Інтерактивні ігри як складова проектної діяльності сучасного уроку технологічного навчання


Презентація педагогічного досвіду вчителя трудового навчання з теми:
«Інтерактивні ігри як складова проектної діяльності сучасного уроку технологічного навчання»
Розкрита проблема використання інтерактивних ігор як складової
проектної діяльності сучасного уроку технологічного навчання.

Донецька область
Презентація педагогічного досвіду вчителя
Дебальцівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів ім. М.Я. Ільїна №6

Афоніна Євгенія Анатолійовича
вчителя трудового навчання
Кваліфікаційна категорія
«Спеціаліст вищої категорії»
Тема
Інтерактивні ігри як складова
проектної діяльності сучасного уроку
технологічного навчання
2015 н.р.
Інтерактивні ігри як складова проектної
діяльності сучасного уроку
технологічного навчання
Труд избавляет человека от трех главных зол:
скуки, порока и нужды.
Вольтер
В умовах сучасної школи найважливішої складової педагогічного процесу набуває особовисто-орієнтована взаємодія вчителя з учнями, особлива роль відводиться духовному вихованню особи, становленню морального обличчя людини.
Разом з цим зазнають зміни і підхід до трудового навчання і виховання учнів. Адже цей предмет сприяє створенню повноцінного повчального і розвиваючого середовища, яке дозволяє сформулювати в учнів життєво-важливі основи технологічних знань і умінь застосовувати їх в різних видах практичної діяльності з врахуванням економічної, екологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду. Вона покликана озброїти учнів досвідом самостійної практичної діяльності, прагненням до творення, самореалізації; забезпечити опануванням політехнічних і загальнотрудових знань і умінь в області технології, економіки, організації і екології сучасного виробництва, формуванням уявлень про перспективи його розвитку; виховати етично-трудові якості, суспільно-коштовні мотиви вибору професії і працьовитості. Виникає питання як зацікавити учня оволодіннями знаннями на уроці, навчити самостійно мислити і приймати самому рішення при виконанні практичної роботи.
На протязі десяти років я працюю над проблемою створення ефективного засвоєння учнями знань та умінь пр. виготовленні будь якого виробу на уроках трудового навчання. Велику роль відіграє інтерес учня до предмету.
Є багато методів розвити інтерес учнів до предмету і добитись будь якого результату.
Я перепробував багато методів і вивів для себе деякі із них які на мою думку найбільш ефективні.
По перше, у кожному із класів з 5по9 на перших заняттях я проводжу дослідження з приводу інтересів учнів до об’єктів праці згідно з програмою,будь це деревообробка чи металообробка чи будь- яка друга тема розділу.
50% учнів завжди вибирають об’єкти праці пов’язані з домашньою утворью (подсвічникі, кухонні лопатки,дощечки).
30% учнів вибирають творчі об’єкти праці це -сувеніри,брилки,вази то що).
15% учнів вибирають об’єкти праці це (моделі машин та механізмів),це учні які мислять не ординарно вони планують свою роботу на весь термін цього вироба.
5% учнів вибирають об’єкти праці не складних виробів які не потребують глибокого розміркування.
Щоб не допустити більш пасівних учнів я запрошую всіх охочих на
Позакласну роботу (це кружок «технічне моделювання») де проводжу «мастер-клас» з виготовленням виробів(дерево,метал,лоза,папір то що) від самих простих до більш складних.
Починая з 5-х класів на теоретичних уроках я применяю ігрові технології ,де мотив лежить не в результаті, а в самому процесі.
Наприклад «Відгадай термін»
Я або учень пальцем у повітрі повільно пише кілька слів (термінів) з досліджуваної теми, наприклад оздоблення, станина, різець, двигун. Де учень повинен прибрати зайвий термін.
Гра пов’язана з кресленням «Дорисуй»
Я проводжу на дошці певні лінії, під кожною з яких вписую назви декількох інструментів або матеріалів. Учень на дошці повинен до креслити не достаючи лінії,таким чином він учиться креслити і запам’ятовує будову інструмента.
В 5-му класі я починаю учням давати ази основ проектної діяльності на примері простих об’єктів праці де вони на своему досвіді находять послідовність в роботі.
Під час практичних робіт я проводжу дидактичні ігри (блок- ігри), спрямовані на формування вмінь учнів самостійно аналізувати представлену конструкцію, бачити шляхи її вдосконалення, визначати технологію виконання, вибирати раціональні трудові операції, планувати майбутню роботу і свідомо її реалізовувати («Чарівний шаблон», «Клей-невидимка», «Ножиці художниці», «Роблю сам» тощо);
Блок гра «Економія», спрямована на формування вмінь учнів якісно виконувати трудові операції: розмітку за шаблоном, кресленням, малюнком; вирізання заданих фігур, деталей, складання виробів та їхнє оформлення однією з умов проведення цієї гри є те, що учні отримують певну кількість матеріалу, якого достатньо для заготовки потрібної кількості деталей).
Наприкінці роботи я проводжу блок гру, спрямовану на формування вмінь учнів із дотримування порядку на робочому місці протягом всього уроку («Я почну, а ти продовж», «Хто швидше?», «Хвилинка чистоти», «Все по порядку», «Кращий по чистоті тощо);
У 5-х класах проводжу урок-гру "Брейн - ринг". Його доцільно проводити в кінці вивчення теми "Проектування та виготовлення виробів з деталей призматичної форми з циліндричними отворами" з модуля "Проектування та виготовлення виробів з деревини". Виникає питання як зацікавити учня оволодіннями знаннями на уроці, навчити самостійно мислити і приймати самому рішення при виготовленні практичної роботи. Тому в 5-х класах на уроці я застосовую метод гри.
Один з найулюбленіших проектів учнями 5-х класів - це проект, в якому задіяні механічні станки, це робота на сверлільному верстаті.
При виконанні практичної роботи центральне завдання є постійне привчання до самостійної трудової діяльності, доступної і посильної для дітей. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу.
В 6-му класі при виконані більш складних робіт учні діляться на групи
(2-3чоловіка)
При вивчені теоретичного курсу між групами проходять змагання наприклад гра «Правильно розстав слова»
Я пишу на дошці кілька речень з вивченої теми, у яких довільно переставлені слова. Учні вписують їх у робочі зошити в потрібному порядку. Хто швидше. Або гра «Без сантиметра»
Я пропонує учням перевірити, чи вміють вони на око проводити виміри.
Наприклад: визначити довжину олівця в см, скільки разів олівець укладуть на столярний верстат, визначити довжину, ширину, товщину тієї чи іншої заготовки, виробу тощо.
На практичних заняттях учні 6-го класу вміють складати технологічну карту і так як вони роблять вироб разом то деталі виробляють окремо кожний свою. Таким чином вони контролюють один одного і занімаються самоконтролем .Я навмисно ділю дітей на групи і к двом сильним учням добавляю третього слабкішого щоб вони на своему примері подучили його.
Активізувати навчання можна тільки тоді, коли в ньому активну діяльність проявляє як сам учитель, так і учні.
Важливу роль у розвитку пізнавальної активності учнів відіграють заняття, які проводяться у формі ділових, рольових та дидактичних ігор. Адже вони збуджують думку дітей, підводять їх до самостійних пошуків і узагальнень, удосконалюють знання. Гра, як відомо , є ефективним і випробуваним засобом активного навчання, але ні в якому разі не універсальним.
Так наприклад у 6-му класі учням пропонується самим зробити проект казки з дерев'яних іграшок. Вони самостійно розробляють ескізи і сюжет казки, розподіляють ролі між собой і самі виготовлюють своїх героїв. А наприкінці роботи демонструють свою казку.
Завдяки своїй емоційній насиченості уроки -ігри стають ефективним засобом виховання, навчання і розвитку дітей. Досвід показує, що в трудовому навчанні уроки - ігри доцільно проводити під час закріплення або узагальнення знань, умінь і навичок.
При виконані проекту учні 6-го класу досліджують характер виробу, його практичне значення,час на виробництво і матеріал та інструмент.
Ефективність засвоєння учнями знань та умінь з трудового навчання великою мірою залежить від розвитку в них інтересу до предмета. Інтерес дитини позитивно впливає на всі її психічні процеси і функції: сприймання, увагу, пам'ять, мислення, волю.
Один з найулюбленіших проектів у 6-му класі токарні роботи.
У 7-9му класі також я на уроці застосовую метод, при якому учні діляться на групи, самі розробляють процес виготовлення виробу і потім вибираємо саму кращу розробку. Зростає складність виконання виробів. Я являюсь в ролі консультанта. В процесі роботи вони розуміють, що без базових знань, таких як складання технологічних карт, ескізів і т д. їм не обійтися. При виконанні практичної роботи центральне завдання є постійне привчання до самостійної трудової діяльності, доступної і посильної для дітей. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу.
При закріплені матеріалу в 7-му класі я проводжу гру «Хто краще намалює»
Я пропоную учням із заплющеними очима намалювати будь-який простий інструмент або деталь з теми уроку і потім проаналізувати те, що вийшло.
В 8-му класі пропаную гру «Зауваж потрібне»
Пропоную учням озирнутися навсібіч у майстер'ні і назвати якомога більше предметів, зроблених із( дерева, фанери,ДВП),(сталь,чавун, алюміній, мідь тощо)
В9-му класі пропаную гру «Естафета»
Учні по черзі висловлюють судження щодо запропонованого питання. Причому необхідно вкластися в одне речення, повторення неприпустимі. Учитель підтримує хід дискусії, поки не вирішить, що сили дітей вичерпані. Предметом обговорення можуть и основні правила обробки деревини, техніка безпеки праці час різних видів робіт тощо.
Наступним за значимістю завданням трудового виховання є усесвітній розвиток у дітей активності, самостійності, уміння самим знаходити гідну сферу додатка своїх сил. Розвиток активності і самостійності, безумовно, вимагає використання діяльного підходу до педагогічного процесу створення ситуацій, коли дітям самим доводиться вирішувати учбові або життєві завдання.
Необхідне значення має комп’ютерні технології. Вони розширюють можливості подання навчальної інформації: відтворюють реальні обстановки діяльності за допомогою графіки, кольору, мультиплікації та звуку. Таким чином учні 10-11-го класів виконують проекти пов’язані з дизайном виробів на комп’ютерах .Комп’ютер є засобом залучення учнів до активної пізнавальної діяльності.
Можливість на уроках трудового навчання вирішувати задачі на моделювання різних ситуацій, створення умов для просторового бачення проблеми.
Важливу роль у розвитку пізнавальної активності учнів відіграють заняття, які проводяться у формі ділових, рольових та дидактичних ігор. Адже вони збуджують думку дітей, підводять їх до самостійних пошуків і узагальнень, удосконалюють знання. Гра, як відомо , є ефективним і випробуваним засобом активного навчання, але ні в якому разі не універсальним.
Творче ж відношення до праці також розкривається у школярів в гуртках з художньої праці. Я на заняттях з кружкової роботи залучаю школярів до участі у виборі об'єктів праці, не нав'язую їм свої ідеї; якщо потрібно, переконую учнів у важливості і необхідності виготовлення цього або іншого виробу.
З педагогічної точки зору не можна виходити з того, аби діяльність учнів в шкільних майстернях була легкою і необтяжливою. Діти в любому віці повинні відчувати що їх робота потрібна оточуючому колу людей. І тоді діти повністю розкриваються і творять на диву таки роботи що стають справжніми шедеврами.
Тут провідну роль грає раціоналізаторська діяльність учнів, здійснювана як на уроках технічної праці, так і в гуртковій роботі. Формування у підлітків творчого відношення до праці відбувається під дією різних чинників. Серед них важливе місце займає взаємодія учнівського і виробничого колективу школярів і дорослих. Практика показує, що добитися високої якості виробів, дуже важко.
У будь-яких умовах добре організована продуктивна праця благотворно впливає на виховання у школярів позитивних якостей особи, у тому числі ініціативи, кмітливості і творчої кмітливості.
Таким чином вимальовувався своєрідний модуль: мета – засоби – правила їх використання – результат. Це ядро будь-якої технології в освіті.
Технологічна компетентність вчителя залежить від педагогічного досвіду, від бажання і можливості педагога працювати по інноваційних освітніх моделях, від бажання перейти до нової стратегії освіти, стратегії розвитку.