Название	інформаційний тракт високошвидкісного модему
Количество страниц	41
ВУЗ	УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О. С. ПОПОВА
Год сдачи	2009
Содержание	ВСТУП Системи супутникового зв’язку та мовлення мають реальнi перспективи подальшого розвитку завдяки своїм винятковим можливостям. Концепцiя розвитку супутникового звя`зку та мовлення УКРАЇНИ визначає шляхи розвитку цих систем у мережi зв’язку загального користування України. Основні положення концепції можна викласти так. 1 Супутниковий зв’язок - економiчно доцiльний вид мiжконтинентального зв’язку та зв’язку з вiддаленими регiонами (Америка, Азiя, Африка, Австралiя, периферiя Європи, азiатскі регiони СНД та iн.). У межах одного супутникового стрибка (зонi радiовидимостi супутника - до 10 тисяч кiлометрiв) вартiсть каналу супутникового зв’язку не залежить вiд вiдстанi мiж пунктами зв’язку, в той же час для наземних систем зв’язку вартiсть каналу пропорцiйна вiдстанi. 2 Супутниковий зв’язок дозволяє вилучити транзити територiями третiх країн, котрi дорого коштують. Для України це питання важливе у зв’язку з тим, що схема органiзації мiжнародних зв’язкiв Україна має досить багато транзитiв низької якостi територiями Росiї й iнших держав СНД, котрi крiм того ще й дорого коштують. 3 Системи супутникового зв’язку дозволяють задовольнити нагальні потреби в каналах зв’язку, забезпечити швидке перемикання каналiв на iншi напрямки у залежностi вiд змiни трафiку, організувати оперативний зв’язок в умовах стихiйних лих та катастроф. 4 Системи супутникового зв’язку широко застосовуються для резервування наземних каналiв. У вiдповiдностi до свiтової практики сучаснi лiнiї волокно-оптичного зв’язку з дiлянками, котрi проходять акваторіями морiв i океанiв, резервуються каналами супутникового зв’язку. 5 Сучаснi технологiї супутникових телекомунiкацiй забезпечують велику гнучкiсть при створеннi мереж вiдомчого та дiлового зв’язку в iнтересах державних та комерцiйних структур, при організацiї некомутованих каналiв для побудови комп’ютерних мереж на великих територiях (технологiї VSAT), забезпечують можливiсть надавати водночас кiлька видiв послуг за допомогою однiєї станцiї супутникового зв’язку (передавання даних, двостороннiй телефонний, вiдеоконференцзв’язок тощо). 6 В останнi роки iнтенсивно розвиваються засоби рухомого супутникового зв’язку й персонального радiовиклику. Цi види зв’язку є додатковими до стiльникових мереж рухомого та фiксованого наземного радiозв’язку на територiях, котрi не охопленi подібними послугами. Рухомий супутниковий зв’язок стає особливо актуальним у зв’язку з очiкуваним введенням у дiю в 1998 - 2000 роках глобальних систем з використанням низькоорбiтальних ретрансляторiв. На базi термiналiв рухомого супутникового зв’язку можливе також розгортання мереж фiксованого телефонного зв’язку за типом “переговорних пунктів” у сiльськiй мiсцевостi, де органiзацiя телефонних каналiв iншими засобами економiчно недоцiльна. 7 Супутниковi засоби здатнi задовольнити зростаючi потреби перспек-тивних систем розподiлу та обмiну телевiзiйними й аудiомовними програмами як всерединi, так i за межами України, а також органiзувати багатопрограмне безпосереднє телевiзiйне мовлення. Формування й передавання програм телевiзiйного й звукового мовлення, а також додаткової iнформацiї доцільно провадити в унiверсальнiй цифровiй формi. 8 Станцiї супутникового зв’язку мають бути встановленi якнайближче до мiжнародних i мiжмiських центрiв комутацiї, а також в мiсцях закiнчення морських дiлянок ВОЛЗ. Це дозволяє вилучити транзити наземними лiнiями, котрi пiдвищують вартiсть послуг зв’язку. Маршрутизація каналiв має здiйснюватись таким чином, щоб при застосуваннi геостацiонарних супутникiв уникнути подвiйних стрибкiв. 9 Сучаснi цифровi канали супутникового зв’язку стикуються з цифровими комутацiйними станцiями й підтримують всi види сигналiзацiї. 10 При створеннi розгалужених мереж супутникового зв’язку та мовлення економiчно доцiльним є володіння власним геостаціонарним супутником зв’язку. Це особливо привабливо для України, де є високорозвинута ракетно-космiчна iндустрiя. Ресурс геостацiонарної орбіти обмежений. Доцiльно мати частотнi канали й позицiї на геостацiонарнiй орбiтi та використовувати їх для роботи власних або арендованих супут-никiв. Для реалізації основніх положень концепції розвитку супутникового зв’язку та мовлення в Україні ведуться такі роботи: 1 Будівництво центрального супутникового телепорту в районі м. Києва (Телепорт - “Київ”). 2 Реконструкція ССЗ “Азимут” (створення телепорту “Західний”). 3 Будівництво супутникового телепорту в районі м. Одеси (Телепорт - “Південий”). Розглядаєтся можливість використання для цієї мети станції супутникового зв’язку ЦМСЗ-1. 4 Вирішуються питання про передачу повноважень сигнаторія в системах супутникового зв’язку Eutelsat та Inmarsat організації “Укрзв’язоксупутник”. 5 Створюється Національний розрахунковий центр мобільного супутникового зв’язку на базі підприємства “Укрзв’язоксупутник” для забезпечення розрахунків українських резидентів-власників мобільних станцій супутниковго зв’язку з відповідними міжнародними організаціями. 6 “Укртелеком” сумісно з організаціями НКАУ приймає участь в робо-тах по створенню національної мережі супутникового зв’язку України на базі власного геостаціонарного супутника зв’язку (Проект “Либідь”). 7 Ведуться поглиблені маркетингові дослідження і визначення форм взаємодії з організаціями-власниками та операторами систем (Globalstar і ін.), розробляються форми взаєморозрахунків з користувачами й операторами наземних і супутникових мереж інших країн; розробляються технічні проекти і бізнес-плани. 8 Коригуються національні таблиці частот у відповідності до останніх рішень Всесвітньої Радіоконференції WRC-95 та потребами рухомих супутникових служб. 9 Організується ліцензування систем і сертифікування обладнання; наукове супроводження технічних проектів, дослідження й оцінювання перспективних проектів систем з низькоорбітальними ретрансляторами. 10 Організована підготовка інженерно-технічних кадрів для будівництва й експлуатації обладнання; продовжуються дослідження і розробока національних проектів супутникового зв’язку. 11 Українські підприємства залучаються до розробок перспективних систем супутникового зв’язку (міждержавних проектів). З останнього переліку видно, що Україна стала на шлях впровадження систем супутникового зв’язку та мовлення. Одним з напрямків цієї роботи є разробка і виробництво коналостворюючої апаратури. Як відомо ефективність використання каналів зв’язку, в тому числі і спутникових, в значній мірі визначаеться функціюванням кінцевої каналостворюючої апаратури, в якій основним блоком є модем. Тому актуальність проектування модемів не викликає сумніву. Особливостями модемів для супутникових каналів є: 1 Відносно високі значення швидкостей передачі цифрових повідомлень (до десятків Мбіт/с). 2 Висока проміжна частота, на якій працюють модеми (7018 або 14018 МГц). 3 Оперативна зміна швидкості модема та конкретного значення проміжної частоти. 4 Низьке відношення сигнал/шум на вході демодулятора, що вимусило обов’язкове використання завадостійкого кодування. Сучасний розвиток схемотехніки дозволяє проектувати модеми, які реалізують цифрові принципи формування та обробку сигналів, тобто реалізація модемів - цифрова. Відповідний розвиток набули і методи проету-вання модемів з цифровою реалізацією[ ]. Даний дипломний проект виконується як частина комплексного проекту: Повар В.В. проектує системи синхронізації (ВН та ТС), а даний проект посвячений проектуванню інформаціїного тракту модему . СОДЕРЖАНИЕ СТР. ВCТУП....... .................................................................................................... 1 РОЗРОБКА ТЕХНIЧНИХ ВИМОГ НА МОДЕМ ТА ЙОГО IНФОРМАЦIЙНИЙ ТРАКТ................................................................ 1.1 Розробка технічних вимог на модем....................................................... 1.2 Розробка технічних вимог на інформаційний тракт модема............... 2 РАЗРАБОТКА СТРУКТУРНОЙ СХЕМЫ МОДЕМА................................. 3 РАЗРАБОТКАФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СХЕМЫ ИНФОРМАЦИООНОГО ТРАКТА МОДЕМА И СИНТЕЗ ЦИФРОВЫХ ФИЛЬТРОВ.......................... 3.1 Разработка функциональной схемы информационного тракта модема ........................................................................................................... 3.1.1 Выбор значений вспомогательной промежуточной частоты.......... 3.1.2 Требования к фильтру вспомогательной промежуточной частоты........................................................................................................ 3.1.3 Частотные искажения сигнала при цифро- аналоговом преобразовании....................................................................................... 3.1.4 Аналоговый интерполирующий фильтр.......................................... 3.1.5 Выбор значения промежуточной частоты........................................ 3.1.6 Структурная схема цифровой части модулятора............................ 3.1.7 Цифро-аналоговый преобразователь............................................... 3.1.8 Информационный тракт демодулятора........................................... 3.2 Синтез цифровых фильтров модулятора и демодулятора...................... 3.2.1 Оптимизация параметров цифровых фильтров модемов................. 3.2.2 Синтез цифровых фильтров модема................................................ 4 РАЗРАБОТКА ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СХЕМЫ ИНФОРМАЦИОННОГО ТРАКТА.............................................................. 5 ТЕХНИКО - ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ................................ 6 ВИСНОВКИ................................................................................................. 7 .ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК.................................................................................
Список литературы	ВИСНОВКИ Проектування інформаційного тракту модема - це важка задача, рішення якої потребує достатнього банку даних, знання передових технологій з мікропроцесорної техніки. В цьому проекті спроектована принципова схема цифрової частини модулятора та проведені розрахунки цифрових фільтрів модема. Цей модем повинeн забезпечувати прийом iпередачу цифрових сигналів із швидкостями стандартизованими стандартом IESS-308, тобто для обмiну інформацією в стандарті однієї із служб INTELSAT- IDR . 7 ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК. 1 В.Л.Банкет, П.В.Иващенко , А.Э.Геер Цифровые методы передачи информации в системах спутниковой связи, Одесса 96. 2 Отчет по НИИР "Модем" 3 Отчет по НИИР "Модем -2" 4 В.Л. Банкет , В.М.Дорофеев ,Цифровые методы в спутниковой связи ., - М : Радио и связь 1988 5 А.Г.Зюко, И.П.Панфилов, В.Л.Банкет, П.В.Иващенко . Под ред. А.Г. Зюко ,Помехоустойчивость и эффективность систем передачи информации -М.: Радио и связь, 1985. 6 Иващенко П.В., Шишкин В.В. Эффективные алгоритмы цифровой фильтрации в модемах // Труды международной конференции UkrSatCom-93, 2.6а-1/2.6а-4 . 7 Методпособие по ЛР М-7, М-8 по курсу "Методы передачи информации в спутниковых системах связи".: Одесса , УГАС 1995. 8 Спилкер Дж. Цифровая спутниковая связь . Пер . с англ. -М.: Связь,1973 9 В.Л.Банкет Современные и перспективные системы спутниковой связи Одесса .:УГАС 1996. 10 ДСТУ 3008-95 Документация, отчеты в области науки и техники. Структура и правила оформления. -К. Держстандарт України , 1995. 11 IESS-308 , Performance characteristics for Intermediate Data-Rates (IDR) digital cfrriers , Intelsat 1990. 12 Техническое описание процессора PDSP16112. 13 Техническое описание процессора PDSP16350. 14 Техническое описание ЦАП AD9768. 15 Национальная концепция развития спутниковой связи в Украине .-К Министерство связи ,1995. 16 С.В.Якубовский, Л.И.Ниссельсон, В.И.Кулешова, В.А.Ушибышев, М.Н.Топешкин Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы // Справочник : под ред. С.В.Якубовского .-М .: Радио и связь ,1990. 17 Е.Н.Стрельчук Технико - экономические рассчеты и обоснование в дипломных проектах // Учебное пособие . ОЭИС , -1982.
Цена:	Договорная