Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання учнів початкової школи (опис досвіду роботи вчителя початкових класів)
Тема досвіду. Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання учнів початкової школи
Автор досвіду: Калініна Тетяна Іванівна, вчитель початкових класів, вища кваліфікаційна категорія.
Провідна наукова ідея досвіду. Спрямування навчального процесу на формування в учнів ключових, міжпредметних та предметних компетентностей, створення сприятливих психолого-педагогічних умов, спрямованих на пріоритет інтересів і запитів особистості, максимальній реалізації можливостей кожного учня.
Актуальність проблеми.
передбачає гармонізацію відносин з дитиною;
узгодження загальних цілей навчання з цілями навчання конкретного учня;
координація власного життєвого досвіду учня з соціальним досвідом попередніх поколінь;
опанування навчального матеріалу, розвиток відповідних умінь та навичок через безпосередню діяльність учня;
сприяє інформаційному збагаченню мислення та почуттів учнів завдяки використанню цікавого матеріалу.
Теоретичне підґрунтя досвіду
Із 2015 - 2016 н. р. працюю над проблемою «Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання учнів початкової школи».
Головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить насамперед від школи.
Традиційно мета шкільної освіти визначалась набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні такий підхід виявився недостатнім. Науковці впевнено говорять про кризу «зунівської» моделі освіти, називаючи серед її причин те, що в сучасних умовах «старіння» інформації відбувається значно швидше, ніж завершується цикл навчання у школі. З огляду на це традиційна схема «передачі» від учителя до учня «необхідного запасу знань» виглядає до певної міри застарілою.
Наступна причина кризи знаннєвої парадигми виявляється у тому, що сьогодні немає необхідності перевантажувати пам'ять дитини знаннями «про всяк випадок», бо існують величезні бази інформації, і потрібно просто навчити дітей правильно ними користуватися.
Сьогодні соціуму необхідні учні і випускники, готові змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.
Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011р. №462 ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. У Державному стандарті зазначено, що основним завданням початкового навчання є оволодіння учнями ключовими компетентностями.
До ключових компетентностей відносяться: - уміння вчитися; - соціальна; - загальнокультурна; - інформаційно-комунікативна; - здоров’язбережувальна; - громадянська.
Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної й позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом. У чинних навчальних програмах на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. Для кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (Учень називає, наводить приклад, характеризує, аргументує, визначає, розпізнає, відтворює, аналізує, порівнює, робить висновки). І в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти також знайшли своє відображення ті зміни, які відбулися за останнє десятиліття:
Посилено практичну складову; Чіткіше окреслено вимоги до результатів навчання завдяки їх структуруванню на предметні компетентності; Внесено вимоги до формування ключових компетентностей; Передбачено можливості контролю навчальних досягнень за певними критеріями.
Сьогодні до школи приходять діти, які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і щоб скористатися його перевагами, я переосмислила самоцінність знань і самодостатність себе як джерела інформації.
Переді мною, як і перед школою, постало важливе завдання: підготувати дітей до дорослого життя так, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, знайшли сенс життя, змогли найефективніше та найповніше реалізувати свої здібності і переконання.
Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.
Формування ключової компетентності «Вміння вчитися»
Ключова компетентність уміння вчитись виявляється у здатності учня організувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетентність реалізується на уроках шляхом формування мотивації навчання і здатності:
- організувати свою працю для досягнення результату;
- виконувати розумові операції й практичні дії;
- володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.
Особливої уваги потребує мотиваційний компонент уміння самостійно вчитися. Ми знаємо, що неможливо досягти навчальної самостійності учня без формування стійких позитивних мотивів учіння. Як відомо, мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Внутрішня мотивація виникає поступово, у багатьох учнів вона нестійка і залежить від ситуації (цікаві завдання, змагальність, підтримка вчителя та ін.) О.Я.Савченко вказує, що особливо важливим є стиль навчального спілкування з дітьми. Тому постійно вивчаю роботи Шалви Олександровича Амонашвілі. Пам’ятаючи слова цього великого педагога «В усмішці сила і мудрість вчителя», - кожний ранок починаю з усмішки. Це чудовий початок дня, запорука гарного настрою. На ранкових зустрічах діти дарують один одному усмішки, створюють позитивний настрій, спілкуються, радіють успіхам своїх однокласників: хвалять один одного, висловлюють компліменти, дарують добрі слова . На цих зустрічах вітаємо іменинників.
Щоб на уроці виникло співробітництво, діти мають усвідомити й прийняти мету навчальної діяльності. Лише тоді для них це набуває особистісного значення. Тому важливо, щоб учні приймали її як власну, адже активність школяра залежить від вмотивованості й привабливості для нього наступної навчальної діяльності.
На уроках стараюсь чітко, переконливо й точно інформувати учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на уроці, залучаючи до цього самих учнів. У такому вступному інструктажі його пізнавальна привабливість: матеріал тісно пов`язаний з певною цікавою проблемою, визначено проблемні питання. Важливо пояснити учням значення матеріалу, що вивчається, для практичної діяльності, для пізнання інших наук та побудови цілісної системи знань із даного предмета, які будуть необхідні надалі.
Розвиткові мотивації навчання сприяє цілеспрямований вплив через систему педагогічних методів і прийомів. Методами реалізації етапів орієнтації та цілей визначення можуть бути актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація тощо.
Ось, наприклад, як я створюю проблему, необхідну для розв`язання нового матеріалу: на дошці запис: Подивіться. Прочитайте.
Проблематизація:
Чи можна цю групу слів назвати реченням? Чому?
А чи треба нам це знати?
Для чого?
Оце, діти, й буде наш маленький секрет, який ми розкриємо протягом уроку. Згодні?
Під час мотивації навчальної діяльності на урок можуть приходити казкові герої зі своїми завданнями, можуть приносити телеграми з завданнями чи листи з неправильно виконаною роботою, виправити яку можна тільки добре попрацювавши на уроці та засвоївши певний матеріал.
На цьому етапі цікавим прийомом є викликання подиву у дітей. Наприклад, під час вивчення теми « Натуральні числа» я запитую: - Назвіть найбільше натуральне число. Діти з подивом виявляють, що такого числа не існує.
Навчальну мету можна також повідомити у вигляді плану уроку, наприклад:
1) Дізнатись, що таке займенник
2) Вчитись удосконалювати текст , використовуючи займенники.
Ефективним є залучення учнів до визначення мети і плану уроку. Залучати учнів до співпраці, зацікавлювати їх у подальшій роботі мені допомагають такі прийоми:
1. Відстрочена відповідь (на початку уроку ставлю таку проблему, розв`язати яку можна лише засвоївши тему уроку). Наприклад, чим відрізняються іменники курка, курча, півень ( під час ознайомлення з родами іменників).
2. Фантастична ситуація ( моделюю фантастичне завдання, наприклад, уявити себе на Місяці, дослідити його, тощо).
3. Помилка в поясненні ( пояснюючи матеріал, навмисно припускаюся помилки, щоб учні її помітили і виправили).
4. Прес-конференція, яку я проводжу з мікрофоном у вигляді гри.
( учні добирають додатковий матеріал з допоміжних, доступних їм засобів).
5. Запитання до тексту ( перед вивченням навчального тексту ставлю перед учнями завдання скласти до нього запитання, які допоможуть розкрити матеріал).
Завдання кожного вчителя – розкрити творчий потенціал своїх учнів. Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги, кооперація учнів і т. д. – це прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів на особистісно орієнтованому уроці. Добираючи завдання на урок, стараюся, щоб вони були цікавими, різноманітними, посильними. Кожен учень є рівноправним партнером на уроці і заслуговує, щоб його думку враховували. Не менш важливим, ніж оцінювання учнів є механізм «цінування» - вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення з приводу діяльності учнів та її результатів.
Процесу формування компетентності «уміння вчитися» сприяють багато чинників: системність, зміст навчальних предметів, методи, форми, засоби навчання та ін. Одним із визначальних чинників є використання різноманітних засобів навчання. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували інформаційну, мотиваційну та розвивальну функції. Педагогічний принцип наочності навчання вимагає постійного вдосконалення засобів навчання, що відповідають рівню розвитку науки і техніки. Підвищення якості викладання тісно пов'язане з докорінним поліпшенням методів навчання, що в свою чергу залежить і від застосування широкого комплексу технічних засобів навчання. Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. Із цією метою готую для учнів алгоритм міркувань, різноманітні пам’ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань. Тому, що опорні схеми, алгоритми міркувань, різноманітні пам’ятки, таблиці допомагають залучити кожного учня до активної діяльності на всіх уроках, довести уявлення з нової теми до формування понять, стійких навичок.
При цьому враховую, що засоби навчання мають охоплювати:
· цілісну систему завдань і вправ, доступних для учнів певної вікової категорії;
· диференційований матеріал з урахуванням рівнів розвитку дітей;
· раціональне співвідношення завдань для тренування і творчого використання;
· завдання на вільний вибір;
· завдання, що передбачають індивідуальну роботу, роботу в парі й групі.
Попри те, що молодшим школярам важко відстоювати свою точку зору, свою позицію, ставити питання, бути ініціативними у здобуті знань, індивідуальні, парні та групові форми організації навчальної діяльності створюю ситуації, коли кожний учень має можливість висловитись, проявити себе у комунікативному процесі. Саме вони є найбільш цінними з точки зору компетентнісного підходу до навчання.
Навчання – це важка розумова праця. І щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. Причому, цікавим може бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання. Одним із найефективніших способів пізнання є дослідницький підхід до предмета вивчення, коли не дають готових висновків, а надають змогу висунути свої гіпотези, або самостійно знайти правильну відповідь. Знання, набуті у процесі такої праці, зберігаються у пам’яті значно міцніше, оскільки вони не пасивно засвоюються, а здобуваються активними зусиллями. Ще Конфуцій свого часу наголошував: « Те що я чую, - я забуваю, те, що я бачу, - я пам’ятаю, те, що я роблю, - я розумію». На уроках ставлю учням запитання, що розвивають або продовжують обговорення, наприклад: « Що б ви могли додати?», « А яка думка в тебе?», « Хто може висловити цю точку зору іншими словами?», « Хто згоден із цією думкою?». Для того щоб на уроках робота була цікавою, діти залюбки виконували завдання, я намагаюся навчати їх у ігровій формі. Діти засвоюють матеріал і виконують завдання, рятуючи або допомагаючи казковим персонажам. Люблять вони і вправу «Займи позицію». Таке завдання ставлю на будь-якому уроці, коли існують різні варіанти розв`язування завдання, вибору правильної відповіді, аналіз вчинків героїв. Діти вчаться відстоювати свою точку зору, пояснюють, чому зробили саме такий вибір.
Я бачу себе тільки у співпраці з учнями: я і вони – ділові партнери, я – координатор цього процесу. Моя сьогоднішня праця – створити в класі атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, учити дітей розуміти і вирішувати проблеми ; надати дітям можливість щоденно відчувати радість від пізнання і творчої діяльності.
Формування інформаційно-комунікативної компетенції
Інформаційно-комунікативна компетентність – це здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися. Вона передбачає комплексне застосування мовних і немовних засобів, уміння змінювати глибину і коло спілкування, а також вміння інтерпретувати невербальні прояви інших людей. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування між людьми.
Виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:
вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування;
вміти ефективно взаємодіяти з оточенням;
бути готовим до діалогу;
вміти контролювати і оцінювати себе;
володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування
Джерелом розвитку комунікативної компетентності є :
трансляція комунікативних умінь у процесі міжособистісної взаємодії з іншими людьми;
оволодіння культурною спадщиною;
спостереження за поведінкою інших людей в процесі комунікації;
програвання в уяві комунікативних ситуацій;
Початкова школа розкриває широкі обрії для формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Плацдармом для формування у дітей комунікативної компетентності виступають, безперечно, всі уроки мови та читання. На них необхідно використовувати мову не тільки в навчальних вправах, а і в її природному призначенні – як засобу пізнання, спілкування , впливу.
Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери в системі «учитель-учень», «учень-інші учні», яка б сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала мовленнєву діяльність учнів. Треба позбутися стресово-утворюючих факторів. Важливо, щоб діти розуміли, що вони просуваються вперед, бачили позитивний результат, відчували задоволення від власного успіху і успіху тих, хто поруч.
Особливий статус відводиться таким формам роботи:
навчальний діалог;
монологічна промова;
словесна творчість і фантазування;
рольові ігри;
інсценування;
пошукова робота з різними джерелами інформації;
творчий переказ;
інтерактивні вправи: «мозковий штурм», «навчаючи – вчуся», « ток – шоу», «інтерв’ю», «дерево рішень», «акваріум», «карусель», гра «Коректор»- виправлення мовних помилок героя.
Співпраця в парах і групах
Невід’ємною складовою частиною комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення. Для залучення всіх учнів до діалогу вдаюся до таких прийомів як:
*вибір партнера по спільній роботі;
*визначення колективної думки;
*планування спільної праці;
*використання формул « подумай – обговори з другом – поділися з класом»;
*« очікування»;
*побудова оцінних суджень за схемою – опорою
Щоб перевірити навички діалогічного мовлення, використовую картки, що дозволяють учням самостійно ознайомитись із ситуацією мовлення , метою спілкування, мовним завданням.
Приклад картки:
Практичне завдання : складіть діалог
Ситуація : зимового ранку зустрілися Микола і Андрій
Мета спілкування : домовитися про підгодівлю пташок узимку
Мовні завдання :
1. Вживати слова: годівничка, насіння , сальце , я маю іншу думку.
2. Вживати ввічливі слова .
3. Не погоджуватися з думками співрозмовника.
Для 2 класу існує ще і малюнок.
Обравши картку , діти обирають співрозмовника; ознайомлюються із завданням, обдумують, обговорюють хід діалогу, розподіляють ролі. Розігрується діалог перед усім класом.
Однією із складових комунікативної компетентності є уміння долати комунікативні бар’єри , які виникають при відсутності розуміння ситуації спілкування або носять психологічний характер. Тому молодших школярів необхідно вчити інтерпретувати невербальні прояви інших людей. Знайомлю дітей з «каталогом жестів» і «словником тілорухів». Важливий і візуальний контакт: частота обміну поглядами, тривалість погляду, уникання його. Учні при монологічній промові часто дивляться на підлогу або у вікно. На все це звертаю увагу. Мова завжди є дзеркалом самосвідомості людини. Слово-образ формує особистість дитини, розкріпачує і спонукає до співтворчості.
Важливим для формування у дітей комунікативних умінь є досвід творчої діяльності. Набувається він при складанні власних оповідань, віршів, казок, легенд, описів, етюдів, есе. Із цих творів складається «Книга творчості класу». Такі висловлювання учнів потребують самостійності у визначенні змісту і доборі мовних засобів. Вони не повинні будуватися на основі всебічно підготовленого мовного матеріалу , що добирається вчителем на основі його власного бачення змісту.
Широкі обрії для формування у дітей комунікативної компетентності розкривають уроки роботи з дитячою книжкою ( уроки позакласного читання ). Коли учень розуміє , що в його товаришів і вчителя перед очима той самий текст , що і в нього, то читання вголос він вважає нудним. А читання з комунікативною метою – з метою донести до слухачів зміст незнайомого для них тексту , зацікавити їх – стимулює його застосовувати засоби виразності: звукові ( сила голосу, висота, тембр, мелодія голосу, тон , темп мовлення , паузи) і візуальні ( поза, жести, міміка, погляд). У дітей формується інтерес до їхнього власного мовлення.
Сприятливими для розвитку комунікативних здібностей вважаю інсценування, які є різновидом рольової гри. Якщо ролей на всіх не вистачає, декількох учнів призначаю на роль суфлерів, а іншим, особливо тим, що мають порушення у звуковимові, доручаю озвучувати явища природи.
Комунікативний підхід застосовувю і до переказу. Навчальний переказ, побудований за традиційною для школи методикою , не трапляється в житті. А непідготовлений переказ ( прочитаної книги, почутої історії, переглянутого фільму) відповідає моделі природного використання мови в комунікативних цілях. Переказувати можна уявному молодшому братику, мамі « по телефону», казковому гостю , присутньому на уроці, сусідові по парті. У різних випадках переказ повинен звучати по-різному з урахуванням особливостей кожного із слухачів.
Стимулом для комунікативно спрямованих висловлювань учнів є дидактична гра, обговорення можливого розвитку подій у тексті під час читання з передбаченням, вигадка продовження сюжету, фантазування про те, « що було б, якби»
Комунікативне використання мовлення на уроках реальне лише за умови використання роботи в парах і в групах. Наприклад, при відновленні деформованого тексту з використанням прийому «мозаїка», де кожен переказує , пояснює для інших зміст «свого» уривка. Це навчає школярів орієнтувати своє мовлення на співрозмовника, формує уміння спокійно і доброзичливо слухати.
Максимальна мовленнєва активність дітей досягається, коли ніщо не відволікає їх увагу. Тому при мовленнєвій діяльності не використовую технічні засоби. Вони гальмують мовленнєву активність.
Коли дитина щось розповідає, не можна порушувати послідовність викладання думки, виправляючи її. Повторюю слово в правильній граматичній формі, або виправляю іншу помилку після розповіді. Якщо в учня часто зустрічається помилка в одному й тому ж слові, пропоную йому скласти розповідь з цим словом. Робота над виправленням помилок розвиває у дітей слухову увагу і формує у них чуття мови.
Прищеплюю своїм учням культуру спілкування, яка виявляється не тільки в доречному використанні формул мовленнєвого етикету, а й в умінні уважно слухати співрозмовника, призупиняти своє мовлення, щоб дати можливість висловитися іншому; а також в умінні висловити критичне зауваження у такій формі, щоб нікого не образити.
Свої комунікативні здібності і потреби діти реалізують також на перервах та у позаурочній роботі.
Дитячі скандали починаються із-за дрібниць: вихопив, штовхнув, зачепив. Наведу приклад, як їх попереджаю. Учням пропонується ситуація, яку вони розв’язують за допомогою технології «Акваріум».
Ситуація: – Ти приніс в школу альбом з марками, щоб показати товаришу. Учень з нашого класу вихопив його з рук та не бажає повертати.
Завдання: – Спробуй повернути альбом «мирним шляхом».
Два способи розв’язання
Хазяїн альбому задає кривднику два-три питання, на які він відповість: «так».
Тобі подобається мій альбом? ( Так )
Бажаєш, щоб я розповів тобі про марки? ( Так )
Ти згоден, щоб ми разом розглянули марки? ( Так )
– Скільки тобі потрібно часу, щоб розглянути альбом?
– Коли ти зможеш мені його повернути ?
При назріванні конфліктної ситуації часто застосувую прийом
«Моментальна фотографія»
Подається команда : «Клас, завмри!»
Обирається група дітей – «епіцентр» конфлікту – це і буде фотографія. Вони залишаються нерухомі.
Іншим команда: «Оживи !»
Ці учні коментують «фотографію», аналізують, дають поради.
Якщо сварка між дітьми вже відбулася, можна ужити вправу«Поверни минуле»
Зупинившись у якій-небудь миті, всі відтворюють і аналізують, як в неї потрапили.
Наведені прийоми спонукають дітей до самостійних міркувань. Так молодші школярі розбираються в собі та вчаться розуміти інших, а це і є метою формування комунікативної компетентності.Працюючи в цьому напрямку, поступово формую у дітей якості особистості, здатної до комунікативної діяльності: уважність, урівноваженість, лагідність, почуття такту, терплячість, емоційність, справедливість, оптимістичність, доброзичливість, організованість, самовладання. Ці здібності знадобляться учням для подальшого особистого розвитку, здобуття освіти і до активної участі у житті суспільства.
Шляхи формування соціальної компетентності
Соціальна компетентність є складовою життєвої компетентності молодших школярів і характеризує їх спроможность налагоджувати продуктивну взаємодію з іншими людьми, працювати в команді, знаходити консенсус, запобігати конфліктам, приймати самостійні рішення, відповідати за їхні наслідки для оточення, ціннісно ставитися до довкілля та власного «Я». Формування та становлення соціальної компетентності особистості молодшого школяра – є розгортання її життєвого потенціалу.
Соціально компетентна особистість уміє:
( приймати соціальні правила і норми;
( знаходити правильні орієнтири для побудови своєї соціальної поведінки;
( брати інших до уваги, рахуватися з їхніми бажаннями та інтересами;
( визнавати сильні сторони інших людей;
( поводитися з партнерами по спілкуванню гнучко, володіти мовленнєвим етикетом ;
( відстоювати власну точку зору, домовлятися, гідно вигравати і програвати;
( виявляти толерантність, емпатію, здатність співчувати і співрадіти;
( уникати конфліктів або розв'язувати їх мирним шляхом, у разі потреби звертатися по допомогу, вміти нею скористатися;
( оптимістично ставитися до труднощів, уміти мобілізовуватися на їх подолання;
( проявляти витримку у стресових ситуаціях узгоджувати свої бажання з можливостями та вимогами;
Для того, щоб засвоєні учнями соціальні знання не залишалися на рівні формальної обізнаності з нормами поведінки, а втілювалися в життя, на уроці варто створюю такі ситуації, щоб дитина відчула необхідність застосувати знання на практиці, збагачувала свій практичний досвід. Таку можливість надають сюжетно-рольові ігри. Їх мета – набути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід і почуття. Сюжетно-рольова гра виступає технологією апробації дитиною майбутніх соціальних ролей; може також використовуватися для отримання конкретних навичок поведінки. Вона імітує реальність, надає можливість учасникам діяти «наче справді». У сюжетно-рольовій грі відсутній готовий сценарій, опис дій і вчинків героїв. Учасникам гри пропонується ситуація, яка потребує від них, відповідно до обраної ролі (пасажира, покупця, господаря), самостійно обрати способи поведінки та будувати взаємини з партнерами по грі на основі засвоєних правил етикету. Ті психічні стани, які гравці переживають під час гри, закарбовуються у свідомості і пізніше відіграють провідну роль у процесі самовизначення особистості, пошуку її власної ідентичності. При чітко продуманій організації, такі ігри дають для соціалізації школяра значно більше, ніж хороше оповідання чи бесіда. В сюжеті закладаю певну ідею, яка б виконувала функції регулятора поведінки. Ігри «У гостях», «Ми в театрі», «У бібліотеці», «У тролейбусі», «Йдемо до музею», які організовую на уроках, під час годин спілкування, є ефективним методом вправляння у культурі поведінки. Вони готують учнів до відтворення правил етикету в реальних життєвих ситуаціях. Під час таких ігор в учнів формуються навички діалогічного мовлення, засвоюються засоби вербального і невербального спілкування, розвиваються уміння узгоджувати свої дії, думки з потребами товаришів, удосконалюються особистісні якості, виховується ціннісне ставлення до себе і навколишнього світу. При цьому дитина має можливість реалізувати себе, як активного учасника події чи діяльності, приміряти ролі дорослих людей, проявити власні здібності, особливості мислення і уяви тощо. Моральні ситуації, які використовуються в етичній бесіді прагнуть інсценізувати. Ситуації дозволяють учневі виділити ті моральні грані людських стосунків, які раніше залишалися непоміченими. Глибока зацікавленість дитини певною ситуацією спонукає її ідентифікуватися з дійовими особами і запропонувати їм свої варіанти поведінки. Учні самостійно приймають рішення у пропонованій ситуації, що сприяє інтенсивному просуванню їх у моральному розвитку, накопиченню «банку життєвих ситуацій», який у разі необхідності може бути активізований. Серед сучасних методів і технологій, які широко використовуються важливе значення для формування соціальної компетентності молодших школярів має проектна діяльність. Зокрема, проекти «Історія досягнень», «Як досягти успіху в житті», «Гордість України», «Створення герба родини», «Як безпечно відмовитися від небезпечної ситуації» є цікавими і важливими для самих відкривачів. Робота над проектом дозволяє сформувати вміння працювати з різноманітними інформаційними джерелами, проводити спостереження та робити висновки, залучитися до пошукової діяльності, підвищити пізнавальну активність у засвоєнні знань. У ході реалізації проекту учні вчаться співпрацювати, відкривають у собі здібності лідерів, відчувають себе членом команди, беруть на себе відповідальність. Таким чином, відбувається соціальний розвиток молодшого школяра.
Формування загальнокультурної компетентності
Загальнокультурна компетентність це:
– культура міжособистісних відносин;
– толерантна поведінка;
– формування моральних якостей;
– ознайомлення з культурною спадщиною українського народу;
– ознайомлення з найважливішими досягненнями національної науки й культури, визначними подіями та постатями в історії України.
Народ і виховання – поняття взаємопов’язані, вони не існують одне без одного. Адже так повелося в історії людства, що кожен народ від покоління до покоління передає свій досвід, духовне багатство як спадок старшого покоління молодшому. Саме так створюється історія матеріальної й духовної культури нації, формується її самосвідомість.
Щоб полюбити свою землю, треба неодмінно її пізнати. Любов до Батьківщини дає вихованню вірний ключ до серця дитини. Актуальним це є і зараз, адже повноцінну, національно свідому особистість із почуттям власної гідності, з високими моральними якостями можливо виховати тільки завдяки правильно організованій системі вивчення національних ідеалів, традицій, звичаїв. Як іти в ногу з часом та водночас не забути того, що дісталося нам у спадок від предків? Як зберегти, примножити та передати своїм дітям знання і вміння українського народу? Використання досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, допомагає впроваджувати в навчально-виховний процес усе цінне з народної мудрості, активно залучати школярів до засвоєння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливості спиратися на досвід людства, не може розвиватися повноцінно. Використання елементів народознавства в навчально-виховному процесі сприяє формуванню загальнокультурної компетентності, готовності учнями виконувати заповіти батьків.
Загальнокультурній компетенції, як і іншим видам мовленнєвої компетенції навчаю дітей уже з перших кроків до школи. Ситуації спілкування складаються в нашому житті кожен день. По дорозі з дому до школи, зустрічаючи сусідів, знайомих, ми вітаємося, запитуємо про їх справи, здоров’я їх та близьких, заходимо в магазин – спілкуємось з продавцями тощо. Дитина не повинна проходити мовчки біля дорослих, тому звертаю її увагу на прийоми вітання, звертання, методи й правильність спілкування, підказую та вчу нових слів привітання, подяки й т.п., тобто розвиваю постійно в дитини культуру мовленнєвого спілкування з оточуючими в щоденному житті.
Формування громадянської компетентності.
Найбiльш ефективними для формування громадянсякої компетентностi є колективнi творчi справи; використання проектних, iнтерактивних, iнформацiйно- комунiкативних технологiй. Прiоритетними у цій роботi вважаю:
методи формування свiдомостi особистостi (бесiди, розповiдi, пояснення, диспути, дискусiї, екскурсiї, читання науково-популярної, художньої лiтератури, метод прикладу, робота з батьками);
методи організації дiяльностi й формування досвiду суспiльної поведiнки (громадська думка, громадське доручення, створення виховних ситуацiй, безпосередня участь у громадському життi);
методи стимулювання поведiнки й дiяльностi (метод проблемних ситуацiй, змагання, моральнi й матерiальнi заохочення).
Громадянське виховання в рамках виховної системи школи, класу спирається на загальнолюдські, вічні моральні цінності. Такими є наступні фундаментальні поняття: Земля - спільний дім людства XXI століття,
Земля людей і живої природи.
Вітчизна - єдина, унікальна для людини Батьківщина, дана йому долею дісталася йому від предків.
Сім'я - початкова структурна одиниця суспільства, перша людська спільність дитини та природне середовище його розвитку.
Праця - основа людського буття, вид діяльності, адекватний сутності людини.
Знання - результат старанності і, перш за все, творчої праці, могутній засіб розвитку особистості.
Культура - духовне і матеріальне багатство, накопичене розвитком людських цивілізацій.
Людина - вища, абсолютна цінність, «міра всіх речей», об'єкт, суб'єкт і результат виховної системи школи.
Центральне місце у вихованні моїх школярів займає формування громадянської компетентності молодшого школяра: відповідального ставлення до природи, до себе, як складової частини природи і суспільства, до оточуючого нас матеріального світу, до живих істот навколо нас.
Ще в першому класі стараюсь, щоб кожен учень знав кілька давньоукраїнських міфів, казок, легенд, прислів'їв і приказок, пісень, віршів про родинне життя, його цінності, рідний край, природу, свій народ. Цілеспрямовано формуюю основи системи знань про Україну-Батьківщину, героїчні подвиги предків. Учні збагачуються духовними цінностями, закодованими в кращих творах фольклору, дитячих письменників. Для цього склала збірку українських прислів`їв та приказок, об`єднаних за темами: про Батьківщину, знання, працю, слово, добро, правду, тощо. Діти добре знають доступні їхньому віку українські пісні, казки, легенди, колядки, щедрівки, народні ігри. У процесі патріотичного виховання особливе значення приділяю пізнанню дітьми важливих епізодів із історії рідного народу, з життя і боротьби з ворогами видатних синів Вітчизни – богатирів, витязів, і славних воїнів-козаків. Усе це допомагає мені вводити дитину в коло духовного життя нації. Герої казок, пісень, дум та інших народних творів пробуджують у наших вихованців глибокі і добрі почуття, викликають гордість за героїчне минуле, надихають на корисні справи, гуманне ставлення до інших людей.
Ось розроблений мною орієнтовний зміст знань про рідний край, який посильний шести-семирічним дітям:
– Найдавніші поселення рідного краю, що відомо з його історії?
– Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в селі, місті? Що він зробив для народу, держави?
– Наймальовничішій куточок Куп`янщини. Чим він відомий?
– Туристичний маршрут рідним краєм.
Безпосереднє спілкування з довкіллям поєднуються з впливом емоційно-художніх засобів українського мистецтва – музикою, співом, малюванням, вишиванням, використанням народних прислів’їв, загадок, приказок, пісень та легенд на різноманітних позакласних заходах: «Свята моєї родини», музично-поетичне свято «Україну мою, рідну неньку, я усім своїм серцем люблю», прогулянка – милування: «Немає України без калини» та ін. Щоб інформативний матеріал з народознавства краще засвоювався дітьми і сприймався з більшою цікавістю, попередньо здійснюю його мотивацію; розповідь поєдную з практичною діяльністю дітей, їхньою безпосередньою участю в народних святах, театральних дійствах, творчою роботою на заняттях з трудового навчання та образотворчого мистецтва, з екскурсіями до краєзнавчого музею. Важливу роль у виховному впливі відводжу народним іграм, у які діти з задоволенням грають на подвір’ї школи, та іграшкам, що самостійно або за допомогою батьків майструють пізнаючи національний дух народу, його високу мистецьку культуру. Очевидно, що в цьому віці усі моральні якості особистості перебувають у своєму моральному становленні – втім, усі вони беруть початок саме на першому етапі шкільного життя. Відтак, дошкільний та молодший шкільний період – найбільш сприятливі для формування громадянських рис особистості. Звідси, особливу увагу звертаю на створення доброзичливої довірливої атмосфери, врахуванні побажань та інтересів дитини, заохочення проявів ініціативи, можливості змістовного різновікового спілкування як з дорослими, так і з дітьми. Навчаю дітей способам ділового і особистісного спілкування, співробітництва, толерантній і коректній формі зауважень, відстоювання власної думки без використання недоброзичливих суджень та оцінок,а також, роз'яснюю можливі способи поведінки, які виражають бажання надати допомогу людям, підтримати ініціативу інших, учити справедливому ставленню до зауважень партнера, вчити умінню аргументувати заперечення, умінню переконувати партнера. Така робота поєднується з встановленням правил поведінки дитини в школі, в родині, у громадських місцях.
На сучасному етапі розвитку України відповідно до означених демократичних орієнтацій важливо, щоб усі члени суспільства мали уявлення про права людини в громадянському суспільстві. Дуже важливим є донесення до свідомості дітей первинних уявлень про права кожної людини. Правовиховна робота з молодшими школярами вирішує цілий комплекс завдань громадянського виховання з формування уявлень про нашу державу, її закони, права і обов'язки людей, правила і норми їхнього співжиття в соціумі. Велику цікавість у наших вихованців викликають цикл виховних годин під назвою «Захистіть мене від лиха й зла, бо я ще дитина мала», де діти вперше усвідомлюють свою роль у суспільному житті країни. Спираючись на власний досвід, розробила такі методи і засоби, як:
розгляд картин, що відображають знайомі для дітей життєві ситуації, які демонструють настрій, стани, поведінку дітей у довкіллі (тривогу, хвилювання, страхи, фізичний біль, образу) і реакцію старших людей або однолітків на ці стани самопочуття;
читання художніх творів, зокрема народних казок, у яких змальовується певна ситуація, що втілює певний правовий зміст з наступним її обговоренням;
вправи-практикуми: Нащо дітям права? Які обов'язки дітей? Чим відрізняються права дорослих і дітей? Що ти будеш робити, якщо ви гралися у великій купі піску, вона обвалилася і засипала хлопчика?
ігри-вправи на актуалізацію “Я”: Хто у нас в групі найвідповідальніший (працелюбність, сміливість)? Кому можна доручити важливу справу?
ігри-вправи, в яких дітям пропонують вирішення ситуацій з певним морально-правовим змістом;
позитивна оцінка реальних проявів дітей, що відображає їхню громадянську спрямованість, чесність, гідність;
конкурси на найкраще побажання, конкурс хвальків, чародіїв;
дидактичні ігри: “Лото настроїв”, “Підбери почуття”, “Порівняй героїв казок”.
Підсумовуючи викладене, роблю такі висновки:
– національне відродження України гостро ставить проблему громадянського виховання особистості;
– діти повинні знати історію свого народу, власні права та обов`язки, правила і норми співіснування в соціумі.
Здоров`язберігаюча компетентність
Під поняттям здоров’язберігаючої компетентності слід розуміти характеристики властивостей учня, спрямовані на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я – свого та оточення.
Стародавній лікар і філософ Авіцена стверджував: «Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати». За роки навчання в школі учні мають здобути глибокі, різнобічні знання про здоров’я людини з різних галузей науки, що є підґрунтям для формування умінь і навичок, які допомагають людині підтримувати власне здоров’я. Школярі близько 80% часу проводять сидячи. Тривале сидіння спричиняє зменшення працездатності всього організму, особливо мозку: знижується увага, слабшає пам'ять, погіршується координація рухів. У малорухливих дітей порушується постава: розвивається сутулість і сколіоз. Тому гіподинамія – зниження рухової активності, негативно впливає на здоров’я школярів. Значне навчальне навантаження в школі та вдома; нераціональне харчування, недотримання режиму сну, навчання, відпочинку – все це не сприяє правильному розвитку дитини, зміцненню її здоров’я. Особливої уваги потребує стан здоров’я молодших школярів. Коли дитина тільки переступила поріг школи, їй важко звикати до уроку, режиму роботи, тут потрібна вміла, чуйна і тактовна підтримка вчителя. Тому в своїй педагогічній діяльності стараюсь створювати сприятливі умови навчання дитини в школі (уникати стресових ситуацій, ставити адекватні вимоги); оптимально розподіляти час на уроці, щоб розумова праця чергувалась з повноцінним раціонально організованим руховим режимом. Роблю все, що залежить від вчителя, для створення сприятливого мікроклімату, а саме: перевіряю освітлення, температурний режим, провітрюю кімнату, дотримуюсь правил гігієни, чистоти в класі, створюю затишок. При розсаджуванні дітей за парти користуюся такими критеріями: вади здоров’я (зір, слух, спина), зріст, психологічна сумісність. Впроваджуючи нові прогресивні технології та інтерактивні методи навчання, стараюся дотримуватися правила: «не нашкодь, навчаючи». Для цього під час навчального процесу стежу за своєчасною зміною статичної напруги під час письма та читання (фізкультхвилинки, вправи для корекції зору, музичні паузи); забезпечую зміну різних видів навчальної діяльності, стараюсь використовувати наочність з урахуваннями вимог гігієни; використовую позитивні емоції, які полегшують засвоєння матеріалу, що в свою чергу зменшує втому, стимулює вищу нервову діяльність, покращує психологічний клімат у класі.
Формування навичок здорового способу життя реалізую через інтегрований курс «Основи здоров’я», розучую рухливі ігри та естафети, що сприяють створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект, є важливим засобом реалізації міжпредметних зв’язків у процесі фізичного виховання школярів.
Уміння і навички, що стосуються здорового способу життя і безпеки життєдіяльності, потребують багаторазового вправляння, тому в організації їх застосовування в практиці переважають практичні вправи і ігрові ситуації, індивідуальна й групова діяльність. Практикую заучування приказок та прислів’їв про здоров’я. Обов’язковим є зв'язок із життєвим досвідом дітей, урахування умов в яких вони перебувають удома.
Особливе значення для формування здоров`язберігаючої компетентності має співпраця з сім’єю, мотивація дітей на самоконтроль у щоденному виконанні правил щодо збереження, безпеки життя свого й оточуючих. Здоров’я дитини починається в сім’ї, - такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на основі численних досліджень. Тому в сучасних умовах педагогічна просвіта батьків стає водночас і формою, і умовою спільної праці школи і родини у розв’язанні проблеми формування здорового способу життя. З цією метою добираю актуальну тематику класних батьківських зборів із питання формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів: «Режим для першокласника», «Труднощі адаптації першокласників до школи», «Телевізор та комп’ютер у житті сім’ї та дитини» (2 кл.), «Емоційні стани дорослого і дитини, що приховано за ними» (3 кл.). «Дитячий травматизм і надання першої допомоги при травмах» (3 кл.), «Причини і наслідки дитячої агресії» (4 кл.) та інші. Ефективним є також навчання здорового способу не лише на уроках, а і в позаурочний час. Традиційним є проведення таких позакласних заходів: «Веселі старти», «Шлях до здоров’я», виступ агітбригади «Здоров`ятко», тренінгу «Твоє здоров`я у твоїх руках, тож бережи його щоднини». З задоволенням діти приймають участь у конкурсі малюнків корисних порад «Здоров’я – найголовніше багатство» та тематичних практикумах: «Як вчинити у даній ситуації: битися чи не битися?», «Як вчинити у даній ситуації: тобі запропонували сигарету» та інші.
Шляхи формування предметних компетентностей
Реалізація компетентісного підходу в процесі навчання читати молодших школярів зумовлює необхідність з’ясування сутності читацької компетентності, її структури, складових, визначення ролі й місця у системі інших компетентностей.
В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності людини. Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня сформованості вміння читати, ніж раніше. Стрімке зростання обсягу інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності, потребує збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного й прийняття рішення. З огляду на це, читання стає основою освіти і самоосвіти, провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя.
Отже, навчальному предмету «Читання», який є важливою складовою освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти, належить особлива роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра. Адже читання є одним із видів мовленнєвої діяльності школяра, дотичної до творчої. Читацька діяльність зумовлена навчальними і суто особистісними потребами людини, має свої завдання і мотиви, засоби і способи, спрямована на певний предмет і результат. Одне з основних завдань початкової школи навчити дітей правильно, свідомо, виразно та швидко читати. В. О. Сухомлинський писав: «Читан ня це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Важко вчитися дитині, яка не вміє добре чи тати, вона зазнає труднощів під час роботи на уроці, під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво чита ти додатково. Адже учні, які погано читають, не відчувають потреби спіл куватися з книжкою, часто відстають із багатьох предметів. Здебільшого ці учні не вміють читати ефективно та раціонально, дістаючи з прочитано го максимум користі й задоволення протягом мінімуму часу, не вміють гнучко застосовувати різні види й ре жими читання залежно від його мети і змісту тексту. Це невміння й нелю бов до читання найчастіше започат ковуються у молодшому шкільному віці, коли не приділяється достатня увага техніці читання.
Для вдосконалення навичок читання маю цілий комплекс вправ, таблиць для індивідуальної роботи. Так, у першому класі починаю роботу з і складовими таблицями: ГП, ПГ, ППГ, ПППГ, таблицями, де за найкоротший час треба знайти певну кількість даної букви, яка чергується з іншими. Потім діти вчаться в різних темпах читати трибуквені слова, далі – чотирибуквені тощо.
Таблицю Шульте вводжу в ІІ семестрі 1 класу, коли діти вивчають нумерацію в межах 100. У 2-му класі це також завдання на розподіл слів за наголосом, пірамідки слів, розширення речен ня, доповнення вислову, закінчення прислів'я або вір ша, роз'єднання слова і прочитання речення, вставляння у вірш пропущених складів
У 3-му класі доречними стають робота з римами, добір іменників або прикметників до поданих слів, складання речень за схемами, складання вірша із розсипаних рядків. Можна також переставити рядки так, щоб отримати вірш, скласти прислів'я із дефор мованого речення, з'єднати частини прислів'я та по яснити їх значення.
У 4-му класі можна також використовувати робо ту з текстом: відредагувати, знайти недоречно вжи ті слова, продовжити розповідь або опис, правильно розташувати репліки діалогу.
Значне місце у 14 класах займає робота зі ско ромовками, лічилками, загадками, які містять у собі гру словесне забавляння в рими, звуконаслідуван ня, відгадування, запам'ятовування тощо. Якщо тек сти дітям зрозумілі і близькі, вони читають і перечи тують їх безліч разів охоче й без примусу. Так відпра цьовується техніка читання й виразність, з'являється інтерес до читання.
Часто на своїх уроках використовую такі вправи:
1. Замініть першу букву на л та прочитайте: Dіc, Пак, Цев.
2. Прочитайте склади та обведіть ті, у яких є голосні а, о, и, складіть з ними слова.
ді ми
ру ма ло
на се ши
3. Розмовляйте, як ворона.
4. Складіть імена дітей.
Зо
тя
Ка
на
Ва
за
Co
я
Лі
ля
ся
5. Вставте у пропущені клітинки букву о та про читайте слова, що утворилися.
с
р
к
а
б
л
т
м
л
к
в
р
н
а
6. Прочитайте слова на одному видиху і знайдіть зайве.
Ведмідь, лисиця, зозуля, заєць, лев.
Капці, чоботи, спідниця, черевики.
Береза, дуб, тополя, бузина.
7. Гра «Хто більше». Подумайте.
У назвах якого посуду є звук с? (Салатниця, кас труля, сільниця, склянка.)
У назвах якого взуття є звук с? (Сандалі, босо ніжки.)
У назвах яких фруктів є звук с? (Абрикос, слива, апельсин, персик.)
У назвах яких тварин є звук с? (Лисиця, соба ка, лось.)
У назвах яких дерев є звук с? (Сосна, осика, ясен.)
У назвах яких овочів є звук с? (Капуста, ре диска.)
8. Серед букв знайдіть назви казок. СКНОІЛГОУБОРКОНЬКА («Колобок», «Снігуронька».)
9. Гра «Слово розсипалося».
Спробуйте зібрати з букв слова, прочитати їх і ді брати узагальнююче слово.
киласвті ... (ластівки) рогоціб ... (горобці)
ражувіл ... (журавлі) пакши ... (шпаки)
10. Доповніть речення. Ідуть дощі.
ідуть дощі.
ідуть дощі.
ідуть дощі
ідуть дощі
11. Складіть речення ( таблиця деформованих речень)
Завжди, я, їжею, руки, перед, мию.
12. Складіть речення за схемою.
Яка ? йде хто ? Де ? лежить що ?
Де ? живе хто ? Куди ? летять хто ?
13. Закінчіть речення.
Якщо хочеш бути здоровим, то...
Добра людина та, яка...
14. Гра «Чомучки і Всезнайки».
До речення «Восени пташки відлітають у вирій» Чомучки ставлять якомога більше запитань, а Все знайки відповідають.
Наприклад:
Коли пташки відлітають у вирій?
Восени.
Куди відлітають пташки?
У вирій.
Хто восени відлітає у вирій?
Пташки.
Пташки восени відлітають у вирій?
Так.
15. Прочитайте репліки діалогу і розташуйте їх у правильному порядку.
Діку, виходь погуляти.
Ні, я не можу, бо хазяїна немає вдома.
Привіт, Діку.
Привіт, Лорде.
До вечора, Лорде!
Побачимося, Діку!
Тоді давай зустрінемося ввечері біля дому, коли твій хазяїн повернеться.
Давай. Я покажу тобі, де зарив велику смачну кісточку.
Між ким відбувався діалог?
16. З'єднайте частини прислів'я. Поясніть їх зна чення.
Немає рідного краю мов калина у цвіту,
Дівчина у вінку а восени червоні яго ди дарує.
Весною калина квітує, без калинового гаю.
17. Закінчіть прислів'я. Хочеш їсти калачі не сиди... Людина без друзів, як дерево без... У чужій сторонці не так світить...
18. Прочитайте текст. Який недолік у ньому?
Відредагуйте текст.
Цілий день проводить дятел медичний огляд своєї ділянки. Дятел перелітає з дерева на дерево, заглядає в кожну щілину. Від гострого дзьоба дятла не схова тись жодній шкідливій комасі.
19. Знайдіть у тексті невдало вжиті дієслова й замініть їх влучнішими синонімами.
Це було літом. Діти попленталися в ліс по гриби. Під кущем вони надибали їжака. Ігор поклав їжачка в кошик і притяг додому. Оленка хлюпнула йому в тарілочку молочка.
Восени діти презентували їжачка школі. Тепер він мешкає в живому куточку.
20. Скоромовки.
Діти читають повільно, пришвидшеним, швидким темпом, тихо і голосно.
Мила митися не вміла, Мила мило з рук не змила.
Карп Карпович у Карпа Карповича коропа ку пив.
В ямі не спиться вусатому сому, Сому вусатому сумно самому.
Біжить стежина поміж ожини. І вже у Жені ожини жменя.
В домі Діми дим. Ой ходім туди, ходім, рятувати Дімин дім.
Такі вправи добре впливають на розвиток творчих здібностей учнів, на позитивне сприйняття ними теми уроку, позначаються на мов леннєвій культурі й загальному розвитку учнів.
Свідомість читання це основна якість, без якої решта не мають сен су. Навчання свідомого читання тісно пов'язане з виробленням у дітей на вичок роботи з книгою: уміння орі єнтуватися в книзі, користуватися виносками й тлумачним словником; зіставляти різні твори, об'єднувати їх за темою. Щоб перевірити якість розуміння прочитаного, часто проводжу тестову перевірку сприймання тексту. В другому класі це тести, де треба дати відповідь «так» чи «ні», а вже починаючи з третього – вибрати одну відповідь з кількох.
Роль книги у вихованні інтересу до читання, вдосконаленні техніки чи тання дуже велика. Початок само стійного читання - важливий період у житті школяра. Багато дітей, намага ючись подолати труднощі під час чи тання, відвертаються від книги. Щоб допомогти молодшим школярам по долати труднощі, використовую та кий прийом: читаю вголос казку або захоплююче оповідання, а на найці кавішому місці зупиняюсь і пропо ную дітям дочитати книгу, розпові сти її зміст. Читати складно, але так хочеться дізнатися, що сталося далі з улюбленими героями, і багато ді тей дочитують книгу. На виховні го дини діти у підгрупах готують інфор маційні повідомлення, «цікавинки» запропонованої тематики. Поступово у дітей формуються інтерес до кни ги, звичка читати.
Програма визначає зміст і обсяг знань, умінь, навичок, які учні мають опа нувати в процесі роботи з дитячою книгою. Постійно формую в учнів інтерес до дитя чої книги, розвиваю читацьку пам'ять, розширюю світогляд, учу сприйма ти доступні книги, розповідати, про що (або про кого) прослухали, дава ти найпростішу оцінку прочитаному, відшукувати прослухане оповідан ня (вірш, казку, скоромовку, загад ку, прислів'я, пісню, веселинку, каз ку в книжці), розпізнавати книжки за змістом, називати їх (прізвище ав тора, заголовок), дотримуватись пра вил гігієни читання і збереження книг, правильно розглядати книжку, розу міти, що зміст книжок завжди відо бражається в їх назві та ілюстраціях на обкладинці і в тексті.
У початковій школі дітей навчаю знаходити необхідну книгу в бібліоте ці, користуватися картотекою, форму ю навички роботи з книгою, вихову ю читацьку активність, знайомлю із процесом виготовлення та історією друкування книги, вчу правил по водження з книгами. Діти під моїм ке рівництвом створюють бібліотеку класу, ведуть читацький щоденник, в якому записують прі звище автора, назву книги, малю ють ілюстрації.
2. Структуру уроків української мови в чотирирічній початковій школі побудовано за принципом змістового узагальнення, який полягає у доцільності вивчення в початкових класах усіх сторін( рівнів) мови у їх взаємозв`язку. Теоретичною основою такого підходу є те, що мова є цілісним явищем, і свідоме оволодіння нею як засобом комунікації можливе тільки за умови комплексного використання її лексичного складу, знань з граматики, способів словотворення, фонетики і орфоепії, а в писемному мовленні – ще й орфографії та пунктуації.
Першими вправами на етапі сприймання, усвідомлення і первинного запамятовування є вступні вправи, які передбачають завдання на осмислення, усвідомлення і первинне запам`ятовування понять, правил, законів, положень ( логічні вправи); та які є першими спробами застосувати ці правила на практиці у поєднанні з поясненням, обґрунтуванням своєї відповіді ( пробні вправи).Зазначені вправи об`єднають такі мислитель ні операції як порівняння, узагальнення, систематизація.
Наприклад, у процесі вивчення теми « Іменник»учні повинні усвідомити і запам`ятати істотні ознаки виучуваної частини мови, навчитися розпізнавати іменник як самостійну частину мови тощо. Реалізую цю мету у ході виконання комплексних вправ. Для осмислення, усвідомлення і засвоєння істотних ознак іменника пропоную такі завдання:
Що означає іменник?
На які питання відповідають іменники?
Які бувають іменники?
Як вони змінюються?
Яку роль відіграють іменники в мовленні?
Яким членом речення виступають?
З якою частиною мови найчастіше пов`язуються в реченні?
Чим відрізняються іменники від інших частин мови? Доведіть свою думку.
Допомагає в засвоєнні цього матеріалу побудова асоціативного куща, в якому відображено все про іменник. Для перевірки засвоєння нових понять застосовую картки оперативного контролю та тестові завдання. Наприклад:
1. Іменник означає:
А) ознаку предмета В) назву предмета
Б) дію предмета
2. Познач групу іменників:
А) високий, зелений, новий
Б) небо, сніг, соняшник
В) працювали, зеленіли, сміялися
3. Іменники, до яких можна підставити слова вона, моя, належать до:
А) чоловічого роду
Б) жіночого роду
В) середнього роду
4.Іменники, що є назвами істот відповідають на питання:
А) що? чого? чим? на чому?
Б) хто? кого? ким? на кому?
В) який? яка? яке? які?
5. Спиши текст. Підкресли в тексті іменники:
Червоні снігурі
Стрибають по дворі.
В задумі чорний крук
Пішов на білий сук.
6. Встав в поданих іменниках пропущені букви, визнач рід:
З..мля, к..шеня, ж..ття, д..ректор, ст...бло.
7. Запиши 4 загальних назви.
8. Побудуй зі слів речення. Підкресли його головні члени:
стрункі, над, ростуть, дві, ставком. берези
Наступні завдання проводжу у формі вибіркового диктанту або письмових вправ.
- Спишіть текст. Підкресліть іменники. Поставте до них питання.
Дощ
Десь далеко обізвався грім. Легко й радісно зітхнув парк. Раптом потемніло, закрутила курява. Здалеку щось загуркотіло й покотилося по небу. Вітер ущух. Між листям тихо зашелестів дощ. І знову запала тиша..
Таким чином, уже під час пояснення нового матеріалу і виконання вступних вправ в учнів починають вироблятися перші навички практичного застосування набутих знань, виучуваних правил. Однак, для вироблення і зміцнення навичок і вмінь, які почали складатися організовую їх закріплення на етапі застосування знань за зразком або у подібній ситуації.
Щоб забезпечити подальшу роботу з вироблення і зміцнення навичок і вмінь, організовую роботу з вправами за зразком або у подібній ситуації. Адже, навіть зрозумівши сутність виучуваного навчального матеріалу, учень не завжди може відтворити його зміст, застосувати у навчальній діяльності. Для кращого запам`ятовування, присвоювання нової інформації, застосовую тренувальні вправи. в процесі яких на основі багаторазового повторення відповідних дій чи операцій на застосування вивченого правила в учнів виробляються і закріплюються конкретні навички й уміння. Організовую виконання таких вправ за зразком, за інструкцією, за окремим завданням. Наприклад:
Тема. Іменник
Утворіть складні слова за зразком, запишіть їх:
Зразок. Перо - чистити – перочистка
Земля – міряти - сніг – падати -
Миша – ловити - сіно – косити -
Тема. Прислівник.
Від поданих прикметників утворіть прислівники, напишіть до них питання, поставте наголос. З окремими прислівниками ( на вибір) складіть і запишіть речення.
Зразок: веселий – ( як?) весело.
Цікавий, висока, свіжий, гарна, близьке, смачна, далекі, зручний, голосне, мужня, ясне.
Вправи за інструкцією проводжу з опорою на пам`ятки, алгоритми, зразки міркувань, опорні таблиці, схеми, які найчастіше готую до уроків сама.
Наприклад: Схема аналізу іменника як частини мови:
1 Постав іменник в називний відмінок
2. Власна чи загальна назва
3. Істота чи неістота
4. Рід
5. Число
6. Відмінок
7. Який член речення?
Тренувальні вправи за зразком та за інструкцією певною мірою передбачають самостійність школярів у їх виконанні. Однак, щоб надати знанням дієвості, учні повинні самостійно оперувати ними у нових ситуаціях без зразків та інструкцій. Таким є ще один різновид тренувальних вправ – вправи за завданням – без детальних вказівок учителя, без зразка, але на на поданому матеріалі, з чітко сформульованими завданнями чи запитаннями, які поступово переходять у творчі вправи. Таким чином, коли учні виконують тренувальні вправи, вони багато разів повторюють певні дії чи операції, що є основою для кращого засвоєння та закріплення вивченого матеріалу.
А коли діти засвоїли матеріал добре, використовую творчі вправи, які забезпечують перенесення засвоєних знань, умінь та навичок у нові, нестандартні умови. У процесі виконання таких вправ учні оволодівають складними уміннями, які вимагають гнучкості мислення, творчого підходу до їх виконання, пошуку раціональних, оптимальних прийомів виконання.
Інтерактивні технології
Наряду з традиційними технологіями для кращого засвоєння матеріалу, підвищення пізнавальної активності школярів використовую інтерактивні вправи.
Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується чисельність учнів, які свідомо засвою ють навчальний матеріал. Учні займають активну по зицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя ~ він виступає як лідер, організатор. На сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкувати ся з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Інтерактивне навчання реалізовує конкретну мету - створити комфортні умови навчання та виховання, що забезпечать активну взаємодію всіх учнів. Суть інтерак тивного навчання в тому, що навчальний процес відбу вається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень та вчитель є рівноправни ми, рівнозначними суб'єктами навчання. З перших днів шкільного життя застосовую на уроках роботу в парах.
Адже ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи в малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань тощо.
За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
На уроках читання при роботі в парах учні можуть отримувати такі завдання:
а) читати в парі «ланцюжком» (з виправленим помилок під час читання);
б) підготуватися до читання в особах чи інсценізації;
в) запитати один в одного про значення виділених слів;
г) висловити своє міркування щодо змісту виділеного рядка;
ґ) перевірити вірш напам'ять;
д) поставити один одному запитання за змістом прочи таного.
На уроках української мови при роботі в парах учні можуть отримувати такі завдання:
а) скласти діалог за темою;
б) вчитися читати діалог (завдання за текстом вправи).
в) читати правило;
г) ставити один одному запитання за його змістом та відповідати на них.
На уроках математики при роботі в парах учні можуть отримувати такі завдання;
а) перевірити один в одного знання таблиць додавання, віднімання, множення;
б) скласти математичний діалог за умовою задачі.
Організація роботи в парах:
1) пропоную учням завдання;
2) після пояснення даю їм 12 хвилини для продуму вання можливих відповідей або рішень індивідуально;
об'єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватись першим;
по закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами.
Роботу в групах починаю запроваджувати в практику десь в другій половині другого класу. Спочатку це найпростіші завдання, які треба розв`язати колективно. А вже в 4 класі діти актив но ґрунтовно аналізують та обговорюють новий ма теріал з метою його осмислення, закріплення та за своєння.
Учнів об'єдную в групи, використовуючи назви днів тижня, назви пір року, вільний вибір дітей. Іноді роблю так: виготовляю емблеми декількох видів за кількістю груп (метелики, квітки, листочки). Діти роз поділяються по групах за бажанням або за однаковими емблемами. Можна використовувати метод «пазлів».
Пропоную такі завдання в групах при роботі над текстом :
прочитати текст;
обговорити твір, відповідаючи на запитання;
3) зробити висновок і підготуватися до презентації спільної думки, якої ви дійшли у процесі роботи в групі;
4) оберіть у групі доповідача, який зуміє відстояти дум ку групи.
5) презентація думок. Виступи представників груп (до повідачів).
Ефективною є групова робота в групі з чи сельністю не більше 5-6 осіб. Усе, що пропонують учні, приймаємо та об говорюємо. Не говорю їм, що це правильна чи непра вильна відповідь, лише допомагаю опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Спостерігаю, щоб ніхто з учнів не залишився поза обговоренням.
З великою охотою мої учні сприймають таку технологію як «Карусель» Вона найбільш ефективна для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами.
Технологію «Карусель» застосовую:
а) для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
б) для збирання інформації з якої-небудь теми;
в) для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад термінів, віршів, таблиці множення);
г) для розвитку вмінь аргументувати власну позиції.
Організовую роботу за технологією «Карусель» таким чином:
1) учні становляться у два кола;
учні, які стоять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям, то кожен стоїть навпроти іншого;
внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухоме за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на одного вправо та опиняються перед новим партнером. Мета пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
Використовуючи технологію на уроках математики можна даю такі завдання: повторення таблиць, компонентів арифметичних дій та зв'язків між ними.
Використовуючи дану технологію на уроках читання можна даю такі завдання: повторити вірш, попрацювати зі скоромовкою, лічилкою, провести «розчитку».
Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідати на запитання, висловлюючи свою думку чи позицію.
Організовую роботу за даною технологією так:
1) ставлю запитання класу;
2) пропоную класу іграшковий мікрофон, який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають один одному по черзі, беручи слово;
3) надаю слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон;
4) пропоную учням говорити лаконічно і швидко;
5) не коментую і не оцінюю подані відповіді.
Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.
З інтерактивною технологією «Мікрофон» поєднується прийом «Незакінчені речення».
Діти стають у коло, я формулюю незакінчене речення і пропоную учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожен наступний учасник творення починає свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...», «Ця інформація дозволяє нам зробити...».
Технологія «Метод прес» використовується мною при об говоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргу менти, висловлювати думки з дискусійного питання у ви разній і стислій формі, переконувати інших.
«Метод прес» можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання трьох етапів:
висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: «Оскільки...»);
наведіть приклади, додаткові аргументи на підтрим ку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);
узагальніть свою думку (зробіть висновок, почина ючи зі слів: «Отже, відтак...»);
Засвоєння учнями етапів привчить до логічного висловлювання своєї думки.
Категорія «Технології навчання у грі»
До технологій навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація.
Мета рольової гри - визначити ставлення до конк ретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, до помогти навчатися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкрет них навичок, наприклад, безпечної поведінки в певній ситуації тощо.
Здебільшого ігрова модель навчання має чотири етапи.
1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з пра вилами гри, загальний огляд її проведення2) підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сце нарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);
3) основна частина проведення гри;
4)обговорення.
Мислення - це процес, подібний до читання, пись ма, розмови, слухання. Це активний скоординований процес, який передбачає міркування з приводу якихось сутнісних питань.
Критичне мислення це результат навчання, актив ний процес, який надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об'єднувати її, переробляти, адаптувати або відкидати.
Критичне мислення можливе у будь-якому віці. Мо лодші учні цілком можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні.
Структура розвитку критичного мислення: Актуалізація фаза уроку, протягом якої учням пропонують подумати про те, що вони вже знають з теми, поставити власні запитання та встановити мету навчальної роботи.
Рефлексія фаза уроку, протягом якої учні роблять пе регляд ідей, значення яких вони усвідомили; учні запиту ють, інтерпретують, дискутують, піддають сумніву, по ширюють нове значення до нових обріїв.
Усвідомлення фаза уроку, протягом якої учні здійсню ють пошукову діяльність, і в результаті контролюють чи усвідомлюють нове значення.
Розвиток критичного мислення дозволяє учням:
а) чітко сформулювати мету навчання;
б) підтримує активну участь дітей в обговоренні;
в)провокує гарячі дискусії;
г) заохочує учнів мислити творчо і шукати відповіді на власні запитання;
ґ) полегшує висловлення учнями власних думок;
д) підтримує в учнях бажання читати;
е) забезпечує атмосферу поваги до всіх думок;
є) дозволяє учням розвивати в собі здатність зану ритися в сутність твору;
ж) створює ґрунт для розмірковування учнів над власними цінностями;
з) слугує як стимул для змін;
и) дає надію на те, що учні будуть здатні мати критичну позицію.
Люди, що мислять критично, менше піддаються впли вові та мають більш захищену систему поглядів, менше залежать від випадкового тиску та настрою.
Форми роботи з розвитку критичного мислення:
АУР це актуалізація, усвідомлення, рефлексія. На етапі актуалізації застосовую «мозкову атаку», «сенкан», «гранування».
На етапі усвідомлення застосовую такі форми ро боти з розвитку критичного мислення, як кероване чи тання, читання з позначками.
На етапі рефлексії використовую такі фор ми роботи, як «сенкан», «кубування», «гронування». Обов'язкові умови при проведенні таких форм робо ти, як «мозкова атака», «кероване читання»:
а) бути доброзичливим;
б) не критикувати;
в) дотримуватися регламенту повідомлення дітей;
г) прийняти і записати всі ідеї;
г) запропонувати свою думку повинен кожен.
При систематичному застосування на уроках інтерактивних технологій розвивається комунікабельність школярів, підвищується рівень їх пізнавальної активності, виховується інтерес до самовдосконалення.
Формування математичної компетентності молодшого школяра
Основна мета освітньої галузі "Математика" Державного стандарту початкової загальної освіти – формування предметної математичної компетентності учнів.
Початковий курс математики – основоположна частина математичної освіти. Предметна математична компетентність – здатність учня актуалізувати, інтегрувати й застосовувати в конкретній життєвій або навчальній проблемній ситуації набуті знання, уміння, навички, способи діяльності.
Ознаки сформованості предметної математичної компетентності молод ших школярів:
цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;
розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;
здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії;
уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;
уміння орієнтуватися на площині та у просторі;
здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях;
набуття досвіду задоволення пізнавальних інтересів, проявів емоційно-ціннісних ставлень, творчої активності, спілкування, соціальних орієнтацій.
Змістові лінії освітньої галузі "Математика":
числа, дії з числами;
величини;
математичні вирази, рівності, нерівності;
сюжетні задачі;
просторові відношення,
геометричні фігури;
робота з даними.
Готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях є основою обчислювальної складової математичної компетентності. У змісті початкової математичної освіти до їх числа, зокрема, відносять вміння порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними; знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з ними тощо. Інформаційно-графічна складова включає: уміння, навички, способи діяльності, пов’язані з графічною інформацією – читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях,
схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо. Логічна складова компетентності передбачає здатність учня виконувати логічні операції у процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів, головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати ситуації у навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо. Геометрична складова знаходить своє відображення в уміннях і навичках учнів володіти просторовою уявою, відношеннями (визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювати (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструювати (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники, геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини). Зокрема методична система навчання математики в початковій школі постійно оновлюється, враховуючи світові тенденції та інновації.
Завдання курсу математики початкової школи – забезпечити числову грамотність учнів, навчити їх виконувати всі арифметичні дії в області цілих невід`ємних чисел, дати початкові геометричні уявлення, познайомити з величинами. Особливу увагу варто приділяю розвитку логічного мислення учнів. Програмою передбачено вивчення основних розділів початкового курсу математики у такий спосіб, щоб вона максимально сприяла розвитку гнучкості, рухливості й оригінальності мислення, вільного від шаблону й стереотипів.
На жаль, нам, вчителям, не завжди вистачає часу для закріплення набутих знань, а для сильних учнів матеріалу підручника недостатньо. Саме тому виникла необхідність у складанні зошита з математики. Є багато різних додаткових посібників, але, працюючи багато років в школі, я з року в рік стикаюся на уроках математики з тим, що і в зошитах, які є в продажі, і в підручниках недостатньо матеріалу для розвитку усної лічби, роботи з геометричним матеріалом. Саме це я і взяла за основу при створенні зошита.
Зошит з математики для 3 класу я склала відповідно до Програми для середньої загальноосвітньої школи( 1 – 4 класи), 2012 р. та підручника « Математика» М.В. Богдановича. Навчальний матеріал у ньому розподілено на 58 уроків згідно з календарним планом. Обсяг матеріалу до кожного заняття визначався залежно від підручника – 1-2 заняття на урок. Вони доповнюють підручник, реалізуючи його основні методичні ідеї. Однак за формою постановки багато з них специфічні, призначені тільки для зошита. Всі обчислення, креслення ведуться в зошиті, що дозволяє раціонально використовувати час уроку. Зошит розрахований на всіх учнів класу. Кожен знайде тут завдання по своїх силах.
Програма вимагає забезпечити засвоєння дітьми загальних усних і письмових прийомів обчислення, формування міцних обчислювальних навичок. Перше завдання в зошиті, як правило, на закріплення знання нумерації та формування обчислювальних навичок .Для них характерна максимальна варіативність. Це і робота в парі: змагання на швидкість обчислення, робота, яка допомагає визначити кращого обчислювача і індивідуальні завдання для сильних учнів. Мета всіх цих завдань – довести знання таблиць множення та ділення, позатабличного додавання та віднімання до автоматизму. Наприклад:
Гра. Позмагайся з товаришем!
« Хто швидше?»
І гравець
2 · 6 = __ 3 · 7 =__ 2 · 4 = __ 3 · 2 = __
3 · 8 = __ 2 · 9 =__ 3 · 5 = __ 2 · 5 =__
2 · 2 = __ 2 · 7 =__ 3 · 3 = __ 2 · 8 =__
3 · 4 = __ 3 · 6 =__ 3 · 9 = __ 2 · 3 =__
ІІ гравець
2 · 8 = __ 2 · 4 = __ 2 · 5 = __ 2 · 7 =__
3 · 2 = __ 3 · 9 = __ 3 · 6 = __ 3 · 8 = __
2 · 2 = __ 3 · 3 = __ 2 · 3 = __ 2 · 6 = __
2 · 9 = __ 3 · 4 = __ 3 · 7 = __ 3 · 6 = __
В зошиті часто зустрічаються таблиці, які треба заповнити і які містять також різноманітні завдання. Зручність таблиць в роботі – мінімум часу на їх заповнення, краще розуміння буквенних виразів. Наприклад. Заповни таблицю.
а
в
с
а+в
а-в
в· с
в+с
а-с
а: с
а+с
54
9
6
63
9
7
72
9
8
Цьому сприяє також введення завдань для обчислення нескладних виразів зі змінною, як цього вимагає програма. Рівняння з одним невідомим також досить часто зустрічаються в зошиті. Поняття про рівність та нерівність, які я формую на уроках теж закріплюються під час роботи з зошитом. Ось одне з завдань, які зустрічаються в зошиті.
Гуска важить г кг, порося п кг,баран б кг, теля
т кг. Що означають такі рівності й нерівності?
п < б ___________________________________
т >б ___________________________________
г + т = п + б ____________________________
г + п = б ________________________________
г + п + б >т _____________________________
б – п = 3 ________________________________
У початкових класах учні ознайомлюються з такими величинами, як довжина, маса, місткість, час, площа, швидкість, вартість. Молодші школярі вчаться вимірювати величини, встановлювати співвідношення між ними. Завдання зошита допоможуть закріпити ці навички. Наприклад.
Склади всі можливі вирази на віднімання, обчисли їх. Про що дізнаємось кожним виразом?
Швидкість
Лисиці 320 м за хвилину
Собаки 350 м за хвилину
Шпака 900 м за хвилину
Грак 600 м за хвилину
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
Задачний матеріал представлений у зошиті так: у типових задачах треба тільки вибрати правильне розв`язання чи відповідь, співвіднести умову задачі та її розв`язок. В кінці кожної теми пропоную тести для формування умінь учнів розв`язувати задачі тих типів, які вивчалися в даному розділі. Всі задачі, які треба розв`язати в зошиті, розраховані на сильних учнів, бо вони з логічним навантаженням. Адже в кожному класі є сильні учні, яким мало матеріалу підручника і приходиться на кожен урок добирати додаткові завдання. Тепер я зібрала їх в один зошит.
Останнє завдання в зошиті найчастіше призначено для формування уявлень про найпростіші геометричні фігури, поступове розкриття суттєвих ознак геометричних понять. Практичне виконання геометричних завдань розвиває просторові уявлення учнів, готує до вивчення геометрії в старших класах. . Наприклад. Виміряй і порівняй довжини сторін трикутника АВС. Обчисли його периметр.
АВ = _____ АС =____ ВС = __________
Р = ______________
АВ ВС
АС ВС
А С АВ АС
В кінці кожної теми пропоную тестові завдання, які допомагають мені зрозуміти, як учні засвоїли основні поняття теми та вміють їх застосовувати їх на практиці.
Тестові завдання
Які числа є сусідами числа 90?
а) 80 і 100 б) 91 і 92 в) 89 і 91
2. Добуток чисел 6 · 8 більше, ніж 6 · 7 на:
а) 6 б) 7 в) 8
3. Четвертина від 32 становить:
а) 28 б) 36 в) 8
4. Сергійко поїхав до бабусі 25 жовтня, а приїхав додому 30 жовтня. Скільки днів він був у бабусі?
а) 5 б) 6 в) 7
5. 1 м – 6 см дорівнює:
а) 94 см б) 4 дм в) 5 см
6. Знайди значення невідомого, якщо 25 : х = 5
а) 125 б) 5 в) 20
7. Кіт важить 3 кг. Він легший за собаку у 3 рази. Яка маса собаки?
а) 18 кг б) 1 кг в) 9 кг
8. Тато купив 36 м дроту. Шосту частину він відрізав. Яка довжина відрізаного шматка?
а) 6 м б) 18 м в) 12 м
9. Співвіднести висловлювання з вибором арифметичної дії:
- На скільки більше :
- На скільки менше
- У скільки разів більше .
- У скільки разів менше
- Збільшили у разів +
- Зменшили у разів
- Збільшили на -
- Зменшили на
Посібник використовую 2 – 3 рази на тиждень паралельно з підручником та звичайним зошитом. Для всього класу пропоную завдання на вдосконалення обчислювальних навичок, роботу з іменованими числами та геометричним матеріалом. Для перевірки знань пропоную тестові завдання, завдання серії « Перевір себе». Матеріал розміщено так, що використовувати його можна на уроці лише 1 раз, крім завдань виду « Позмагайся з товаришем!», які можна виконувати 2 рази – спочатку І варіант, а потім – ІІ. Для виконання завдань досить 5 – 10 хвилин уроку. Завдяки зошиту раціонально використовується час уроку. Інколи за посібником задаю індивідуальні домашні завдання, які допомагають уникнути прогалин в знаннях.
Плануючи роботу з зошитом, значне місце відводжу завданням з логічним навантаженням, які є в матеріалі кожного уроку. Сильні учні встигають їх виконати протягом уроку. Для кращого розуміння умов задач, завдань, дозволяю учням підкреслювати, обводити головні слова, розфарбовувати.
Оцінюю роботу учнів в зошиті на уроці, оцінки виставляю в журнал.
Для того, щоб робота з зошитом була ефективною, давала добрі результати , докладно інструктую учнів про мету і місце запису результату до кожного завдання нового виду. Стараюсь якомога повніше реалізувати навчальні, розвивальні, виховні функції матеріалу посібника, максимально заохочую дітей до роботи із зошитом. І тоді становляться помітні її результати: учні становляться більш самостійними під час виконання завдань, обчислювальні навички доводяться до автоматизму. Працюючи з іменованими числами, мої школярі краще знають співвідношення між ними, вміють порівнювати, виконувати дії. Робота над задачами, допомагає дітям правильно міркувати, висловлювати обґрунтовані судження.
Для четвертого класу склала тести для перевірки практичних навичок учнів за матеріалами TІМSS.
Таким чином, постійно стараюсь шукати оптимальні шляхи для підвищення якості знань учнів, формування ключових, міжпредметних та предметних компетентностей.
Висновки та результативність роботи над формуванням компетентностей учнів
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Я, як педагог, самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, враховуючи особливості своїх учнів з метою максимальної ефективності процесу навчання. У ході компетентнісно зорієнтованого навчання учні вчаться:
( критично мислити,
( вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації,
( приймати продумані рішення,
( брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей. Діяльнісний підхід в освіті вчить:
( сприймати та визначати мету навчальної діяльності;
( зосереджуватися на предметі діяльності;
( організовувати свою діяльність для досягнення суб`єктивно чи суспільно значущого результату
( добирати й застосовувати потрібні знанняй способи діяльності для розв`язування навчальної задачі;
Використовувати набутий досвід у конкретній навчальній або життєвій ситуації;
Висловлювати ціннісні ставлення щодо результату та процесу власної діяльності;
Усвідомлювати, коригувати, аналізувати та оцінювати результати своєї діяльності.
Навчальні заняття для мене та моїх учнів - постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат. Використовуючи інтерактивні методи навчання активність дітей на уроці виросла на 40% .
Використовуючи інтерактивні методи для формування в учнів ключових компетентностей досягла таких результатів: учні на уроках швидше сприймають новий матеріал, кожне завдання виконують із задоволенням. Вони стали доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я дійшла висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість. Отже, з’ясувавши суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в початковій школі; проаналізувавши методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить формувати в учнів основні ключові компетентності, було встановлена ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей. Гіпотеза про те, що застосування в навчально- виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – формувати в учнів молодших класів основних ключових компетентностей, підтвердилась
Додатки.
Конспекти уроків на засадах компетентнісного підходу
Українська мова . 3клас
Тема уроку. Вправи на змінювання іменників за числами. Іменники, що вживаються лише в однині або лише в множині.
Мета уроку. Удосконалювати вміння учнів визначати число іменників, змінювати їх за числами; простежити за вживанням іменників лише в певному числі.
Розвивати зв’язне мовлення учнів, здатність їх до взаємодії, мовне чуття, мислення, увагу, пам'ять.
Виховувати стійке позитивне ставлення до здорового способу життя, до себе й оточуючих.
Обладнання. Карта подорожі до міста Здоров`я, картки для парної та групової роботи, картки для складання асоціативного куща з теми « Іменник», слова, фішки, м’яч
Тип уроку. Вивчення нових знань
Хід уроку
І. Організація класу до роботи.
Уч. Здрастуй, день, і сонце, й хмарка в небі!
Д. Добрий день!
Уч. Добрий день вам, ліс, і школа, й клас!
Д. Добрий день! Ми вітаємо вас!
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку(слайд 1)
Ми сьогодні продовжимо подорож країною Граматики і вирушимо до міста Здоров`я. Дорогою згадаємо все, що вивчили про іменник, вчитимемось змінювати іменники за числами, познайомимося з іменниками, які вживаються тільки в однині чи тільки в множині. Щоб не заблукати в країні Граматиці будемо користуватися картою подорожі. В дорозі будемо заробляти фішки, щоб потім оцінити свою роботу.
( Знайомство з картою подорожі: Сонячна галявина, гора Піклування, річка Загартування, селище Вітамінів, місто Здоров`я )
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Тема хоч і проста, та для вас цікава.
Будуть в ній нові слова , буде і забава.
Ви здобудете нові знання і нові уміння,
А для цього треба вам проявить терпіння!
Отже, друзі, до роботи! Зобразьте на листочках, з яким настроєм ви рушаєте в дорогу. Запишіть дату нашої подорожі.
ІV. Зупинка « Сонячна галявина»(слайд 2)
Технологія « Асоціативний кущ»
Ми прийшли на чудову квітучу галявину, залиту сонячним світлом. Давайте виростимо на ній свій кущик знань.
Яку частину мови ми вивчаємо?
Що називається іменником?
На які питання він відповідає?
Які назви означають іменники, які відповідають на питання хто?
А ті, що відповідають на питання що? ( Гра з м’ячем « Істоти-неістоти»)
Які бувають назви іменників?
Як пишуться власні назви? Наприклад.
Що ви ще знаєте про іменник?
Якого роду бувають іменники?
Я буду називати іменники, а ви сигнальними картками покажіть, якого вони роду.
Здоров`я, апетит, загартування, режим, настрій, вода , річка, повітря, сонце
А як змінюються іменники?
Які числа вони мають?Наприклад.
Дивіться, який чудовий кущик виріс на Сонячній галявині. А ми рушаємо далі!
V. Гора Піклування.(слайд 3)
На гору підніматися дуже важко, тому треба піклуватися один про одного, допомагати товаришам.
Технологія « 2 – 4 - всі разом »
Виконання вправи 62
( робота в парах, перевірка в групах, а потім – всі разом)
VІ. Річка Загартування(слайд 4)
Перед нами річка Загартування. А що потрібно для загартування? Запишіть ці слова каліграфічно в зошит, визначте їх число.
( вода, повітря, сонце)
1.Проблемна ситуація
Поставте ці іменники в множину. Чи з усіма це можна зробити?
Отже, в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки в множині.
2. Відгадайте загадки, відгадки запишіть у зошит і визначте число даних іменників.
Блакитненька сукня увесь світ накрила. ( небо)
Із сонцем сперечається -
Закрити намагається.
А з вітром як зустрінеться –
Хоробрість де й подінеться. ( хмара)
Хто це в небі ховається,
Картоплею жбурляється?
Ніхто бешкетнику не рад.
Як зветься цей бешкетник? ( град)
- До яких відгадок можна дібрати множину? А до яких ні?
3. Інтерактивна вправа « Займи позицію»
На дошці написи: однина множина
В кожного учня на парті лежить надруковане слово, що вживається лише в однині чи множині. По команді вчителя діти підходять до того напису, в якому числі вжито їхнє слово.
Однина: молоко, м'ясо зелень, цибуля, масло, борошно, олія, сало,цукор.
Як можна назвати всі ці предмети двома словами? Ці продукти харчування корисні для здоров`я, дають організму всі поживні речовини.
Хвилинка - цікавинка.
А чи знаєте ви, що за 65 років життя людина поглинає 24 вагони їжі, на споживання якої витрачає 6 років життя? В народі кажуть: « Їжа – друг, їжа - ворог». Тож давайте дотримуватись розумних меж харчування.
Множина: канікули, санчата, ковзани, лижі.
Усно складіть речення з цими словами. Чи допомагає такий відпочинок загартуванню?
VІІ. Долина гарного настрою.(слайд 5) ( Фізкультхвилинка під музику « Не сумуй!»)
VІІІ. Селище Вітамінів(слайд 6)
Попереду в нас селище Вітамінів. А що таке вітаміни? Це слово походить від латинського слова «віта», що означає життя. Виконавши вправу 64 ви знайдете в яких овочах є вітаміни.
Сильні учні пишуть ІІ абзац, а слабші – ІІІ.
Іменники вжиті в однині підкреслити 1 лінією, а ті, що в множині – двома. - До яких іменників не можна дібрати множини? В яких овочах багато вітамінів?
VІІІ. Місто Здоров`я(слайд 7)
Ось ми і дійшли до міста Здоров`я. Його мешканці також приготували для вас завдання .
І група. Скласти прислів`я з розсипаних слів.
Добре здоров`я краще за найбільше багатство
ІІ група. Скласти рекомендації щодо збереження здоров`я.
ІХ. Рефлексія.
Інтерактивна вправа « Голосування ногами»
Якщо до іменника можна дібрати відповідну форму числа – тупотіти, а якщо ні – сидіти тихо.
Футбол, гра, ворота, м’яч, дітвора, хлопчики, тренер.
Х. Домашнє завдання
Вправа 66. І в. – Скласти і записати розповідь за малюнком
ІІ в. - Записати іменники, визначити їх число
Українська мова, 3 клас
Тема уроку. Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці слова та перед глухими
Мета уроку. Формувати навички літературної вимови дзвінких приголосних у кінці слова та перед глухими, вчити правильно позначати їх на письмі. Розвивати вміння розрізняти дзвінкі та глухі приголосні, зв`язне мовлення, увагу, пам`ять. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до природи
Очікувані результати:
Знати правило вимови дзвінких приголосних у кінці слова та перед глухими.
Правильно вимовляти слова з дзвінкими в кінці та перед глухими.
Правильно писати слова з дзвінкими приголосними в реченнях, текстах
Обладнання: презентація, індивідуальні картки, ілюстративні матеріали, ІКТ
Тип уроку. Вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Організація класу до роботи
Добрий день, любі діти! Подивіться мені в очі, всміхніться, всміхніться один одному. Я хочу, щоб ми добре попрацювали, отримали задоволення від нашої спільної роботи. А для цього нам треба (Слайд 1) не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно й плідно працювати.
Відкрийте зошити, запишіть дату сьогоднішнього уроку.
ІІ. Каліграфічна хвилинка.
Повторимо написання з`єднань букв: дз зв ві ін нк кі іг гл лу ух хі
Які слова заховалися?
Що може бути дзвінким і глухим?(звуки мовлення)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1 Вправа «Мозковий штурм»
Давайте згадаємо все, що ми знаємо про звуки (складання асоціативного куща)
Звуки
голосні приголосні
наголошені ненаголошені дзвінкі глухі
тверді м`які
Які з цих звуків утворюються тільки за допомогою голосу?
При утворенні яких звуків чуємо голос і шум? А коли чуємо тільки шум?
А чи є приголосні, схожі за вимовою? Як вони називаються? (парні глухі та дзвінкі приголосні)
Слайд 2
Дзвінкі та глухі приголосні (парні)
[б] [д] [д’] [ж] [з] [з’] [дж] [дз] [дз’] [ґ] [г]
[п] [т] [т’] [ш] [с] [с’] [ч] [ц] [ц’] [к] [х]
Дзвінкі приголосні, що не мають пари
[в] [й] [л’] [л] [м] [н’] [н] [р] [р’]
Глухий приголосний, який не має пари
[ф]
Давайте прочитаємо парні дзвінкі та глухі
Назвіть дзвінкі, що не мають пари
Який глухий не має пари?
Перевіримо, як ви запам`ятали пари приголосних
Слайд 3,4 Гра «Відлуння» Я називаю дзвінкий, а ви – глухий(букви на слайдах з`являються)
Д - , Г - , Б - , З - . ДЗ - Д` - , З` - , ДЖ - , Г - , ДЗ`- , Ж - .
ІV. Повідомлення теми та мотивація навчальної діяльності
Проблемне запитання – Про що я хочу сказати словом [грип(б)]? (відповіді дітей)
Парні дзвінкі та глухі приголосні буває важко розрізнити під час вимови та написання. Тому сьогодні ми будемо вчитися правильно вимовляти та писати слова з такими приголосними.
Слайд 5 – Давайте прочитаємо тему сьогоднішнього уроку. Як ви думаєте, що ми будемо робити на уроці? Навіщо це треба вміти?
V. Вивчення нового матеріалу
1.Пояснення вчителя. В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів завжди вимовляються дзвінко. У більшості слів ці приголосні звучать чітко і в середині слів. Але є в мові слова, в яких приголосні звуки перед глухими втрачають свою дзвінкість і вимовляються як глухі, а також слова в яких глухий звук перед дзвінким змінюється парним дзвінким. Давайте повчимося правильно називати такі слова.
2. Робота за підручником. Вправа 194 Гра «Луна» Я називаю чітко малюнок, а ви повторюєте.
3. Робота в парах – Прочитайте слова в стовпчиках вправа 195 (по черзі, слідкуйте за вимовою)
- Знайдіть у тексті споріднені слова. Запишіть їх парами: дуб-дубки, зуб – зубки, сад – садки, гриб- грибки. Розберіть за будовою, підкресліть дзвінкий приголосний (по 1 біля дошки) «ланцюжком»
Пояснення значень слів: паморозь (слайд 6)- наморозь, іній: тонкий шар кристалів льоду, що утворюється внаслідок осідання водяної пари з повітря на охолоджені предмети.
Зав`язь (Слайд 7)– маленькі, недостиглі плоди.
Знайдіть відгадку серед слів, які ви недавно читали.
Живим зерном народжений
Живу я на землі.
Щодня рум`яним сонечком
Я сходжу на столі. (хліб)
4. Складання речення зі словом ХЛІБ (Слайд 8)
Комбайнери на полі збирають хліб. Запис, ( 1учень біля дошки) визначення головних членів речення
VІ. Первинне закріплення
1. Словниковий диктант (за методом ейдетики)
Діти, вам треба буде запам`ятати і записати 7 словникових слів. Я допоможу це легко зробити. Послухайте сюжет і подивіться. (слайди від 9 до 22, коли пишуть, слайд 23- порожній)
Сюжет
Сів верблюд на велосипед і поїхав в очерет. Там сидів космонавт і їв пиріг. Він мав добрий апетит, бо хотів з`їсти ще й абрикос.
Запишіть слова в зошит, підкресліть останній приголосний і правильно прочитайте. Знайдіть слово, в якому всі приголосні дзвінкі і складіть з ним речення.( Верблюд – корабель пустелі.)
Взаємоперевірка зі слайду 24, читання вголос.
VІ. Фізкультхвилинка (музична)
VІІ. Включення нового знання в систему знань і повторення
1. Гра «Займи позицію»
- У кожного з вас на парті слова. Розберіть їх за будовою. Якщо вони складаються тільки з кореня – у І будиночок, є суфікс – оньк – у ІІ будиночок, із закінченням -и – у ІІІ.
мороз
зимонька
сніжки
сніг
снігуронька
доріжки
лід
дібровонька
казки
ожеледь
нивонька
берізки
дубки
- Підійдіть ті діти, чиї слова треба поселити у І будиночок. Правильно прочитайте вставлені слова. Які звуки треба називати дзвінко? Займіть позицію біля парти з квіточкою, яка має такі кольори, як той будиночок, в який ви поселили слово. (так по черзі всі діти)
- Яка пора року наближається? Прочитайте правильно зимові слова (слайди 25, 26).
6. Робота в групах (по будиночках поділ)
Скласти речення з розсипаних слів (завдання в конвертах) і наклеїти їх на стрічку паперу
І група Зимового ранку я поспішаю до школи лісовою стежкою.
ІІ група Падають з неба легкі сніжинки і вкривають землю.
ІІІ група Берізки і дубки стоять біля стежки у білих шубках.
Утворити з речень текст, дібрати до нього заголовок. Виписати у зошит виділені слова, підкреслити букви, які треба читати правильно( слайд 27)
Рефлексія.
Я буду читати речення, а ви покажіть останню букву (картки)
В дощ шукав у лісі гри, й захворів тепер на гри.
Лікував я довго зу, на обід поїв лиш су.
Хлопці наловили ри, насадили в парку ли.
Ми прийшли до нас у лі, там їжак в траві полі
За кущем сховався ву, ти його, малий, не ру...
Продовжити речення
На уроці я навчився. (правильно читати і писати слова з дзвінкими приголосними перед глухими)
Тепер я знаю, що (дзвінкі приголосні в українській мові перед глухими вимовляться дзвінко)
Найбільше мені сподобалось
Домашнє завдання
ст. 87 вправа 197
Природознавство, 1 клас
Тема уроку. Тварини. Дикі тварини рідного краю(комахи, риби птахи, звірі)
Мета уроку. Розширити та уточнити знання учнів про різноманітність тварин, умови їх проживання. Вчити наводити приклади і розпізнавати тварин найближчого оточення. Формувати вміння порівнювати тварин, визначати їх спосіб пересування.
Розвивати спостережливість, мислення дитини, уяву, пам`ять, зв`язне мовлення.
Прищеплювати почуття шанобливого ставлення до тварин.
Обладнання. Малюнки тварин, картки « Хто де живе» ( для індивідуальної роботи), пазли «Тварина», слайдшоу «Тварини-рекордсмени», планшети, малюнки будиночка та природи
Хід уроку
І. Організація класу до роботи.
- Всі почули ви дзвінок на улюблений урок?
Кожен з вас підготувався на перерві, постарався?
Зараз сядуть всі дівчатка, а за ними і хлоп`ятка.
Усмішки посилаємо, працювати починаємо.
Зобразьте, будь ласка, на планшетах, з яким настроєм ви прийшли на урок.
ІІ. Фенологічні спостереження.
Який сьогодні день?
Яке число і місяць? Пора року?
Який стан неба?
Чи був вітер, коли ви йшли до школи?А опади?
Чи змінилась погода за останні дні?
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
Куди ми сьогодні вирушимо на уроці ви дізнаєтесь, прочитавши плутанку на дошці:
( Царство тварин)
Чого ви очікуєте від цього уроку? Відповіді починайте словами «Я хочу знати»
ІV. Робота над темою уроку.
1. Вправа « Мозкова атака»
Чи знаєте ви тварин? Назвіть їх.( Гра з м`ячем)
До якої природи належать тварини? Чому?
2. Дидактична гра « Упізнай тварину»
- А зараз ми подивимося чи зможете ви впізнати тварину, описану в загадках. На дошці малюнки тварин з номерами. Я загадую загадку, а ви № тварини-відгадки на планшетах.
1) Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками (кажан)
2) Вік свій ходить з клунками та ще й сідають на нього з мішками.
( верблюд)
3) Сірий розбишака, схожий на собаку.
По полю гасає, овечок хапає.( вовк)
4) Ця комаха – трудівниця, їй без діла не сидиться.
Все над квітами літає, цілий день медок збирає. ( бджола)
5) Полює серед ночі, має круглі очі,
Гострий дзьоб і гострий зір,
Не вилазьте, мишки, з нір. ( сова)
6) В`ється вірьовка – спереду головка. ( змія)
- Яка з цих тварин не живе у нас?
На землі близько 2 млн. видів тварин, а на Україні їх більше 50 тис. видів. Вони дуже різні. А які, прочитаємо в підручнику.
3. Робота з підручником
Читання тексту « Тварини» (сильними учнями)
Відповіді на запитання: - Яка мурашка? Який лось?
- На що схожий метелик? Їжак? Вуж?
- А як тварини пересуваються?
- Розгляньте малюнок у підручнику і назвіть, як пересувається кожна тварина
( ланцюжком)
4. Робота в парах«
Склади тваринку і назви як вона пересувається
5 Фізкультхвилинка.
Я показую малюнки тварин, а діти – як вони пересуваються.
Це тварини, яких залишилося дуже мало в Україні. Вони занесені до Червоної книги і потребують охорони всіма людьми.
6.Відео про тварин – рекордсменів:
А зараз ми подивимося, які тварини найбільші та найсильніші на Землі. Найбільша у світі тварина – синій кит. Його довжина до 33 метрів, а маса – 190 тонн.
Кит живе у воді, а на землі найбільша тварина – африканський слон. Його зріст досягає 4 м, а маса – 7 тонн.
Найбільший хижак – білий ведмідь. Він за розмірами як 3 тигри чи леви.
Найбільша земноводна тварина – гребнистий крокодил. Його довжина 7 м, як нашого класу.
Найдовша змія – анаконда. Її довжина досягає 11, 5 м
Найвища тварина на землі – жираф. Її зріст – 6 м.
А це – найменша пташка – колібрі. Її маса всього 3 г. Довгим дзьобом вона виїдає рештки їжі у пащі крокодила. Чистить йому зуби.
Перед вами – найстаріша у світі тварина – індійська гігантська черепаха Адванта. Вона прожила 255 років.
Найсильніші тварини – комахи. Цей жук - носоріг піднімає вагу у 850 разів більшу, ніж сам.
Найшвидше бігає і найвище стрибає гепард. Біжить він швидше від автомобіля, а стрибає на 4,5 м у висоту.
Пума займає друге місце, бо стрибає на 4 м у висоту.
А в довжину найдальше стрибає кенгуру. Його стрибок 13, 5 м.
Це як 2 наших класи
13. Сапсан найшвидше літає. 330 км/год – його швидкість, як літака.
7. Робота в зошиті з друкованою основою.
Гра « Хто найуважніший»
- Знайти 8 тварин, які заховалися на малюнку.
- А чому жаба, риба зображені внизу? Де вони живуть?
8. Робота по підручнику « Де живуть тварини?»
- Тварини живуть скрізь: у воді, на землі, у землі. на снігу, в горах, у пустелі.
- Назвати тварину і сказати де вона живе ( по 1 тварині «ланцюжком»)
9. Робота з картками ( в парах)
- Розкласти тварин за їх місцем проживання.
Як називають тварин, які живуть в природі?
А де ще вони можуть жити? Як їх називають?.
10. Інтерактивна вправа « Займи позицію»
У кожного на столі малюнки тварин. Їх треба поселити туди, де вони живуть.
Підійдіть до дошки і прикріпіть тваринку біля малюнка природи чи біля малюнка будиночка.
11. Узагальнення знань.
- Як треба ставитись до тварин? Чи можна руйнувати пташині гнізда? Чи можна забирати додому маленьких тварин, які відстали від мами?
- Послухайте, які цікаві вірші приготували для нас діти:
1. Світ прекрасний навколо тебе -
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки -
Нехай так буде завжди, вовіки.
Нехай людина добро приносить,
Бо світ навколо любові просить.
2. Все на землі нам треба берегти:
Птаха і звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти – лише її частинка
V. Підсумок уроку.
- Чи на всі питання, які ви хотіли дізнатися, ви отримали відповідь?
- Що найбільше сподобалося на уроці.?
- Чи велике царство тварин, у якому ми побували?
Вікторина « Казкові герої»
Які звірі жили у дідовій рукавичці? (мишка. Жабка, зайчик, лисичка, вовчик, кабан, ведмідь)
Яких героїв з казки « Бременські музиканти» ти знаєш? ( Осел, Півень, Собака, Кіт).
Яка негарна на вигляд тварина перетворилася на прекрасну царівну?
Урок позакласного читання в 4 класі
Тема уроку. Рідний край – Україна
Мета уроку. Розширити знання учнями творів про рідний край, Батьківщину.
Вчити сприймати прочитане аналізувати словесні описи природи, Розвивати зв`язне мовлення, мислення. Виховувати любов до рідної природи, почуття патріотизму.
Обладнання: Кліп-презентація « Природа рідного краю», слайд-шоу портретів письменників, виставка книг, гілка в глечику, листочки для побажань, цифри, аудіозапис пісні про Україну, уривка з твору Ю. Ярмиша « Летюче дерево» фотоілюстрації до віршів.
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети уроку.
Україна, рідний край -
Поле, річка, сивий гай,
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
- Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись з творами про рідну землю,
про Україну, красу її природи.
ІІ. Вправа «Очікування»
Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІІІ. Перегляд кліпу-презентації «Моя Україна»
ІV. Гра «Мікрофон»
Уявіть, що ви на зйомках передачі «Від усієї душі» і скажіть для неї в мікрофон одне речення про Україну, рідний край.
V. Робота з портретами письменників (слайд-шоу) та виставкою книг.
В Україні не тільки розкішна природа, родючі землі, а й талановиті люди. Багато письменників описують красу України. Подивіться на їх портрети та назвіть(слайди).( Леся Українка, Ліна Костенко, Тарас Шевченко, Іван Франко, Павло Тичина, Михайло Коцюбинський).
А тепер подивіться на книжкову виставку. Які з цих книг ви читали, готуючись до уроку? Вкажіть їх жанр, назвіть авторів.
VІ. Гра « Відгадай біографію письменника» (показати відповіді цифрами)
Геніальний син українського народу, який мав « голос од бога і ті слова, які пішли межи людей ». Навіть у найтяжчі часи зберігаються книги з його творами у родинах українців. Цього поета і художника знають як основоположника української літературної мови. Його ім`ям названо міста і села, вулиці, створено музеї. А книга « Кобзар» є в кожній українській родині ( учні цифрами показують № портрета ) .
Послухайте вірш «Тече вода з-під явора», який нам підготувала учениця.
Який би малюнок ви до нього намалювали?
2. Прізвище, яким підписувала свої твори ця поетеса, вибрала їй мати, щоб підкреслити, що ці вірші пише справжня українська дівчинка, яка незважаючи на тяжку невиліковну хворобу, дуже любила свій рідний край і писала про себе:
Мене весна при лузі породила,
Заквітчана у проліски.
Водила вона мене за руки у лани,
На луки дальні, до верби старої,
Розщепленої громом весняним,
Водицею з криниці степової
Щоранку напувала.
(діти показують № портрета Лесі Українки )
- Послухайте вірш цієї поетеси та доберіть з дошки ілюстрацію до нього (читає учень)
Цей поет народився в сім`ї, де було 9 дітей. Для того, щоб вчитися безкоштовно в бурсі, він співав у монастирському хорі. Також він цікавився театром, вивчав мови різних народів: російську, болгарську, вірменську, французьку, турецьку. Багато перекладав. Його твори для дітей виходили окремими збірками. Наприклад: « Хор лісових дзвіночків». ( діти показують № портрета на дошці)
Послухайте вірш цього поета.
З чим Павло Тичина порівнює мову?
VІІ. Інсценування легенди ( збірка « Позакласне читання, 4 кл.» ст.. 147-148 )
- А тепер давайте повернемося в ті далекі часи, коли Бог Ягве розсердився на людей.
За що? Як він їх покарав? А як жилося тоді людям?
Подивіться, будь ласка, інсценівку « Легенда про пісню»
Що подарував Бог українцям?
VІІІ. Фізкультхвилинка
Послухайте пісню про Україну ( аудіозапис), скажіть, чого бажає автор Україні?
( під приспів танцювальні рухи)
ІХ. Робота в групах «Дослідники»
Проаналізувати вірш Р. Завидовича «Мій рідний край» ( збірка «Позакласне читання, 4 кл.» ст. 141)
і визначити що любить автор: І група – 1,2строфи, ІІ група – 3,4 строфи, ІІІ група – 5,6 строфи.
- Виступ представників груп.
Х. Опрацювання казки Ю. Ярмиша « Летюче дерево» ( збірка «Позакласне читання, 4 кл.» ст.. 143-145 )
Комбіноване читання казки.
І частина – вчитель ( аудіозапис ), а учні слідкують ( до слів « В мене справ не перелічити. Прощавай! »)
ІІ частина – учні « ланцюжком» (до слів « Вам кланяються, у гості запрошують»)
ІІІ частина – мовчазне читання
Тестова перевірка сприймання прочитаного.
- Яке дерево росло на нашій землі?
а) тополя; б) вільха; в) рожеве дерево
- Про що воно мріяло?
а) швидше зацвісти; б) полетіти з рідного лісу; в) дати смачні плоди
- Хто здійснив його бажання?
а) вітер; б) чоловік; в) дощик
- Куди вітер приніс рожеве дерево?
а) додому; б) в Африку; в) в пустелю
- Що трапилось з його зернятками?
а) проросли; б) засохли; в) їх з`їли пташки
- Хто нагадав дереву про Батьківщину?
а) шпачок; б) соловейко з вивільгою; в) синичка
- З яким проханням воно звернулось до пташок?
а) забрати його з собою; б) заспівати йому; в) віднести його зернятка в рідний ліс і посадити
- Чи виконали його пташки?
а) так; б) ні;
- Чого найбільше захотілося дереву?
а) до рідного лісу; б) зацвісти ; в) почути спів пташок
- Кого воно просило про допомогу?
а) соловейка; б) вітру; в) мавпочок
- Чи допоміг вітер дереву?
а) так; б) ні; в) підняв і поніс
3. Робота з малюнком
Коли ми можемо побачити рожеве дерево, що летить? Що зображено на малюнку? Знайдіть підпис до малюнка в тексті
- Знайдіть і прочитайте уривок, який передає головну думку твору.
ХІ. Читання учнем напам`ять вірша « Найкраща земля»
ХІІ. Рефлексія. Гра « Дерево побажань»
Напишіть на листочках з дерева, що у вас на партах, побажання рідному краю і давайте ними прикрасимо гілку. А через кілька років подивимося, які з них збудуться.
Х. Завдання на наступний урок позакласного читання, розгляд книг для читання.
Музично – поетичне свято
« Україну мою, рідну неньку, я усім своїм серцем люблю»
(Святково прикрашена зала).
Флеш – моб дівчаток з початкових класів під звучання пісні «Україна» у виконанні Гайтани
1 -й ведучий: Сьогодніми будемо читати вірші про Україну, співати українські пісні та танцювати українські танці.
2 -й ведучий: Адже ми – діти українські, її майбутнє, її надія
1 -й ведучий: До слова запрошуємо першокласників.(Діти читають вірш Д. Павличка «Найкраща земля»)
1. Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у Рідному Краї.
Є багато пташок голосних,
Любі-милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім Україна!
5. Моя Батьківщина - це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
6. Моя Батьківщина - це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
7. Моя Батьківщина - це наша сім'я,
Затишний куточок і хата.
8. Це мама, татусь, бабця, дід мій і я,
Всі рідні і друзів багато.
9. Моя Батьківщина - ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
10. Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила 2 -й Ведучий: Існує цікава легенда про Україну. Інсценівка 4 класу:
- Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, народ Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музикиОбдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, Руса коса переплетена стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з вдів та сиріт, у своїй хаті нема правди й волі. –
Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже пороздавав. Як же зарадити твоєму горю?
- Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її:
- Є у мене найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
- Узяла дівчина України дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Дівчина - Україна: Я – Україна, я – Україна, Лиш перед Богом я на колінах, Кличу вас люди зліва і справа В святу Державу, в мою Державу! Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття, Пора звільнитись нам від прокляття! Пісню веселу всі заспіваймо, землю рідну в ній прославляймо!
(звучить пісня «Одна родина» і всі разом співають)
1-й ведучий: Українська пісня... Ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття . Наша пісня живить український дух! Доки живе пісня, доти живе і народ
2-й ведучий: Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних небесах, Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах...
Послухайте жниварську пісню «Вийшли в поле косарі» у виконанні учнів 3 класу.
1-й ведучий: Народ український - дорослі й малята Вміє і трудитись, і відпочивати. А де ж наші артисти - українські танцюристи? Покажіть гостям мерщій ви танок веселий свій
2-й ведучий: Учні 2 класу виконають «Гарний танець гопачок»
2- й ведучий: Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною.
1-й ведучий: Жартівлива пісня «Грицю, Грицю, до роботи» у виконанні учнів 3 класу. 2 –й ведучий: А ще нашу пісню називають солов`їною. І кажуть, що солов`ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов`ї не жили в Україні, а літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя . Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. “Що то за люди живуть тут?” – подумав соловей.
1-й ведучий: Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували піснями солов`я. Полетів він до царського саду і там заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачудовані солов`ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.
У виконанні учнів 4 класу прозвучить пісня «Соловеєчку, сватку, сватку»
2-й ведучий: Жартівливу пісню, в якій жінка чомусь завжди заперечує своєму чоловікові заспівають учні 4 класу. «Сіяв мужик просо»
1-й ведучий: Привітний і світлий наш сонячний дім, як радісно й весело жити у нім. Тут мамина пісня і усмішка тата, в любові й добрі тут зростають малята.
2-й ведучий: Зустрічайте другокласників, які і восени мріють про веселу весну Танок під музику «Чумачедчая весна»
2-й ведучий: Про життя щасливе пісню заспіваймо вітер нашу пісню в море понесе Там її підхопить журавлина зграя І підніме в небо вище над усе
( виходять учителі та учні-учасники і виконують фінальну пісню про Україну)
13PAGE 15
13PAGE \* MERGEFORMAT141215
краи,х
15