Розробка уроку Прилади радіаційнщї, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Урок
предмета
«Захист Вітчизни»
Тема: Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
Вчитель вищої категорії, старший вчитель
Горопяк І.О
НВК Берегометська гімназія
2012р.
Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Їх класифікація, призначення та порядок використання.
Мета: Сформувати навички використання приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.
Формувати високу компетентність: знання, уміння, навички.
Методика навчання:
1. Розповідь і показ (із використанням наявних наочних посібників) техніки застосування приладу для радіаційного контролю. При цьому зазначається, що основним приладом, який використовується формуваннями Цивільної оборони, є вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДП-5В. Він призначається для вимірювання рівня гамма-радіації та радіоактивного забруднення різноманітних предметів гамма-випромінюванням.
Потужність гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах) на 1 годину. Приладом можна вимірювати також рівень бета-випромінювання. Діапазон вимірювання з гамма-випромінювання становить 0,05 мР/год-200 Р/год. У разі вимірювання гамма-випромінювання й сумарного бета- та гамма-випромінювання у межах від 0,05 до 500 м Р/год розрахунок здійснюється за верхньою шкалою (0-5), а отриманий результат множиться навідповідний коефіцієнт піддіапазону. Розрахунок величини потужності доз у межах від 5 до 200 Р/год здійснюється за нижньою шкалою (5-200). На 2-6 піддіапазонах прилад має звукову індикацію, яка отримується через головні телефони. Похибка вимірювань приладом становить ±30%. Справність приладу перевіряється контрольним бета-препаратом, то прикріплюється у заглибленні на екрані блока. Живлення приладу здійснюєтсья від зовнішнього джерела постійного струму через розподілювач напруги, який на виході дає 12 і 24 В.
Техніка використання приладу ДП-5В поділяється на декілька етапів:
підготовка приладу до роботи: вийняти прилад із футляра — здійснити зовнішній огляд - встановити джерело живлення з урахуванням полярності (зазначена на приладі) — встановити перемикач піддіапазонів напроти чорного трикутника (стрілка приладу повинна знаходитися у режимному секторі). Якщо цього немає, потрібно поміняти місцями контакти джерела живлення - перевірити справність приладу від бета-препарату (поворотний екран зонда поставити у положення "К", підключити головні телефони і поступово переводити ручку перемикача піддіапазонів в усі положення від (хЮОО)до (х0,1). На піддіапазоні (ХІО) показники прилад) звірити із записом у формулярі: якщо вони не виходять за межі припустимої похибки, приладом можна користуватися) — екран зонда встановити у положення " Г", ручку перемикача піддіапазонів - напроти чорного трикутника - приєднати штангу.
Вимірювання гамма-радіації на місцевості здійснюється таким чином: екран зонда встановлюється у положення " Г" - зонд тримати на витягнутій убік руці (висота біля їм від поверхні землі) - вимірювання проводити послідовно на усіх піддіапазонах, починаючи з першого.
Визначення гамма-зараження об'єктів здійснюється, зазвичай, на місцевості, що не заражена. Зонд при цьому розмішують на відстані 1 -1,5 см від поверхні об'єкта.
2. Розповідь і показ (із використанням наявних наочних посібників) техніки застосування військового приладу хімічної розвідки (ВПХР). Доцільно зазначити, що прилад дозволяє визначати отруйні речовини (зарин, зоман, іприт, фосген, дифосген, синильну кислоту, хлорціан та пар У-газів) у повітрі, на місцевості, техніці. Принцип дії приладу: за допомогою всмоктувального насоса повітря примусово прокачується крізь індикаторні трубки, які за наявності отруйних речовин змінюють колір (колір і віддтінок вказують на наявність, групу отруйних речовин і приблизну їх концентрацію). Види індикаторних трубок:
- з червоним кільцем і червоною крапкою (для визначення речовин типу зарин, зоман, V-гази);
- з трьома зеленими кільцями (для визначення речовин типу фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан);
- із жовтим кільцем (для визначення отруйних речовин типу іприт).
Техніка роботи з приладом, відкрити кришку приладу — відсунути засувку і вийняти насос — з касети дістати дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізати їх кінці і розкрити - відкривачем ампул із маркуванням, що відповідає маркуванню індикаторних трубок, розбити верхні ампули трубок, взяти їх за марковані кінці та енергійно струснути 2-3 рази - вставити дослідну трубку немаркованим кінцем у гніздо насоса і прокачати повітря (5-6 поштовхів) — контрольну трубку встановити у гніздо, що знаходиться у корпусі приладу - розбити нижні ампули обох трубок, струсити їх і спостерігати за зміною забарвлення. Якщо у дослідній трубці колір зберігається, а в контрольній пожовтів, то цс свідчить про наявність отруйних речовин у повітрі (на техніці). Одночасне пожовтіння наповнювача обох трубок вказує на відсутність небезпечних концентрацій отруйних речовин. При низьких температурах (+5'С і нижче) потрібно використати грілку: вставити до упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по верхівці відкривача ампул розбити ампулу, що знаходиться у патроні. Потім занурити відкривач ампул до кінця і виймати його з патрона доприпинення виділення пари. Вставити дві трубки у бічні гнізда грілки, а після того, як рідина у трубках розтане, швидко їх вийняти і помістити у штатив. Подальші дії аналогічні до зазначених вище.
Незалежно від реакції трубки з червоним кільцем і червоною крапкою потрібно продовжити визначення отруйних речовин за допомогою трубок, що залишилися, — спочатку з трьома зеленими кільцями, потім -з одним жовтим кільцем. Послідовність дій така: відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями — розбити ампулу, енергійно струсити — вставити трубку у гніздо насоса і зробити 10-15 поштовхів — дістати трубку з гнізда і порівняти забарвлення наповнювачів з кольоровим еталоном на лицьовому боці касети. Інтерпретація зміни кольору така ж, як у першому прикладі.
Трубка з жовтим кільцем: відкрити трубку — вставити у гніздо насоса і зробити 60 поштовхів - спостерігати за зміною забарвлення наповнювача, через 1 хвилину порівняти його із зразком на касеті.
3. Практичне відпрацювання учнями техніки застосування приладів, що вивчалися.
Доцільно сформувати дві групи, кожна з яких удосконалює техніку дій на одному приладі. Через встановлений час групи міняються місцями. Також бажано на кожному навчальному місці встановити наочний посібник з описом техніки дій з приладом. Учитель здійснює загальне керівництво, вносить корективи, усуває помилки і неточності, відзначає кращих учнів.
Розповідь і показ. Звернути увагу на те, що основним засобом індивідуального захисту є фільтруючий протигаз. Зазначити (з використанням наочних посібників), що протигази бувають декількох типів, кожен з яких має свої розміри. Так, протигаз ГП-5 (ГП-5М) має п'ять розмірів (0-4), ГП-7 (ГП-7В) - три (1 -3). Для дітей і підлітків від 1,5 до 17 років використовуються інші лицьові маски: МД-1, МД-3, МД-4. Перші два типи масок бувають трьох розмірів (3-5). МД-4 — двох (2-3).
Визначення розміру протигаза здійснюється за допомогою спеціальних вимірювань з наступним використанням відповідних таблиць. Так, вимірюються висота обличчя, вертикальний обхват і горизонтальний обхват голови (рис. 13).2. Практичне виконання учнями дій з персонального визначення розміру лицьової частини протигазів різних типів.
4. Розповідь і показ техніки одягання протигаза.
5. Практичне виконання учнями дій. Головну увагу звернути на правильне відтворення техніки і послідовності виконання дій з одягання протигаза. Виконувати вправу у повільному темпі. При цьому учні про себе словесно відтворюють послідовність і техніку дій, які вони виконують.
6.Практичне виконання вправи у прискореному темпі. Учитель в обох останніх випадках здійснює індивідуальний контроль за технікою виконання вправи, вносить необхідні корективи, виправляє помилки.
7. Розповідь і показ найпростіших засобів захисту органів дихання, технології їх виготовлення і порядку використання. Необхідно звернути увагу на те, що до найпростіших засобів захисту належать респіратор Р-2 і ватно-марлева пов'язка. Респіратори виготовляються трьох розмірів. Підбір здійснюється за розміром висоти обличчя — ріст 1 (до 109 мм), ріст 2 (109-119 мм), ріст 3 (119 мм і більше).
Ватно-марлева пов'язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см. Послідовність дій під час виготовлення така: - розкласти марлю на столі - у середину марлі покласти вату розміром 30х20 см, товщиною біля 2 см - вільні кінці марлі з обох сторін згорнути по всій довжині шматка і закрити таким чином вату - прошити пов'язку - на кінцях марлі зробити розрізи довжиною 30-35 см (дві пари зав'язок) — накласти пов'язку на обличчя таким чином, щоб нижня частина пов'язки закрила низ підборіддя, а верхня закривала ніс і доходиладо очних ям — нижні кінці зав'язують на темені, а верхні на потилиці за вухами - для захисту очей обов'язково одягнути окуляри від пилу.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ
Група отруйних речовин Окремі представники отруйних речовин Агрегатний стан при 20оС Стійкість Стан в момент застосування Шляхи проникнення в організм
Нервово-паралітичної дії Vх-гази, зарин, зоман Рідина Стійкі Туман, аерозоль Легені, очі, шкіра
Шкірнонаривні Іприт, люізит Рідина, тверда речовина Стійкі Туман, аерозоль, рідина Шкіра, очі, легені
Загально отруйної дії Синильна кислота, хлорціан Рідина Нестійкі Туман Легені
Задушливі Фосген, дифосген Рідина, пар Нестійкі Туман Легені
Психохімічні Вz (Бі-Зет) Рідина, тверда речовина Нестійкі Туман, аерозоль, рідина Легені, очі, шкіра
Подразнювальні Хлорацетофенон, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес Рідина, тверда речовина Нестійкі Аерозоль Очі, верхні дихальні шляхи, слизові оболонки
Розділ програми: Основи цивільного захисту
Тема10. Захист населення від надзвичайних ситуацій

Надання першої медичної допомоги в надзвичайній ситуації
Перев’язочний пакет ППІ, порядок та правила користування ним.

Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричний контроль