виплата зарплати

Примечание	Реферат на тему "Виплата зарплати" виконаний на основі закону "Про оплату праці" та КЗПП (Кодексу законів про працю), також в роботі враховані нововведення в звязку з введенням податкового кодексу в 2011р, а також запропоновано використання новітніх технологій. Скачати роботу безкоштовно по ссилці: http://depositfiles.com/files/3emzua6eh
	Загрузить архив:
	Файл: зарплати.zip (16kb [zip], Скачиваний: 1) скачать

Видача та оформлення зарплати

Згідно закону «Про оплату праці»:

Стаття 23. Форми виплати заробітної плати

Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.
Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця <…>, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

(Новим Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати»від 23.09.10 р. № 2559-VI(ст 24 з-ну про опл праці та 115КЗпП)

Міністерство праці та соціальної політики у своєму Листі№912/13/155-10 від 09.12.2010 роз’яснює, щозаробітна плата, за першу половину місяця(15 календарних днів) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу – з 1 по 7 число.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості

Згідно Кодексу законів про працю (КЗПП):

Заробiтна плата працiвникам за весь час щорiчної вiдпустки виплачується не пiзнiше нiж за три днi до початку вiдпустки.

Стаття 116. Строки розрахунку при звiльненнi

При звiльненнiпрацiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення.Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок.

В разi спору про розмiр сум, належних працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цiй статтi строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117. Вiдповiдальнiсть за затримку розрахунку при звiльненнi

В разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявностi спору про розмiри належних звiльненому працiвниковi сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цiй статтi вiдшкодування в тому разi, коли спiр вирiшено на користь працiвника. Якщо спiр вирiшено на користь працiвника частково, то розмiр вiдшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рiшення по сутi спору.

В разi, якщо звiльнений працiвник до одержання остаточного розрахунку стане на iншу роботу, розмiр зазначеної в частинi першiй цiєї статтi компенсацiї зменшується на суму заробiтної плати, одержаної за новим мiсцем роботи.

Зарплата повинна виплачуватися двічі на місяць, при затримці зарплати понад місяць виплачується компенсація

Компенсація несвоєчасно виплаченої зарплати, а точніше втрат, понесених працівником у зв'язку з несвоєчасною виплатою зарплати та інфляційними процесами здійснюється на підставі Закону "Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Вимоги Закону про компенсацію поширюються на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу: «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.»

Відповідно до п.169.1 Податкового кодексу «платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму», податкову соціальну пільгу до авансу застосовувати не можна.

Відповідно до п.4.3.7 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплатиєдиного внескуна загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №21-5 від 27.09.2010: «Платники під час кожноївиплати заробітної плати(доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).»

Для обліку видачі заробітної плати із каси підприємства за умов використання розрахункової відомості застосовують документ «Платіжна відомість».

На титульному листі форми вказується загальна сума виданої і депонованої заробітної плати

При заповненні платіжної відомості після останнього запису необхідно зробити підсумковий рядок для загальної суми по відомості. Підсумкові рядки можуть бути введені в кінці кожної сторінки.

Платіжні і розрахунково-платіжні відомості підписуються працівниками, які склали і перевірили їх. На титульному аркуші робиться надпис, що дозволяє видачу готівки із каси чи установи банку за підписом керівника установи і головного бухгалтера із вказівкою строку виплати заробітної плати і загальної суми, що підлягає виплаті.

Заробітна плата видається з каси в триденний термін, по закінченні якого платіжна відомість закривається. У ній навпроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп чи робить напис від руки « Депоновано » і складає реєстр депонованих сум. У кінці відомості касир робить напис про фактично виплачену суму заробітної плати та суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості та підписує її.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку й реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових ордерів. На платіжних і розрахунково-латіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума невиданої заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок наступного дня після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

Також підприємства широко практикують виплату заробітної плати працівникам через банкомати, використовуючи насамперед дебетові картки.

Згідно з укладеним договором кожному працівникові установи в банку-емітенті відкривається картковий рахунок і видається банківська картка, за допомогою якої можна отримувати заробітну плату та інші виплати в будь-який час за місцезнаходженням банкомату, а також розплачуватися за товари й послуги в торговельно-сервісній мережі. Сума заробітної плати, що належить до виплати працівникам, перераховується платіжним дорученням на транзитний рахунок банку – з одночасним поданням реєстру зарахування на спеціальні карткові рахунки співробітників установи.

Така організація виплати заробітної плати багато в чому зручна як для роботодавців та їхніх працівників (таблиця).

Переваги видачі заробітної плати через карткові платіжні системи.

Таблиця

Для підприємства

Для працівників підприємства

1.Скорочуються витрати, пов’язані з організацією виплати заробітної плати 2.Знижуються витрати установи: - на інкасацію готівкових коштів; -отримання, перевезення і зберігання готівки; - забезпечується безпека та охорона грошових коштів; - утримання штату касирів. 3.Процес видачі заробітної плати стає безпечним 4.Забезпечується конфіденційність розмірів оплати праці. 5.Підвищується касова дисципліна. 6.Зменшується (зникає) сума депонованої заробітної плати

1.Стає можливим безпечно й зручно носити із собою будь-яку кількість коштів у безготівковій формі 2.Уможливлюється одержання готівкових коштів у будь-якому банкомату банку-емітента та «чужих» банкоматах. 3.Забезпечується цілодобовий доступ до коштів на рахунку за допомогою платіжної картки і PIN- коду. 4.Забезпечується гарантія збереження коштів у разі втрати картки. 5.Постає можливість збільшити фактичну суму заробітної плати за рахунок зараховуваних банком відсотків на середньоденні залишки коштів на карт-рахунках (від 2 до5 % річних)