МОДЕЛЬ : Психологічний супровід школярів в допрофільному і профільному навчанні


Управління освіти Маріупольської міської Ради
Міський Центр практичної психології і соціальної роботи
Маріупольський навчально-виховний комплекс «Ліцей-школа №48»
Психологічний супровід школярів в допрофільному і профільному навчанні
Автор роботи:
практичний психолог
вищої кваліфікаційної категорії
Кротовська Людмила Іванівна,
Навчально-виховний комплекс
«Ліцей-школа №48»
м.Маріуполя87550.Пр.Ленінградський,45
0974842994
Маріуполь – 2017
ОПИС МОДЕЛІ
психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу в
навчальному закладіАктуальність
Різка зміна соціально-економічній ситуації в країні загострила проблеми профорієнтації. Економічна і соціальна системи в нашій країні, ринок праці залишаються значною мірою «нелюдяними», такими, що не враховують людський чинник. Це обуславліває необхідність розробки методів перманентного обліку особових особливостей при профорієнтації школярів.
Одним з пріоритетних напрямків роботи психологічної служби загальноосвітнього навчального закладу є забезпечення необхідних умов для особистісного розвитку школяра, майбутнього професійного самовизначення, розвиток творчого ставлення до навчання и вибору професії.
Проблеми допрофесійного розвитку суб'єкта праці і керівництва професійним самовизначенням розглядалися в багатьох дослідженнях (Е.А. Клімов, Т.В. Кудрявцев, Л.М. Мітіна, М.Х. Тітма, Д.І. Фельдштейн, П.А. Шавір і ін.). Проте до теперішнього часу залишаються невирішеними питання, що стосуються проблеми ранньої профілізації: критерії відбору і розподілу учнів по класах певного профілю, методичне забезпечення і психологічний супровід розвитку особистості в процесі профільного навчання.
У реальній освітній практиці вибір профілю навчання здійснюється на основі показників успішності навчання, за наслідками діагностики спеціальних здібностей, на основі побажань батьків. У тих випадках, коли вибір профілю залишають за самим учнем, часто виявляється його непідготовленість до здійснення самостійного вибору. В результаті вибір профілю навчання школярем здійснюється не на основі аналізу реальних здібностей і схильностей, а визначається такими чинниками, як вибори референтних осіб, думка і матеріальні можливості батьків, легкість засвоєння знань певного типу, ступінь віддаленості вищих навчальних закладів і тому подібне.
Недостатня розробленість питання і його теоретична і практична важливість визначили актуальність розробки моделі «Психологічний супровід школярів в допрофильномуі профільному навчанні».
Мета забезпечення необхідних умов для особистісного розвитку школяра, майбутнього професійного самовизначення, розвиток творчого ставлення до навчання и вибору професіїЗавдання
систематизувати знання про вікові особливості учнів, етапи вибору професії, їх професійну орієнтацію і її інструментарій;
проаналізувати творчі здібності учнів і їх вплив на вибір профілю навчання;
визначити ціннісні орієнтації учнів і їх вплив на професійне самовизначення;
встановити мотиви вибору професії учнями 11 класів;
розробити циклограму перманентного психологічного супроводження навчання з урахуванням основних новоутворень, соціальних ситуацій розвитку, вікових особливостей учнів, а також відповідний психодіагностичний інструментарій перманентного психологічного супроводження профорієнтації школярів;
розробити програму профорієнтації для факультативного курсу «Введення в світ професій», тематику батьківських зборів та класних зборів для педагогів, рекомендації, буклети, «Пам’ятки» для батьків, педагогів, учнів з метою сприяння професійному самовизначенню школярів.
Принципи психолого-педагогічного супроводу.
Реалізація мети і завдань профільного навчання здійснюється на основі принципів, які обумовлені особистісно орієнтованою, компетентнісною парадигмою освіти і виховання і відображають специфіку профільного навчання.
Принцип соціальної рівноваги. Передбачає узгодження трьох позицій: можливостей освітніх послуг, запитів ринку праці й соціальних очікувань випускників школи.
Принцип наступності й неперервності. Передбачає взаємозв’язок між допрофільною підготовкою, профільним навчанням та професійною підготовкою.
Принцип гнучкості. Полягає у забезпеченні можливостей та умов для зміни профілю навчання, змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, широкого вибору змісту навчальних програм та можливостей для його корекції.
Принцип варіативності. Полягає у багаторівневості навчальних планів, освітніх програм, змісту освіти, використанні різноманітних технологій, надання учням можливості вибору предметів (курсів), що вільно вивчаються, зміні видів діяльності, використанні інтегративного підходу у вивченні обов’язкових предметів.
Принцип діагностико-прогностичної реалізованості. Полягає у виявленні здібностей учнів для обґрунтованої орієнтації на профіль навчання та подальше професійне самовизначення.
Принцип диференціації. Полягає у забезпеченні умов для добровільного вибору  школярами профілю навчання, виходячи з їхніх пізнавальних інтересів, здібностей, досягнутих результатів навчання  й професійних намірів.
Принцип індивідуалізації. Передбачає урахування індивідуальних особливостей особистості  для досягнення поставленої мети, що слугує основою для здійснення особистісно орієнтованого навчання у профільній школі.
Суб’єкти : усі учасники навчальго процесу (учні, батьки, педагоги).
Етапи психолого-педагогічного супроводу:
діагностичний етап (визначення змісту діяльності у рамках психолого-педагогічного супроводу, особливостей освітнього маршруту кожного супроводжуваного та ін.);
проектувальний етап (аналіз, моделювання, планування діяльності і прогнозування результатів);
етап реалізації (власне супровід);
етап рефлексії та корекції (перевірка результативності, оцінювання правильності, встановлення відповідності отриманих результатів поставленим цілям, корекція, регуляція).
Напрями психолого-педагогічного супроводу:
Діагностика (вивчення й аналіз вихідного стану розвитку психічних та соціально – психологічних якостей об’єкта і суб’єкта).
Прогностична (прогнозування розвитку особистості на перспективу, передбачення можливих тенденцій тощо).
Проективна (перехід від прогнозу до практичної діяльності).
Реабілітація (надання психологічної допомоги школярам, які мають проблеми при виборі профілю)
Супровідна (мотивація).
Організаційна.
Форми роботи:
Групові, індивідуальні.
Методи роботи:
Супутні:
анкетування,опитування, інтерв’ю, співбесіда, самоспостереження, рольова гра, вивчення ситуації.
Основоположні:
психоаналіз, аудіовізуальна діяльність: малювання, музика, тести, консультації, тренінг, групові дискусії, дебати, «мозковий штурм», розповідь історії, створення карти рішення або дерева проблеми.
Форми, методи та технології психолого-педагогічного супроводутрадиційні, інноваційні.
- теоретичні методи - пошук, аналіз, зіставлення і узагальнення літературних даних;
- емпіричні методи - визначення творчих здібностей школярів, тестування рис особистості по Р.Б. Кеттеллу, визначення ціннісних орієнтацій по Рокичу, визначення мотивів школярів, анкетування і інтерв'ювання школярів, їх батьків і вчителів;
- математичні методи - дескриптивний і кореляційно-регресійний аналіз.
Рівні впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу та взаємозв’язок між ними:
НВК «Ліцей-школа №48»
1-11 класи
батьки
педагоги.
Практична цінність моделі полягає у виборі і практичній апробації батареї тестів перманентного психологічного супроводу професійної орієнтації школярів. Експериментальна частина роботи виконана впродовж 2016-2017 навчального року на базі НВК «Ліцей-школа №48» м. Маріуполя. Обсяг вибірки склав 480 школярів 4 - 11 класів.
Психодіагностичний інструментарій перманентного психологічного супроводження профорієнтації школярів
Вивчити самого себе - інтереси, схильності, здатності, темперамент, риси характеру, особливості пізнавальних процесів, здоров'я, самооцінку, рівень домагань і інше школяру допомагає шкільний психолог. Результати діагностик дозволяють не тільки одержувати «об'єктивну» інформацію, а і формувати в учнів стійкий інтерес до своїх психологічних особливостей і перспектив їхнього розвитку. Характерні особливості школярів можна визначити за допомогою психодіагностичного інструментарію.
Для визначення професійної спрямованості школяра можливе використання анкети, запропонованою Н. Поборченко, яка дає можливість виявити професійні наміри учня, значущі для нього професійні цінності, а також допомагає виявити учнів, наміри яких не відповідають їх здібностям.
Діагностику особових здібностей учня до вибору професії допоможе здійснити анкета А. Йовайши «Що мені подобається?». За допомогою даної анкети можна досліджувати інтереси і прагнення особи, як потенційне або актуальне покликання.
Для діагностики професійних схильностей можливе також застосування:
тесту «Чи знаєте ви свої професійні схильності?»;
методик «Професійна спрямованість» та «Мотиви вибору професії»;
характеристики інтересів («Чи любите ви? Чи подобається вам? Хотілося б вам?)»;
тесту «Ваші інтереси»;
опитувальника за визначенням професійних переваг, запропонованих Л.В. Туріщевою.
Розглядаючи проблему професійного самовизначення, необхідно здійснити перманентну оцінку здібностей. К.К. Платонов виділяє насамперед загальні і спеціальні здібності. До загальних здібностей відносяться такі:
1. Превалювання художнього або розумового типу вищої нервової діяльності. Тест «Художник або мислитель?» дозволяє визначити особливості функціонування лівої і правої півкуль мозку. «Теппінг-тест» Е.П. Ільїна дозволяє визначити особливості нервової системи. Використовують і тест «Формула темпераменту» Білова.
2. Емоційно-вольова сфера (тест «Сила волі»).
3. Характерологичні особливості (тест «Риси вдачі і темпераменту», розроблений на основі ММРІ; тест «Самооцінка упевненості в своїх силах»; методика «Визначення спрямованості особі»).
4. Рівень розвитку пізнавальних процесів:
пам'яті (методика утримування числового ряду В.М. Блейхер, методика заучування В.М. Блейхер, методика пізнавання А.І. Елфімова, асоціативні методики А.І. Елфімова, метод піктограм А.І. Елфімова, шкала пам'яті Векслера, методика доповнення Бюллера, методика продуктивності пам'яті Н.Н. Корж, методика КНОП-1 О. Ящишин);
уваги (тахистоскопічні методики К.К. Платонова, рахунок по Крепеліну, методика «Знайди числа» К.К. Платонова, методика одночасного рахунку двох і більше об'єктів М.В. Гамезо, «Переплутані лінії» М.В. Гамезо, коректурна проба у модифікаціі С. Алфімова, методика складання чисел з перемиканням Б.А. Федорішина, методика «Червоно-чорних чисел» Б.А. Федорішина);
- мислення (тест Айзенка).
5. Комунікативні здібності (тест «Спілкування і професія» В.А. Семіченко, тест «Оценка комунікативних і організаторських здібностей»)
6. Творчість (тест «Творчий потенціал особи»)
Таким чином, існує об'єктивний взаємозв'язок між здібностями і професійними якостями, які треба виявляти для допомоги в самовизначенні школяра. Які ж очікуванні результати ми повинні мати? Індикаторами психологічного комфорту є адекватна самооцінка учнів, помірний рівень тривожності та високий рівень мотивації. Для цього нами розроблена циклограма перманентного психологічного супроводження допрофільного і профільного навчання школярів за віковими періодами.
Для старших дошкільників:
Показники: усвідомлення себе в часі, усвідомлення і узагальнення своїх переживань, дорослий для дитини, як зразок для наслідування. Орієнтація на думку дорослого, поява самооцінки, формується психологічна готовність до учбової діяльності, професійна спрямованість як інтерес до предмету або мети трудової діяльності.
Інструментарій: тест Люшера, проективна методика «Драбинка», діагностика працездатності (модифікація методики Озерцкова Б.), комплексні тести готовності дитини до школи Н.В. Чуба, діагностика комплексної соціально-психологічної готовності дитини до навчання в школі О. Голуб.
Для учнів 1-3 класів
Показники: самоідентифікація себе в новій ролі учня, ухвалення рішень під керівництвом дорослого. Ситуативний прояв відповідальності, перебудова стосунків з дорослими. Поява внутрішнього плану дій, формування партнерських стосунків, початок формування мотивації вибору майбутнього профілю.
Інструментарій: тест Люшера, проективна методика «Дерево», “Страхи в будиночках”, мотивація до шкільного навчання (Овчарова Р.В), малюнок «Неіснуюча тварина».
Для учнів 4-5 класів
Показники: усвідомлення своїх можливостей, перекладає відповідальність за ухвалення рішень на інших, вміння до саморегуляції, пристосування до стандартних умов, прагнення до самостійності. Виникає професійний інтерес як установка на оволодіння однієї з професій вибраної сфери.
Інструментарій: проективна методика «Дерево», тест творчого потенціалу (Жаріков Е.С., Золотов А.Б.), анкета для батьків, визначення творчих здібностей за Ільїчової, тест шкільної тривожності Філіпса, анкета математичних здібностей, анкета здібностей до природознавчих наук, анкета лінгвістичних здібностей, вивчення самооцінки за методикою «Сходинки».
Для учнів 6-7 класів
Показники: пошук різних форм поведінки в соціумі залежно від вибраної ролі, ухвалення рішень без урахування реальних можливостей; розглядають альтернативи, але діють інтенсивно, не прогнозуючи наслідку; головний мотив позитивного відношення до школи - спілкування з однолітками, далі - якість викладання предмету. Відчуття дорослості, потреба в самореалізації і суспільному визнанні, професійний намір, сформований на основі стійкого професійного інтересу.
Інструментарій: методика дослідження комунікативних установок особи (Івашов А.Н., Заїка Е.В.), теппинг-тест для визначення типу нервової системи Е.П. Ільїна, тест «Три Я» Е.С. Жарікова, бланк опиту, тест «Стилі вирішення конфліктів» Д.О. Томаса, тест «Чи піддаєтеся ви чужій думці?», тест ціннісних орієнтацій М. Рокича.
Для учнів 8-9 класів
Показники: встановлення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях, прийняття рішення з урахуванням своїх можливостей, виділення альтернатив, вибір оптимальних рішень з урахуванням наслідків, відповідальність за зроблений вибір. Виникає зміна статусу в колективі ровесників, прагнення до самоствердження, відособлення від дії колективу, підготовка до усвідомленого вибору профілю, здійснення моніторингу мотивації вибору майбутнього профілю.
Інструментарій визначення особистісного зростання: опитувальник тривожності Ч. Спілбергера, методика «Мотивація успіху та страх перед невдачею» А.А. Реана, тест «Самооцінка», тест визначення ціннісних орієнтацій М. Рокича.
Інструментарій визначення профорієнтаційного зростання: анкета старшокласника (Федорішин Б.А.), карта профконсультації, карта інтересів (Голомшток А.Е.), тип особової спрямованості (Голланд Д.), ДДО (Клімов Е.А.), мотиви вибору професії С.С. Гріншпуна, опитувальник визначення інтересів і схильностей А.С. Вершиніна, анкета «Відношення до навчання та до навчальних предметів», методика Йовайши, методика «Квадрат інтересів», анкета «Моя школа».
Для учнів 10-11 класів
Показники: професійне і особистісне самовизначення, закладення основ наукового і цивільного світогляду, формується потреба в трудовій діяльності, виникає стабілізація особи, удосконалюється відношення до себе і іншим, виникає потреба зайняти позицію якоїсь соціальної групи, поява дорослих ролей і обов'язків, визначення цивільної позиції, формування стійкої мотивації професійного самовизначення.
Інструментарій визначення особистісного зростання: тест-опитувальник для визначення рівня самооцінки Ковальова С.В., самооцінка вольових якостей особи, тест “Формула темпераменту” (Тімченков В, Шапарь В.Б.), тест вивчення характерологічних особливостей Р. Шмішека, методика «Мотивація успіху та страх перед невдачею» А.А. Реана, тест «Самооцінка», тест Айзенка, анкета вивчення життєвих потреб Н.В. Мажникова, тест визначення ціннісних орієнтацій М. Рокича.
Інструментарій визначення профорієиентаційного зростання: КІС (Федорішин Б.А., Синівський В.В.), методика “Мотиви вибору професії”, методика Мюнстерберга, тест “Робота в прислівях”, методика “Мотиви вибору професії”, класифікатор професій і опитувальник “вибір професії” Холланда, методика “Професійна спрямованість”, тест “Ваші інтереси”, опитувальник визначення професійних переваг, анкета «Відношення до навчання та до навчальних предметів», методика Йовайши, методика «Квадрат інтересів», анкета «Моя школа».
Розроблена циклограма психологічного супроводу допрофільного і профільного навчання школярів по віковим періодам дозволяє ефективно підтримувати процесс особистісного і професійного самовизначення школяра (Див.додаток № 1 )
Алгоритм роботи
практичного психолога з допрофільної підготовки та профільного навчання учнів
На кожного учня практичним психологом школи, створені індивідуальні картки профільного вибору , в якій фіксуються результати вивчення показників особистісної готовності учня до профільного навчання. За результатами вивчення психологом розробляються рекомендації адміністрації закладу щодо формування профільних класів, учневі з питань розвитку професійно важливих якостей, надаються консультації батькам та вчителям. Результати вивчення поповнюються протягом усього періоду навчання учня у старшій школі.
Відповідно до завдань та основних напрямків реалізації соціально-психологічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання шкільним практичним психологом розроблено алгоритм роботи по даному напрямку.
Допрофільна підготовка учнів (7 клас)
Мета: Підготовка учнів до стану готовності вибору профілю навчання і професійного самовизначенню.
1.Виявлення освітніх запитів учнів, інтересів і встановлення психологічних ресурсів (здібностей, задатків, характерологічних особливостей, своєрідності інтелекту.
2.Діагностична, розвивальна роботи з учнями щодо усвідомлення змісту професійної освіти та її зв’язку з профільним навчанням .
3.Співробітництво з батьками, вчителями щодо роз’яснення сутності профільного навчання та оптимізації впливу на рішення учня .
4.Аналіз рівня оволодіння компетенціями, необхідними для успішного навчання за обраним профілем.
Сприяння щодо реалізації здібностей учнів профільних класів (8-11класи)
Мета: Психологічне забезпечення результативності профільного навчання.
1. Робота щодо уточнення оптимальності співвідношення обраного профілю зі змістом майбутньої професійної підготовки (в рамках блоку спостереження психолога) .
2. Проведення профільних спецкурсів з психології щодо визначення учнями індивідуального маршруту самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації.
3. Розробка та проведення для профільних класів інтегрованих уроків з елементами психології. (психологія – англійська мова, психологія – світова література, психологія – українська література, психологія-економіка, психологія-біологія).
4.Організація роботи індивідуальних та групових консультацій з питань професійного самовизначення.
5.Консультування учнів з питань вибору майбутнього ВНЗ для отримання професії, ознайомлення з переліком навчальних закладів регіону, де можна здобути ту чи іншу професійну освіту.
6.Організація психолого-педагогічних діагностичних обстежень учнів, надання учням і батькам консультативної допомоги з питань вибору майбутньої професії. Передбачення можливості зміни учнями профілю навчання.
7.Розробка учнівських проектів індивідуального маршруту самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку, захист презентацій за вибраною професією.
8.Просвіта учнів з питань ознайомлення із сучасним світом професій, попитом на ринку праці, узгодження вимог, необхідних для здобуття конкретної професії, з власними можливостями, станом здоров'я та потребами ринку праці.
9.Психологічна підготовка вчителя до роботи в профільних класах.
Професійне самовизначення займає тривалий період часу: від дошкільного віку (через предметно-рольові ігри, трудове виховання) до адаптації безпосередньо на робочому місці. Більша й визначальна частина цього шляху доводиться на шкільні роки.
Для кращої роботи з профорієнтації у школі працює координаційний центр (Див.дотаток № 2, 3)
Індикаторами психологічного комфорту є адекватна самооцінка учнів, помірний рівень тривожності та високий рівень мотивації (Дивись таблиця 2,3., 4,5 ).

Табл.1.2.

Додаток №
Модель
пермаментного психологічного супроводження профорієнтації школярів
Дошкільники
Методика «Вибір малюнка» С.Д.Забрамная (яким видам діяльності віддається перевага) Разнообразные практические задания: дорисовывание, раскрашивание, отгадывание загадок, выбор необходимых инструментов (Наглядный и раздаточный материал для дошкольников: Ч. 3: Профессии: Человечки, схемы, знаки: Пособие к тетрадям "По Дороге к Азбуке", "Здравствуй, мир!" (сост. Бунеев Р.Н., Бунеева Е.В., Вахрушев А.А. и др.)
Спостереження
Загадки "Мы в профессии играем»
Профессии. Орудия труда: Книжка-раскраска для дошкольников.; Нищева Н.В. Материалы этой книжки-раскраски помогут сформировать у детей обобщающие понятия о "профессии" и "орудиях труда"
Учні 1-3 класу
Рисуночные методики. Для того чтобы оценить, насколько учащиеся усвоили основные элементы профессии, можно попросить их нарисовать, как они себе представляют человека, выполняющего эту работу. В начале занятия можно попросить детей – в паре – в левой части листа А4 – в течение 4–5 минут изобразить, как они себе представляют эту профессию; а в конце занятия – в правой части они изображают свои представления после проведения занятия. Сравнительный анализ позволит оценить эффективность занятия.
Игры, связанные с профессиейВедение школьниками «Профессионального портфолио» в которое они будут вкладывать интервью с родителями, вырезки из газет, свои рисунки и письменные работыДоміно
Учні 4-5 класу
Ведение школьниками «Профессионального портфолио» в которое они будут вкладывать интервью с родителями, вырезки из газет, свои рисунки и письменные работыПрофессии наших пап
Знакомство с профессиями наших мам
Семейное профессиональное древо
Личный профессиональный герб
Конкурс творческих работ «Радуга профессий»
Компьютерні презентації «Світ проіесій»
Доміно
Спектакль: «Мы в профессии играем»
Игры, связанные с профессиейУчні 6-7 класу
Методика «Карта интересов».(Л.А. Головей)
Анкета «Характеристики інтересів («Чи любите ви? Чи подобається вам? Хотілося б вам?)»
Анкета А. Йовайши «Що мені подобається?».
Методика Е.А. Климова "Определение типа будущей профессии"
Методика виявлення комунікативних і організаторських здібностей. (КОС-2)
Учні 8-9 класу
ДДО( Г.А.Клімов)
Класифікатор професій і опитувальник „Вибір професії”( Дж.Холланд)
Методика«КОС-1» Методики изучения коммуникативных способностей (Л.А.Головей)
Методика «Профессиональная мотивация учащегося» (Верещагин Л.А.)
Класифікатор професій і опитувальник „Вибір професії” Холланда Определение взаимосвязи типа личности и сферы профессиональной деятельности.
Учні 10-11 класу
Методика «Карта інтересів»(А.Є.Голомшток)
Методика Йовайши (Л.А.Йовайши)
Методика «ДДО» Дефференциально-диагностический опросник(Е.А.Климов)
Методика «Профессиональная мотивация учащегося» (Верещагин Л.А.)
Тест „Ваші інтереси” (Туріщева Л.В.)
Ориентировочно - диагностическая анкета направленности интересов (ОДАНИ) (С.Я.Карпиловская)
Выявление и оценка профессиональной направленности, профессиональных намерений (НИН-78)


Психолого-медико-педагогічний консиліум допомогає простежувати динаміку розвитку (спостереження, діагностичні "зрізи" на початку й наприкінці навчального року для уточнення освітнього маршруту, внесення відповідних коректив).
Психолого-педагогічний консиліум проводиться періодично:
по групах, класах (паралелях) – 1-2 рази у рік;
психолог обробляє дані психологічного мінімуму або поглибленої діагностики, готує пропозиції по окремим дітям та інформацію по групі, класу в цілому;
консиліум допомагає складати цілісну програму подальшого супроводу учнів
Очікуваний результат, прогнозування.
актуалізація у школярів потреби вибору трудового профілю сприяє підвищенню їх мотивації до організації особистісно орієнтованого пошуку майбутньої професії;
усвідомлення учнями необхідності самореалізації себе у житті приводить до активного пошуку своєї майбутньої професії;
знання про свої психологічні особливості, одержані за допомогою запропонованого інструментарію, підвищують якісний рівень професійної орієнтації школярів.
На мою думку впровадження профільного навчання  допомагає забезпечить  рівний  доступ   до  якісної  освіти,  створити   умови   вільного  вибору    у побудові  освітньої  траєкторії  учнів  старшої школи  незалежно  від умов   освітнього середовища.
Про  результативність профільного    та допрофільного навчання    свідчать  підсумки  Всеукраїнських предметних  олімпіад,  де  учні  посідають  призові  місця, участь учнів   у міжнародних,  всеукраїнських  конкурсах «Кенгуру», «Колосок» , «Патріот»,  «Клевер», «Бобер», «Левеня»,  в захисті   наукових робіт МАН, успішне  складання  ЗНО,  високий  відсоток  вступу  у  ВНЗ   щодо  профілю навчання.  Зокрема:
вступ  до ВНЗ  за  фахом профільного навчання  складає :   математичний -    48%  випускників, природничий - 58%;
позитивний  вплив    профільного   навчання   на  динаміку  пізнавальних   процесів  учнів ;
 зростання  рівня  самостійності  учнів   у роботі  з науковими  джерелами  інформації;
  оволодіння  інформаційними  технологіями;
  підвищилася  мотивація  до навчання.

Експериментальна частина
Методика і организація эксперименту у школі.
Експериментальна частина роботи виконана впродовж 2013-2017 навчального року на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 48 м. Маріуполя. Обсяг вибірки склав 480 школярів 4- 11 класів.
Методики використовувалися згідно з віковими особливостями дитини (Див. додаток № 5, 6, 7, 8, 9, 10). Також використовувалися анкети для дітей і батьків.
Творчі здібності учнів 4-х класів і їх вплив на вибір профілю навчання.
Аналіз діагностики учнів 4 класів показав, що на протязі 9 років ( з 2008-2017р.р.) здібності школярів у класах змінюються, що дає змогу зорієнтуватися для визначення адміністрації профілю навчання. При виборі профілю навчання враховуються здібності учнів, бажання батьків та учнів. Але на протязі 9 років ми дослідили, що батькі не завжди враховують здібності дітини. Йдуть у класи де навчалися більш знайомих дітей, вибір профілю роблять не враховуючи майбутню професію та здібності дитини. Діти у яких високі показники математичні, лінгвістичні, природничі здібності приймають активну участь у олімпіадах та наукових роботах з цих напрямків. Успішність та мотивація до навчання у них не знижується і вони досягають задоволення від навчання і подальшого вибору професії у напрямку який їм сподобається.
Моніторинг математичних, лінгвістичних, природознавських здібностей учнів 4-х класів
  математические% лингвистические% природоведческие%
2008-2009 67 13 20
2009-2010 50 36 14
2010-2011 48 44 8
2011-2012 21 33 46
2012-2013 32 22 46
2013-2014 36 28 36
2014-2015 44 32 24
2015-2016 18 39 43
2016-2017 44 10 46



Показники здібностей учнів 4-х класів дають змогу підібрати потрібні профілі, факультативи, спрямувати роботу за бажанням дітей та їх батьків.
Ціннісні орієнтації школярів і їх вплив на професійне самовизначення

За результатими діагностики учнів 5-11 класів за методикою ««Ціннісні орієнтації» (Рокича) можна зробити висновок, що протягом навчання у школі діти усвідомлюють необхідність самореалізації своїх здібностей у життя, через цікаву професію та матеріальне забезпечення. Усвідомлення учнями необхідності самореалізації себе у житті приводить до активного пошуку своєї майбутньої професії.
Самооцінка учнів 1, 4, 5, 8, 9, 11 класів за віковими особистостями
Таблиця 2
Моніторинг рівня адекватної самооцінки учнів
1143000111125
За результатами дослідження самооцінки учнів можна сказати, що рівень адекватної самооцінки на протязі шкільного періоду у учнів даного закладу росте, знижений рывень тільки у унів 5 і 8 класів. Рівень адекватної самооцінки дає змогу правильно вибрати напрямок майбутньої професії. Більшись учнів у випускних класах вже реально і свідомо підходять до вибору свого професійного шляху.
Таблиця 3
Моніторинг
помірного рівня тривожності учнів (в%).
низькийпомірнийвисокий11 кл11 77 12
9 кл14 71 15
8кл 12 58 30
5кл. 8 56 36
4кл. 6 63 31
1кл. 10 48 42
Моніторинг помірного рівня тривожності учнів
1028700149860
За результатами досліджень учнів 1-11 класів за рівнем тривожності можно зробити наступний висновок, що помірний рівень тривожності на протязі навчання дітей зростає. Помірний рівень - це показник психологічного компфорту у школі, який допомогає адекватно оцінити свої здібності, нахили, спробувати себе проявити в конкурсах і зробити правильний вибір свого майбутнього професійного шляху.
Мотиви вибору професії 8, 9, 10, 11 кл.
Таблиця 4
Моніторинг
високого рівня мотивації учнів у виборі професії (в %).
  низькийсередній високий2008-2009 42 22 36
2009-2010 38 20 42
2010-2011 34 22 44
2011-2012 16 26 58
2012-2013 10 23 67
2013-2014 12 38 50
2014-2015 11 35 54
2015-2016 8 26 66
2016-2017 12 36 52

Показники дослідження високого рівня мотивації учнів у виборі професії в 11 класі протягом 9 років – зростают. Це свідчить, що робота з учнями у данному закладі у профорієнтаційному напрямку спланована правильно. Високий рівень мотивації дає учневі змогу правильно вибрати напрямок професійного шляху, та упевненість у собі. Усвідомленність своєї готовності до різних видів професійної праці теж з годом в 11 класі у учнів зростає.
Таблиця 5
Моніторинг
рівня усвідомлення своєї готовності
до різних видів професійної праці (в %)
2008-2009 2009-2010 2010-2011 2011-20012 2012-2013 2013-2014 2014-2015 2015-2016 2016-2017
Визначилися в профнаправленности50 65 84 92 95 97 96 93 98
Не визначилися в профнаправленности50 45 16 8 5 3 4 7 2

Результати тестування показали, що учні ( у 2015-2016р. – 7%) 11 класів не знали яку їм професію обрати і куди піти працювати чи вчитись. У зв’язку з роботою над цією проблемою, починаючи уже з учнями 8- го класу, результатом є те, що 98% учнів 11 класу, упевнені у виборі напрямку бажаної професії. Але є ще проблеми, над якими треба працювати – це мотив вибору профілю.
Аналіз мотивів вибору учнями профілів навчання показав, що близько 57% керувались при цьому схильністю до вивчення конкретного циклу предметів. Решта віддавала перевагу престижності школи 14%, сильному кадровому потенціалу вчителів 17%, наполяганню батьків 4%, бажанню бути разом із друзями 8%. Анкетування учнів 10-х класів виявило що школяри, які вже навчаються в профільних класах, мають бажання змінити напрям (12,7%). Це свідчить про не сформованість профільної мотивації, неспроможність або випадковість визначення пізнавальних інтересів і професійних намірів деякими учнями.
Аналіз анкетування учнів
до початку передпрофільної підготовки Аналіз анкетування учнів після закінчення зайняття з практичним психологом
44% вибирали майбутній профіль, орієнтуючись на вибір однолітків, друзів;
16% вибирали майбутній профіль з урахуванням думки батьків і учителів;
23,5% взагалі не замислювалися над вибором;
3% вибирали майбутній профіль з метою підготовки до іспитів;
13% вибирали майбутній профіль, з урахуванням майбутньої професії. 41% вибирають майбутній профіль, орієнтуючись на вибір однолітків, друзів;
22% вибирають майбутній профіль з урахуванням думки батьків і учителів;
0% взагалі не замислювалися над вибором;
13% вибирають майбутній профіль з метою підготовки до іспитів;
23% вибирають майбутній профіль, з урахуванням майбутньої професії.
Аналіз анкетування батьків на предмет інформованості про профільне навчання:
Знають, що таке профільне навчання – 90%
Вважаю, що профільне навчання потрібне – 90%
Розуміють зв'язок профільного навчання з майбутньою професією – 72%
Знають про право вибору дитини вибирати профіль, не лише у своїй школі – 77%
Бажають, що б дитина проходила профільне навчання:
- в іншому учбовому закладі – 4%
- у своїй школі – 45%
- не має значення – 18%
- в технікумі -33%
Проводилась діагностична робота з батьками:
 анкетування батьків, відносно вибору подальшого навчання дитини в профільному класі ( 9 кл.)
 анкетування батьків, відносно вибору подальшого навчання дитини в допрофильном класі (4кл.)
 анкета "Ваше відношення до школи" (9,11 кл.)
 анкета "Школа, в якій вчиться моя дитина" ( 8,9,10,11 кл.)
 анкета для батьків "Агресія вашої дитини" (3-9кл.)
 анкета для батьків "Який я батько", "Яка я мати", "Стилі виховання" (1-11 кл.)
 анкета для батьків для оцінювання учителів які атестуються (1-11 кл.)
 анкета батьків 4, 8 класів з метою формування профільних класів
В результаті дослідження ми виявили, що актуалізація у школярів потреби вибору трудового профілю сприяє підвищенню їх мотивації до організації особистісно орієнтованого пошуку майбутньої професії.Висновки
В результаті дослідження нами було виявлено, що актуалізація у школярів потреби вибору трудового профілю сприяє підвищенню їх мотивації до організації особистісно орієнтованого пошуку майбутньої професій;
Дослідження підтвердили, що усвідомлення учнями необхідності самореалізації себе у житті приводить до активного пошуку своєї майбутньої професії;
Знання про свої психологічні особливості, одержані за допомогою запропонованого инструментарію, підвищують якісний рівень професійної орієнтації школярів.
Кінцева мета профорієнтаційної роботи й полягає в тому, щоб підготувати учнів до усвідомленого, адекватного вибору професії на основі комплексного цілеспрямованого підходу до рішення цього соціально значимого завдання.
Головним завданням у роботі психологічної служби є життєве і професійне самовизначення учнів, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією. У профорієнтаційній роботі з підлітками провідним завданням виступає актуалізація прагнень, схильностей особистості до вироблення рефлексивної самооцінки власного інтелектуального потенціалу, що співвідноситься з реальними вимогами трудової діяльності.
Дослідження учнів показали, що існує об'єктивний взаємозв'язок між здібностями і професійними якостями, які треба виявляти для допомоги в самовизначенні школяра.
Дослідження підтвердили, що індикаторами психологічного комфорту є адекватна самооцінка учнів, помірний рівень тривожності та високий рівень мотивації.
Перманентне психологічне супроводження допрофільного і профільного навчання школярів по віковим періодам дозволяє ефективно підтримувати процес особистісного і професійного самовизначення школяра .
Список використаних джерелАверин В.А. Психология детей и подростков: Монография. – СПб.:1994. – 178 с.
Баттерворт Дж., Харрис М. Принципы психологии развития: пер. с англ. – М.: Когито-Центр, 2000. – 350 с.
Безруких М.М., Ефимова С.П. Ребенок идет в школу: Знаете ли вы своего ученика? – М.: Академия, 1996. – 240 с.
Бугрименко Е.А., Венгер А.Л., Поливанова К.Н., Сушкова Е.Ю. Готовность детей к школе. Диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов / Под ред. В.И. Слободчикова. – Томск: Пеленг, 1992. – 92 с.
Битянова М. Свободная деятельность.// Школьный психолог. - № 46. - 2000. - С. 8.
Битянова М. Свободная деятельность.// Школьный психолог. - № 47. - 2000. - С. 6.
Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: пер с нем. – М.: Педагогика, 1991. - 144 с.
Венгер А.Л. На что жалуетесь? Выявление и коррекция неблагоприятных вариантов развития личности детей и подростков. – М. – Рига, 2000. – 184 с.
Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Схема индивидуального обследования детей младшего школьного возраста. – Томск: Пеленг, 1993. – 69 с.
Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа. – М.: Знание, 1994. – 240 с.
Венгер Л.А., Венгер А.Л., Марцинковская Т.Д. Готов ли ваш ребенок к школе? – М.: Знание, 1994. – 192 с.
Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия: учеб. пособие / Сост. И науч. Ред. В.С. Мухина, А.А. Хвостов. – М.: Академия, 2000. – 624 с.
Выготский Л.С. Собрание сочинений: Т. 4; Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.
Гальперин П.Я. Психология как объективная наука / Под ред. А.И. Подольского. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1998. –480 с.
Готовность к школе: Руководство практического психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Наука; Academia, 1995. – 122 с.
Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М.: Академический Проект, 2000. – 184 с.
Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: ИНТОР, 1996. – 544 с.
Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики. – М.: Педагогика, 1991. – 232 с.
Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка: психофизиологические основы детской валеологии: Учеб. пособие. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 144 с.
Дик Н.Ф. Лучшие профильные классы в школе «Моя будущая профессия» - Росто-на-Дону, 2007 г.
Еникеева Д.Д. Пограничные состояния у детей и подростков: основы психиатрических знаний. – М.: Академия, 1998. – 304 с.
Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии: Сб. статей / Сост. и общ. ред. Л.Ф. Обуховой и Г.В. Бурменской. – М.: Гардарики, 2001. – 624 с.
Запорожец А.В. Психология действия. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2000. – 736  с.
Иовчук Н.М., Северный А.А. Депрессия у детей и подростков. – М.: Школа-Пресс, 1999. – 80 с.
Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.
Крайг Г. Психология развития. – СПБ.: Питер, 2000. – 992 с.
Крэйн У. Теории развития: Секреты формирования личности. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 512 с.
Кулагина И.Ю., Волюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учеб. пособие. – М.: Сфера, 2001. – 464 с.
Немов Р.С. Психология образования.- М., 2003 г.
Непомнящий Н.И. Становление личности ребенка. – М., 2004 г.
Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка / Под ред. А.Г. Рузской. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1997. – 384 с.
Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1977. – 224 с.
Миллер С. Психология развития: методы исследования. – СПб.: Питер, 2002. – 464 с.
Мухина В.С. Феноменология развития и бытия личности. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 1999. – 640 с.
Нижегородцева Н.В., Шадриков В.Д. Психолого-педагогическая готовность ребенка к школе: Пособие для практич. Психологов. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 256 с.
Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. – М.: Тривола, 1995. – 360 с.
Пантина Н.С. Становление интеллекта в дошкольном детстве. – М.: Российская политическая энциклопедия, 1996. – 272 с.
Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А.И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1987. – 255 с.
Проблемы дошкольной игры: психолого-педагогический аспект / Под ред. Н.Н. Поддьякова, Н.Я. Михайленко. – М.: Педагогика, 1987. – 192 с.
Психолог в детском дошкольном учреждении: Методич. рекомендации к практической деятельности / Под ред. Т.В. Лаврентьевой. – М.: Новая школа, 1996. - 144 с.
Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 656 с.
Психологическое сопровождение выбора профессии / под ред. Л. М. Митиной. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2003. – 184 с.
Резапкина Г. В. Секреты выбора профессии – М.: Генезис, 2002. – 80 с.
Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 376 с.
Равич-Щербо И.В., Марютина Т.М., Григоренко Е.Л. Психогенетика: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 447 с.
Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.
Романова Е. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. 2-е изд. СПб.: Питер, 2003
Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога (1-2 часть), М., 2002 г.
Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 224 с.
Сапогова Е.Е. Психология развития человека: Учеб. пособие. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 460 с.
Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология развития человека: Развитие субъективной реальности в онтогенезе: Учеб. пособие. – М.: Школьная Пресса, 2000. – 416 с.
Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Общ. ред. С.Ю. Циркин. – СПб.: Питер, 1999. – 752 с.
Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии: Учеб. пособие. – М.: Просвещение; Владос, 1995. – 291 с.
Хрестоматия по возрастной психологии. Часть I. Предмет и методы возрастной психологии: Учеб. пособие / Ред.-сост. Карабанова О.А. и др. – М.: Российское психологическое общество, 1999. – 360 с.
Чуприкова Н.И. Психология умственного развития: Принцип дифференциации. – М.: Столетие, 1997. – 480 с.
Шванцара Й. и др. Диагностика психического развития: пер. с чешск. – Прага: АВИЦЕНУМ – медицинское издательство, 1978. – 388 с.
Шмидт В.Р. Классные часы и беседы по профориентации для старшеклассников 8-11 классов. – М., 2007 гЭльконин Б.Д. Психология развития: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2001. – 144 с.
Эльконин Д.Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – 304 с.
Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах / Под ред Д.И. Фельдштейна. - М.: Институт практической психологии; Воронеж: МОДЭК, 1995. – 416 с.