Название	Зовнішні ризики та їх вплив на діяльність банку
Количество страниц	115
ВУЗ	Киевская финансовая академия
Год сдачи	2009
Содержание	Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи дослідження зовнішніх ризиків у банківської діяльності 8 1.1.Банківські ризики та їх класифікація 8 1.2. Управління рівнем капіталізації та фінансової стійкості комерційних банків 16 Розділ 2. Аналіз сучасного стану ефективності діяльності комерційних банків України на прикладі роботи ВАТ “Укрексімбанк” 29 2.1. Аналіз діяльності ВАТ “Укрексімбанк” в банківській системі України 29 2.2. Аналіз ризику здійснення кредитних операцій у ВАТ “Укрексiмбанк” 45 2.3. Аналіз формування кредитного портфеля банку в ВАТ “Укрексімбанк” 57 Розділ 3. Вдосконалення управління ризиками комерційних банків 63 3.1. Напрямки мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності 63 3.2. Шляхи покращення процесу хеджування ризиків у банках 70 3.3.Шляхи підвищення ефективності управління кредитним портфелем банку 83 Висновки 101 Література 108 Додаток 1. Баланс 113 Додаток 2. Звіт про фінансові результати 115 Подальший етап розвитку країни в умовах дії загальносвітових глобалізаційних процесів вимагає випереджального інноваційного підходу. Саме тому побудова динамічної, гнучкої, заснованої на різних формах власності системи фінансово-кредитних установ, яка зорієнтована на комерційний успіх, — це запорука відтворення повномасштабних ринкових економічних відносин. В останні роки умови і становище комерційних банків істотно змінилися. Відносна стабілізація курсу національної грошової одиниці, зниження інфляції спонукають банки забезпечувати прибутковість за рахунок розширення обсягу банківських операцій та послуг [32, c.99]. Разом з тим вони не мають можливості ефективно вкладати кредитні ресурси у сферу реального виробництва у зв’язку з його низькою рентабельністю. Тому банківська діяльність продовжує залишатися ризиковою. У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження з управління фінансовою стійкістю банку, глибинних причин її порушення та механізму виникнення фінансової кризи [1-3,16-17]. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямованості на розроблення цілісного підходу до оптимізації фінансового управління банками в умовах нестабільності і ризику, пошуку можливих шляхів досягнення динамічного стану фінансової стійкості та виходу на траєкторію стабільного зростання. Аналізу основних аспектів управління фінансовою стійкістю фінансово-кредитних організацій, зокрема банків, та їх ролі у ринковій економічній системі присвячені праці багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних вчених. У процесі дослідження були вивчені та узагальнені результати праць, авторами яких є українські вчені: В. В. Вітлінський, І. В. Волошин, А. М. Герасимович, С. Ф. Голов, А. О. Дробязко, О. В. Дзюблюк, В. П. Ма¬люков, К. Є. Раєвський, М. І. Савлук, В. І. Сушко, О. Л. Устенко, Р. І. Шіллер, О. І. Ястремський; західні економісти: Е. Альтман, К. А. Блумфілд, Є. Ф. Бріхем, Е. Белтенспергер, Б. Бухвальд, Е. Долан, П. Ф. Друкер, К. Кемпбелл, Т. Кох, Н. М. Марковіц, Р. С. Мер¬тон, Ф. Мишкін, Е. Рід, П. Роуз, Дж. Сінкі, У. Харрісон, Н. Фрідмен, Д. Л. Чессер; російські вчені: Л. Г. Батракова, В. В. Іванов, О. І. Лаврушин, Ю. С. Масленченков, Г. С. Панова, О. С. Стоянова, Є. Б. Ширинська, В. М. Усоскін, В. Е. Черкасов. Сучасному банку в процесі діяльності постійно потрібно вирішувати дилему “прибутковість — ліквідність”, від успішного вирішення якої багато в чому залежить його функціонування. Існування цієї проблеми зумовлене ризиковим характером здійснення багатьох банківських операцій. Суб’єктивні та об’єктивні чинники ринкового механізму суттєво впливають на банківську сферу, здійснюючи прямий чи непрямий вплив на самі банки, як підприємства ринкової інфраструктури, на їх клієнтів та ділових партнерів. Надзвичайно високе значення банків в ефективно функціонуючій ринковій системі зумовлює такий стан справ, коли суспільство не ставитиме під сумнів платоспроможність та стабільність банківської системи, а депоненти та акціонери будуть впевнені у фінансовій стійкості свого банку. Однак, незважаючи на значний обсяг вагомих наукових робіт з досліджуваних питань, можна констатувати, що саме цей напрям не знайшов достатнього висвітлення в теорії та практичних розробках. Методологічне та прикладне значення вказаної проблеми, а також необхідність вирішення ряду практичних питань обумовили вибір теми даної роботи, її цільову спрямованість та методи дослідження. У будь-який період розвитку суспільства банки активно впливали на суспільні відносини, оскільки є фінансовими інститутами, що накопичують і розповсюджують особливий товар – платіжні кошти. Банки здійснюють кредитні операції за різноманітними схемами, беруть участь у реалізації важливих загальнодержавних програм з фінансової підтримки розвитку пріоритетних сфер і галузей економіки, впроваджують у практику ефективні й гнучкі кредитні інструменти. Банки посіли провідне місце серед фінансових інститутів розвинутих країн і здійснюють вплив на соціально-економічні і політичні процеси, особливо в період глобалізації світової економіки та заполітизованості вітчизняної. Не є винятком і період перехідної економіки в Україні, коли не вистачає надійних інструментів для акумулювання і розподілу наявних фінансових ресурсів. Банківська система у країнах, які змінюють суспільну орієнтацію, проходить певні етапи – створення, стабілізації та подальшого розвитку. Сьогодні можливо констатувати, що в Україні в цілому розпочався етап економічного зростання [6-7, 49]. У багатьох галузях досягнуто значного збільшення виробництва продукції і послуг, завдяки збільшенню заробітної плати і соціальних виплат зростає рівень матеріального добробуту населення, забезпечено стабільність національної грошової одиниці. На такому фоні в цілому можна відзначити, що етап становлення банківської системи закінчився, створено і постійно вдосконалюється правове поле діяльності банків. До позитивних тенденцій належить і зменшення частки коштів суб’єктів господарювання у складі зобов’язань банків при прискоренні оборотів цих коштів, що свідчить про пожвавлення економічної ситуації в країні. Однак співвідношення капіталу комерційних банків до ВВП країни становить лише близько 5%. У складі банківського кредитного портфеля ще присутня висока частка прострочених і сумнівних кредитів, превалює короткострокове кредитування під поточні потреби позичальників, що є однією з причин низьких темпів оновлення виробничих фондів суб’єктів господарювання. Тому дослідження проблем подальшого вдосконалення функціонування банківської системи, зокрема процесу управління кредитним портфелем банку, привертає увагу багатьох вітчизняних учених, серед яких потрібно відзначити праці М.Д. Алексєєнко, А.С. Гальчинського, О.В. Дзюблюка, Л.В. Конопатської, І.М. Лазепка, М.І. Мируна, А.М. Мороза, С.Я. Огородніка, С.С. Осадця, Т.П. Остапішиної, М.І. Савлука, М.І. Сивульського та ін. Значний внесок у дослідження цього питання зробили російські вчені, передусім О. Лаврушин, Ю. Масленченков, Г. Панова, В. Усоскін, О. Ширінська та ін. У працях цих та інших фахівців розглядаються проблеми формування і моніторингу кредитного портфеля, наводяться класифікаційні характеристики кредитів і пов’язаних з ними ризиків, висвітлюються інші актуальні аспекти кредитних операцій комерційних банків. Проте питання саме вдосконалення управління кредитним портфелем залишаються дискусійними і недостатньо опрацьованими. Тому дана тема дослідження досить актуальна, особливо враховуючи динамічний розвиток кредитування як одного з основних напрямів діяльності комерційних банків. Метою роботи є узагальнення теоретичних і науково-методологічних положень щодо управління кредитним портфелем банку, а також розробка на даній основі практичних рекомендацій з удосконалення цієї роботи. Відповідно до поставленої мети визначено її завдання, до яких належать: - аналіз принципів формування кредитного портфеля банку; - дослідження змісту кредитного ризику як важливої складової в управлінні кредитним портфелем; - розробка методичних засад аналізу кредитного портфеля банку; - визначення шляхів удосконалення кредитного ризик-менеджменту в банку; - розробка пропозицій щодо використання ефективних інструментів зменшення втрат від кредитного ризику. Об’єктом дослідження є кредитна діяльність банків України, зокрема ВАТ “Укрексімбанк”. Предмет дослідження – кредитний портфель банків як елемент фінансово-економічних і правових відносин. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, літератури, та двох додатків і містить 115 сторінок друкованого тексту, 8 рисунків та 16 таблиць. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження. Перший розділ присвячено узагальненню теоретико-методологічних підходів до вивчення зовнішніх ризиків у банківській діяльності, наведено їх класифікацію та визначено основи ризик-менеджменту в цій сфері. Другий розділ присвячено дослідженню практики управління зовнішніми ризиками у ВАТ “Укрексімбанк”, яке проведено на основі аналізу його діяльності, зокрема, кредитного портфеля та заходів з впровадження засад ризик-менеджменту. Третій розділ містить пропозиції з вдосконалення управління зовнішніми ризиками у ВАТ “Укрексімбанк” на основі мінімізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності, хеджування валютних ризиків і подальшого покращення формування та управління кредитним портфелем. У висновках сформульовані основні результати проведеного дослідження.
Список литературы	В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. 1. Основними джерелами загроз для комерційного банку є: - ринковий ризик – можливість негативної зміни вартості активів у результаті коливань процентних ставок, курсів валют, цін акцій, облігацій і товарів (різновидами ринкового ризику є, зокрема, процентний і валютний ризики); - кредитний ризик – можливість негативної зміни вартості активів через нездатність контрагентів виконувати свої зобов'язання, зокрема, з виплати відсотків і основної суми позики (до кредитного ризику відносять також і ризик оголошення позичальником дефолта); - ризик ліквідності: а) ймовірність втрат, викликаних неможливістю купити або продати актив у необхідній кількості за достатньо короткий період часу через погіршення ринкової кон'юнктури; б) можливість виникнення дефіциту готівкових коштів або інших високоліквідних активів для виконання зобов'язань перед контрагентами; - операційний ризик – можливість непередбачених втрат внаслідок технічних помилок при проведенні операцій, навмисних і ненавмисних дій персоналу, аварійних ситуацій, збоїв апаратури тощо (до операційних ризиків відносять і збитки, обумовлені помилками у використовуваній моделі або методиці оцінки та управління ризиками); - ризик події – можливість непередбачених втрат внаслідок форс-мажорних обставин, змін законодавства, дій державних органів тощо (одним з найчастіших проявів ризику події є юридичний і податковий ризики). 2. У сукупності ризиків, притаманних банківській діяльності, одне з провідних місць за своєю значимістю належить фінансовим ризикам. Ці ризики не існують у банківській діяльності відособлено, вони інтегровані й притаманні всім фінансовим операціям банку. Розуміння сутності банківських ризиків, правильна оцінка й управління ними дозволяє уникнути або значно знизити втрати, що виникають у банківській практиці. Ризик концентрації пасивів відбиває схильність банку до коливань у структурі пасивів, пов’язаних: із складом зобов’язань (структурою залучення за терміном та видами валют), відсутністю страхування депозитів, великими депозитами, що належать одній особі або певній групі осіб. 3. Виокремлення кредитного ризик-менеджменту в загальній системі управління банку дало змогу довести, що кредитний ризик-менеджмент ще не посів належного місця у наукових працях, присвячених фінансовому і банківському менеджменту. Актуальним вбачається визначення етапів і методичного інструментарію кредитного ризик-менеджменту як напряму вдосконалення управління кредитним портфелем банку. Стверджується, що жодна робота з управління кредитним портфелем не може здійснюватися у відриві від управління ризиками, а повинна передусім підпорядковуватися цьому напряму, оскільки протилежне може призвести (і призводить) не тільки до виникнення проблемних кредитів у складі портфеля, а майже до незадовільного фінансового стану банків. Методика оцінки суб’єктного ризику за станом позичальника у секторі бізнесу надає можливість ризик-менеджерам з мінімальними витратами часу визначити пріоритети серед позичальників за такими основними ознаками, як термін роботи у секторі бізнесу, рівень плинності кадрів, професійний рівень керівництва і кадрів тощо, а основні напрями підвищення гнучкості банківських кредитних інструментів і структурування зобов'язань банку, зокрема сек’юритизація банківських активів, спрямовані на зниження рівня ризикованості його кредитного портфеля. 4. Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» було створено 3 січня 1992 року згідно з Указом Президента України N29 та 22 січня того ж року банк отримав свою першу ліцензію від Національного банку України. Сьогодні ВАТ «Укрексімбанк» - це відкрите акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі в особі Кабінету Міністрів. Банк незмінно входить до групи найбільших банків в Україні. Структура ВАТ «Укрексімбанк» складається з Головного банку, 29 філій та 67 безбалансових відділень і охоплює практично всю територію України. Від дня заснування Банк незмінно входить до групи найбільших системних банків України, має найпоширенішу в Україні мережу банків – кореспондентів (понад 800 банківських установ у різних країнах світу). Мiсiя банку - сприяти розвитку економiки України та бiзнесу клiїнтiв, переважно експортоорiєнтованих та iмпортозамiнних галузей економiки, шляхом кредитування i банкiвського обслуговування фiнансових операцiй клiєнтiв, пiдтримки нацiонального експортера та виконання функцiї фiнансового агента Уряду України. Основними стратегiчними цiлями банку є: динамiчний розвиток бiзнесу банку, пiдвищення рiвня його капiталiзацiї, удосконалення системи управлiння ризиками, розширення перелiку й обсягiв банкiвських послуг, пiдтримка репутацiї та конкурентоздатностi, збереження та змiцнення позицiй банку як одного з лiдерiв нацiонального банкiвського ринку. 5. Управління фінансовими ризиками (ризиком ліквідності, процентним, кредитним, валютним та ринковим ризиками) здійснюється централізовано. Банк щороку при забезпеченні їх постійного моніторингу.розробляє Політику з питань управління ризиками. Суб'єктами процесу управління ризиками є Правління, Комітет з питань управління активами і пасивами (далі – КУАП), Кредитний комітет, Управління контролю ризиків, Управління аудиту і ревізій, фронт-офіси та бек-офіси банку. КУАП здійснює загальне управління ризиками та звітує Правлінню про рівень ризику. КУАП приймає рішення, які ризики і в якій мірі може прийняти на себе банк, а також визначає адекватність очікуваної доходності рівню ризику, який приймає на себе банк. Кредитний комітет управляє кредитним портфелем. Кредитні комісії філій приймають кредитний ризик в межах повноважень, делегованих йому Кредитним комітетом. Структурні підрозділи банку дотримуються встановлених процедур та обмежень з питань управління ризиками: фронт-офіси проводять операції у межах своїх повноважень, бек-офіси здійснюють контроль за дотриманням встановлених вимог. До основних функцій Управління контролю ризиків належать: ідентифікація ризиків, їх кількісна та якісна оцінка, моніторинг лімітів, аналіз можливих сценаріїв, підготовка загального сценарію ризикових позицій і звітування перед КУАП, підготовка рекомендацій щодо тактики опису роботи з ризиками для утримання їх рівня в межах, встановлених Політикою, розробка та удосконалення методик оцінки та управління окремими ризиками. Управління кредитним ризиком здійснюється шляхом: - встановлення лімітів, моніторингу та контролю їх виконання; - класифікації кредитів на основі оцінки кредитоспроможності позичальників та якості обслуговування заборгованості; - забезпечення виконання боржниками своїх зобов’язань; - формування резервів під можливі втрати. формування контрагента, на одного інсайдера банку. З метою зменшення кредитних ризиків банк приймає у забезпечення виконання зобов’язань за кредитними операціями заставу майна та майнових прав, гарантії, поруки тощо. Встановлені банком ліміти на одного концентрації, “великих” кредитів у 2005 році були дотримані, що забезпечило дотримання відповідних нормативів НБУ. Поліпшилась якість кредитного портфеля - протягом року частка прострочених та сумнівних кредитів у кредитному портфелі знизилась з 12,7% у 2003 р. до 9,2% у 2004 р. та 3,9% у 2005 р. 6. ВАТ «Укрексімбанк» продовжує розбудовуватись у сучасний банк європейського зразка, орієнтований, передусім, на обслуговування зовнішньоекономічної діяльності держави. Як єдиний діючий фінансовий агент Кабінету Міністрів України з багаторічним досвідом, Банк професійно супроводжує чинні внутрішні та зовнішні кредитні угоди надані під гарантію Уряду. Відповідно до обраної стратегії банк сприяє зростанню економічного потенціалу України, підвищенню конкурентоспроможності економіки, участі країни у міжнародних інтеграційних процесах. Пріоритетом діяльності ВАТ «Укрексімбанк» є реалізація державної експортної політики, залучення іноземних інвестицій, фінансування стратегічно важливого імпорту, ефективне виконання функцій фінансового агента Уряду України, надання клієнтам повного спектра якісних банківських послуг. Банк надає пріоритет ліквідності перед прибутковістю, вважаючи управління ліквідністю найбільш важливим у банківському менеджменті. Головною метою управління ризиком ліквідності є утримання ризику ліквідності у встановлених межах. Мінімізація ризиків зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Укрексімбанк” полягає у пошуку надійних партнерів, як в Україні, так і за її межами. Тобто вивчається вся історія діяльності контрагентів, їх платоспроможність та репутація. Банк не укладає і не супроводжує сумнівні угоди, які здатні принести прибуток вище ринкового. Такі обмеження можливого прибутку банку можуть обмежити подальше зростання його активів та капіталу. 7. Виходячи із кращої світової та вітчизняної практики організації процесу ризик-менеджменту, ВАТ “Укрексімбанк” рекомендується: - залучати до процесу розробки внутрішньобанківської нормативної бази щодо управління ризиками та розробки методик кількісної і якісної оцінки відповідних висококваліфікованих працівників підрозділу з ризик-менеджменту, а також зовнішніх експертів; - залучати до процесу розробки процедур та заходів контролю та моніторингу процесу управління ризиками, в якості консультантів, висококваліфікованих працівників підрозділу внутрішнього аудиту банку, а також зовнішніх експертів; - сформулювати план на випадок кризових обставин у вигляді збірника рекомендацій та забезпечити наявність цього збірника у відповідних працівників банку, в тому числі своєчасну заміну старих його варіантів на нові; - забезпечити постійне підвищення кваліфікації керівного складу та працівників банку щодо ризик-менеджменту. Основними проблемами, якi впливають на дiяльнiсть ВАТ "Укрексiмбанк" є: - державний статус створює обмеження щодо можливостей капiталiзацiї банку (неможливiсть збiльшення статутного капiталу шляхом проведення вiдкритого продажу додаткової емiсiї акцiй); - низький рейтинг України ускладнює дiяльнiсть банку на мiжнародних ринках; - певнi обмеження та ускладнення дiяльностi у зв'язку iз загальними лiмiтами страхового покриття, а також максимальним розмiром покриття на одну трансакцiю, встановленими для банку iноземними страховими установами; - високий рiвень надходжень банку вiд одного напряму дiяльностi - кредитування суб'їктiв господарської дiяльностi. Частка доходiв вiд кредитних операцiй становить 64% доходiв банку; - понад 65% загальних зобов'язань банку складають зобов'язання в iноземних валютах, що призводить до пiдвищення вартостi дотримання нормативу обов'язкового резервування коштiв на кореспондентському рахунку в НБУ; - у порiвняннi з бiльшiстю банкiв-конкурентiв, мережа банку маї невелику кiлькiсть фiлiй i територіальних відділень без власного балансу; - необхiднiсть збiльшення централiзованих рекламних заходiв, спрямованих на змiцнення позитивного iмiджу банку та заходiв щодо реклами окремих продуктiв i послуг. В основу кредитного ризик-менеджменту необхідно покласти передусім визначення процедур відбору кредитних проектів для формування тактичного кредитного портфеля належної якості. Підкреслимо важливість кредитного проекту (або його бізнес-плану) як основного документа, що визначає цільову спрямованість позички, містить у певній послідовності і з певним рівнем обґрунтування основні характеристики та фінансові показники проекту, пов’язані з його виконанням. Чим вище професійний рівень розробки проекту, тим менша ймовірність виникнення ризикової події під час його реалізації.
Цена:	Договорная