Сценарій відкритого заходу «Шевченко мовами світу»

Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї,
І горів, і яснів,
і страждав,
І трудився для неї…
Іван Франко.

Шевченкове слово мовами світу

Вишиті портрети Шевченка


Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

АНГЛОМОВНА ПОЕТИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА
Етель Ліліан Войнич
Войнич Етель Ліліан (11.5.1864, Корк, Ірландія, - 28.7.1960, Нью-Йорк), англійська письменниця, композитор, дочка видного англійського вченого і професора математики Джорджа Буля (George Boole), дружина Михайла-Вільфреда Войнича. У 1887-89 жила в Росії. Була знайома з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим. З 1920 жила в Нью-Йорку. Виступила як перекладач російської літератури і кількох віршів Т. Г. Шевченка на англійську мову.

Ві́ра Річ (англ. Vira Rich; *24 квітня 1936, Лондон — †20 грудня 2009, Лондон) — англійська поетка й перекладачка української і білоруської літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні. Справжнє ім’я та прізвище – Фейт Елізабет Річ.
Річ Віра народ. 24 квітня 1936 р. у Лондоні в англійській родині. Студіювала давньоанглійську та давньоскандинавську мови в  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B4" \o "Оксфорд" Оксфорді. Під час навчання відвідувала курси української мови, захопилася творчістю Т. Шевченка, почала перекладати твори українських письменників, Була головним редактором поетичного журналу “Manifold Magazine of New Poetry”, секретарем Англо-Українського Товариства в Лондоні. Лауреат премії ім. І. Франка. У 2006 р. нагороджена орденом Княгині Ольги. Померла 20 грудня 2009 р. у  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD" \o "Лондон" Лондоні. Похована за прижиттєвим заповітом у Каневі біля могили Т. Шевченка.
Тарнавська Марта Теодозіївна (* 1930) — українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США,  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%A1%D0%9F%D0%A3" \o "НСПУ" Національної Спілки письменників України (1995). Дівоче прізвище – Сеньківська.
Народилась 15 листопада 1930 року у Львові в родині лікарів. Дитинство минуло в м. Устріки Долішні, потім Сільці (Польща). Навчалася у школах і гімназіях Зборова, Тернополя, Криниці, українській гімназії у Зальцбурзі (Австрія). Склала іспити в гімназії м. Берхтесґадена (Німеччина, 1948).
У 1949 р. разом із чоловіком О. Тарнавським емігрувала до США. Спочатку працювала на фабриці. Після закінчення університету Темпел влаштувалася на роботу бібліотекарем-спеціалістом іноземного і міжнародного права в Пенсільванському університеті (Філадельфія). За фахом  HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)" \o "Бібліотекар (значення)" бібліотекар. З 1994 р. на пенсії.
Вдова Остапа Тарнавського, з 1950 року живе у Філадельфії (США).
Пам’ятники Шевченку в Україні та світі
На сьогоднішній день налічується 
1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном –у 35-ти державах.
В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області.
За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.
Перший пам’ятник Т. Шевченку було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті митця у м. Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І.О. Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні.
В Україні перший пам’ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1881 році.
Починаючи з 1911 року традиційне скульптурне зображення Т. Шевченка – в кожусі та шапці, у похилому віці. З 1990-х років Т. Шевченка почали зображувати у молодому віці.
Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам’ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Автори пам’ятника – скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Він є одним із символів міста і водночас – яксравим зразком скульптури соцреалізму.
* 
Цікавим також є пам’ятник у Чернігові (1992, автор – Андрій Чепелик – Народний художник України (1992), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Шевченко тут – молодий та статний франт, яким він і був, навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв.
Серед закордонних пам’ятників найбільш цікавими і незвичайними є аргентинський (Буенос-Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973).
На першому – молодий Шевченко, в його постаті – напруження та пристрасне звернення до людей, поряд – скульптурна група «Гайдамаки», що є своєрідною ілюстрацією до образу поета. Це мистецьке рішення особливо вдале для пам’ятника, що знаходиться в іншому етнічному середовищі: супутні персонажі містять додаткову інформацію для глядачів, які мають обмежені знання про Україну, Шевченка, його твори. Автор – Леонід Моложанин.

Автор другого пам’ятника Уго Мацеї одягнув Тараса Григоровича в римську тогу, зобразив його трибуном-оратором, який, піднісши руку, звертається до присутніх із полум’яним словом. Таке «переодягнення» – образна констатація того, що Шевченко та його твори належать не лише Україні, а й усьому людству.