Название Система супутникового зв’язку з багатостанційним доступом із часовим розділенням
Количество страниц 65
ВУЗ СевНТУ
Год сдачи 2009
Содержание РЕФЕРАТ

Дипломный проект 65 стр., 19 табл., 10 рис., 1 приложение.,
8 источников.

Объект исследования – система спутниковой связи с МДВР.

Цель работы – исследование режима работы систем с МДВР международных организаций INTELSAT и EUTELSAT. Сравнение двух систем и выбор наиболее приемлемой для Украины. Расчет энергетических параметров. Выбор оборудования для выбранной системы. Технико-экономическое обоснование проекта системы связи с МДВР.

СПУТНИКОВАЯ СИСТЕМА СВЯЗИ, ЗЕМНАЯ СТАНЦИЯ (ЗС), МНОГОСТАНЦИОННЫЙ ДОСТУП с ВРЕНМЕННЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ (МДВР), КАДР, БЮДЖЕТ ЛИНИИ, ИНТЕРФЕЙС, СЕТЬ.

Условие получения дипломного проекта : с разрешения проректора УГАС им. А. С. Попова по учебной работе.

ЗМІСТ

стор.
ВСТУП 7
1 СИСТЕМА СПУТНИКОВОЙ СВЯЗИ С МДВР 9
1.1 Многостанционный доступ в системах спутниковой связи 9
1.2 Многостанционный доступ с временным разделением каналов 10
1.2.1 Система с МДВР 10
1.2.2 Структура кадра МДВР в системах INTELSAT и EUTELSAT 13
1.3 Система INTELSAT в режиме МДВР 15
1.3.1 Сведения о МДВР 15
1.3.2 Стоимость наземного и космического оборудования 15
1.3.3 Технические характеристики 16
1.3.4 Новые особенности и преимущества 18
1.4 Система EUTELSAT в режиме МДВР 19
1.4.1 Развитие системы EUTELSAT 19
1.4.2 Пропускная способность системы EUTELSAT с МДВР 19
1.4.3 Канал связи между различными странами 20
1.4.4 Нагрузка каналов связи 22
1.4.5 План распределения пакетов импульсов во времени 23
1.5 Сравнение систем INTELSAT и EUTELSA 25
2 ПРОЕКТИРОВАНИЕ И РАСЧЕТ ЭНЕРГЕТИКИ ЛИНИИ СВЯЗИ 30
2.1 Основные принципы передачи 31
2.1.1 Уровни мощности 31
2.1.2 Уровни шума 32
2.2 Бюджет линии вниз 36
2.3 Бюджет линии вверх 38
2.4 Расчет эффективности кадра 40
3 ВЫБОР ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ СТАНЦИИ МДВР 43
3.1 Выбор параметров ЗС по проекту EUTELSAT МДВР 43
3.2 Оборудование ЗС МДВР 45
3.3 Анализ системы 47
3.3.1 Линейный усилитель 48
3.3.2 Коррекция ГВП и АЧХ 49
3.3.3 Анализ линии вверх 49
3.3.4 Стабильность ЭИИМ 49
3.3.5 Внеполосное излучение 50
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗС EUTELSAT БДЧсР 53
4.1 Принципи фінансування проекту 53
4.2 Аналіз ефективності інвестицій 55
4.2.1 Алгоритми розрахунку чистої текучої вартості 55
ВИСНОВКИ 61
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 62
Приложение А


ВСТУП

У структурі системи телекомунікації особливе місце займає супутни-ковий зв’язок, який має багато перевагами у порівнянні з наземними засобами зв'язку (радіорелейними, кабельними, волокно-оптичними). Тому в 1992-1993 рр. був виданий ряд документів: розпорядження Президента України від 03.10. 1992 р. “Про національну систему зв'язки”, постанови Кабінету міністрів України від 04.02. 1993 р. “Про заходи по створенню національної системи зв'язку” і від 25.03. 1993 р. ”Про супутникову систему зв'язку з використанням низько висотних космічних апаратів”, що визначають необхідність розроблення “Програми створення системи супутникового зв'язку України”1.
Така Програма розроблена під керівництвом Національного Космічного Агентства України фахівцями Міністерства зв'язку України, Міністерства Оборони України, СБУ, НКАУ, Міністерства Освіти України, а також ряду провідних підприємств космічної галузі (КБ “південне”, концерн “Мусон”, НДІ “Квант” та ін.). Програми створення системи супутникового зв'язку України” ухвалена у складі “Комплексної ”Програма створення єдиної національної системи зв'язку” Постановою Міністрів від 23.09. 1993 р.
Програмою визначаються основні принципи створення ССЗ:
– узгодженість часі розвитку ССЗ та наземних мереж зв'язку;
– задоволення потреб усіх груп користувачів у послугах, що надаються ССЗ;
– пріоритетність у розвитку супутникового міжнародного телефонного зв'язку, а також відомчого та ділового зв'язку;
– доведення декількох телевізійних програм до всіх регіонів України;
– переважно використання цифрових засобів передачі інформації, відповідність засобів й якості передачі міжнародним стандартам; міжнародна кооперація сили та засобів при максимальному використанні науково-технічного і виробничого потенціалу України;
– подвійне призначення ССЗ – для вирішення народногосподарських і оборонних задач.
Реалізація програми – це комплексна багатопланова задача, що вимагає ціленаправленої діяльності державних органів та відомств з притягненням підприємств різноманітних форм власності щодо створення всієї інфраструктури ССЗ (використання полігону запуску космічних апаратів (КА), системи управління КА і т.п.), розробці та укладанню міжнародних угод, підвищенню науково-виробничого потенціалу країни, удосконаленню технологій, підготовці кадрів, а також пошук економічно ефективних рішень та концентрація фінансових коштів.
При розробці Програми враховані відповідні міжнародні угоди, проекти та угоди з рядом зарубіжних організацій.
ССЗ створюється у три етапи. На першому з них (1993 – 1995 рр.) закладається основа національної ССЗ (розробляються КА та земні станції (ЗС), вдосконалюється система управління КА), але послуги зв'язку надаються із використанням оренди бортових ретрансляторів КА інших країн. На другому (1996 – 2000 рр.) – з виходом на геостаціонарну орбіту (ГСО) національного КА “Либідь” виробляється переклад основної частини трафіку на нього. Третій етап – після 2000 р. – характерним розширенням можливостей ССЗ з використанням в основному національних, а також зарубіжних КА за наданням високоякісних послуг зв'язку.
Комплексна Програма створення Єдиної Національної системи зв'язку (1993 р.) завданнями на розвиток засобів супутникового зв'язку та мовлення передбачала:
– забезпечення супутниковими каналами систем міжнародного теле-фонного й документального зв'язку з країнами далекого зарубіжжя (900 каналів);
– організацію супутникових каналів для магістральних мереж зв'язку з країнами ближнього зарубіжжя (країни СНД у Середній Азії, на Кавказі, східні регіони Росії);
– створення супутникових мереж розподілу телевізійних програм, у тому числі й створення технічної бази для безпосереднього телевізійного та звукового мовлення;
– створення резерву супутникових каналів для резервування наземних засобів зв'язку при руйнуваннях катастрофічного характеру (1000 каналів);
– створення систем зв'язку з рухомими об'єктами;
– задоволення потреб відомств і ділових кругів у засобах супутникового зв'язку.
У відповідності до світової практики центральний телепорт супутни-кового зв'язку, який забезпечує основний обсяг міжнародних зв'язків, передавання й розподіл державних програм телевізійного та звукового мовлення повинен розміщуватись у безпосередній близькості від адміністративного й культурного центру держави – столиці України м. Києві.
Будівництво центрального телепорту ’’ Київ ’’ необхідно передбачити розвиток засобів супутникового зв'язку через ретранслятори INTELSAT, EUTELSAT, ЭКСПРЕСС та інші, в перспективі, через національний ретранслятор ЛИБІДЬ 1.
Станція міжнародного супутникового зв'язку за проектом EUTELSAT TDMA має бути побудована у першу чергу. Це дозволить у найближчий час організувати канали прямого міжнародного зв'язку з більшістю країн Європи, які входять у мережу TDMA (Німеччина, Франція, Португалія, Швеція, Великобританія, країни СНД – Росія (Москва), Азербайджан та ін.).
Список литературы ВИСНОВКИ

Проектування систем супутникового звязку БДЧсР – це багатоступенева задача, рішення якої потребує достатнього банку даних, знання останніх технологій багатостанційного доступу. В цьому проекті зроблено аналіз ССЗ з БДЧсР та проведені розрахунки головних параметрів супутникової радіолінії на основі ретранслятора системи EUTELSAT. Ця система повинна забезпечити Україну якісним телефонним звязком з країнами Європи, Америки, Африки, Азії та Австралії.
Також у цьому проекті було вибране обладнання для БДЧсР станції та проведено аналіз ефективності капіталовкладень у реалізацію цього проекту. Фінансування установки ЗС ефективніше робити через прямі інвестиції оператору ЗС. Термін окупності проекту становить менш за всі інші проекти на телекомунікаційному ринку України.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Банкет В.Л. Современные и перспективные системы спутниковой связи. Учебн. пособие.–Одеса, УГАС, 1996.

2. Система спутниковой связи/ А.М. Бонч-Бруевич, В.Л. Быков, Л.Я. Кантор и др.; Под ред. Л.Я. Кантора: Учеб.пособие для вузов.– М.: Радио и связь, 1992.

3. Одинцов Б.В., Сукачев Э.В., Гуцалюк А.К., Системы космической свя-зи//ОЭИС им. А.С. Попова – 1989– С.40

4. B.G. Evans. Satellite systems planing// University of Surrey, Guildford, Sur-rey-1992.

5. Отчет о научно-исследовательской работе "Обоснование и выбор технических средств для проектирования центрального спутникового телепорта Украина Киев// УНИИРТ– 1996.

6. INTELSAT/EUTELSAT standard CCIR-88.

7. CCITT Recommendation G 114.

8. EESS 200 ISSUE Rev.1/0.
Цена: Договорная