Використання інтерактивних методів навчання на уроках позакласного читання + 3 конспекти уроків позакласного читання про Батьківщину

Зміст
І. Вступ ...3
ІІ. Основна частина
1. Роль книги у формуванні особистості учня початкової школи
1.1 Виховання культури читання.4
1.2. Вплив книги на моральні почуття дитини...7
2. Вікові особливості сприймання книжки учнями початкової школи9
3. Використання інтерактивних методів навчання на уроках
позакласного читання...16
ІІІ. Висновки..19
ІV.Використана література...20
V. Додатки .21




























Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало їй духовною потребою на все життя, - в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою.
В.О. Сухомлинський
1. Вступ
XXI століття століття переходу до високо інформаційного суспільства. Тому головним завданням освіти є виховання особистості, яка здатна до постійного саморозвитку й самоосвіти, уміє творчо застосовувати набуті знання і вміння, критично мислити, уміє опрацьовувати різні джерела інформації.
Джерел інформацій у житті дитини дуже багато і, на жаль, суспільство не обтяжує себе фільтрацією цієї інформацій. Книжковий ринок, кіно, телеекран перенасичені бойовиками, насиллям, брутальністю. Бездуховність, суспільну пасивність сіють вони в дитячі душі. І це не просто душі це майбутнє нашого історичного етносу. Тому ми, дорослі, не можемо бути байдужими до того, якими виростуть наші діти.
Прикордонником на кордоні бездуховності та духовності можна поставити книжку. Прикро усвідомлювати, що в наш час є діти та дорослі, які не читають. Чому? Невже книжку їм замінює телевізор, комп'ютер? Ніхто не заперечує необхідність технічного прогресу, та на прикладі багатьох поколінь людство переконалося, що душу людини формує книга, читання. З цього приводу польський письменник Станіслав Лем зазначав: «...Твердження, ніби Інтернет може замінити книжки, бібліотекаря, читальні зали, звучить недоладно. Наче хтось одружився тоді, коли його наречена перебувала в іншому кінці світу. Адже книжка це не просто якийсь предмет: Її хочеться брати до рук, перегортати сторінки, і мені подобається робити це...»» Потрібно докласти значних зусиль, щоб читання стало потребою для дитини, як і цікава гра. Важливо зацікавити дітей книгою, ознайомити їх із колом доступного читання, привчати звертатись до книг, не чекаючи спонукання, а також формувати інтерес до них і позитивне ставлення до самостійного читання.

2. Основна частина
1. Роль книги у формуванні особистості учня початкової школи
1.1 Виховання культури читання
У початковій школі значна увага приділяється роботі з дитячою книгою, що є ефективним засобом розвитку мовлення, мислення, збагачення життєвого досвіду, закладає основи читацької самостійності, культури, виховує інтерес до книги. Завдання роботи з дитячою книгою широкі та багатопланові., підпорядковуються одній меті: поєднати знання, вміння і навички з читання для сприйняття твору, який читаємо, в єдину культуру читання.
Культура читання дуже широке поняття. Це інтерес і любов до книги; знайомство з літературою; спеціальні знання про книгу і способи роботи з нею; уміння, навички, звички, які допомагають читати книгу з максимальною користю; систематичність читання; вміння розуміти прочитане; робити виписки і правильно поводитися з книгою. «Що читати і як розуміти прочитане, ось в чому головне завдання», писав К. Д. Ушинський. Щоб розуміти прочитане, потрібно бути підготовленим читачем, володіти культурою читання.
Виховання культури читання починається ще задовго до вступу дітей до школи. Батьки купують дітям книги, читають вірші, казки, оповідання, разом розглядають ілюстрації, вчать акуратного користування. Книга є надійним помічником батькам у сімейному вихованні дітей. Обов'язкове щоденне читання має стати нормою спілкування дорослих із дитиною. Книга перший вихователь маленької дитини, вона пояснить, що добре, а що погано; у тактовній, емоційній формі надасть зразки етичних норм поведінки. У добиранні книжок для читання і розповідей батьки повинні дотримуватися певних рекомендацій, пам'ятати, що твори художньої літератури є невичерпним джерелом розумового розвитку дітей та збагачення їхнього словника. Читання вголос, вивчення віршів, лічилок, скоромовок напам'ять, ігри з казковими героями, екскурсії до бібліотеки є у програмі дитячих садків. У дітей дошкільного віку з'являються найрізноманітніші пізнавальні інтереси. Старшим дошкільнятам доступні оповідання про такі події та явища, яких вони не бачили у своєму житті: минуле країни, праця дорослих, історії виготовлення різноманітних речей... Дітям доцільно ставити запитання, які спонукали б їх до розповіді з власного досвіду на основі змісту прочитаного твору.
Вихованню культури читання сприяють екскурсії до шкільної, сільської бібліотеки. Бібліотекар розповідає про роботу бібліотеки, правила запису розстановку книг, знайомить із тематичною виставкою книг, запрошує на читацькі конференції, обговорення прочитаних книг, зустрічі з письменниками. Дітей учать обирати книгу і працювати з нею. Необхідно спрямувати працю дітей таким чином, щоб кожен обирав ті книги, які йому подобаються, щоб світ книжок був для нього найкращим другом, щоб усі зрозуміли: обмірковувати книжку значно складніше, ніж бездумно її прочитувати.
Одне з основних завдань початкової школи навчити дітей правильно, свідомо, виразно та швидко читати. В. О. Сухомлинський писав: «Читання це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Важко вчитися дитині, яка не вміє добре читати, вона зазнає труднощів під час роботи на уроці, під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво читати додатково. Адже учні, які погано читають, не відчувають потреби спілкуватися з книжкою, часто відстають із багатьох предметів. Здебільшого ці учні не вміють читати ефективно та раціонально, дістаючи з прочитаного максимум користі й задоволення протягом мінімуму часу, не вміють гнучко застосовувати різні види й режими читання залежно від його мети і змісту тексту. Це невміння й нелюбов до читання найчастіше започатковуються у молодшому шкільному віці, коли не приділяється достатня увага техніці читання.
Свідомість читання це основна якість, без якої решта не мають сенсу. Навчання свідомого читання тісно пов'язане з виробленням у дітей навичок роботи з книгою: уміння орієнтуватися в книзі, користуватися виносками й тлумачним словником; зіставляти різні твори, об'єднувати їх за темою.
Роль книги у вихованні інтересу до читання, вдосконаленні техніки читання дуже велика. Початок самостійного читання - важливий період у житті школяра. Багато дітей, намагаючись подолати труднощі під час читання, відвертаються від книги. Щоб допомогти молодшим школярам подолати труднощі, використовую такий прийом: читаю вголос казку або захоплююче оповідання, а на найцікавішому місці зупиняюсь і пропоную дітям дочитати книгу, розповісти її зміст. Читати складно, але так хочеться дізнатися, що сталося далі з улюбленими героями, і багато дітей дочитують книгу. На виховні години діти у підгрупах готують інформаційні повідомлення, «цікавинки» запропонованої тематики. Поступово у дітей формуються інтерес до книги, звичка читати.
Програма визначає зміст і обсяг знань, умінь, навичок, які учні мають опанувати в процесі роботи з дитячою книгою. Постійно формую в учнів інтерес до дитячої книги, розвиваю читацьку пам'ять, розширюю світогляд, учу сприймати доступні книги, розповідати, про що (або про кого) прослухали, давати найпростішу оцінку прочитаному, відшукувати прослухане оповідання (вірш, казку, скоромовку, загадку, прислів'я, пісню, веселинку, казку в книжці), розпізнавати книжки за змістом, називати їх (прізвище автора, заголовок), дотримуватись правил гігієни читання і збереження книг, правильно розглядати книжку, розуміти, що зміст книжок завжди відображається в їх назві та ілюстраціях на обкладинці і в тексті.
У початковій школі дітей навчаю знаходити необхідну книгу в бібліотеці, користуватися картотекою, формую навички роботи з книгою, виховую читацьку активність, знайомлю із процесом виготовлення та історією друкування книги, вчу правил поводження з книгами. Діти під моїм керівництвом створюють бібліотеку класу, ведуть читацький щоденник, в якому записують прізвище автора, назву книги, малюють ілюстрації.

1.2. Вплив книги на моральні почуття дитини
Поступово виробляю в учнів звичку, а згодом і необхідність самостійно свідомо обирати й систематично за всіма правилами читати книги. Даю дітям змогу збагнути, що саме книга допоможе зрозуміти прекрасне в житті, вчитиме цінувати людську працю, виховуватиме захоплення людиною-творцем, людиною-мислителем, людиною-борцем, бажання звертатися до книжки за досвідом, за порадою. З часом в учнів з'явиться впевненість у тому, що потрібну, корисну, доступну для себе книгу знайде кожен.
Важливою є роль книги у моральному вихованні учнів. Головним засобом усвідомлення вчинків, дій, поглядів, моральної суті людини чи літературного
персонажа є оцінне судження школяра, яке визначається не тільки рівнем його знань, а й особистим ставленням. Навчаю молодших школярів аналізувати доступні до їхнього розуміння вчинки людей із позиції суспільних норм поведінки та робити відповідні моральні узагальнення. Дітям властиво наслідувати особу, яка найбільше сподобалася. Вибір літературного чи історичного героя як зразка для наслідування відбиває їхню ідейно-моральну орієнтацію. Дитині легше опанувати досвід суспільних відносин, якщо вони втілені у діях і вчинках тих чи інших героїв. Виховний вплив літературного твору полягає в тому, що в процесі його опрацювання дитина вивчає певні стосунки і сприймає моральні оцінки, які мають велику притягальну силу. У творі малюк передусім сприймає дієвість образу. Якщо герої справили на учня позитивне враження, то він намагатиметься наслідувати їх у вчинках і стосунках із людьми. Дитяча художня література, розкриваючи в сюжетно-образній формі стосунки між людьми, даючи зразки громадської поведінки, є матеріалом для формування суспільно-ціннісних ідеалів поведінки молодшого школяра. К. Д. Ушинський підкреслював роль дитячого читання у моральному формуванні учня, вважаючи, що на кожний твір слід дивитися як на вікно, крізь яке можна показати дитині ту чи іншу сферу життя. Він писав: «На моральні почуття має діяти безпосередньо сам літературний твір. Той літературний твір моральний, який змушує полюбити моральний вчинок, моральне почуття, моральну думку, висловлену в цьому творі». Тексти для читання у початкових класах добираються з урахуванням дидактичних і виховних завдань. Це дає змогу розширювати уявлення про гарне й погане, підвести учнів до думки про те, як має впливати хороший товариш, за що поважають і люблять людей, які вчинки називають добрими, а які поганими. Тексти ставлять учнів перед необхідністю оцінювати поведінку людей у складних ситуаціях: підводять їх до висновків-суджень про те, що не можна бути байдужим до горя інших; для добрих справ завжди є місце і час; чесність, ввічливість, скромність, працьовитість позитивні якості характеру людини; жадібність, хвалькуватість, грубість, нещирість, боягузтво негативні. Активізується розумова діяльність, широко вивчається моральний досвід кожного школяра. Колективно-визнаний, суспільно-цінний зразок поведінки формується ефективніше за активної свідомої участі дітей у розборі й аналізі моральних ситуацій прочитаної книги із залученням близьких їм прикладів суспільного життя.
Орієнтація суспільства на гуманістичний вибір освіти, особистісний підхід спонукає звертатися до художніх творів, які діють на уяву і думку читача, впливають на розвиток його естетичних і моральних почуттів. Ознайомлення учнів із науково-художньою і науково-популярною літературою сприяє розвитку інтересу до техніки, підготовці до майбутньої професії. Читання книг, в яких звеличується людина, її трудова діяльність, сприяє вихованню в дитини прагнення бути корисною суспільству, прищеплює любов до праці. «Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людей», зазначав В. О. Сухомлинський.
Серед різноманітних засобів формування особистості важливе місце належить книзі. Сьогодні, коли триває процес обезцінення духовних якостей особистості добра та порядності, чесності, вміння співчувати, значним чинником, який впливатиме на прищеплення позитивних цінностей, має стати книга і читання, її вплив на виховання дітей набуває дедалі ширшого визнання у теорії та практиці школи.
2. Вікові особливості сприймання книжки учнями початкової школи
Книга завжди була, є і буде неперевершеним плодом людського інтелекту, а сам процес читання незбагненне таїнство співпереживання. Щоб відбулося це таїнство співпереживання, важливо навчити дітей правильно працювати з книгою. Без правильної першої книжки неможливо навчити дитину вирізняти талановиті твори, пропускати їх крізь призму своєї уяви, душі. Тому так важливо почати роботу з виховання юного читача як найраніше, проводити її в системі, тримаючи в полі зору кожний читацький крок кожної дитини.
Специфіка читання дитячої книжки полягає в тому, що вона подає читачеві для сприйняття два інформаційні ряди це текст і позатекстова інформація, тобто мова книжки. Цю мову і повинні освоїти учні, вони мають навчитися розуміти зміст, взаємозв'язок. Тобто книжка повинна стати для учня співбесідником.
Читання дітей 1 класу поєднує в собі слухання-розуміння того, що читає дорослий та безпосередню роботу дитини з книжкою читання-розглядання.
Як відомо, у дитини 6-річного віку переважають наочно-образне, конкретне мислення, уява дітей цього віку слабо розвинена, їм властиво ототожнювати художній вимисел і реальність, а художню форму вони сприймають окремо від змісту. Єдність форми і змісту, яку має сприймати учень, закладено в матеріальному об'єкті дитячій книжці. Багатогранний характер роботи з дитячою книжкою обмежується можливостями першокласників, які ще не володіють навичками читання і у яких недостатньо сформована довільна увага. Тому для розв'язання цієї суперечки необхідно в роботі з першокласниками поставити такі вимоги до дитячої книжки:
сформувати у першокласників мінімальне, але різнобічне коло читацьких інтересів та уподобань;
орієнтовний обсяг книжки повинен бути від 8 до 30 сторінок. Бажано, щоб книжки були великого або середнього формату, щоб це були книжки-картинки, книжки-іграшки, книжки-розкладанки, книжки-планшетки. Неординарна форма книжки, ігрові елементи, яскраві образні ілюстрації сприяють розвитку інтересу до читання і до книжки;
для повноцінного сприйняття дитиною-читачем змісту книжки текст має поєднуватися з ілюстрацією на сторінці та розвороті. Малюнки повинні легко впізнаватись дітьми, а кольорова гама не бути занадто різкою.
Діти 67 років
Читають загадки, казки, вірші, оповідання вітчизняних письменників XIXXX століття;
уміють називати всіх персонажів твору, визначити головних героїв, розподіляти персонажів на позитивних та негативних;
відтворюють епізоди, уривки твору;
орієнтуються в послідовності епізодів в оповіданні;
уміють у книзі знайти заголовок, повне ім'я, по батькові, прізвище автора;
уміють знайомитись із книгою з опорою на ілюстрацію, заголовок, прізвище автора;
розрізняють книги за ілюстраціями;
осмислюють назву твору;
оцінюють вчинки героїв за допомогою дорослих;
вільно говорять про те, чим запам'ятався герой.
Провідним завданням роботи з дитячою книгою в 2 класі є формування у дітей інтересу до самостійної читацької діяльності: з власної ініціативи знайомитись із доступними книжками, самостійно знаходити в книжці потрібний твір і свідомо його читати, орієнтуватися в групі книжок.
Для дітей цього віку притаманний метод читання-розглядання: діти привчаються самостійно визначати зовнішні показники змісту книжки і за ними робити висновок про характер, жанр уміщених у книжці творів. Результати психологічних досліджень продемонстрували, що чим швидше здійснюється таке оцінювання книги до читання, тим легше починають працювати творча й емоційно-вольова активність читача, що і забезпечує ефективність спілкування з книжкою. Необхідно стежити, щоб діти не уникали розглядання книжки, адже саме від цього залежить подальший читацький розвиток учнів.
У другому класі тексти теж повинні супроводжуватися гарними ілюстраціями, що сприяє розвитку уяви дитини під час читання-розглядання.
Обсяг дитячої книжки не повинен перебільшувати 36 сторінок.
Діти 78 років
Читають потішки, загадки, казки; вітчизняну й зарубіжну літературу ХІХ-ХХ століть, казки, оповідання, вірші, науково-художню літературу, довідкові книжки;
дають характеристики персонажам за їх вчинками;
уміють детально переказувати твір обсягом 45 сторінок;
знають про автора і його творчість на основі передмови і післямови;
обираючи книги, орієнтуються на жанр твору; розрізняють вірш, казки про тварин та чарівні казки;
обирають книги за заданими ознаками;

уміють знайти в книзі прізвище, ім'я, по батькові автора, його портрет;
уміють почути, зрозуміти і відповісти на запитання;
уміють охарактеризувати героїв, назвати місце дії;
за допомогою дорослих виявляють причини вчинків, називають почуття, що виникли після прочитання твором;
уміють користуватися змістом книжки (переліком уміщених творів).
У третьому класі у дітей починає формуватися читацький інтерес, тобто вибіркове читання, яке виявляє власні вподобання дитини, книга вже сприймається як джерело самоосвіти. Читацький інтерес дітей цього віку не може бути сформований без досить високого рівня особистої начитаності, поінформованості в доступному колі читання, усвідомлення позитивних емоцій від читання.
Умови формування читальних інтересів третьокласників передбачають:
широке ознайомлення учнів із книжками провідних письменників, презентація літератури в усій жанрово-видовій різноманітності; діти повинні знати про 125 150 книжок різних письменників;
співвідносити автора з низкою творів, мати уявлення про напрямки творчості знайомих письменників, наприклад, Н. Забіла писала вірші, казки, твори про дітей.
Нарешті оцінювання діяльності учнів-читачів цього віку визначається вже не тим, що обрала дитина для читання, а наскільки індивідуально і вмотивовано був здійснений цей вибір. Адже головне в самостійному читання це формування ціннісних орієнтирів засобами книги.
Усвідомлений вибір книжки виявляється в таких діях дитини:
спираючись на свій читацький досвід, звертаючись до відкритого доступу до книжок у бібліотеці, прислухаючись до порад бібліотекаря, обрати книгу;
ознайомитись з книгою, звертаючи увагу на ім'я автора, заголовок, підзаголовок, анотацію, передмову;
читати твори, що різняться за обсягом та жанровим розмаїттям.
У роботі з книгою для дітей 3-го класу необхідно дотримуватись таких вимог:
книжки для читання повинні бути обсягом від 16 18 до 150 сторінок;
у коло читання дітей 3-го класу повинні входити художні, науково-художні, науково-популярні книжки українських і зарубіжних письменників;
учні цього віку вчаться розрізняти літературу ХІХ-ХХ століття і письменників, які пишуть сьогодні;
акцентується увага на читанні книжок письменників рідного краю
Для дітей цього віку, як і для дітей 12 класів, найефективнішою формою залучення до самостійного читання є гра, але діти 3 класу самі вже вчаться складати ігри. Для 3-го класу найбільше підходять таки види літературних ігор:
літературна вікторина;
літературні загадки;
літературні кросворди;
літературний монтаж;
конкурс на кращого читця й ілюстратора дитячих книжок;
парад літературних героїв;
інсценування, драматизація тощо.
У третьому класі продовжується ознайомлення учнів із пізнавальною літературою. Розвитку пізнавальних інтересів, вихованню розумової активності сприяє робота з науково-художньою літературою, де пізнавальна інформація подається за допомогою сюжету та образів.
У третьому класі діти знайомляться вже з науково-популярними творами, основними завданнями яких є розкриття певної системи знань, прищеплення навичок користування довідковою літературою.
Діти 8-9 років
Читають чарівні казки, художню і науково-художню літературу;
оцінюють персонажів за їх вчинками і безпосередніми характеристиками;
роблять анотацію твору за темою та емоційним і моральним забарвленням;
звертають увагу на деталі, мовлення оповідача в творі;
усвідомлено обирають книгу з посиланням на автора;
орієнтуються в книжках за рекомендаційним списком;
складають розповідь про книгу ще до її прочитання на основі її показників, титульних даних, анотацій;
складають найпростішу усну анотацію до твору;
розрізняють персонажів за ставленням до героя;
вільно висловлюються на тему чим і чому цікавий твір;
уміють читати науково-художні книги;
послідовно розповідають про події.
Четвертий клас заключний у формуванні читацької самостійності молодого школяра. У цей період відбувається становлення особистості" дитини як молодого підлітка. Саме ці особливості впливають на коло та своєрідність читальних інтересів.
Літературний розвиток молодих школярів цього віку характеризується не лише засвоєнням літературних понять, уявлень, образних засобів, розрізнення творів різних жанрів. Не менш важливим є цілеспрямоване виховання учня-читача, естетично розвиненого, здатного висловлювати своє ставлення до прочитаного,
Характерні ознаки читацької активності учнів 4 класу:
самостійність у пошуках та обранні книг, індивідуалізація інтересів;
розширення аспектів читацьких інтересів молодших школярів;
здобуття досвіду читання об'ємних творів
ознайомлення з літературними термінами на рівні розпізнання і називання суттєвих ознак;
провідним напрямком читацьких аспектів стають історична, пригодницька книга, класична поезія, енциклопедична книга та біографічна книга.
У четвертому класі поглиблюється робота з пізнавальною літературою, якщо в 3 класі учні читали науково-художні казки та оповідання про природу, то в четвертому тематика розширюється (техніка, географія, відкриття тощо). У цей період уводиться в читання науково-художня повість.
Діти 910 років
Читають художню, науково-художню, пізнавальну літературу, вітчизняні й зарубіжні повісті;
роблять анотацію твору за темою та емоційним і моральним забарвленням;
звертають увагу на деталі, мовлення оповідача для характеристики героїв;
уміють знаходити відомості про автора і його творчість із цільових джерел: довідників, автобіографії, зібрання творів, оповідань про письменників;
орієнтуються у світі книжок за допомогою бібліографічних покажчиків, відкритого доступу до книг у бібліотеці, за ілюстрованою картотекою;
знайомляться з письменником за допомогою біографії чи автобіографії;
самостійно осмислюють прочитане.

3. Використання інтерактивних методів навчання на уроках позакласного читання
Вчені пропонують основні шляхи підвищення рівня сформованості читацьких навичок. Головна роль у цьому відводиться урокам позакласного читання.
Щоб уроки позакласного читання були цікавими й ефективними, під час їх проведення використовую інтерактивні методи навчання, проводжу різноманітні за формою уроки. На кожному з них стараюсь розв`язати такі завдання:
- допомогти відтворити попередні читацькі уміння;
- продовжувати розширювати активний читацький кругозір учнів;
- сприяти усвідомленню кожним школярем індивідуальних духовних можливостей і запитів;
- закріпити вміння і бажання вибирати твори із запропонованої вчителем теми і читати їх, виходячи з особистих можливостей;
- навчити користуватись довідковою літературою та бібліотечно- бібліографічними покажчиками;
- вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори.
Для того, щоб успішно розв`язувати ці завдання, позакласному читанню учнів постійно приділяю велику увагу. В класі є куточок читача, в якому я систематично вивішую дату наступного уроку позакласного читання, його тему, даю список рекомендованих творів та завдання для учнів, які треба підготувати на наступний урок. Виконати їх повинні як окремі учні, так і група. Наприклад:
Доберіть загадки, прислів`я, приказки до даної теми.
Намалюйте ілюстрації до прочитаних творів, зобразьте головного героя або героя, який вам найбільше сподобався.
Вивчіть вірш до даної теми.
Підготуйте інсценівку епізоду з прочитаного твору і т.п.
Учні та їх батьки дуже серйозно ставляться до таких завдань, красиво оформляють збірки загадок, прислів`їв, для інсценівок готують костюми. Діти з задоволенням беруть участь у групових формах роботи, сприймають її як цікаву навчальну гру. Така форма роботи дає змогу активно проявити себе, показати і застосувати читацькі знання в нових умовах. На групи, для підготовки до уроку, поділяю учнів за бажанням, але слідкую, щоб жоден учень не залишився поза увагою.
Постійно пропоную дітям зразки відповідей, якими вони будуть керуватися під час відповідей на уроках, аналізуючи прочитані твори. А саме:
Покажи книгу, яку прочитав вдома, назви її повну назву, автора.
Головний герой, якого я хочу всім представити, це ( малюнки)
Ось що пише автор про нього ( зачитує)
Ще в творі розповідається про
Головна думка твору –
Коли я готуюсь до уроків позакласного читання, то постійно звертаюсь до словників, довідників, переглядаю книги, старі видання журналів. Звідти черпаю матеріали, з якими самостійно діти ще не можуть ознайомитися.
Керуючись надбаннями сучасної методики, прагнучи досягти якнайбільшої віддачі від уроків позакласного читання, залучити учнів до самостійного читання, проводжу різні типи уроків: рекомендаційний ( знайомлю з новинками у книжковому світі, рекомендую матеріал для самостійного читання); авторський ( Твори Наталі Забіли); тематичний ( Рідний край - Україна); жанровий (Оповідання про дітей); комбінований. Різноманітною буває і форма проведення уроку. В даній роботі я пропоную різні форми проведення тематичного уроку « Рідний край - Україна» (додаток А), урок-панораму, урок-подорож ( додаток Б), урок-ранок( додаток В) Також я проводжу інтегровані уроки, бібліотечні уроки, на які запрошую бібліотекаря школи, уроки – КВК, уроки-звіти.
Щоб урок позакласного читання проходив цікаво і в певному темпі, застосовую різноманітні ігри: літературні вікторини, літературні кросворди, літературні загадки, літературні турніри, парад літературних героїв, подорожі сторінками знайомих книг. Зацікавлюють дітей і участь у конкурсах читців, конкурси ілюстрацій до прочитаних книг.
Часто ми інсценуємо уривки з різних творів, проводимо уявні зустрічі з письменниками, коли один учень грає роль письменника, а всі інші задають йому питання про життєвий і творчий шлях. Найчастіше це буває на авторських уроках. Діти, як правило, з цікавістю слухають такі діалоги, краще запам`ятовують біографію письменника, книги, які він написав. На уроках-звітах проводжу паради літературних героїв. Учні вгадують хто цей герой, називають твір з якого він прийшов, задають питання за змістом твору, щоб дізнатися чому він вчинив так, а не інакше. Той з героїв, який дає найкмітливіші, найцікавіші відповіді, стає переможцем параду.
Часто діти вчать вірші, які їм найбільше сподобались з даної теми. Тоді на уроках проводжу конкурси на кращого читця. Це спонукає учнів до виразного читання поетичних творів, вчить слідкувати за своєю дикцією, мовою.
Та якими б різноманітними не були методи роботи на уроках позакласного читання, бесіда за прочитаним є присутньою на кожному уроці. Основна вимога до бесіди за прочитаним – створити в учнів звичку і потребу уважно прислухатися до запитань вчителя і відповідей товаришів, доповнювати ці відповіді знаннями з книг, своїми роздумами. Постійно на уроках використовую такі методичні прийоми:
навчання відповідати за зразком;
постановка проблемних запитань для обдумування відповіді вдома, добором довідкового матеріалу;
навчання вміння ставити своїм товаришам запитання ( цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного;
 3. Висновки.
Систематичне використання різноманітних методів і форм роботи на уроках позакласного читання, в позаурочний час підвищує інтерес школярів до книг, спонукає їх постійно читати художні книги, вчитися обирати ті з них, що відповідають даній темі, вдумуватися в прочитане, давати свою оцінку вчинкам героїв, висловлювати власну точку зору про події, описані в творі. А це, в свою чергу, формує у дітей-читачів необхідні читацькі навички й інтереси.
У використані активних форм популяризації літератури я вбачаю великий позитив, адже завдяки ним у школярів формується стійкий інтерес до книжки, поглиблюються теоретичні знання і практичні навички роботи з книгою, закладається міцне підґрунтя для формування культури читання
Завдяки систематичній роботі з художньою книгою, мої вихованці мають високий темп читання, правильність та свідомість. Вони вільно орієнтуються в світі літератури, полюбляють роботу з енциклопедіями, довідниками. Вони часті гості шкільної бібліотеки. Дехто з них і сам пробує писати вірші, казки та оповідання.















Використана література


О.Л. Біличенко. Культурно-виховна роль книги в умовах формування інформаційного суспільства.Монографія. - Харків, 2000. – 16 с.
О. В. Джежелей, А. А.Ємець. Позакласне читання.//Навчання і виховання учнів 4 класу.- Вид « Початкова школа» К. 2005, ст.227-289
О. В. Михалюк. Роль книги у формуванні особистості учня початкової школи.// Початкове навчання та виховання. Науково-методичний журнал – 2009. - № 8-9 ст. 37-42
В.І. Палій. Основні напрями роботи з дитячою книгою у початковій школі.// Початкове навчання та виховання – Науково-методичний журнал - 2010. - № 19-21 ст. 51-56
5. Г.В. Підлужна. Позакласне читання молодших школярів: реалії та перспективи // Початкова школа – Науково-методичний журнал- 2004, - №6 ст.56-59
Г. Ткачук. Організаційно-методичні поради до уроків позакласного читання на основному і підсумковому етапах. // Початкова школа. - Науково-методичний журнал - 2005 - №6 ст.20-24
























Додаток А
Урок позакласного читання в 4 класі
Тема уроку. Рідний край – Україна
Мета уроку. Розширити знання учнями творів про рідний край, Батьківщину.
Вчити сприймати прочитане аналізувати словесні описи природи, Розвивати зв`язне мовлення, мислення. Виховувати любов до рідної природи, почуття патріотизму.
Обладнання: фотомонтаж « Природа рідного краю», портрети письменників, виставка книг, гілка в глечику, листочки для побажань, цифри, аудіозапис пісні про Україну, уривка з твору Ю. Ярмиша
« Летюче дерево»
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети уроку.
Україна, рідний край -
Поле, річка, сивий гай,
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
- Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись з творами про рідну землю, про Україну, красу її природи.
ІІ. Гра « Мікрофон »
- Подивіться, будь ласка, на дошку, де зображені різні куточки нашої Батьківщини, уявіть, що ви на зйомках передачі « Від усієї душі» і скажіть для неї в мікрофон одне речення про Україну, рідний край.
ІІІ. Робота зі слайдами з портретами письменників та виставкою книг.
В Україні не тільки розкішна природа, родючі землі, а й талановиті люди. Багато письменників описують красу України. Подивіться на їх портрети та назвіть.( Леся Українка, Ліна Костенко, Тарас Шевченко, Іван Франко, Павло Тичина, Михайло Коцюбинський).
А тепер подивіться на книжкову виставку. Які з цих книг ви читали, готуючись до уроку? Вкажіть їх жанр, назвіть авторів.
ІV. Гра « Відгадай біографію письменника» (показати відповіді цифрами)
Геніальний син українського народу, який мав « голос од бога і ті слова, які пішли межи людей ». Навіть у найтяжчі часи зберігаються книги з його творами у родинах українців. Цього поета і художника знають як основоположника української літературної мови. Його ім`ям названо міста і села, вулиці, створено музеї. А книга « Кобзар» є в кожній українській родині ( учні цифрами показують № портрета ) .
Послухайте вірш «Тече вода з-під явора», який нам підготувала учениця.
Який би малюнок ви до нього намалювали?
2. Прізвище, яким підписувала свої твори ця поетеса, вибрала їй мати, щоб підкреслити, що ці вірші пише справжня українська дівчинка, яка незважаючи на тяжку невиліковну хворобу, дуже любила свій рідний край і писала про себе:
Мене весна при лузі породила,
Заквітчана у проліски.
Водила вона мене за руки у лани,
На луки дальні, до верби старої,
Розщепленої громом весняним,
Водицею з криниці степової
Щоранку напувала.-
(діти показують № портрета Лесі Українки )
- Послухайте вірш цієї поетеси та доберіть з дошки ілюстрацію до нього (читає учень)
Цей поет народився в сім`ї, де було 9 дітей. Для того, щоб вчитися безкоштовно в бурсі, він співав у монастирському хорі. Також він цікавився театром, вивчав мови різних народів: російську, болгарську, вірменську, французьку, турецьку. Багато перекладав. Його твори для дітей виходили окремими збірками. Наприклад: « Хор лісових дзвіночків». ( діти показують № портрета на дошці)
Послухайте вірш цього поета.
З чим Павло Тичина порівнює мову?
Інсценування легенди.
- А тепер давайте повернемося в ті далекі часи, коли Бог Ягве розсердився на людей.
За що? Як він їх покарав? А як жилося тоді людям?
Подивіться, будь ласка, інсценівку « Легенда про пісню»
VІ. Фізкультхвилинка
Подивіться відео про Україну ( аудіозапис), скажіть, чого бажає автор Україні?
( під приспів танцювальні рухи)
VІІ. Опрацювання казки Ю. Ярмиша « Летюче дерево» ( збірка « Позакласне читання, 4 кл.» ст.. 143-145 )
Комбіноване читання казки.
І частина – вчитель ( аудіозапис ), а учні слідкують ( до слів « В мене справ не перелічити. Прощавай! »)
ІІ частина – учні « ланцюжком» (до слів « Вам кланяються, у гості запрошують»)
ІІІ частина – мовчазне читання
Бесіда по перевірці сприймання прочитаного
- Яке дерево росло на нашій землі?
- Про що воно мріяло?
- Хто здійснив його бажання?
- Куди вітер приніс рожеве дерево?
- Що трапилось з його зернятками?
- Хто нагадав дереву про Батьківщину?
- З яким проханням воно звернулось до пташок?
- Чи виконали його пташки?
- Чого найбільше захотілося дереву?
- Кого воно просило про допомогу?
- Чи допоміг вітер дереву?
- Коли ми його можемо побачити? ( розгляд малюнка)
- Знайдіть і прочитайте уривок, який передає головну думку твору.
VІІІ. Читання вірша « Найкраща земля»
ІХ. Рефлексія. Гра « Дерево побажань»
Напишіть на листочках з дерева, що у вас на партах, побажання рідному краю і давайте ними прикрасимо гілку. А через кілька років подивимося, які з них збудуться.
Х. Завдання на наступний урок позакласного читання, розгляд книг для читання.

































Додаток Б
Урок – подорож « Україна – моя Батьківщина»
Мета уроку. Узагальнити та розширити знання дітей про Батьківщину. Вчити аналізувати прочитані твори, робити висновки. Розвивати вміння вибирати твори із запропонованих вчителем, відповідно до даної теми, вміння орієнтуватися в світі книг. Виховувати почуття патріотизму.
Обладнання. Картки з шифрограмами-колограмами, портрети поетів, костюми князів, грамзапис вірша, фотоілюстрації, слайди « Моя Україна», фотомонтаж « Київ».
Хід уроку
І. Оголошення теми, мети уроку.
Сьогодні ми на машині часу повернемося до давніх часів, подивимося, якою була наша Україна в ті дні, як утворювалися міста, як люди жили, послухаємо твори письменників про Україну.
( на дошці – карта подорожі з зупинками: Історична, Поетична, Столична)
ІІ. Щоб потрапити в машину часу, необхідно розгадати шифр, який закриває двері.
Робота в парах ( на картках) Прочитати речення, починаючи з виділеної букви, читаючи через одну букву





(Україна – моя Батьківщина)
ІІІ. Молодці, вам вдалося потрапити до машини часу. Отже, вирушаємо в минуле. Зупинка
« Історична».
1.Вікторина « Чи знаєш ти легенди?» ( за змістом легенди « Рось» В. Лисенка, яку діти читали вдома )
Чию назву носить легенда?
Чому річку назвали Россю?
- Який вигляд мала річка спочатку?
Яку характеристику дав султан козакам?
Що робили султан, хан, візир, козаки?
Хто такі яничари?
Які слова обурили ріку Рось?
Як ріка захистила Україну?
Звідки з`явилася ця легенда?
2. Розгляд ілюстрацій, зображених дітьми до цієї легенди.
3. Гра« Асоціативний кущ».
- Дібрати слова, які характеризують козаків
Сильні мужні сміливі
козаки
хоробрі славні відважні
4. Читання та аналіз вірша І. Малковича « Маленькому козакові»
а) читання вірша вчителем
б) словникова робота
шабелька – холодна зброя з довгим сталевим зігнутим клинком-лезом
лицар – благородний воїн
в) мовчазне читання
- До кого звертається автор вірша?
5. Читання вірша « Як диктор»
Про що автор просить маленьких козаків?
ІV. «Машина часу» переносить нас у ті далекі роки, коли тільки почала засновуватись наша могутня держава, і зокрема, її серце – столиця. Яка?
Зустріч з літературними героями.
(Інсценування легенди « Древній Київ»)
Виходять 3 хлопчики й дівчинка в одязі древніх князів, імітуючи випливання на човні.
Кий – Подивіться, яка краса навколо! В цих густих лісах, напевно, безліч дичини, на яку можна полювати.
Щек – А ще гляньте, які мальовничі пагорби навколо, яка розкішна трава, де можна випасати худобу.
Хорив – І ворогам буде важко дістатися до цього місця, та й побачити їх можна здалеку і підготуватися до оборони.
Либідь – А мені найбільше подобається ця невеличка річка, яка впадає в могутній Дніпро.
Кий – Давайте збудуємо на цих горах місто, обгородимо його і станемо тут жити.
Щек – Я обираю для себе цей пагорб. Тут будуть мої володіння.
Хорив – А мені до вподоби більше жити тут.
Либідь – Я пропоную наше місто назвати на честь старшого брата.
Хто ці герої?
Яке місто вони збудували?
Що ви можете розповісти про нього?
2. Робота над оповіданням Н.Л. Забіли « Рідний Київ».
1). Комбіноване читання
І частина – учитель читає, а діти дочитують слово, перед яким він зупинився.
ІІ частина - читання тексту сильними учнями, розгляд ілюстрацій
ІІІ частина – мовчазне читання.
2). Тести по перевірці сприймання прочитаного « Так чи ні »
- Раніше Київ містився лише на правому березі Дніпра, на горах.
- Бабуся з Білорусі говорила, що по Києву дуже легко ходити.
- На Хрещатику завжди свято.
- На гербі Києва зображено гілочку каштану.
- Квітів у Києві дуже мало.
- У нашій столиці багато парків.
V. « Машина часу» рухається вперед, і ось перед нами люди, які завжди захоплювалися красою рідного краю, оспівували його в своїх віршах. Це було і 300, і 200, і 100 років тому. Пишуть поети про рідний край і в наші дні. Погляньте на портрети на дошці і назвіть, хто на них зображений.
1.Послухайте вірш Лесі Українки і скажіть, яку б ви до нього намалювали ілюстрацію?
( грамзапис)
2. Перегляд слайдів «Моя Україна» та слухання вірша В. Сосюри « Любіть Україну», вивченого учнем напам`ять.
3. Колективне читання вірша О.Лупія « Україна»
4. Прес-конференція для гостей з минулого, які потрапили до нас завдяки
« машині часу»
Гра « Мікрофон»
- Розкажіть, будь ласка, яка зараз наша Вітчизна.
. VІ. Підсумок уроку
Гра « Ти – мені, я – тобі»
( учні поділяються на дві групи і задають одна одній початок речення, яке потрібно найвлучніше закінчити)
Наша Батьківщина це -
Я люблю Україну тому що . і т.п.
VІІ. Завдання для підготовки до наступного уроку
Список рекомендованої літератури
Розгляд книг, які є в класній та шкільній бібліотеці.






Додаток В
Урок-ранок « Рідну землю, де живем, Україною зовем»
Мета свята. Розширити знання дітей про Україну, народні пісні, танці, звичаї. Розвивати пізнавальні інтереси, зв`язне мовлення, мислення. Виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.
Обладнання. Бабусина скриня, вишиті рушники, сорочки, грамзаписи пісень:
« Чом, чом, земле моя», « Пісня про рушник», «Два кольори»
Хід свята
На дошці – епіграф свята: « Виростай, дитино й пам`ятай - Батьківщина – то найкращий край!»
(Дмитро Павличко)
І. Повідомлення теми та мети свята.
- читання вірша « Рідний край»М. Чернявського, з плаката:
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
- Про яку святиню говориться у вірші?
- Доведіть, що це акровірш.
Отже, сьогодні ми говоримо про Рідну землю, Батьківщину. Прочитайте епіграф свята на дошці.
ІІ. Читання учнями віршів про Україну.
Благословен той день і час,
коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця край городу, калина коло хати – все це наша рідна земля, наша Батьківщина.
Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідного дому, стежини коло хати, України.
Україно, краю милий, краю золотавий,
Поля твої широкополі, пісні дзвінкоголосі,
Міста наші рідні, сади пишноцвітні,
Пшениці ряснії, городи багатії.
Українська земле! Де є краще, де миліше,
Як не на Вкраїні?
Тут городи і сади, тут яблука і гарбузи,
Тут олія й буряки, тут яблука червоні.
6. Тут пшениці золоті, ріки молочні,
Кавуни красносочні, худоба і птиця,
І всяка пашниця.
(аудіозапис пісні « Чом, чом, земле моя?»)
Виходить дівчинка у костюмі весни, а з нею дівчатка у святкових платтячках.
1. Струмок серед гаю, як стрічечка,
На квітці - метелик, мов свічечка.
Хвилюють, квітують, маюють поля.
Добридень тобі, Україно моя!
2. Ой весна, весна, днем красна!
Що ти нам, весно принесла?
Весна. Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди людям житечко,
Ще й озимую пшеницю,
І усякую пашницю.
3. Прийшла до нас весна,
Гаївочку нам принесла
Для дівчаток гаївочку,
Для хлопчиків мандрівочку.
Станьте, дівчатка в коло,
Заспівайте весело.
( Дівчатка разом з Весною виконують українську народну пісню « Ой є в лісі калина» з танцювальними рухами).
Вибігає хлопчик. Дівчатка, а хто вас навчив так гарно cпівати та танцювати?
Дівчатка. Бабуся. Вона ще дуже багато пісень знає, а яка в неї скриня є – повна скарбів. Хочеш подивитися?
Сценка « Бабусина скриня».
( На сцені – бабуся біля розкритої скрині)
Дівчинка. Бабусю, а що ви тут робите?
Бабуся. Хочу своє добро сонечку показати. Погляньте, які рушники у мене є, оздоблені квітами, птахами. Їх дуже давно вишивала ще моя бабуся. Адже рушники з давніх-давен були окрасою та оберегом української хати. Т. Г. Шевченко писав:
« А колись, давно колись-то
Рушники вже ткались
І хустина мережилась»
Від сивої давнини і до наших днів, в радості і в горі рушник – невід`ємна частина нашого побуту. Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні неможливе одруження, народження, зустріч гостей. Ним витирають руки, з ним доять корову, пораються біля печі.
І дівчинка. В різних районах України його називають по-різому: утиральник, стирач. А після закінчення жнив, хліборобів зустрічають з хлібом-сіллю на рушникові і одягають обжинковий вінок. На Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Коли син вирушав з дому у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха.
( «Пісня про рушник» Платона Майбороди в грамзаписі. )
ІІ дівчинка. Весільний рушник кожна дівчина готувала собі сама. Вишивати рушники, як і сорочки, мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.
( Діти співають пісню « Вишиванка» )
Хлопчик. А покажіть нам, бабусю, що ще є у вашій скрині.
Бабуся. Погляньте на цю вишиту сорочку. Довгий шлях вона пройшла, щоб потрапити до моєї скрині.
Дівчинка. Василю, Василю, коноплі сію ( імітація), хустинкою волочу, віддаватися хочу.
Хлопчик. Посіяли коноплі, сходять, але
( Виконання з рухами української народної пісні
« Занадився журавель»)
Дівчинка. З коноплі зробили нитки, з ниток наткали полотна, пошили з нього сорочку, а потім вишили.
(Виконання танцювальної композиції під грамзапис пісні «Два кольори» )
Дівчинка. Уміли наші бабусі не тільки працювати, але й відпочивати. Давайте ж і ми пограємо в народні ігри. ( Діти грають у « Подоляночку» та « Панаса»).
На закінчення свята всі виконують українську народну пісню « Зеленеє жито».










13PAGE 15


13PAGE 141815



13PAGE 14215


особистість






15