Методичні рекомендації: Організація модульного навчання
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецька обласна державна адміністрація
Управління освіти і науки
Навчально-методичний центр ПТО
в Донецькій області
Бондаренко О.В.
«Організація модульного навчання учнів
професійного ліцею на сучасному етапі»
(методичні рекомендації)
м. Донецьк, 2012 р.
Автор:
Бондаренко О.В. – тема: «Організація модульного навчання учнів професійного ліцею на сучасному етапі», «спеціаліст вищої категорії» (Методичні рекомендації)
Рецензент:
Стрельченко Т.А., методист НМЦ ПТО в Донецькій області, «спеціаліст вищої категорії»
Відповідальний:
Зекіна В.К., старший майстер ліцею, спеціаліст вищої категорії
В цій роботі розглядаються основи теоретичного та практичного застосування модульного навчання в професійному ліцеї, показана методика реалізації модульного навчання з предмету «Технологія та організація продажу продовольчих товарів», описується ефективність застосування модульного навчання.
В практичній частині представлені тематичний план в блочно-модульній побудові, приклади модульних одиниць, динамічна система дидактичного модулю, алгоритми органів контролю торгівлі, дидактичні комплекси модулів.
Дана робота може використовуватися в якості методичного посібника для застосування модульної системи навчання для професійно-технічних навчальних закладів.
Рекомендовано:
Обласною методичною радою НМЦ ПТО
Протокол №________ від ___________
Міністерство освіти і науки, молоді ти спорту України
Донецька обласна державна адміністрація
Управління освіти і науки
Навчально-методичний центр ПТО
в Донецькій області
Бондаренко О.В.
«Організація модульного навчання учнів
професійного ліцею на сучасному етапі»
(методичні рекомендації)
м. Донецьк, 2012 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
5-7
РОЗДІЛ 1. Теорія модульного навчання
7-21
1.1. Методика побудови модульних програм
8-12
1.2. Формування змісту навчання
12-17
1.3. Управління навчальними діями і методичне забезпечення процесу засвоєння знань, умінь і навичок
17-19
1.4. Забезпечення зворотного зв'язку
19-21
РОЗДІЛ 2. Організація модульного навчання учнів у професійному ліцеї на сучасному етапі
22-30
2.1. Створення умов для організації модульного навчання
22-23
2.2. Дидактичні засоби системи модульного навчання
23-29
2.3. Застосування методів у модульному навчанні
29-30
РОЗДІЛ 3. З досвіду впровадження модульного навчання в Краматорському професійному торгово-кулінарному ліцеї
30-46
3.1. Шляхи переходу до модульної системи навчання учнів професійного ліцею професіям торгово-кулінарного профілю
30-34
3.2. Формування змісту модульних елементів
34-46
ВИСНОВКИ
47-50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
51
ВСТУП
Задачею професійно-технічної освіти є підготовка всебічно розвинутих, кваліфіко-ваних працівників. Одним із шляхів реалізації завдання щодо неперервної освіти в умовах інформаційного суспільства та інтеграційних процесів міжнародного співтовариства є перехід до багатоступеневої модульної програми ПТО, що заснована на професійних компетенція і варіативних освітніх стандартах. Свого часу для організації сучасного навчання і була взята на озброєння система модульного навчання. Модульне навчання особливо актуальне для нас зараз в умовах ринкової економіки при кількісній і якісній зміні робочих місць, перерозподілу робочої сили.
Модульна система навчання дозволяє ефективно і швидко реагувати на впровадження нових технологій у виробничий процес, здійснювати самоосвіту, підвищувати якість підготовки фахівців.
Модульна система професійного навчання дозволяє:
забезпечити гнучкість складання індивідуальних і групових програм навчання;
оперативно готувати фахівців відповідно до потреб виробництва, що швидко змінюються;
забезпечити адекватність підготовки фахівців, як в учбових закладах, так і на виробництві.
У роботі розглядаються основи теоретичного і практичного застосування модульного навчання в професійному ліцеї. Розкриті основні особливості і можливості нової технології навчання на основі модульної системи, показана методологія і методика інтеграції предметів професійного циклу, розробка учбово-програмної документації, методика розробки змісту дидактичних елементів і рекомендації з упровадження модульної системи професійного навчання в учбовий процес.
В роботі показана методика реалізації модульного навчання з предмету «Технологія і організація продажу продовольчих товарів», описана ефективність застосування модульного навчання.
Представлені тематичний план в блочно-модульній побудові, приклади модульних одиниць, динамічна система дидактичного модулю, алгоритм організації контролю торгівлі, логіко-дидактичні комплекси модулів.
РОЗДІЛ 1. Теорія модульного навчання
Витоки модульного навчання можна віднести на той час, коли S.N. Postletwat запропонував концепцію одиниць змісту навчання, згідно якої малу порцію (одиницю) учбового матеріалу можна вважати автономною темою і вільно інтегрувати в програму занять. Спочатку ці одиниці були названі «мікро курсами», потім «міні курсами». Вперше «міні курси» були упроваджені в університеті Purdne в 1964 р. Вони швидко отримали розповсюдження в коледжах і університетах США, де виникло багато їх різновидів: «поняття в пакеті», «пакет засвоєння», «пакет індивідуального навчання». Пізніше було сформульовано узагальнююче поняття «модуль» і, відповідно «модульне навчання».
За трактуванням J.D. Russell модуль є учбовим пакетом, що охоплює одну концептуальну одиницю учбового матеріалу.
1.1. Методика побудови модульних програм для продавця продовольчих товарів
Мотивацією навчання професіям за модульною технологією в ПТНЗ сприяло те, що ця технологія відповідала сучасному підходу формування робітничого потенціалу з певним набором компетенцій. Присутність логіки і послідовності навчання, порядок розташування навчального матеріалу, це все визначає структуру навчально-виробничого процесу, доцільну форму організації учнів на уроці, методи та прийоми навчання.
Основний засіб модульного навчання – модульна програма, що складається з окремих модулів. Підготовка модульної програми (МП) і відповідних модулів – трудомістка робота, що вимагає великої наочної (спеціальної) і педагогічної компетентності.
Модульні програми будувалися відповідно до наступних загальних принципів:
- цільове призначення матеріалу, що вивчається (інформаційного);
- поєднання комплексної, інтегруючої і приватної дидактичної мети;
- повнота навчального матеріалу в модулі;
- відносна самостійність елементів модуля;
- реалізація зворотного зв'язку;
- оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.
Модульна програма і модулі, перш за все є банком інформації. Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації фахівців, досягнення діяльної мети, застосування операційного підходу до побудови банку інформації, вибудовується модульні програми, модулі операційного типу.
Комплексна дидактична мета об'єднує декілька інтегруючих цілей. Кожна інтегруюча дидактична мета складається з приватної дидактичної мети. Кожній приватній меті в модулі відповідає один модульний (навчальний) елемент навчання. Приватна мета, що входить в інтегруючу мету, може бути автономною або взаємозв'язаною.
Формулювання мети навчання повинне бути настільки конкретним, щоб вона могла однозначно розумітися різними людьми і виступати критерієм результативності навчання. При формулюванні мети навчання слід виходити з принципу поетапного сходження за рівнями засвоєння відповідно теорії.
Етапи переходу до МНП
1
Прогнозування моделей навчання
Визначення можливої спеціалізації
2
3
Узгодження кваліфікаційної характеристики
Декомпозиція навчального матеріалу
4
5
Формування професійного модуля
Аналіз декомпозиційного навчального матеріалу
6
7
Композиція моделей, формування навчальних планів і програм
Формування комплексного методичного забезпечення предмету
8
Нульовий рівень засвоєння (б=0) - «розуміння» - відсутність знань в учня, в конкретному виді діяльності, але він здібний до сприйняття нової інформації.
Перший рівень (б=I) - «пізнавання» - учень може виконувати кожну операцію діяльності, спираючись на опис дії, підказку, натяк.
Другий рівень (б=II) - «відтворення» - учень самостійно відтворює і застосовує інформацію в раніше розглянутих типових ситуаціях, при цьому його діяльність є репродуктивною.
Третій рівень (б=III) - «застосування» - учень здатний використовувати придбані знання і уміння в нетипових ситуаціях. Його дії розглядаються як продуктивні.
Четвертий рівень (б=IV) - «творчість» - людина здатна, діючи у відомій йому сфері діяльності, в непередбачених ситуаціях створювати нові правила, алгоритми дій, тобто нову інформацію. Такі продуктивні дії називаються творчістю.
1.2. Формування змісту навчання
Основні принципи побудови модульних програм:
принцип повноти навчального матеріалу в модулі;
принцип оптимальної передачі інформаційного і методичного матеріалу.
Структура модулів операційного типу відповідає структурі функцій, для виконання яких звичайно необхідні знання з різних предметів або навіть наук. При цьому було визначено предмет (курс, дисципліну, науку), знання якого більшою мірою потрібні для виконання конкретної функції. Далі будувався граф логічної структури цього предмету (курсу, дисципліни), в якому задіяні не тільки внутрішньо наочні, але і між наочні зв'язки.
Потім в окремі навчальні елементи (НЕ), що становлять структуру модуля, вибиралися повністю ті теми з графи логічної структури основного предмету, які необхідні для навчання конкретному НЕ. В зміст НЕ включаються і теми інших предметів (дисциплін), на які вказали між наочні зв'язки.
Наступний етап діяльності це – диференціація змісту навчання. Визначення матеріалу, який необхідно достатньою мірою розкрити перед учнями, і матеріалу, який вони повинні розглянути і з'ясувати самі.
Вимоги до навчальної проблеми враховували:
- навчальну проблему логічно витікаючи з навчального матеріалу;
- у формулюванні навчальної ситуації (питання, задачі) відображали суперечливу інформацію;
- зміст навчальної проблеми повинен вказувати напрям і шляхи її вирішення;
- вирішення проблеми повинне бути посильним для учня, але не дуже легким;
- у формулюванні проблеми повинні міститися відомі поняття, а також елементи, що мають зв'язок з невідомим в самій проблемі;
- проблемні питання (задачі, завдання, приклади) повинні спонукати учня до активної діяльності.
Включення в зміст модулів проблемного методу навчання підвищує частку продуктивної діяльності учнів і ефективність навчального процесу.
Специфіка представлення навчального матеріалу в модулі полягає в тому, що теоретичний матеріал представляється тоді, коли він необхідний для виконання конкретного навчальної або, в перспективі, практичної дії.
Умовою ефективного представлення навчального матеріалу в модулях є наявність діалогової мови, застосування умовних позначень та інше.
В модулі передбачена можливість повторення навчального матеріалу учнями. Зміст кожного НЕ вивчається кілька разів.
Для організації повторення змісту всього модуля і систематизації отриманих знань є спеціальний НЕ - «Резюме». В ньому, в систематизованому вигляді відображається сама суть, головний зміст модуля. З цією метою можна використовувати концентрований текст, графічні зображення та ін. В концентрованому тексті інформація настільки концентрується, що з її словесної форми видаляється все зайве, залишаються лише головні слова або малюнки, які легко розуміються.
Додаток 1
Поетапне сходження за рівнями засвоєння
·
IV ТВОРЧІСТЬ
(непередбачені ситуації)
III ЗАСТОСУВАННЯ
(нетипові ситуації)
II ВІДТВОРЕННЯ
(типові ситуації)
I ВКАЗІВКА
(повторне відтворення)
РОЗУМІННЯ
Ј
· - рівень засвоєння; Ј- час засвоєння
Можливе шифроване представлення інформації на основі асоціацій (за методикою В. Ф. Шаталова). Можливе представлення навчального матеріалу у вигляді конспекту-схеми. Можливі і інші варіанти формування навчального матеріалу. Кожний педагог ПТНЗ шукатє свої, оригінальні підходи в цьому питанні з урахуванням специфіки матеріалу, що викладається.
1.3. Управління навчальними діями і методичне забезпечення процесу засвоєння знань, умінь і навичок
Формування модулів не закінчувалось на їх меті і змісті. Важливе місце в модулях посіло управління навчальними діями учнів і методичне забезпечення процесу засвоєння.
Процес засвоєння є також процесом управління, в якому є керуюча і керована сторони: педагог - учень. В модульному навчанні педагог делегує частину своїх управлінських функцій модульній програмі (або модулю), а через неї ці функції трансформуються у функції самоврядування. Таким чином відбувається розвиток управління в самоврядування. Такий розвиток досягається вже на етапі визначення мети: сформульована мета трансформується в мету навчання, яка і ставиться перед учнем.
В модулі присутні три етапи:
1) вивчення об'єкту управління (учня);
2) вироблення програми управління;
3) реалізація прийнятої програми.
Практика навчання показала явну орієнтацію на середнього учня в групі. Це не найкращий варіант. Але в модульному навчанні є можливість індивідуалізації навчання. Це досягається тим, що для слабких учнів дається готова програма навчання і система орієнтирів. Для більш сильних можна рекомендувати метод самостійного складання системи загальних орієнтирів навчання, можна використовувати і індивідуальні і групові методи навчання. За учнем залишається право вибору конкретного методу навчання з декількох альтернативних. Для цього в модулі наведено рекомендації: «подумайте», «проаналізуйте», «проведіть дослідження», «використовуйте лабораторний метод» і т.п., а також: «продумайте такий текст та ін.
Щоб сприяти реалізації самоврядування і саморегулювання навчальними діями учнів, необхідно було підготовлено методичне забезпечення процесу засвоєння знань, умінь та навичок.
До пакету методичного забезпечення увійшли:
- ілюстрований матеріал, що дозволяє глибше зрозуміти інформацію учнями (малюнки, схеми );
- дані, що конкретизують теоретичний матеріал (нормативи, коефіцієнти та ін.);
- інформація, яка розширює процес засвоєння (додаткові літературні джерела, довідники, патенти, зображення).
Всі матеріали з методичного забезпечення даються в модулі паралельно з основним навчальним змістом.
1.4. Забезпечення зворотного зв'язку
Під зворотним зв'язком мається на увазі отримання відомостей про якість засвоєння матеріалу і отриманих при цьому знань, умінь і навичок учнями. Забезпечення зворотного зв'язку здійснюється за принципом «чорного ящика», коли зворотній зв'язок реалізується в кінці навчального процесу (вивчення модуля), і за принципом «білого ящика», коли зворотній зв'язок здійснюється на різних етапах навчального процесу.
Навчальні завдання, виступаючі як контрольні, за своєю формою можуть бути різноманітними: виконання лабораторної роботи, рішення задач, виконання практичних робіт.
Для контролю якості засвоєння знань і умінь в процесі вивчення навчального матеріалу, що міститься в модулях, найбільш доцільно, я вважаю, застосовувати метод тестування. Основний елемент тестування – тест. Тестами називаються завдання на виконання певної діяльності в поєднанні з системою оцінки.
Декілька тестів одного і того ж рівня, з'єднаних в один комплекс, називаються батареєю тестів.
Проте не завжди результати діяльності можуть і повинні контролюватися методом тестування. Можуть використовуватися інші види: письмовий контроль, а також усний контроль.
На кожному етапі навчання, разом з поточним, проміжним і узагальнюючим (кінцевим, підсумковим) видами контролю я проводжу вхідний контроль. Результати вхідного контролю дозволяють мені перевірити, чи відповідають базові знання тим, що необхідні для засвоєння даного модуля. Тобто у мене відпрацьована стратегія зворотного зв’язку
Додаток 2
Стратегія частоти зворотного зв'язку
в модульному навчанні
МОДУЛЬ
НЕ-1 НЕ-2 НЕ-3 НЕ-4 НЕ-5 НЕ-6 НЕ-7 НЕ(n-2)
( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (
- вхідний контроль;
- поточний контроль;
- проміжний контроль;
- узагальнюючий (вихідний) контроль
РОЗДІЛ 2. Організація модульного навчання учнів за професією «Продавець продовольчих товарів» у професійному ліцеї на сучасному етапі
2.1 Створення умов для організації модульного навчання
Для забезпечення процесу навчання за модулями можливі три шляхи:
1) використання вже створених іншими фахівцями модулів;
2) створення їх самим педагогом, який організує модульне навчання, шляхом модифікації наявних навчальних матеріалів;
3) побудова нових модулів.
При побудові нових модулів це здійснюється в наступній послідовності:
1. Формулюється інтегрована дидактична мета. Вона представляється на третьому листі модуля («Консультація для педагога»).
2. Встановлюється приватна дидактична мета. У вигляді графа зображується логічна структура інтегрованої дидактичної мети. Вузли графа відповідають приватній меті і знаменують навчальні елементи.
3. За приватною дидактичною метою формулюється мета навчання, яка відображається на правій стороні модуля в нульовому НЕ, а також в інших НЕ, окрім НЕ - резюме і НЕ - контроль.
4. Визначається базова підготовленість, яку повинен мати учень на початку роботи з модулем (відображається на лівій стороні модуля, паралельно з метою навчання). Тут же надається тест діагностики базової підготовленості.
5. Розробляються контрольовані характеристики для кожного НЕ і для всього модуля у вигляді конкретних знань і умінь, які учень повинен буде продемонструвати, засвоївши даний НЕ. Тут же відображаються методи контролю. Всі ці відомості наводяться на правій стороні модуля після мети навчання.
6. За дидактичною метою навчання і контрольованими характеристиками формується власне зміст навчання. Основний матеріал представляється на правій стороні модуля, додатковий – на лівій стороні.
7. Проектується управління навчальними діями учнів (альтернативні варіанти). Головні його моменти представляються на правій стороні модуля, методичне керівництво - на лівій. Тут же підбираються методи і засоби навчання, які вказуються поряд з навчальними діями.
8. Розробляється система контролю, що включає поточний, проміжний, узагальнюючий контроль і контрольні завдання. Для самоконтролю завдання представляються на правій стороні модуля, відповіді – на лівій. Узагальнюючий контроль у вигляді тесту представляється в НЕ - контроль.
Закінчивши роботу над модулем, його треба розмножити у необхідній кількості пробних екземплярів і провести серію випробувальних циклів модульного навчання. Після усунення виявлених зауважень, модуль доопрацьовується і остаточно вводиться в дію.
Важливою умовою ефективності побудови модулів і модульних програм навчання є компетентність їх творців. Для цього потрібне об'єднання зусиль фахівців, що знають предмет, зміст модулів і педагогіку. Якнайкращий варіант – розробка модуля фахівцем, що знає і предмет, і педагогіку.
2.2. Дидактичні засоби системи модульного навчання
Дидактичні засоби (ДЗ) є важливим джерелом знань. Тому питання оснащення процесу модульного навчання ДЗ має велике значення. При модульному навчанні можуть використовуватися всі наявні ДЗ: натуральні об'єкти, макети і моделі; друкарські навчальні матеріали; класні дошки; мультимедійний проектор; аудіоапаратура; засоби обчислювальної техніки; лабораторні пристрої і матеріали; засоби масової інформації та ін.
При підборі дидактичних засобів треба виходити з дидактичної мети, використовувати тільки ті ДЗ, які у кожному окремому випадку максимально сприятимуть досягненню наміченої мети з якнайменшими витратами часу і засобів.
Впровадження ДЗ навчання – не самоціль. Їх застосування виправдано лише в тому випадку, якщо це призводить до підвищення ефективності навчального процесу.
Модульне навчання можна організувати в кабінетах із звичайним плануванням, але перспективним є спеціальне планування призначених для нього приміщень (назвемо їх кабінетами модульного навчання), що відповідають наступним вимогам:
1) можливість індивідуальної (самостійної), парної роботи, роботи в малій групі (до 6-8 чоловік) і групової роботи (12-24 учнів);
2) можливість оснащення учбових місць ДЗ;
3) можливість реалізації педагогом координуючої, контролюючої, консультативної функцій, спостереження за індивідуальною роботою учнів.
Один з варіантів кабінету модульного навчання:
Приміщення в ліцеї в яких організовуються:
А – індивідуальна або парна навчальна робота
Б – робота в малой групі;
В – робота в групі:
- спеціальні пересувні столи.
Дидактичні системи модульного навчання можуть бути:
Дидактична система 1 (Д-1) - «Класична» представляє класне (аудиторне) навчання, при якому педагог, застосовуючи лекцію, розповідь, бесіду, веде управління великою групою учнів. Ця система є малоефективною, але останнім часом в неї вводяться нові методи навчання, що дозволяють підвищити її ефективність.
ДС-2 - «аудіовізуальні засоби в групі». Зміст цієї системи схожий на зміст ДС-1. Різниця в тому, що частина функцій педагога реалізується аудіовізуальними засобами.
ДС-3 - «консультант». Тут характерні безпосередні контакти між педагогом і учнями.
ДС-4 - «підручник» аналогічна ДС-3, але тут учень користується більшою самостійністю, працюючи з учбовими засобами.
ДС-5 - «мала група» схожа на ДС-1, але відрізняється малою кількістю учнів в групі, що дозволяє педагогу постійно здійснювати зворотній зв'язок.
ДС-6 - «автоматизований клас». Наприклад, навчання іноземним мовам в лінгафонному кабінеті.
ДС-7 - «репетитор» схожа на ДС-5, але тут педагог має справу з одним-трьома учнями.
ДС-8- «адаптивне програмне управління». Тут навчання здійснюється за наперед складеною програмою.
В моїй педагогічній практиці частіше за все я використовую дидактичні системи, що складаються з декількох систем.
В кожну комбіновану систему модульного навчання обов'язково повинна ввійти дидактична система 8 (ДС-8), оскільки в її якості виступає модуль, який дозволяє учню активно і, що важливо, самостійно оволодіти певною сумою знань і умінь.
2.3. Застосування методів навчання при модульній технології
Реалізація комбінованих систем модульного навчання вимагає використання широкого спектру методів навчання, включаючи класичні, вживані з часів Я.А. Каменського, і сучасні методи.
Я використовую різні форми і методи:
інформаційні методи (бригадне навчання, демонстрація, консультування, лекція, експертиза);
операційні методи (алгоритм, «роби так, як я», лабораторні роботи, самокритика);
творчі методи (аналіз конкретних ситуацій, бесіда за Сократом, ділова гра, дискусія, форум «думай і слухай», метод апперцепції, мозкова атака, дискусія, програма саморозвитку, проектування, реакція аудиторії, творчий діалог і ін.
При виборі методів важливо виходити з мети навчання і розвитку особи. При цьому необхідно враховувати, що в процесі навчання відбувається поетапне сходження за рівнями засвоєння. Вибрані методи повинні відповідати конкретному рівню засвоєння.
В процесі модульного навчання для засвоєння змісту конкретного модуля іноді я застосовую не один, а цілий комплекс методів навчання. Від компетентного підбору вживаних методів в значній мірі залежатиме ефективність модульного навчання.
РОЗДІЛ 3. З досвіду впровадження модульного навчання в Краматорському професійному
торгово-кулінарному ліцеї
3.1. Шляхи переходу до модульної системи навчання учнів професійного ліцею професіям торгово-кулінарного профілю
Модульне навчання в Краматорському професійному торгово-кулінарному ліцею було мотивовано переліком професій, які готуються в ПТНЗ та вимогами часу, апробоване і запроваджене.
Модульне навчання вдало передбачає перехід від паралельного засвоєння знань окремих предметів до інтеграції предметів і комплексного засвоєння знань і умінь учнів професійно-технічного навчального закладу. При цьому визначається можлива спеціалізація.
Декомпозиція навчального матеріалу і оформлення професійних блоків, відповідних рівню кваліфікації, аналіз навчального матеріалу для усунення дублювання, формування навчальних планів, тематичних планів, розгорнених навчальних програм з теоретичного і виробничого навчання і формування комплексно-методичного навчання модулів дозволяє моделювати навчальний матеріал з урахуванням потреб ринку праці
Модульна технологія навчання професіям: «Продавець продовольчих товарів», «Кухар, кондитер, офіціант» успішно застосовується в ліцеї вже декілька років.
Запровадження модульного навчання в ліцеї дозволило підвищити інтерес учнів до теоретичних і практичних основ майбутньої професії, інтенсифікувати навчальний матеріал. З'явилася можливість для учнів за один і той же період навчального часу оволодіти додатково однією або двома суміжними професіями, що забезпечує їм велику мобільність на ринку праці.
Запровадженню модульного навчання сприяла створенню сучасної матеріально-технічної бази ліцею і учбово-виробничих підприємств, які оснащені сучасним обладнанням і забезпечені методичним навчальним матеріалом. Комплексно-методичне забезпечення професій в ліцеї постійно удосконалюється.
Перехід на блоково-модульну систему навчання стимулював викладачів, майстрів виробничого навчання в корені змінити всю навчально-плануючу документацію, переглянути і заново скомпонувати комплекси методичного забезпечення предметів, професій, а також удосконалювати професійну майстерність.
Складені навчальні робочі плани і розроблені навчальні програми відображають дієву модульну систему підготовки фахівців за інтегрованими професіями.
Додаток 5
Як приклад:
Фрагмент формування модуля для підготовки професії кухар, кондитер, офіціант
М1
ДМ 1
М2
ДМ1
МЗ
М4
Виробниче навчання
охорона праці і техніка безпеки на підприємствах громадського харчування
спецтехнологія
ознайомлення з характеристикою кухаря 2, 3, 4 розряду, офіціанта 3 розряду.
обладнання підприємств масового харчування
охорона праці і техніка безпеки
ДМ 2
ознайомлення з підприємством громадського харчування
ДМ 2
організація роботи підприємств громадського харчування, відомості про санітарію і охорону праці
ДМ 1
механічне обладнання
ДМ З
механічна і ручна
обробка овочів і грибів
ДМ З
харчові речовини, їх призначення і роль в організмі людини.
ДМ 4
первинна обробка риби і морепродуктів
ДМ 4
травлення і засвоєння їжі.
ДМ 5
первинна обробка м'яса, морепродуктів, птиці і субпродуктів.
ДМ 5
механічна і хімічна обробка продуктів.
ДМ 6
механічна і ручна обробка овочів і грибів.
ДМ 7
механічна і ручна обробка риби, нерибних морепродуктів.
ДМ 8
обробка м'яса, субпродуктів
птиці.
3.2 Формування змісту модульних елементів
На підставі освітньо-кваліфікаційних характеристик проводиться аналіз існуючих навчальних і тематичних планів з метою виключення надмірної і дублюючої інформації в учбових темах. Після цього, для розробки навчально-програмної документації на блоково-модульній основі необхідно виконати інтеграцію різних дисциплін, що включаються в один дидактичний модуль.
Для інтеграції вибираються ті дисципліни і теми, які близькі за змістом. Після визначення переліку дисциплін і тем, що підлягають інтеграції, проводиться їх оцінка для визначення необхідних тем:
які можна і потрібно інтегрувати;
зміст яких залишається без змін;
які треба включити в програму інтегрованого дидактичного модуля;
Якщо умовно прийняти, що існуюча програма навчання учнів даній професії повністю задовольняє вимогам, можна прийняти за професійний блок (ПБ) навчального матеріалу і модифікувати в модульну форму.
Предмет «Технологія і організація продажу продовольчих товарів» розділений на 14 дидактичних модулів (ДМ). ДМ складається з модульних одиниць (МО), а основу МО складають модульні елементи (МЕ). МО знайомлять учнів з організацією роботи торгових підприємств, методами продажу продовольчих товарів, правилами обслуговування покупців, особливостями прийому і організації зберігання товарів, з маркіруванням товарів, правилами прийому товарів за кількістю і якістю.
Освоївши інформаційний матеріал МО, продавець, може професійно обслуговувати покупців, враховуючи їх психологічні особливості
Додаток 6
Тематичний план
№ ДМ
Найменування дидактичного модуля
Кількість годин
Всього
У тому числі на ЛПЗ
1 семестр
ДМ 1
Базовий (загально-професійний).
21
1
Тематична атестація № 1,2,3 (ДМ 1)
3
ДМ 2
Овочі, плоди і гриби
6
3
ДМ-3
Зерномучні товари
5
2
Тематична атестація № 4 (ДМ-2, ДМ-3)
1
ДМ-4
Хліб і хлібобулочні вироби
8
4+1
Тематична атестація № 5 (ДМ-4)
1
ДМ-5
Борошняні кондитерські вироби
5
3
ДМ-6
Крохмаль, цукор, мед
2
1
Тематична атестація № 6 (ДМ-5, ДМ-6)
1
ДМ-7
Кондитерські вироби
10
6
Тематична атестація № 7 (ДМ-7)
1
ДМ-8
Молоко і молочні товари
8
4
ДМ-9
Харчові жири
4
2
ДМ-10
Яйця і яєчні товари
1
Тематична атестація № 8 (ДМ-8, 9, 10)
1
ДМ-11
Торгова реклама в магазині
6
4+2
Тематична атестація № 9 (ДМ-11)
1
Всього за 1 семестр
85
29
2 семестр
ДМ-12
М'ясо і м'ясні товари
14
7
Тематична атестація № 10 (ДМ-12)
1
ДМ-13
Риба і рибні товари
9
4
Тематична атестація № 11 (ДМ-13)
1
ДМ-14
Смакові товари
14
2+2
Тематична атестація № 12 (ДМ-14)
1
Всього за 2 семестр
40
13
Всього за навчальний рік
125
42
Розробка інтегрованих програм на блоково-модульній основі (див. Додаток 7,8,9).
Додаток 7
Тематичний план у блоково-модульній побудові
Шифр і назва професії
Шифр проф.блоку з вказівкою області зайнятості і роботи
Шифр і номер ДМ
Найменування ДМ
Кількість годин
Шифр і номер МЕ
Найменування модульної одиниці (МО)
№ уроку
1
2
3
4
5
6
7
8
7-64а продавець прод. товарів та непродов.товарів
ПБ-1 продавець прод. товарів
ДМ-1
Базовий (загальнопрофесійний)
24
МО-1.1
Вступ
1/1
МО-1.2
Магазин – основна ланка роздрібної торгівельної мережі
1/2
МО-1.3
Облаштування і планування магазинів
1/3
МО-1.4
Організація постачання магазинів товарами
1/4
МО-1.5.
Особиста гігієна працівників торгівлі продовольчих магазинів
1/5
МО-1.6.
Система управління якістю продуктів, що випускаються і їх задачі
1/6
МО-1.7
Організація прийому товарів у магазині
1/7
МО-1.8
Організація зберігання товарів у магазині
1/8
МО-1.9
Організація попередньої підготовки товарів до продажу
1/9
МО-1.10
Організація робочого місця продавця
1/10
МО-1.11
Організація продажу товарів
1/11
Тематична атестація
1/12
МО-1.12
Основи фізіології харчування
7/13-19
Додаток 8
Розгорнутий тематичний план
у блоково-модульній побудові
№ МО
№ МО
Зміст навчання
Кіл. годин
Код джерела
Стор.
Дата проведення
1
2
3
4
5
6
7
ДМ-1
БАЗОВИЙ
24
МО-1.1
Вступ
2
- навчальний заклад ПТО
- соціально-економічне значення професії
- зв'язуюча роль торгівлі між виробництвом і споживанням
18
- кваліфікаційна характеристика
МО-1.2
Магазин – основна ланка в роздрібній торговій мережі
1
МО-1
- основні напрями торгівлі
4
16
- види роздрібної торгової мережі
4
16
- типізація торгової мережі
4
18
- принципи розміщення і планування роздрібної торгової мережі
4
19-30
МО-2
Екскурсія
- ознайомлення з розташуванням торгових підприємств
- ознайомлення з типами магазинів міста
МО-1.3
Облаштування і планування магазинів
1
4
32,35
40-46
- торгово-експлуатаційні вимоги до облаштування і планування магазину
4
45-52
- облаштування і планування приміщень магазину
- планування торгового залу
4
31
- розташування входів і виходів, вузлів розрахунку
- обладнання вузлів розрахунку
- розміщення торгового обладнання
Додаток 9
Динамічна система дидактичного модуля (ДМ)
№ МО
№ МО
Зміст навчання
Кількістьгодин
Код джерела
Стор.
Дата проведення
1
2
3
4
5
6
7
МО-45
МО-6
Молоко і молочні товари
18
Сири
3
2
156-171
- характеристика сировини, яка використовується у виробництві сирів
- хімічний склад і харчова цінність сирів
- поняття про виробництво сирів
- класифікація сирів
- типи і види сирів і їх коротка характеристика
- показники якості сирів
- санітарна оцінка доброякісності сирів
3
33
- упаковка, маркірування і зберігання сирів
2
170
- реклама сирів
- оформлення вітринної виставки сирів
5
47
- прилавок-вітрина «Таїр»
14
28
- інвентар і матеріали для приймання і відпускання сирів
18
28-29
- особливості нарізки сирів різної форми
4
120-121
- машини для нарізки сирів МРГУ-37ОМ
6
107
- порядок зважування, упаковка, підрахунок вартості покупки
14
142
- відпускання через касу /3-покупки з попереднім запитом проміжної суми/
19
- рекомендації покупцям з використання і зберігання сирів
21
- документальне оформлення приймання сирів.
8
57
Лабораторно-практичні заняття
23
Для кращого засвоєння навчального матеріалу з предмету «Технологія і організація продажу продовольчих товарів» мною розроблена динамічна система дидактичного модуля.
Динамічна система дидактичного модуля складається з алгоритмів, які складені за всіма ключовими темами програми.
Додаток 10
Як приклад:
Перелік органів контролю торгівлі:
державна податкова адміністрація;
державна інспекція з контролю за цінами;
державний комітет стандартизації, метрології і сертифікату;
міністерство фінансів і статистики України;
національний банк;
санітарно-економічна служба міністерства України;
українська асоціація споживачів;
бюро юридичної допомоги і консультація з питань торгівлі і правил продажу товару;
лабораторія незалежної експертизи.
Основні правила торгівлі:
Культурно обслуговувати покупця.
Ввічливо і культурно обслуговувати, розповідати про особливості товару.
Розмовляти з покупцями тільки стоячи, лицем до покупця і лише на Ви.
З дратівливими покупцями бути максимально ввічливим, витриманим, терплячим, зберігати спокій.
Суворо дотримуватися правил торгівлі.
Упаковувати і зважувати товар так, щоб покупець бачив.
Заздалегідь готувати робоче місце.
Утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати проходи тарою.
Перевіряти справність інструментів і інвентаря.
При розкритті тари негайно видаляти цвяхи.
Алгоритм процесу
організації прийому товарів в магазин:
Підготовка місця прийому товару.
Вивчення супровідних документів і ознайомлення з підприємством виробником.
Перевірка упаковки і наявність маркірування на товарі.
Визначення мас брутто і нетто.
Перевірка правильності заповнення супровідних документів.
Розпаковування товарів.
Ознайомлення з обранням та інвентарем.
Відповідальність працівників торгівлі за збереження товарів у магазині.
Особи, що здійснюють приймання товарів: продавець, завідуючий відділу.
Терміни пред'явлення претензій постачальнику.
Бюро товарних експертиз.
Оцінка доброякісності товару
1. Стандарт визначає критерії вимог, що визначають якість товару.
2. Стандарти встановлюють на всі товари.
3. Товари, що поступають в магазин з сертифікатом якості.
4. Товари, що швидко псуються без сертифікату якості приймати не можна.
5. За допомогою органічного методу визначають: зовнішній вигляд, смак, запах, колір, консистенцію.
6. Пакувальні матеріали не повинні несприятливо впливати на органолептичні властивості.
7. За необхідності товари повинні направлятися на лабораторні дослідження.
Процес
організації зберігання товару в магазині
Для безперебійної роботи в магазині необхідно мати товарні запаси.
2. Товарні запаси залежать від об'єму товарообігу, від попиту населення, фізико-хімічних властивостей, термінів зберігання.
3. Для належного зберігання необхідно дотримувати: температуру, відносну вологість повітря, санітарний і гігієнічний режим, товарне сусідство.
4. При зберіганні товари розміщувати: за видами, за групами, ґатунками.
5. Товари при зберіганні укладають на піддони і стелажі.
6. При укладанні товарів застосовують: пряму, перехресну і зворотну форми.
7. Висота штабелю повинна бути в межах нори (витягнута рука укладальника).
8. Штабеля укладають на висоту від стіни 15-20 см.
9. При укладанні і зберіганні товарів дотримуватися правил техніки безпеки.
Алгоритм процесу
організації підготовки товарів до продажу
Економічне значення попередньої підготовки товарів до продажу.
Санітарні вимоги до приміщення для попередньої підготовки товару до продажу.
Інвентар для розкриття тари і підготовки товару до продажу повинен бути на робочому місці.
Визначення найменування ґатунку товару за маркіруванням.
Розпаковування, нарізка, зачистка, огляд, сортування, оброблення товару.
Оволодіння прийомами розфасовки товарів і упаковки верху пакетів різними способами та подарункових наборів.
Оформлення відходів, що виникли при підготовці товару до продажу.
Розміщення і викладення товарів у вітринах і на робочому місці продавця.
Організація дотримання вимог безпеки праці при підготовці товарів до продажу.
ВИСНОВОК
Особливістю модульної технології професійного навчання в цілому є те, що вона змінює сам підхід до організації навчального процесу і відношення до об’єкта навчання – учня, а саме :
– професійна підготовка на основі модульної технології тісно зв’язана з зайнятістю і ситуацією на ринку праці. Вона базується на систематичній оцінці потреб у підготовці кадрів як на макро-, так і на мікрорівні, визначенні пріоритетних професій і робіт, для яких підготовка, перепідготовка чи підвищення компетентності розглядається як фактор сприяння економічному і соціальному розвитку і працевлаштуванню того, хто шукає роботу;
– впровадження модульного підходу сприяє розвитку гнучкої організації професійної підготовки як альтернативи традиційній системі щодо термінів і змісту підготовки на основі розробки, підготовки і впровадження різних типів програм професійної підготовки, включаючи «створені на замовлення» роботодавців;
– при традиційній системі професійної підготовки зміст навчального матеріалу з конкретної професії визначається набором предметів з визначенням кількості навчального часу, відведеного на їхнє вивчення. При цьому теорія досить чітко відділена від практики. При модульному підході своєрідними дозаторами навчального матеріалу, як теоретичного, так і практичного характеру, виступають конкретні трудові навички, якими повинні оволодіти учні для одержання професії чи здатності виконувати визначену роботу. Теоретичні знання при цьому органічно вплітаються в навчальний процес і даються лише в тому обсязі, що необхідний для засвоєння учнями трудових навичок;
У порівнянні з традиційною, модульна система навчання більш мобільна й ефективна, оскільки дає можливість використовувати банк навчальних елементів. Вона відзначається високою динамічністю, тому що дозволяє комбінувати в навчальних програмах навчальні елементи з різних суміжних професій, відповідаючи таким чином на запити ринку праці.
Професійне навчання з модульної технології не вимагає відмовлення від традиційної системи і не є альтернативною. Модульна система може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими педагогічними методиками, що принципово важливо на етапі її впровадження.
Модульний підхід може бути використаний для розробки всіх типів навчальних програм, як для простих професій з обмеженою кількістю трудових навичок, так і складних, котрі вимагають самого високого рівня майстерності (компетентності).
Оцінюючи особливості професійного навчання на основі модульної технології, необхідно враховувати також високу мобільність і технологічність цієї системи професійної підготовки, тому що вона дає можливість :
– забезпечувати оперативне, координоване поширення і нагромадження необхідного навчального матеріалу для професійної підготовки з використанням сучасних інформаційних технологій розробки, виготовлення (копіювання), поширення й обміну навчальними матеріалами;
– навчальні елементи можуть використовуватися не тільки для модульного, але й для навчання за традиційною системою;
– спрощується задача підтримки дидактичних матеріалів на рівні технічного прогресу, оскільки в разі потреби навчальні елементі можна легко виправити, замінити чи підготувати додаткові.
Працюючи багато років за системою модульного навчання ми дійшли до висновків, що модульна система професійного навчання дозволяє:
забезпечити гнучкість складання індивідуальних і групових програм навчання з урахуванням раніше набутого досвіду учнів;
оперативно готувати фахівців відповідно до потреб виробництва, що швидко змінюються;
забезпечити адекватність підготовки фахівців, як в навчальних закладах, так і на виробництві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
БЕСПАЛЬКО В.П. Стандартизація освіти: основні ідеї і поняття // Педагогіка. – 1993 - № 5 – с.16-25.
БОГДАНОВА І.М. Модульній підхід до професійно-педагогічної підготовки учителя. – Одеса: ОДПІ, 1998. – 210 з.
ГОРДЕЕВА А.В., МИКУЛЯК О.П. Комп'ютерна реалізація модульної технології професійного навчання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Технологічний підхід в дидактиці. Модульне навчання професії». – Донецьк: 1994 – з. 71-72.
ДУБИНА Т.М., МИКУЛЯК О.П. Інтегровані програми – основа модульної технології професійного навчання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Технологічний підхід в дидактиці. Модульне навчання професії» - Донецьк: 1994 – з. 63-65.
КОСТЮЧЕНКО М.П., ПАНЬКОВ Д.В. Організація модульного навчання в професійно-технічних навчальних закладах: управлінський аспект: Навчально-методичний посібник. – Донецьк: ДУПО УПП, 2005.-100с
ЛЕВАШОВ Л.И., МИКУЛЯК О.П. Модульна система навчання професії. Ч.2. Методика розробки дидактичних модулів. – Донецьк: РІПК, 1992 – 43 з.
МАТВЕЕВ Г.П., МИХАЙЛОВ Н.И., КУЗЬМЕНКО Е.Ф. Особливості проведення експериментів по упровадженню модульного навчання професій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Технологічний підхід в дидактиці. Модульне забезпечення професій». – Донецьк: 1994 – з. 58.
МИКУЛЯ О.П., МАТВЄЄВ Г.П., КОСТЮЧЕНКО М.П. Модульна система професійного навчання: навчально-методичний посібник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2002. 240с.
ПАНЬКОВ Д.В. Організаційно-педагогічні аспекти модульного навчання професій учнів ПТНЗ. Рекомендації для педагогічних працівників ПТНЗ. – Донецьк: ДУПО УПП, 2001.-55с.
ФУРМАН А.В., КАЛУГІН О.І. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї // Рідна школа. – 1994 - № 6. – з. 26-32.
13 PAGE \* MERGEFORMAT 14215
Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915