Разработка урока по украинскому языку на темуРозвиток звязного мовлення. Письмовий переказ тексту з творчим завданням

Урок № 9 клас
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту з творчим завданням.
Мета: учити учнів писати перекази з творчим завданням, збагачувати мовлення дітей образними мовними засобами; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; сприяти вихованню інтересу до національної історії.
Очікувані результати: учні вдосконалять уміння переказувати текст та висловлювати власне розуміння порушеної проблеми, поглиблять текстотворчі вміння й навички.
Обладнання: текст переказу, аудіо запис пісні «Україночка», портрет Роксолани, таблиця «Як писати переказ», картки-підказки.
Тип уроку: формування вмінь та навичок.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Мотивація навчальної діяльності школярів.
Оголошення теми й мети уроку
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
– Пригадайте, які ви знаєте різновиди переказів (докладний, стислий, вибірковий, з творчим завданням).
Робота над пам’яткою «Як писати переказ».
Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Підготовка до сприйняття тексту переказу.
Слухання пісні «Україночка»(муз. Г. Татарченка, сл.. А. Демиденка)
Не одні хани у полон мене брали,
Били-вбивали,
На чужину гнали. (Двічі)
А я не скорилася,
Із сльози відродилася,
Українкою я народилася!
Кажуть хлопці:
Я сама, наче квіточка,
Що пливуть мої
Слова, як та річечка,
Що душа моя співає,
Мов сопілочка,
А я просто українка,
Україночка! (Двічі)
Бесіда за прослуханим музичним твором:
Про які часи розповідається в пісні?
Що нам відомо про них з історії?
Про кого йдеться в пісні?
Чи скорилась дівчина татарам і чому?
Чи можна вважати образ однієї україночки збірним образом?
Що підкреслює характер пісні?
(I частина відображає тяжке становище України; II частина – непереборну жагу до
життя, нескореність. Темп веселий, бадьорий, підкреслює природжену веселість
українців.)
Слово вчителя. У великому і світлому зузір’ї діячів культури українського народу пломеніють незгасним вогнем багато яскравих зірок. У різні часи спалахували вони на українському небозводі, багато туманностей віддаляли їхнє світло від майбутніх поколінь.
Сьогодні на уроці мова піде про мужню і талановиту жінку-українку, яка лишила слід у скарбниці загальнолюдської культури.
Це дивовижна русинка Роксолана, що ніжною, тендітною рукою відводила хмари завойовників від отчого краю.
Читання тексту переказу.
ПРОЩАННЯ
Тепер Настя облишила мрію про повернення на Україну. І туга за рідним краєм почала гнітити її, згинати до землі.
Настали дні, коли вона відкликала сина з далекого походу. І, коли зайшов високий воїн, великий візир Порти, у сталевому панцирі і зняв шолом, жахнулася Настя: статурою, усім виглядом Селім був схожий на свого діда, її рідного батька Лісовського.
– Помираю,сину, – мовила Настя. – Помираю, так і не побачивши України, тихого гаю біля річки. Так і не вклонившись могилам батьків, Не почувши ні зозулі, ні соловейка. Хоч би на мить усе це побачити і почути. Хоч би на мить.
Життя вичерпалося. Світло зникло в неї з душі і вже не обіцяло повернутися. Нарешті настане кінець її вічній покину тості і безпритульності: життя було занадто коротке для її душі, ворожі сили завжди оточували її, навіть у хвилини найвищих злетів – хіба піддалася їм бодай раз , хіба відступила, злякалася? Зберегла себе, серед стихій й ворожнечі, але найдорожчого – дітей своїх – захистити не зуміла. Бо все довкола так і лишилося чуже: земля, чужі дерева, чужі дощі. Заснувати рід свій можна тільки на рідній землі, заплідненій трудом предків твоїх. Не заснуєш роду на пустім місці.
Лежала в постелі, ніби висіла над прірвою. Нічого довкола. Порожнеча. Німі, безмовні стіни валилися на неї, і темні пороги здіймалися перед затуманеним її поглядом.
Султанські лікарі відступали в розпачі. Сулейман не відходив від умираючої, готовий, може, й ціною життя власного затримати життя в Роксолані, але смерть не приймала обміну. Завоював півсвіту, а найдорожчу людину і був безсилий запобігти смерті!
А Роксолана хоч відчувала його присутність, але була така безсила, що не могла навіть сказати султанові про свою ненависть до нього. Раділа, що нарешті між ними настали взаємини, не підвладні ніякому насильству. Визволяється з-під гніту , нарешті буде вільна, нарешті. Заплющила
востаннє очі, щоб уже не дивитися на світ, і почала згадувати своє життя.
…Можу спокійно помирати. Моя батьківщина, моя Україна житиме! Житиме вічно! Житиме і боротиметься.
Словникова робота (пояснення незрозумілих слів, словосполучень).
Візир – радник султана.
Гарем – жіноче приміщення у багатих мусульман, гурт жінок багатого мусульманина.
Галера – бойовий корабель, що приводиться у рух веслярами.
Одаліска – рабиня-бранка.
Орда – татарське військо.
Роксолани – східні слов’яни.
Бесіда за текстом.
Про що шкодувала Настя у свої останні хвилини?
Яке життя було у Насті?
Хто знаходився біля ліжка умираючої?
Як сприймав хворобу улюбленої султан?
Про що згадував Сулейман біля ліжка Роксолани?
Чому раділа Настя, умираючи?
Як ви вважаєте, про що були останні думки Роксолани?
Що вам відомо про Настю Лісовську з уроків української літератури?
Розповідь учнів.
П’ятнадцятилітню доньку рогатинського попа Анастасію Лісовську захопила в полон татарська орда, дівчину продали в рабство, вона потрапили в гарем турецького султана Сулеймана. Вже за рік вона вибилася з простих рабинь-одолісок в султанські дружини, стала улюбленою дружиною султана, майже сорок років вражала безмежну Османську імперію.
Венеціанські посли у своїх повідомленнях їз Стамбула називали її Роксоланою (бо так латиною звали тоді всіх руських людей). Під цим ім’ям вона ввійшла в історію.
Життя Роксолани – це історія боротьби нікому не знаної дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти і вберегти себе, а тоді вознестися над оточенням, може, й над цілим світом.
Навіть у каторжан на турецьких галерах, мабуть, було більше вільного часу, ніж у цієї жінки, нестерпно самотньої, виснаженої змаганням за своє життя, за свою індивідуальність, за Україну.
Роксолана була всемогутньою, мудрою і незвичайною у своїй долі. Вона, що змогла, все зробила для України.
Сорок один рік пробула султаншею Туреччини. Сорок один рік наймогутніша у світі держава не чинила нападу на Україну, більше того, ще й стримувала татар. Це врятувало козацьку державу від загибелі. Знала Настя з уст європейських послів та купців – розквітла її батьківщина, збільшилось населення, повиростали нові міста,зміцніла Запорозька Січ. Вона, Роксолана, зробила більше, ніж усі гетьмани і наймогутніші армії Європи. Вона остаточно і назавжди підірвала могутність Порти.
Складання плану переказуваного тексту.
Орієнтовний варіант плану
Нездійсненна мрія.
Життя вичерпалося.
Султанські лікарі в розпачі.
Султан втратив найдорожчу людину.
Остання радість Роксолани.
Віддалась останнім спогадам:
а) про Україну;
б) про свого батька;
в) про власне життя.
7) Україна житиме.
Усний переказ тексту.
Підготовча робота до виконання творчого завдання.
Ваше творче завдання полягає у доповненні тексту відомостями про Роксолану.
Шостий пункт плану зробити складним, доповнивши його пунктами вашого творчого завдання.
Ключові слова, словосполучення.
Роксолана – Настя Лісовська, дружина турецького султана Сулеймана II.
Рідний край, спів зозулі, соловейка, рідні могили. Заснувати рід свій можна тільки на рідній землі, заплідненій трудом предків своїх.
Запорозака Січ, Османська імперія.
Повторне читання тексту
Слабкі учні отримують картки-підказки
Написання творчого переказу ( на чернетках, у зошитах)
Підбиття підсумків уроку
Заключна бесіда.
– Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
Домашнє завдання