Название	Средства гражданско-правовой защиты права собственности (укр)
Количество страниц	82
ВУЗ	Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
Год сдачи	2009
Содержание	Вступ 1-2 РОЗДІЛ І. Право власності вУкраїні 3-22 1.1 Поняття та форми власності 3-8 1.2 Об’єкти і суб’єкти права власності 9-17 1.3 Здійснення права власності 18-22 Розділ ІІ. Засоби цивільно-правового захисту права власності 23-75 2.1 Речево-правовий захист прав власності 23-45 2.1.1 Загальна характеристика 23-25 2.1.2 Віндикаційний позов 26-38 2.1.3 Негаторний позов 39-45 2.2 Зобов'язально-правовий захист права власності 46-57 2.3 Інші засоби цивільно-правового захисту прав власності. 58-75 Висновки 76-77 Список використаних джерел 78-82 Вступ Нині в Україні триває процес корінних змін у системі відносин власності, заміни командно-адміністративних засад в управлінні економікою на ринкові методи, які покликані забезпечити власність усіх форм власності і господарювання. Відносини влас¬ності — основна рушійна сила розвитку економіки у будь-якому суспільстві. Від рівня правової урегульованості відносин влас¬ності багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні. Інститут права власності, складовою частиною якого є також норми про захист права власності, — центральний інститут у ци¬вільному праві, що також перебуває в стадії активного форму¬вання. Правові засади нового інституту права власності, започат¬ковані Законом України "Про власність", прийнятим 7 лютого 1991 р. Значення цього Закону важко переоцінити, адже його по¬ложення стали правовою основою прийняття низки надзвичайно важливих для суспільства законів ринкової орієнтації, зокрема Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про Приватизацію державного майна". Норми, що регулюють статику відносин власності в їх пози¬тивному стані, звичайно мають визначальне значення в інституті Права власності. Однак, без надійних захисних механізмів, без ефективних засобів захисту прав власників взагалі неможливе функціонування інституту права власності та реальне здійснення власниками належного їм суб'єктивного права власності. Права суб'єктів цивільних правовідносин повинні не лише проголошу¬ватися, а й захищатися державою у разі їх порушення. Такою є і вимога Конституції України, яка проголошує принцип захисту прав і свобод громадянина судом (ст. 55). Проте, як свідчить аналіз правозастосовної практики, ще іс¬нує чимало прогалин у регулюванні відносин у сфері захисту Права власності і труднощів у застосуванні чинного законодав¬ства при розгляді справ даної категорії судами загальної юрис¬дикції та арбітражними судами. Конструктивну роль у підвищен¬ні ефективності механізмів захисту права власності має відіграти Юридична цивілістична наука. Забезпечення рівних умов захисту прав усіх власників — складова частина правових засад права власності в Українській державі. Разом з тим це означає, що такі конститу¬ційні положення мають бути враховані в усіх законодавчих та нормативно-правових актах, які тією чи іншою мірою спрямовані на формування системи захисту права власності. Не менш важливими для формування інституту права влас¬ності та захисту прав власників є положення інших розділів Кон¬ституції України. Серед них насамперед такі норми: "Ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності" (ст. 41); "Право власності є непорушним" (ст. -11), "Примусове відчужен¬ня об'єктів права приватної власності може бути ли¬ше як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і пов¬ного відшкодування їх вартості" або "з наступним повним від¬шкодуванням їх вартості... —лише в умовах воєнного чи надзви¬чайного стану" (ст. 41); "Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, вста¬новлених законом" (ст. 41); виключно законами України визна¬чається "правовий режим власності" (ст. 92).
Список литературы	Висновки В даній дипломні роботі, тема якої "Цивільно-правовий захист права власності", ми розглянули наступні питання: витребування майна власником з чужого незаконного володіння; витребування цінних паперів на пред’явника; захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння; інші засоби цивільно-правового захисту права власності. Висвітливши ці питання в даній дипломні роботі і давши визначення окремим поняттям можна зробити висновки про значення захисту права власності. Захисту права власності наш законодавець завжди приділяв велику увагу, оскільки власність громадян, колективна та державна власність є основою розвитку Української держави. Отже, коли здійснюється захист зазначених форм власності, йдеться, по суті, про захист основ нашого суспільства, Необхідність всебічного захисту власності громадян зумовлюється ще й тим, що вона безпосередньо має задовольняти їхні матеріальні та культурні потреби. Переважна більшість громадян виконують свої конституційні обов’язки: берегти і зміцнювати колективну та державну власність, поважати права та інтереси інших громадян, у тому числі їх право власності. Однак є ще багато осіб, які порушують зазначені обов’язки. До них застосовуються не тільки засоби виховного характеру, а й примусу. Значне місце в Законі України “Про власність” посідають норми, які передбачають гарантії та захист права власності. В основному це цивільно-правові норми, які мають бути підставою для дальшого вдосконалення саме цивільно-правового захисту права власності. Слід підкреслити, що на захист права власності спрямовані норми не тільки цивільного, а й інших галузей права, зокрема кримінального, адміністративного, трудового тощо. Цивільно-правовий захист права власності здійснюється своїми особливими методами відмінними від кримінально - та адміністративно-правових. Цивільно-правовий захист крім загальної мети для всіх методів захисту права власності - виховання громадян у дусі дбайливого ставлення до власності - переслідує ще й особливі цілі, властиві саме цивільно-правовим методам захисту. Такою специфічною метою є прагнення відновити порушені права, попередній майновий стан особи, права якої порушено. Якщо у власника вкрадено річ, він може пред’явити позов про її витребування. Коли хтось заважає власнику користуватися своєю річчю, він може пред’явити позов про усунення перешкод у користуванні нею. Якщо власник не може витребувати з якихось причин річ, що вийшла з його володіння, він може при наявності певних умов вимагати відшкодування завданих йому збитків і таким чином відновити свій попередній майновий стан. Отже, в усіх цих випадках йдеться про відновлення попереднього майнового стану особи, права якої порушено. У цій галузі права розглянуті лише позови "речового" характеру, спрямовання на захист права власності, які на відміну від зобов’язально - правових характеризуються перед усім тим, що власник не перебуває з порушником його прав у договірних чи інших зобов’язальних правовідносинах. 1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України, 1996, № ЗО, ст. 141. 2. Цивільний процесуальний кодекс України, Закон Української РСР від 18 липня 1963 р. - Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № ЗО, ст. 464.. 3. Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. - Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991, X" 20, ст. 249.43. 4. Про захист від недобросовісної конкуренції. Закон України від 7 червня 1996 р. - Відомості Верховної Ради України, 1996, № 36, ст. 164. 5. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Закон України від 15 грудня 1993 р. - Відомості Верховної Ради України, 1994, № 7, ст. 32 6. Про охорону прав на промислові зразки. Закон України від 15 грудня 1993 р. - Відомості Верховної Ради України, 1994, № 7, ст. 34. 7. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України від 15 грудня 1993 р. - Відомості Верховної Ради України, 1994, № 7. Ст. 36.34. 8. Про авторське право і суміжні права. Закон України від 23 грудня 1993 р. - Відомості Верховної Ради України, 1994, № 13, ст. 64.65. 9. Про введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності». Постанова Верховної Ради України від 28 лютого 1995 р. - Відомості Верховної Ради України, 1995, № 13, ст. 86. 10. Цивільний кодекс України К.: Школа, 2003р. 11. Цивільний Кодекс Української РСР. Затверджений законом від 18 липня 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року // Кодекс України. - 1996. №2. 12. Цивільне право. Частина перша. К.: Вентурі, 1997р. 13. Калмиков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. - Саратов., 1976. 14. Гражданское право. Ч. 1. - М.: Тейс, 1996р. 15. Цивільне право. Дзера О.В. Київ 2002р. 16. Цивільне право: навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. А.О. Підопригора, Д.В. Боборова та ін. - К.: Вентурі., 1997р. - 544с. 17. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: навч. посібник – К.:Наук.думка,2000 18. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно – правові документи. – К.: Наук.думка,2000. 19. Гражданское и семейное право Украины: Учеб.-практич. Справочник / под ред. Е.А. Харитонова. – Х.: Одисей,2000. 20. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузніцової. – К.: Юрінком Інтер, 1999 21. Власник і право власності. — К., 1994. 22. Гражданское право. — М., 1998. - 4.2. 23. Ромовская 3. В. Защита в советском семейном праве. — Львов, 1985. 24. Гражданское право. — М., 1998. — Ч. 1 25. Юридичний довідник. - К., 1996. 26. Елисейкин П. Ф. Правоохранительнне норми: Понятие, виды, структура // Защита субьективных прав и гражданское судопроизводство. — Ярославль, 27. Крашенинников Е. А. Структура субьекгивного права и право на защиту // ; 28. Ромовская 3. В. Защита в семейном праве. — М., 1998. 29. Советское Гражданское право. — Харьков, 1983. — Ч. 1. 30. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності". — Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 р. 31. Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. — К., 1996. — № 1. 32. Скворцов О. Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной пракгике. -М., 1998. 33. Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суд України. - 1995. - № 34. 34. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 1999. 35. Агарков М. М. Возникновение обязательств из причинений вреда // Гражданское право. — М., 1944. 36. Антимонов Б. С. Значение вины погерпевшего при гражданском правонарушении. — М., 1959; 37. Серебровский В. Й. Обязательства, возникающие из причинения вреда // Советское гражданское право. — М., 1950. 38. Смирнов В. Т., Собчак А. А. Общее учение о деликтных обязательствах в совстском гражданском праве. — Л., 1983; 39. Красавчиков О. А. Возмещение вреда, причияенного источником повышенной опасности. — М., 1966; 40. Белякова Л. М. Имущественная ответственность за причинение вреда.— М., 1979; Боброва Д. /). 41. Проблемы Деликтной ответственности в советском гражданском праве. — Харьков, 1988. 42. Красько И, Неосновательное приобретение и сбережение имущества // Бизнес. - 1999. - 15 марта. - № 11 (322) 43. Толстой Ю, К. Обязательства из неосновательного приобретения или сбережения имущества // Вестник ЛГУ. — 1973. — № 5. 44. Флейшиц Е. А. Обязательства из причинений вреда и неосновательного обогащения. — М., 1951. 45. Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975. 46. Советское градсданское право / Под ред. В. А. Рясенцева. — М., 1965. — Т. 1. 47. Венедиктов А. В, Гражданско-правовая охрана социалистической собст-венности в СССР. - М.-Л., 1954. 48. Ерошенко А.А. Личная собственность в гражданском праве. 49. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. іт-№5.- 50. Єрьоменко Г. В. Цивільно-правові засоби захисту прав осіб від неправомірних актів органів влади і управління: Автореф. дис. канд. юр. наук. — Харків, 1994. 51. Інформаційний вісник Вищого арбітражного суду України. — 2000 52. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. — 1940. 53. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве. — К., 1951. 54. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. — Л.„ 1955. 55. Яичков К. К. Система обязательств из причинений вреда в советском праве // Вопросы гражданского права. — М., 1957. 56. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. — М., 1958. 57. Малеин Н. С. Имущественная ответстнснность в хозяйственннх отношениях. ~ М., 1968. 58. Гражданское право: Учебник: В 2 т. / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 1993. — Т. 1. 59. Брагинский М. Й., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения. - М., 1997.
Цена:	Договорная