: Спиридон Черкасенко. Короткий біографічний нарис про письменника. Коментоване читання оповідання „Маленький горбань”.Складання плану твору.
Тема: Спиридон Черкасенко. Короткий біографічний нарис про письменника. Коментоване читання оповідання „Маленький горбань”.Складання плану твору.
Мета: навчити учнів переказувати зміст оповідання, розкривати характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення до нього автора, інших персонажів., навчити складати план до характеристики цього образу;розвивати навички виразного читання, переказу, виділення головних епізодів та деталей, висловлення власного ставлення до прочитаного, обґрунтування своєї думки; сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.
Тип уроку: урок пояснення нового матеріалу з інтерактивними технологіями.
Методи і прийоми: розповідь вчителя, гра „ Сонечко ”, евристична бесіда, інтерактивна вправа “Мікрофон”
Обладнання: портрет автора, підручник.
ХІД УРОКУ.
1-30
І. Організаційний момент
1. Зовнішній (діти вітаються)
2. Внутрішній (готовність до уроку: підручник, зошит, ручки).
3. Перевірка присутності.
ІІ. Актуалізація опорних знань умінь і навичок учнів.
1.Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
Опрацювання біографії за матеріалами підручника (с. 66-67)
Додатковий матеріал
Спиридон Черкасенко біографія (1876 — 1940)
Ім'я цього драматурга (писав також вірші, прозу, публіцистику) було викреслене з літературного процесу й заборонене в Україні ще на початку 30-х років. І тільки через 60 років воно знову посіло належне місце в історії української літератури.
Народився С. Черкасенко 1 грудня 1876 р. в містечку Новий Буг на Херсонщині у селянській родині. Закінчив Новобузьку вчительську семінарію (1895), вчителював на Катеринославщині та в Донбасі. З 1910 р. жив у Києві, був співробітником київських українських газет і журналів, працював над українськими підручниками, працював у театрі М. Садовського. 1919 р. переїздить до Кам'янця-Подільського і цього ж року за дорученням уряду Української Народної Республіки їде до Відня у справах видання підручників. У 1923—1929 pp. C. Черкасенко живе на Закарпатті, працює у товаристві «Просвіта» в Ужгороді. За співпрацю з прогресивними силами краю його висилають із міста. Оселяється в с. Горні Черноушіце на околиці Праги, де й помирає 8 лютого 1940 р.
Перша збірка С. Черкасенка «Хвилини» (1909) засвідчила, що автор шукає власних шляхів поетичного відтворення світу. Згодом він утверджується як поет-лірик, творець ніжних, акварельних, музично «озвучених» малюнків («Симфонія ночі», «Серенади», «Романси», «Тихої ночі»).
На початку літературної діяльності С. Черкасенко працював і в жанрі прози, писав оповідання, нариси, фейлетони. Здобутком тут вважають цикл оповідань про дітей, написаний 1910—1912 pp. (збірка «Маленький горбань та інші оповідання», 1912). Шахтарська тема переважає і в збірці «Вони перемогли» (1917). Ряд творів присвячено гіркій долі народного вчительства. Водночас письменник далекий від ідеалізації інтелігенції, про що свідчить книжка дошкульних оповідань «Жарти Сатира» (1913
До оригінальної драматургії С. Черкасенко повернувся у вигнанні, створивши п'єси «Вечірній гість» (1924); «Сміх» (1924); «Лісові чари» (1924); «Бідний Лесько» (1926); «Лібуша в таборі» (1925); «Хай живе життя» (1930); «Вигадливий бурсак» (1937); «До світла, до волі» (1937). Майже всі вони адресовані дитячій аудиторії, мають пригодницький сюжет і привабливих героїв.
Від гостросюжетних п'єс із шахтарського життя до історичних драм — такий шлях С. Черкасенка-драматурга. Образно-стильове, жанрове й тематичне багатство, поетика й проблематика його творів яскраво віддзеркалюють ідейно-художні пошуки української драматургії першої половини XX ст.
Дайте відповідь на запитання 6, с.67.
На уроці ми з вами визначимо риси характеру Павлика, які вирізняють його з кола інших хлопців, прокоментуємо їх. Висловимо своє ставлення до нього. Порівняємо Павлика і Захарка, зробимо відповідні висновки. А ще, я сподіваюсь, наша сьогоднішня розмова залишить добрий слід у душі в кожного із вас.
Відкрийте свої зошити і запишіть сьогоднішнє число класна робота і тему нашого уроку.
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів
???Чи треба нам сьогодні говорити про добро???
Щоб вам легше було визначитися, послухайте поезію Любові Забаштої.
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.2-30
V. Пояснення нового матеріалу.
1.Розповідь учителя. Роздивившись навколо, ми можемо побачити, що люди, які живуть поруч, різні за зовнішністю, поглядами на життя, знаннями, рівнем достатку. Кожний має свою віру, професію та спосіб відпочинку. Кожна людина – унікальна. У цьому людському розмаїтті необхідно бути дуже уважним, спокійним, поміркованим у спілкуванні.
???Чи існує якесь особливе правило у взаємодії з людьми???
Так, є, і в ньому втілена сама мудрість доброго ставлення до людей. Це – „ золоте правило ” моралі : „ Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою ”. А як же живеться Павлику серед людей?
2. Бесіда за текстом:
1. Чим схвилювало вас оповідання?
2. Опишіть зовнішність Павлика. Що є найвиразнішим у його портреті?
3. Чи відчуває хлопчик чужий біль?
4. Чи можна сказати, що Павлик має велике серце?
5.Чи був хлопчик фантазером?
6.Чому Павлик грався не з хлопцями, а з дівчатами?
7.Де він не відчував себе самотнім? Чому?
8.Чи здатний Павлик на мужній вчинок?
9.Хто з персонажів твору виступає антиподом Павлику?
10.Якої ви думки про Захарка?
11.Чому він так легко, не задумуючись, ображав слабшого, каліку?
12.Як до вчинку Захара поставилися діти?
13.А ви, що сказали б йому, аби були поруч?
14.Як ви думаєте, чому Захарко саме такий?
15.Чому, на вашу думку, Павлик не пам’ятає зла і відмовився бити Захарка,
й заборонив робити це дідусеві?
16.Чи стане Захарко Павликовим другом?
VI.Узагальнення набутих знань.1. А тепер узагальнимо сказане нами за допомогою гри „ Сонечко ”. На дошці ви бачите ім’я Павлик. Які риси характеру цього героя ви можете назвати?
(діти називають риси характеру).
А тепер спробуємо порівняти Павлика з іншим героєм оповідання — Захарком.
(на дошці ім’я Захарко, гра „ Сонечко ”).
Літературні твори навчають нас жити – не повторювати своїх та чиїхось помилок. В оповіданні „ Маленький горбань ” виразно відчувається тепле й співчутливе ставлення автора до Павлика. І передається воно вже із самого початку оповідання. С. Черкасенко навчає нас бути справедливими та співчутливими, не байдужими до горя ближнього. Важливо вміти бачити не тільки красу зовнішню, а і красу внутрішню, уміти відрізняти красу вдавану , позірну і справжню, душевну. Цього можна навчитися якщо уважно проаналізувати поведінку, вчинки людини, її міркування і вислови (навіть мову), ставлення до неї тих, хто поруч. Отож, розмірковуючи про все зазначене вище, навчимося складати план характеристики образу Павлика.
2.Бесіда за складанням плану:
Що на вашу думку першим впадає в око під час знайомства з героєм?
(це зовнішність людини: її вік, обличчя, постава, одяг. Зовнішність Павлика має велике значення для характеристики образу, його внутрішнього світу).
Отже у першому пункті плану йтиметься про зовнішність Павлика.
Далі, коли ми бачимо героя у спілкуванні з іншими людьми, бачимо його вчинки, як він міркує, яка його мова, як він поводиться в різних ситуаціях, про що ми дізнаємося?
(дізнаємося про внутрішній світ героя).
Отже, розкриваючи внутрішній світ героя, зазначаємо:
А)іі ставлення до старших і ровесників;
Б) думки, міркування;
В) уподобання;
Г) вчинки за різних обставин;
3.А чи важливо для нас дізнатися як ставляться інші герої до Павлика?
(так важливо, тому що через них ми дещо дізнаємося про Павлика)
Отже, наступний пункт плану – ставлення інших героїв до Павлика.
4.А чи важливо знати, як ставиться автор до свого героя?
(Так, важливо)
Отже, наступний пункт плану ставлення автора та читача до героя.
Таким чином орієнтовний план до характеристики персонажа має такий вигляд:
3. План.
1.Зовнішність Павлика.
2.Внутрішній світ героя:
а) ставлення до старших і ровесників;
б) мова Павлика;
в) думки, міркування,фантазії та мрії хлопчика;
г) уподобання героя;
ґ) вчинки за різних обставин.
3.Ставлення інших героїв твору до Павлика.
4.Ставлення автора і читача до Павлика.
Звичайно цей план можна доповнити, помітивши якусь цікаву рису, яку не розкриває жоден із пунктів плану.
3-30.
VІI. Закріплення нового матеріалу.
1. Евристична бесіда
1. Що, на вашу думку, сильніше – слово чи кулак?
2. Хто насправді сильніший – скалічений Павлик чи здоровий Захарко?
3. А як ви ставитеся до людей із фізичними вадами? Чи винні вони, що народилися або стали такими?
4.Чи можете ви навести приклади про життя людей із обмеженими можливостями, які адаптувалися в суспільстві, змогли навіть стати відомими, досягти успіхів?
(Відповіді учнів).
VIІІ. Підсумки.
Учитель: А зараз я пропоную вам зіграти у гру „ Мікрофон ”. Я даю ручку. Уявіть, що це мікрофон і скажіть, що саме ви дізналися сьогодні нового, що відкрили для себе, а може хотіли б знати. Думки не повинні повторюватися.
IХ. Домашнє завдання. Скласти план характеристики Захарка.