Тема: «Будова і властивості твердих тіл. Кристалічні й аморфні тіла»

55
10 клас
Дата проведення уроку__________

Тема: «Будова і властивості твердих тіл. Кристалічні й аморфні тіла»

Мета: Розкрити основні властивості кристалічних та аморфних тіл, виховати в учнів акуратність, уважність, спостережливість, комунікабельність; розвивати в учнів логічне мислення, зорову пам'ять, мову.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.
Обладнання: 1. Дидактичний матеріал
2. Кристалічні тіла
3. Аморфні тіла
Структура уроку
Організаційний момент (2 хвилини)
АОЗ (10 хвилин)
Мотивація (2 хвилини)
Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)
Висновки (3 хвилини)
Домашнє завдання (3 хвилини)
План викладення нового матеріалу
Кристалічні та аморфні тіла.
Робота у групах.
Попередній висновок
Тестова (або усна) робота.
Конспект
Вітання. Переклик.
Для повторення учнем пропонують відповісти на наступні питання:
1. Як пояснити змочування (незмочування) рідиною поверхні твердого тіла? Наведіть приклади явищ змочування і незмочування.
2. Чи можна відливати метал у форми, які змочуються розплавом даного металу? Чому?
3. Чи потрібно, щоб змащувальні рідини змочували тертьові деталі?
4. Яку рідину можна налити у склянку вище її країв?
5. Чому змочуюча рідина піднімається в капілярі, а незмочуюча опускається?
6. Від чого залежить висота підняття (опускання) рідини в капілярі?
7. Чи зміниться висота підняття рідини в капілярі, якщо його нахилити?
8. Які тіла називають пружними? Пластичними?
9. Які з наведених нижче деформацій мають бути пружними, а які залишковими: а) прогинання рейок під вагою поїзда; б) розтяг стального троса під час піднімання ліфта; в) стискання заготовки при куванні пневматичним молотом; г) згинання труби на спеціальному верстаті для гнуття труб?
10. Скло за твердістю не поступається інструментальній сталі. Чому ж із скла не виготовляють ріжучих інструментів?
11. Що розуміють під міцністю матеріалу?
12. Наведіть приклади деталей, які мають різний запас міцності. Чому запас міцності у них різний?
3. У старих будівлях скло знизу буде товстішим, ніж зверху. Чому це відбувається?
4. Тверді тіла діляться на дві великі групи кристалічні й аморфні
Кристалічні тіла. У кристалічних тілах атоми або молекули здійснюють теплові коливання біля положення рівноваги, які утворюють так звані кристалічні решітки. Існують різні види кристалічних решіток, але всі вони характеризуються чіткою періодичністю в просторі. Тому говорять, що в кристалічних тілах існує далекий порядок в розташуванні атомів.
Усі метали в твердому стані є кристалами.
Найважливішою властивістю будь-якого кристалічного тіла є наявність певної температури плавлення, за якої воно перетворюється на рідину, не розм'якшуючись перед цим. Наприклад, лід за температури 0 °С тане, перетворюючись на воду.
Монокристали й полікристали. Тіла, що складаються з одиночного кристала, називаються монокристалами (від грецького моно один).
Тіла, що складаються з великого числа зрощених монокристалів називаються полікристалами (від грецького «полі» багато).
Анізотропія й ізотропія. Характерною особливістю монокристалів є те, що багато їхніх властивостей залежить від напряму. Наприклад, кристал слюди легко розшаровується тільки в одному напрямі. Теплопровідність і електропровідність монокристалів у різних напрямах також може бути різною.
Зал
·ежність фізичних властивостей від напряму називається анізотропією.
Всі монокристали є анізотропними.
Полікристали, на відміну від монокристалів, ізотропні, тобто їх фізичні властивості не залежать від напряму. Це легко зрозуміти, якщо врахувати, що полікристал складається з великого числа маленьких монокристалів, орієнтованих у довільних напрямах.
Аморфні тіла. В аморфних тілах атоми чи молекули коливаються біля положень рівноваги. Але ці положення не утворять кристалічних ґрат, хоча найближчі "сусіди" і зберігають деякий порядок у розташуванні (цей порядок називають ближнім).
Прикладами аморфних тіл є пластилін і скло. На відміну від полікристалів, які можна розбити на маленькі монокристали, аморфні тіла розбиваються на частині довільної форми. Наприклад, розглядаючи під мікроскопом товчене скло, ми не помітимо шматочків, що мають геометрично правильну форму.
Аморфні тіла мають текучість, тобто з ростом температури вони поступово розм'якшуються, перетворюючи в грузлу рідину. У цьому виявляється істотна відмінність їх від кристалічних тіл: аморфні тіла не мають визначеної температури плавлення.
Оскільки в розташуванні атомів чи молекул аморфного тіла немає далекого порядку, фізичні властивості аморфного тіла не залежать від напрямку, тобто аморфні тіла є ізотропними.
Далі учні поділяються на групи, кожна група отримує окреме завдання:
Назвіть властивості пластиліну
Назвіть як найбільш аморфних тіл
За допомогою підручника знайдіть спільні риси між твердими та аморфними тілами
Знайдіть риси, якими вони відрізняються
Робимо попередній висновок
Задачі, розв'язувані на уроці (тести або усна форма)
1. Як, виходячи з кристалічних ґрат твердих тіл, пояснити властивість анізотропії?
2. Олово легко розплавити. Чому ж не можна видувати з нього виробу, як це роблять зі скла?
3. Як показати, що стекло - тіло аморфне, а поварена сіль - тіло кристалічне?
5. Висновок: Таким чином, залежно від характеру впливу (зокрема, часу, протягом якого діє сила) аморфні речовини поводять себе або як крихкі тверді тіла,, або як дуже в'язкі рідини. Ці властивості аморфних речовин пояснюються особливостями їхньої молекулярної будови, завдяки яким їх можна віднести швидше до рідин, ніж до твердих тіл.
Таким чином, за своєю внутрішньою будовою аморфні близькі до рідин, відрізняючись від них лише меншими середніми відстанями між молекулами і в зв'язку з цим більшими силами молекулярного притягання. Тому аморфні тіла можна вважати переохолодженими рідинами.
Аморфний стан речовини, взагалі кажучи, нестійкий: за певний час аморфна речовина переходить у кристалічну. Часто цей перехід буває дуже тривалим і вимірюється роками та десятиріччями. Прикладом речовини, яка повільно переходить із аморфного стану в кристалічний, може бути скло. Спочатку прозоре, воно через багато років в ньому утворюються дрібні кристалики силікатів різних матеріалів, які входять до складу скла.
6. Д/з: