Проект „Ввічливість — окраса людської душі”
Харцизький міський відділ освіти
Харцизька українська гімназія
з класами І ступеня
Проект
„Ввічливість - окраса людської душі”
(Уроки про чесноти)
Підготували учні 6-А класу
Харцизької української гімназії
під керівництвом Нікуліної Т.Г.
2010 -2012
Паспорт проектної діяльності
Назва проекту - „ Ввічливість – окраса людської душі ”
Автори проекту - Нікуліна Тетяна Григорівна, гімназисти класу
Навчальний рік 2010-2012
Учасники проекту - класний колектив учнів ХУГ
Куратор Ващенко Надія Петрівна
Кафедра навчально-виховної роботи
Науковий керівник проекту Доманова Тетяна Львівна
Консультанти: Колодяжна Ольга Миколаївна – психолог гімназії, Коморна Тетяна Михайлівна – педагог-організатор
Короткий опис (анотація) проекту
Проект „ Ввічливість – окраса людської душі ” розглядає актуальні питання організації, підтримки, розвитку творчих здібностей гімназистів, формування морально стійкої, творчої особистості. Проект містить зразки творчих уроків, ілюстративний матеріал, показники творчості, шляхи розвитку творчих здібностей дітей. Проектна робота складається з дев’яти підпроектів: „ Взаєморозуміння ”; „ Закони гостинності ”; „ Учимося довіри ”; „ Турбота про інших ”; „ Краса душі ”; „ Любов до матері ”; „ Любов до Батьківщини ”; „Стежка милосердя ”; „ Сенс життя ”.
Проект
„Ввічливість - окраса людської душі”
(Уроки про чесноти)
Проект розроблено класним керівником
учнівського колективу Харцизької
української гімназії Т.Г. Нікуліною
Світ дитини
Розбудова української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе й невідкладне завдання виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі. Тільки люди, безмежно віддані Українській державі, здатні відстояти незалежність і соборність України, вивести її з тимчасових соціально-економічних труднощів на шлях прогресу й процвітання. Ось чому сьогодні необхідні патріотична самосвідомість і міцна громадянська позиція кожного члена українського суспільства, навіть і маленьких школярів.
Безперечно, формуванню цих якостей сприятиме нова Конституції нашої держави. З її прийняттям зрозумілими стали перспективи розвитку нашого суспільства, розкрився простір для реформування всіх сторін життя, творчої участі в цьому процесі широких громадських мас.
Особливо стосується це підростаючого покоління, якому в недалекому майбутньому відстоювати та примножувати здобутки нашої незалежності.
З огляду на це важливим і актуальним є концептуальне осмислення наукових і прикладних засад громадського виховання, визначення його суті, цілей і завдань, обґрунтування ефективних принципів, засобів і методів формування в дітей, підлітків, молоді високих громадських якостей. Теоретичною і методичною основою цього є прийняті молодою Українською державою важливі документи, насамперед Конституція України, закон "Про громадянство України", "Про освіту", "Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття)", яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на відродження і розбудову національної системи освіти, як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, концепція розвитку загальної середньої школи, концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, положення про здійснення інноваційної освітньої діяльності.
Виховання дітей – дуже відповідальна справа. Перед нами, класними керівниками, постає чимало складних і водночас важливих завдань. Як виростити гармонійну особистість, на які моральні цінності зорієнтувати дитину? Як допомогти їй зберегти на все життя доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам? Як підтримати допитливість школярів і зробити процес навчання для них цікавим і бажаним? У сучасному житті для вирішення цих проблем необхідний творчий пошук нових підходів, концептуальних шляхів і змістових форм у роботі з дітьми.
Проект „Ввічливість – окраса людської душі” складається з практичних уроків-бесід, уроків-вистав, уроків-ігор про різні якості характеру для дітей середнього шкільного віку. Кожен урок містить широкий спектр ігор, запитань і завдань творчого характеру, спрямованих на співпереживання самою дитиною до запропонованих тем.
Відомий педагог Я. Корчак писав: „ Виховання дітей – це не втішна розвага, а завдання, яке визначає капіталовкладення – важкі переживання, зусилля, безсонні ночі і багато, багато думок”. Ми повинні пам’ятати, що виховання – процес утворення моральної і духовної основи людини.
Досвідчені вчителі знають: дитину виховує не стільки сам захід, скільки активна участь у ньому.
Запропонований проект
„Ввічливість – окраса людської душі”
- це можливість показати шляхи подолання проблеми морального виховання;
- це прагнення привернути увагу до проблем дитинства;
- це бажання навчити дітей заглянути у середину себе, замислитися про своє життя, своєї сім’є, свої стосунки з навколишнім світом, проявити себе у творчості;
- це спроба вчителів і батьків виступити на захист дитини;
- це спроба виявити обдарованих дітей;
- це спільний пошук дітьми і дорослими нових моделей і рішень проблем у прогалинах сучасного виховання.
Проект виступає за:
об’єднання зусиль гімназистів, учителів та батьків у подальшій роботі;
створення власної довгострокової програми розвитку та вдосконалення моральних якостей підлітків;
регулярні зустрічі дітей і дорослих в межах виховних заходів.
Проект сприятиме:
розробці нових стратегій у подоланні прогалин морального виховання учнів;
формуванню в дітей навичок викладання своїх думок у творчій формі;
виробленню основних правил поведінки, пам’яток обачності, розроблених самими гімназистами;
розширенню банку інноваційних ідей з даної проблеми;
розширенню банку обдарованих дітей;
рівноправному спілкування дітей та дорослих .
Девіз проекту: Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг –
І кривда в нашу душу не поцілить.
Терміни проведення: 2010 - 2012 роки
Місце проведення: приміщення гімназії
Цільова стратегія проекту
Актуалізація морального виховання дитини в сучасному світі. Організація конкретних дій дітей та дорослих для вирішення існуючих проблем у сфері виховання.
Провідна ідея проекту
Діти та дорослі у межах гімназії та поза ними подають приклади зразкової поведінки, ввічливості, взаємодопомоги; сприяють впровадженню правил моралі у межах оточуючого середовища, беруть участь у заходах, які сприяють моральному виховання підростаючого покоління.
Пріоритетні ідеї:
гуманізм;
демократія;
миролюбність;
забезпечення прав дитини;
толерантність;
неухильний розвиток;
добросусідство;
взаємодопомога.
Стратегічні завдання проекту
Проект покликаний актуалізувати проблеми морального виховання молоді, сприяти позитивному розв’язанню цих проблем у суспільстві.
Крім того, проект вирішує такі завдання:
дає можливість об’єднати зусилля дітей і дорослих у практичній діяльності і спілкуванні;
дає можливість дитині відчути причетність до розв’язання важливих проблем, формує в ній аналітико-прогнастичне мислення;
активізує пошук інтенсивних форм залучення дітей до громадської діяльності;
сприяє обміну досвідом і інформацією;
пропагує правові норми поведінки.
Основні характеристики, принципи побудови й участь у проекті
Статус проекту:
внутрішній. Здійснюється шляхом інтеграції виховної роботи в межах класного колективу учнів гімназії та в сімейному колі;
будується на основі виховних заходів, які відбуваються в межах гімназії, класу, родини.
Загальні принципи:
добровільність участі в проекті на основі прийнятих головних ідей, принципів, змісту і форми організації;
свобода вибору. Надання учасникам можливості вибору проблематики обговорення, участі в різних акціях, заходах, справах;
свобода спілкування на принципах прагнення до взаєморозуміння, до взаємотерпимості, конструктивності;
повага до поглядів, ідей, підходів і діяльності учасників проекту.
Основні психолого-педагогічні та методологічні принципи проекту:
особистісно-діяльнісний підхід, визнання самоцінності особистості дитини, сприйняття її як суб’єкта діяльності спілкування;
варіативно-програмний підхід. Надання можливостей для здійснення дитиною вільного й усвідомленого вибору ідей, норм, цінностей, моделей поведінки, рішень тощо;
партнерство, рівноправна співпраця дітей і дорослих.
Основний тип проекту – практико-орієнтований
Основний метод проекту – творчий
Учасники проекту:
учнівський колектив Харцизької української гімназії та їхні батьки, що відгукнулися на ідею проекту, класний керівник Нікуліна Тетяна Григорівна
Підпроекти:
„ Взаєморозуміння ”;
„ Закони гостинності ”;
„ Учимося довіри ”;
„ Турбота про інших ”;
„ Краса душі ”;
„ Любов до матері ”;
„ Любов до Батьківщини ”;
„ Стежка милосердя ”;
„ Сенс життя ”
Крок 1
Практико-орієнтовний творчий
підпроект
Взаєморозуміння
Природа наділила нас двома вухами, двома очима,
але лише одним язиком, щоб ми дивилися
і слухали більше, ніж говорили.
Сократ
Актуальність
Питання виховання учнів цікавило педагогів у всі часи. Сьогоднішні діти – це майбутнє України. Гімназія закладає основи моральності, патріотизму, толерантності, працелюбності. На жаль, у наш час стрімкого розвитку науки і техніки спостерігаємо багато недоліків у формуванні цих якостей характеру. Тому проведення таких позакласних заходів є актуальною проблемою сьогодення.
Мета й завдання підпроекту
- поглибити знання гімназистів про етикет і його важливість у житті людини;
навчити дітей жити у злагоді з оточуючими;
сприяти розвитку культурного рівня учнів;
вдосконалити практичні уміння учасників підпроекту;
виховувати повагу одне до одного.
Етапи реалізації під проекту
Діагностико-концептуальний:
Проведення моніторингу учнівського середовища.
Проведення класних зборів, визначення учасників під проекту.
Розподіл доручень між учасниками під проекту.
Організаційний:
Розробка плану роботи.
Проведення бесіди з викладачами гімназії з метою накопичення наочного матеріалу.
Організація проведення конкурсів, вистави, виставки малюнків.
Здійснення корекції роботи групи на основі моніторингу.
Підготовка до проведення звіту про результати роботи творчої групи над під- проектом .
Систематизація та оформлення зібраного матеріалу.
Практичний:
1. Створення міні-словничка з правил моральної поведінки.
2. Складання пам’яток для гімназистів.
3. Оформлення та представлення презентації підпроекту.
Очікувані результати
розвиток пізнавальних інтересів;
виявлення обдарованості дітей;
перетворення гімназистів з об’єктів виховного впливу на суб’єктів виховної діяльності;
набуття дітьми таких моральних цінностей, як взаєморозуміння, толерантність, бажання допомогти друзям і рідним;
оптимізація умов для співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу;
створення здорового мікроклімату у класі. Активізація процесу згуртування дитячого колективу;
вдосконалення вмінь орієнтуватися в інформаційному просторі;
розвиток життєтворчості учнів.
Обладнання: український етимологічний словник, схеми, малюнки.
Коментар: для проведення заходу гімназисти працювали за трьома напрямками:
брали інтерв’ю, обробляли інформацію, укладали словничок;
розучували й інсценізували казку Н. Абрамцева „ Поговорили ”;
готували малюнки, розробляли ігри.
Перебіг заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми, мети та завдань заняття
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя. Кожному з нас відомо п’ять відчуттів. Це – нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує ще шосте відчуття, доступне кожному, але не кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культури поведінки, спілкування з оточуючими – тобто про те, що робить людину по-справжньому гарною.
Я пропоную вашій увазі творчий проект „ Взаєморозуміння. Крок 1”. Слово надається учасникам творчої групи.
ІУ. Виконання системи практичних завдань
4.1. Презентація підпроекту дослідниками
Наша група взяла інтерв’ю у викладачів нашого закладу, звернулася до словничка за допомогою та з’ясувала етимологію слова взаєморозуміння.
Але щоб з’ясувати, чи розумієте ви значення цього слова, ми пропонуємо вам гру „ Хто розуміє без слів”
Гра „Хто розуміє без слів” Діти шикуються у два однакові ряди один навпроти одного. Перший гравець першого ряду беззвучно, одними губами, вимовляє ім’я когось із свого ряду. Діти другого ряду повинні вгадати, кого він називає. Якщо ім’я не вгадали, то той, що загадав говорить уголос якусь рису характеру, що притаманна цій людині.( весела, смілива, добра, розумна).
Потім ім’я загадує перший гравець із другого ряду, а вгадують діти з першого. Після цього перша пара гравців стає позаду ряду, і гра продовжується. За відгадку з першої спроби команда одержує два бали, за відгадку з другої – один бал. Команда, яка набере більше балів, уміє краще розуміти інших.
Отже, взаєморозуміння – це
Слово вчителя (гра „Мікрофон”)
Чи розуміють вас близькі та друзі?
Що ви відчуваєте, коли вас не розуміють?
Як ви думаєте, що треба зробити для того, щоб вас краще розуміли?
Як дітям краще навчитися розуміти батьків, а батькам – дітей?
Яка найголовніша якість необхідна, щоб краще розуміти один одного?
Чи були у вашому житті випадки, коли ви сварилися з будь-ким, тому що не розуміли цієї людини?
Як дівчатам навчитися краще розуміти хлопчиків, а хлопчикам – дівчаток?
4.2. Презентація підпроекту художниками-редакторами
За відповідями наш редактор уклав міні-словничок „ Взаєморозуміння” та пропонує вам для власного використання. ( додаток 1)
Слова вчителя. Нам запропоновано для власного користування міні-словничок, ми вдячні дослідникам за плідну роботу. Цей посібник стане для нас помічником у подальшій роботі над упорядкуванням класного портфоліо.
4.3.Презентація підпроекту письменниками-сценаристами
Нашим завданням було інсценізувати казку Н. Абрамцева „ Поговорили” та обговорити ряд питань креативного характеру. (додаток 2)
Слово вчителя (Застосування ( Мікрофону)
- Як би ви пояснили парасольці, що таке сонце?
Чим ліхтар або лампа відрізняються від сонця?
Як ви думаєте, чому кішка не змогла пояснити парасольці, що таке сонце та блакитне небо?
Чи варто вступати в суперечку і чекати розуміння від того, хто тебе не хоче розуміти?
4.4. Презентація підпроекту художниками
Наша група – художники. Ми намалювали два малюнки: один – світ очима кішки, інший – світ очима парасольки. ( додаток 3) Порівняйте ці малюнки й обговоріть, чому люди по-різному дивляться на світ навколо нас.
Тепер на практиці спробуємо з’ясувати ці причини.
Творче завдання-гра „ Вчимося взаєморозумінню”
Діти діляться на чотири команди. Одна – „батьки”, друга – „бабусі й дідусі”, третя – „вчителі”, четверта „діти”. Кожна група повинна написати, чому її не розуміють усі інші команди. Після того, як представники від груп зачитують свої відповіді, редактор складає загальний список проблем, пов’язаних із нерозумінням одне одного, і обговорює з ними, як вирішити ці проблеми.( додаток 4 )
У. Систематизація засвоєного
УІ. Рефлексія ( додаток 5 )
УІІ. Завдання додому
Складіть список своїх проблем, пов’язаних із нерозумінням, і напишіть, що ви можете зробити для того, щоб цих проблем стало менше.
Додаток 1
Міні-словничок
з питань
взаєморозуміння
Мораль – це норми та приписи (правила) поведінки в ставленні людей один до одного та до суспільства.
Внутрішній світ – усе пов’язане з людською душею, а саме: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвіт тощо.
Обов’язок – особиста відповідальність людини розв’язування будь-якого питання.
Любити – відчувати глибоку відданість до кого- , чого- небуть; відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, манері та ін..).
Самовдосконалення – цілеспрямований розвиток
людиною власних духовних здібностей, удосконалення свого способу життя.
Моральні цінності – моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.
Справедливість – 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або до чого-небудь; 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах.
Великодушність – якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.
Ідеал – досконале втілення чого-нобудь, довершений взірець.
Додаток 2
Казка Н. Абрамцева „ Поговорили ”
Жила-була блакитна парасолька. Блакитна, блакитна. Навіть у найгіршу погоду, а іншої погоди парасолька не знала, вона здавалася яскравою й веселою. Парасолька дуже любила свою роботу парасольки. Яким би сильним не був дощ, жодній найменшій крапельці не вдавалося впасти на господарку парасольки. Вона не дозволяла .Повернувшись додому, парасолька любила посушитися, погрітися біля батареї. А потім її закривали, ховали в шовковий чохол, і вона спала до наступного дощу. Якось, коли парасолька сушилася, до неї підійшла кішка. Вона довго дивилася на мокру парасольку. А потім сказала:
Дивний у тебе смак. Гуляти під дощем... Кожен знає, що немає нічого кращого за сонце.
Я не просто гуляю, - парасолька погойдувалася на своїх розкритих спицях, - я проводжаю господарку. Я не боюся дощу. А от це... Як ти сказала? Сонце, чи що? Хто це? Я його не знаю.
Як?! –кішка широко розкрила зелені з жовтими цятками очі. – Як?! Ти не знаєш сонця? – кішка ледве не задихнулася.
Ні, - спокійно відповіла парасолька, - ніколи не зустрічалися.
Ти що! – кішка витягнула шию, повела хвостом. Вона ледве із себе не вилізла. – Ти що! Ти куди дивишся, коли гуляєш?!
Ну ...- нітрохи не соромлячись, взялася пояснювати парасолька. – Іноді в калюжі своє відображення розглядаю, іноді у небо дивлюся.
От! – зраділа кішка. – От, от! Дивишся у небо. А в небі, блакитному, блакитному...
Стривай, - перебила її парасолька, з чого ти взяла, що небо блакитне? Небо сіре.
І оскільки кішка зовсім оніміла від розгубленості, продовжувала:
- Ну, так. Сіре. Зовсім, як ти.
- Ти, - зашипіла кішка, - що таке! – вона аж закашлялася від обурення. – Ти що говориш?! Блакитне воно! Блакитне! Як ти...
Обидві помовчали. Роздумуючи про щось. Потім кішка зітхнула та спробувала почати спочатку.
Так от, - м’яко заговорила вона. – У небі живе сонце. Воно знаєш як? Воно таке.. Воно... Ну... Світить! – кішка нахилила голову набік. Вона не була впевнена, що пояснила зрозуміло. Але, здається, помилилася. Парасолька вже зрозуміла, як могла.
Ясно, - кивнула вона, тепер я усе зрозуміла. Ти тільки неправильно говориш. Це називається не сонце, це називається ліхтар. А точніше, ліхтарі. Їх багато, - просто і впевнено сказала парасолька. Так упевнено, що кішка змогла тільки пошепки ойкнути і, задкуючи, піти. „ Дивна вона, - подумала парасолька, так усе переплутати...”
А кішка сиділа на своєму килимку і намагалася хоч що-небудь зрозуміти. Можливо, й зрозуміла.
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Практичні життєві поради
Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Ніколи не турбуй інших через те, що зможеш зробити сам.
Не витрачай своїх грошей, якщо не тримаєш їх у руках.
Ніколи не купуй те, що нам не потрібно, під позначкою „ дешево”.
Гордість нам коштує дорожче, ніж голод і холод.
Ніколи не жалкуйте про те, що мало з’їли.
Усе, що виконується з бажанням, не здається тяжким.
Скільки горя принесли нам нещастя, яких насправді не було.
Сприймайте все з легкістю.
Якщо ви роздратовані, порахуйте до десяти перш, ніж сказати щось, та до ста, якщо образа велика.
Т.Джефферсон, президент США
Технологія проектної діяльності
Етапи роботи над підпроектом
Зміст діяльності учнів
Зміст діяльності класного керівника
Підготовчий етап
Вивчення теми і мети підпроекту
Обговорення теми. Добір інформації
Представлення теми, мотивація; допомога у постановці та розподілі завдань
Планування:
- вивчення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації;
- вибір засобів представлення результатів;
- вироблення критеріїв оцінки результату і процесу
Формування завдання і вироблення плану дії
Коректування, пропозиція ідей,висування пропозицій
Збір матеріалів
Робота з літературою, спостереження, анкетування.
Добір інформації
Спостереження, керування, поради
Аналіз
Узагальнення зібраних матеріалів,формування висновків, розробка словничка
Аналіз інформації. Вибір найістотнішої
Спостереження, коректування, поради
Подання й оцінювання результатів
Усний та письмовий звіт, оцінювання результатів та процесу дослідження
Участь у колективному обговоренні результатів проекту та процесу роботи над ним. Оцінювання зусиль, використаних можливостей, творчого підходу
Участь у колективному обговоренні результатів проекту та процесу роботи над ним. Оцінювання зусиль, використаних можливостей, творчого підходу
Презентація підпроекту
Публічний захист підпроекту (усний журнал)
Представлення та захист підпроекту
Допомога учням у презентації підпроекту
Етапи роботи
Рефлексія (самооцінка спільної роботи)
Під час підпроекту я ...
завжди
іноді
ніколи
Пропонував (ла) нові ідеї та напрямки
Визначав (ла) мету, ставив задачі
Брав (ла) участь у спільній роботі
Допомагав (ла) групі у виборі правильних рішень
Аналізував (ла), узагальнював (ла) точки зору, робив (ла) висновки
Надавав (ла) допомогу, відгукувався (лася) на пропозиції інших
Долав (ла) труднощі, досягав (ла) результатів
Відчував (ла) відповідальність за спільний підпроект
Умовні позначки
13 EMBED PBrush 1415
13 EMBED PBrush 1415
13 EMBED PBrush 1415
13PAGE 14115
13PAGE 14615
,, ,
·