План-конспект занатия по культурологии на тему: Культурология: предмет и задания дисциплины (11 класс)


ВКНЗ "Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка"
Лекція № 1
До заняття допускаю
голова предметної (циклової) комісії
викладачів соціально-економічних дисциплін
__________________________ О.А.Самойленко
Тема 1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна: предмет і завдання вивчення курсу. Феномен культури: походження та сутність поняття "культура". Функції культури. Структура культури.
Мета:
– розкрити сутність понять "культурологія", "культура", "функції культури", "структура культури"; сформувати уявлення студентів про культурологію як навчальний предмет та науку;
– сприяти формуванню критичного мислення студентів, зв'язного мовлення та пам'яті; розвивати увагу та творчу уяву;
– виховувати культуру наукового мислення, спонукати виникнення пізнавального інтересу до знання.
План викладу матеріалу
Культурологія як наука і навчальна дисципліна: предмет і завдання вивчення курсу.
Феномен культури: походження та сутність поняття "культура".
Функції культури.
Структура культури.
Ллітература
1. Климова Л. В. Художня культура. 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навч. закл.: академічний рівень, профільний рівень / Л. В. Климова. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 192 с.
2. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації / За заг. ред. В.М. Пічі - Львів: “Магнолія плюс”, 2003.– 230 с.
Форма організації навчання. Вступна лекція.
І. Організаційний момент
Сьогоднішнє наше заняття розпочнемо із фрагменту вірша (автор невідомий)
Что есть Культура?
Двигатель прогресса?
Основа жизни?
Синтез Красоты?
Противовес агрессии и стресса?
Зерно Прекрасного на Ниве Доброты?
– Яку відповідь дали б ви на поставлені питання? (Робота з відповідями студентів).
Пропоную поки що припинити нашу дискусію. Відповідь на ці риторичні запитання спробуємо знайти протягом заняття.
ІІ. Повідомлення теми заняття.
Не випадково я розпочала заняття із фрагменту, у якому йдеться про культуру. Адже ми розпочинаємо вивчення нової дисципліни – культурології. Тому тема нашого вступного заняття звучить так: "Культурологія як наука і навчальна дисципліна".
Сьогодні на занятті ми маємо розглянути чотири питання:
1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна: предмет і завдання вивчення курсу.
2. Феномен культури: походження та сутність поняття "культура".
3. Функції культури.
4. Структура культури.
ІІІ. Основна частина.
Розгляд першого питання "Культурологія як наука і навчальна дисципліна: предмет і завдання вивчення курсу".
1.1. Лінгвістичний аналіз поняття.
Перш ніж ми будемо розбиратися із змістом і завданнями начальної дисципліни, маємо зрозуміти суть нового поняття – культурологія. З цією метою проаналізуємо слова як мовну одиницю. Який корінь у слова?
Культур +о+ логія
– друга частина слова "логія" – означає наукове знання, вчення (logos). Виходячи із цього як ми можемо визначити дане поняття? Культурологія – це наука про культуру.
– Так, правильно. Отже надалі ми будемо працювати із таким поняттям як культура. Тому перейдемо до аналізу цього слова.
1.2. Інформаційна довідка.
Слово «культура» – латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення (colo, colere – обробіток, займатися землеробством). У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона Старшого «De agri cultura» (ІІІ ст. до н. е.), присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці. У середньовічній Європі слово «культура» вживалося в словосполученнях і означало ступінь майстерності в якій-небудь галузі, придбання розумових навичок (наприклад, cultura juris – вироблення правил поведінки, cultura scientiae – засвоєння науки, cultura literarum – вдосконалення письма).
До XVIII ст., згідно з висновками лінгвістів слово «культура» стало окремою, самостійною лексичною одиницею, означаючи обізнаність, освіченість, вихованість – все те, що і зараз ототожнюють з культурністю. Як його синонім, використовувалося також поняття «цивілізація».
Загалом за останні три сторіччя латинське слово увійшло у всі європейські мови і набуло універсального значення.
Отже, культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
1.3. Формування умовиводів.
Таким чином, ми маємо два поняття культурологія – це наука про культуру. Та культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
– Сформулюйте повне визначення культурології як навчальної дисципліни.
Культурологія – це наука про сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
– Що вивчає культурологія? (матеріальні та духовні цінності, створені людством протягом його історії).
Отож на заняттях з культурології ми будемо вивчати особливості матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Термін «культурологія» у 1909 р. запропонував німецький філософ і фізик В. Освальд, який виявив різницю між культурологією й соціологією, а також використав цей термін для опису специфічних явищ, яким є культура як феномен суто людської діяльності. Праця іншого дослідника Леслі Уайт «Наука про культуру» (1949 р.), сприяла виділенню культурології в самостійну науку.
Дослівно "культурологія" – це наука про розвиток культури, її норми, традиції, соціальні інститути, технологічні процеси, системи оцінок тощо.
Об'єкт культурології – увесь світ штучних порядків (речей, будівель, історичних подій, технологій діяльності, форм соціального життя, знань, понять, символів, комунікаційних мов і т.п.).
Предмет культурології – це процеси походження та розвитку морфології культури: її структури, сутності і змісту, типології, динаміки і мови.
Відповідно до об'єкта та предмета культурології, її завданнями є:
Основні завдання культурології:
аналіз культури як системи матеріальних та духовних цінностей;
дослідження типології культури;
вивчення особливостей культурної взаємодії.
Отож, приступаємо до вивчення нової навчальної дисципліни – культурології.
2. Розгляд другого питання: "Феномен культури: походження та сутність поняття "культура".
2.1. Інформаційна довідка.
Ми вже почали розгляд другого питання, розкриваючи зміст поняття "культурологія" і визначили, що культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
Поняття культури є дуже багатозначним. Сьогодні існують десятки, якщо не сотні визначень культури (американські антропологи Кребер і Клакон у книзі видання 1952 р. налічували 164 визначення).
Зауважимо, що у своєму етимологічному значенні поняття “культура” бере початок в античності. Його можна віднайти в трактатах філософів та педагогів Стародавньої Греції та Риму. Спочатку у розуміли кульутру як культуру душі, розуму, тіла, що досягається шляхом цілеспрямованих вправ і виховання.
У середньовіччі термін “культ” вживався частіше, аніж “культура” і уособлював здатність людини реалізувати власний творчий потенціал в любові до Бога, в богоугодній діяльності.
У сучасному розумінні поняття “культура” почало вживатися у XVII столітті, в працях німецького юриста та історіографа С.Пуфендорфа. Перше наукове визначення культури було здійснено англійським етнографом Е.Тейлором. “Культура в широкому сенсі складається у своєму цілому із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв і деяких інших здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства”.
Філософи зазвичай відносять до культури все, створене людиною. Оскільки людські творіння виникають спочатку в думці, а потім об’єднуються в знаки і предмети, в культурі завжди є конкретний зміст – це визначений вид і спосіб творчості.
Традиційно розрізняють два основні напрямки культури – матеріальний і духовний, – відповідно до двох головних сфер людської діяльності – матеріальної і духовної. Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи тощо. Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Сюди також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та інші уявлення людей. Між матеріальною і духовною культурою існує тісна органічна єдність.
Отож, розглянувши історичність формування поняття культура, переходимо до розгляду третього питання.
2.2. Складання сінквейну.
Культура
Багатогранно динамічна
Створюється людськими руками
На задоволення власних потреб
Сфера діяльності

3. Розгляд третього питання: "Функції культури".
3.1. Робота у групах
Для того, щоб сформувати функції культури, пропоную вам попрацювати у групах-четвірках. Вам пропонується перелік можливих функцій культури. Завдання: намалюйте запропоновано вам функцію культури.
Групи працюють і презентують свої роботи. Решта студентів, мають вгадати, яка функція культури показана на малюнку.
Функції культури
Пізнавальна функція культури фіксує досягнення людства в кожну суспільно-історичну епоху, завдяки ній соціальні спільноти пізнають самі себе, свої суспільні потреби та інтереси, свої особливості й місце у світовій історії, формують своє ставлення до інших суспільних систем.
Інформативна функція виконує передачу, трансляцію нагромадженого соціального досвіду як за «вертикаллю» (від попередніх поколінь до нових), так і за «горизонталлю» — обмін духовними цінностями між народами.
Комунікативна функція полягає в передаванні історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формуванні на цій підставі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Ця функція виконує роль збирача етнічних сил та фундатора народності й нації, забезпечуючи живий зв´язок поколінь та закладаючи фундамент для становлення і зростання духовного потенціалу кожної нації.
Регулятивна функція реалізується з допомогою певних норм, засвоєння яких необхідне кожному для успішної адаптації в суспільстві. Норми у формі звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів слугують засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі.
Аксіологічна функція полягає у формуванні у людини певних ціннісних орієнтирів, моральних установок, культурних смаків людини. Вона виражає якісний стан культури.
Світоглядна функція культури виявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу особи — пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. Формування світогляду, через який вона включається в різні сфери соціокультурної регуляції є основним методом культурного впливу на людину.
Виховна функція виражається в тому, що культура не лише пристосовує людину до природного та соціального середовища, сприяє її соціалізації, але й виступає ще й фактором саморозвитку людства. Засвоївши попередній досвід, людство не припиняє саморозвитку, а репродукує культуру, ставить перед собою нові життєві цілі для задоволення матеріальних і духовних потреб.
Отже, культура як суспільно-історичне явище характеризується поліфункціональністю. Серед її функцій виділяються пізнавальна, інформативна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна, світоглядна, а також виховна.
4. Переходимо до розгляду четвертого питання: "Структура культури".
4.1. Робота зі схемою.
Світ культури всеосяжний, багатоелементний, складний, багатофункціональний, він становить органічно цілісну сутність. І все ж дослідники вивчають цей світ, розкладають, ділять його на частини.

Структура – означає порядок, будова, зв’язок. Розглянемо структуру культури.
Світова культура – це синтез досягнень культур усіх націй і народів.
Національна культура – продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур її соціальних груп, верств, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Національна культура відрізняється своєрідністю, неповторністю мистецтва, звичаїв, традицій, господарювання, мислення, духовної і моральної сфери життя й діяльності. Багатство національної культури формується її науковими школами, досягненнями, освітою, філософією, літературою, мистецтвом, розвитком мови і термінології.
– світова
– регіональна
– національна
Культура
За носієм
За видом діяльності
– матеріальна
– духовна

Регіональна культура – це продукт матеріальної та духовної праці певного культурного регіону. Культурний регіон – це єдність етнічно-родових, національних, духовних характеристик окремої одиниці фізико-географічного районування.
Матеріальна культура  містить у собі весь штучно створений предметний світ, що оточує людину (світ зроблених речей, другу природу). Деякі дослідники (С. Саприкін) відносять сюди ж культуру праці і матеріального виробництва (сільськогосподарського і промислового), культуру побуту, житла, міста, села, ставлення до власного тіла.
Духовна культура охоплює всю сферу духовної діяльності людини. Вона поділяється на інтелектуальну, художню, педагогічну, правову, релігійну, моральну та інші культури. Це всі форми суспільної свідомості, література, наука, освіта, філософія, право, мова, знання, норми, правила, міфи, духовні цінності, відносини між людьми, групами людей, народами, спосіб мислення, ставлення до самого себе.
4.2. Дидактична гра "Пантоміма".
Студенти розподіляються на групи-четвірки.
Завдання: за допомогою міміки та жестів зобразити один структурний елемент культури.
Отже, культура має свою структуру, яка поділ за носієм та видом діяльності. На наступному занятті ми будемо більш детальніше говорити про виділені нами структурні елементи культури.
V. Підведення підсумків заняття.
На початку заняття звучав фрагмент вірша
Что есть Культура?
Двигатель прогресса?
Основа жизни?
Синтез Красоты?
Противовес агрессии и стресса?
Зерно Прекрасного на Ниве Доброты?
– Яку відповідь ви може дати після опрацювання матеріалу лекції? Спробуйте продовжити вірш (декламування віршів). Автор пропонує такий варіант відповіді:
Культ Ура – поклоненье Свету,
Сияющему в звездной высоте,
Борьба за эволюцию Планеты,
Стремленье жить в Любви и Чистоте!
Путь Созидания Гармонии и Духа,
Таланта, закаленного в Огне,
Служения Искусству и Науке,
Полезность людям, обществу, стране...
Культура нам дана для осознанияСо - Творчества
процессов Мироздания.
– Чи згодні ви з автором? Чому? Про які структурні елементи культури йдеться у вірші?
VІ. Завдання для самостійного опрацювання:
– Опрацювати матеріал лекції за конспектом.
– Написати есе на тему "Я і культура".