Опис досвіду роботи керівника гуртка

Соціалізація особистості учнів, які потребують особливої уваги, через розвиток творчих здібностей в умовах гурткової діяльності
Керівника гуртка Дзержинської міської станції юних техніків
Бикової Наталії ПетрівниАктуальність
Сьогодні Україна переживає один з непростих історичних періодів. І найбільша небезпека, що підстерігає наше суспільство, не в розвалі економіки, не в зміні політичної системи, а в руйнуванні особистості. На даному етапі матеріальні цінності домінують над духовними, тому в молоді спотворені уявлення про доброту, милосердя, великодушність, справедливість, толерантність й громадянство. Молодь відрізняє емоційна, вольова й духовна незрілість. Широкий розмах набула орієнтація на атрибути масової, в основному західної культури за рахунок зниження істинних духовних, культурних, національних цінностей, характерних для українського менталітету.
Який шлях обере юна особистість – таким і буде її майбутнє, наше майбутнє, майбутнє нашої держави. Освіта країни визначає своїм завданням виховання особистості, здатної реалізувати себе в соціумі на засадах морально-духовних принципів і норм. Тому мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина своєї країни, професіонала будь якої справи, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти викликам глобалізації життя.
А.С. Макаренко зазначав, що «…діти – це життя, і життя прекрасне, і ставитися до них треба як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на радість і обов’язок відповідальності»
Наставник є творцем дитячих душ, процес творчої діяльності постійно підштовхує на пошуки нових методів і форм роботи з гуртківцями, використовуючи всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця.
Підтримуючи, максимально розкриваючи всі його здібності і таланти. Керуюсь у своїй роботі Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді», Конвенцією ООН про права дитини, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті «Основними орієнтирами виховання», та новими концептуальними підходами до виховання дітей та молоді. Спрямовую свою діяльність на створення у групі сприятливого середовища для формування особистості дитини. Постійно знаходжусь в пошуку найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного вихованця, адже взаємодія з дітьми – це справа душі і серця, яка крок за кроком веде до загального успіху.
Я працюю більше 10 років в Центрі соціальної психологічної реабілітації дітей та з вихованцями з ЗОШ – інтернату, а це особливі діти, частіше девіантної поведінки, які потребують особливої уваги: діти з проблемами в розвитку, не мають різко вираженої клінікопатологічної характеристики, діти, які залишилися без піклування батьків у силу різних обставин, діти з «неблагополучних», асоціальних сімей,  діти з сімей, які потребують соціально-економічної та соціально-психологічної допомоги та підтримки, діти з проявом соціальної та психолого-педагогічної дезадаптації.
Діти приходять у гурток самі різні: зібрані і незібрані, уважні і розсіяні, ті що швидко схоплюють і тугодуми, неохайні й акуратні, і так звані особливі або «важкі» діти.
Вільний час - гостра проблема «важких» дітей. Необхідно заповнити цю порожнечу.
Спіткнувшись з труднощами у роботі з такими дітьми, прийшла до висновку, що необхідно працювати системно. Так виникла ідея створення міні-проекту «Важка дитина… Особлива дитина…»
Визначила головну мету: «Сприяти соціалізації особистості через розвиток творчих здібностей»
Пріоритетними стали завдання:
створення умов для реалізації творчого потенціалу особистості;
формування творчої особистості, здатної до самореалізації та самовдосконалення;
формування основ культури спілкування та побудови між особистісних стосунків;
залучення вихованців до суспільно корисної діяльності, до участь у заходах;
формування у них національної свідомості.
Головне полягає в тому, щоб захопленість, народжена інтересом, вільним внутрішнім спонуканням зливалися у дітей з почуттям відповідальності і боргу.
Проект складається з 4 етапів і реалізується 1 рік.
І етап - Організаційний (серпень – вересень)
ІІ етап - Адаптаційний (жовтень)
ІІІ етап – Практичний (листопад – квітень)
ІV етап – Підсумковий (травень)
Очікувані результати:
Виховання творчої особистості, здатної до самореалізації, яка легко адаптується в умовах швидких змін суспільного життя, зорієнтована на загальнолюдські цінності, має систему особистісних цінностей.
На першому етапі, набравши дітей в гурток, я:
вивчаю документацію
розмовляю з соціальним педагогом
спілкуюся з психологом, методистом, вихователями ЦСПРД
в роботі враховую їх рекомендації
З'ясовую:
причини потрапляння дитини в ЦСПРД (із-за сімейних обставин, середовища проживання, рис характеру і т. д.)
негативні риси характеру дитини (агресивність, озлобленість, недисциплінованість)
позитивні риси характеру (чуйність, активність), щоб спиратися на них у роботі
Для забезпечення сприятливих умов розвитку дітей широко використовую первинну й поетапну діагностику. (додаток1) Методика становить собою опитувальник відкритого типу, який складається лише з одного питання, але потребує до 15 відповідей на нього. Вона дає змогу виявити ієрархію соціальних ролей особистості. Інструкція досліджуваному: Дай, будь ласка, п’ятнадцять відповідей на одне запитання стосовно себе „Хто я?”. Відповідай швидко те, що першим спадає на думку.
Цінну допомогу в організації роботи з ними надає співпраця з психологом та соціальним педагогом навчальних закладів, діти яких відвідують гурток. Саме психолог допомагає визначити проблемні моменти, може познайомити з віковими особливостями і змінами в розвитку вихованців. Співпраця з психологом і соціальним педагогом дає можливість визначити ті проблеми, які необхідно вирішити, і ті, над якими необхідно продовжити роботу. Спільно з педпрацівниками ЦСПРД плануються заходи, що проводяться в гуртках. (додаток 2)
На другому етапі, вивчивши заочно контингент гуртківців, вибудовуючи свою роботу, прагну:
встановити довірчі відносини
подолати бар'єр у спілкуванні
мотивувати інтерес до занять в гуртку
використовуючи індивідуальний підхід, виявити здібності дитини
залучити до суспільно корисної праці, до участі в масових заходах, КТД
В роботі дотримуюсь таких принципів:
принципу гуманізації та демократизації;
принципу самореалізації особистості керівника гуртка та вихованця в різних видах творчої діяльності;
принципу інтеграції навчальних занять;
принципу реалізації індивідуальних здібностей особистості через колективну творчу діяльність.
Моє педагогічне кредо:
ціннісне ставлення до дитини;
надання дитині простору свободи для саморозвитку;
включення в соціально-культурну творчість;
підтримка індивідуальних здібностей, навчання і виховання засобом індивідуально-особистісного саморозвитку.
Наступним кроком стало оновлення лабораторії, куди прийдуть діти. Вона повинна створювати тепло та мотивувати творчо працювати, спілкуватися, жити. Радість пізнання і творчості в мистецтві зшиті докупи. Залучення дітей не тільки до сприйняття краси, але і до процесу, створення своїми руками корисного і красивого має велику виховну цінність, морально-естетичне значення. Не можна допустити хаотично розкиданих інструментів і матеріалів, скупчення непотрібних предметів десь у кутку, усе у лабораторії повинно привчати дітей до порядку. Порядок у речах – порядок у голові. (додаток 3)
Усі діти різні, але єдині в одному: усі без винятку приходять у гурток із щирим бажанням добре навчитися щось робити своїми руками.

На третьому етапі, в процесі роботи з дітьми прагну до створення такої атмосфери, яка дозволяла б дітям відчувати себе вільно, невимушено, природно, яка стимулювала б спілкування дітей, їх незалежність і самостійність в проявах творчої ініціативи.
Категорія дітей, які проживають у притулку, потребують спеціально організованої, професійної соціально-педагогічної допомоги і підтримки, яка полягає у виявленні, визначенні та вирішенні проблем дитини з метою реалізації та захисту її прав на повноцінний розвиток і освіта. Тому на заняттях використовую хвилинки релаксації. (додаток 4)
Перед початком роботи у гуртку на стіні закріплюю декілька листів ватману. Це наша вільна «Дошка відносин». Тут можна висловити ставлення до себе і до інших: намалювати або написати. Підписуватися не треба. «Дошка» висить декілька занять.
Якщо правильно організувати роботу на заняттях - дитина дійсно зацікавиться не тільки цим видом діяльності, а й мистецтвом взагалі.
На заняттях гуртка діти працюють в різних техніках (додаток 5):
паперопластика;
конструювання з паперу та картону;
аплікація;
оригамі;
квіллінг;
айріс – фолдінг;
випилювання;
декоративний розпис;
ліпка тощо.
Різні види художньої обробки матеріалів змушують вихованців мимоволі стикатися з технічними та технологічними завданнями. Завдяки інтересу до цих занять, захопленості ними, виховуються працьовитість і наполегливість у роботі. Через процес створення красивих, естетично виправданих виробів декоративно-прикладного мистецтва поволі, ненав'язливо, але дуже продуктивно прищеплюється дітям любов до різних професій. (додаток 6)
Під час створення виробів, пропоную дітям на вибір різні матеріали, свободу дій з ними, нічим не обмежую самостійність, лише допомагаю, підтримую інтерес до творчості, показує різноманітні можливості застосування знань. В результаті діти захоплюються роботою, знаходять новий, оригінальний спосіб виконання завдання, нове рішення художнього образу.
Основна форма роботи з дітьми - це практичне групове заняття, але часто доводиться застосовувати і індивідуальні форми роботи.
Якщо на перших заняттях кожен працює окремо, то вже через декілька місяців з’являється справжній колектив. Тому, що колектив – це завжди ідейне об'єднання, що має визначену організаційну структуру, чітку систему взаємозалежностей, співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості, дисципліни і відповідальності кожного за всіх і всіх за кожного.
Заходи, що проводяться в гуртку, плануються разом з гуртківцями, на основах народної педагогіки, традицій і звичаїв. Діти роблять те, що їм цікаво, те, що у них виходить. Це дає змогу врахувати здібності і можливості кожної дитини. Вважаю, коли діти мають право на ініціативу, самостійний вибір справ та заходів, можливість виявляти фантазію, тоді й виховна робота з ними має позитивні плоди. З особливим задоволенням можу відмітити, що такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох.
Важливими складовими роботи є використання екскурсії, відвідування виставок, зустрічі з цікавими людьми, сюжетно-рольові ігри, свята, прогулянки, вікторини, КВК, творчі виставки робіт дітей. (додаток 7)
Уся моя робота спрямована на виховання марально-правової переконаності, формування адекватної самооцінки, здатності критично ставитися до себе, на розвиток емоційної сфери особистості: формування волі вміння керувати собою, адекватно реагувати на педагогічний вплив, на допомогу у соціалізації особистості.
На четвертому, підсумковому етапі, проводжу моніторинг роботи, а саме аналіз сформованості свідомості вихованців.
Свідомість дитини – могутня, але повільна ріка, і в кожного вона має свою швидкість. Треба поважати «дитяче незнання». День, місяць, півроку, рік у дитини «може щось не виходити, але прийде час - навчиться.
“Навчання – праця, серйозна праця дитини, отже, воно повинно бути радістю, тому що праця, успіх у праці, подолання перешкод у праці, його результат – усе це надійні джерела людської радості”,- писав В.О.Сухомлинський.
Діти повинні постійно переживати радість успіху, подолання труднощів. Не можна давати дитині відчути, начебто він гірший від інших, не здатний, відстає, не можна принижувати його гідність. Треба постійно підтримувати дитину, поки вона не досягне успіху: хвалити, і неодмінно, заохочувати, тим самим допомагаючи їй досягти результату в формуванні себе як особистості.
Мотивація дитини до занять художньої творчості значно підсилюється соціальною значимістю такої діяльності. Результати її широко демонструються на виставках, які постійно змінюються. (додаток 8)
Діти неодноразово були дипломантами міських та обласних конкурсів. Серед них щорічна обласна виставка-конкурс з декоративно - прикладної творчості «Знай і люби свій край» та початкового технічного моделювання. (додаток 9)
Досягнення дітей – досягнення наставника. Як керівник гуртка була неодноразово нагороджена почесною грамотою за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, вагомі результати у справі навчання і виховання підростаючого покоління (УОН), грамотою за значний особистий внесок у розвиток дитячої творчості та підготовку призерів з декоративно-ужиткової та технічної творчості (ДЦТТДЮ).
Протягом 7 років являюсь членом обласного ТОХНУ майстрів пензля, вишивки, бісера і різблення «Надхнення», створеного в межах фестивалю майстрів України.
Більше щастя давати ніж брати. Досвід розповсюджувався через майстер-класи «Скрапбукінг», «Листівки в мистецтві ОРІГАМІ», «Квітковий світ ОРІГАМІ» для вчителів шкіл міста, через публікацію матеріалів на сайті Інфоурок (http://infourok.ru/): «Особенности кружковой работы с детьми девиантного поведения», «Реализация методики творческого развития личности воспитанника (кружковца)», «Розвиток творчих здібностей під час створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва», «Роль українського декоративно – прикладного мистецтва у сучасній культурі».
Для дітей ЗОШ – інтернат був проведено майстер-клас в виготовленні фоторамки «Сніговик».
Креативна людина – це не тільки творча, але й володіюча конструктивним способом мислення, яке приносить користь у різних видах діяльності. Креативність – це не природжена здібність, її треба розвивати. Не без участі колективу СЮТ була втілена ідея зробити "Центрифугу". Мета цього приладдя:
Створення системи роботи з розвитку здібностей вихованців.
Формування в гуртківців стійкої внутрішньої мотивації до творчої діяльності.
Збагачування досвіду комунікативно – творчої діяльності, створення передумов для розвитку креативності у дітей.
Накопичення методик та вправ для розвитку креативної творчості вихованці
Сучасні професії, які зв'язані з новаторством, потребують креативності здібності на основі накопиченого досвіду і знань генерувати нові ідеї та способи, які оптимізують робочій процес, або створюють неповторний продукт. Тому "Центрифуга" на мій погляд стане в нагоді психологу, який по кольоровій гамі відслідковує емоційний стан дитини.
"Важкі" діти - це не просто діти, з якими нам, дорослим, важко, а це діти, яким важко. Відповідно, для спілкування з "важкими дітьми й підлітками" потрібні особливі люди, здатні до співчуття, розуміння, терпіння і дбайливому виходжуванню виснажених душевних сил вихованців. Нехай слова С. Давидовича стануть для кожного педагога закликом не опускати руки в роботі з «важкими» дітьми, а спробувати зрозуміти їх і допомогти їм.
Трудный ребёнок…
Проблемные дети…
Кто-то, когда-то, должен ответить,
Высветив правду, истину вскрыв,
Что же такое – трудные дети?
Вечный вопрос и больной как нарыв.
Вот он сидит перед нами, глядите,
Сжался пружиной, отчаялся он,
Словно стена без дверей и без окон.
Вот они, главные истины эти:
Поздно заметили… поздно учли…
Нет! Не рождаются трудные дети!
Просто им вовремя не помогли.
Вот он сидит перед нами, взгляните.
Сжался пружиной, отчаялся он.
С миром оборваны тонкие нити.
Словно стена, без дверей и окон.
Вот они главные истины эти:
Поздно заметили… Поздно учли…
Нет! Не рождаются трудными дети!
Просто им вовремя не помогли.
(С. Давидович)

Література1. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением / Под ред. М.И. Рожкова. - М.: ВЛАДОС, 2003
2. Наш проблемный подросток: понять и договориться / Под ред. Л.А. Регуш. - СПб.: РГПУ им. Герцена; СОЮЗ, 2001.
3. Солнцев, А.А., Жиляев, Р.Р. Социальная адаптация детей /А.А. Солнцев, Р.Р. Жиляев -