Методическая разработка лекционного занятия по Всемирной истории на тему: Революция 1917 года в России. Гражданская война. (на укр.яз.)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
АМВРОСІЇВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
відкритого заняття
РЕВОЛЮЦІЯ 1917 РОКУ В РОСІЇ.ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА
з дисципліни Всесвітня історія
спеціальність 5.05020201 Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва
2013
Методична розробка відкритого заняття з дисципліни Всесвітня історія.
Підготувала Тімоніна К.О. – викладач категорії «спеціаліст», викладач Амвросіївського індустріального технікуму – 2013.
Викладено методику проведення лекційного заняття з використанням інтерактивних форм навчання і мультимедійного супроводу з теми: «Революція 1917 року в Росії. Громадянська війна».
Для викладачів всесвітньої історії вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Рецензенти:
Рожко О. І. – викладач першої кваліфікаційної категорії Амвросіївського індустріального технікуму
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін (протокол № від 2013 р.)
ЗМІСТ
1. План заняття
2. Організаційно – методичні вказівки
3. Схема заняття
4. Зміст і хід заняття
5. Додатки:
5.1. Додаток А Текст лекції ««Революція 1917 року в Росії. Громадянська війна»
5.2. Додаток Б Опорні схеми
5.3. Додаток В Історичний словничок
5.4. Додаток Д Мультимедійний супровід лекційного заняття
СХЕМА ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент: 5 хв.
1.1 Привітання, перевірка присутності студентів 1 хв.
1.2.Перевірка підготовки аудиторії і студентів до заняття 1 хв.
1.3. Перевірка виконання домашнього завдання 1 хв.
2. Викладення матеріалу лекції
2.1. Повідомлення теми, плану та цілей заняття 5 хв.
2.2. Мотивація навчальної діяльності 5 хв.
2.3. Актуалізація опорних знань 10 хв.
2.4. Вивчення нового матеріалу 36 хв.
3. Закріплення матеріалу 10 хв.
4. Підведення підсумків заняття
4.1. Підведення підсумків засвоєння знань 2 хв.
4.2. Мотивування оцінок 2 хв.
5. Домашнє завдання 2 хв.

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ
Організаційна частина:
відмітка в журналі відсутніх;
перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії обладнання;
перевірка виконання домашнього завдання з черговими (консультантами);
2. Актуалізація опорних знань
2.1. Історичний диктант.
1. Укажіть форму правління Росії на поч. ХХ ст.
2. Хто очолював Російську імперію в цей період?
3. Столиця Росії поч. ХХ ст.
4. З якою азійською країною Росія воювала в 1904-1905 рр.?
5. Як називався орган судової влади Російської імперії?
6. Політична партія Російської імперії, яку очолював В. Ленін?
7. Яка подія сталася в Російський імперії 1905- 1907 рр.?
8. Назвіть розробника аграрної реформи 1906 р.
9. На боці якого воєнно- політичного блоку Росія брала участь у І Світовій війні?
10. Основним здобутком Російської революції 1905-1907 рр. стало скликання…
11. З атаки якого міста розпочалася російсько- японська війна?
12. Політична партія, яка виступала за конституційну монархію та проголошення демократичних свобод, лідер – П. Мілюков.
3. Викладання нового матеріалу
3.1. Тема заняття : Революція 1917р в Росії. Громадянська війна в Росії.
3.2. Мотивація вивчення теми:
проблемне питання:
Чи мала Росія альтернативи історичного розвитку в 1917 році?
3.2.1 Мета охарактеризувати перебіг революційних подій та хід громадянської війни
3.2.2 Задачі
називати причини та привід Російської революції, ключові події революції та громадянської війни;
пояснювати причини перемоги більшовиків в громадянській війні; прорахунки Тимчасового уряду;
порівнювати становище різних політичних сил напередодні громадянської війни;
давати визначення термінам і поняттям громадянська війна, «червоні», «білі», терор, інтервенція, Лютнева революція, Тимчасовий уряд, Жовтневий переворот (революція), двовладдя, диктатура пролетаріату;
визначати роль особитості в історії,
аналізуати альтернативи історичного розвитку Росії на поч. ХХ ст.
давати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: В. Леніна, О. Керенського.
3.3. План вивчення нового матеріалу
1. Лютнева революція 1917 р. в Росії.
2. Прихід до влади більшовиків.
3. Громадянська війна в Росії.
4. «Воєнний комунізм».
4. Виклад нового матеріалу.
1. Революційні події 1917 р. в Росії.
Розповідь викладача. Напередодні Першої світової війни Росія досягла найвищого рівня соціально-економічного розвитку у своїй історії. Але Перша світова війна стала важким випробуванням для Росії. Невдачі на фронті, помножені на економічну кризу та значне погіршення добробуту населення, за умов нездатності уряду вирішувати наростаючі проблем призвели до зростання соціальної напруженості та активізації ліворадикальних сил у суспільстві. 23 лютого на Путивльському заводі розпочався страйк, в якому взяли участь 90 тис. робітників. Наступного дня страйк став загальним. Слайд «Причини революції».
Студенти самостійно визначають завдання, рушійні сили та характер Лютневої революції в Росії, використовуючи п.1.1.с. 133-134 підручника. Слайд «Лютнева революція».
Зречення Михайла Романова трону і проголошення маніфесту про передачу всієї повноти влади Тимчасовому урядові завершили події в історії, відомі як Лютнева революція в Росії; відбувся перехід від самодержавного правління до республіканського.
3 березня 1917 р. у ранкових газетах було опубліковано «Звернення до громадян і товаришів», у якому проголошувалось утворення Тимчасового революційного уряду, вміщувався список його складу і програма дій уряду. Слайд «Склад Тимчасового уряду». Завдання: проаналізуйте склад Тимчасового уряду.
Доповідь студента про О. Керенського.
Слайд «Росія за Тимчасового уряду». Прорахунки Тимчасового уряду. Фрагмент документального фільму - учитель підводить до розуміння анархії та хаосу в країні – аналіз прорахунків Тимчасового уряду.
Учитель. Дедалі більше представників промислово-фінансових кіл, дворянства, офіцерів, ліберальної інтеліґенції схилялося до думки про необхідність наведення в країні порядку, встановлення влади «сильної руки» - Корніловський заколот. 
2. Прихід до влади більшовиків.
Розповідь викладача. 1 вересня Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою. 10 вересня відбулося чергове таємне засідання ЦК РСДРП(б), на якому був присутній і Ленін. Більшістю голосів ЦК РСДРП(б) виніс рішення про підготовку збройного повстання. 25 жовтня Холостий постріл «Аврори» дав сигнал до наступу частин ВРК на Зимовий палац, в якому були блоковані війська, вірні Тимчасовому уряду.
Аналіз перших декретів більшовиків. Робота з історичними джерелами. Питання до документів:
У чиє володіння переходили всі земельні масиви?
Чи є справедливим, на вашу думку, скасування всіх форм державної власності, окрім державної?
На яких умовах громадяни отримали землю?
Які висновки можна зробити про стан розв’язання земельного питання урядом більшовиків?
Які основні принципи міжнародної політики було укладено в основу Декрету про мир?
Доповідь студента про лідера більшовиків – Леніна.
3. Громадянська війна в Росії.
Питання до студентів: чим поняття «громадянська війна» відрізняється від поняття «світова війна»?
За допомогою таблиці с. 142 «Основні протиборчі воєнно – політичні сили в громадянській війні», студенти знайомляться з учасниками подій.
Під час розповіді викладача студенти малюють схему «Громадянської війни в Росії».
У цей час в окремих регіонах країни до влади прийшли білогвардійські диктатури, очолювані: О. Колчаком – у Сибіру, Е. Міллером – на півночі країни, М. Юденичем – на північному заході й А. Денікіним – на півдні. 18 листопада 1918 р. в Омську адмірал А. Колчак здійснив переворот. Адмірал Колчак був проголошений Верховним правителем. При ньому створювався Омський уряд, під владою якого опинилися вся Сибір, Урал, Оренбурзька губернія.  На січень 1920 р.армія Колчака була повністю знищена, а сам він відмовився від влади.
Влітку 1919 р. війська Денікіна захопили Донбас і почали наступ на Москву – в розпал наступу довелося вести важку боротьбу в тилу із загонами батька Махна, який діяв на території України. Внаслідок контрнаступу Червоної армії, залишки військ Денікіна перейшли під командування П. Врангеля в Криму.
Армія генерала М. Юденича, наступаючи з Естонії, тричі намагалася захопити Петроград, але була розгромлена.
Головною подією завершального періоду Громадянської війни став розгром Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом П. Врангеля. Війська Південного фронту під командуванням М. Фрунзе в листопаді 1920 р. повністю оволоділи Кримом.
Закінчення Першої світової війни дозволило вивільнити бойові сили держав Антанти і спрямувати їх проти Росії. Наприкінці листопада 1918 р. французькі та англійські війська здійснили висадку в чорноморських портах Росії. У травні 1920 р. Червона армія вступила у війну з Польщею, намагаючись захопити Варшаву і створити необхідні умови для проголошення там радянської влади. Проте ця спроба зазнала поразки. Через неузгодженість у діях військ армія М. Тухачевського була розгромлена неподалік Варшави. У березні 1921 р. був підписаний Ризький мирний договір, за умовами якого до Польщі відійшла значна частина території України та Білорусі. Слайд «Причини перемоги більшовиків у громадянській війні» «Підсумки громадянської війни».
4. «Воєнний комунізм».
Воєнний комунізм» - внутрішня політика радянської Росії, запроваджена в роки громадянської війни з метою зосередження всіхтрудових і матеріальнихресурсів у руках держави.
Студенти заповнюють таблицю «Воєнний комунізм».
Промисловість Сільське господарство Торгівля і обмін Фінанси Система управління Трудові відносини Закріплення нового матеріалу:
1. Метод «Ланцюжок».
2. Студенти дають відповіді на проблемне питання «Чи мала Росія альтернативи історичного розвитку в 1917 році?»
6. Підсумки заняття:
Висновки щодо вивчення теми викладачем.
Зауваження щодо засвоєння студентами матеріалу.
7. Домашнє завдання
Опрацювати с. 133-148 підручника І. Я. Щупак, Л.В. Морозова. Всесвітня історія 11 клас, скласти словничок понять та термінів за темою.
ДОДАТОК А
Декрет про землю:
«…Поміщицька власність на землю скасовується негайно без усякого викупу; …Поміщицькі маєтки, так само як усі землі питомі, монастирські, церковні з усім їхнім живим і мертвим реманентом, садибними будівлями й усіма приналежностями, переходять у розпорядження волосних земельних комітетів і повітових Рад селянських депутатів до Установчих зборів; … Будь-яке псування конфіскованого майна, що належить відтепер усьому народу, карається революційними судом;  …Питання про землю в повному обсязі може бути розв’язане тільки всенародними Установчими зборами…
…більш справедливим розв’язанням земельного питання має бути таке: 1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не може ні продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду або в заставу, ні будь-яким іншим способом відчужувана. Уся земля: державна, питома, кабінетська, монастирська, церковна, посесійна, майоратна, приватновласницька, суспільна й селянська і т. ін. — відчужується безоплатно, передається у всенародну влас- ність й переходить у користування всіх трудящих на ній. За потерпілими від майнового перевороту визнається лише право на суспільну підтримку на час, необхідний для пристосування до нових умов існування. 2) Усі надра землі (руда, нафта, вугілля, сіль і т. ін.), а також ліси й води, що мають загальнодержавне значення, переходять у виняткове користування держави. Усі дрібні ріки, озера, ліси та ін. переходять у користування громад за умови завідування ними місцевими органами самоврядування. 3) Земельні ділянки з висококультурними господарствами: сади, плантації, розсадники, розплідники, оранжереї й т. ін. — не підлягають розділу, а перетворюються на показові й передаються у виняткове користування держави або громад залежно від їх розміру і значення. 4) Право користування землею дістають усі громадяни (без різниці статі) Російської держави, що бажають обробляти її своїми силами, за допомогою своєї родини або в товаристві і тільки до того часу, доки вони здатні її обробляти. Наймана праця не допускається. 5) Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля розподіляється між трудящими, виходячи з місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою». 
Питання до джерела:
У чиє володіння переходили всі земельні масиви?
Чи є справедливим, на вашу думку, скасування всіх форм державної власності, окрім державної?
На яких умовах громадяни отримали землю?
Які висновки можна зробити про стан розв’язання земельного питання урядом більшовиків?
Декрет про мир:
«Робочий і Селянський уряд, створений революцією 24–25 жовтня, що спирається на Ради робітників, солдатських і селянських депутатів, пропонує всім воюючим народам та їх урядам негайно почати переговори про справедливий демократичний мир. Справедливим або демократичним миром… уряд вважає негайний мир без анексій (тобто без захоплення чужих земель, без насильницького приєднання чужих народностей) і без контрибуцій… Уряд пропонує усім урядам і народам усіх воюючих країн негайно укласти перемир’я…»  
Які основні принципи міжнародної політики було укладено в основу Декрету про мир?
ДОДАТОК Б
Словник історичних термінів
Більшовизм
Воєнний комунізм
Громадянська війна
Двовладдя
Установчі збори