Конспект урока по украинскому языку на тему Собор як символ духовної краси (Твір-опис пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень) (8 класс)


Єнакієвський навчально-виховний комплекс № 8
«Собор як символ духовної краси»
Твір-опис пам’ятки історії та культури на основі власних
спостережень
Конспект відкритого уроку
з української мови у 8 - Б класі Учитель Кравченко М.О.
Єнакієве - 2011
Урок
Тема: Собор як символ духовної краси (Твір-опис пам'ятки історії та культури на основі власних спостережень)
Мета: підготувати учнів до написання твору-опису пам'ятки історії та культури на
основі власних спостережень; формувати вміння та навички побудови
зв'язних висловлювань; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати
вміння опрацьовувати додаткові джерела, вести пошукову діяльність;
виховувати духовну культуру, любов до рідного краю.
Тип уроку: урок-подорож.
Обладнання: мультимедійний проектор, комп'ютер, ілюстрації із зображенням
соборів Святогір'я, фотовиставка, технологічні карти.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
В. Симоненко
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Учитель. Україна багата на пам'ятки історії та культури, духовної краси та святості нашого народу. Одна з найдавніших і найвідоміших таких пам'яток – Києво-Печерська лавра. Але недалеко від нас знаходиться не менш давня, не менш відома пам'ятка – Святогірська лавра.
Наш клас сьогодні перетвориться на Клуб наукових знахідок. Тут будуть діяти Лабораторія наукових досліджень, куди входять історики, архітектори, етимологи та біологи; Лабораторія пошуку, де працюють краєзнавці та етнографи, Лабораторія пропозицій представлена агентами туристичної фірми, фотокореспондентами та екскурсоводами, а також Лабораторія творча, яка демонструватиме роботу літераторів, художників, кросвордистів.
(Учні об'єднуються в 4 групи – «лабораторії», які обирають керівників. Кожен учень отримує технологічну карту уроку, в якій представлені етапи, завдання для практичної частини й система оцінювання: самооцінка, оцінка керівника групи й оцінка вчителя. Кожна «лабораторія» заздалегідь отримала випереджальне домашнє пошукове дослідницьке завдання).
ІІІ. Підготовка до твору
Виступи представників груп
Дослідження історії Святогірська.
Прослухайте повідомлення. Занотуйте хронологію заснування Святогірського чоловічого монастиря.
Учень – «історик». Святогірська лавра після святих Київських печер – одна з найвідоміших і найглобальніших пам'яток духовності й історії нашого народу. Одні науковці стверджують, що Святогірська лавра з'явилася ще в докиїські часи (VІІІ – ІXст.), інші – після монголо-татарської навали (XІІІ - XІVст.).
Найвідоміший історик Слобідської України Дмитро Баглій вважає, що Святогірський монастир заснований українськими вихідцями після Брестської унії 1596 р., коли посилилося гоніння православних священиків і християн, але відповідних документів не знайдено. Є невеликий запис про місцевість на Сіверському Дінці «Святі гори» у відомих «Записках про московські справи» Сигізмунда Герберштейна – австрійського посла, який у 1505 р. декілька разів об'їздив Росію. Перший документ, у якому згадується про монастир, датується 1624 р., коли російський цар Михайло Федорович надав тамтешньому духовенству право користуватися землею в усьому окрузі та грамоту на отримання пороху й свинцю.
Святогірський Успенський монастир засновано в 1624 р. Він мав тільки печери в крейдяних виступах над Сіверським Дінцем. Ченці-пустинники тут почали заселятися ще наприкінці XІ ст.
Наприкінці XVІІ ст. на вершині крейдяної скелі зведено Миколаївську церкву на місці зруйнованої печерної церкви Святої Богородиці. Із 1788 по 1844 рр. Успенський монастир було закрито. Із його відновленням побудовано Успенський собор за проектом архітектора О.Горностаєва. У 1922 р. монастир знову було закрито й організовано на цьому місці Будинок відпочинку. У 1980 р. архітектурний комплекс Святогірського монастиря оголошено Державним історико-архітектурним заповідником. У 1992 р. Свято-Успенський собор відновив діяльність.
(Учні зачитують хронологію заснування Святогірського чоловічого монастиря).
Спостереження біологів.
Прослухайте повідомлення. Складіть речення про флору Святогірська, поясніть уживання розділових знаків.
Учень – «біолог». Багато мільйонів років тому на місці сучасного Святогірська шуміло море, яке пізніше висохло. Сухішим став клімат, замість вічнозеленої почала рости листяна та степова рослинність. Останки померлих тварин і рослин сприяли накопиченню осадкових порід – вапняку та крейди, вік яких 70-100 млн. років.
Сьогодні ще можна зустріти найдавніші крейдяні сосни, які занесені в «Червону книгу СРСР». Їм приблизно по 70-100 років, діаметр стовбура – 25- 80 см, висота 8 – 28 метрів. У таких сосон коротка хвоя та маленькі шишки. Але їх дуже мало. Саджанці цих дерев намагаються вирощувати в Донецькому ботанічному саду.
На території Святогір'я ростуть дуби, липи, осики, клени, груші та яблуні.
Серед кущів найдавніший вид – скумпія, листя якої восени червоним килимом вкриває гори Артема. Серед рослин є іссопова флора, яка сформувалася в післялідниковий період, - іссоп крейдяний, копійочник крупнолистовий, шоломник крейдяний. Ці рослини ростуть біля степових трав: ковили, чебрецю, дубровника та інших.
(Учні зачитують складені речення та пояснюють розділові знаки).
Етимологічні знахідки.
Прослухайте повідомлення. Запишіть тези, які демонструватимуть етимологію назви Святогір'я.
Учень-«етимолог». Назва місцевості «Святі гори» згадується в багатьох історичних документах XVІ ст., літописах. Існує багато версій, чому ці гори назвали Святими. Деякі вчені вважають, що назва залежить від появи в цих місцях християнського пустельного помешкання. Інші стверджують, що давні монахи побачили на стовпі в одній із печер чудотворний образ святого Миколая. Так, Донецькі скелі почали називатися Святими Горами.
Сама місцевість – білизна скель серед темного й густого лісу, що піднімається до небес і для людини були недоступними, - надають враження святості.
Також можна співвіднести цю назву з назвою гори Афон – важливим центром православ'я в Греції, бо друга назва Афона – Свята гора. У той час ( кінець XV – початок XVІ ст.) велику роль у християнстві Русі відігравало грецьке духовенство.
(Учні зачитують тези).
Краєзнавчий матеріал.
Прослухайте повідомлення. Випишіть прості речення та визначте в них граматичну основу.
Учень – «краєзнавець». Найперше, що уявляється, коли чуєш назву «Святогір'я», - це чудова природа з її дивним творінням – крейдяною скелею. На це звернули увагу, коли розроблювали центральний елемент прапора та герба.
Скеля, у якій примостився монастир, мала 5 крейдяних конусів. Це стало символічним зображенням пятигір'я, навколо якого – зелений фон та синє оточення. Зелений передає тишу й таємничість мальовничої природи, а небесна синь – води річки Сіверського Дінця, на берегах якого з'явився монастир. Золотий хрест на горі говорить про давність християнської віри у Святогір'ї, це символ обителі. Дві людини тримають щит. Один із них – служитель Святогірської сторожі, бо в XVІ ст. Святі Гори були сторожовим постом Московської держави; а другий – слобідський козак, який уособлює козацький захист та охорону обителі. Їхні постаті ніби говорять про постійну охорону монастиря. Герб лежить на дерев'яному картуші, увінчаному срібною міською цегляною короною з трьома зубцями в стилі українського бароко. Цей стиль характерний для Святогір'я, а Миколаївська церква на крейдяній скелі передає в камені традиції дерев'яної народної архітектури та українського бароко в часи розквіту.
Цегляна корона означає, що поселення має статус міста, а девізна стрічка повторює кольори герба. Прапор у формі квадрата має зелений колір.
(Учні зачитують прості речення, визначають граматичну будову.)
Легенди сивої давнини.
Етнографи вивчають побут, звичаї, матеріальну та духовну культуру народу. Прослухайте повідомлення. Визначте та запишіть жанр та основну думку висловлювання.
Учень – «етнограф». Святогір'я одне з найдавніших місць поселення людини. Тут
можна знайти ознаки життя з часів бронзового віку, скіфів і сарматів, Середньовіччя.
Місцеві мешканці переповідають багато легенд. Нас зацікавила одна – про появу в давній крейдяній церкві стовпа, на якому була знайдена ікона Святителя Миколая.
Це рідкісне явище – стовп посеред храму, який підтримує стелю. Такий стовп є символом знака Божого.
Літописи кажуть, що цей знак з'явився у вигляді вогняного стовпа. Легенда перегукується з легендою Святої Землі в Єрусалимі, яка побутує в лаврі святого Савви й розповідає про те, що Савві з'явився знак Божий у вигляді вогняного стовпа й голос з небес оповістив, що в цьому місці треба закласти церкву в ім'я Богородиці. І побудували монахи церкву на честь Пресвятої Богородиці, і посеред храму був стовп. Так, вважають, було й у Святогір'ї. Із цим стовпом пов'язано ще одне повір'я, що його крейда допомагає від зубного болю. Та для цього треба взяти й погризти стовп! Через деякий час у результаті такого лікування довелось обкласти досить схудлий стовп цеглою, щоб не зруйнувалися перекриття. Цікаво, що раніше монастирі називали пустелями. У церкві немає місця для вівтарної частини, бо монахи були єдиними мешканцями цих місць і не було серед них таких, кого не можна було допускати до церковних таїнств. Згодом на місці печерної церкви святої Богородиці побудовано Миколаївську церкву. (Учні визначають жанр та основну думку висловлювання).
Консультація фахівців Лабораторії пропозицій.
Прослухайте екскурсовода Святогірської лаври. Випишіть слова для словникового диктанту. Поясніть орфограми.
Учень – «екскурсовод». Архітектурний ансамбль «Святі гори» складається з таких споруд:
Успенський собор.
Миколаївська церква на крейдяній горі.
Покровська церква із дзвіницею.
Дерев'яна церква Усіх святих на горі, збудована без єдиного цвяха.
Печерна церква: Преподобних Антонія та Феодосія.
Андріївська каплиця біля річки.
Будинок настоятеля.
Казначейський корпус.
Павільйон для паломників.
Двір для гостей.
Келії монахів.
Господарський двір.
(Учні зачитують слова для словникового диктанту, пояснюють у них орфограми).
Учитель. Завданням туристичних агентів було скласти рекламне оголошення щодо Слов'яногірського монастиря.
Прослухайте туристичного агента. Випишіть 10 слів, у яких різна кількість букв та звуків.
Учень - «туристичний агент». Святогір'я – чудовий куточок, де ви знайдете відпочинок та зцілення для душі й тіла. Тут чисте повітря, насичене пахощами хвойних лісів, повновода свіжа ріка чарує око.
На території Святогір'я десятки санаторіїв , баз відпочинку, пансіонатів, дитячих таборів, які розташовані в соснових борах, листяних лісах, на узбережжі Сіверського Дінця та озер Бездонного й Безіменного. Є пляжі, спортивні зали з тренажерами, сауни, сольові кімнати, басейни, лікувальні ванни. У чудових будиночках або комфортабельних номерах ви зможете відпочити, підлікуватися. Біля озер є можливість порибалити, поплавати.
Ліс, річка та гори – це те, що благотворно впливає на здоров'я та забезпечує гарний відпочинок. Приїжджайте й відпочивайте!
(Учні виписують слова. Наприклад, Святогір’я, зцілення, пахощами, чарує, території, санаторіїв, які, узбережжі, Сіверського, Бездонного, сольові, ванни, є )
Творча лабораторія.
Прослухайте вірші, випишіть якнайбільше мовних засобів.
Учень – «літературознавець». „Донецька Швейцарія” - так нарекли колись невелику гористу височину на правому березі Сіверського Дінця, що піднімається на висоту до 120 м над рікою...В 1887 р. тут побував А.П. Чехов, який захоплено описав про свої враження: «Место необыкновенно красивое и оригинальное: монастырь на берегу реки Донец, у подножия, теснясь и нависая друг над другом, громоздятся садики, дубы и вековые сосны. Кажется, что деревьям тесно на скале и что какая-то сила выпирает их вверх и вверх… Сосны буквально висят в воздухе и того и гляди свалятся. Кукушки и соловьи не умолкают ни днем ни ночью…»Святогірськ у різні роки відвідували відомі літературні діячі: Григорій Сковорода, Петро Гулак – Артемовський, Федір Тютчев, Іван Бунін, Антон Чехов та інші. У Святогірській лаврі відбуваються події оповідання Антона Павловича Чехова «Перекатиполе». Федір Іванович Тютчев присвятив монастирю вірш «Святі гори».
Учитель. А зараз послухайте вірші наших співвітчизників про Святогірськ у супроводі презентації картин відомого художника Флая Віктора Васильовича, яку підготували учні – «художники» та презентації фотокореспондентів.
СВЯТІ ГОРИ
О. Гончару
Як Дінцеві личать ці зелені брами,
Що людину кличуть у священні храми!
Святогірськ: раїни чи сокори тут?
Диво України цей донецький кут!
Рай земний та й годі. Врода неймовірна.
Тут сама природа - проповідь Нагірна.
Місць таких пригожих не буває двох.
В час навал ворожих уберіг сам Бог.
Звідає той муку, звідає той горе,
Хто підніме руку на Святії Гори.
(Дмитро Білоус)
СВЯТОГІРСЬКІ ТЕРЦИНИ
Спадає сонце за лісисті гори,
Спалахує червоно небокрай,
Але пташині не змовкають хори.
Дзвенить руладами дубовий гай,
Немов мене переконати хоче –
Існує на землі співучий рай.
Гроза далеко глухо десь грімкоче,
Спішать веселі юнки до ріки,
Вже сміх на березі бринить дівочий.
А я мовчу. Я думаю: вікиПромчали тут на половецьких конях.
Та б'є життя у бубни гомінкіІ світ увесь, немов розквітлий сонях.
Стою собі просвітлений лицем,
Тримаючи травинку на долонях.
Лісами заворожений, Дінцем,
Що поміж гір несе тужаві води
І блискає то сріблом, то свинцемПід журавлиним вічним небозводом.
І десь в душі прогіркло так щемить,
Невже колись мені ця згасне врода?
А час крізь мене, як ріка, струмить...
(Борис Котов)
СВЯТОГІРСЬК
Все навкруги пахке й зелене, І варто очі підвести -
Уважно дивиться на мене Між гір старезний монастир.
Як не впадуть з вершин дерева, Що задивились у Донець.
І променисте чисте небо Вражає тишею мене.
На груди сходить щемне благо, Забуто спогади лихі.
Я помолитись і заплакать Уперше прагну до богів.
Вони живі, живі, я знаю, У предковічній цій красі,
Що Україну осяває, Немов калина у руці.
Молюсь душею до полеглих І за опалений цей дуб,
Щоб до їх правнуків лелеки Не склали крила на літу.
Молюсь за вас, святії гори, І ліс, і села, і людей,
За нашу землю неозору - Хай світлим буде її день.
І монастир ясніє ликом, Мов схимник в свій зірковий час,
Перегорта священну книгу - Вітчизні сонце провіща.
(Валентина Силіна)
СВЯТОГІР'Я
Гори Святогір'я, ночі солов'їні...
Знов мені наснились в дивовижнім сніВіковічні сосни, монастирські стіниІ мого дитинства мамині пісні.
Далі у серпанках і ліси безкраї,
У вечірнім небі - журавлиний клин,
А з гори як гляну - бачу в крутояріВод Дінця сідого нескінченний плин.
Над усім витає дух століть минулих,
Гори пам'ятають течію віків.
В цій землі священній назавжди поснулиТі, хто в лихоліття край наш боронив...
Торували стежку до печер чернечихМандрівний філософ, схимник, селянин,
Плив над Святогір'ям кожен Божий вечірІз дзвіниць церковних малиновий дзвін...
І над всім роздоллям в полудневім небіУмліває жайвір від своїх пісень...
Прикипів я серцем, краю мій, до тебе,
Ти мені навіки любий над усе.
(Ніл Бойко)
Архітектура – літопис світу.
Прослухайте повідомлення, випишіть терміни архітектурного зодчества, поясніть їх тлумачення.
Учень – «архітектор». «Архітектура – літопис світу, вона говорить і тоді, коли вже змовкли і пісні, і притчі, і легенди, коли вже ніщо не говорить про загиблий народ», - казав Микола Гоголь.
Спочатку було дерев'яне зодчество. Середньовіччя дало світу кам'яні ансамблі
українського бароко. Усе це можна побачити в ансамблі Святогірської лаври.
Миколаївська церква на крейдяній скелі є шедевром українського народного зодчества XVІІ ст. Декілька століть вона була побудована невідомим майстром у традиціях дерев'яної архітектури. Декілька разів реставрувалася, але задумка майстра залишилася. Зацікавлює композиційна єдність зі скелею та мальовничим ландшафтом. Храм ніби виріс зі скелі й завершує природний малюнок. Витягнуті пропорції будівлі підкреслюють стрункий вертикальний силует.
Північний і південний фасади церкви вростають у крейдяну породу. Східного фасаду взагалі немає – лише крейдяна скеля. Тільки західний фасад має правильні форми. Народна назва цієї церкви – крейдяна.
Вівтарна частина вирубана в крейді, центральна – із цегли, а із заходу є дзвіниця. Це печерна церква, на що вказують і два маленьких віконця на головному фасаді. У XVII – на початку XVIII століття Миколаївська церква служила не тільки храмом, але і укриттям, фортецею, де тримали оборону сторожа й ченці. Не випадково початкові віконні прорізи XVII століття мали форму бійниць. Під час нападів, порятунком для обложених були печери, які пронизують скелі по всьому його об'єму.
У церкві три бані. Це уособлення святої трійці: Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа Святого. Вона має вигляд трьох'ярусного восьмигранника, як у мотивах народної дерев'яної архітектури, коли баня більшого об'єму ставиться на баню меншого. Цей прийом в архітектурі називається «залом». Центральна баня має півциркульні віконні отвори.
Над вівтарем храму – декоративна голова пірамідальної форми з невеликим барабаном та грушоподібною маківкою. На місці дерев'яної дзвіниці сьогодні бачимо цегляну у вигляді восьмерика з невеликими арочними отворами. Фасади відокремлені поясками, а кути стін підкреслені пілястрами. Цоколь та карниз прикрашені зубчастим візерунком (орнаментом). Над дверима з півдня є декоративний елемент «сонце».
Кросворд.
Горизонтальний виступ, що завершує стіну або міститься над вікном, дверима.
Нижня частина зовнішньої стіни будівлі або споруди, що лежить
безпосередньо на фундаменті, постаменті, а також підніжжя скульптури колони.
Кожен із зовнішніх боків будівлі.
Порожнина в земній корі чи гірському масиві, що має вихід на вулицю.
Будівля, у якій відбувається християнське богослужіння.
Головна чи велика церква в монастирі.
Вертикальний виступ на поверхні стіни у вигляді частини вбудованого в неї чотиригранного стовпа, обробленого у формах колони ордера.
Відокремлена іконостасом або вівтарною перегородкою підвищення частини церкви, у якій священнодіють духовні особи й де знаходиться престол, а в язичників – місце для жертвоприношення.
Стиль у мистецтві, що був панівним у кінці XVІІ – на початку XVІІІ ст., для нього характерні примхливі форми й декоративна пишність.
Мистецтво проектувати та споруджувати величні будівлі, архітектура.
1.К 7.П А 3.Ф І Р 2.Ц А Л 9.Б
Н О С 4.П Я 8.В А
И К А Е 5.Ц С І Р
9.З О Д Ч Е 6.С Т В О
Л Е Р О Р Т К
Ь Р К Б А О
А В О Р А Р ІV Підсумок уроку
СамооцінюванняВиставте загальну оцінку за всі етапи роботи.
Рефлексія
Які вправи ми виконували протягом уроку? Чи була корисною для вас сьогоднішня робота? Чи було щось складним?
Яке враження залишилося у вас від знайомства зі Святогірською Лаврою?
Що найбільше запам’яталося? Що справило найсильніше враження?
V Домашнє завдання
Написати твір-опис Миколаївської церкви, використовуючи орієнтовний план.
Орієнтовний план твору-опису
І. Вступна частина. ІІ. Основна частина. Опис історико-культурної пам’ятки.
Де знаходиться?
Що там розміщено, який має вигляд?
У якому оточенні знаходиться.
Колорит, загальне враження.
ІІІ. Висновок.
За що мені подобається ця історико-культурна пам’ятка.
Необхідність берегти історичні та культурні надбання нашого народу.
Учитель. Дякую за плідну роботу та наостанок хочу побажати вам
Добра муза є у мене одна!
Знаєте, діти, що шепче вона,
Вірна, прихильна і давня дружина?
«Отчину жалкуй, вважай на добро.
На тобі, друже, орлине перо.
Крий тебе в світі щаслива година.
От і пиши ти, що буду літать.
Всюди за ним я, і ласки бажать,
І доглядати, як рідного сина».
Тож шляху вам широкого,
Змісту – глибокого,
Вірності – неньчиної,
Мудрості – народної,
Сили – Дінцевої,
Творчості – чудової,
Злету – орлиного, Віку – лебединого. (Л.Глібов)