Название	Спутниковая система связи для обмена ТВ программами между Украиной и Канадой
Количество страниц	53
ВУЗ	УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О. С. ПОПОВА
Год сдачи	2009
Содержание	РЕФЕРАТ Дипломный проект: 53 с., 20 рис., 8 табл., 2 приложения, 20 источников. Объект исследования - спутниковая система связи для обмена ТВ программами между Украиной и Канадой. Цель работы - обеспечить передачу сигналов телевидения по спутниковой системе связи между городами Киев и Оттава, качество передачи должно соответствовать нормам МККР (МСЭ-Р). Метод исследования - теоретические расчеты необходимых параметров системы, которые обеспечивают качественную передачу сигналов по спутниковой системе связи. Рассчитан корректор группового времени запаздывания. При энергетическом расчете использовалась программа составления планов связи, LST, разработанная INTELSAT. INTELSAT, ГВЗ, ПЧ, LST, FORM A. Условия получения дипломного проекта: с разрешения проректора УГАС им. А.С. Попова по учебной работе. СОДЕРЖАНИЕ ВСТУП .......................................................................................................................... 6 1 ВИБІР СУПУТНИКА ................................................................................................. 9 2 ОПИСАНИЕ ВЫБРАННОЙ СХЕМЫ........................................................................ 11 2.1 Описание структурной схемы системы спутникового ТВ вещания ........... 11 2.2 Структурная схема приемника .................................................................... 14 2.3 Метод модуляции, применяемый в выбранной системе ............................ 15 3 РАЗРАБОТКА ТЕХНИЧЕСКОГО ЗАДАНИЯ НА ПРОЕКТИРОВАНИЕ В СООТВЕТСТВИИ СО СТАНДАРТАМИ ВЫБРАННОЙ СИСТЕМЫ ................... 18 3.1 Разработка требований для расчета цепей коррекции ГВЗ тракта ПЧ........ 18 3.2 Разработка требований для энергетического расчета спутниковой линии 18 4 РАСЧЕТ ЦЕПЕЙ КОРРЕКЦИИ ГВЗ ТРАКТА ПЧ .................................................. 20 4.1 Тракт промежуточной частоты ................................................................... 20 4.2 Корректоры группового времени запаздывания ........................................ 21 4.3 Расчет полосового фильтра ......................................................................... 21 4.4 Расчет фазового корректора ........................................................................ 27 5 ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ СПУТНИКОВОЙ ЛИНИИ СВЯЗИ ....................... 32 5.1 Общие сведения о проектировании плана связи ........................................ 32 5.2 Выбор типа арендуемого спутника ............................................................. 32 5.3 Критерии применяемые в LST .................................................................... 32 5.4 Формулы применяемые в LST ..................................................................... 33 5.5 Выбор и обоснование исходных данных и расчет параметров необходимых для ввода в программу LST ................................................. 34 5.6 Заполненная Форма А .................................................................................. 37 6 РАСЧЕТ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ................................ 44 6.1 Общие положения......................................................................................... 44 6.2 Расчет экономических показателей.............................................................. 45 6.3 Анализ результатов расчета показателей..................................................... 47 ЗАКЛЮЧЕНИЕ ............................................................................................................ 49 ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК .................................................................................................. 50 ПРИЛОЖЕНИЕ А Перевод Формы А на русский язык.............................................. 52 ПРИЛОЖЕНИЕ Б Перечень демонстрационных чертежей ....................................... 59 ВСТУП Системи супутникового зв’язку та мовлення мають реальнi перспективи подальшого розвитку завдяки своїм винятковим можливостям. У концепцiі розвитку супутникового зв’язку та мовлення [1] визначенні шляхi розвитку цих систем у мережi зв’язку загального користування України. Концепція розглянута і схвалена на науково-технічній раді Міністерства зв’язку України 15 травня 1996 р. 1 Переваги та особливості супутникового зв’язку та мовлення 1.1 Супутниковий зв’язок - економiчно доцiльний вид мiжконтинентального зв’язку та зв’язку з вiддаленими регiонами (Америка, Азiя, Африка, Австралiя, периферiя Європи, азiатскі регiони СНД та iн.). У межах одного супутникового стрибка (зонi радiовидимостi супутника - до 10 тисяч кiлометрiв) вартiсть каналу супутникового зв’язку не залежить вiд вiдстанi мiж пунктами зв’язку, в той же час для наземних систем зв’язку вартiсть каналу пропорцiйна вiдстанi. 1.2 Супутниковий зв’язок дозволяє вилучити транзити територiями третiх країн, котрi дорого коштують. Для України це питання важливе у зв’язку з тим, що схема органiзації мiжнародних зв’язкiв України має досить багато транзитiв низької якостi територiями Росiї й iнших держав СНД, котрi крiм того ще й дорого коштують. 1.3 Супутниковi засоби здатнi задовольнити зростаючi потреби перспек-тивних систем розподiлу та обмiну телевiзiйними й аудiомовними програмами як всерединi, так i за межами України, а також органiзувати багатопрограмне безпосереднє телевiзiйне мовлення. 1.4 Станцiї супутникового зв’язку мають бути встановленi якнайближче до мiжнародних i мiжмiських центрiв комутацiї, а також у мiсцях закiнчення морських дiлянок ВОЛЗ. Це дозволяє вилучити транзити наземними лiнiями, котрi пiдвищують вартiсть послуг зв’язку. Маршрутизація каналiв має здiйснюватись таким чином, щоб при застосуваннi геостацiонарних супутникiв уникнути подвiйних стрибкiв. 2 Задачі супутникового зв’язку та мовлення на сучасному етапі 2.1 Комплексна Програма створення й розвитку Єдиної Національної системи зв’язку (1993р.) завданнями на розвиток засобів супутникового зв’язку та мовлення передбачала створення супутникових мереж розподілу телевізійних програм, у тому числі й створення технічної бази для безпосереднього телевізійного та звукового мовлення. 2.2 Розроблена Національним космічним агенством України сумісно з Міністерством зв’язку і іншими відомствами Програма створення системи супутникового зв’язку України (1993 р.) визначила шляхи реалізації цих завдань і була орієнтована на використання національного космічного апарата на геостаціонарній орбіті “Либідь” (запуск у 1998 р.) і космічного групування супутників “Аріадна” на негеостаціонарних орбітах (запуски у 1996 р.). Відсутність частотно-орбітальних присвоєнь для роботи ретранслятора “Либідь” і належного фінансування зміщує термін реалізації національних проектів супутникових систем до 2000 року й пізніше. З іншого боку, інтенсивний розвиток супутникових технологій у світі та все зростаюча популярність їх застосування для вирішення різноманітних задач супутникового зв’язку та мовлення державними та комерційними структурами в Україні стимулюють прискорення вирішення як передбачених Програмами завдань, так і нових завдань, котрі виникли за останні роки. 2.3 Найбільш важливі з цих завдань такі: - розвиток мереж розподілу й обміну ТВ та РМ програм у межах України (три загальнонаціональних програми ТБ та шість програм звукового стереомовлення) і безпосереднього ТВ мовлення; широке застосування зарубіжних ретрансляторів на геостаціонарній орбіті для своєчасного вирішенння перелічених вище задач; 3 Розвиток засобів супутникового зв’язку та мовлення через ретранслятор на геостаціонарній орбіті 3.1 У вiдповiдностi до свiтової практики центральний телепорт супутникового зв’язку, котрий забезпечує основний обсяг мiжнародних зв’язкiв, передавання й розподiл державних програм телевiзiйного та звукового мовлення повинен розмiщуватись у безпосереднiй близькостi вiд адмiнiстративного й культурного центру держави - столицi України м. Києва. 3.2 Будiвництво центрального телепорту “Київ” з урахуванням вигiдного географiчного розташування України дозволяє забезпечити високоякiсний зв’язок з усiма континентами з використанням одного супутникового стрибка. При розгортаннi телепорту “Київ” необхiдно передбачити розвиток засобiв супутникового зв’язку через ретранслятори INTELSAT, EUTELSAT, ЭКСПРЕСС та iншi, в перспективi, через нацiональний ретранслятор ЛИБIДЬ. 3.3 Україна є членом мiжнародних органiзацiй супутникового зв’язку EUTELSAT i INMARSAT, що дозволяє поглибити мiжнародне спiвробiтництво й ефективно використовувати ресурси супутникiв зв’язку. Слiд вивчити доцiльнiсть вступу України також до складу членiв мiжнародних органiзацiй супутникового зв’язку INTELSAT, INTERSPUTNIK та iнших. 3.4 Станцiї супутникового зв’язку з країнами Азiї, Америки, Африки й Австралiєю мають бути побудованi у складi телепорту “Київ” у другу чергу. Передбачається можливiсть використання космiчних сегментiв мiжнародних органiзацiй INTELSAT й INTERSPUTNIK. При проектуваннi враховується можливiсть використання дiючої станцiї супутникового зв’язку в м. Золочів. 3.5 У складi телепорту “Київ” передбачено будiвництво супутникових передавальних станцiй телевiзiйного та звукового мовлення для вирiшення такої задачі: Розподiл програм телевiзiйного та звукового мовлення з центра на мережi мiсцевих РТПЦ. Доцiльним на першому етапi є використання мереж, котрi утворенi вiдносно малопотужними супутниковими транспондерами з низькою арендною платою i великими (5-7 метрiв) приймальними антенами, котрi встановленi в обласних i районних РТПЦ. При цьому рекомендуються для застосування ретранслятори EUTELSAT, INTELSAT, ЭКСПРЕСС та ГАЛС. Другим етапом розвитку цих мереж, після вибору й приняття Україною цифрового стандарту передавання ТВ і ЗВ програм буде перехiд на використання цифрового ущiльнення, що дозволить пiдвищити число програм у 3-4 рази. 3.6 Обмiн мiж країнами. Цю задачу буде вирiшувати станцiя супутникового ТВ мовлення Держтелерадiокомпанiї, котра працює у системi обмiну програмами Європейського Радiомовного Союзу. Вид сигналу визначається дiючими європейськими стандартами i вибирається за взаємним узгодженням сторiн. Доцiльним є варiант використання цифрового ущiльнення. Будiвництво окремих передавальних супутниковистанцiй недоцiльне, тим паче з використанням бюджетного фiнансування. Обмiн ТВ та РМ програмами слiд провадити з використанням антен великого діаметра. 4 Основні організаційно-технічні заходи Для реалізації концепції розвитку супутникового зв’язку необхідно: 4.1 Будівництво центрального супутникового телепорту в районі м. Київ (Телепорт - “Киев”). 4.2 Вирішення питання про передачу повноважень сигнаторія в системах супутникового зв’язку Eutelsat та Inmarsat організації “Укрзв’язоксупутник”. 4.3 Організація підготовки інженерно-технічних кадрів для будівництва й експлуатації обладнання; продовження досліджень і розробок національних проектів супутникового зв’язку.
Список литературы	ЗАКЛЮЧЕНИЕ Проектирование спутниковой системы связи проходило в несколько этапов. Перечислим особенности главных из них: а) Выбор спутника. Из десятков различных спутников, пригодных для обеспечения конкретного вида связи, выбран тот, который подходит с технической и экономической точек зрения. Техническая возможность и целесообразность определяется атласами зон покрытия спутников и параметрами транспондеров космических аппаратов. б) Выбор метода передачи. Каждый из методов передачи (аналоговый, цифровой), методов модуляции (ЧМ и др.), имеют свои преимущества и недостатки. . Фирма INTELSAT имеет свои нормы и стандарты, которыми, в первую очередь, мы руководствовались при выборе метода передачи в конкретной ситуации. в) Энергетический расчет спутниковой радиолинии “вверх” и “вниз”. При энергетическом расчете спутниковой радиолиний был использован разработанный INTELSAT програмный продукт по проектированию, который ускоряет расчеты, поскольку многие параметры вводятся с таблиц и графиков. При проектировании учитывались проблемы электромагнитной совместимости. Анализируя созданный план связи (Форма А) можно сказать, что достигнуто требуемое качество связи, а положительные запасы свидетельствуют о соответствии требованиям МСЭ (радиорегламент RR 28), выполняются критерии МККР (рекомендации 524-4; 465-4) также выполняются требования IESS-410, IESS-601, IESS-602 и Контракта продажи. г) Технико-экономическое обоснование. Необходимость применения спутниковой системы для решения конкретных задач, ее параметры, сравнение с другими возможными способами связи должны решаться в первую очередь в экономическом плане. На всех этапах мы добивались минимума затрат на канал как при создании, так и при эксплуатации системы, а также был проведен экономический анализ.
Цена:	Договорная