Урок по украинской литературе на тему «І. П. Котляревський «Енеїда». Поняття про пародію, бурлеск, травестію».

І. П. Котляревський. « Енеїда». Поняття про пародію , бурлеск, травестію.
Вчителя української мови та літератури
І категорії
Коваленко Оксани Володимирівни
Государственное бюджетное учреждение
«Стахановская средняя общеобразовательная школа I-III ступеней № 32»

Тема. І. П. Котляревський. « Енеїда». Поняття про пародію , бурлеск, травестію.
Мета: виявити жанрові особливості поеми, повторити поняття « поема», формувати вміння працювати авторським текстом, наводити докази належності до бурлескно-травестійну поеми, формувати вміння будувати зв’язну відповідь , розвивати навички виразного читання.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до поеми «Енеїда», книжкова виставка різних видань твору.
Теорія літератури: бурлескно-травестійна поема, пародія, алюзія, силабо-тонічне віршування.
І Орг. момент
Тарас Шевченко присвятив йому такі рядки:
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Справді, слава Котляревського вийшла за межі рідної землі, його твори видавалися сотні разів, перекладалися різними мовами. Прогресивні тенденції творчості першого класика української літератури були підхоплені і по-новаторському продовжені його сучасниками і наступниками. 30 серпня 1903 р. у Полтаві було урочисто відкрито пам'ятник письменникові, виконаний відомим скульптором Л. Позеном, у 1952 р. відкрито літературно-меморіальний музей Котляревського, у 1969 р. відреставровано садибу письменника.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Літературний диктант.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал; перевіряється в парах під керівництвом учителя.)
1.Народився І.Котляревський у….(Полтаві) 2.Письменник увійшов в історії української літератури…(як засновник нової української літератури) 3) 1798 рік — це рік. (виходу «Енеїди») 4) Чий сюжет наслідував Котляревський? (Верґілія.) 5.Над поемою «Енеїда» працював…(30 років) 6. Стає директором професійного театру у Полтаві у…(1818р.) 7. Яким умінням відзначився семінарист Котляревський? Як його прозвали? 8. Незрівнянною критика називає поему… ( “Енеїда” ) 9. За плідну діяльність на ниві освіти і театру Котляревського було призначено… ( попечителем богоугодних закладів Полтави ) 10.Помер письменник у…(1838р.)
ІІI. Мотивація навчальної діяльності школярів
IV. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
«…Поема Котляревського — самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси «хаптурного роду»,.. де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Верґілієвих олімпійців»,— писав Максим Рильський. Ця поема настільки колоритна, що її люблять читати і в наші дні. В чому секрет популярності твору, яким чином ідеї наших пращурів не застаріли, залишилися актуальними, ми спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці.
V. Сприйняття навчального матеріалу
1.Теорія літератури.
Повідомлення учня , робота в зошиті.
Записати визначення термінів
Пародія (грецьк. parodia — пісня навиворіт, переробка на смішний лад) — один із жанрів фольклору та художньої літератури, власне гумористичний чи сатиричний твір, в якому імітується творча манера письменника задля осміяння її як не відповідної новим мистецьким запитам. Інколи пародія переінакшує зміст відомого твору, надає йому нового звучання, хоч не слід її плутати з бурлеском та травестією, які мають дещо відмінні характеристики. Запровадив Пародію еллінський письменник Гіппонакт (помер у 530 р. до н.е.).
Бурлеск (італ. burlesque від burla — жарт) — вид комічної, пародійної поезії та драматургії, генетично пов'язаний з народною сміховою культурою, акцентований на свідомій невідповідності між змістом і формою.
Травестія (італ. travestire — перевдягати) — різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів).
Поемоювона називається тому, що це віршовий великого розмірутвір, в якому зображені значні події, яскраво розкрито людські характери, присутній глибокий психологізм.Епічна— бо в ній говориться про людей, їхні вчинки, переживання та боротьбу в розповідній формі.
Силабо-тонічна система (від гр. sillabe — склад, tonos — наголос) — система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.2. історія написання поеми «Енеїда»
VI. Первинне закріплення матеріалу.
Джерела поеми За основу сюжету «Енеїди» І. Котляревський узяв античну епопею Марона Публія Вергілія й суттєво, оригінально переробив її.Вергілій наділяв своїх героїв-богів безмежною силою, ідеальними рисами вдачі вершителів людської долі, зображував їх у суто класицистичному стилі. Ця героїчна урочиста поема написана гекзаметром (Гекзаметр — вірш шестистопного дактиля, поширений у творах античної літератури), який надає твору поважності, піднесеності й урочистості. Автор прославляє троянців і римлян. Головна думка — утвердження божественного походження влади римських імператорів.Західноєвропейські письменники створили ряд пародій на «Енеїду» Вергілія з однотипними назвами: «Перелицьована "Енеїда"» (Дж. Лаллі, Італія), «Перелицьований Вергілій» (Скаррон, Франція), «Вергілієва "Енеїда", або Життя й пригоди благочестивого героя Енея» (А. Блюмауер, Німеччина), «Перелицьована Вергілієва "Енеїда"» (М. Осипов, О. Котельницький, Росія). Попередники І. Котляревського у своїх переробках в основному пародіювали образи й події оригіналу. Ці переробки стали лише певним історичним фактом. Травестія ж І. Котляревського пережила свій час, чарує своєю красою й неповторністю сучасних читачів і захоплюватиме наших нащадків. Як писав В. Сосюра,Над книжкою твоєї «Енеїди»Нащадок схилить радісне чоло.Порівняймо уривки двох «Енеїд» — Вергілія та Котляревського, щоб з'ясувати різницю жанрів і стилів.
«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...
Вергілій із повагою ставиться до богів, возвеличує їх, тому використовує й відповідну лексику, урочисту й шанобливу. Іван Котляревський, висміюючи українських мешканців в образах жителів Олімпу, уживає просторічні слова, лайливу, згрубілу лексику.Аналізуючи віршову форму «Енеїди», спостерігаємо зміну ритміки поеми: рядки римовані й удвічі коротші, ніж у Вергілія, що надає розповіді динаміки, жартівливого тону, легкого читання тексту.Отже, у переробці Вергілієвої «Енеїди» І. Котляревський цілком оригінальний. Він відкидає, скорочує багато епізодів, максимально розширює окремі стислі місця, доповнює їх самобутніми детальними описами, створивши цілком оригінальний самостійний твір.Іван Котляревський, за словами І. Франка, вніс у свій твір «стільки сердечного тепла, тонкого гумору й живих барв своєї батьківщини, що його "Енеїда" і до цього часу не втратила своєї чарівності».
2. Читання уривків , які сподобались.
3. Завдання учням пошуково-дослідницького характеру.
• Із першої строфи I частини «Енеїди» випишіть усі художні засоби, зробіть висновок.
(Моторний, проворний, зле завзятіший — епітети; парубок моторний — інверсія; тягу дав, п’ятами накивав — фразеологізми; зробили з неї скирту гною — метафора; як гиря — порівняння; гною, ланців — знижена лексика. Висновок: автор уживає багато різноманітних виражально-зображальних, емоційно забарвлених художніх засобів; серед них — гумористичні, знижена лексика.) все це бурлеск.
Мовні особливості поемиКомічні ефекти в поемі, її бурлескний тон досягаються різноманітними й багатими засобами художньої виразності, особливо тропами. За дослідженнями літературознавців, найбільше в поемі оригінальних, влучних порівнянь. Наприклад, не потребують коментарів і пояснень такі: «Еней піджав хвіст, мов собака, мов Каїн, затрусивсь увесь»; «надувсь, мов на огні лопух»; Юнона «розкудкудакалась, як квочка», «к Еолу мчалась, як оса»; Нептун «схвативсь на нього [на рака], мов бурлака, //І вирнув з моря, як карась»; Венера, «як собака, хвіст піджавши, пішла к порогу до дверей». Народність поеми підкреслюють постійні епітети: ясні очі, рум'яні щоки, синє море, гіркі сльози, пані благородна, рученьки біленькі.«Енеїда» рясніє українськими народними прислів'ями, приказками та фразеологізмами, які письменник використовує вміло й доречно: то вплітає в авторську мову, то вкладає в уста героїв, то змінює їх, то вживає лише фрагмент. Майже без змін використані, наприклад, прислів'я: «Хто чим багат, то тим і рад»; «Великії у страха очі»; «Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча». Стійкі народні вислови створюють колоритні, емоційні образи, картини, веселий, оптимістичний настрій. Завдяки «Енеїді» загальновідомими стали такі фразеологізми: «тягу дав», «п'ятами з Трої накивав, щоб душка полетіла к чортам», «ляпас дать».Мова персонажів гумористично забарвлена. Особливо смішними є репліки богів, наближені до розмовної народної мови, насичені емоційно забарвленою лексикою, грубими, лайливими словами, які створюють комічний ефект: «Мовчать! Прескверна пащекухо! // Юнона злобно торощить. // — Фіндюрко, ящірко, брехухо! // Як дам — очіпок ізлетить». Лайливі слова — вульгаризми — виразно відображають характер Зевса, грізного володаря, бога над богами: «Енея лаяв на весь рот: "Чи так-то, гадів син, він слуха?// Убрався в патоку, мов муха, //Засів, буцім в болоті чорт"».За «Енеїдою» можна вивчати лексичний склад української мови за вживанням і походженням: власне українські слова — найрізноманітніші побутові назви, зокрема, одяг, прикраси (юпка, запаска, стьожки, намисто, спідниця, шнурівка, карсет, ланцюжок, чоботи, сорочка, каптан, шапка, пояс), їжу (хліб, бублики, книші, юшка, галушки, борщ, печеня), напої (сивуха, брага, слив'янка, мед, калганка), посуд (полив'яні миски, кварта, горщок), споруди (панський дворець, світлиця, будинок); назви людей за професією, соціальним станом (пани, підпанки, слуги, судді, підсудки, шляхта, міщани, писарі, ченці, філозопи, купці, перекупки); географічні назви; народні звичаї, обряди, ігри; слова іншомовного походження (цехмістри, ратмани, бургомістри, філіжанка); архаїзми, жаргонізми, діалектизми та ін.Жартівливого тону розповіді надає макаронічна мова — змішування слів різних мов або перекручення однієї мови на свій лад іноземними словами чи навпаки. Цей стилістичний засіб І. Котляревський використав у кількох місцях: у IV частині, коли, прибувши на Латинську землю, троянці вивчали латину й посли проголосили промову цареві («Енеус ностер магнус панус // І славний троянорум князь»). На початку IV частини письменник створив «вивернуту» мову, неприродно поєднавши префікси, суфікси, закінчення окремих слів, чим також досягається комізм ситуації («Борщів як три не поденькуеш, //На моторошні засердчить; //І зараз тяглом закишкуєш, //І в буркоті закеньдюшить» ).
Відповіді на питання за І частиною
V. Закріплення знань, умінь та навичокЗавдання учням.
• Оберіть із запропонованих і вставте пропущені слова в уривки з вірша Т. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському».
Будеш, …, пануватиПоки … люди;
Поки сонце з неба …,
Тебе не забудуть!
(дядьку, товаришу, батьку, брате; живуть, думають, боряться, сміються; сходить, сяє, лунає, сміється)
У чому виявляється травестійно-бурлескний стиль «Енеїди»? Схарактеризуйте багатство художніх засобів поеми.
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання
Прочитати поему до кінця, вміти переказувати, характеризувати образи, висловлювати власну думку щодо порушених проблем; вивчити напам’ять уривок (за вибором).
 

«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...
«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...
«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...
«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...
«Енеїда» Вергілія«Енеїда» КотляревськогоЗброю співаю і мужа, що перший знадмор'їв Троянських,Долею гнаний нещадно, на берегступив Лавінійський.Горя він досить зазнав, суходоламий морем блукавши,3 волі безсмертних богів і мстивоїсерцем Юнони... Еней був парубок моторнийІ хлопець хоть куди козак,Удавсь на всеє зле проворний,Завзятіший од всіх бурлак.Но зла Юнона, суча дочка,Розкудкудакалась, як квочка,Енея не любила страх...