Выпускная работа слушателя курсов повышения квалификации заведующих дневным отделением на тему: Методы контроля в колледже
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ
АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА
Методи контролю
у ВНЗ I-II рівнів акредитації
Слухач групи
_____________В.В.Хань
завідувач відділенням
Амвросіївського індустріального технікуму
Науковий керівник До захисту
Київ 2012
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ I. Організація контролю за навчально-виховним процесом на відділенні
Мета і завдання контролю 5
1.2 Організація контролю на відділенні 6
1.3 Форми внутрішнього контролю 10
Розділ II Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у технікумі
2.1 Здійснення контролю у технікумі 12
Розділ III Організація проведення різних форм контролю
знань студентів у технікумі
3.1 Система контролю та оцінювання 17
3.2 Роль контролю знань студентів 20
3.3 Системний підхід до практичного використання методів контролю знань 23
Висновки 29
Література 31
Додатки 32
ВСТУП
Ким би не став нинішній студент, важливо, щоб він збагнув істину: найбільша мудрість життя – бути людиною.
Останнім часом в Україні чітко визначилася тенденція посилення інтересу громадськості до освіти, освіти якісної, а не тільки сертифікованої. Родини пов’язують соціальну, професійну та іншу успішність своїх дітей з рівнем освіти, вони готові поступитися частиною свого теперішнього благополуччя заради майбутнього благополуччя власних дітей.
На ситуацію, що склалася, оперативно реагує ринок праці, що висуває все вищі вимоги до кваліфікації фахівця.
Головне завдання, яке стоїть перед вищим навчальним закладом, - підготовка висококваліфікованих фахівців. У цьому допомагає сукупність неперервних контролюючих дій, що дають змогу спостерігати та в разі необхідності робити корекцію в процесі просування студента від незнань до знань.
Основою вдосконалення навчально-виховного процесу, важливим ланцюгом в системі управління навчально-виховним процесом у технікумі – є контроль за всіма напрямами діяльності.
Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількості, якості, своєчасності, глибини, повноти і об'єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі доведено. Адже саме контроль як спосіб зворотного зв'язку в управлінській діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-виховного процесу, його результативність.
Слово „контроль” – французького походження, означає „забезпечення чи перевірку правильності тих чи інших дій в галузі виробництва і управління”. Вітчизняні і зарубіжні вчені поняття „внутрішній контроль” розглядають насамперед, як засіб одержання інформації про стан керованої системи.
Контроль за навчально-виховним процесом – це порівняння фактичних результатів освітньої діяльності навчального закладу із запланованими показниками, встановленими законами, стандартами освіти, постановами, положеннями, наказами вищих установ.
Контроль на відділенні – це комплекс контрольних заходів, цілеспрямованих на всебічне удосконалення навчально-виховного процесу на відділенні відповідно до вимог законодавчих актів і нормативних документів.
Контроль забезпечує зв’язок між очікуваними результатами, визначеними попередніми планами та реальними показниками діяльності навчального закладу. Функція контролю дає можливість вчасно виявити проблеми і запобігти розвитку негативних тенденцій.
Контроль є основним елементом керівництва відділення. Жодну діяльність у межах відділення не можна розглядати окремо від контролю.
Основною метою контролю на відділенні є удосконалення ефективності навчально-виховного процесу шляхом попередження, прогнозування негативних тенденцій, виявлення і усунення недоліків, посилення відповідальності учасників навчально-виховного процесу за результатами своєї діяльності, забезпечення досягнення цілей і виконань навчального закладу.
Сучасна педагогічна наука орієнтується на створенні у кожному навчальному закладі чіткої системи контролю за навчально-виховним процесом, яка базується на таких основоположних засадах:
узгодження управління закладами освіти із загальною концепцією положень Болонського процесу;
чітке визначення стратегічної мети розвитку навчального закладу тактичних завдань, проміжних та кінцевих результатів;
розробка програм контрольно-аналітичної діяльності з точним визначенням критеріїв якості та ефективності управління;
використання самоаналізу, самодіагностики та відповідного педагогічного інструментарію у практиці внутрішнього контролю.
РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ НА ВІДДІЛЕННІ
Мета і завдання контролю
Контроль на відділенні – це цілісна система, заснована на зкоординованій і цілеспрямованій діяльності всіх підрозділів і посадових осіб по здійсненню контрольних заходів на єдиній плановій і методичній основі.
У загальному розумінні КОНТРОЛЬ – це процес порівняння фактичних результатів із запланованими, вид управлінської діяльності, завдяки якому можна втримати навчальний заклад на вірному шляху, порівнюючи показники його діяльності з встановленими стандартами освіти, законами, постановами, положеннями, наказами вищих установ.
З метою організації контролю та здійснення контрольних заходів у технікумі розробляється та затверджується директором Положення про систему контролю (дод. 1). На підставі цього Положення здійснюється внутрішній контроль за всіма напрямами діяльності, в тому числі на відділеннях.
Метою контролю на відділенні є всебічне удосконалення навчально-виховного процесу шляхом попередження, виявлення і усунення недоліків, пошуку резервів покращення роботи відділення, узагальнення і розповсюдження кращого досвіду, зміцнення і посилення відповідальності педагогічних працівників та студентів за результати своєї діяльності.
Головним завданням контролю на відділенні є:
систематичний аналіз ходу і якості виконання законів України "Про освіту", "Про мови в Україні", "Про вищу освіту", нормативних документів Міністерства освіти і науки України, стандартів освіти, а також рішень та наказів керівництва навчального закладу;
постійне і всебічне вивчення рівня роботи по виконанню завдань, покладених на відділення по підготовці молодших спеціалістів.
Умовами ефективного контролю є:
цілеспрямованість;
гласність;
глибина;
раціональність;
систематичність;
своєчасність;
колегіальність (у разі потреби);
компетентність;
багатоаспектність;
точність;
вимогливість;
правильний підбір питань і об’єктів контролю;
своєчасна розробка програм, схем перевірки контролю;
ефективність використання сучасних методів і засобів контролю;
своєчасна розробка конкретних пропозицій і заходів за результатами контролю.
Об’єктами контролю на відділенні є:
робоча документація викладачів, класних керівників груп, циклових комісій (планова, облікова, звітна, методична);
навчальні заняття (відвідування занять студентами, методика і організація занять, дисципліна студентів тощо);
абсолютна і якісна успішність студентів;
матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу;
умови навчання та відпочинку студентів відділення;
охорона праці учасників навчально-виховного процесу.
1.2 Організація контролю на відділенні
Безпосереднім організатором внутрішнього контролю на відділенні є завідуючий відділенням, який може організовувати виконання контрольних функцій через голів циклових комісій, викладачів, майстрів виробничого навчання, класних керівників та старост груп, диспетчера або виконувати вибірково окремі контрольні заходи особисто.
Планування контрольних заходів на відділенні здійснюється на підставі загального плану внутрішнього контролю технікуму, який затверджується керівником на початку навчального року. А також контролюючі заходи плануються в плані роботи відділення, плані роботи методичного кабінету, плані виховної роботи.
Перспективні планові контрольні заходи – це заходи, які виконуються з метою підготовки засідань педагогічної та методичної рад, питань, які виносяться на адміністративну раду тощо і потребують системного завчасного вивчення. Для цього додатково розробляються програми для вивчення тих чи інших питань та графіки планових перевірок. Для вирішення певних питань проводиться засідання методичної або педагогічної ради.
За підсумками проведення планових перевірок приймаються відповідні рішення та видаються накази по технікуму. Це дає можливість реалізувати всі заходи по усуненню недоліків і покращенню стану справ з питань, які підлягали контролю.
Поточний контроль завідуючий відділенням здійснює на підставі запланованих заходів в річному плані загального плану контролю технікуму та обставин проходження навчального процесу, які вимагають проведення контролю.
Щоб ця робота не була спонтанною і хаотичною при складанні місячного плану роботи завідуючий відділенням вносить в нього заходи із загального плану контролю і планує ті, яких вимагає ситуація.
Такий підхід дає можливість тримати під постійним системним контролем головні питання навчально-виховного процесу і своєчасно реагувати на негативні процеси, а також визначати позитивні тенденції та розвивати їх.
Практика показує, що нерідко поточні справи відтісняють на другий план контрольні заходи, що не дає можливості ефективно вести навчально-виховний процес на відділенні. Тому завідуючий відділенням зобов’язаний спланувати свою роботу таким чином, щоб контрольні функції були повністю реалізовані. Для цього необхідно чітко спланувати кожний день; залучати до проведення контрольних заходів педагогічних працівників відділення, голів циклових комісій, студентів (за можливістю), співробітників; забезпечувати кожний вид контролю необхідними бланками, схемами тощо, які конкретизують зміст контролю та зменшують затрати часу на його проведення та узагальнення.
Особливе місце в роботі завідуючого відділенням повинні займати контроль якості проведення навчальних занять викладачами, рівень абсолютної і якісної успішності студентів, відвідування занять студентами, виконання графіку навчального процесу, ведення навчальної та звітної документації, проведення заліків, екзаменів.
Документація контролю
Для здійснення контролю завідуючий відділенням складає такі документи:
. загальний план роботи завідуючого відділення з включенням контрольних заходів;
. графік планових перевірок (річний);
. графік відвідування занять викладачів та виховних заходів узгоджений з іншими відділеннями;
. графік проведення директорських контрольних робіт.
Документи, які підлягають постійному системному контролю завідуючим відділенням:
· навчальні плани зі спеціальності;
· розгорнуті навчальні плани;
· графіки навчального процесу;
· графіки проведення обов’язкових контрольних робіт, курсових проектів і курсових робіт;
· розклад занять;
· журнали обліку навчальних занять;
· залікові книжки студентів;
· бланки обліку відвідування занять та успішності (тижневі);
· журнал обліку пропусків занять студентами;
· журнал обліку виконаних годин викладачами;
· екзаменаційні відомості;
· зведені відомості успішності студентів;
· методична документація викладачів (при відвідуванні занять);
· графіки консультацій та додаткових занять при лабораторіях і кабінетах.
Результати контролю після узагальнення обговорюються завідуючим відділенням на засіданнях циклових комісій, на загальних зборах студентів відділення, на зборах викладачів, які працюють на відділенні (за необхідністю), на батьківських зборах, на нараді в присутності директора, на нараді класних керівників груп, а також використовуються при індивідуальній роботі з педагогічними працівниками та студентами та їх батьками.
За необхідністю за результатами контролю завідуючий відділенням готує проекти наказів.
Організація перевірки будь-якого з аспектів навчально-виховного процесу на відділенні передбачає:
обґрунтування перевірки;
формулювання мети,
визначення відповідальних осіб за проведення контролю;
термін контролю;
розробка структури, схеми перевірок, алгоритму;
вибір форм і методів контролю;
збір і обробка інформації про стан об’єкта, що перевіряється за розробленою схемою;
оформлення основних висновків за результатами перевірки;
визначення рекомендацій, пропозицій;
застосування управлінських рішень;
визначення терміну наступного контролю;
обговорення наслідків контролю (на педраді, засіданні циклової комісії, методичної ради).
Важливо забезпечити єдність вимог і об’єктивність, що унеможливлює суб’єктивні оцінні судження і висновки, а також диференційований підхід, який враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих.
1.3 Форми внутрішнього контролю
Для забезпечення контролю за навчально-виховним процесом на відділенні використовуються найбільш поширені форми внутрішнього контролю за характером об’єктів.
Групово-узагальнювальний контроль. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості студентів групи, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника групи.
Фронтальний контроль. Спрямований на вивчення стану викладання окремих дисциплін, роботи класних керівників у всіх або окремих групах.
Тематичний контроль. Його метою є перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь студентів з окремих дисциплін, стану роботи викладачів у певному напрямі та ін.
Персональний контроль. Полягає в перевірці продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня роботи викладача загалом або окремого її аспекту.
Оглядовий контроль. Предметом перевірки є стан навчально-методичної документації, трудової дисципліни, матеріально-технічного забезпечення занять тощо.
В управлінні діяльністю відділення за ознакою виконання використовують різні форми внутрішнього контролю.
Колективний контроль. Залучаються до нього всі ступені управління: директор та його заступники, завідуючий відділенням, голови циклових комісій, досвідчені викладачі, старости груп.
Самоконтроль. Таким правом користуються найдосвідченіші викладачі і класні керівники груп з обов’язковою звітністю за заздалегідь розробленою схемою, алгоритмом та ін.
Взаємоконтроль. До нього залучають голів циклових комісій, методиста, досвідчених викладачів і класних керівників через наставництво, взаємо-відвідування навчальних занять і виховних заходів.
Адміністративний плановий контроль. Здійснюються директором, його заступниками, завідуючим відділення, головами циклових комісій відповідно до плану внутрішнього контролю.
Адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль.
Здійснюється директором і його заступниками, завідуючим відділенням у разі виникнення непередбачених планом проблем.
Об’єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів контролю, до яких належать:
'спостереження. Передбачає відвідування занять, виховних заходів з наступним їх обговоренням;
'перевірка документації. Робота з навчальними журналами, навчально-плановою документацією тощо;
'опитування:
а) усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою;
б) письмове - за допомогою контрольної роботи (зріз); відкрите анкетування, яке може передбачати необмежені варіанти відповідей на запрограмовані питання або закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;
'тестування. Метод психологічної діагностики вимірювання індивідуальних особливостей;
'оперативний аналіз. Аналіз щойно проведеного заняття, заходу з його організаторами, учасниками;
'ретроспективний аналіз. Оцінка діяльності навчального закладу, відділення випускниками минулих років, викладачами ВНЗ на основі вступних іспитів тощо.
За ознакою логічної послідовності виділяють: поточний контроль; попереджувальний; проміжний; підсумковий.
Важливими умовами успішного використання методів контролю є компетентність контролюючого, його здатність вникнути в суть питання, яке перевіряється і надати викладачеві або класному керівнику групи конкретну допомогу
Отримана під час перевірки інформація стимулює внесення корективів, пошук нових рішень. Про результати перевірки має знати весь колектив. Дієвість її залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Вона має бути доброзичливою, тактовною, запобігати можливій емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.
Педагогіка пропонує різноманітні аспекти для контролю: навчальний процес, виховний процес, методичну роботу, наукову і експериментальну діяльність, морально-психологічний клімат у колективі, умови навчально-виховного процесу. Але найбільш важливими, які впливають на якість навчально-виховного процесу на відділенні, це є навчальна, виховна і методична робота.
РОЗДІЛ II. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬН-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ У ТЕХНІКУМІ
2.1 Здійснення контролю у технікумі
Завдання, що постають перед внутрітехнікумівською системою контролю, гармонійно пов'язані з основними напрямами діяльності навчального закладу і вимагають перевірки таких питань:
виконання навчальних планів і програм;
стан викладання окремих дисциплін;
якість знань і умінь студентів згідно з навчальними програмами;
методична робота;
позааудиторна виховна робота зі студентами;
шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до студентів у системі навчання і виховання;
запровадження інноваційних технологій;
застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі викладачів;
стан комп'ютеризації навчального процесу;
реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;
рівень якості роботи з відродження національної культури засобами навчально-виховного процесу і т.ін.
Цю структуру можна доповнювати відповідно до напрямів діяльності освітнього закладу.
Оскільки ефективність навчально-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь студентів, то контроль має здійснюватися за допомогою проведення перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.
При створенні системи внутрітехнікумівського контролю необхідно брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували адміністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципами здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність). Принципи породжують відповідні вимоги, які надалі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.
При розв'язанні завдань контролю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:
вивчення рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);
отримання інформації про характер пізнавальної діяльності студентів;
встановлення рівня самостійності й активності в навчальному процесі;
виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;
визначення ефективності організації навчального процесу - заняття (методи, форми, засоби).
Внутрітехнікумівський контроль виконує освітню, діагностичну, виховну, розвиваючу, стимулюючу, оціночну функції.
Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх притаманних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно розширюється і поглиблюється. І завдяки цьому процес управління освітнім закладом стає демократичним. Такий внутрітехнікумівський контроль необхідно спланувати.
Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань технікуму; науковість, комплексність, логічна послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконання; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку технікуму, вдосконалення управлінської майстерності адміністрації.
При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удосконаленні таких його методів, як перевірка документації, бесіда, спостереження, аналіз і самоаналіз уроку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.
Створення ефективної системи контролю навчально-виховної діяльності в сучасному навчальному закладі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці роботи) проходять колективне обговорення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адміністрацією навчального закладу..., після чого діють на правах офіційно прийнятого управлінського рішення».
Враховуючи методологічний характер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єктивну необхідність розробки планів системи внутрітехнікумівського контролю.
На практиці завідувач відділення технікуму використовує графік-план внутрітехнікумівського контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та календарний термін виконання (по горизонталі). У змісті контролю перелічуються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, запровадження комп'ютерних технологій навчання, використання інтерактивних форм та методів навчання, організація виховної роботи відповідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм поза аудиторної виховної роботи зі студентами з відродження національної культури, рівень якості роботи предметних гуртків щодо розвитку творчих здібностей студентів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).
У вічках, що створюються від перетинання горизонтальних і вертикальних ліній, записують виконавців. Тобто призначаються відповідальні за проведення певної форми контролю.
Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його проведення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендувати адміністрації розглядати результати контролю на засіданнях методичного об'єднання, нарадах за участю директора, педрадах тощо.
Вважаю також, що необхідно заохочувати в наказах по технікуму не тільки педагогів-новаторів, але й тих викладачів, які за результатами діагностування постійно підвищують педагогічну майстерність. Разом з тим не завжди потрібно поспішати з доганами за недоліки в роботі, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради і рекомендації) дозволить останньому правильно сприймати зауваження завідуючого відділенням. Особливу увагу в ракурсі розглянутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі студентами не завжди проходить швидко і успішно.
На мою думку, кращих результатів контролю з метою отримання інформації, проведення діагностики і прогнозування подальших «успіхів» у роботі можливо досягти тільки завдяки участі самих виконавців керівників методичних об'єднань, членів методичної ради, творчих груп викладачів, які мають дотримуватися певних вимог:
Цілеспрямованість, оперативність.
Принциповість, об'єктивність, компетентність в оцінці діяльності учасників процесу навчання і виховання.
Диференційованість та індивідуальний підхід до викладачів при проведенні контролю.
Наукова обґрунтованість, точність, повнота і конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій.
5. Дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного процесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань студента відповідно до його пізнавальних можливостей).
Гласність (результати перевірок бажано відображати як письмово, так і у формі словесних зауважень).
Виховна і мотиваційна значущість проведеного контролю (для студентів і викладачів).
Такий підхід дозволить створити систему внутрітехнікумівського контролю, що забезпечить здоровий морально-психологічний клімат у колективі, сприятиме успішному функціонуванню освітнього закладу.
Члени педколективу можуть брати участь у всіх основних видах контролю:
попередньому: застосовується для ознайомлення з методикою викладання викладача, стилем його діяльності, окремими ділянками його роботи (можливо, за власною пропозицією викладача);
класно-узагальнюючому (взагалі не може здійснюватися без участі класного керівника, інших викладачів, що навчають студентів конкретної групи, обов'язково підключаються керівник методичного об'єднання, фахівці високого рівня);
паралельному, коли здійснюється відвідування однойменних занять різних викладачів важливою є думка щодо визначення якості й ефективності роботи колег, студентів, батьків, але не можна допускати протиставлення, щоб не порушити морально-психологічну рівновагу в колективі і не перевести вивчення питання в оцінювання роботи;
персональному (бажано застосовувати під час проведення атестації викладача за його безпосередньої участі, під час вивчення рівня викладання, системи роботи з наступним узагальненням досвіду тощо);
тематичному, що передбачає проведення системи контролю за певною тематикою (розвиток творчих здібностей студентів на занятті, форми організації самостійної роботи студентів на занятті, володіння комп'ютерною технікою, методи активізації пізнавальної діяльності студентів тощо);
оперативно-якісному, який є завершальним або заключним на певний період.
У технікумі застосовуються такі форми контролю: добровільний взаємний контроль, самоконтроль, громадський огляд знань (при активній участі студенів), творчий звіт «портрет педагога», який дозволяє не лише представити професійні можливості викладача, але й розкрити індивідуальні риси особистості, творче мислення і потребу формувати творчу особистість студента.
РОЗДІЛ III. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ РІЗНИХ ФОРМ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ТЕХНІКУМІ
3.1 Система контролю та оцінювання
Контроль є важливим чинником управління навчально-виховним процесом, одним з дієвих засобів підвищення ефективності пізнавальної діяльності.
Інструментом підвищення якості у реформуванні змісту освіти виступає вдосконалення системи оцінювання успішності студентів, кваліфікаційного рівня викладачів, роботи навчальних закладів.
Як і будь-який вид організованої діяльності, система організації навчального процесу повинна підпорядковуватись законодавчим і нормативним актам держави.
На основі нормативних актів в освітній сфері розроблені і діють галузеві освітні стандарти, які повинні забезпечувати високий рівень роботи як навчальних закладів у цілому, так і викладачів на всіх стадіях їх діяльності.
У технікумі розроблено і діє "Положення про систему контролю і оціню вання знань, умінь і навичок студентів", прийняте педагогічною радою та затверджене директором технікуму.
Метою розробки цієї системи стали:
підвищення якості освіти;
встановлення єдиних вимог до оцінювання навчальних досягнень студентів;
формування мотивації навчання:
встановлення фактичного рівня знань, умінь і навичок із всіх дисциплін;
співвідношення цього рівня до вимог державного стандарту;
формування самооцінки та допомога у виборі індивідуальної роботи студента;
підвищення рівня об'єктивності, гласності в оцінюванні досягнень студента.
Будь-яка система організації навчального процесу повинна підвищувати мотивацію студентів щодо навчання через постійний контроль їхніх знань і вмінь, гласність результатів, змагальність. Потрібно постійно активізувати роботу студентів протягом семестру або періоду викладення дисципліни, змушувати їх працювати систематично і самостійно, розширювати можливості для всебічного розкриття здібностей студентів, розвивати їхнє творче мислення, розширювати межі самостійної роботи і докорінно удосконалювати відносини в ланці "викладач - студент", створюючи атмосферу співробітництва.
У навчально-виховному процесі важливе місце займає оцінка, облік і корекція знань майбутніх спеціалістів. У практичній діяльності перевірка та облік знань студентів дозволяє об'єктивно з'ясувати результативність навчання, його позитивні та негативні сторони, встановити причину недоліків і побачити шляхи удосконалення навчального процесу .
Викладач зобов'язаний систематично контролювати засвоєння знань студентами.
Інформація від студентів про ступінь засвоєння нової програмної порції навчального матеріалу дає можливість викладачу оптимально вирішувати складні: навчальні і виховні завдання.
Мета контролю знань: встановлення якості засвоєння студентами певного блоку теоретичного чи практичного матеріалу.
Завдання контролю знань :
з'ясувати готовність студентів до засвоєння нових знань, здійснення внутрішньодисциплінарних зв'язків;
накопичити інформацію про самостійну роботу студентів під час вивчення теми;
корекція набутих знань;
визначити ефективність використання форм, методів і прийомів навчання;
з'ясувати глибину засвоєння знань, вироблення умінь і навичок, здібностей оперувати ними.
Система контролю та оцінювання
Структурні компоненти контролю
Опис структурних компонентів контролю
1. Етапи контролю.
1. Стандартизація: формулювання мети контролю, опис еталона, розробка критеріїв, норм оцінювання, вибір виду, форми і методу контролю, підготовка змісту.
2. Перевірка.
3. Оцінювання.
4. Оцінка.
5. Корекція
2.3авдання контролю
Вибіркове - перевірити реалізацію певної мети навчання, знання чи вміння студента, яке він набув у процесі викладання дисципліни; Оцінювальне - встановити рівень реалізації певної мети навчання;
Діагностичне - встановити недоліки і помилки у сформованих уміннях, навичках і знаннях; Навчальне - повторити і закріпити пройдений матеріал;
Стимуляційне - мотивація студентів до подальшої роботи;
Корекційне - вдосконалити деякі знання і вміння студентів, змінити викладацьку роботу для усунення виявлених недоліків і помилок у формуванні певних вмінь і навичок
3. Об'єкт контролю
Реальний результат навчальної діяльності чи вміння студента
4. Види контролю
Виділяються за місцем контролю в процесі навчання:
попередній визнан°чення готовності студентів до навчання;
поточний спосіб оперативного зворотного зв'язку;
періодичний застосовується після завершення певного навчального етапу (завершення заняття, вивчення теми, розділу);
підсумковий визначення навченості студента досягнення навчальних цілей
5. Еталон контролю
Ідеальний результат навчальної діяльності, зразок, з яким порівнюються реальні (фактичні) результати, що демонструються студентом
3.2 Роль контролю знань студентів
Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє викладачу оцінювати отримані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і домагатися поставлених цілей навчання. Усе це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на заняттях.
Система контролю знань студентів у технікумі:
поточний контроль знань - викладач на кожному занятті залежно від типу перевіряє знання, використовуючи різні методи;
атестація студентів завідуючий відділенням раз у місяць перевіряє результати навчання студентів через тематичне та модульне оцінювання;
семестровий контроль знань - у кінці навчального семестру заліки чи іспити;
державна атестація - у кінці навчального процесу - комплексні кваліфікаційні завдання, державні іспити.
Під час організації контролю знань керуємось такими основними принципами:
об'єктивність - це правильне визначення знань, умінь і навичок студентів і оцінка цих знань. Тільки об'єктивна оцінка дає глибоке моральне задоволення та є дієвим стимулювальним чинником у навчанні, має велике виховне значення;
систематичність - як принцип контролю полягає в регулярному виявлені знань, умінь і навичок, органічно поєднуючись з навчальним процесом та впливаючи на його хід;
цілеспрямованість встановлює визначений підхід до добору матеріалу, який підлягає перевірці, згідно з вибором форм і методів перевірки та оцінювання знань, результатами навчання, урахуванням індивідуальних особливостей студентів;
тематичність - забезпечується під час перевірки знань основних понять кожної теми, які мають бути глибше засвоєні. Студент засвоює навчальний матеріал не безперервним потоком, а визначеними дозами, які повинні бути ним осмислені після активного сприйняття, а потім систематизовані у його пам'яті.
Принцип тематичності в системі контролю має велике значення, оскільки виявлення рівня знань, дози матеріалу дає можливість викладачу керувати процесом засвоєння.
Принцип тематичності, спрямований на виявлення, оцінку і результат навчальних досягнень студентів з визначених суттєвих питань теми, на встановлення зв'язків між темами, а також міждисциплінарних зв'язків. Його компонентами є контроль, перевірка, оцінка і результат навчальних досягнень студента.
Поетапне формування знань і поетапна перевірка їх якості створюють сприятливі вимоги для виділення найсуттєвішого в навчальному матеріалі. Під час тематичного контролю здійснюється необхідна рівномірність і достатня частота перевірки.
Складова частина контролю це виявлення рівня знань, умінь і навичок студента на конкретному етапі навчання. Вміле використання перевірки знань дає необхідну інформацію викладачу для керівництва процесом навчання. У тісному взаємозв'язку всіх функцій контролю перевірка забезпечує позитивні результати у навчанні.
Перевірка знань необхідна не тільки для управління засвоєнням і повторенням матеріалу а й має велике виховне значення. Вона дисциплінує студентів, виховує у них відповідальність за виконання роботи, привчає до систематичної, планомірної діяльності, викликає бажання змагатись за кращі результати навчання.
Перевірка знань дає можливість викладачу визначити фактичний рівень знань студентів і тим самим контролювати ефективність своїх методів і прийомів навчання.
Перевірка знань є невід'ємною складовою частиною навчального процесу, вона забезпечує навчальні і виховні цілі.
Обґрунтування викладачем відповідей під час перевірки знань, розкриває студенту конкретні можливості підвищення результатів своїх навчальних досягнень.
Функції контролю:
освітня - полягає в систематичному спостереженні викладача за навчальною діяльністю студентів, виявляє її результати і коригує її;
діагностична - викладач виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках та уміннях студентів, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності;
виховна -- систематичний контроль та оцінювання знань виховують у студентів свідому дисципліну, наполегливість у роботі, працьовитість, почуття відповідальності, обов'язку; залучення їх до взаємоконтролю, сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, взаємоповаги;
розвивальна обґрунтування оцінки викладачем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку у студентів логічного мислення, пам'яті, мисленої діяльності, мови тощо;
стимулювальна - добре вмотивоване і справедливе оцінювання знань студентів є важливим стимулом у навчальній діяльності, який переростає в стійкий мотив обов'язку і на основі контролю викладач отримує інформацію про стан відповідальності;
управлінська - на основі контролю викладач отримує інформацію про рівень знань, успіхи і недоліки кожного студента, і це дає йому змогу правильно скоригувати навчальну діяльність студентів.
Усі ці функції взаємопов'язані та мають системний характер.
3.3 Системний підхід до практичного використання методів контролю знань
У педагогічній літературі розрізняють різні види контролю:
Попередній контроль здійснюється перед вивченням нового матеріалу, для з'ясування якості опорних знань, навичок і вмінь для їх актуалізації та корекції, встановлення необхідних внутрідисциплінарних і міждисциплінарних зв'язків.
Поточний контроль засвоєння знань, умінь і навичок найдієвіший засіб стимулювання й активізації навчальної діяльності студентів. Під час поточного контролю всебічно здійснюється внутрішній і зовнішній зв'язок. Цей вид контролю характеризується оперативністю, різноманітністю використанням методів і прийомів. До нього залучається значна кількість студентів, а також створюється можливість повторювання й закріплення інформації за активної участі всіх студентів групи. Він здійснюється під час проведення практичних, лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
Рубіжний контроль використовується для перевірки засвоєння теми, розділу, проведення щомісячної атестації студентів. На нього відводиться значна кількість часу. При цьому використовуються такі методи контролю, які б охопили всіх студентів групи. Мета його в тому, щоб з'ясувати в знаннях студентів системи основних понять, що вивчаються.
Допоміжний контроль засвоєння знань надає можливість викладачу з'ясувати безпосередньо на вході заняття на скільки дохідливо та зрозуміло він викладає навчальний матеріал, як успішно долається кожний етап заняття. Допоміжний контроль використовується також перед проведенням лабораторних і практичних занять як засіб активізації опорних знань студентів.
Підсумковий контроль передбачає перевірку засвоєння знань з дисципліни або значної його частини. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного
навчальною програмою і в терміни, встановлені навчальним планом.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Проводяться вони згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.
Державна атестація студента здійснюється державною атестаційною комісією після завершення навчання.
Державна комісія перевіряє теоретичну та практичну підготовку випускників.
Форми контролю знань
Залежно від специфіки організаційних форм проведення занять розрізняють певні форми контролю знань студентів.
Фронтальний контроль за роботою студентів дуже ефективний на сучасних заняттях. Організація фронтального контролю полягає у тому, що над завданням одночасно працює вся група. Відповіді студентів можуть бути:
усні, під час проведення фронтальної бесіди з усією групою, вирішення проблемної ситуації з усіма студентами тощо;
письмові, під час проведення письмової контрольної, самостійної роботи, написання курсових робіт, замальовування тощо;
практичні, під час виконання студентами дослідів практичних завдань, складання актів, планів, схем, таблиць та ін.
Проведення фронтальних бесід зі студентами будується таким чином, щоб у них брала участь вся група. За цієї форми контролю на запитання викладача, за порівняно невеликого обсягу матеріалу, короткі відповіді з місця дають багато студентів. Ця форма контролю дозволяє вдало сполучити перевірку з завданнями повторення і закріплення пройденого матеріалу, викликаючи підвищену активність аудиторії. Використовуються такі прийоми залучення студентів до роботи, як продовження відповіді товариша, постановка нових запитань тому, хто відповідає, доповнення й виправлення відповідей та багато інших.
Якість опитування в значній мірі залежить від майстерності викладача. Постановка питання повинна бути чіткою, логічною. Запитання формуються в атмосфері взаємної довіри й поваги.
Дуже часто фронтальне опитування приймає вигляд жвавої бесіди. За вмілого застосування фронтального опитування, за порівняно невеликий час, здійснюємо перевірку знань у значної частини студентів.
Письмовий контроль знань у вигляді контрольної або самостійної роботи проводиться тоді, коли вивчена тема або розділ програми. Для цього виду контролю знань вибираються вузлові питання.
Якщо контрольна робота передбачається навчальним планом, то вона проводиться згідно з графіком і програмою дисципліни.
Під час перевірки контрольних робіт викладачі глибоко аналізують їх виконання, систематизують помилки, які допустили студенти. Для аналізу контрольної роботи використовується частина наступного заняття.
Захист курсової роботи - письмова форма перевірки знань, дає можливість студенту довести правильність обраного ним шляху й методу виконання роботи. Такий метод контролю знань дозволяє перевірити не лише глибину знань студентів, але й вміння обґрунтовувати, аналізувати навчальний матеріал.
Захист курсових робіт є цікавим і корисним для всіх студентів. Захищаючи свою роботу перед групою, майбутній спеціаліст не лише захищає свої знання, але й пропанує кращий виробничий досвід, оскільки в кожній курсовій роботі використовуються матеріали конкретного господарства чи організації.
Групова форма організації контролю використовується, коли виникає необхідність перевірити підсумки навчальної роботи чи хід її виконання частиною студентів групи, що отримала певне колективне завдання на занятті. При цьому питання ставляться всій групі, у їхньому вирішенні беруть участь студенти, що працювали у складі цієї групи, але із обов'язковим залученням до обговорення інших.
Індивідуальний контроль широко застосовується для ґрунтовного ознайомлення викладача зі знаннями, уміннями і навичками окремих студентів. У зміст відповіді студента входить пояснення теоретичних питань, виконання різних вправ, задач. За індивідуального контролю звертається увага на докладність, усвідомлений характер відповіді, логічність суджень, уміння застосовувати засвоєні знання. З цією метою йому задають додаткові запитання. Індивідуальний контроль, у більшості випадків, застосовується під час проведення лабораторних і практичних занять.
У комбінованій формі контролю досягається вдале сполучення індивідуального контролю з фронтальним і груповим, що дає можливість ґрунтовно перевірити певну кількість студентів за порівняно невеликої затрати часу.
Самоконтроль студентів забезпечує функціонування внутрішнього зворотного зв'язку в процесі навчання. Самоперевірка має велике психологічне значення, стимулює навчання. З її допомогою студент реально переконується в тім, як він опанував знання, перевіряє правильність виконання роботи шляхом зворотних дій, оцінює практичну значимість результатів виконаних завдань, вправ, дослідів.
Отже, форми контролю повинні бути різноманітні. Перевіряється не тільки запам'ятовування, але й глибоке осмислення навчального матеріалу, здатність студентів користуватися своїми знаннями. "Знання без застосування - хмари без дощу", - так звучить таджицьке прислів'я. Отже, перевірка знань і умінь студентів повинна бути комплексна, заснована на певній системі, тобто така, яка. по-перше, давала б можливість перевірити знання фактичного матеріалу, а по-друге, сприяла б перевірці уміння студентів використати ці знання на практиці. Таким чином, перевірок одного і того ж навчального матеріалу повинно бути декілька.
Методи контролю
Спираючись на положення сучасної педагогічної науки, вимоги нормативних документів, особистий досвід, викладачі використовують у своїй роботі такі методи контролю навчальної діяльності, знань та умінь студентів:
методи усного контролю;
опитування у формі інтерв’ю;
методи письмового контролю;
методи педагогічного спостереження;
методи практичного контролю;
методи програмового контролю.
Методи усного контролю: бесіда, розповідь студента, диспут, повідомлення про результати досліду, спостереження.
Усне опитування - це найдавніша й найпоширеніша форма вимірювання знань. Тому саме її частіше мають на увазі, коли говорять про традиційний контроль знань. Його практичне використання в навчальній роботі і досвід викладачів часто свідчать про те, що усна форма перевірки знань та їх оцінювання не відповідають об'єктивності і надійності (одна і та ж особа по-різному оцінюється різними екзаменаторами). Але користь цього методу, на нашу думку, полягає в тому, що він допомагає удосконалювати у студентів мовну практику і культуру мовлення. Усну форму контролю найдоцільніше використовувати під час вимірювання загальних знань.
Найрозповсюдженіший метод контрольна бесіда. Якість її проведення залежить від характеру й системи запитань, за допомогою яких викладач керує розумовою діяльністю студентів. Контрольна бесіда використовується під час вивчення нового матеріалу, перевірки знань з обмеженої частини матеріалу перед виконанням практичних завдань.
Під час усного опитування на занятті студенти набувають навички і уміння мислити, аргументувати, викладати свої думки грамотно, логічно, у розгорнутій формі, відстоювати свою точку зору, дискутувати.
Але усне опитування має й недоліки: нерідко воно займає більшу частину заняття, не лишаючи достатнього часу для інших видів діяльності на занятті.
Досить поширене використання на заняттях з різних дисциплін знайшло ущільнене опитування, з застосуванням карток, що дає можливість за короткий час перевірити знання значної частини студентів.
Розповідь студента, як метод контролю, використовується за необхідності одержати повну об'єктивну інформацію про якісну та кількісну характеристику його знань і вмінь. Під час цього методу виникає нагода вести опитування з елементами проблематики, дискусії, залучити якомога більшу частину студентів групи до доповнень, виправлень, уточнень.
Повідомлення про результати досліду, спостереження як метод оцінки знань використовується на практичних заняттях, заліках. Цей метод сприяє закріпленню знань, умінь і навичок.
Так як різні методи контролю знань повинні сприяти з'ясуванню рівня засвоєння навчального матеріалу студентами, перед тим як складати контрольні питання, викладачу потрібно врахувати передбачувані результати, яких ми прагнемо досягти під час здійснення перевірки знань. Головними типами таких результатів можуть бути:
Запам'ятовування фактичного матеріалу. При цьому студенти вивчають програмований матеріал і вільно викладають його в різній послідовності;
Уміння поєднати між собою матеріал, пройдений у різний час чи пов'язаний з різними темами.
Здатність застосовувати свої знання у нових виробничих умовах. Цей результат є дуже важливим, бо для цього й проводиться підготовка студентів, які повинні уміти перетворити свої знання в конкретні, корисні справи.
Методи письмового контролю об'єднують письмові, розрахункові та графічні роботи, предметні диктанти, реферати, перевірку складених тез конспектів самостійного вивчення, звітів-щоденників з практичних занять. Методи письмового контролю дозволяють одночасно охопити всіх або певну частину студентів і перевірити їх відповідно до поставленого завдання. Порівняння виконаних робіт дає можливість з'ясувати ступінь засвоєння знань, найбільш характерні помилки й основні труднощі в оволодінні навчальним матеріалом, вивчити причини їхньої появи і намітити шляхи їхнього усунення.
Методи педагогічного спостереження в навчальному процесі дають викладачу достатньо повну інформацію про самостійність, активність і усвідомленість дій студентів. Цей метод дає можливість проконтролювати знання, навички і вміння окремого студента, деякої групи або всієї групи в цілому.
Спостереження дозволяє викладачу накопичувати факти, робити висновки, спрямовувати дії, попереджувати помилки та відставання студентів. Ці спостереження використовують під час узагальнення оцінок успішності.
ВИСНОВКИ
Звичайно, від якісної роботи педагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок студентів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).
Підвищення якості здійснюваного внутрітехнікумівського контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закладом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і професійного зростання викладача, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній є результатом взаємодії адміністрації і педагога». Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудувати систему сучасного внутрішнього контролю.
Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент контроль не тільки за професійною діяльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчально-пізнавальної діяльності студентів, але й за динамікою отриманих результатів, рівнем розвитку студентів, зміною і дією різноманітних факторів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і виховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управлінськими функціями та їх компонентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .
Відомо також, що навчально-виховний процес є складною динамічною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяльності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів
За своїм змістом контроль переходить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з думкою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вивченні результатів освітнього процесу на основі чітко виробленої системи критеріїв і хронологічних рамок вимірювань». Тільки на цій основі можлива об'єктивна інформація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму викладача і визначення рівня досягнень студентів, для корекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей студентів. Вважаю, що адміністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних груп або з певних навчальних дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку студентів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих викладачів тощо).
Таким чином, створюється механізм активної об'єктивно-суб'єктивної взаємодії в системі контролю, який дозволяє залучити кожного викладача до свідомого самовдосконалення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у викладача уміння проектувати власну діяльність, спрямовану на досягнення запланованого результату.
ЛІТЕРАТУРА
Галчанський М.В. Методичні рекомендації щодо організації контролю за навчально-виховним процесом на відділенні//Організація навчально-виховного процесу.-2005.-№5.-с.33-55.
Калинина Н.О., Лукьянова М.С. Результативность образовательного процесса: психолого-педагогические показатели и диагностика. „Народное образование”, 2000, №9.
Пикельная В.С. Управленческие модели в деятельности руководителя школы – К., 1999.
Корогод Н.П. Управління системою науково-методичної роботи в технікумах: Навчальний посібник.Дніпропетровськ: Пороги, 2005.143 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Академія, 2001.576 с.
Л.В. Назарова Організація контролю за навчально-виховним процесом на відділенні//Організація навчально-виховного процесу.-2007.-№10.-с.180-199.
Додаток 1
ПОЛОЖЕННЯ
про систему контролю в Амвросіївському індустріальному технікумі
Мета і завдання контролю
1. Контроль в Амвросіївському індустріальному технікумі – це цілісна система, заснована на скоординованій і цілеспрямованій діяльності всіх підрозділів і посадових осіб по здійсненню контрольних заходів на єдиній плановій і методичній основі.
У загальному розумінні КОНТРОЛЬ – це процес порівняння фактичних результатів із запланованими, вид управлінської діяльності, завдяки якому можна втримати навчальний заклад на вірному шляху, порівнюючи показники її діяльності з встановленими стандартами освіти, законами, постановами, положеннями, наказами вищих установ.
2. Метою внутрішньотехнікумівського контролю є всестороннє удосконалення діяльності технікуму шляхом попередження, виявлення і усунення недоліків, пошуку резервів покращення навчально-виховного процесу і роботи його підрозділів, узагальнення і розповсюдження кращого досвіду, зміцнення дисципліни і посилення відповідальності викладачів, співробітників та студентів за результати своєї діяльності.
3. Головними завданнями внутрішньотехнікумівського контролю є:
3.1. Систематичний аналіз ходу і якості виконання законів України "Про освіту", "Про мови в Україні", нормативних документів Міністерства освіти і науки України, стандартів освіти, а також рішень керівництва технікуму.
3.2. Постійне і всестороннє вивчення рівня стану роботи по виконанню завдань, покладених на технікум по підготовці молодших спеціалістів.
Організація і структура внутрішньотехнікумівського контролю
4. Внутрішньотехнікумівський контроль базується на діючій системі управління технікумом і здійснюється посадовими особами і суспільними організаціями в межах наданих їм прав і покладених на них обов'язків.
Відповідальність за ефективну діяльність системи контролю в технікумі несуть директор, заступник директора з навчальної роботи і керівники структурних підрозділів.
Безпосереднім організатором внутрішньотехнікумівського контролю є заступник директора технікуму з навчальної роботи. В технікумі може бути створена організаційно-методична комісія (ОМК), яка проводить всю роботу щодо контролю. Її очолює заступник директора з навчальної роботи.
5. Заступник директора з навчальної роботи або ОМК виконує наступні основні функції:
5.1. Бере участь в розробці основних напрямів перспективних і поточних перевірок.
5.2. Бере участь в розробці перспективних і поточних планів контролю, які здійснюються керівництвом технікуму.
5.3. Аналізує і здійснює координацію планів перевірок, які проводяться керівництвом відділень, циклових (предметних) комісій і інших підрозділів технікуму.
5.4. Аналізує стан внутрішньотехнікумівського контролю і розробляє пропозиції з його удосконалення.
5.5. Розробляє на основі діючих нормативних та інструкційних матеріалів і подає на затвердження директору технікуму методичні рекомендації і програми запланованих перевірок, надає йому допомогу в підборі членів комісій для їх проведення.
5.6. Надає методичну допомогу комісіям, створеним розпорядженнями директора для перевірки і в необхідних випадках бере участь в їх роботі.
5.7. Узагальнює і аналізує результати перевірок з метою їх застосування для подальшого удосконалення навчально-виховного процесу.
5.8. Виступає з повідомленнями про результати контролю на засіданнях педагогічної ради, методичної ради і циклових (предметних) комісій.
5.9. Знайомиться з кращим досвідом внутрішньотехнікумівського контролю в інших навчальних закладах і використовує його з метою подальшого покращення організації, планування і здійснення контролю.
6. Заступник директора з навчальної роботи здійснює свою діяльність згідно з планами внутрішньотехнікумівського контролю.
7. Заступник директора з навчальної роботи або ОМК має право:
7.1. Отримувати від відповідних підрозділів технікуму, посадових осіб інформацію з питань перевірок, необхідну для реалізації покладених на нього функцій.
7.2. Проводити за дорученням директора перевірки стану і ефективності контролю, що здійснюється в структурних підрозділах технікуму.
7.3. Брати участь в розробці документів, які містять аналіз і оцінку результатів контролю, який проводиться за планами керівництва, брати участь в розробці заходів щодо усунення недоліків та удосконалення навчально-виховного процесу.
Планування контролю
8. Контроль у технікумі здійснюється на єдиній плановій і методичній основі і повинен охоплювати діяльність структурних підрозділів, викладачів, співробітників та студентів.
З цією метою розробляється пов'язаний з завданнями, які вирішує навчальний заклад, аналізом стану навчально-виховного процесу за попередній період, перспективою розвитку, річний (поточний) план контролю, а також необхідна методична документація для його проведення.
План контролю і методична документація затверджується директором технікуму.
9. Річний план контролю повинен визначати мету, зміст, об'єкти контролю, форму їх проведення (персональний, групово-предметний, предметно-груповий, груповий, загальнотехнікумівський), терміни проведення, відповідальних осіб, де обговорюються результати контролю.
10. У плани роботи посадових осіб (річні, місячні) включаються контрольні заходи, які передбачені в загальному плані контролю і за які вони відповідальні.
11. У технікумі розробляються і затверджуються директором форми і норми контролю, план контрольних перевірок з питань, які виносяться на обговорення педагогічної і методичної рад, наради в присутності директора та заступників директора.
Проведення контролю
12. Головним документом, який визначає зміст, форми і методи перевірки, є програма.
Програми перевірки розробляються для проведення кожного контрольного заходу з врахуванням їх мети і змісту. В програму включаються: мета і тривалість перевірки, методичні вказівки з її проведення, перелік питань, перевірка яких дасть можливість отримати вичерпну інформацію (дані) згідно з поставленою метою.
13. Перед проведенням контрольних заходів директор технікуму, або за його дорученням заступник директора, проводить вичерпний інструктаж осіб, призначених для проведення контролю.
Під час інструктажу перевіряючим повідомляються попередні дані, що характеризують об'єкт контролю, його місце в діяльності технікуму та завдання, які ним вирішуються, систематизований виклад головних вимог, які висуваються до об'єкта контролю в діючій нормативній і внутрішньотехнікумівській документації, методиці проведення перевірки, порядок завершення і оформлення її результатів.
14. До проведення перевірок можуть залучатися найбільш компетентні особи: за необхідністю в склад комісій (якщо передбачено їх створення) за погодженням з керівництвом і громадськими суспільними організаціями технікуму включаються їх представники.
15. Під час перевірок необхідно створювати ділову атмосферу, дотримуватись необхідної вимогливості і доброзичливості, виключаючи упередженість та необ'єктивність в оцінці діяльності тих, кого перевіряють.
Перевіряючі зобов'язані своєчасно знайомити осіб, яких перевіряють, з результатами і матеріалами перевірок до підготовки остаточних висновків за підсумками контролю.
16. Посадові особи, які особисто проводять поточний контроль з окремих питань навчально-виховного процесу, що витікають із вимог організації і методики занять повинні мати визначену схему або перелік питань для вивчення.
17. У технікумі забезпечується єдино зразковий облік матеріалів контролю, їх якісне оформлення, своєчасна розробка і реалізація заходів (рішень), які витікають із результатів перевірок.
За підсумками перевірки готується висновок, який включає короткий і конкретний виклад результатів і пропозицій щодо заходів, необхідних для усунення виявлених недоліків, розповсюдження позитивного досвіду і покращення відповідної роботи.
Результати контролю можуть виноситись на обговорення виробничих нарад, засідань циклових (предметних) комісій, педагогічної та методичної рад; щодо них можуть видаватись накази, а також розроблятись методичні та інші матеріали.
18. Директор технікуму організовує контроль за роботою структурних підрозділів з усунення виявлених під час перевірки недоліків. Відповідальність за своєчасне усунення недоліків несуть їх керівники.
13PAGE 15
13PAGE 14115