ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ РОЗВИВАЮЧОГО І ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ РОЗВИВАЮЧОГО І ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Никитенко Т.Л., викладач,
Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури
Один із чинників, що сприяє модернізації змісту освіти, збагачує низку освітніх інновацій і класичних підходів, допомагає ВНЗ гармонійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх цілей - є компетентністний підхід до навчання через упровадження інноваційних технологій.
Масовий перехід підприємств на нові технології висуває і нові чіткі вимоги до кваліфікації працюючих, до їх компетентнісних орієнтирів і особливо до середньої ланки  - молодших спеціалістів. Від них вимагається вміння сприймати і опрацьовувати різноманітну динамічно-зростаючу технічну і економічну інформацію, володіти мистецтвом управління новими технологіями, особливо в екстремальних ситуаціях.
Таке поєднання можливостей передбачає Метод розвиваючого і збагачувального навчання (МРЗН), який розроблено Дж. Рензуллі. Запропонований ним компетентнісний підхід до навчання має індивідуалістичний характер і стверджує, що значний інтелектуальний ріст студентів можливий тільки через інформаційний прорив, зміну стандартизованого підходу до навчання. Керівним принципом даного методу є збільшення вмотивованості студентів за рахунок адаптації стилів викладання.
Коротко про стилі що використовуються [1].
Активні і рефлексивні (90,5% і 9,5%). Активні учні воліють сприймати і розуміти інформацію дискутуючи, коментуючи, до того ж вони схильні до групової роботи. Рефлексивні учні воліють спокійно обмірковувати інформацію, більш схильні працювати індивідуально.
Сенсорики і інтуітивщики (80,9% і 19,1%). Сенсорики у навчанні воліють використовувати факти, вирішувати добре знайомими; більше обурюються, якщо їх тестують за матеріалом, який не проходили в аудиторії (теми винесені на самостійне вивчення). Інтуітивщики воліють з'ясовувати можливості та взаємозв'язки, люблять інновації і не люблять повторень.
Візуалісти і вербалісти (71,4% і 28, 6%). Візуалісти легше запам'ятовують матеріал з використанням малюнків, діаграм, таблиць, блок-схем, фільмів. Вербалістам потрібно слухати, конспектувати, проговорювати пояснення.
Шагоходи і глобалісти(42,9% і 57,1%). Шагоходи воліють рухатися шаг-за-шагом, коли кожен наступний шаг логічно випливає з попередніх. Глобалісти -вчаться стрибками, сприймаючи матеріал здебільшого випадковими порціями.
Аналіз контингенту студентів у експериментальних групах, які належать до вище наведених стилів відповідно представлено в дужках. Визначивши характеристики студентів, викладач вибирає стиль подання нового матеріалу та контроль знань, що, на наш погляд, підвищує не тільки ефективність навчання, але й саме бажання студентів отримувати ці знання. Необхідною умовою використанні МРЗН є усебічний особистісний розвиток викладача, збільшення в 3-4 рази часу на підготовку до заняття та затрат енергії при проведенні занять.
Компетентнісний підхід до навчання, що використовується у ДВНЗ Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури забезпечує діяльнісну, практикоорієнтовану спрямованість навчального процесу. Яскравим підтвердженням цього можна вважати модель проведення навчальної практики на придбання робітничих професій студентами спеціальності «Організація перевезення та управління на залізничному транспорті», яка передбачає набуття загально-професійних та спеціалізовано-професійних компетенцій, а також чітко і у повній мірі враховує всі принципи МРЗН.
Практика проходить наприкінці 3 курсу концентровано протягом двох тижнів, складається з чотирьох етапів і характеризується відкритістю, взаємодією учасників між собою і з представниками від виробництва, рівністю їх аргументів, накопиченням спільного знання, можливістю взаємного оцінювання та контролю. Методична реалізація компетентнісного підходу при проведенні практики пов’язана з використанням таких педагогічних засобів, які своєчасно забезпечують створення відповідних ситуацій, при яких відбувається синтез набутих навчальних знань і умінь та способів практичної діяльності, а саме: екскурсії, ділові ігри, розбір ділової пошти, виробничі ситуації із заздалегідь запланованими помилками, дискусії, тренінги в активному режимі.
Перший етап моделі: спираючись на наявні у студентів знання ставиться навчальна проблема і наводяться перспективи її розвитку, чим досягається початкова пізнавальна активність студентів і первинна актуалізація їх внутрішніх цілей. Замість «вчити» викладач використовує слова, що означають дію (наприклад: формувати, складати, синтезувати, редагувати тощо).
Другий етап моделі спрямований на підтримання необхідного рівня активності учнів. Їм надається можливість самостійної діяльності. Об'єднані в творчі групи по 5 чоловік за функціональним принципом, з урахуванням вище наведених особистісних характеристик студента і педагогічної потреби. Група формується так, щоб в ній був "лідер", "генератор ідей", "функціонер", "опонент", "дослідник". Студенти вдруге, але цього разу вже самостійно, в процесі спілкування актуалізують мету, осмислюють поставлене завдання, визначають предмет пошуку, виробляють спосіб спільної діяльності, відпрацьовують і відстоюють свої позиції, приходять до вирішення проблеми.
Третій етап моделі проводиться в структурних підрозділах Укрзалізниці та передбачає обговорення різних професійних питань з працівниками станцій, в процесі якого викладач націлює студентів на вирішення тієї чи іншої проблеми. Кожна група активно відстоює свій шлях її вирішення, свою позицію. В результаті виникає дискусія, в ході якої від студентів вимагається обґрунтування, логічна аргументація, підведення до вирішення проблеми.
Четвертий етап моделі: організовується індивідуальна, парна і групова робота, рольові ігри, здійснюється робота з документами і різними джерелами інформації. «Ревізори» (студенти 4 курсу, переможці минулорічного конкурсу) проводять командний конкурс, при цьому визначається не тільки команда-переможець, але і «Кращий за професією», що дозволяє активізувати не тільки студентів 3 курсу, але й студентів 4 курсу.
Необхідно також відзначити, що протягом усієї практики використовується підхід безперервного оцінювання, шляхом постійного відстеження прогресу і виявлення тем, які потребують поглиблення знань.
Впровадження у навчальний процес компетентністного підходу з використанням методу розвиваючого та збагачувального навчання виводить на:
загально-професійні компетенції (вміння організовувати перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом, дотримуватися правил виробничої і трудової дисципліни, готовність до змін та здатність змінюватися відповідно до створюваних умов);
спеціалізовано-професійні компетенції (вміння визначати відстані між залізничними станціями, провізні плати, додаткові збори, штрафи; оформлювати накладні, акти та інші документи; вести службове спілкування; дотримуватись технології роботи на автоматизованому робочому місці, тощо).
Окрім того, ми досягаємо наступних цілей [2] студенти: отримують можливість використовувати свої знання, навички мислення, креативні ідеї; опановують не тільки базовий, а і продвинутий рівень знань; створюють реальні продукти; розвивають саморегульовані навички навчання, зосередження на проблемі, прийняття рішення, управління часом, самооцінки; у студентів формуються такі якості, як впевненість у собі, почуття творчих досягнень і здатність до ефективної взаємодії з іншими студентами. До того ж, студенти отримують широкий досвід спільних дій при формулюванні і розв'язанні навчальних проблем і переробки інформації. А постійний обмін думками призводить до зміни стилю роботи викладача - він стає більш демократичним, заснованим на принципах співпраці зі студентами. При цьому відбувається зміна пріоритетів: від простого формування знань, умінь і навичок, що забезпечують професійну компетентність, до створення умов для розкриття особистості студента, розкриття його інтелектуального потенціалу.
Так, результати використання автором МРЗН оцінювалися за допомогою експертного оцінювання комісією з 5 чоловік, де в якості експертів виступали не тільки викладачі коледжу, але й роботодавець (представник Придніпровської залізниці) і показали значне підвищення якості навчання з 73% майже до 100%.
Таким чином, компетентнісний підхід до навчання через упровадження МРЗН, який ставить у центр не викладача, а студента, є найбільш ефективним, конструктивістським, так як дозволяє розпізнати і розвинути таланти та креативність студентів. Дає нам, викладачам, можливість займатися реальним навчанням, виховувати конкурентоспроможного майбутнього фахівця.
Використана література
1.Felder, R.M., & Spurlin, J. (2005). Applications, reliability, and validity of the index of learning styles [Electronic Version]. Int. J. Engng Ed. Vol.21, No.1, pp.103-112. Retrieved on August 28, 2009.
2.Путеводитель по практикоориентированному, основанному на потребностях студентов обучению. Авторы: Рензулли Дж.С., Джентри М., Рейс С.М., Селюк Е.Ю., ред.: Александрова Л.И.-М.: Молодая Гвардия, 1997– С. 214.