Методична розробка КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ № 3
м. СЕВАСТОПОЛЬ
методична розробка
КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Панасенко Наталія Олександрівна
Севастополь 2011
ЗМІСТ
Вступ .ст. 3
Частина 1. Компютерні навчальні програми ст.6
Частина 2. „intel® навчання для майбутнього” ст.13
Частина 3. Пк як засіб навчання .ст.32
Висновокст.34
Список літературист. 37
ВСТУП
Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі підготовки майбутнього педагога. В існуючий моделі є суперечність між рівнем підготовки та сучасними вимогами до фахівця. Таким чином, оновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп’ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності.
На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задачам вищої освіти є підготовка фахівця, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації [1: 7].
Розвиток комп’ютерної техніки не тільки якісно змінює життя суспільства, але й впливає на культуру, залучає людство до накопичення культурного багатства. Інформатизація суспільства стимулює якісні зміни в соціально-політичних й економічних процесах. Нові інформаційні технології орієнтують людину на саморозвиток та самонавчання.
Значно розширюються потенційні можливості комп’ютерних технологій завдяки сучасним досягненням науковців у цій галузі. Проблема полягає в ефективному застосуванні комп’ютерних програм, тому що часто фахівці не завжди, знаючи добре комп’ютер, можуть використовувати їх ефективно під час навчання. Тому метою цієї статті є аналіз та висвітлення основних переваг та проблем, які виникають при використанні комп’ютерних технологій у навчальному процесі, окреслення моделі підготовки педагогічних працівників в умовах інформатизації суспільства.
Ця проблема не залишилася осторонь сучасних наукових досліджень. Формування основ інформаційної культури розробляли: В. Глушков, Л. Вінарик, А. Єршов, М. Жалдак, С. Малярчук, Е. Машбіц, А. Ясінський; визначення функцій інформаційних технологій у навчальному процесі розглядали Г. Балл, Т. Гергей, В.Глушков, А. Довіяло, А. Єршов, М. Жалдак, В. Монахов, І. Підласий, С. Смирнов; видозміни в діяльності та особливості спілкування "педагог – учень" із використанням інформаційних технологій досліджували А. Брушлінський, Т. Габій, А. Матюшкін, Є. Машбиць, О. Тихомиров. Все ж доводиться констатувати, що аналіз наукових джерел свідчить про відсутність цілісних системних досліджень щодо підготовки педагогічних працівників до роботи в сучасному інформаційному просторі з застосуванням комп’ютерних технологій.
Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищували б якість навчання.
Збільшення обсягу знань та обмеження часу для його викладання вимагає від сучасного педагога застосування ефективніших методів та технологій навчання. Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості вчителів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп’ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж [1: 4].
С. Сисоєва зазначає, що сучасний педагог має усвідомлювати тенденції розвитку швидкозмінного світу, формувати свої навички та вміння протягом життя, розвивати інформаційну культуру та творчі якості особистості [2: 61]. Таким чином, сучасні аспекти профільної підготовки майбутнього педагогічного фахівця зводяться не лише до знання фахових дисциплін, але й оволодіння сучасними комп’ютерними технологіями.
Внаслідок швидкого розвитку комп’ютерних технологій знання у цій сфері швидко старіють. Тому при підготовці фахівців сучасного інформаційного простору необхідно, щоб знання носили творчий та пошуковий характер, оскільки таке навчання стимулює розвиток пізнавальної активності, сприяє розвитку творчих та розумових здібностей.
За класно-урочною системою організація процесу навчання проходить за схемою "вчитель – підручник – учень", тобто, така методика орієнтована на викладання необхідного матеріалу. В умовах сучасного інформаційного суспільства змінюється методика традиційного навчання, яка орієнтується на застосування комп’ютерних технологій та вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему "учитель – учень", змінює її на "учитель – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер". Взаємодія "учень – комп’ютер" виникає, коли педагогічні функції виконує безпосередньо комп’ютер. Нова схема дає ширші можливості. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні та викладанні. Вчитель перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, тому педагогічний фахівець має іти до школи з фундаментальними знаннями комп’ютерних технологій. Мета підготовки майбутніх вчителів полягає у формуванні навичок систематичної роботи з комп’ютерною технікою в конкретній предметній галузі, а також умінь навчити школярів навичок роботи з персональним комп’ютером.
Для вчителя важливо знати, де і як знайти потрібне джерело інформації, як відсіювати з великого потоку потрібну та достовірну, аналізувати, на основі отриманих і наявних знань вміло обробити та подати в доступній формі інформацію відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Тому незамінним помічником для педагога стають комп’ютерні технології як інструмент покращення педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.
Застосування комп’ютерних технологій змінює функції викладача щодо організації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочих місць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовки до використання комп’ютерних технологій.
Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки майбутнього вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, використовувати операційні системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення [3: 74].
Непродумане застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі не поліпшує, а погіршує якість засвоєння знань. Введення комп’ютерних технологій навчання може ускладнити процес засвоєння знань, умінь та навичок, якщо буде просте механічне перенесення діючих навчальних посібників та підручників на електронні носії. Тому педагог при підготовці до проведення уроку за допомогою комп’ютерних технологій повинен уміти планувати та передбачати результати навчання, моделювати ситуації, розробляти программу курсу.
Комп’ютерні технології урізноманітнюють навчальний процес, тому що часто учні є пасивними слухачами, які "споживають" знання. Використання комп’ютерних технологій дозволяє учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал та бути активним учасником процесу навчання.
Застосування сучасних технічних засобів дає можливість ефективно використовувати та миттєво отримувати інформаційний ресурс завдяки світовому інформаційному простору, що значно поліпшує процесс навчання. Окрім того, комп’ютер допомагає в реалізації науково-дослідної роботи та орієнтує на практичну діяльність учнів. Слід зауважити, що навчальний процес із використанням комп’ютерної техніки спонукає до самостійної роботи кожного учня, створює сприятливу комунікативну ситуацію та умови для розвитку творчих здібностей особистості, які особливо значущі для кожного учня; підвищує мотивацію та пізнавальну активність учнів, покращує індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію процесу навчання, розширює та поглиблює міжпредметні зв’язки, систематизує та інтегрує знання окремих навчальних предметів, організовує систематичний та достовірний контроль, уникає суб’єктивізму в оцінці.
ЧАСТИНА 1. КОМПЮТЕРНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Розробка і впровадження комп'ютерних технологій в освітній процес в нашій країні відбувається достатньо повільно. Причинами є не тільки недостатність фінансових можливостей, але й небажання та непідготовленість педагогів до застосування цих технологій, відсутність якісних комп'ютерних програм, недостатня розробленість питань методичного забезпечення комп'ютерних технологій навчання тощо. Натомість, за вимогами Болонського процесу входження України до Європейського освітнього простору є неможливим без широкого впровадження сучасних інформаційних засобів і технологій навчання.
Дослідниками створено мережу різноманітних комп'ютерних навчальних програм , серед яких основними є:
комп'ютерний підручник програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ. Поєднує в собі особливості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму;
контролюючі програми програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;
тренажери засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів;
ігрові програми - забезпечують додаткові до навчаль них програм дидактичні можливості. Найефективнішими є ділові ігри, орієнтовані на розв'язання однотипних задач групами студентів;
предметно-орієнтовані середовища програми, які моделюють мікро та макросвіти, об'єкти певного середо вища, їх властивості, співвідношення між об'єктами, опе рації з ними. Навчальне моделювання сприяє унаочненню навчання, а вивчення процесів у їх динаміці більш глибокому та свідомому засвоєнню навчального матеріалу [9: 15].
У педагогічній практиці використання комп'ютерів у навчальному процесі від бувається за багатьма напрямами:
як засіб індивідуалізації навчання (за допомогою завдань та індивідуальної роботи з комп'ютером студенти досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу, адже комп'ютер фіксує всі етапи роботи, оцінює її; педагог має змогу будь-коли проаналізувати їх дії);
як джерело інформації ( через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку викладач може використовувати в навчальному процесі);
як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань (для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді; комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок);
як засіб творчої діяльності студента(сучасне програм не забезпечення комп'ютерів дає змогу виконувати творчі завдання);
текстовий редактор (замінює друкарську машин ку, маючи значно більше функцій : вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корек ція написаного, заміна блоків тексту);
графічний редактор (сприяє розвитку художніх навичок, допомагає в кресленні, проектуванні);
як засіб заохочення до навчання(робота на комп'ютері стимулює успішне виконання на вчального завдання, як дослідницький пошук, тип мис лення; забезпечує тренінг у певному виді діяльності) [8: 20].
Нове покоління комп'ютерів обумовило появу та розвиток електронних систем навчання: бази даних, бази знань (мультимедіа, гіпермедіа, інтермедіа та мережевих технологій) [6: 25]. Дамо їм коротку характеристику :
- бази даних містять різноманітну статистичну, текстову, графічну та ілюстративну інформацію у необ межених об'ємах з обов'язковою її форматизацією. Їх використовують для оперативного пошуку необхідної інформації, відсутньої в підручниках, посібниках;
- бази знань забезпечують певний обсяг інформації з конкретної теми, структурованої так, що у кожному її елемен ті є посилання на інші логічно пов'язані з ним елементи. Це дає змогу студенту отримувати інформацію у потрібній йому послідовності. Програмні продукти, що містять ба зи знань, належать до класу гіпермедіа (надсередовище);
- гіпермедіа - технології надають можливості для роботи з текстами через виділення ключових об'єктів (слів, фраз, малюнків), організацію перехресних посилань між ними;
- мультимедіа - технології (багатоваріантне середовище) пов'язані зі створенням мультимедіа - продуктів: електронних книг, мультимедіа -енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних тощо. Вони поєднують анімацію, текстову, графічну, аудіо та відеоінформацію, обсяг якої становить сотні мега байт. Комп'ютер дає змогу студентам, не виходячи з аудиторії (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педа гогів, стати свідками історичних подій минулого і сучаснос ті, відвідувати музеї та культурні центри світу.
За допомогою мультимедіа - технологій створено «елек тронну книгу» (електронну енциклопедію) навчаль ний засіб, озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея комп'ютерні дидактичні та розвиваючі завданя, що сприяють розширенню кругозору студентів, стимулюють пізнавальний інтерес, формують необхідні умін ня та навички.
- Мережеві технології сприяють підвищенню грамотності, розвитку мови, інтересу до навчання. Завдяки доступу до професійних банків і баз даних студенти отримують інформацію про розвиток науко вих проблем, беруть участь у діяльності дослідницьких колективів. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет.
-Дистанційне навчання здійснюється за рахунок активного використання комп'ютерних технологій. Воно відбувається у зручному для студента місці, в зруч ний час, у зручному темпі; передбачає організацію навчального процесу викладачем, розробку навчальної програми, орієнтованої на самостійну роботу студента, який, перебуваючи на значній відстані від викладача, має змогу будь-коли почати діалог за допомогою телекомунікаційних або інших засобів.
І.Г. Захарова [13: 95] наводить класифікацію програмних засобів інформаційних технологій навчання з позицій дидактики та можливі шляхи їх інтеграції в навчально-виховний процес, що на сьогодні використовується в світовій практиці:
CAI (Computer Aided Instruction) – Комп’ютерне програмоване навчання (технологія, що забезпечує реалізацію механізму програмованого навчання за допомогою відповідних комп’ютерних програм).
CAL (Computer Aided Learning) – Вивчення за допомогою комп’ютера (самостійна робота учнів по вивченню нового матеріалу за допомогою різних засобів, у тому числі, і комп’ютера).
CBL (Computer Based Learning) – Вивчення на базі комп’ютера (самостійна робота учнів по вивченню нового матеріалу за допомогою комп’ютера та традиційних підручників, аудіо та відеозаписів і т.п.).
CBT (Computer Based Training) – Навчання на базі комп’ютера (різноманітні форми надання знань учням з можливою участю вчителя).
CAA (Computer Aided Assessment) – Оцінювання за допомогою комп’ютера (може являти собою самостійну технологію навчання, однак на практиці воно є складовим елементом інших технологій навчання).
CMC (Computer Mediated Communications) – Комп’ютерні комунікації (забезпечують процес передачі знань та зворотній зв’язок, є невід’ємною складовою всіх перелічених комп’ютерних технологій навчання).
З метою впровадження новітніх освітніх технологій навчання прийнято відповідну державну Програму ком п'ютеризації навчальних закладів. Задля експеримен тального апробування комп'ютерно-інформаційного та телекомунікаційного середовища передбачено створення мережі пілотних шкіл і розгортання мережі комп'ютерних класів, створення національної навчальної мережі Інтернет з опорними центрами в усіх регіонах країни. Це дасть змогу створити ядро для організації дистанційного навчання, надати консультативну допомогу навчальним закладам, впроваджувати нові навчальні курси відповідно до потреб школи. Однією з найбільш поширених технологій в практиці вищої освіти є освітня програма «Іntel. Навчання для майбутнього» [12:1.03], яка покликана допомогти майбутнім вчителям, викладачам глибше засвоїти новітні інформаційно-педагогічні технології, усвідомити можливість їхнього використання в роботі зі студентами, при підготовці навчальних матеріалів до занять, у проектній роботі з організації самостійних досліджень студентів. Дана програма передбачає оволодіння проектно-дослідницькими методиками, навичками роботи з мультимедіа й Інтернет - ресурсами, створення навчальних проектів із широким використанням інформаційних технологій.
Проте, впровадження комп'ютерів як важливого засобу на вчання пов'язане з багатьма проблемами матеріальними і психологічними.
Воно змінює мислення студента, особливості його спілкування з викладачем. Існують також і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання [8;76].
Окрема проблема - готовність викладачів до роботи в таких умовах. Інформатизація навчання потребує від викладачів та студентів комп'ютерної грамотності, що передбачає:
- знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;
- знання сучасних операційних систем та їх основних команд;
- знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій (Norton Commander,Windows)
- уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі;
- опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування;
- використання прикладних програм утилітарного призначення.
ЧАСТИНА 2. „INTEL® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО”
Програма „Intel® Навчання для майбутнього” активно впроваджується в Україні з 2004 р. На вересень 2006 р. за нею вже підготовлено понад 45 тис. вчителів. Програма є інноваційною для України з багатьох причин. Основна, принципова її відмінність полягає в тому, що навчаючись за даною програмою, вчителі не лише оволодівають деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчаються, як використовувати ці технології в шкільному класі, включати їх в загальний педагогічний процес, найкращим чином передати учням свої власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні технології. Тобто, вчителі комплексно навчаються інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. [14: 50]
Навчання за програмою побудоване таким чином, що за допомогою комп'ютерних технологій вчителі продовж 48-годинного тренінгу розробляють навчальний дослідний проект з свого навчального предмета і створюють для нього повний комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів, який не випадково називається електронним портфоліо та складається з 14 документів, створених за допомогою ІКТ. До портфоліо розроблено певні критерії оцінювання та вимоги, згідно яких після оприлюдненого захисту кожним вчителем оцінюється «опонентами», ролі яких виконують вчителі-учасники тренінгу. В такий спосіб вчителі поглиблюють, а іноді і вперше ознайомлюються на практиці з методом навчальних проектів.
З усього різноманіття типів проектів (творчі, інформаційні, рольова гра, пригодницькі та ін.) у цьому курсі вчителям пропонується розробка саме дослідницького проекту з огляду на те, що за їх допомогою можливо цілеспрямовано формувати та розвивати навички мислення учнів і готувати учнів до реалізації в майбутньому житті реальних проектів в команді. Важливим також є те, що впродовж роботи учнів над навчальним проектом можливо відслідковувати, діагностувати і коригувати формування відповідних навичок мислення.
Запропонована педагогічна технологія переводить практичну діяльність на шлях попереднього проектування навчально-виховного процесу з наступною реалізацією розробленого під час тренінгу проекту в класі. На відміну від традиційних поурочних розробок, які створювалися вчителем, таких як, наприклад, план уроку (тобто план діяльності вчителя), ця педагогічна технологія пропонує проектування навчально-виховного процесу (план діяльності учнів під керівництвом учителя), визначити структуру та зміст діяльності самого учня, тобто проектування навчально-пізнавальної діяльності учасників навчання через технологію співробітництва.
На кожному етапі проектування навчальної діяльності учнів учитель навчається планувати розвиток в учнів вмінь аналізувати, синтезувати, оцінювати, порівнювати, співставляти тощо, а також учителі навчаються бачити проблеми, що виникають в реальному житті та є зрозумілими й цікавими для учнів, формулювати їх «дитячою» мовою за допомогою спеціальної ієрархічної системи запитань, формулювати гіпотезу майбутнього дослідження учнів, добирати методи дослідження, подавати їх результати за допомогою ІКТ. [14: 120]
Суттєвою рисою пропонованої педагогічної технології є процес цілеутворення. Ця проблема розглядається в двох аспектах: 1) діагностика цілеутворення і об'єктивний контроль якості засвоєння учнями навчального матеріалу; 2) розвиток особистості. Для створення діагностичних та операціонально заданих цілей потрібно мати чітку систему, всередині якої мають бути виділені категорії цілей та послідовні рівні (ієрархія). Такі системи цілей отримали назву педагогічних таксономій.
Поняття „таксономія” означає таку класифікацію і систематизацію об'єктів, яка побудована на базі їх природного взаємозв'язку і використовується для опису категорій, розташованих послідовно, за наростаючою складністю. Одним з головних принципів таксономії є те, що вона має бути ефективним інструментом у руках вчителя-практика як при навчанні учнів розв'язанню проблем, так і при оцінюванні результатів їх навчальної діяльності.
Використання педагогічних таксономій дозволяє:
концентрувати зусилля на головному, оскільки вчитель не тільки виділяє та конструює цілі, а й впорядковує їх, визначаючи першочергові завдання, порядок та перспективи подальшої роботи;
внести ясність і гласність до спільної роботи вчителя та учнів, оскільки конкретні навчальні цілі дають вчителю можливість роз'яснити учням орієнтири у їх спільній навчальній роботі, обговорити їх, зробити очевидними для розуміння будь-яких зацікавлених осіб (від батьків до інспекторів);
створювати еталони оцінки результатів навчальної діяльності. Чітке формулювання цілей, що виражені через результати діяльності, підлягає більш надійному та об'єктивному оцінюванню.
Автором однієї з схем педагогічних цілей був американський вчений Б. Блум[15]. Ним розроблена перша частина «Таксономії» (1956р.), де описуються цілі пізнавальної (когнітивної) області. Блум окреслив шість рівнів освітніх цілей, які використовуються для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання).
Рис. 1. Піраміда Блума
Таксономія Блума Таблиця 1
Навички мислення
Означення
Діяльність вчителя
Навчальна діяльність учнів
Знання
Ідентифікація та переказування
Розказує, показує, керує, вказує
Слухають, запам'ятовують, засвоюють, вивчають напам'ять, впізнають, згадують, називають; цитують, розпізнають (щось вже знайоме раніше), реєструють, відносять до певної категорії
Розуміння
Розуміння наданої інформації; переказування власними словами
Звіряє з правильним (правилом), зпівставляє, демонструє
Обговорюють, розпізнають, переказують, пояснюють, роблять повідомлення, демонструють приклади
Використання
Використання концепцій, ідей в нових ситуаціях
Спостерігає, звертає увагу, сприяє, допомагає, критикує
Використовують, вживають, розраховують, демонструють, інсценують, розглядають, перевіряють, ілюструють, наводять приклади, тлумачать, визначають співвідношення, складають перелік, описують в загальних рисах
Аналіз
Розбиття інформаційних даних на зв'язані між собою частини
Супроводить, наставляє, допомагає робити спроби, допомагає з джерелами інформації
Аналізують, упорядковують, систематизують, порівнюють, встановлюють зв'язки (між словами, частинами цілого), протиставляють, розрізняють, диференціюють, виділяють частини, виводять (висновки, наслідки, тощо ), впорядковують, ставлять запитання, визначають співвідношення, відокремлюють, впорядковують
Синтез
Об'єднання інформаційних даних для створення нового цілого
Розширює , оцінює, відображає, впливає
Приводять в систему, компонують, з'єднують, створюють, проектують, розробляють, придумують, конструюють, створюють (принципи, правила), об'єднують в одне ціле, укрупнюють, надають завершеного вигляду, трансформують, модифікують, підправляють, систематизують, приводять до робочого стану, перебудовують, перерозподіляють, переробляють, споруджують, використовують замість чогось, формулюють гіпотези
Оцінювання
Визначення цінності на основі критеріїв
Прояснює, вносить ясність, допускає, визнає, узгоджує, приводить до згоди
Оцінюють, розцінюють, аргументують, наводять докази, визначають (величину, цінність, користь, шкоду), віддають перевагу; роблять вибір, приводять у відповідність (вимогам, стандартам, критеріям), роблять висновки, переконують, приймають рішення, відстоюють, виправдовують (заходи, вчинки, тощо), судять, приписують (клас, ранг), стають арбітрами, передбачають, прогнозують, розподіляють місця, надають рекомендацію, підкріпляють доказами, свідчать на користь (чогось/когось)
Деякі вчені модернізують таксономію Блума, вважаючи категорії аналізу і синтезу рівнозначними, однаковими за когнітивною вагою (Г. Мадер), вказуючи, що вона має досить загальний характер і не відображає особливостей конкретних методичних аспектів, зокрема – формування уміння розв'язувати задачі.
У 2001 р. Л.Андерсон і Д. Кратволь по-новому оцінили таксономію Блума у своїй книзі [15]. Вони виділили когнітивні (мисленнєві) процеси і вимірювання рівня знань. У поданій нижче таблиці містяться приклади навчальних завдань, що дозволяють продемонструвати можливість її застосування у навчально-виховному процесі.
Таблиця 2. Переглянута таксономія Блума
Когнітивні процеси
Приклади навчальних завдань
Пам'ятати - відтворювати правільну інформацію з пам'яті
Впізнавання
Ідентифікувати (знайти) жабу на діаграмі з різноманітними амфібіями. Знайти прямокутні трикутники у своєму помешканні.
Називання (пригадування)
Назвати трьох англійських письменниць 19 сторіччя. Розказати табличку множення на "5". Написати хімічну формулу кислоти
Розуміти – засвоювати навчальний матеріал чи досвід
Інтерпретація (перефразування, переклад з однієї знакової системи на іншу)
Записати задачу у вигляді алгебраїчного виразу (рівняння). Намалювати схему харчової системи. Перефразувати відомий вислів, прислів'я
Наведення прикладів
Знайти зразки наукового стилю письма. Назвати ссавців, які живуть у нашій місцевості
Класифікація (за вивченими чи знайомими ознаками)
Позначити в переліку, які числа є парними, а які - непарними. Написати перелік типів урядів в молодих африканських державах. Розподілити на групи за видами тварин з вашої місцевості
Підведення підсумків
Написати заголовок до прочитаного абзацу. Скласти список основних понять, що відносяться до вищої міри покарання
Встановлення взаємозв'язків
Прочитати уривок з діалогом двох літературних героїв та дійти висновку про те, які були між ними попередні стосунки. Визначити за контекстом значення раніше незнайомих вам слів.
Порівняння
Пояснити, чому серце схоже на насос. Використовуючи діаграму Вена, показати, чим схожі і чим відрізняються книжки Чарльза Діккенса
Пояснювання
Намалювати діаграму, що засвідчує, як залежить погода від атмосферного тиску. Описати, як місцеві податки пов'язані з економікою
Застосовувати – діяти згідно з правилами
Виконання за інструкцією
Додати колонку двоцифрових чисел. Виконати вільний кидок (спорт)
Виконання за самостійно створеною інструкцією
Створити експеримент, який покаже, як ростуть рослини у різних ґрунтах. Відкоригувати частину тексту Розробити бюджет
розділити (розбити) щось на частини, які не мають ознак цього цілого та описати, як ці частини відносяться до цілого
Диференціювання (відрізнити одне від одного, розділити)
Скласти список інформації про математичні проблеми та викреслити неважливу інформацію. Намалювати схему, що зображує головних і другорядних героїв роману
Впорядкування
Зробити таблицю найчастіше вживаних переносних приладів та пояснити їх дію. Зробити схему, яка відображає взаємодію між тваринами та рослинами у вашій місцевості
Атрибуція (визначення характерних ознак)
Визначити мотивацію головного героя в романі чи оповіданні. Продивитися брошуру політичних кандидатів та висунути гіпотези про перспективи їх перемоги
Оцінювати – робити судження, засновані на критеріях та стандартах
Перевірка, контролювання
Послухати політичну промову і скласти список протиріч у цій промові. Переглянути план проекту і з'ясувати, чи включені всі необхідні кроки
Критика, рецензування
Вибрати найкращий спосіб вирішення комплексу математичних завдань. Оцінити, які аргументи переважають: "за" чи "проти" астрології
Створити, синтезувати – зібрати нове ціле з частин чи розпізнати компоненти нової структури
Генерування
Згідно з даним переліком критеріїв скласти список дій для поліпшення міжнаціональних стосунків у школі. Генерувати гіпотези, які можуть пояснити, чому рослини потребують сонячного світла.
Планування
Спланувати дослідження про погляди Марка Твена на релігію. Розробити науковий експеримент тестування впливу різних видів музики на продуктивність курей (кількість яєць)
Вироблення, продукування
Написати щоденник від імені солдата війни. Збудувати природне середовище для місцевих домашніх водяних птахів.
Вимірювання рівня знань
Приклади навчальних завдань
Фактичні знання (знання фактів) – базова, основна інформація
Знання термінології
Словникові терміни, математичні символи, музичні ноти, алфавіт
Знання особливих деталей та елементів
Компоненти Піраміди харчування, імена представників уряду, основні битви Другої світової війни
Концептуальні знання – взаємозв'язки між окремими частинами і більшими структурними компонентами для їх спільного функціонування
Знання класифікацій та категорій
Види тварин, різні види аргументів функції (матем.), геологічні ери
Знання принципів та узагальнень
Типи конфліктів у літературі, три закони Ньютона у механіці, принципи демократії
Знання теорій, моделей, структур
Теорія еволюції, економічні теорії, модель ДНК
Процедурні знання – як робити ті чи інші речі
Знання з предметно-специфічної галузі та алгоритми
Знаходження квадратного кореня, змішування кольорів для малювання олійними фарбами, подача м'яча у волейболі
Знання з специфічно-предметних технологій та методів
Літературна критика, аналіз історичних документів, математичні способи розв'язування задач
Знання критеріїв, які дозволяють визначити, коли використовувати відповідні дії (процедури)
Методи для відповідних типів експериментальних досліджень, процедури для статистичного аналізу в різних ситуаціях, стандарти для різних письмових жанрів
Метакогнітивні знання – знання про мислення в цілому та про своє мислення зокрема
Стратегічні знання
Способи запам'ятовування фактів, різні стратегії читання, методи планування веб-сайтів
Знання про когнітивні завдання, включаючи відповідні контекстуальні та умовні знання
Різні вимоги до читання підручників та романів; продумування наперед при використанні електронних баз даних; розуміння різниці між написанням електронних листів та ділових листів
Самознання (знання про свої особливості мислення)
Потреба в діаграмах та таблицях для розуміння комплексних процесів, краще розуміння при оточуючій тиші, потреба обговорити з кимось ідеї перш, як їх писати у творі, есе
Крім таксономії Блума у світовій психолого-педагогічній науці існують інші підходи до систематизації навчальних цілей та завдань. Проаналізуємо деякі з них.
Д. Толлингерова запропонувала таксономію навчальних завдань, які поділено на п'ять категорій, що включають 27 типів навчальних завдань за операційною структурою, тобто за операціями, необхідними для їх виконання, в якій всі завдання проранжовані за зростанням когнітивної складності та операціональної цінності. Всі вимірювачі досягнень учнів реалізуються на практиці у вигляді навчальних завдань.
Інші автори при формуванні таксономії спираються на ієрархію не внутрішніх цілей, а на зовнішні процедури, які учні виконують у ході навчальної діяльності: розпізнавання, відтворення, перерахування, конструювання об'єкту чи процесу, впорядкування дій та класифікація навчальної інформації, демонстрація успішного виконання внутрішніх та зовнішніх дій (В.Герлах, А.Салліван), що ускладнює використання цієї таксономії як шкали оцінювання результату тому, що навчальне завдання може слугувати для реалізації кількох цілей.
Таксономії навчальних цілей Дж.Гілфорда, та Де Блокка мають суттєві недоліки використання через їх детальну розробку і необхідність великих часових витрат для практичного застосування вчителями, оскільки вони включають навчальні завдання 72 типів, що вирізняються за змістом навчання, рівнем викладання та навчання (Де Блокк), 120 типів завдань, впорядкованих у вигляді тривимірної структури, що спирається на трійку векторів – зміст, продукти діяльності, мисленнєві операції учня (Дж.Гілфорд).
Останні десятиріччя продовжується активна розробка таксономій педагогічних цілей: створені кілька варіантів когнітивних, афективна, психомоторні (операційно-діяльнісні) таксономії.
Сьогодні широковживаною педагогами-практиками у світі є система Б. Блума у когнітивній області через її простоту і зрозумілість для використання вчителями у повсякденній практиці. В навчальному курсі „Intel®Навчання для майбутнього” використовується саме ця таксономія для розробки цілей навчального проекту, маючи на меті розвиток навичок мислення учнів, звертаючи особливу увагу на навички мислення високого рівня, а саме - аналіз, синтез, оцінювання.
В курсі передбачене як теоретичне ознайомлення слухачів з таксономією Блума, так і спеціальні вправи під час розробки ними навчального проекту. Зокрема, під час написання плану навчального проекту передбачено докладний опис навчальних цілей з отримання учнями знань з теми, що вивчається, та цілеспрямованого формування в учнів навичок мислення високого рівня. Учасники навчання, вчителі, формулюють відповідну цим цілям діяльність учнів. Така цілеспрямована робота здійснюється вчителями-учасниками навчання впродовж всього курсу. Особлива увага приділяється плануванню і детальній розробці діяльності учнів під час проведення ними навчальних досліджень, при створенні вчителями прикладів учнівських робіт (мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту) та при розробці методичних і дидактичних матеріалів для учнів у текстовому редакторі Word та за допомогою табличного процесора Excel.
Вчителі протягом всього тренінгу поступово заповнюють план навчального проекту, в якому серед багатьох розділів передбачено два найбільш важливих для майбутньої діяльності вчителя: Навчальна діяльність учнів (Що роблять учні?) та Навчальні цілі та очікувані результати (Для чого учні це роблять?).
Наприклад, при роботі з вчителями у текстовому редакторі Word особлива увага приділяється його використанню при організації та проведенні досліджень, а також при поданні результатів дослідження за допомогою організаційних діаграм. При цьому вчителі розробляють дидактичні матеріали для учнів, плануючи спеціальні завдання для формування навичок мислення високого рівня: так розглядається доцільність використання радіальної діаграми при описі властивостей об'єктів, явищ та структури відношень у циклічних діаграмах (аналіз). Діаграми Вена використовуються вчителями для розробки діяльності учнів при порівнянні спільних і відмінних рис (аналіз та синтез), будуючи їх для наочного та аргументованого подання результатів своїх навчальних досліджень. Для ілюстрування результатів оцінювальної діяльності використовується побудова ієрархічних структур у пірамідальних та цільових діаграмах. Учні навчаються структурувати об'єкти і явища за допомогою структурних діаграм. Вчителі планують завдання, які дозволяють учням правильно добирати тип діаграм та аргументувати свій вибір. Подібні завдання передбачені у курсі при розробленні дидактичних матеріалів у табличному процесорі Excel, пов'язані зокрема і з вибором відповідного типу графіків та діаграм при поданні результатів досліджень, які покладено в основу розв'язування учнями навчальної проблеми, що формулюється вчителем за допомогою спеціальної системи запитань: Ключового, Тематичних та Змістових.
Для вибраних тем з програми відповідного предмету вчителі навчаються:
шукати та формулювати деякі протиріччя, які необхідно розв'язати
встановлювати спільне та відмінності в об'єктах, предметах, явищах, процесах і ін., що відносяться до проблеми;
встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами, предметами, явищами, процесами, що відносяться до проблеми;
обґрунтовувати, доводити відповідний вибір та рішення;
підтверджувати закономірності із власного досвіду існуючими теоретичними закономірностями;
виявляти переваги чи недоліки того чи іншого рішення.
Зрозуміло, що всі ці завдання та відповідну діяльність з розвитку навичок мислення високого рівня вчитель може запроваджувати і не використовуючи комп'ютерних технологій, однак, зі значно меншою ефективністю, оскільки:
по-перше, комп'ютерні програми дозволяють більш наочно (за допомогою відповідних графіків і діаграм та засобів мультимедіа) демонструвати різні явища і процеси, що сприяє кращому розумінню і засвоєнню навчального матеріалу учнями з різними типами сприйняття;
по-друге, при такому швидкому опрацюванні змінних даних, яку може демонструвати комп'ютер, використання ІКТ дозволяє учням порівняно легко змінювати умови досліджень, самим моделювати явища, події та процеси і прогнозувати їх наслідки.
Ще однією перевагою використання комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі, який широко використовується в цьому курсі, є порівняння результатів досліджень з результатами інших учасників навчального проекту, через локальну (з іншими дослідниками з цього самого класу, школи) та глобальну (Інтернет) мережі, спілкуючись з експертами та іншими учасниками подібних проектів в інших містах та країнах. Здійснення такого електронного спілкування, швидкість отримання потрібних різноманітних даних, серед яких не всі є достовірними та вірогідними, відкриває для вчителів ще одну можливість розвитку в учнів критичного мислення. Для цього в курсі передбачені спеціальні завдання з аналізу веб-сторінок Інтернету, які формують в учнів та вчителів вміння оцінювати достовірність наведених у мережі даних, можливості їх перевірки, навичок відрізняти факти від їх інтерпретації. До розвитку навичок мислення високого рівня можна віднести і виконання спеціальних вправ на формування в учасників тренінгів, а згодом і в учнів, навичок використання ефективних стратегій пошуку необхідної інформації в Інтернеті.
Діяльність учнів, пов'язана з плануванням, розробкою та створенням прикладів учнівських робіт (комп'ютерної презентації, публікації та веб-сайт), цілеспрямовано розроблена авторам курсу не тільки для обов'язкового подання результатів навчального проекту вчителю для оцінювання та демонстрування цільовій аудиторії, а й для сприяння розвитку в учнів навички аналізувати, створювати нові продукти діяльності, продукувати нові ідеї, оцінювати результати власних досліджень і роботу інших. Слід зазначити, що при створенні цих комп'ютерних продуктів в учнів розвиваються і нові навички, які зможуть стати у нагоді учням не тільки у навчанні, а й дозволять їм бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.
При плануванні, розробці та створенні прикладу учнівської PowerPoint презентації особлива увага в курсі приділяється формуванню вмінь та навичок відбору переконливих фактів для демонстрування думок, ідей, сприяють розвитку навичок стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації подавати результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків. Особлива увага приділяється розвитку навичок виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків.
Для такої нової для наших вчителів і учнів діяльності, як розробка і створення учнівського веб-сайту поряд з вміннями ефективно (ставити цілі та їх досягати) спілкуватися з іншими школярами з країни та світу, враховуючи міжкультурні, етнічні та релігійні особливості, ставляться завдання формувати в учнів вміння збирати та опрацьовувати інформацію за допомогою баз даних, використовуючи форми опитування, ефективно використовувати засоби електронних комунікацій (електронна пошта, форуми, чати, конференції), знання і використання відповідного етикету спілкування.
Для публікацій, які розробляються вчителями в ролі учнів в програмі Publisher, передбачене навчання їх формувати у учнів навички аргументовано доводити власну думку, використовуючи повні речення, розраховані на читання однією людиною, посилаючись при цьому на думки інших, правильно використовуючи цитування та посилання на друковані та Інтернет-ресурси. Вміння ілюструвати ідеї, думки, дослідження, висновки, комбінуючи текст і зображення, схеми, графіки і діаграми.
Після створення цих комп'ютерних продуктів для свого навчального проекту вчителі розробляють критерії для оцінювання учнівських робіт та створюють на комп'ютері спеціальні форми оцінювання в тісній залежності від навчальних цілей, сформульованих ними для навчання та розвитку учнів в плані навчального проекту. Таким чином вчителі навчаються не тільки ставити перед учнями діагностичні цілі і конкретні завдання, а й оцінювати їх відповідно до критеріїв.
Слід окремо зазначити, що програма курсу побудована так, що вищезазначені навички мислення високого рівня вдосконалюються і в учителів, учасників навчання. Практично всі вправи, які виконуються учасниками, потребують від них вміння аналізувати запропоновані завдання, поняття та продукти діяльності, створювати нові навчальні проекти та їх складові за певними критеріями, оцінювати ідеї, результати своєї роботи та розробки інших. У процесі такого навчання в учасників є можливість вдосконалювати метакогнітивні навички мислення, коли вони отримують знання про мислення в цілому та про своє мислення зокрема, аналізуючи власне мислення, оцінюючи притаманні їм способи та прийоми мисленнєвої діяльності.
Програма «Навчання для майбутнього» розвивається, використовуючи досвід близько 40 країн світу, в яких вона реалізується. В цьому навчальному році у кількох країнах запроваджується новий курс для вчителів „Навчання мислення за допомогою комп'ютерних технологій”, в якій вчителі можуть використовувати спеціально розроблені онлайнові ресурси для сприяння розвитку навичок мислення високого рівня. Цей безкоштовний Інтернет-ресурс знаходиться на www.intel.com/education/
Цей курс допомагає вчителям навчитися інтегрувати унікальні спеціально створені електронні засоби для розвитку навичок мислення в процес навчання. Ці інструменти створені для учнів і допомагають візуалізувати для них зв'язки між об'єктами та комплексними явищами. Це такі інструменти як:
„Візуальний інструмент для ранжування” – за допомогою якого можна чітко представити учням, як показати пріоритетність та порівняння певних якостей чи об'єктів (учні навчаються встановлювати критерії оцінювання інформації та визначення пріоритетної; розглядати предмети та явища з різних позицій і приймати рішення через узгоджену думку та шляхом переговорів і обговорення нових можливостей; співпрацювати з однолітками та членами громади).
„Інструмент для візуалізації причин” – для дослідження причинно-наслідкових зв'язків (розуміти комплексні проблеми чи системи, які підпорядковані причинно-наслідковим зв'язкам; обговорювати, представляти та відстоювати свої інтерпретації проблем чи систем, в яких наявні причини та наслідки; використовувати математичні функції для описування досліджень, використовувати логічні операції, критичне мислення, візуальне подання прямих та опосередкованих взаємозв'язків).
„Інструмент для доведення істини” – інструмент для побудови добре структурованої аргументації (розвивати вміння побудови ефективної аргументації, розвивати стратегії для спонукання до дискусії, коли учні висувають свої вимоги, аргументуючи їх відповідними доказами, дебатують відмінності та на основі цього доходять висновків, після чого вчаться аналізувати та оцінювати критерії правильності цих висновків).
За принципами побудови та організацією навчання вчителів та студентів педвузів програма „Intel®Навчання для майбутнього” є також інноваційною. Навчання за програмою організовано у вигляді тренінгів. Ця форма навчання є прийнятною з декількох причин, оскільки під час тренінгу відбувається таке:
спеціальними засобами та прийомами знімається психологічне напруження дорослих людей перед незвичною поки що для вчителів діяльністю – активним використанням ІКТ при навчанні навчальних предметів;
цілеспрямовано формується мотивація до навчання і впровадження ІКТ у навчально-виховний процес;
спеціальними прийомами створюється комфортна обстановка для навчання;
завдяки психологічним вправам здійснюється подолання упереджень щодо складності використання ІКТ для певного віку (успішно навчаються літні люди), фаху (не тільки для вчителів інформатики);
рефлексія, яка проводиться наприкінці навчальних вправ та модулів і є необхідною складовою тренінгової технології, сприяє позитивному сприйняттю навчального матеріалу та розвиває у учасників його усвідомлення;
за допомогою вдалого проектування тренінгу для вчителів можна на основі використання ІКТ розвивати у них і тим самим навчити процесу формування в учнів навичок мислення високого рівня.
ЧАСТИНА 3. ПК ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ
Останні технічні досягнення часто знаходили застосування в учбовому процесі, і ПК в цьому сенсі не є виключенням. Вже перші досліди застосування ПК в учбовому процесі показали, що використання обчислювальної техніки дозволяє істотно підвищити ефективність процесу навчання, поліпшити облік і оцінку знань, забезпечити можливість індивідуальної допомоги викладача що кожному вчиться в рішенні окремих задач, полегшити створення і постановку нових курсів.
ПК є могутнім засобом для обробки інформації, представленої у вигляді слів, чисел, зображень, звуків і т.п. Головною особливістю ПК як інструменту є можливість його настроювання (програмування) на виконання різного роду робіт, пов'язаних з отриманням і переробки інформації.
Застосування обчислювальної техніки в учбовому процесі відкриває но-виє шляхи в розвитку навиків мислення і уміння вирішувати складні проблеми, надає принципово нові можливості для активізації навчання. ПК дозволяє зробити аудиторні і самостійні заняття більш інтересними, динамічні і переконливими, а величезний потік інформації, що вивчається, легко доступним.
Головними перевагами ПК перед іншими технічними засобами навчання є гнучкість, можливість настроювання на різні методи і алгоритми навчання, а також індивідуальній реакції на дії кожного окремого повчального. Застосування ЕОМ дає можливість зробити процес навчання активнішим, додати йому характер дослідження і пошуку. У відмінності від підручників, телебачення і кінофільмів ПК забезпечує можливість негайного відгуку на дії учня, повторення, роз'яснення матеріалу для слабкіших, переходу до складнішому і надскладному матеріалу для найбільш підготовлених. При цьому легко і природне реалізується навчання в індивідуальному темпі.
Не підлягає сумніву, що у багатьох випадках переваги комп'ютера не заперечні. Він не тільки позбавить студентів від рутинних робіт, але і дозволить їм зайнятися трудомісткими практичними завданнями з використанням методів лінійного програмування і складних аналітичних досліджень. Використання текстових редакторів позбавляє студентів від нудного друкування на машинці і дає можливість викладачам вимагати від студентів багатократної переробки заданої теми, поки вона не стане задовільною. Подібна шліфовка стилю була б неможливою без комп'ютера. Час, який раніше витрачався на рутинні операції, що раз по раз повторюються, тепер може бути присвячений важливішим питанням, що вимагають напруги думки і творчого підходу.
У медичних інститутах просто не вистачить викладачів, щоб проводити індивідуальні заняття із студентами, які методом безкінечних повторів відпрацьовують діагностичні навики. Не знайдеться і видних фахівців, які стали б терпляче роз'яснювати кожному студентові - медику логічний ланцюг доводів, що приводять до діагнозу.
На юридичних факультетах, де на кожного викладача доводиться група в 20-30 чоловік, немає можливості працювати з окремими студентами, перевіряючи, як вони засвоїли принцип ведення судових дебатів.
Комп'ютери відкривають нові перспективи в області освіти. У міру збільшення об'єму знань і ускладнення методів аналізу, стає все важчим будувати навчання дотримуючись в основному принципу пасивного слухання лекцій і читання учбових текстів. Критичне мислення, уміння зрозуміти і вирішувати складні проблеми, здатність вивести корисні висновки з купи початкових даних - все це набуває великої важливості і вимагає від студентів активнішої діяльності.
ВИСНОВОК
Використання комп’ютерних технологій дає можливість у навчальному процесі організувати неперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу. За нашими спостереженнями, у навчальній практиці більше застосовують комп’ютерні технології як допоміжний засіб навчання в комплексі з іншими засобами, що значно інтенсифікує процес навчання. Проте слід пам’ятати, що для підвищення ефективності навчального процессу сучасні технічні засоби необхідно використовувати як цілісний самостійний продукт.
Тому, виходячи з вище зазначеного, навчити молодих фахівців користуватися комп’ютерними технологіями є нагальною потребою сучасної освіти. Практикою доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду та діям, будуть насправді міцні. За допомогою комп’ютерних технологій можна одночасно поєднати разом різного роду інформацію: зорово-ілюстративну, текстову, звукову.
Науково-технічний прогрес іде настільки швидко (зміна та поповнення інформації), що не встигає виходити друком, тому застосування комп’ютерної технології дає змогу користуватись електронними підручниками, обмінюватися інформацією за допомогою світового інформаційного простору та електронної пошти із закордонними та вітчизняними науковцями. У сучасній освіті змінюється спеціалізація навчальних закладів у зв’язку з впровадженням у старшій школі профільного навчання. А це, в свою чергу, потребує більш поглибленого вивчення профільних предметів, проведення досліджень та експериментів, що потребує значних матеріальних затрат, складного устаткування. Сучасні комп’ютерні пакети дозволяють не лише проводити складні розрахунки та отримувати будь-яку довідкову інформацію, але й моделювати типові фізичні явища.
Навчальні комп’ютерні середовища дають можливість учневі виступати в ролі дослідника та здійснювати віртуальний експеримент. Слід зазначити, що проведення експерименту в реальних умовах у деяких випадках створює небезпечні для життя ситуації та вимагає значних матеріальних затрат, тому доцільним є використання комп’ютерних програм, що в економічному та соціальному аспекті більш вигідне. Комп’ютерні моделі здатні відтворити на екрані монітора різноманітні явища та процеси. Тому комп’ютерні технології на сучасному етапі є дієвим засобом навчання.
Основним недоліком використання комп’ютерних технологій є зменшення безпосереднього спілкування учня з вчителем та з колективом, значні матеріальні затрати на комп’ютеризацію навчальних закладів, особливо гостро ця проблема постає у школах сільської місцевості. У таких навчальних закладах комп’ютери не завжди відповідають сучасним вимогам, а подекуди зовсім відсутні. Але згідно з Концепцією програми інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл комп’ютерні технології навчання є одним із пріоритетних напрямів та головною метою Концепції, що значно покращить підготовку підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищить якість, доступність та ефективність освіти [1: 7].
У сучасній освіті один із пріоритетних напрямів розвитку є інформатизація та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, що значно покращує якість та ефективність навчання майбутніх фахівців, підвищує конкурентноспроможність на ринку праці. Застосування комп’ютерних технологій потребує перегляду форм і методів навчальної діяльності. Слід пам’ятати, що комп’ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Застосування комп’ютерних технологій підвищує активність студента, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій. Використання сучасних технічних засобів для розв’язання фахових завдань на базі отриманої комп’ютерної підготовки є запорукою конкурентноспроможності майбутнього фахівця. При массовому забезпеченні комп’ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю.
Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп’ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.
Отже, комп’ютерні технології є ефективним засобом модернізації системи навчання у вищій школі. Сучасний рівень комп'ютерної техніки відкриває широкі можливості для їх застосування з метою вдосконалення фахової підготовки та підвищення якості освіти студентів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. № 5/8-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – №13. – С. 3-10.
2. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4(49).– С. 60-66.
3. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным процессом вуза: Материалы межрегиональной научно- практической конференции – 11-13 октября 2002. – С. 74-75.
4. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. – К.: Рад. шк., 1987. -351с.
5. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. 2004. - № 5-6. - С. 86-106.
6. Михальченко М. Освіта і наука: пошуки нових парадигм модернізації // Вища освіта України. - 2001. - № 2. - С. 14-23.
7.Ніколаєнко С. Забезпечення якості вищої освіти - важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства // Освіта України. - 27 лютого 2007 р. - № 16-17. - С.12-13.
8. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Матеріали науково-метод. конференції - Одеса, 1997. - 174с.
9. Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ // Вища освіта України. – 2004. -№2. – С.66 – 70.
10. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посібник. -К.: Вища школа, 2005. - 239 с.
11. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М: Юнити - Дана, 2002. - 437 с.
12. Морзе Н.В., Дементієвська Н.П. Intel – «Навчання для майбутнього» Посібник для вчителів // К.: Нора-прінт, 2006. – с. 1.03-12.10.
13. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2003. – 192 с.
14. Intel®Навчання для майбутнього. –К: Видавнича група BHV, 2004. – 416с.
15. Anderson, L. & Krathwohl, D. R. A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessin: A revision of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives. –New York: Longman, 2001
13 PAGE \* MERGEFORMAT 143915
Піраміда БлумаРисунок 1Піраміда Блума Заголовок 215