Конспект виступу на педагогічній раді з наступності Готовність випускників початкової школи до опанування нового Держстандарту з української мови


Виступ на педраді з наступності в навчанніГотовність випускників початкової школи до опанування нового Держстандарту з української мови
Підготували: учитель-методист вищої категорії української мови і літератури Войтенко Т.О., учитель-методист вищої категорії початкових класів Савченко С,І,


Забезпечення наступності є однією з основних умов успішно ї адаптаціїмолодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв'язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, керівникам навчальних закладів, учителям, батькам необхідно:
-ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних
школярів;
-постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основізазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому,
вищому рівні;
- здійснювати обов'язкову підготовку школярів до засвоєння новихнавчальних компетентностей;
- забезпечити систему взаємозв'язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв'язок між окремими етапами навчального процесу і т.д.
Переглянувши програми 4 і 5 класів, ми знайшли багато спільного у Державних вимогах щодо вивчення розділів української мови . Але, звичайно,є й відмінності.
У розділі «Відомості про мовлення» учні в початкових класах і в 5 класах вивчають тему «Текст як продукт мовленнєвої діяльності».
У 5 класі поглиблюються знання з даної теми , а саме: діти визначають, окрім теми, ідеї, мікротеми, тематичні речення, складають відгуки.
Сприймання чужого мовлення
1.Аудіювання
У 5 класах збільшується кількість слів у тексті художнього та наукового стилів. Виконуються не лише тести з 1 варіантом відповіді, а й додаткові завдання з розгорнутою відповіддю.
2.Читання мовчки
Норма читання у 5 класі незнайомого тексту різних стилів, типів, жанрів мовлення зі швидкістю 100-150 слів, а в 4 класі не нижче 100 слів.
3. Читання вголос
4класи- 80-95 слів 5 класи-80-120 слів за хвилину
Відтворення готового тексту
Перекази
4класи - 80-100сл. 5 класи- 100-150 сл.
художнього стилю художнього і наукового стилів
Створення власних висловлювань
Діалог
4класи-5-6 реплік 5 класи – 6-7 реплік
на кожного учасника тривалістю 3-5 хвилин
(може бути вчитель)
Монологічне мовлення
Говоріння
4класи 5 класи
1.Читання напам'ять віршованих 1.Твори-описи окремих предметів, тварин
І прозових текстів. у художньому стилі.
2.Відтворення, розігрування 2.Відповіді на уроках за планом або
діалогу з прослуханого або таблицею в науковому стилі.
прочитаного твору. 3.Твір-оповідання про випадок із життя.
3.Складання діалогу за малюнком,
описаною ситуацією – з опорою
на допоміжні матеріали і без них.
Письмо
4класи 5 класи
1.Складання і запис зв'язаних між 1.Твір-розповідь на основі власног о досвіду.
собою речень. 2. Твори-описи.
2.Складання та запис запитань на 3.Твір-роздум на тему, пов'язану з життєвим
задану тему та відповідей на запитання. досвідом.
3.Робота з деформованим текстом. 4.Ділові папери.
4.Детальний та вибірковий переказ. Адреса. Лист.
Мовна змістова лінія
4класи 5 класи
Другорядні члени речення Учимо розрізняти додатки, означення, обставини й
підкреслюємо-- ... виділяти умовними позначками.
Схема речення
--==... [ ]- просте речення,[ ],(бо)-складнопідрядне,
[ ] ,і [ ] –складносурядне,[ ],[ ]- безсполучникове.
Не вивчається пряма мова, Учень повинен розрізняти слова автора й пряму мову,
діалог. ставити розділові знаки, креслити схему,
перебудовувати на речення з непрямою мовою.
Фонетика
4класи 5 класи
Звукова модель Позначення на письмі ненаголошених голосних,
[-]-твердий,глухий пригол. зокрема наближення у вимові [оу] перед
[=]-м'який,глухий приг. наголошеним складом з [у] у коренях слів.
[-]-твердий, дзвінкий приг. Транскрипція
[=]-м'який,дзвінкий приг. [т]-твердий, глухий
[•]-голосний [д´]-м'який,дзвінкий
[б']-напівпом'якшений,дзвінкий
Орфоепія
Додається правопис іншомовних слів.
2.Подвоєння приголосних у загальних і власних назвах.