Разделы | Транспорт |
Тип | |
Формат | Microsoft Word |
Язык | Украинский |
Сдавался/использовался | ОАДТ/оценка 4/Одесса/2002 |
Загрузить архив: | |
Файл: ref123.zip (8kb [zip], Скачиваний: 68) скачать |
1. Загальне положення.
1.1Вступ.
При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.
Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, і характеризує його працездатність.
Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними величинами.
Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей і механізмів, поломок і інших несправностей, що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.
Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або технічного обслуговування автомобіля.
Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей і механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобтопідтримання його в належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування.
Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до роботи.
Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей і до необхідності відновлення його працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування і ремонту автомобілів.
Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на автопідприємствах – це положення про ТО і ремонтавтомобільного транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально, через визначений пробіг.
Існують наступні види ТО і ремонту: ЩО - щоденне обслуговування, спрямовано в першу чергу на перевірку вузлів безпеки перед виїздом і по поверненню.
ТО-1 - перше технічне обслуговування, проводиться через 3-5 тис. км. ТО-2 - друге ТО, проводиться через 10-15 тис. км. СО - сезонне обслуговування, проводиться навесні і восени. ПР - поточний ремонт, ремонт спрямований на відновлення технічно-несправного стану, крім базових деталей.
Одним з напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТО і поточного ремонту, є будівництво й організація баз централізованого обслуговування і ремонту автомобілів. База централізованого обслуговування забезпечує ТО і ПР кілька автогосподарств, що не мають власної виробничої бази. Така форма організації дозволяє сконцентрувати засобу механізації виробничих процесів, підвищити продуктивність праці і якостей робіт.
1.2 Характеристика виробництва і об’єкту проектування на базі якого виконується дипломний проект.
ОАО ”Одеський завод поршневих кілець” був основан в 1925 році,
як авторемонтне підприємство, а з 1947 року було організовано випуск
поршневих кілець.
Для утримання парку автомобілів були розроблені зони технічного
обслуговування та поточного ремонту,а також декілька ремонтних відділеннь, такі як: слюсарно-механічне, агрегатне, акумуляторне, кузнечно-ресорне, медницько-радіаторне, електро-технічне та інші.
Якщо розглядати зони ТО-2 та ПР, то вони поділені на пости, де зна-ходяться лінії на яких проходе технічне обслуговування та ремонт. У ціх зонах працює не мала кількість людей.
Схема структури управління служби технічної експлуатації.
Керівник відділу постачання
Зам.керівника по експлуатації Керівник парку
Транспортний Керівник Головний Склади
відділ колони механік запчастин та ГСМ
Диспечерська Водії Зони ТО-1, ТО-2, ПР, ЩО.
Служба
Робочі
Слюсарно-механічне відділення на підприємстві було розроблено для востановлення деталей механічною або слюсарною обробкою, а також виготовлення інших деталей, необхідних для ремонту (допоміжні ремонтні деталі, прості осі, вали та втулки), а також для внутрізаводських нужд.
1.3 Вибір та обгрунтування режиму роботи виробництва.
Вибір режиму праці був розроблен більшою частиною для самого підприємства, а потім його трохи переробили на шестидену робочу неділю.Початок робочого дня з 8.00 ,а закінчення у 16.00. З перервою на обід у 12.00, рівно на годину.
Перехід шестиденний робочий тиждень був потрібен з великою загрузкою підприємства, та самого парку.