Кадастр населенных пунктов

ВСТУП

Землями населених пунктів - є всі землі в межах міської, селищної та сільської смуг. Всі населені пункти класифікуються за чисельністю населення, науково-виробничою спеціалізацією, а також значенням в системі розселення населення.

Землі населених пунктів одна із складових частин єдиного земельного фонду. Ця категорія земель є територіальною базою для забудови житловими, комунально-побутовими, промисловими, транспортними, та іншими будівлями та спорудами. В цілях задоволення житлово-комунальних, культурно-побутових та інших потреб населення, що проживає на цій території. Земля населеного пункту відрізняються від земель с/г призначення, лісового фонду та інших як цільовим призначенням, так і правовим режимом, який докорінно відрізняється від правового режиму інших категорій земель.

За своїм цільовим призначенням землі НП неоднорідні. В їх складі виділяються: землі міської, селищної та сільської забудови, землі загального користування, землі с/г призначення та інші угіддя, землі природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі зайняті міськими лісами, землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення.

Така висока різноманітність цільового призначення та правового режиму земель населених пунктів, а також у зв'язку з тим, що у складі земель житлової та громадської забудови щорічно відбуваються закономірні зміни пов'язані з будівництвом тих чи інших об'єктів, розширенням або скороченням їх території, обумовило необхідність високого рівеня ведення державного земельного кадастру на їх території.

Земельний кадастр житлової та громадської забудови повинен дати характеристику земель, яка повинна включати характеристику за власниками землі, землекористувачами, складом угідь, їх якісним станом на початок проведення робіт. Земельний кадастр повинен забезпечити своєчасне внесення всіх змін у відповідні документи.

Це обумовлює поділ земельного кадастру населених пунктів на два види:

• первинний (основний),

• поточний (наступний).

Завдання основного земельного кадастру населених пунктів - це першочергове отримання відомостей про правовий, природний та господарський стан земель і внесення цих відомостей у відповідні земель-кадастрові документи. Збираються, аналізуються, систематизуються матеріали і документи про загальну площу землеволодінь, землекористувань на території НП, склад угідь і їх якісну характеристику.

Після проведення основного земельного кадастру ведеться поточний. Поточний кадастр полягає у виявленні і внесенні у відповідні земельно-кадастрові документи всіх змін, які відбувалися після проведення основного земельного кадастру. Також завданням поточного кадастру є ліквідація допущених помилок, а також внесення пропущених даних.

Основний і поточний земельні кадастри - взаємопов'язані види земельного кадастру. Тому поточний земельний кадастр потрібно проводити зразу після проведення основного. Розрив між ними спричиняє необхідність періодичного проведення основного кадастру, а це пов'язане з додатковими затратами часу та матеріально-грошовими витратами.

• виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж ділянок;

• виявлення земельних ділянок що не використовуються або використовуються не раціонально;

• встановлення фактичних меж землекористувань, проектних та фактичних меж районів у містах, а також окружних меж НП і закріплення їх на місцевості відповідними межовими знаками.

Основним призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:

- визначення кількісного складу земель;

- отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документації, що посвідчує право власності або право користування землею, які раніше були надані фізичним та юридичним особам;

- одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавств.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів органів місцевого самоврядування або коштів замовника.

РОЗДІЛ 1.

Підготовка вихідних картографічних матеріалів для створення кадастрової бази даних.

1.1 Оцінка стану та актуальності вихідних картографічних матеріалів

1. Оцінити стан та актуальність вихідних картографічних матеріалів.

2. Визначити умовні позначення, які знаходяться на вихідних картографічних матеріалах.

3. Визначити межі кадастрових кварталів для створення кадастрової бази даних.

4. Закоординувати визначені межі кадастрових кварталів.

5. Вирахувати площі кадастрових кварталів.

Отже при виконанні даної розрахунково-графічної роботи ми отримали плановий картографічний матеріал масштабу 1:500 загальною площею 6,25 га на територію міста Одеса, Малиновського району. Через територію, що зображена на даному планшеті пролягає вул. Амурська, а також окрім ситуації, що включає будівлі, споруди, дороги та інші об'єкти, показано інженерну інфраструктуру, що забезпечує район необхідними комунальними ресурсами. Вивчивши стан матеріалів можна зробити висновок про відсутність недоліків чи фізичних пошкоджень, і матеріали є цілком придатні до використання.

Після цього було ретельно вивчено умовні позначення об'єктів, що розміщені на даній території, і в результаті чого складено відповідний їм список умовних позначень, де вказується наземними чи підземними вони є.

Визначившись з умовними позначеннями було визначено межі кадастрових кварталів для створення кадастрової бази даних. Відповідні межі було встановлено з дотриманням усіх правил, по лініям споруд, що мають довготривале зберігання (дорогам, проїздам, парканам, комунікаціям та інш.).

Маючи місце розташування всіх меж кварталів за допомогою комп'ютера та відповідного програмного забезпечення було встановлено положення їх поворотніх точок відносно державної геодезичної системи координат, про що складено відповідні каталоги координат, з вирахуванням площ.

Таким чином при виконанні даної розрахунково-графічної роботи ми визначили і вивчили межі чотирьох кварталів. В основному межі кварталів проходять по осям доріг. Після визначення меж кварталів в межах Малиновського району, м. Одеси кожному з них присвоєно індивідуальний кадастровий номер, згідно вказівок Держкомзему України:

Геодезичні дані меж кадастрового кварталу 003 таблиця 3

4. Вихідні дані:

масштабу 1:500.

Україна

Одеська міська рада

2. Отримати дані для виготовлення документів, що посвідчують права на земельні ділянки громадянам і юридичним особам;

<
>

Україна

Виконавчий комітет Одеської міської ради

12.02.2008р.

Склад

міської земельно-адміністративної комісії.

Голова комісії - Іванов Р.П.

Члени комісії:

Воронова А.В. - начальник міського управління земельних ресурсів;

Гапчук М.М. - головний архітектор міста;

Кравцов Д.І. - начальник міського управління охорони навколишнього середовища;

Максимчук В.Р.- представник податкової інспекції;

Щука В.П. - начальник бюро технічної інвентаризації;

Чорний Б.Ф. - головний інженер міського кадастрового центру;

Кутельвас Г.Г. - голова постійної депутатської комісії міської ради.

Секретар виконавчого комітету Р.І. Бузіна

Відомості про кадастровий квартал групуються в переліки окремо по громадянах, юридичних особах і землях загального користування та відображаються в таблиці № 6.

Вивчення планово-картографічного матеріалу проводиться з метою пошуку, виявлення та поновлення поворотних точок і ліній меж землекористувань, а також угідь.

Необхідне також обов'язкове координування всіх поворотних точок меж землекористувань і угідь в системі координат кадастрового кварталу (таблиця 3). По кожній земельній ділянці окремо складається каталог координат з визначенням координат поворотних точок землекористувань і угідь. Після каталогу координат наводяться дані вирахування загальної площі ділянки і площ угідь, які розташовані на ділянці.

За результатами координування і вирахування площ по кадастровим кварталам складається «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» - форма 6-зем (береться форма державної статистичної звітності 6-зем, яка стосується обліку земель в межах населених пунктів). Для заповнення форми 6-зем студент користується інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель. При заповнені форми відомості беруться з експлікації земель кадастрового кварталу (таблиця №7).

Межі зон обмежень і обтяжень обов'язково координуються по кожній земельній ділянці окремо. По кожній ділянці, на яку встановлені обмеження, обтяження складається каталог координат і визначаються площі угідь. Дані про обмеження, обтяження наводяться в таблиці 8.

За даними таблиці 8 викреслюється план обмежень, обтяжень. На плані повинна бути наступна інформація :

• межі кадастрового кварталу;

• межі всіх земельних ділянок;

• угіддя на земельних ділянках, на які встановлені обмеження і їх площі в га.;

• кадастрові номери земельних ділянок на які встановлені обмеження.

Межі кадастрового кварталу, межі земельних ділянок, угіддя на земельних ділянках показуються чорним кольором. Кадастрові номера земельних ділянок, площі угідь на які встановлені обмеження і межа обмежень показуються синім кольором.

З метою складання державної статистичної звітності за формою 2-зем про розподіл земель за формами власності визначено землі які можуть бути передані в приватну власність, віднесені до земель державної і комунальної власності. При виконанні даної роботи слід керуватись Земельним кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 1.08.02 р. "Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності". Відомості про розподіл земель за формами власності наводяться в таблиці № 9.

Розподіл земель кадастрового кварталу № 5110136900: 27: 003 за формами власності на землю Таблиця № 9

Висновок

Виконання даної розрахунково-графічної роботи проведено із дотриманням всіх нормативних та методичних вказівок. Врезультаті було створено базу данних для ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру в населеному пункті (м. Одеса).

При виконанні цієї задачі було проведено:

• підготовку вихідних даних для створення кадастрової бази даних;

• визначення категорій земель і розподіл їх по угіддях;

• визначення форм власності на землю;

• виготовлення документів, що посвідчують право на земельні ділянки;

• реєстрацію землеволодінь і землекористувань.

В якості вихідних картографічних матеріалів слугували плани окремих, не пов'язаних між собою, частин населених пунктів масштабу 1:500 .

Використовуючи ці картографічні матеріали було встановлено межі кадастрових кварталів, про що складено каталоги координат їх меж. Використовуючи ці каталоги було створено: «План встановлення меж кадастрових кварталів» Після цього обравши один із кварталів - визначено межі земельних ділянок, що розташовані на його території. Далі використовуючи ВКМ було відтворено необхідну ситуацію в умовних позначннях на робочому кресленні, а також визначено категорії земель і розподіл їх за угіддями. Окрім цього на цьому етапі було вирахувано площі всіх контурів, та згруповано їх в експлікації, отривавши при цьому площі земельних ділянок. На основі цих робіт складено: «План інвентаризації земель міського кварталу». Наступним етапом було нанесення на план мереж інженерної інфраструктури, та встановлення зон дії обмежень у зв'язку з їх проходженням на території кварталу. Після цього було обраховано площі обмежень під кожним видом угідь, та відповідно до цього складено: «План обмежень та обтяжень» на території даного кварталу. І завершальним етапом було створення кадастрового плану земельної ділянки, як сукупності всіх даних та вирахувальних робіт по складанню розрахунково-графічної роботи.

Виконуючи розрахунково-графічну роботу всі картографічні та вирахувальні роботи проводились на базі комп'ютера із використанням програмного забезпечення AutoCAD 2002, та прикладної до нього програми CGT 8.0

Список використаної літератури

1. Земельний кодекс України, № 2768 - III, 25 жовтня 2001 р.

2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР, 21 травня 1997 р.

3. Закон України “Про планування і забудову територій”, № 1699-III, 20 травня 2000 р.

4. Постанова КМУ “Про порядок ведення державного земельного кадастру”, № 15, 12 січня 1993 р.

5. Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, Держкомзем України, додаток до вказівки № 9, 16 лютого 1998 р.

6. Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, Держкомзем України, наказ № 10, 15 лютого 1993 р.

7. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, Міністерство екології та природних ресурсів України, наказ № 295, 3 серпня 2001 р.

8. Лекційний матеріал.