Свято праці Робимо самі своїми руками


Відділ освіти Артемівської райдержадміністрації
Калінінська Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів


Розробка тематичного заходу
Підготувала:
вчитель початкових класів
Піляєва Варвара Михайлівна
2015 р
Мета:
Розвивати і вдосконалювати художні здібності, творчу активність школярів;
Переконувати дітей в життєвій необхідності праці як запоруці щасливого майбуття;
Виховувати в учнів відповідальне ставлення до трудолюбивих людей, представників різних професій.
Обладнання: ілюстраційний матеріал, кольоровий папір і картон, клей, ножиці, пластилін, картки з буквами, музичний супровід конкурсів.




Учні заздалегідь отримують завдання дібрати і вивчити прислів’я про працю; виготовити поробки своїми руками.
Перед початком свята оформлена виставка дитячих робіт. На свято запрошуються гості: учні, батьки, вчителі. Всіх присутніх знайомлять з членами журі.
Вчитель: Сьогодні у нас незвичайний день. Учні 1 та 2 класу зібрались на свято. Вони поки що маленькі, але добре розуміють: «Праця людину годує, праця одягає, праця зігріває, на розум наставляє»
Сідайте, діти, у гурті,
Зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
Я поведу розмову.
Ті руки звичні до землі,
Будують, вміють шити…
Ми часто бачим мозолі
На їх долонях, діти.
Всі вдячні золотим рукам.
Я теж їх поважаю.
Тож хочу розповісти вам
Усе про них, що знаю.
Хлопчик: Ждуть із дому, ждуть із дому
Космонавтів космодроми.
Малярів ждуть стіни білі,
Водіїв – автомобілі.
Дівчинка:Хліборобів ждуть лани,
А рибалок ждуть човни.
Пасажирів хто домчить,
Як шофер спокійно спить?
Хлопчик:Дошку взяв мебляр дубову
І покраяв на столі.
Шафу робить він книжкову,
Придивляйтеся, малі.
Дівчинка:Пшениці шумлять на волі,
Де початок їм? Де край?
Агроном в широкім полі
Нам вирощує врожай.
Хлопчик:Тато мій – механізатор,
В нього дуже гарний трактор.
Наче небо, голубий,
І великий, і прудкий.
Ціле літо й навесні
Він співа ланам пісні.
Дівчинка:Хвилюючись, вранці рано
Зустрічає нас вчителька знову
І незвідане і незнане
Нас веде її мудре слово.
Хлопчик:Із ткацького верстата
Тече униз ріка.
А річка та, малята,
Чи знаєте, яка?
Не проста, а шовкова,
У ній червона нить,
Тканина для обнови,
Щоб гарні сукні шить.
Дівчинка:Деталі точать токарі.
В цеху стоять у ряд.
І кожному о цій порі
Співа його верстат.
Другокласники:Стіл, за яким ти ось сидиш,
Диван, на котрому заснеш,
Пенал і ручка, пара лиж,
Тарілка, чашка, ніж…
І кожний цвях, і кожний дім,
І кожна скибка хліба –
Усе це створено трудом,
А не звалилось з неба.
За все, що створено для нас,
Ми дякуємо людям.
Прийде пора, настане час,
І ми трудитись будем.
Першокласники:Хоч як не крути,
Хоч як не крути –
Самі не приходять
поштові листи.
Саме не спроможне
Змолотись зерно,
Із пряжі саме
Не зітчеться сукно.
Самі не позводяться
Новобудови,
Самі не напишуться
Вірші чудові.
Ми все це так само
Як тата і мами
Повинні робити
своїми руками.
Учитель. Поки ви – школярі, головна ваша праця – це навчання, гарні знання. Але ви повинні не тільки гарно вчитися, але й допомагати мамі, татові, сестрі,брату. Я сподіваюся, що серед вас немає таких, як Василько-Невмійко.
Інсценізація вірша «Василько - Невмійко»
Ведуча: То впаде тарілка,
То впаде горнятко,
А Василько тільки
Скосить оченятка:
Син:Я ж казав – не вмію!
Ведуча:А мала Орися:
Орися:Найлегше не вміти,
Спробуй, научися.
Це ж не важко зовсім,
Подивись, як треба.
Виростеш невмійком –
Що ж буде з тебе?
Учитель: А з вас виростуть працьовиті, охайні, сумлінні помічники своїм рідним. Дівчатка, давайте позмагаємось,хто з вас краще і швидше зав’яже бантик своїй подрузі і зробить її ще красивішою.
(під веселу мелодію дівчатка зав’язують бантики)
Учитель: А тепер черга хлопчиків. Уявімо,що ви збираєтесь на урок фізкультури. Покажіть, як ви вправно справляєтеся зі шнурками на кросівках.
(хлопчики зав’язують шнурки на правильність і швидкість)
Учитель: Молодці,діти! Всі впоралися із завданням, підняли всім настрій, показали свою вправність. А зараз пропоную вам гру: з окремих букв скласти назви професії.
(учитель викликає по три учня з кожної команди,роздає кожному з них картки з літерами, з яких треба скласти слово. Для першокласників – лікар, муляр, шофер. Для другокласників – вчитель, льотчик, таксист)

Учитель: А тепер «Підкажіть словечко»:
Щоб город перекопати,
Треба взяти нам … (лопати)
Щоб забить в стіні цвяшок,
Нам потрібен…(молоток).
Щоби дрова нарубати,
Треба нам …(сокиру) мати.
Ви вже вмієте читати,
Гарно вмієте писати,
А зараз треба показати,
Як же свій портфель складати?
(кілька першокласників складають шкільне приладдя й підручники в сої портфелі)

Учитель: Молодці,діти! Ми побачили, що ви вже вмієте самі себе обслуговувати, слідкувати за порядком у своїх портфелях, навіть допомагати один одному. За час свого навчання ви також навчилися робити своїми руками поробки, аплікації, які прикрашають нашу виставку. А зараз, діти, слухайте наступне завдання.
Разом з вами в день осінній
На шкільній ділянці, діти,
Зберемо врожай насіння
Різних-різних квітів.
А щоб їм було тепленько
У зимові дні холодні,
Ми пакуночки гарненькі
Для них зробимо сьогодні.
Запакуємо зернятка
Всі в належному порядку,
І нехай отак вони
Нас чекають до весни.
(учні вирізають з кольорового паперу і склеюють пакуночки для насіння)
Учитель (демонструючи зразки):
Ось грибочок, ось морквинка,
Це ось грушка, це –т ялинка
Це ось яблучко кругленьке,
Це – дві вишеньки маленькі.
Це ось зайчик, це – шпачок,
Це – колючий їжачок.
А ось скільки разом їх
Полічити важко всіх.
Ці фігурки ми спочатку
Виріжемо, діти.
Потім всіх їх по порядку
Навчимось лічити.
(діти, користуючись шаблонами, вирізають з кольорового картону по одному зразку лічильного матеріалу)

Учитель:Щоб відкрити без вагання
У підручнику сторінку,
Необхідну для читання,
Де чомусь зробив зупинку,
Щоб завдання пам’ятати,
Сторінок не загинати,
Зайвий раз їх не гортати,
Щоб завжди книжки тримати
У належному порядку,
Треба в них постійно мати
Отакі зручні закладки.
Ми такі закладки, діти,
Зараз будемо робити.
(діти виготовляють закладки для книжок)
Учитель: А тепер ми, діти,
Паперові квіти
В нас на святі з вами
Будемо робити.
Хоч не будуть мати
Вони аромату,
Все ж їх, як і справжні,
Можна дарувати.
(за заготовками діти виготовляють по одній квітці і формують букет)

Учитель:Відгадайте-но спочатку
Ось таку мою загадку:
«В нього рук і ніг немає,
А до себе всіх приймає,
Сам на животі повзе,
На собі усіх везе.
Любить море, річку, повінь»
Здогадались, що це? – Човен.
Та човни бувають різні:
Дерев’яні і залізні,
Рятувальні і дозорні.
Спритні, парусні, моторні –
І рибальські веслові,
І підводні бойові…
А ми зараз з вами, діти,
Будем човники робити
Тільки, звісно, паперові,
Невеличкі, іграшкові.
Зробимо їх для діток
Й віддамо у дитсадок.
Треба всім нам постаратись,
Щоб охоче, залюбки,
Цими човниками гратись
Стали наші малюки.
(Діти виготовляють паперові човники)

Учитель:Щоб зліпити з пластиліну
Огірок або морквину,
Треба ще поміркувати,
Який колір добирати.
На шматочки поділити,
У руках його зігріти,
Розім’яти, розкачати
І ліпити розпочати.
А тепер гарненько, діти,
Поміркуємо хвилину,
Що ми будемо ліпити
В нас на святі з пластиліну.
Швидше той про це узнає,
Хто кмітливий в кожній справі,
Хто найпершим відгадає
Мої загадки цікаві.
Загадка 1.Загадка 2.
Безліч мешканців у домі,Рудуватий довгий ніс
Але всі вони знайомі.Від дощу у землю вріс,
Дім без вікон і дірок.Лиш стирчать на грядці
Як він зветься? (огірок)Зелененькі капці. (морква)
Загадка 3
Голки має, а не швець.
Ходить завжди навпростець.
Свої голки далебі
Носить тільки на собі. (Їжачок)

(учні зі зліплених зразків формують «овочеву грядку» з охоронцями – їжачками.)

Учитель: Через кілька хвилин наше журі оголосить результати ваших робіт. А поки воно працює, відгадайте мої загадки.
1. Довгов’язий ТимішкоБіжить по вузькій доріжці
Його сліди – твої труди (олівець)
2.Я без діла не лежу –
Кого хочеш загружу,
Щоб жили у мирі
Скло, пластмаса, шкіра,
Целофан, хутро, бетон,
Пінопласт, папір, картон…
Зрозуміли, хто я? (клей)
3. Я пройшла, я – молодець –
Марно трудився олівець. (гумка)
4. Майстер викував уміло
Два однакових ножі.
Дуже зустрічі зраділи,
Обнялись – і роз’єднати
Їх уже ніхто не зміг.
Підкажіть, як називати
Почали відтоді їх? (ножиці)
5.Щоб дві крапочки рівнесенько з’єднати,
Треба її завжди мати. (лінійка)
Ви, мабуть, діти, помітили, що всі відгадані предмети лежать у вас на столах і допомагали вам сьогодні у робочому процесі.
Журі оголошує результати конкурсів.
Інсценізація оповідання В. Асєєвої «Ґудзик»
Ведуча. У Тані відірвався ґудзик. Дівчинка сидить і пришиває його до фартушка.
Таня. (звертаючись до бабусі)А скажи мені, бабусю, чи всі хлопчики і дівчатка вміють пришивати свої ґудзики?
Бабуся: ось цього я, правду кажучи, не знаю, Танечко. Відривати ґудзики вміють і хлопчики, і дівчатка. А от пришивати доводиться найбільше бабусям.
Таня: Ось воно що! А чого ж ви змушуєте мене пришивати ґудзики, наче ви не бабуся!
Учитель: Скажіть, а як би ви вчинили на місці Тані? А хто з вас сам пришиває свої ґудзики?
(кілька учнів демонструють пришивання ґудзиків)
Учитель: А тепер послухайте розповідь про ще одну дівчинку. Я думаю, що багато з вас впізнають в ній себе.
Інсценізація вірша О. Сенатовича «Іринчина робота»
Дівчинка. Ходить містом поговір:
Хлопчик. Є в Ірини робот ІР.
Дівчинка. Стелить постіль залюбки.
Хлопчик. Чистить гарно чобітки,
Дівчинка. Коли треба, то з крамниці
Хліб несе, ще й паляниці.
Хлопчик. Дуже любить посуд мити,
Поливати в домі квіти.
Дівчинка. То й не дивно, що Іринка
Чепурненька, як картинка.
Хлопчик. Ходить містом поговір…
Та Іринка в крик:
Дівчинка. Не вір!
Ні, роботи я не маю,
То сама я прибираю,
І сама я все роблю,
Бо роботу я люблю!
Хлопчик і дівчинка: Хто не вміє до сих пір
Розшифровувати ІР.
Учитель:Бути працьовитим – це значить бути успішним, мати повагу серед тих, хто тебе оточує. Тільки трудом можна досягти своєї заповітної мети. А що ж говорить народна мудрість про труд, про його значення в житті людини?
Відбувається останній конкурс знавців прислів’їв про працю.
(Тяжко тому жити, хто не хоче робити, а ти не журись, за роботу берись.
Без труда нема плода.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Очам страшно, а руки роблять.
Сталь гартується в огні, а людина у труді.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Не нагнувшись, гриба не знайдеш та ін.. )
Учитель: На нашому святі праці ми плідно попрацювали і руками, і знаннями. Нехай ці знання допоможуть вам, поколінню, у власному житті і в розбудові нашої держави – України.
Оголошуються результати змагань. Підводяться підсумки учнівських робіт. Учасники свята пригощають присутніх печивом, спеченим власноруч вдома. Всім дітям оголошується подяка за активну участь у проведенні заходу.