Название	Стратегія розвитку спільного підприємства
Количество страниц	92
ВУЗ	КНЭУ
Год сдачи	2009
Содержание	Вступ 3 Розділ 1. Вивчення теоретичних аспектів формування стратегії розвитку спільних підприємств 6 1.1 Передумови активізації розвитку спільного підприємництва в Україні 6 1.2 Вибір стратегії розвитку спільних підприємств 14 1.3 Підходи до економічної оцінки результативності спільної підприємницької діяльності 21 Висновки до розділу 1 27 Розділ 2. Аналіз системи стратегічного управління ТОВ СП „Кераміка” 29 2.2 Діагностика впливу зовнішнього середовища на функціонування СП 39 Висновки до розділу 2 69 Розділ 3. Удосконалення стратегії розвитку ТОВ „Кераміка” та підвищення її ефективності 71 3.1 Оцінка готовності підприємства до реалізації стратегії розвитку 71 3.2 Обґрунтування заходів і розрахунок бюджету по удосконалюванню управління маркетинговою діяльністю ТОВ „Кераміка” 77 Висновок до розділу 3 83 Висновок 85 Список використаної літератури 89 Вступ На сучасному етапі розвитку з усіх видів спільного підприємництва основним джерелом надходження іноземних інвестицій в нашій країні виступають спільні підприємства. Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, галузі, регіоні або в окремій фірмі пов'язано з чітким регулюванням інвестиційної діяльності. Залучення в широких масштабах іноземних інвестицій в українську економіку переслідує довготривалі стратегічні цілі створення цивілізованого, соціально орієнтованого суспільства, що характеризується високою якістю життя населення, в основі якого лежить економіка, що передбачає не тільки спільне ефективне функціонування різних форм власності, але і інтернаціоналізацію ринку товарів, робочої сили і капіталу. Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а постачальники, юридичні особи ( банківські, страхові і посередницькі організації, інвестиційні біржі) і інші учасники інвестиційного процесу. Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є основні фонди, що створюються і модернізуються, і оборотні кошти у всіх галузях і сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інші об'єкти власності, а також майнові права і права на інтелектуальну власність. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних і інших норм, встановлених законодавством, діючим на території України. Підвищення інвестиційної активності нині має стати ключовою проблемою інвестиційної політики як окремої фірми так і держави в цілому. Держава повинна активно здійснювати заходи щодо стимулювання приватних інвестицій, включаючи спеціально створювані інвестиційно-фінансові інституції. Активна інвестиційна діяльність завжди е важливою ознакою динамічного розвитку підприємництва і позитивно впливає на зростання його соціально-економічної ефективності. В даній роботі досліджуються особливості стратегії розвитку спільного підприємства з іноземною інвестицією в Україні, використовуючи як приклад українсько-німецьке спільне підприємство “Кераміка”, яке спеціалізується на виробництві керамічної плитки. Отже, основна мета магістерської роботи полягає у систематизації, закріпленні і поглибленні теоретичних і практичних знань шляхом дослідження особливостей стратегії виходу спільного підприємства на вітчизняний ринок. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: 1. Розглянути економічні засади створення спільних підприємств; 2. Дослідити особливості інвестиційних стратегій спільних підприємств та визначення ефективності їх діяльності; 3. Проаналізувати стратегію виходу на вітчизняний ринок досліджуваного спільного підприємства; 4. Сформувати рекомендації щодо можливості покращення стратегії досліджуваного спільного підприємства Об’єктом магістерської роботи виступає господарська діяльність спільних підприємств. Предметом випускної роботи є розробка стратегії виходу на ринок України українсько-німецького спільного підприємства “Кераміка”, з виробництва керамічної плитки. В процесі підготовки випускної роботи автором було використано такі методи та прийоми наукового дослідження як: історичний метод, який використовувався при вивченні етапів розвитку та становлення спільних підприємств в Україні; статистико-економічний метод, що використовувався при оцінці економічної складової стратегії спільного підприємства; розрахунково-конструктивний метод, що використовувався для розрахунку необхідного обсягу фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності спільного підприємства, спеціальні методи економічного та управлінського аналізу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності спільних підприємств в Україні, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, монографічні дослідження та статті зарубіжних і вітчизняних авторів. Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів. У першому, теоретичному розділі, нами було проаналізовано та узагальнено теоретичні основи створення, функціонування та розробки стратегії розвитку спільних підприємств в Україні. Другий, аналітичний розділ, присвячено дослідженню особливостей господарської діяльності досліджуваного підприємства. У третьому розділі розглянуто маркетингові аспекти стратегії розвитку спільного підприємства. У висновках сформульовано основні результати дипломного дослідження.
Список литературы	Висновок Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення, таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія розвитку підприємства – це довгостроковий плановий документ, тобто це результат стратегічного планування. В свою чергу стратегічне планування – це процес здійснення цілей на певний період та напрямків діяльності підприємства. Розробка стратегій підприємств – це досить складний і тривалий процес, враховуючи постійну переоцінку і періодичну перевірку вибраних цілей, аналізуючи при цьому стан середовища діяльності самого підприємства. Розглянувши теоретичні основи формування стратегії спільних підприємств ми можемо констатувати, що спільне підприємництво є однією з форм реалізації суперечливого процесу інтернаціоналізації виробництва та обігу. В межах спільного підприємництва проходить становлення міжнародних форм виробництва шляхом об'єднання в єдиному виробничому процесі інтернаціональних за своїм характером факторів робочої сили, засобів виробництва, інформаційних та інших ресурсів, які забезпечують процес відтворення. Офіційно визначеними пріоритетними завданнями для іноземного інвестування економіки України є: • виробництво товарів широкого вжитку з орієнтацією на підвищення якості життя, культури споживання; • структурна перебудова економіки, створення сучасної галузевої структури на основі технологічного оновлення виробництва; • подолання залежності України від імпорту; • створення ринкової інфраструктури для більш ефективного просування товарів до споживачів; • реабілітація забруднених радіонуклідами територій. Реалізація цих завдань переважно на технологічно - інноваційній основі може бути здійснена через залучення іноземних інвестицій до таких пріоритетних сфер і галузей економіки України, як: високотехнологічні наукоємні галузі - літако-, судно- і машинобудування; виробництво надміцних матеріалів, кераміки; електрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології. В якості об’єкта дослідження виступає спільне українсько-німецьке підприємство “Кераміка”. Підприємство займається виробництвом керамічної плитки. Мета створення Спільного підприємства - це впровадження господарської діяльності для отримання прибутку шляхом розвитку в Україні виробництва і продажу якісної керамічної плитки як на території України, так і за її межами. Місією підприємства є задоволення потреб будівельних фірм і населення в кахельних матеріалах для обробки й облицювання камінів, саун, ванних кімнат, басейнів, фонтанів і т.д. Підприємство є ліквідним, платоспроможним і фінансово стійким. В даному параграфі автором було досліджено вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність досліджуваного підприємства. Так, було визначено динаміку ринку керамічної плитки, на якому працює ТОВ „Кераміка”. Ми отримали значення показника інтенсивності конкуренції на рівні 0,3, отже конкуренція на ринку є далеко не „гострою”. Найбільший негативний вплив на діяльність ТОВ „Кераміка” завдають наступні фактори зовнішнього середовища: • високий ступінь залежності продавця від покупця; • оцінка якості обслуговування клієнтів; • діяльність компанії в області реклами, стимулювання збуту і підтримки каналів товароруху. Серед позитивно впливають факторів відзначені наступні: • високий ступінь залежності покупця від продавця і висока вартість "переходу" до іншого продавцю; • чутливість покупця до ціни, обумовлена орієнтацією на торгову марку і прихильність до торгової марки; • якість продукції. Автором також була побудована матриця конкуренції на ринку. ТОВ „Кераміка” займає нішу „послідовники”. Для фірми характерно тісна взаємодія з клієнтами, прагнення максимальне задовольнити їхні запити. Однак фірма повинна бути готова до проведення заходів щодо інтенсифікації маркетингових зусиль для просування свого продукту на регіональний і загальнодержавний рівень. В ходя дослідження нами було виявлено ключові фактори успіху в керамічній галузі, а також на основі проведеного аналізу побудувати матрицю – аналізу для ТОВ „Кераміка”. Нами було розглянуто готовність підприємствадо до реалізації стратегії розвитку. Автором було виявлено, що компанія в цілому готова до формування єдиної служби маркетингу, на яку будуть покладені обов'язки по підготовці структури компанії і персоналу до реалізації стратегії розвитку підприємства. Серед загальних недоліків в організації маркетингової діяльності можна назвати такі як відсутність єдиного методологічного підходу до маркетингової концепції компанії; орієнтацію керівництва компанії на застарілі маркетингові концепції; відсутність єдиної служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованій діяльності в області управління маркетинговою діяльністю; відсутність ясних стратегічних цілей і планів компанії і лінійних підрозділів; недостатня діяльність компанії в області реклами і стимулювання збуту; відсутність налагодженої системи „зворотнього” зв'язку з покупцями товарів і послуг компанії. З методологічної точки зору, причиною усіх вище наведених недоліків і недоглядів є недорозуміння й ігнорування керівництвом компанії ролі і місця маркетингу і маркетингу-менеджменту в управлінні підприємством. Головним і вирішальним заходом щодо подолання сформованої ситуації повинне бути формування єдиної служби маркетингу, що складається зі специалістів-маркетологів досить високої кваліфікації. Першим кроком на шляху створення служби маркетингу на підприємстві є визначення її системи організації.Обраховано первісні витрати на створення департаменту маркетингу і витрати на підтримку діяльності департаменту протягом 2007 року. В якості наступного заходу, який здатний уплинути на ріст валового доходу компанії, нами було запропоновано провести рекламну компанію в спеціалізованих виданнях і каталогах. Сукупне зростання валового доходу компанії від впровадження запропонованих заходів повинне скласти 703 858 тис. грн.. 1. Балабанова Л.В., Германчук А.М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика. Київ: ВД "Професіонал", 2004, 288 с. 2. Бойко М.Г. Концепція підприємницького управління // Вісн. КДТЕУ.-2000.– № 4.– С. 66–73. 3. Бойко М.Г. Сучасний стан та особливості розвитку підприємництва в готельному господарстві України // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України.–2001.– № 4.– С. 59–66. 4. Василенко В.А., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент. Київ: ЦУЛ, 2003, 285 с. 5. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент. Київ: ЦУЛ, 2003, 532 с. 6. Вітлінський В.В., Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний Я.С. Економічний ризик: ігрові моделі. Київ: КНЕУ, 2006, 446 с. 7. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. Економічна теорія. Харків, Київ: ТОВ "Карвін", 2003, 704 с. 8. Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Мартинюк Л.А., Черняк Т.В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. Київ: Видавництво Європейського університету, 2006, 307 с. 9. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. Київ: КНЕУ, 2000, 360 с. 10. Гіл Ч.В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001, 856 с. 11. Гіл Ч.В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001, 856 с. 12. Голов С.Ф. Управлінський облік. Київ: Лібра, 2003, 704 с. 13. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз. Київ: КНЕУ, 2006, 198 с. 14. Гончарук Я.А., Павленко А.Ф., Скибінський С.В. Маркетинг. Київ: КНЕУ, 2004, 392 с. 15. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 384 с. 16. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства. Київ: Центр навчальної літератури, 2006, 384 с. 17. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг. Київ: КНЕУ, 2006, 560 с. 18. Єлейко Я.І., Єлейко О.І., Раєвський К.Є. Інвестиції, ризик, прогноз. Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2000, 176 с. 19. Єрмошенко М.М. Комерційна діяльність посередницьких організацій. Київ: НАУ, 2003, 345 с. 20. Єрмошенко М.М. Маркетинговий менеджмент. Київ: НАУ, 2001, 204 с. 21. За заг. ред. В.М. Данюка, В.М. Петюха. Менеджмент персоналу. Київ: КНЕУ, 2004, 398 с. 22. Заблоцький Б.Ф. Перехідна економіка. Київ: Видавничий центр "Академія", 2004, 512 с. 23. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг. Львів: Видавництво Нац. ун. "Львівська політехніка", 2004, 472 с. 24. Лень В.С. Управлінський облік. Київ: Знання-Прес, 2003, 287 с. 25. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства. Київ: МАУП, 2000, 128 с. 26. Осипов В.І. Економіка підприємства. Одеса: Маяк, 2005, 724 с. 27. Осовська Г.В. Основи менеджменту. Київ: Кондор, 2003, 556 с. 28. Покропивний С.Ф., Колот В.М. . Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. Київ: КНЕУ, 1998, 352 с. 29. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О., Дерев"янко О.Г. . Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування. Київ: КНЕУ, 2006, 379 с. 30. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Київ: Основи, 1998, 390 с. 31. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. Тернопіль: Карт-бланш, 2003, 490 с. 32. Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність. Київ: Центр навчальної літератури, 2003, 156 33. Следзь С. Вежичанiн О. Следзь Н. Санвузол у стилі Сан-Марко. // Галицькі контракти . 14 сентября 2006 (№ 37) . С. 18-22 34. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент. Київ: Академвидав (Альма-матер), 2006, 464 с. 35. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади. Київ: ВД «Професіонал», 2005, 320 с. 36. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади. Київ: ВД «Професіонал», 2005, 320 с. 37. Ткаченко Л.В. Маркетинг послуг. Київ: ЦУЛ, 2003, 192 с. 38. Томас В., Дайламі М., Дерешвар А. Якість економічного зростання. Київ: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2006, 350 с. 39. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика. Київ: КНЕУ, 2001, 122 с. 40. Циганкова Т.М. Управління міжнародним маркетингом. Київ: КНЕУ, 2001, 132 с. 41. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. Київ: КНЕУ, 2004, 699 с.
Цена:	Договорная