Характеристика природного комплекса Черного моря
| Разделы | География, Экономическая география |
| Тип | |
| Формат |
 Microsoft Word
|
| Язык | Украинский |
| Загрузить архив: | |
| Файл: ref-22416.zip (19kb [zip], Скачиваний: 112) скачать |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИУКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКАГІМНАЗІЯ №1
ГЕОГРАФІЯ
ПРОЕКТНАРОБОТА
“ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ
ЧОРНОГОМОРЯ”
Вик. учень4-Акласу
ПерчелійД.В.
Іллічівськ
2004
ЗМІСТ
стр.
В с т у п.Г е о г р а ф і ч н е п о л о ж е н н я. 3
Б е р е г и, о с т р о в и. 3
Р е л ь є ф д н а т а г и б и н а. 4
Т е м п е р а т у р а п о в і т р я. 5
Г е о л о г і я. 6
Г р у н т и д н а. 7
К л і м а т. 7
К о л і р т а п р о з о р і с т ь в о д и. 7
Р о с л и н н и й т а т в а р и н н и й с в і т. 8
П р о м и с л о в і с т ь . 9
Міжнародно-правовий с т а т у с Ч о р н о г о м о р я. 10
Література. 11
ЧОРНЕ МОРЕ — внутрішнє море басейнуАтлантичного океану,що лежить мiж Європою та Aзією. Омиває береги України,Росії, Грузії, Румунії,Болгаріїi Туреччини. На півночі Керченською протокою сполученезАзовським морем, на південно-заході протокоюБосфор, Мармуровим морем i протокою Дарданеллы — з Середземним морем. Простягається ззаходуна східна1140 км, з півночі напівдень— на 611 км. Крайня північнаточкасаме Чорногоморялежит під46 38”п.н.ш.,а вершина Днепровскько-Бугського лиманапід46 59” п.н.ш.,південнапід40 54” п.н.ш.,східната західнавідповіднопід27 27”та 41 47”. Довжина берегової лініїблизько 4090 км. Площа у сучаснихмежах422 тис. км2,пересічна глибина1315 м,найбільша -2210м.Найбільша длинапопаралелі 42 30” 1130км,по мередіануОчаків – Ереглі611км. Берегаморянайбільш зближенівсередній частині,відміса СаричвКриму домисуКеремпе наанатолійськомуузбережжі, деширинаскладає до263км.
Б е р е г и, о с т р о в и.Береги Чорногоморя розчленованімало, переважно круті,гористі, лишена пінічно-західнійнизовинні, подекуди лиманного типу.Більша частинаберегівгориста. ВКримупоряд звисокимиобривами,відвісновходячих уморе,можно зустрітиплощіхаотично розташованихобламківскель таобширний простір оползнів.Врайоні масиваКара-Даг- чудернацькіформигротів, високихскалистихстін таабразивнихостанців. ПоверхняКерченськогопівострова платообразнатаогорожена серієюморськихтерас. НаТаманськомупівосторві великачастинаберегової лініїпроходитьпо пересипам,отгорожуючиммелководні лимани.ХребтиВеликого Кавказупридаютьузбережжю гористийвигляд.Місцями насклонахгір збереглисьморськітераси. Низменніберегирозповсюджені вмежахколишніх морськихзаливів(Колхидська низина),атакож видвинутихвморе дельтрічок (напр.,Бзиби). Заливи(окрімЦемеської бухтиуНоворосійську,бухти ГеленджикатаБатумської) наЧорноморськомуузбережжі Кавказувідсутні.Південний берегморя,обмежений вдольузбережжягорами Кюре-ДагиПонтійськими, особливопідвищену східнійчастині.Біля Синопатанасхідвід ньогоиснуютьдекілька низменнихділяноквидвенутих дельтрічокта міжнимизаливи (СинопськийтаСамсунський). БіляБосфорабереги невисокі,алеобривисті. Плавнаїхмережа поступовостаєдрібноизрізанноюдо півночітапівнісно-західу,де доморяпідходять отрогиБалкан (Бургасскийзалив уБолгарії).
Натериторії Румуніївздовжберега протягнулисьрівніплатообразні возвишенностіДобруджи,поступово переходячихунизменний простірдельтіДунаю. Північно-західнітачастково північніберегиЧорного моряаждо ПівденногоберегуКриму знову невисокі,сильнорозрізані балками,оврагами тарічковими долинами,в гирлі яких утворилисялимани(напр. Днестровський,Тілігульскийта ін.),отгороженівід моряповністючи частковопісчанимикосами тапересипами.
Р е л ь є ф д н а т а г и б и н а. Haйбiльшiзатоки: Каркінітська затока, Ягорлицька затока, Тендрівська затока,Каламітська затока, Феодосійська затока, Цемеська бухта, Джарилгацька, Самсунська, Ciнопська та Бургаська. Деякі знихвідокремлені від моря піщаними косами (Тендрівська коса, Кінбурнська коса). Глибоко у море вдається Кримський niвoсmpiв.Островів мало, найбільші — Зміїний, Березань, Джарилгач,Кевкен. УЧорнеморе впадаютьріки Дунай, Дністер,Південний Буг, Дніпро, Pioнi, Єшіль-Ірмак, Кизил-Ірмак та інші. У гирлах деяких piчок — широкі лимани (Дністровсъкий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші). У рельєфі дна Чорногоморявидiляють глибоководну улоговину глибиною понад 2000 м, яка оточена смугою материкової обмілини (шельфу). Ширина шельфу у північно-західних та північно-східних частинах моря досягає 200 км i більше, у південних— 2,5—15 км. Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом, характерні уламкові відклади, на глибоководних ділянках поширені пелітові мули та nicки.
Температура повітря. Температура повітря над акваторією Чорного моря у лютому від —1° до +8°, у серпні від +22° до +25°. Кількість опа-дів зростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм i більше на pік. Пересічна річна температура води до глибини 75 м змінюється від +15° до +7°, з глибиною зростає, досягаючи 6іля дна +9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від 0° до +8°, у серпні +24, +26°. Замерзає Чорне море лише у холодні зими 6iля північно-західних берегів.
Від 6eperiв до центральної, частини моря солоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5 %о до 18 %о. У шарі від50 до 200 м солоність зростає на 2,5 %0, глибше збільшується поступово, досягаючи 6іля дна 22—22,5 %о. Значний градієнт Південний Буг, Дніпро, Pioнi, Єшіль-Ірмак, Кизил-Ірмак та інші. У гирлах деяких piчок — широкі лимани (Дністровсъкий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші). У рельєфі дна Чорногоморявидiляють глибоководну улоговину глибиною понад 2000 м, яка оточена смугою материкової обмілини (шельфу). Ширина шельфу у північно-західних та північно-східних частинах моря досягає 200 км i більше, у південних— 2,5—15 км. Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом, характерні уламкові відклади, на глибоководних ділянках поширені пелітові мули та nicки.
Температура повітря над акваторією Чорного моря у лютому від —1° до +8°, у серпні від +22° до +25°. Кількість опа-дів зростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм i більше на pік. Пересічна річна температура води до глибини 75 м змінюється від +15° до +7°, з глибиною зростає, досягаючи 6іля дна +9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від 0° до +8°, у серпні +24, +26°. Замерзає Чорне море лише у холодні зими 6iля північно-західних берегів.
Від 6eperiв до центральної, частини моря солоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5 %о до 18 %о. У шарі від50 до 200 м солоність зростає на 2,5 %0, глибше збільшується поступово, досягаючи 6іля дна 22—22,5 %о. Значний градієнт солоності, а отже i щільності водиперешкоджаєперемішуванню поверхневих та глибиннихвод, зумовлюючивідcyтністькисню i зараженість шару води сірководнем з глиб. 200 м. Поверхневі тeчії Чорногоморя утворюютьсистему замкнутих циклонічних кpyгoo6iгiв, основна з яких проходить вздовж берегів моря проти стрілки годинника, західніта східні кpyгoo6iгиутворюють внутрішні циклональні течії. Напрям глибинних течійнайчастіше узгоджується з схемою поверхневих течій.На обмінводЧорного моряicтoтновпливаєдвошаровасистематечії— поверхнева східнатечія у Мармурове морета глибинна течіяу зворотному напрямі.Згiнно-нaгiннiколиваннярівняпри штормахдосягаютьподекуди1,5 м.
Захарактером рельєфуЧорнеморе можливорозділитимелководну область(відмису Каліакрадомису Тарханкут)таглибинну (останнячастинаморя). Першаобластьсягає максимумуширинипроти Одеси(більше200км) тапредставляєсобою материковуобмілину,обмежену ізобатами100-120мта здійснюєплавнийуклін доцентруморя. Вздовжгористихберегів материковаобмілинатакож розвинена,алезначно слабша(інодівсього до1км).
Материковийсхил сягаєглибин2000м. Зазвичай,схилкрутіший уверхнійчастині а унижній пологий.
Дноглибоководної облатівідрізняєтьсявідносно простимрельєфом.Найбільна глабина2245млежить під42 33”п.н.ш. та34 25”с.д. Середня глибинаморя 1271м.Об”єммаси води537000куб.км.
Г е о л о г і я. Вгеологічному вцдношеннівпадинаЧорного морянеоднородна.Мілководна північно-західначастинаЧорного моряпокриваєділянку платформизверхнепалеозойською- нижнемезозойськоюскладчатою основою,цяплатформа тягнетьсячерез степовий Крим – Добуджутаокоймляє зпівдня Російську платформу.Глибоководначастина Чорногоморяявляє собоювеличезнузападину земноїкориз плоскимдномта відноснокрутими бортами, розташованувмежах альпійськоїгеосинклинальноїоблаті. Западинацяпочала утворюватисяу кінці палеогенатапродовжувала формуватисяунеогене тачетвертичномуперіоді, разомзпідняттям оточуючихїїгірських хребтівКавказу,Криму таМалоїАзії.
Г р у н т и д н а. Грунти днаЧорногоморя утворилисьврезультаті осадженнявиносіврічок, продуктівзнищенняберегів таорганічнихзалишок змасиводи. Крімтого,велике значення маєхімічний осадкарбонатукальція. Далівонипідлягают складнимхімічнимзмінам. Всігрунтиможна поділитинатри групи:
· прибережнівідкладення,
· відкладенняматерикової обмілини(приблизнона глибинівід 20-30до 150м),
· глибиннівідкладення материковогосклонута впдини.
К л і м а т. Завдяки невеликимрозмірамЧорного морятайого замкненустіклиматв значнійміріобумовлен впливом оточуючихпросторів суходолу. Йогоконтинентальність виявляється узначнихколиваннях температуриповітряпо сезонамрокута внеравномірностірозподілу осадків.
К о л і р т а п р о з о р і с т ь в о д и. ВоднімасиЧорного моряскладаютьсяз соленихсередземноморськихвод (175кв.км. внарік),впадаючих природноютечієючерез Босфорськийпролив,прісних водматериковогостоку (біля400кв.м.)та осадківнамоверхню моря.
Водамає зелено-синійколір,якийзприближенням доберегівстає всебільшзеленим тажовто-зеленим.
Доннарослинність складаєтьсязводорослей (крупних – до1,5м,та мікроскопічних)таквіткових рослин,розповсюдженнау прибрежнійзоніна мілині,приблизнона глибинідо 50м.
Р о с л и н н и й т а т в а р и н н и й с в і т. Органічнежиттязосереджене головнимчином уповерхневому шаріводи .У Чорномуморіналічуютьпонад 2000 видів морськихорганізмів.3рибних реcypciв (понад 160 видів риб) промисловезначениямаютьхамса, ставрида, шпроти,кефаль, камбала,оселедець,осетрові (6iлyгa, осетер, севрюга).У мopiє три види дельфінів(промисел на них заборонено у1966 році).3 нерибнихpecypciв найбільше значеннямаютьводорості (філофора,цистозира,зостера)та безхребетні (мідії,креветки, устриці). Великого значення набуває розвиток аквакультури(зокрема,штучне розведення мідій, форелі), атакожакліматизація лосося,окуня, далекосхідної кeфaлi.
ФаунаЧорного морявосновному схожазфауной Средиземногоморя,але маєдеяківиди “каспійськоготипу”.З багатоїфауниСредиземного моря(біля 6000 видів)в Чорномуморізустрічаються лишебіля1500видів, щообумовленов значніймірізниженою солоністюводЧорного моря, наявністю сірководню найогоглибинах тазначнимизимовими охолодженнями.
П р о м и с л о в і с т ь н а Ч о р н о м у м о р і. ВЧорномуморі відобуваетьсянарік 2-2,5кгрибиз гектару.Існуєможливість більшінтенсивногориболовства у відкритих водах.По загальнійкількостірозвитку життяЧорнеморе займає проміжнеположення міжбіднимСредиземним моремібагатим Каспійськимморем.
З давніх часів Чорнеморемаевеликетранспортне значення. Голвні порти в межах України — Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв,Ялта,Керчта інші,в Румунії — Констанца;Болгарії — Бургас,Варна;у Туреччині —Трабзон, Самсун,Зонгулдак. Узбережжя Чорногоморя — важливий рекреаційнийрайон. Широко відомікурорти Одеського курортного району, Південногоберега Криму, Чорноморськогоузбережжя КавказувГрузії,а також ЗлатніПясиці йСлинчев БрягуБолгарії таінші.
У вивченні природних умов та pecypciвЧорного моряважливе місце займають комплексні дослідження, зокрема программи СКОДЧ (спільнекомплексне океанологічне дослідження Чорного моря, здійсненеу 1976—1980 роках), “Моря СРСР” (розроблена 1981 року). Проблемамививчення Чорного моря займається інститутокеанології іm. П. П. Ширшова АН України,Морський гідрофізичнийінcmumym АН України, Біології південнихморівінститут ім. О.О.Ковалевського АН Українита іншіустанови.
Міжнародно-правовий с т а т у с Чорного морябазується на загальновизнанихпринципах міжнародногоправа,в т. ч. міжнародногоморсъкогоправа.Має деякіспецифічні риси, зумовлені географічнимположеннямЧорного моря,сполученогоз іншимиморськимипросторамитількивузькою смугою морської територіїТуреччини— Чорноморсъкимипротоками.
В Чорномуморівстановлений iдіє загальноприйнятийподілморськихпросторівнавнутрішніводи,mepumopiальніводи, прилеглі зони та відкриті моря.Bciпричорноморські держави здійснюютьнадконтинентальним шельфом своїсуверенніправадля розвідкитарозробкийогоприродних6агатств. Ширина території вод причорноморських держав разом з прилег-лими зонами не перевищуе 12 морських миль. На інших просторах діє режим відкритого моря з винятками, встановленими Конвенцією про режим проток 1936 року. Згідно з Конвенцією з морського права 1982 року частика Чорного моря за межами териториальних вод може бути розподілена між причорноморськимидержаваминаекономічні зони, девони зможутьздійснювати сувереннніправадля розвідки,розробки та збереженняживихтамінеральнихpecypciв,атакож юрисдикціющодостворенняштучнихoстровів,установок та споруд,морських наукових досліджень,захистутазбереження морського середовища.
Чорне море належитьдокатегорії так званих закритихтанапівзакритихморів,відноснояких Конвенція 1982 року вимагає відбереговихдержавспівробітництва між собою в здійсненні їxнixправта обов'язківщодозбереженняморськогосередовища та проведения морських наукових дослідженьтощо.
Л іm е р а т у р а:
1.Комплексные океанографические исследования Черного моря. К., 1980;
2. Степанов В. Н., Андреев В. Н. Черное море. Л.. 1981;
3. Добровольский А. Д., Залогин Б.С. Моря СССР. М.. 1982;
4.Справочник по климату Черного моря. М., 1974;
5.Українська радянськаенциклопедія.К., 1985;
6. Большаясоветская энциклопедия.М., 1989.