Есе до мікросфери навчально-виховного курсу «Донеччинознавство» «Я – мешканець Донеччини».

Есе до мікросфери навчально-виховного курсу «Донеччинознавство» «Я – мешканець Донеччини».
Батько збирається на роботу… Знову весь день його не побачу. Мати каже, що він прийде пізно, і я лягаю спати. Чую, як гудуть комбайни и прислухаюсь, коли скрипне калитка. Тато пошепки щось розповідає мамі, думає я сплю. А я згадую, як вперше тато взяв мене проїхатись на комбайні. Я дивилась вниз, на колосся, що гнуло один одному свої вуса, а потім, не сперечаючись, лягало на ножни великої машини. Як з-під колеса випурхнула перепілка. Тато часто приносив мені то мале перепеля, то зайчика. Йшли жнива. Моя земля дарувала нам свій врожай, і треба було працювати. Мій Донбас – край хліборобів, край шахтарів. Хто працює на землі, той пустив в неї своє коріння, той любить її, береже.
Прилєпова Н.В.