Урок літератури рідного краю на тему Донеччина в усній народній творчості (7 клас)

Урок літератури рідного краю в 7 класі

Тема: Донеччина в усній народній творчості
Мета:
навчальна: закріпити вивчені раніше жанри усної народної творчості; залучати учнів до мистецтва слова; ознайомити з народними творами Донеччини; формувати етичні позиції школярів;
розвиваюча: розвивати художньо-естетичний смак і творчий потенціал школярів, уміння аналізувати фольклорні твори, пізнавальну діяльність школярів удосконалювати культуру мислення;
виховна: виховувати в учнів любов і повагу до минулого [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], почуття патріотизму, духовних цінностей, гідності [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вільної держави, що у тривалій боротьбі відстояла свою самостійність.
Тип уроку: комбінований
Вид уроку: літературне дослідження.
Випереджувальне завдання:
1. Знайти і прочитати твори УНТ, пов’язані з Донеччиною.
2. Вибрати ті, які найбільше сподобалися, прочитати, підготувати стислу характеристику.
3. Виписати з текстів описи степу, поля, визначити художні засоби, використані митцями в цих описах.

Обладнання: мультимедійна інтерактивна дошка, твори УНТ, пейзажні картини, словник літературознавчих термінів, фотографії Донеччини, презентація.
Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, випереджувальні завдання бесіда, творча дослідницька робота учнів, методи «Вільний мікрофон», «Прес», «Мозковий штурм», аналіз творів, складання інформаційного ґрона, навчальна співпраця  в группах, словникова робота, прийом «Закінчи речення».
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
розповідати про Донеччину, яка згадується в УНТ; про особливості усної народної творчості;
відтворювати в уяві приблизний шлях, яким довелося пройти чумакам , козакам-оборонцям рідного краю;
давати стислу характеристику творам та героям цих творів;
виконувати ідейно-художній аналіз творів;
складати письмове повідомлення, ґроно;
доносити свою думку до інших.
Під час проведення уроку розвиваються, формуються комунікативна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна компетентності учнів.
Література:
В. Оліфіренко. Дума і пісня. Джерела літературного краєзнавства. – ж-л «Донбас», 1993, №5
І. Костиря. "Думи про Донбас", 2007.
Оліфіренко С.М. та ін. Універсальний літературний словник- довідник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007.
Усна народна творчість: Посібник для учнів середнього та старшого шкільного віку. - К.: Освіта, 1994.

Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційний момент (1хв.).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (до 4хв.).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку (3хв.).
ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу (28хв.).
V. Узагальнення й систематизація знань (3хв.).
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. (2хв.).
VІІ. Оцінювання відповідей і роботи на уроці(2хв.).
VІІІ. Домашнє завдання (2хв.).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.
Яким був попередній урок? (Важким, цікавим...)
Якою була перерва? (Веселою, короткою...)
З яким настроєм ви прийшли на урок? (Гарним, сумним, надзвичайно веселим...)
А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? (Робоча)
Отже, давайте
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда з учнями.

2.1. Метод «Мікрофон».
Давайте пригадаємо, які види та жанри УНТ ми вивчали. ( Це казки, прислів’я, приказки, пісні, загадки, байки, народні балади, думи, народні романси, анекдоти тощо).
Слово вчителя. Усна народна творчість багата та різноманітна. Існує декілька видів усної народної творчості. Усі жанри УНТ дуже цікаві для вивчення та охарактеризування, але сьогодні хочу представити характеристику лише трьох жанрів творчості нашого народу: народна дума, народна (чумацька) пісня, переказ.
Що відомо вам про народні думи, пісні, перекази? ( Короткі відповіді учнів: це види фольклору, усний і популярний вид УНТ, твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події і т.д. )
Наведіть приклади народної думи, пісні, переказу. (Відповіді учнів: пісні: «Ой на горі та женці жнуть", "Стоїть явір над водою", "Гомін, гомін по діброві» та інші. Народні думи: «дума про Марусю Богуславку», «Втеча трьох братів з Азова». Перекази про Олексу Довбуша, про Нестора Морозенка, Богдана Хмельницького та інші).


ІІІ. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку. (Слайди з назвою теми, мети, задач уроку).
Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.1. Слово вчителя.
Отже, ми продовжимо знайомитися з творами УНТ, зокрема творами, пов’язаними з нашою Донеччиною. Так склалося, що уявлення більшості читачів про цей промисловий край пов’язується з творами українських поетів В. Сосюри, В.Стуса, Г.Гордасевич та інших, які оспівали свою малу батьківщину Донбас у багатьох віршах і поемах. Я ж хочу познайомити вас із літературною історією наших земель, показати Донеччину в усній народній творчості від давнини до сучасності через художнє слово його народу.
Сьогодні ми повинні дослідити, як оспівуються південно-східні землі Донбасу, які ситуації розкриваються в народних думах, піснях, переказах, прочитати та проаналізувати твори, складені та переповідані народом. Адже, які дивні ці твори! І не казка, і не бувальщина. Поєднали вони в собі історичну правду і людську вигадку.

3.2. Мозковий штурм.

3.2.1. Що таке народна дума? ( Ду
·ми  ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVIXVIII століть. Дума (козацька дума) жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі).

3.2.2. А народна пісня? Які бувають народні пісні? ( Народні пісні - це ті сказання, музика і слова яких з'явилися в ході розвитку певної культури. У більшості випадків ці пісні не мають автора, так як були складені народом.

3.2.3. Народний переказ, що це? (Перекази  усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, повґязані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва переказ).).
Словникова робота (на інтерактивній дошці):

Ду
·ми  ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVIXVIII століть. 
Дума (козацька дума) жанр суто українського речитативного 
народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі.

Народні пісні - це ті сказання, музика і слова яких з'явилися в ході розвитку певної культури. У більшості випадків ці пісні не мають автора, так як були складені народом.


Чума
·цькі пісні
·  народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків.
Чумацький промисел на Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Перекази  усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, повґязані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва переказ).


3.2.4. Яких же результатів ми можемо сподіватися від цього уроку? (Слайд – Очікувані результати).

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.
Слово вчителя. З метою ефективного опрацювання матеріалу учні вдома прочитали твори усної народної творчості, зробили виписки, підготували характеристики, визначили художні засоби тощо.
4.1. Об’єднання у групи.
4.2. Ознайомлення із завданнями.
4.3. Розподіл ролей у групі.

Представлення випереджувальних завдань (для всіх одинакові):
Знайти і прочитати твори УНТ, пов’язані з Донеччиною.
Вибрати ті, які найбільше сподобалися, прочитати, підготувати стислу характеристику.
Знайти в текстах описи степу, поля.
Визначити художні засоби, використані митцями в цих описах.

4.4. Самостійна робота в групах
( кожна група дає відповіді на запропоновані їм завдання
І група
ІІІ група


Де Савур-Могила, широка долинаУкраїнська народна пісня

Де Савур-могила, широка долина, сизий орел пролітає;Славне військо, славне Запорізьке у поход виступає.Де Савур-могила, широка долина, сизий орел пролітає;Славне військо, славне Запорізьке а як мак процвітає.У полі могила, широка долина, сизий орел пролітає;Славне військо, славне Запорізьке а як золото сяє.Ой і візьміть мене, превражі мурзаки, та виведіть на могилу:Ой нехай же я стану, подивлюся та на свою Україну!Ой і візьміть мене, превражі мурзаки, та виведіть на могилу:Ой нехай же я гляну, подивлюся, де я марне загину!


Як запорожці прізвища давали (переказ)
Наші запорожці були народ веселий, сказано - вільний: любили і жарти, і сміхи, ледве було підстережуть шо-небудь особливе в чоловіку або той що-небуть зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище прикладуть. Спалить курінь - от він вже й Палій; непроворний - Черепаха; малого на сміх прозвуть - Махна, а здоровенного - Малюта. І мене прозвали Коржем от з чого: раз повертався я з товаришами з Нових Кодаків у кіш; проїжджаючи біля могили Чортомлик, недалечко від коша, де теперечки Покровська слобода, схотілося нам з неї глянути на кіш. От ми й зійшли по протоптаній стежці на самий верх, а могила була дуже висока і крута. Наглядівшись, стали сходить по стежці, а я змолоду був дуже швидкий - і метнувся навпростець; як посковзнусь - трава, бач, присохла, так слизька - та так як прослався, зверху аж до самого низу скотився боком, мов той корж: от мене товариші і прозвали Коржем. Приїхавши, розказали козаки і хрещеному батькові, так він і каже: - Та нехай буде й Корж. Що ти будеш, сину, робити, коли тут така поведенція? Терпи, хлопче, - будеш козаком, а з козака зробишся й отаманом: з посміху люди бувають! Народна пам'ять береже велику кількість епізодів з героїчної боротьби запорожців за наш край! Пам'ять однієї людини може зістаритись і обірватися, народна ж пам'ять - ніколи. Іменами козаків у Донецькому краї називались багато хуторів та слобід, балки, кургани - могили, навіть міські поселення, які виникали на місцях колишніх козацьких зимівників. Про цей період залишилось багато легенд та переказів. Деякі з них записали донецькі краєзнавці. Цікавою є легенда про походження назви сусіднього міста Дружківки.


ІІ група
ІV група

Дума « Втеча трьох братів з городаа Азова, з турецької неволі»
Із города із Азова не великії тумани вставали Три брата рідненьких із города із Азова утікали:Два кінних, третій піший за ними підбігає.Кров'ю сліди заливає.Словами промовляє:«Станьте ви, братці, коней попасіте.Мене підождіте,З собою возьміте,До городів християнських підвезіте».То середульший теє зачував,Старшого питав;То старший йому промовляв:«Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати?..Як будем ми брата дожидати.Буде нас погоня доганяти.Буде нас стріляти, рубати.Або в тяжкій роботі будем пропадати».«Коли ж мене, братці, не хочете ждати, Став менший промовляти, То прошу вас, братці, на праву сторону звертайте,Шаблі із піх винімайте,Тіло моє порубайте,В чистім степу поховайте,Звірю да птиці на поталу дайте!»То середульший теє зачував,Словами промовляв:«Сього, брате, з роду ніде не чували,Щоб рідною кров'ю шаблі обмивалиАбо гострим списом опрощеніє брали».«Коли ж не хочете, братці, мене рубати,То прошу вас, братці, як будете до байраків прибувати,Тернові вітки в запілля рубайте,Мені признаку покидайте».То вже два козаки в байраки в'їжджає,Середульший брат милосердіє має,Тернові вітки рубає,Меншому брату приміту покидає.А як стали на Муравський шлях виїжджати,Нічим йому признаків покидати;Він червону китайку з-під жупана видирає,По шляху розкидає,Меншому брату приміту оставляє.То як став пішоходець з тернів виходити,Став червону китайку находити.«Недурно, промовляє, Червона китайка по шляху валяє -Мабуть, моїх братів на світі немає!..То з города погоня вставала,Мене в тернах на спочиві минувала,Братів моїх доганяла!..Коли б мені бог милосердний помігТіло козацьке находити,В чистім полі хоронити!»То теє промовляв,До Савор-могили прибував,Од голоду, ран знемагав,Під Савор-могилою спочивав.В той час сизі орли налітали,Пильно в очі козакові заглядали.Козак теє забачає,Словами промовляє:«Орли сизопірі, Гості мої милі,Прошу я вас тогді налітати,З лоба очі мені висмикати,Як не буду я світа божого видати».То теє промовляв,За час за годину милосердному богу душу оддав.Тогді орли налітали,З лоба очі висмикали,Вовці-сіроманці набігали,Тіло козацьке рвали,По тернах по прикметах жовту кость жвакували.Где се взялась сиза зозуленька, в головах сідала,Жалібно кувала;Як сестра брата, або мати сина оплакала.Тогді старші брати на поля самарські виїжджають,Над річкою Самарською спочивку собі мають,Коней попасають.В той час безбожниї бесурмани набігалиІ тих двох братів порубали,Тіло козацьке карбували,В чистім полі розкидали,Голови на шаблі вздимали,Довго глумували.


Легенда про Дружківку
Повів одного разу з-під Перекопу по Муравському шляху свої мабули, а по-нашому - кінські загони, жорстокий Агі. Багато слободів і хуторів спустошили на своєму шляху кримчаки-татари, спалили й місто Бахмут. Награбовані пожитки вантажили на вози, стягали сирицевими путами в купу бранців, на жінок і дівчат одягали аркани, гнали до Перекопу. А ногайська орда різко згорнула від Бахмута на захід, у бік відомого в ту пору соляного містечка Тора, колишньої сторожової фортеці. Шлях пролягав повз слободи Паршаківка. Не дійшовши до неї близько п'яти верст, ординці зупинилися на відпочинок біля Кургану Гадючий Шпиль. Татари ще тільки з Бахмута вийшли, а в Паршаківці вже готувалися до бою. При впадінні в Кривий Торець річки Грузьської, в урочищі Паршаківка стояв сторожовий пікет запорожців, і дозорні, послані звідти розвідати про наміри ординців, донесли, що ті задумали і куди рухаються. Зібралися пікетувальники з старожитних поселень - Райгородка, Маяків, Шандритолови. Прибули сповіщені ще раніше про насуваючу орду і святогірські козаки, і всі, хто розселився по малим хуторах в ближній окрузі. Зібралися до двох сотень шабель. Однак у супротивника налічувалося втричі більше. І слід було воювати з ними хитрощами. Вночі, коли ординці, сп'янілі нещодавнім успіхом, міцно заснули, козаки, а з ними слобожани і хуторяни, розділившись на три групи, напали з різних сторін одночасно на ординський табір. Посічуть їх, посічуть гарненько, відкотяться - і ну за новою, за новою колошматити ... У ворожому таборі піднявся несусвітний галас, кочівників охопила паніка. Вони нічого не могли второпати. Бачили тільки, що вони начебто оточені, бо б'ють їх з усіх сторін. А нападники тим часом врізалися і в саму гущу завойовників. Ті намагалися відбиватися, але марно. Козаки - слобожани з навколишніх хуторів добре знали свою місцевість, - де лісок, де курган, а де болотиста трясовина. І тому, в потрібний момент, спритно ухилялися, вмить ховаючись з уваги, щоб з новою силою й хоробрістю насісти вже з іншого боку. То була жахлива ратна ніч! Чимало чужинців потонуло в болоті, а ще більше полягло їх біля підніжжя Гадючого Шпиля. А коли почало світати, вцілілі кримчаки не витримали, повскакували на коней і, незважаючи на окрики воєначальників своїх, рвонули щодуху на південь ... Переслідуючи втікачів, переможці наголову розбили ворога, перехопили і татарських коней, а самих полонили. Повернулися наші бранці в рідні місця. Хто плаче від радості, хто сміється з недавнього горя. Та обіймаються, немов не бачилися бог відає з яких пір. Навіть не віриться, що спільно вдалося здолати їм таку біду. Крізь сльози примовляли: - Лихо та й годі! А як ми їх гуртом, га? Побігли, наче тхори вонючі ... Кажуть, на честь тієї дружньої боротьби з ворогом, в ім'я полеглих хоробро співтоваришів у тій битві, Паршаківку відтоді й стали називати Дружківкою. Сталося це в 1768 році. До нас же дійшло вже як переказ старовини, у вигляді легенди. Іван Костиря "Думи про Донбас" (2007)


4.5. Звітування кожної групи про виконання завдань.
(Від кожної групи виступає учень, який (згідно розподілу ролей) виразно читає пісню або переказує зміст думи, легенди, кілька учнів виступають з аналізом твору, короткою характеристикою твору, описом степу, дослідженими художніми засобами. Відповіді супроводжуються слайдами до творів).


І група:
виразне читання пісні;
визначення головної думки;
стисла характеристика опису степу, зачитування домашніх виписок;
художні засоби, які поглиблюють зміст строф.


ІІ група:
переказ та зачитування уривків з думи;
визначення головної думки, стислий аналіз;
стисла характеристика опису степу;
художні засоби, які поглиблюють зміст строф.



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
ІІІ група:
ознайомлення зі змістом переказу про запорожців;
визначення головної думки, стислий аналіз;
елементи опису місцевості (приклади);
художні засоби, які поглиблюють зміст.



ІV група:
ознайомленні зі змістом;
аналіз легенди, визначення головної думки;
елементи опису місцевості (приклади з твору);
художні засоби, які поглиблюють зміст.

«Вільний мікрофон»
Що вам сподобалось і що вас вразило у прослуханих творах? Що в них реальне, а що вигадане? (Відповіді учнів).

V. Узагальнення й систематизація знань.
Метод «Прес»
Що спільного і відмінного в піснях, легендах, думах, переказах?
(Відповіді учнів. Спільне: стисле зображення якогось одного епізоду; прозова форма; лаконічна розповідь про одну подію чи якусь людину; традиції, вірування, звичаї втілюються в народній творчості -  легендах, піснях, перказах, міфах. Читаючи легенди й перекази, дізнаємося про тих, хто завжди був гордістю нашого народу, хто боровся за нас і віддав життя; справді, це сама душа нашого народу промовляє з пісень, переказів, міфів. Народні перекази та легенди відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Винятком є віршовані легенди. Переказ та легенда – це прозова художня розповідь, поширена в народі, вони призначені для збереження в народній пам’яті й передачі майбутнім поколінням відомостей про історичне минуле. Тому в історико-героїчних творах сильні патріотичні мотиви. Відмінне те, що персонажі переказу – люди, які своїми славними ділами заслужили шану, добру пам’ять; розповідається про ймовірне походження назв населених пунктів, урочищ, імен. Незважаючи на вимисел, легенда сприймається слухачем як достовірна розповідь. Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому. Реалістичне зображення навколишнього світу, описи місця подій, одягу, озброєння тощо в основному відповідають дійсності)
Як показана історія наших земель, зокрема південно-східні землі Донбасу, в усній народній творчості?
( Відповіді учнів.Усна народна творчiсть це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пiсня. Сюжети нашої минувшини, оспiванi в народних пiснях та думах, невмирущi, вони вiчнi. У багатьох з цих народних творів події відбуваються або біля Савур-Могили, героїчної часточки української землі, за яку полягли у боротьбі з турками-татарами славні козаченьки, або поблизу Азова чи Бахмута. Тут, на цих землях переслідуючи ворогів, переможці розбили ворога, перехопили і татарських коней, а самих полонили.
Народ відтворив у слові свої враження, настрої, переживання, поняття про красу, добро і зло. У різних жанрах українського фольклору спостерігається відгомін побутових відносин родового ладу, історичні події Русі, татаро-монгольського лихоліття, епохи поневолення України, Козаччини, багатовікової боротьби українського народу проти чужоземців за свою свободу і незалежність).
З якими творами усної народної творчості ми сьогодні ознайомилися?
( Відповіді учнів. З українською народною піснею «Де Савур-Могила, широка долина», думою
« Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі», переказом-легендою «Як запорожці прізвища давали», Легендою про Дружківку).

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

6.1. Складання інформаційного ґрона:


Донеччина – рідний край, широкі долини, високі терикони, просторий степ, круті балки, Савур-могила, високі кручі, зелені сади, вільнолюбиві, привітні люди, народна пам'ять
6.2. Підсумки уроку підіб’ємо за допомогою прийому «Закінчи речення».
Чи досягнуто мети уроку?
Я дізнався (-лася) про.
Я навчився (-лася)
Мені сподобалося
Мені було цікаво дізнатися
Учитель: чи виправдалися очікувані результати?

VІІ. Оцінювання відповідей і роботи на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання.
Підготувати письмову відповідь на тему «Мої роздуми про рідний Донецький край».
Підготуватися до уроку літератури рідного краю №3.






 










Рисунок 5Рисунок 10Рисунок 9Рисунок 13Заголовок 1Заголовок 215