Название	Правовое регулирование иностранных инвестиций
Количество страниц	107
ВУЗ	МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Год сдачи	2009
Содержание	Вступ 3 1 Поняття та сутність іноземних інвестицій в Україні, як об’єкту правовідносин в сфері інвестування 6 1.1 Поняття та суб’єкти іноземного інвестування в Україні 6 1.2 Види та форми іноземних інвестицій в Україні 15 1.3. Законодавство, що регулює іноземне інвестування в Україні 24 2 Механізм правового регулювання та основні категорії в сфері іноземного інвестування 34 2.1 Сутність та загальні інститути механізму правового регулювання іноземних інвестицій 34 2.2 Договірне регулювання правовідносин в сфері іноземного інвестування 49 2.3 Гарантії іноземних інвестицій та можливість їх захисту 69 3 Проблеми та перспективи розвитку правового регулювання іноземних інвестицій в Україні 76 3.1 Проблеми та недоліки правового регулювання іноземних інвестицій 76 3.2 Шляхи вирішення проблем правового регулювання іноземних інвестицій 87 3.3 Перспективи та прогнози розвитку правового регулювання іноземних інвестицій в Україні 95 Висновки 99 Список використаних джерел 102 Додатки 107 Вступ Загальновідомо, що розмір іноземних інвестицій в економіці держави безпосередньо впливає на рівень життя нації та економіку відповідної країни загалом. Саме тому важливим штрихом до міжнародно-правового портрету кожної країни є ставлення держави та її органів влади до іноземних інвестицій, рівень гарантій інвестиційної діяльності та репатріації отриманих прибутків. Після розширення Європейського співтовариства Україна стала привабливим місцем для інвестування у зв’язку з тим, що на сьогодні лишається фактично єдиним «оазисом» у східній Європі для розміщення виробничих площ для мультинаціональних компаній, – дешева робоча сила, доступні ресурси та об’єкти інвестування, багатомільйонний ринок збуту тощо. Саме ці чинники свого часу призвели до шаленого підйому інвестиційної діяльності в країнах колишнього соціалістичного табору Східної Європи, – Словаччині, Чехії, Угорщині, Польщі. Ці країни значно випередили Україну за темпами зростання національного валового продукту завдяки правильній інвестиційній політиці, що була спрямована саме на залучення та стимулювання іноземних інвесторів, які могли б безперешкодно інвестувати в економіку та мати гарантії повернення інвестицій. Однак на сьогодні Україна не надає іноземним інвестиціям належного рівня правового захисту. Нестабільне та суперечливе законодавство, корумпована влада, а також низка інших чинників, попри шалений потенціал країни, не дозволяють Україні залучити необхідний обсяг інвестицій для розвитку економіки. Тому зараз дуже актуальною стає потреба у всебічному та досконалому вивченні, розгляді та аналізі питань правового регулювання іноземних інвестицій, особливо тих проблем та недоліків які на сьогодні має українське законодавство в цій сфері. Бо більшість питань з цього приводу є не достатньо висвітлені у роботах вітчизняних науковців та практиків. Це дасть змогу виправити допущені раніше помилки та знайти шляхи подолання існуючих проблем правового регулювання іноземних інвестицій в Україні. Що стане передумовою залучення необхідного обсягу інвестицій в економіку України. Об’єктом дослідження роботи є правовідносини, що виникають в результаті здійснення іноземними інвесторами інвестицій в Україну. Метою даної роботи є структурне та докладне розкриття теми за допомогою аналізу чинного законодавства в сфері іноземного інвестування, спроба окреслити певні шляхи вирішення існуючих проблем та напрямки розвитку правового регулювання цього питання у майбутньому. Основними завданнями, які необхідно розв’язати в процесі виконання дипломної роботи є висвітлення: - питань пов’язаних з поняттям та суб’єктами іноземних інвестицій; - питання видів та форм іноземних інвестицій; - законодавства, що регулює іноземне інвестування в Україні; - питань сутності та загальних інститутів механізму правового регулювання іноземних інвестицій; - питань договірного регулювання правовідносин в сфері іноземного інвестування; - питань гарантій іноземних інвестицій та можливості їх захисту; - питань проблем та недоліків правового регулювання іноземних інвестицій; - шляхів вирішення проблем правового регулювання іноземних інвестицій; - перспектив та прогнозів розвитку правового регулювання іноземних інвестицій в Україні; Для розкриття теми роботи, мною були використані такі методи дослідження як порівняльний, спеціально-юридичний, логічний, статистичний, прогностичний та метод сходження від абстрактного до конкретного. При написанні роботи мною було використане законодавство України та інших країн, що до іноземного інвестування, міжнародно-правові акти в цій сфері, наукові праці, дослідження, коментарі таких вчених та фахівців як Федоренко В. Г., Вишняков А. К., Шишка Р. Б., Медведчук В. В., Богуславський М.М., Богатирьов А. Г., Вознесенська Н. Н., , Бершеда Є. Р., Купагин М. М. та інших, а також наукова література у вигляді підручників, учбових посібників, та інша додаткова література. При написанні роботи мене особливо зацікавило питання державних гарантій іноземних інвестицій, бо воно на мою думку є найбільш проблемним та суперечливим. Тому я приділив особливу увагу цьому питанню у своїй роботі.
Список литературы	Висновки Отже на сьогодні в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 100 різних нормативно-правових актів, законів, постанов, указів, положень, інструкцій та інших. Серед них важливе місце посідає Закон України "Про режим іноземного інвес¬тування". У ньому є позитивні моменти, пов'язані з особливостями режи¬му іноземного інвестування, чітким визначенням видів іноземних інвес¬тицій і форм їх здійснення, а також системи державних гарантій захисту іноземного капіталу. Для іноземних інвесторів на території України вста¬новлюється національний режим інвестиційної діяльності. Заз¬начається, що для інвестиційних проектів із залученими іноземними інвестиціями, які реалізуються відповідно до державних програм розвит¬ку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери та територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Недоліком Закону України "Про режим іноземного інвестування" є перехрещення двох на¬званих підходів до формування правової бази. Більшість статей цього За¬кону містять формулювання "згідно з чинним законодавством" без конк¬ретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об'єктів регулювання, пріоритетних га¬лузей економіки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв'язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про ква¬ліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які, на мій погляд, були б необхідні для системи іноземного інвестування. У ст. 1 розділу 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді під¬приємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10 %). Порядок переказу (трансферту) прибутків, доходів та інших коштів, одержаних унаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається тільки Національним банком України, а відповідного законодавчого акта, прийнятого Верховною Радою України, не існує. Це ще один недолік за¬конодавчої бази іноземного інвестування, що діє в Україні. Законодавча база процесу іноземного інвестування повинна охоплю¬вати всі аспекти цієї багатогранної діяльності. На сучасному етапі в Україні законодавче не визначені, або мають суттєві недоліки процеси іноземного кредитування, ство-рення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на зем¬лю; не розроблено також механізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. Крім того, існують й інші негативні моменти: насамперед це бюрок¬ратичні перешкоди та легітимна невизначеність у процесі приватизації; відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність відповідного правового забезпечення кредитування, страхування, валютного обігу; обмеженість каналів репатріації прибутку. Проте варто ще раз зазначити, що законодавча база має принаймні два основних недоліки: по-перше, нестабільність та ненадійність; по-друге, відсутність комплексності та наявність суперечностей у законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об'єктів інвестування. Забезпечен¬ня стабільності нормативної бази для іноземного інвестора важливіше, ніж пільги. Як свідчить досвід інших країн, до формування системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності на національному рів¬ні застосовуються два підходи: перший — прийняття єдиного акта, який регулює допуск іноземного капіталу в економіку країни; другий — ре¬гулювання різних аспектів іноземної інвестиційної та підприємницької діяльності сукупністю правових актів. Вибір одного з цих підходів зумовлюється позицією, яку та чи інша країна займає на світовому ринку капіталів. Якщо країна є активним екс¬портером капіталу, то, як правило, використовується другий підхід до формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у на¬ціональному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підпри¬ємницької діяльності. Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з тенденцій, що склалися, доходимо вис¬новку: вона залишиться такою ще тривалий час. Тому особливої актуальності набуває очевидна потреба в створенні кодифікованого правового документа, який буде регулювати інвестиційні відносини в окремих галузях господарства та бізнесу. Тобто нормативно-правового акту який буде враховувати позитивний міжнародно-правовий досвід на основі здійснення процесів імплементації та адаптації міжнародного права у національну правову систему України. Але нажаль питання про створення такого нормативно-правового акту ще навіть не порушується в парламенті, про нього говорять лише фахівці цієї галузі. Все це означає, що прийняття такого акту найближчим часом не передбачене, а значить і вирішення багатьох проблем правового регулювання іноземних інвестицій також. Такі основні риси має правове регулювання інвестиційної діяльності на сьогодні, що наштовхує на думку про те, що Україна нажаль ще продовжує бути для іноземних інвесторів, країною в яку вкладати інвестиції ризиковано. Найближчим часом ситуація поліпшиться але лише стосовно окремих форм інвестування, що значно не вплине на загальний інвестиційний клімат нашої країни. Результати цієї роботи можуть бути використані в різних сферах діяльності де має місце залучення іноземних інвестицій, або в інших сумісних сферах. Ця робота має певну наукову значущість бо висвітлює питання правового регулювання іноземних інвестицій, які не були достатньо докладно висвітлені, а також тому, що містить певні пропозиції, прогнози та настанови щодо вирішення існуючих проблем в цій сфері, з погляду сьогодення. 1. Конституція України від 28.06.1996 року. № 254к/96 – ВР. 2. Конвенція “Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами” від 18.05.1965 року, ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами” від 16.03.2000 року. №1547-ІІІ. 3. Конвенція “Про заснування багатостороннього агентства по гарантіям інвестицій”, від 11.10.1985 року, ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про заснування багатостороннього агентства по гарантіям інвестицій” від 17.02.2000 року. №1567-ХІ. 4. Конвенція країн СНД “Про захист прав інвестора” від 28.03.1997року, ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав інвестора ” від 12.05.1997 року. №453-ХІІ. 5. Угода між Україною та Турецькою Республікою “Про взаємне сприяння та захист інвестицій” від 17.05.1997 року, ратифікована Законом України від 15.12.1997р. № 38/7- ВР. 6. Угода між Урядом України та Урядом “Словацької Республіки про заохочення і взаємний захист інвестицій”, ратифікована Законом від 18.01.1996 р. № 5/96-ВР. 7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435- IV. 8. Господарській кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. 9. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. №1576-ХІІ. 10. Закон України “Про власність” від 07.02.1991 р. №697-ХІІ. 11. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. №959-ХІІ. 12. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р. №93/96-ВР. 13. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. №1560-ХІІ. 14. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні” від 10.09.1991 р. №1540а-ХІІ. 15. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10.12.1991 р. №1953-ХІІ. 16. Закон України “Про міжнародні договори України” від 22.12.1993 р. №3767-ХІІ. 17. Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21.11.1995 р.№ 437/95- ВР. 18. Закон України “Про приватизацію державного майна” від 19.01.1997 р.№ 2163- ХІІ. 19. Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 р. №4002-ХІІ. 20. Закон України “Про інноваційну діяльність” від 4.07.2002 р. № 40-IV. 21. Закон України ”Про усунення дискримінації в оподатковуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених із використанням майна і засобів вітчизняного походження” від 17.01.2000р. № 1457-III. 22. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР. 23. Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб`єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” від 17 лютого 2000 р. №. 1457-III. 24. Закон України “Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13.10.92 р. №2673-ХІІ. 25. Закон України “Про концесії” від 16.07. 1999 року № 997-XIV. 26. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р. № 397/95-ВР. 27. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» від 20.12.2001 р. № 745-XI. 28. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02 1993 р. № 15-93. 29. Постанова Кабінету Міністрів України «Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2005 році та заходи щодо поліпшення економічної ситуації» від 13.03.2006 р. № 273. 30. Положення «Про державну реєстрацію іноземних інвестицій», затверджене постановою КМУ від 07.08.1996 р. №928. 31. Положення «Про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора», затверджене постановою КМУ від 30.01.1997 р. №112. 32. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки» від 28 грудня 2001 р. №1801. 33. Порядок ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджене наказом ДПАУ від 11.07.1997 №234, 34. Положення “Про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестицій, а також репатріації прибутків, доходів інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні”, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. №482. 35. Вінник О. М. Інвестиційне право: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. 36. Вишняков А. К. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одисей», 2005. 37. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2004. 38. Задихайло В. Н. Міжнародне приватне право: Учбовий посібник. – Х.: «Консум», 2003. 39. Саніахметова Н. А. Господарське право: Учбовий посібник. – Х.: «Одисей», 2005. 40. Літкевич В. Законодавство про іноземні інвестиції: світовий досвід і практика України // Суверенітет України і міжнародне право. — К: Манускрипт, 1995. 41. Шишка Р. Б. Інвестиційне право України: Учбовий посібник. – Х.: «Еспада», 2001. 42. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право. – К.: Юрінком-інтер, 2002. 43. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник. – К.: МАУП, 2002. 44. Юлдашев О. Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. – К.: МАУП, 2004. 45. Блідченко Владислав - Правові аспекти іпотечного кредитування // Юридичний журнал Юстініан. – 2004. - №8(20). 46. Бондарєв Тимур - Іноземні інвестиції в Україні – законодавче регулювання // Юридичний журнал Юстініан. – 2004. - №20(32). 47. Віноградова Г. – Іноземне позикове інвестування в Україні: стан і перспективи розвитку законодавчого регулювання // Право України. – 2000. № 1. 48. Гордієнко Тімур - Договір про спільну інвестиційну діяльність як форма міжнародного господарського співробітництва // Юридичний журнал Юстиніан. - №6/2005. 49. Гоптаренко Юлія - Правові засади побудови інноваційно-інвестиційної моделі в Україні // Юридичний журнал Юстініан. – №6/2004. 50. Дозорець Ольга - Деякі практичні аспекти здійснення іноземного інвестування в Україні // Юридичний журнал Юстініан. – 2004. - №20(32). 51. Іщенко Г. - Відкриття інвестиційної мапи транспорту і зв'язку //"Урядовий кур'єр" – 2006. - № 3. 52. Міщенко Іван - Оксамитова революція в юриспруденції. Визначення підсудності в справах з іноземним елементом господарськими судами України // Юридичний журнал Юстініан. – №4/2004. 53. В. Потапенко. Инновационное надувательство. Государство вновь пытается обмануть инвесторов // Юридична практика. -№ 52, 2001. 54. Козлов С. - Інвестиційна парадигма української економіки, або як звабити капітал на законних підставах // Юридичний журнал Юстініан. – 2004. - №20(32). 55. Пинзеник В. – Не дозвільна система, а повідомна // "Урядовий кур'єр". – 2006.-№ 3. 56. Серемак О. – Правове регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах // Право України. – 2000. - № 10. 57. Сташевський С. – Надра – наше багатство // "Урядовий кур'єр" - №4/2006. 58. Чепіжко В. – Збочена практика // "Урядовий кур'єр" - №3/2006. 59. Шумський П., Табалюк Г. – Форми захисту інтересів інвесторів // Право України. – 2000. - № 7. 60. Євграфов Павло - Судова система перебуває в полоні стереотипів // Юридичний журнал Юстініан. – №4/2005.
Цена:	Договорная