робота сприяє розвитку ініціативи і пізнавальних здібностей учнів.
У організації самостійної роботи треба враховувати, що для оволодіння знаннями, уміннями і навичками різним вчиться потрібно різний час. Здійснювати це можна шляхом диференційованого підходу до учнів.
Спостерігаючи за ходом роботи класу в цілому і окремих учнів, учитель повинен вчасно перемикати тих, що успішно впоралися із завданнями на виконання складніших. Деяким учнем тренувальних вправ можна звести до мінімуму. Іншим дати значно більше таких вправ в різних варіаціях, щоб вони засвоїли нове правило або новий закон і навчилися самостійно застосовувати його до рішення учбових завдань. Переклад такої групи учнів на виконання складніших завдань має бути своєчасний. Тут шкідлива зайва квапливість, так і надмірно тривале "тупцювання на місці", що не просуває учнів вперед в пізнанні нового, в оволодінні уміннями і навичками.
Завдання, пропоновані для самостійної роботи, повинні викликати інтерес учнів. Він досягається новизною висунених завдань, незвичністю їх змісту, розкриттям перед учнями практичного значення пропонованого завдання або методу, яким треба оволодіти. Учні завжди виявляють велику цікавість до самостійних робіт, в процесі виконання яких вони досліджують предмети і явища, "відкривають" нові методи виміру фізичних величин.
Самостійні роботи учнів необхідно планомірно і систематично включати в учбовий процес. Тільки за цієї умови у них вироблятимуться тверді уміння і навички.
Результати роботи в цій справі виявляються більше ощутимы, коли привитием навичок самостійної роботи у школярів займається увесь колектив учителів, на заняттях по усіх предметах, у тому числі на заняттях в учбових майстернях.
При організації самостійної роботи необхідно здійснювати розумне поєднання викладу матеріалу учителем з самостійною роботою знань, що вчаться з придбання, умінь і навичок. У цій справі не можна допускати крайнощів: зайве захоплення самостійною роботою може уповільнити темпи вивчення програмного матеріалу, темпи просування учнів вперед в пізнанні нового.
При виконанні учнями самостійних робіт будь-якого виду керівна роль повинна належати учителеві. Учитель продумує систему самостійних робіт, їх планомірне включення в учбовий процес. Він визначає мету, зміст і об'єм кожної самостійної роботи, її місце на уроці, методи навчання різним видам самостійної роботи. Він навчає учнів методам самоконтролю і здійснює контроль за якістю її, вивчає індивідуальні особливості учнів і враховує їх при організації самостійної роботи.

Класифікація видів самостійної роботи учнів.
В процесі навчання застосовуються різні види самостійної роботи такими, що вчаться, за допомогою яких вони самостійно придбавають знання, уміння і навички. Усі види самостійної роботи, вживані в учбовому процесі, можна класифікувати за різними ознаками: по дидактичній меті, по характеру учбовій діяльності учнів, по мірі самостійності і елементу творчості учнів і так далі
Усі види самостійної роботи по дидактичній меті можна розділити на п'ять груп:
Придбання нових знань, оволодіння умінням самостійно придбавати знання;
Закріплення і уточнення знань;
Вироблення уміння застосовувати знання в рішенні учбових і практичних завдань;
Формування умінь і навичок практичного характеру;
Формування творчого характеру, уміння застосовувати знання в ускладненій ситуації.


15