Використання ІКТ на уроках предмету Захист Вітчизни

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРЕДМЕТУ “ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ”
Світличний Олексій Іванович,
вчитель предмету «Захист Вітчизни»,
спеціаліст першої категорії
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРЕДМЕТУ “ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ”
ЗМІСТ.
І.Вступ.
ІІ. Основна частина.
1. Комп’ютер як екранно-звуковий засіб навчання.
2. Функції комп’ютера в сучасному навчальному процесі.
3. Використання мною комп’ютерів при викладанні предмету “Захист Вітчизни”.
ІІІ. Висновки.
IV. Додатки.
Політичний, економічний, духовний розквіт України можливий лише за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу – захисну функцію.
Бойова готовність армії та флоту значною мірою обумовлюється рівнем підготовленості юнаків до строкової військової служби, до захисту Батьківщини. Строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу” є почесним обов’язком кожного громадянина чоловічої статі. Це нелегкий, але дуже важливий і необхідний для суспільства вид діяльності, що характеризується складністю, високою напруженістю, динамічністю, суворою регламентацією, специфічністю спілкування. Готовність до служби в армії формується у цілісному навчально-виховному процесі, залежить від зусиль держави, сім’ї, громадських організацій і від самого юнака, його свідомості, активності, наполегливості. Кожен юнак повинен добре розуміти, які саме знання та навички, якості та властивості характеру потрібні воїнові на початковому етапі військової служби.
Мета курсу “Захист Вітчизни” – не тільки підготовка до строкової військової служби, а й подальший фізичний, вольовий, інтелектуальний, професійний, моральний розвиток особистості, формування у юнаків рис здорової людини, якостей справжнього чоловіка.
Важливою умовою успішності занять з предмету “Захист Вітчизни” є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів. На заняттях стосунки між учнями і викладачем, а також учнів між собою підтримуються на зразок стосунків між військовослужбовцями Збройних Сил України. На заняттях з розділу “Психологічна підготовка” юнаки повинні зрозуміти психологічні особливості воїна, військового колективу, військової діяльності та вимоги, які вона ставить до його особистості. Вони мають навчитися користуватися доступними методиками самооцінки своєї готовності до служби в Збройних Силах України, оволодіти методами самовдосконалення, виробити навички психічної саморегуляції поведінки в умовах військової служби.
Усім відомо, що процес навчання складний і багатогранний. Він досліджується давно, має багатовікову історію. Сучасна педагогіка не уявляє ефективного уроку без застосування технічних засобів навчання. На думку Л. Прессмана, “… процес навчання розглядається як діалектична цілісність, що включає складні і суперечливі підрозділи (ланки). Розвиток процесу навчання відбувається в результаті подолання властивих йому протиріч. У ході подолання цих протиріч визначну роль відіграють засоби навчання”.
Проблема засобів навчання завжди була предметом дослідження. Ще на початку ХХ сторіччя В. Стаюнін писав: “Достоїнство викладання кожного навчального предмета залежить скільки від особистості викладача, стільки ж і від тих навчальних засобів, якими він може вільно розпоряджатися. Без них у нього немає можливості задовольнити багатьом педагогічним вимогам, як би вони не здавалися йому грунтовними і розумними”. У зв’язку з розвитком інформатики і екранно-звукових засобів для вчителя стала очевидною нова сфера діяльності – освоєння і застосування сучасних ефективних засобів навчання.
Оскільки застосування технічних засобів навчання нині є насущною проблемою школи, у педагогіці стає особливо актуальною задача їхнього наукового обгрунтування, створення і використання.
Оскільки частина навчальних функцій передається технічному пристрою, виникають нові психологічні проблеми, які вимагають критичного перегляду фундаментальних положень педагогічної і психологічної теорій навчання. На думку Б. Ф. Ломова, Т. Гергей, Є. І. Машбица, сучасні педагогічні технології не можуть бути використані як методологічний засіб комп’ютеризації навчання.
Основою пізнавальних завдань, що включаються в зміст екранно-звукових засобів (далі – ЕЗЗ), є насамперед протиріччя між образним викладом умов і вербальним оформленням задачі.
Активізація навчального процесу найтіснішим чином пов’язана з формуванням стійкого пізнавального інтересу. Значення цієї особливості навчального процесу настільки велике, що деякі дидакти виділяють її як особливий дидактичний принцип усілякого стимулювання і мотивації позитивного ставлення школярів до навчання, слідування якому оптимізує навчальний процес. Окремі навчальні дії і навчальна діяльність у цілому, особливо у молодших підлітків, часто бувають сполучені не стільки з внутрішніми, ще не стійкими спонуканнями, скільки з побудниками зовнішнього плану. Стимуляція інтересів учнів реалізується арсеналом методичних засобів. Вона може бути здійснена, по-перше, за через навчальний матеріал і, по-друге, через спеціальну організацію самого процесу навчання.
Активізація пізнавальних інтересів за допомогою змісту визначається новизною навчального матеріалу, що викликає орієнтовану реакцію учнів. Тут вирішальну роль відіграє оперативність ЕЗЗ.
Особливість подання навчального матеріалу засобами комп’ютера позначається і на оновленні засвоєних знань, тому що з їхньою допомогою відоме виглядає інакше, ніж під час вербального вивчення. Подаючи інформацію мовою образів, ЕЗЗ допомагають розкривати суть явищ і встановлювати нові взаємозв’язки знайомих об’єктів, розширювати і поглиблювати наявні знання. Використання комп’ютера на уроці спрямоване на реалізацію принципу оптимізації в навчальному процесі.
Велике значення має використання персонального комп’ютера як засобу проблемного навчання. Проблемне навчання розглядається в даний час у педагогіці як найбільш адекватний метод розвитку творчого мислення і тим самим відповідає сучасним задачам навчання: підготовці учня, що закінчив школу, до самостійного придбання знань і розв’язанню теоретичних практичних задач.
Навчання з використанням комп’ютера як засобу надбання, засвоєння, закріплення знань, розвитку мислення і контролю за цими процесами являє собою континуум різноманітних технологій: від найпростіших програм для закріплення навичок до інтелектуальних навчальних систем, що здійснюють рефлексивне керування навчанням, ведуть діалог з тим, кого навчають, мовою, близькою до звичайної, і в міру нагромадження досвіду навчання вдосконалюють стратегію.
На різних етапах комп’ютерного навчання на передній план виступають різні проблеми: як традиційні проблеми педагогіки, так і специфічні, пов’язані лише з використанням комп’ютера як засобу навчання (створення ефективних навчальних систем, у рамках яких дослідження традиційних психологічних проблем виконує лише допоміжну функцію). Застосування комп’ютера у процесі навчання показало, що раніше виявлені психологічні закономірності застосування знань і умінь втрачають свою значимість, здобувають нові форми чи видозмінюють старі.
На думку Є. І. Машбица, “…можна виділити два основних напрямки комп’ютеризації. Мета першого – забезпечити загальну комп’ютерну грамотність. У цьому випадку комп’ютер є об’єктом вивчення. Мета другого – використовувати комп’ютер як засіб, що підвищує ефективність навчання. Хоча ці напрямки не виключають один одного (наприклад, при формуванні комп’ютерної грамотності як навчальний засіб може використовуватись комп’ютер), проте кожен з них має свої особливості і вимагає рішення різних психологічних проблем. Психологічні проблеми, що виникають у рамках другого напрямку, визначаються аналізом навчальної програми як керуючою навчальною діяльністю. У такій програмі варто виділити два компоненти: навчальні матеріали (тексти, задачі, запитання, вправи і т. і.), а також програмний засіб, що визначає спосіб і послідовність подання цих матеріалів”.
У першу чергу якість навчання з використанням комп’ютерів залежить від якості навчальних програм.
Технічні засоби навчання займають особливе місце в системі наочності. З їхньою допомогою значно ефективніше відбувається виділення в предметі (а потім і збереження в пам’яті) визначених зовнішніх рис предмета, пов’язане з узагальненням, що абстрагує роботу свідомості. Проблема наочності особливо гостро стоїть перед вчителями історії у зв’язку з особливостями розглянутих понять. Це одна з найбільш складних проблем у психології, теорії і практиці.
Вивчення історії і суспільствознавства грунтується на конкретних фактах і уявленнях і виражає різноманіття переходу від чуттєвого до раціонального, від одиничного до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки – від загального, абстрактного до одиничного, конкретного.
Однак проблема чуттєво-наочної опори в ряді методичних посібників для вчителів розглядається обмежено, як засіб що використовується головним чином для формування уявлень. Для усвідомлення учнями предмета вивчення, на думку психологів, ще недостатньо, щоб вони його побачили.
А. Н. Леонтьєв підкреслював, що при використанні засобів наочності потрібно виходити з психологічної ролі, яку вони повинні відіграти в засвоєнні знань. У зв’язку з цим ним виділені дві функції наочності: перша спрямована на розширення чуттєвого досвіду, друга – на розкриття сутності досліджуваних процесів, явищ. Центральним моментом у проблемі наочності є питання про те, що повинно усвідомлюватися школярем у матеріалі, що йому викладається.
Часто старшокласники використовують знання, одержані з допомогою технічних засобів навчання, як переконливі приклади, аргументи, що підкріплюють важливі теоретичні положення. Таким чином, проблема наочності тісно пов’язана з проблемою актуалізації знань. У старших класах проблема наочності розв’язується з допомогою моделювання суспільних явищ і процесів. Багато філософів при розкритті сутності наочності велике місце відводять знаковим моделям, образам-моделям, під наочністю яких розуміється чуттєва сприйнятливість того об’єкта, що виступає як модель. Під моделлю розуміється така уявна чи подумки матеріально реалізована система, яка відображує об’єкт чи явище так, що її вивчення дає нам нову інформацію про них.
У навчальному процесі часто доводиться вдаватись до моделювання. Моделями виступають і навчальні кіно- і відеофільми, телепередачі, схеми і багато чого іншого, але комп’ютер дозволяє вносити в процес навчання інтерактивний особистісний аспект. У навчальних фільмах, телепередачах учні бачать не сам об’єкт, процес чи явище, а їхнє відображення, максимально наближене до реального об’єкта і в той же час таке, що відрізняється від нього, певним чином організоване, що забезпечує умови для переходу від образу до логічного мислення. Дослідження ЕЗЗ, проведене Є. С. Решко, показує, що за наявності навчальних телепередач ведучим засобом, який створює проблемну ситуацію, є телебачення. Кінофрагменти, кінокільцівки, різні види статичної проекції використовуються вчителем для пошуку.
Але ці дослідження проводилися на початку 80-х років, коли персональному комп’ютеру (ПК) відводилася роль засобу програмованого контролю, а також засобу розв’язування обчислювальних задач. Отже, всі дослідження велися в напрямку можливості вивчення мов програмування та інших засобів, спрямованих на розвиток математичного апарату.
Сучасний ПК можна розглядати як комплексний ЕЗЗ з додатковими можливостями інтерактивності і мобільної обробки інформації з можливістю контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу.
Поняття “комп’ютерне навчання” ми будемо розглядати в контексті поняття навчання із застосуванням ПК в навчальному процесі. Це поняття багатогранне і складається з таких частин:
а) використання ПК як засобу наочності (тобто перекласти на комп’ютер функції, раніше виконувані різноманітними ЕЗЗ навчання). Зрозуміло, що незважаючи на зручність зосередження відразу декількох видів технічних засобів навчання, у цьому випадку немає смислу розглядати ПК як новий засіб навчання, а лише як більш зручний ЕЗЗ, що має широкий спектр різних можливостей, що дозволяють ефективно використовувати його в навчальному процесі;
б) використання комп’ютера як елемента керування навчальним процесом;
в) як інтерактивний засіб пізнавальної і пошукової діяльності, спрямованої на творчий розвиток учнів;
г) як засіб автоматизації процесу навчання і контролю за його результатами.
У трьох останніх випадках ПК виступає як принципово новий засіб навчання, зі своєю методикою застосування і своїми дидактичними особливостями процесу навчання. При цьому поняття комп’ютерного навчання нерозривно зв’язане з іншим фундаментальним поняттям – навчальна програма.
Проблеми застосування ПК в навчальному процесі вчені поділяють на три основні групи: перша відноситься до теорії навчання, друга – до технології навчання, третя – до проектування навчальних програм. Цей поділь досить умовний, оскільки деякі проблеми входять в усі зазначені групи, міняється лише рівень їхнього розгляду.
Сучасна педагогіка розглядає ПК у навчальному процесі як об’єкт вивчення з одного боку, а з другого – як засіб навчання, тобто розглядає два напрямки комп’ютеризації навчання. У першому випадку засвоєння знань, умінь і навичок веде до усвідомлення можливостей комп’ютера, іншими словами, веде до оволодіння комп’ютерною грамотністю. У другому - комп’ютер є могутнім засобом підвищення ефективності навчання. Ці два напрямки і складають основу комп’ютеризації навчання як соціального процесу.
Які ж переваги комп’ютера в процесі навчання школярів?
По-перше, ПК значно розширив можливості подання навчальної інформації (колір, графіка, мультиплікація, звук). Можливість моделювання і прогнозування дозволяє відтворювати реальну обстановку дійсності. За своїми образотворчими можливостями ПК перевершує кіно і телебачення.
По-друге, комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання. Можливість регулювати подання навчальних задач по ступені труднощів, заохочувати правильні рішення, не вдаючись при цьому до зайвих моралей і осудів, позитивно позначаються на мотивації навчання. Індивідуалізація навчання, можливість з тим чи іншим ступенем участі довести розв’язування поставленої задачі до кінця, варіативність рішення, надання можливості дітям виявити оригінальність, поставивши цікаву задачу, задавати будь-яке запитання і пропонувати будь-яке рішення без ризику одержати за це низький бал – усе це сприяє формуванню позитивного відношення до навчання.
По-третє, комп’ютер активно залучає учнів до навчального процесу. У традиційній педагогіці в процесі пояснення нового матеріалу навіть у досвідченого вчителя рівень сприйняття в дітей різний: одні щось не зрозуміли; іншим це вже відоме; треті втратили нитку міркування; четверті в цей момент просто відвернулися, думаючи про щось своє. Найчастіше навчальний процес будується в розрахунку на середнього учня. Цю проблему намагались розв’язати за допомогою більш індивідуалізованого програмованого навчання, але таке навчання не забезпечувало одну з необхідних умов активного залучення учнів до навчального процесу – діалогу вчителя і учня. Помітимо, що при програмованому навчанні звичайно використовується покадрове розчленування навчального матеріалу (кожен кадр містить навчальний текст, завдання, іноді рекомендацію з виконання завдання і оцінки правильності відповідей на запитання з попереднього кадру навчальної програми), то комп’ютер дозволяє істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, наприклад, ставлячи учнів у визначену ігрову ситуацію. Крім того, сам учень може задавати комп’ютерові кращу форму допомоги (наприклад, демонстрація способу розв’язування з докладними коментарями чи принцип рішення), спосіб викладу навчального матеріалу (розгорнутий чи стислий, з ілюстраціями чи без них і т. д.). Інакше кажучи, на відміну від програмованого навчання ПК не тільки спрямовує дії учнів, але й сам керується ними, оскільки багато функцій керування передаються дітям.
По-четверте, набагато розширюється варіативність навчальних завдань. Комп’ютери дозволяють успішно застосовувати в навчанні задачі на моделювання різноманітних ситуацій, на пошук і усунення деяких проблем, коли є велика кількість різних способів їх розв’язання. Розширюється також коло задач на планування, оскільки ПК дозволяє оцінити оптимальність будь-якого рішення, у тому числі й несподіваного, ефективність обраної стратегії, може здійснювати постійний контроль за правильністю розв’язування. Важливою особливістю при цьому є те, що учень може “зануритися” у конкретну історичну епоху, стаючи “учасником” подій.
По-п’яте, ПК дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Однією з основних проблем традиційних форм навчання є неможливість постійного загального контролю за навчальною діяльністю. Вчасно не виправлені помилки закріплюють неправильні уявлення в засвоюваній області знань. Комп’ютер дає змогу перевірити усі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але і досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину, що обумовила її появу.
Комп’ютер на уроці може виконувати й управлінські функції. Діапазон засобів керування навчальним процесом за допомогою комп’ютера досить широкий: від можливості учневі самому поставити запитання до вибору оптимальної для даного учня стратегії навчання, що включає рівень викладу (більш-менш абстрактний, з великою чи меншою кількістю пояснюючих прикладів), ступінь труднощів пропонованих задач, міру допомоги, а в деяких випадках і послідовність викладу навчального матеріалу. Має принципове значення те, що в сучасних комп’ютерних навчальних системах учень сам формулює, якого роду допомоги при рішенні навчальних задач він потребує. Ніяке з раніше відомих засобів навчання на це не було розраховано. Найбільш розроблені інтелектуальні навчальні системи по мірі нагромадження даних по інтерактивному діалогу з учнями в змозі удосконалювати споконвічну систему навчання, робити її більш ефективною. Зі сказаного зрозуміло, що такі системи є досить гнучкими. Вони дозволяють враховувати широкий діапазон індивідуальних особливостей учнів. У принципі, комп’ютерні навчальні системи в змозі, розробивши динамічну модель конкретного учня, у якій враховані особливості його мислення і пам’яті, сприйняття і розуміння тексту, здійснювати контроль і керувати навчанням на підставі цієї моделі.
По-шосте, комп’ютер сприяє формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності. Комп’ютер дозволяє учням наочно подати результат своїх дій. Винятковими можливостями в цьому відношенні володіють інтелектуальні навчальні системи, які повідомляють тим, кого навчають, не тільки про правильність рішення, але й про сильні і слабкі сторони обраних стратегій, наводячи при цьому найбільш характерні помилки.
Дедалі більшого значення набуває в навчальному процесі інтегрований урок, що сприяє переносу розрізнених знань і умінь з різних дисциплін у цілісну єдність. Досвід проведення інтегрованих уроків математика-інформатика сприяв розробці інтегрованих уроків, здавалося б, з несумісних предметів: інформатика і “Захист Вітчизни”.
Усе вищевикладене переконливо доводить необхідність застосування комп’ютера на сучасному уроці в сучасній школі, і не останнє місце використання комп’ютера починає посідати при вивченні предмету “Захист Вітчизни”. Місце вчителя на сучасному уроці поступово переходить у нові рамки: якщо учитель раніше ніс певну інформацію до учнів, то тепер, за наявності комп’ютерів, вчитель спрямовує діяльність учнів у тому чи іншому руслі для досягнення тієї чи іншої мети. При вивченні фактично кожного розділу програми можна впроваджувати використання комп’ютера. Зрозуміло, що це не так легко, бо потребує додаткового програмного забезпечення, підготовки вчителя, а саме вчителя із знанням комп’ютера. Враховуючи свої можливості як викладача предмету “Захист Вітчизни” і вчителя інформатики, я маю можливість поступово впроваджувати уроки з використанням комп’ютерів. На уроках “Захисту Вітчизни” практикую по можливості деякі уроки з вивчення нового матеріалу, а саме ті, які потребують більшої наглядності, наочності, використовувати комп’ютери для демонстрації зразків озброєння, техніки, тих чи інших характеристик, перегляду відеофрагментів і т. д. Маючи 9 робочих місць для учнів і 1 робоче місце для вчителя, я фактично можу забезпечити кожного учня персональним завданням.
Під час перевірки домашніх завдань, а особливо тематичного оцінювання даю кожному учневі завдання, яке знаходиться в комп’ютері, а результати відповідей спостерігаю на центральному комп’ютері, що дає змогу з допомогою комп’ютера автоматично оцінити відповідь і виставити аргументовану оцінку. Для цього використовую в основному можливості електронних таблиць Excel.
На основі “Завдань для тематичного оцінювання знань учнів з допризовної підготовки” (Кривонос Ю. Д., Ігнатьєв С. Б., ХОНМІБО, Харків, 2004) мною створені тести для перевірки знань учнів статутів ЗС України, основ та правил стрільби, матеріальної частини автомата Калашникова та ручних гранат, основ цивільного захисту. Правила роботи з тестами викладені у файлі Readme.txt, який знаходиться у папці “Тести”.
Для ілюстрацій теоретичного матеріалу деяких розділів і тем програми предмету “Захист Вітчизни” з допомогою програми створення презентацій Power Point мною створені уроки-демонстрації, з якими працюють учні під час вивчення нового матеріалу. Демонстрації, як правило, супроводжуються поясненнями вчителя, але кожна з них створена так, що допускає і самостійну роботу учнів під час уроку. В кінці кожної демонстрації є запитання для закріплення і самоперевірки. Правила роботи з уроками-демонстраціями викладені у файлі Захист Вітчизни.txt., який знаходиться на диску. Список розділів і тем програми, до яких створені демонстрації, наведено у додатку 1.
Крім того, з усіх предметів, які я викладаю, у тому числі і з “Захисту Вітчизни”, я веду електронний журнал успішності учнів, який дає мені змогу не тільки швидко виставляти тематичні, семестрові та річні оцінки, а й аналізувати кількісні та якісні показники успішності учнів з допомогою діаграм та графіків.
Спеціального програмного забезпечення для вивчення предмета “Захист Вітчизни” з використанням комп’ютера я поки що не зустрічав, та і взагалі цілеспрямованого спеціалізованого матеріалу з предмету “Захист Вітчизни” ще мало, а то і взагалі він відсутній.
Зараз, маючи можливість користуватися мережею Internet, поступово накопичую ті чи інші додаткові матеріали. Список сайтів, на яких можна знайти корисну інформацію для уроків «Захисту Вітчизни», наведено у додатку 2.
Не останнє місце у формуванні всебічно розвинутої особистості учня займають і різні комп’ютерні ігри, пов’язані з тематикою предмету “Захист Вітчизни”. Вони покращують логічне мислення, аналіз тактичної ситуації і можливість використати свої знання на практиці.
Останнім часом активно розробляється методика використання комп’ютерних програм, які реалізуються з допомогою найсучасніших моделей комп’ютерів у системі Multimedia. Вони відкривають широкі можливості для удосконалення процесу вивчення предмету “Захист Вітчизни”, підвищення його ефективності. Грунтовна комп’ютерна освіта, даючи вчителеві найцікавішу і надійну спеціальність, водночас формує освітній фундамент, спроможний ефективно обслуговувати потреби багатьох спеціальностей, що спираються на використання інформаційних технологій.
Так, наприклад, на заняттях з розділу “Психологічна підготовка” юнаки повинні розуміти психологічні особливості воїна, військового колективу, військової діяльності та вимоги, які вона ставить до особистості. Вони мають навчитися користуватися доступними методиками самооцінки, своєї готовності до служби в Збройних Силах України, оволодіти методиками самовдосконалення, виробити навички психічної саморегуляції поведінки в умовах військової діяльності. Всі ці можливості учні можуть отримати завдяки використанню комп’ютера, тих тестів і програмного матеріалу, який поступово розробляється мною і впроваджується в практику.
Отже, при викладанні матеріалу треба якомога більше використовувати нові комп’ютерні технології як для контролю, так і для навчання.
ЛІТЕРАТУРА.
Машбиц Е. И., Гергей Т. Психолого-педагогические проблемы эффективного применения компьютера в учебном процессе// Вопросы психологии. -1985. -№3. –с.41.
Методологічні рекомендації по проектуванню навчальних програм. Збірник наукових праць під редакцією Машбиця Є. І. Вип.. 1-3. –К., 1999-2000 .
Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. М., 1988.
Машбиць Є. І., Смульсон М. П. та ін. Основи інформаційних технологій навчання. К., 1997.
Глушаков С. В., Сурядный А. С. Microsoft Office 2000. Учебный курс. Х., Фолио, 2002.
Глушаков С. В., Сурядный А. С. Персональный компьютер для учителя. Учебный курс. Х., Фолио, 2003.